Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
ОСОБЛИВОСТІ СОНАТНИХ ЦИКЛІВ СЕРЕДНЬОГО ПЕРІОДУ ТВОРЧОСТІ Л. ВАН БЕТХОВЕНА
No full textThe article is devoted to the analysis of Beethoven’s piano work, and more specifically to the sonatas of the middle period of creativity. The study provides a detailed analysis of the sonata cycles, Op. 26, 27, 31. The main purpose of the work is to study modifications, which the composer brought to the sonata cycle. The article uses methods of analysis, synthesis, analogy and biographical context. The results obtained allow us to state the composer’s dissatisfaction with the canons of the structure of the sonata cycle. He was constantly looking for new means of expression to embody his creative potential. At the beginning of his search, he decided to diminish the role of the sonata form in the sonata cycle. For example, sonatas No. 12, 13 are absolutely unique in their structure. These are sonatas without a shitty sign of a sonata cycle: a movement that is written in sonata form. With these extraordinary sonatas, Beethoven opens a new, experimental section of his work. In Sonata No. 12, he for the first time introduces a sonata cycle, a part written in the genre of a funeral march. In the future, a part written in the genre of a funeral march will be used by many composers of the era of romanticism (for example F. Chopin in Sonata #2, P.Tchaikovsky in Symphony #6). Sonata No. 13 (Sonata quasi una fantasia) is the first of the composer’s sonatas where the division into parts is rather arbitrary. This structure will be typical for many of Robert Schumann’s works. In the sonata cycles, Op. 31 Beethoven, on the contrary, increases the number of partsin the sonata cycle written in sonata form. In this cycle, the composer found a way to further modify the sonata form. Sonata No. 18 was the first in which one can feel the structure of a sonata cycle in two parts (which will become characteristic of Beethoven in the future). The article analyzes the ways of modifying the sonata cycle in Beethoven’s work, shows the connection between the composer’s personal experiences and the figurative content of the sonatas of this period. This work will help to better get acquainted with the different content of the works of the middle period of the composer’s work for a better understanding and performance.Стаття присвячена аналізу сонатних циклів середнього періоду творчості Л. ван Бетховена. У рамках роботи детально окреслено особливості модифікацій сонатного циклу, що були створені композитором, розглянуто вплив особистих переживань та колізій життєвого шляху автора на образні характеристики його композицій. У статті проаналізовано шляхи розвитку сонатного циклу у творчості Л. ван Бетховена. Починаючи з середнього періоду творчості, композитор вже відчував скутість у рамках канонів композиції, що склалися на той у жанрі класичної сонати. У своїх творчих експериментах автор намагається спочатку відмовитись від основної ознаки жанру сонати – частини, що написана у формі сонатного allegro (сонати № 12 та № 13). Але пізніше у сонатній тріаді ор. 31 (сонати № 16–18) він, навпаки, збільшує у сонатному циклі кількість частин, що написані у формі сонатного allegro. У дослідженні продемонстровано особливості кожного з названих циклів та їх зв’язок з особистими переживаннями композитора. Під час написання цих творів Л. ван Бетховен знаходився у стані глибокої душевної кризи, що була пов’язана з усвідомленням невиліковності його хвороби. Композитор детально виклав свої відчуття та думки у листі до братів (у так званому «Гейлігенштатдському заповіті»).Так, під час цієї кризи композитор був на межі самогубства, і приблизно у той самий час була написана соната № 12, у якій з’явилась частина з назвою «Траурний марш на смерть героя». А у першій частині сонати № 14 Л. ван Бетховен поєднує типовий акомпанемент «баркароли» з ритмічною формулою траурного маршу у мелодії. Це один з перших прикладів автобіографічності в інструментальній музиці. Таку модель творчості з завзяттям підхоплять композитори епохи романтизму. Також у статті окреслено шлях подальшого розвитку сонатного циклу у творчості Л. ван Бетховена. У сонаті № 18 він приходить до ідеї двочастинного циклу, що стане основним принципом формотворення сонатного циклу у його подальших композиціях
Функціонування міфологічних та історичних сюжетів у циклі романів Дж. Мартіна «Пісня льоду і полум’я»
No full textThe article examines the combination of mythology and history in the cycle of G. Martin's novels «A Song of Ice and Fire». The author combines myth and history in his world to create an author's myth. In the article outlined the main trends in the development of fantasy literature in the modern world, the influence of mythology and history on fantasy. The images and motifs of the cycle of J. Martin's novels «A Song of Ice and Fire» are compared with the mythology of different peoples of the world and real historical events and figures. The synthesis of mythological and historical plots is analyzed. Martin's remythologization is the use of an archaic myth. He draws on the archaic myth, in particular uses the plots and images of Celtic, Old Norse, Turkic, Ancient mythology, where they acquire a different meaning. Martin created a picture of the world that is only similar in form to the Old Norse. In fact, its world harmony reigns outside of Westeros. For example, «Utgard», inhabited by mythological creatures – Children of the Forest or giants. «Mitgard», where the human world of the Seven Kingdoms, appears as a disharmonious, destructive, world of war and chaos, where the human ideal does not exist at all. There are no «positive» or «negative» characters. They all choose their path and achieve their goals due to their imperfect qualities. That is why the writer refers to historical events in which he sees the greatest manifestation of human flaws: the desire to dominate the world, which threatens the entire world order. G. Martin's cycle should not be considered as a purely entertaining work for the mass reader. Martin's fantasy is a vast fictional world. It contains both instruction and warning to mankind. It can predict our real future if we do not change anything.У статті розглянуто поєднання міфології та історії у циклі романів Дж. Мартіна «Пісня льоду і полум’я». Зіставлено образи і мотиви циклу романів Дж. Мартіна «Пісня льоду і полум’я» з міфологією різних народів світу та реальними історичними подіями і постатями. Проаналізовано художню інтерпретацію міфологічних та історичних сюжетів у їх взаємодії. Обґрунтовано функціонування історії і міфу як засобів створення авторського міфу Дж. Мартіна. Дж. Мартін вдається до реміфологізації, яка полягає у переосмисленні архаїчного міфу. Письменник залучає сюжети та образи кельтської, давньоскандинавської, тюркської, античної міфології та надає їм іншого змісту. Мартін створює картину світу, яка лише за формою подібна до архаїчної. Насправді світовий лад панує за межами його Вестеросу. «Утгард» у світі Мартіна, заселений міфологічними істотами: Дітьми Пралісу та велетнями, – постає осередком гармонії. «Мітгард», тобто людський світ Семи Королівств, постає як дисгармонійний, руйнівний, світ війни і хаосу, де людського ідеалу взагалі не існує. Там немає «позитивних» чи «негативних» героїв. Вони усі обирають свій шлях та досягають мети завдяки своїм неідеальним якостям. Саме тому письменник звертається до історичних подій, у яких убачає найбільший прояв людських вад: прагнення панувати над світом, що ставить під загрозу увесь світовий лад. Цикл Дж. Мартіна не варто розглядати як суто розважальний твір для масового читача. У ньому є водночас повчання і застереження людству. Фентезі Мартіна є неосяжним вигаданим світом, що може прогнозувати наше реальне майбутнє, якщо ми нічого не змінимо
Категорія жіночності в ідіостилі Олександра Довженка
No full textThe article deals with the analysis of a lexical-semantic group of words reflected women’s names in the idiostyle of Oleksandr Dovzhenko, and feminitives subgroups by semantics, and word-formation of feminitives. The issue of displaying the femininity category, particularly in the fiction language, has not been properly disclosed yet. So, the problems of the formation, normalization and using of feminitives are quite relevant today. Oleksandr Dovzhenko’s classical scripts and short-stories («The Enchanted Desna» («Zacharovana Desna»), «Ukraine in the flame» («Ukrayina v ohni»), «Poem about the sea» («Poema pro more»), «Stop, Death, stop!» («Stiy, smert’, zupynys’»), «Night before the fight» («Nich pered boyem») and others) have served as a material for the analysis oflexemes on the denotation of the women’s names. The women’s names constitute an extensive lexical-semantic group of nominations in the idiostyle of Oleksandr Dovzhenko. There are ten subgroups of feminitives by semantics within this group. Almost each subgroup is subdivided into separate microgroups of words. The women’s names constitute an extensive lexical-semantic group of nominations in the idiostyle of Oleksandr Dovzhenko. There are ten subgroups of feminitives by semantics within this group. Almost each subgroup is subdivided into separate microgroups of words. The most powerful subgroup is the women’s names by affinity and relationships. The women’s names with the meanings «mother is a woman in relation to her children», «girl is a woman in relation to her parents», «wife is a woman in relation to her husband», «grandmother is a woman in relation to her grandchildren» are of greatest current relevance in the works by Oleksandr Dovzhenko. The subgroup of names by age features with the meanings «girl is a young woman», «woman is a middle-aged woman», «granny is an elderly person of woman’s gender» are also important. So, such feminitives as «girl», «mother», «daughter», «wife»,«woman» and their meanings testify to the rich feminitive world of the expressive language of Oleksandr Dovzhenko. The fem words with the meanings «comsomol girl», «hard working girl», «collective farmer girl», «communist girl» reflect the realities of the Soviet era. The women’s names by character traits, mental abilities, defects, peculiarities of behavior, etc. are less productive feminitive meanings expressed by fem words. The analysis of the given lexemes makes it possible to argue of the extensive using of Ukrainian or specific feminitives in the idiostyle of O. Dovzhenko as the most productive and important, that have become the reflection of the oldest female images (mother, daughter, girl, wife), and the using of common Slavic feminitives and some borrowings, and fem words due to the life realities at that time.У статті виокремлено лексико-семантичну групу слів на позначення осіб жіночої статі в ідіостилі Олександра Довженка, проаналізовано підгрупифемінітивів за семантикою, розглянуто словотвірні тенденції фемінітивів, оскільки питання відображення категорії жіночності, зокрема вхудожньому стилі української мови, не отримало ще належного розкриття, відтак проблеми утворення, унормування та вживання фемінітивів єна сьогодні достатньо актуальними. Матеріалом для аналізу лексем на позначення назв жінок слугували кіноповісті: «Зачарована Десна», «Україна в огні», «Поема про море»; оповідання: «Стій, смерть, зупинись!», «Незабутнє», «Ніч перед боєм», «Перемога», «Мати», «Воля до життя»; «Щоденник».Найменування жінок в ідіостилі Олександра Довженка становлять обширну лексико-семантичну групу номінацій. У межах цієї групи встановлюється десять підгруп фемінітивів за семантикою. Майже кожна із підгруп у свою чергу членується на окремі мікрогрупи слів. Лексеми категорії жіночності у мові творів Олександра Довженка є природними, невимушено вплетеними у загальну канву оповіді, відображають життєві реалії певної історичної епохи й суспільно-побутові явища. Аналіз зазначених вище лексем дав можливість твердити про широке вживання в ідіостилі О. Довженка власне українських або питомих фемінітивів як найбільш продуктивних і частотних, що стали відображенням найдавніших жіночих образів (мати, дочка, дівчина, дружина), використання спільнослов’янських фемінітивів та деяких запозичень, а також фемінітивних назв на позначення тогочасних реалій життя: комсомолка, комуністка, колгоспниця, ударниця тощо
Сторінки історії: бібліотека Ніжинського фізико-математичного ліцею князя Безбородька (1832–1840 рр.)
No full textThe establishment and development of the library at the renowned in the XIX-th century Count Bezborodko’s Physics and Mathematics Lyceum of Nizhyn in the pre-revolutionary period (1832–1840) are analyzed in the article on the basis of significant documentary sources. That was the second period of Nizhyn School of Higher Learning (further the NSHL) when the Count Bezborodko’s Gymnasium of Higher Learning was transformed into the Physics and Mathematics Lyceum of Nizhyn. The scientific value of the researched problem is that for the first time the reconstruction of depositary formation at the one of the biggest libraries in the Left-Bank Ukraine is performed in the historical context, a considerable number of unknown and little known archival documents are added to the scientific investigation. The functioning of the book depositary is revealed as well as its role in the history of the NSHL and Library Science inUkraine. The formation of the book repository and its usage in the educational process are studied, the peculiarities in the service organization are described. For the first time the names of the librarians are mentioned.У статті на основі значної документальної бази розглядається становлення та розвиток бібліотеки відомого навчального закладу ХІХ ст. –Ніжинського фізико-математичного ліцею князя Безбородька (1832–1840 рр.). Це був другий період Ніжинської вищої школи (далі НВШ), коли була проведена реорганізація Гімназії вищих наук князя Безбородька у Фізико-математичний ліцей князя Безбородька. Наукове значення досліджуваної проблеми полягає в тому, що вперше проведено реконструкцію процесу розвитку книгозбірні – однієї з найбільших бібліотек Лівобережної України, в історичному контексті, до наукового обігу залучено значну кількість невідомих та маловідомих архівних документів. Розкривається діяльність книгозбірні та її місце в контексті історії НВШ та бібліотечної справи в Україні, простежено формування фондів та їхнє використання в педагогічному процесі, відображено специфіку обслуговування читачів. Уперше вдалося озвучити імена бібліотекарів за період діяльності ліцею
Образ князя в давньоруських літописах (на прикладі «Повісті минулих літ»)
No full textThe article examines the artistic image of the prince in the Tale of Bygone Years. The main content of the article focuses on the attitude of the chronicler to the prince and the reflection of this attitude in the text. The author of the Tale builds the text with the help of antinomies: hierarchy and unity, personal and national interests, the prince as a leader and as dependent on the opinion of the boyars and townspeople. The chronicler balances between opposing judgments, trying to construct a balanced image of the prince. He often condemns certain prince’s actions, and sometimes – approves of what is good for the country. And after the prince’s death he wrote obituaries – words of praise – which mentioned the circumstances of death and burial, the appearance of the prince, his character traits, relations with the church and so on. A few passages depicting the prince’s emotions in the pages of the Tale are also accurate. The chronicler simply describes a certain emotion of the ruler, directly naming it, conveys the emotional state through the expressive gestures of the prince, shows emotional tension through dialogic speech or its absence, inaction. Such a large amount of ways to portray the ruler in the text suggests that the author of thechronicle is not yet fully aware of all components of the image of the prince, that is, there is no clear idea of prince’s power. The chronicler in the pages of the Tale only seeks and constructs the ideal image of the Rus prince.У статті розглядається художній образ князя в «Повісті минулих літ». Основний зміст статті зосереджений на ставленні літописця до князя та відображенні цього ставлення в тексті. Автор повісті будує текст за допомогою антиномій: ієрархічність та єдність, особисті та загально-державні інтереси, князь як лідер і як залежний від думки бояр та містян. Літописець балансує між протилежними судженнями, намагаючись сконструювати врівноважений та виважений князівський образ. Часто він засуджує певні князівські вчинки, а іноді ‒ схвалює те, що йде на користь державі. А по смерті князя пише некрологи ‒ похвальні слова ‒ де згадано обставини загибелі та поховання, зовнішній вигляд князя, його риси характеру, стосунки з церквою тощо. Влучними є й нечисленні уривки змалювання емоцій князя на сторінках Повісті. Літописець просто описує певну емоцію володаря, безпосередньо називаючи її, передає емоційний стан за допомогою експресивних жестів князя, показує емоційне напруження через діалогічне мовлення або ж його відсутність, бездіяльність. Такий численний арсенал способів зображення правителя у тексті говорить про те, що автор літопису ще не до кінця усвідомлював всіх складових образу князя, тобто ще не існує чіткого уявлення князівської влади. Літописець на сторінках Повісті тільки відшуковує та конструює ідеальний образ руського князя
МОТИВАЦІЙНО-АДАПТАЦІЙНИЙ ЕТАП ОСОБИСТІСНО-КРЕАТИВНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МУЗИКИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ
No full textThe article analyzes the views of scientists on education as a crucial remedy of overcoming civilizational crises. The author conducted systematization and generalized the scientific research on the integration of the content of education, disclosed the own experience of personal-creative development of elementary school pupils in the process of learning music on the motivational-adaptive stage in the context of an integrative approach. It is noted that the creativity is one of the most powerful factors in the development of personality. It is noted that the development of the junior pupil’s creativity in the process of teaching music should be regarded as an integral part of their personal development. Personal-creative development of elementary school pupils in the process of learning music is considered as an important component of art education and becoming a citizen capable of creative activity in the future. The role of integration of subjects of art and aesthetic course in personal-creative development of elementary school pupils that promotes formation of art-associative, creative thinking is actualized. The importance of the motivational-adaptive stage in the course of personal-creative development of elementary school pupils is emphasized. The effectiveness of the implementation in the process of learning music of the game method (including didactic games; role-playing games; fantasy games, improvisation games; dramatization games; intelligent games; folk moving games), methods of visualization and verbalization of emotional responses to works of art, methods of dramatization and creative tasks at the motivational-adaptive stage of personal-creative development of elementary school pupils is proved. The application of these methods in experimental work is demonstrated and examples of used works of art are given.У статті проаналізовано погляди науковців на освіту як вирішальний засіб подолання цивілізаційних кризових явищ. Автором проведено систематизацію та узагальнення наукових досліджень щодо інтеграції змісту освіти, а також висвітлено власний досвід особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики на мотиваційно-адаптаційному етапі дослідження у контексті інтегративного підходу. Креативність розглядається як один з найпотужніших факторів розвитку особистості. Розвиток креативності молодших школярів у процесі навчання музики варто характеризувати як складову їхнього особистісного розвитку. Актуалізовано значення музичного мистецтва у загальному психічному, фізіологічному, інтелектуальному розвитку дітей. Особистісно-креативний розвиток молодших школярів у процесі навчання музики розглянуто як вагому складову мистецької освіти і становлення громадянина, здатного до майбутньої творчої діяльності. Актуалізовано роль інтеграції предметів художньо-естетичного циклу в особистісно-креативному розвитку молодших школярів, що сприяє формуванню художньо-образного, асоціативного, креативного мислення. Підкреслено значення мотиваційно-адаптаційного етапу у ході особистісно-креативного розвитку молодших школярів.Доведено ефективність упровадження на мотиваційно-адаптаційному етапі особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики ігрового методу (дидактичні та сюжетно-рольові ігри, ігри-фантазування, ігри-імпровізації, ігри-драматизації, інтелектуальні та народні рухливі ігри), методів візуалізації та вербалізації емоційних відгуків на твори мистецтва, методів театралізації, творчих завдань. Продемонстровано застосування означених методів у експериментальній роботі та наведено приклади використаних художніх творів
КОМПОНЕНТНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ «ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО ДОСВІДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА»
No full textActualization of the formation of the artistic and creative experience of future teachers of choreography is considered in the context of all-in-one professional training of students as a purposeful process of inclusion of future teachers in creative, artistic-educational and choreographic-performing activities, integrated formation of personality. The acquired experience promotes successful adaptation to social changes in the process of professional training of students-choreographers and gives confidence in the professional activity nowadays. Ways of forming a creative, active and originative personality that is able to make a choice alone, realize set goals, evaluate her activity consciously- these are those priorities that determine the conceptual positions of modern art education. A modern specialist of choreography is one that at the appropriate level has professional mastery in performing her professional activities, as well as has a certain set of knowledge, skills and abilities using them effectively in practice. Knowledge in the field of art and pedagogy is important for the future teacher of choreographic art. The artist must have a desire to create, and therefore, be able to perceive the beautiful, appreciate it, form her own view on the reality of the beauty of the environment and art, evaluate the results of her own work adequately for further self-realization in the field of choreographic art. Thearticle highlights the key components of the formation of the artistic and creative experience of future teachers of choreography in the process of professional training with the aim of further development of the content of criteria and indicators, as well as necessary for its formation methodological foundations due to the creative being of choreographic art.Актуалізація формування художньо-творчого досвіду майбутніх учителів хореографії розглядається у контексті цілісної професійної підготовки студентів як цілеспрямований процес включення майбутніх педагогів у творчу, художньо-освітню та хореографічно-виконавську діяльність. У дослідженні принципового значення набули особистісні прояви педагога-хореографа, котрі характеризують його фахову підготовку як інтегральну властивість. Для майбутнього вчителя хореографічного мистецтва важливими є знання в галузі педагогіки і мистецтва. Митець-хореограф повинен бути творчим, активним, креативним, здатним самостійно робити вибір, сприймати прекрасне, цінувати його, формувати власний погляд, реалізовувати поставлені цілі, усвідомлено оцінювати результати власної творчої діяльності для подальшої самореалізації в царині хореографічного мистецтва. У статті виокремлено ключові компоненти формування художньо-творчого досвіду майбутніх учителів хореографії в процесі фахової підготовки, а саме мотиваційного, когнітивного, аксіологічного та рефлексивного, які тісно взаємозв’язані між собою і утворюють цілісну структуру з метою подальшої розробки змісту критеріїв та показників, а також необхідних для її формування методичних засад, зумовлених творчою сутністю хореографічного мистецтва. Здобутий досвід, у процесі фахової підготовки студентів-хореографів, сприяє успішній адаптації до суспільних змін та надає впевненості у професійній діяльності. Зазначено, що формування художньо-творчого досвіду відбувається як під час створення мистецького твору, так і в процесі його сприймання. Тому, важливою складовою навчання майбутнього вчителя хореографічного мистецтва є формування художньо-творчого досвіду в процесі фахової підготовки
БІНАРНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ МУЗИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ХОРЕОГРАФА
No full textThe article reveals the experience of implementation of the binary approach within the process of professional training of the future choreographers at Berdiansk State Pedagogical University. The authors determined and revealed the key definitions of the researched field: the binary approach and the musical competence. The binary approach to the professional training of the future choreographers is considered as the interaction of the participants of the educational process which is aimed on the achievement of the program results of teaching through the integration and interdisciplinary connections of the educational components of the compulsory cycle of disciplines of the certain educational program (pedagogical or art direction). The musical competence of the choreographer (teacher, leader of the dance collective, ballet dancer, ballet choreographer) is determined as the connection of the musical-theoretical and practical training, whichprovides the flexible implementation of the gained knowledge and skills during the solving of the professional tasks within different types of choreographic activity. The article’s content clarifies what the musical competence must include; what skills and knowledge the future choreographer should master. The emphasis of article is on the presentation of the samples of binary interaction (teacher-teacher, teacher-accompanist), teacher-employer, teacher-professional etc.) for the formation of the musical competence of the professionals of the choreographic profile (pedagogical, art) during the studying of various educational components. It is proved that the implementation of the binary approach during the organization of the various forms of the educational process: (lectures, seminars, laboratory works); researchof the different ways of binary interaction; involvement of the teachers of professional disciplines, accompanists, professionals will be effective for the increasing of the quality of the professional training of the future choreographers. Also, it will be useful to implement the non-standard professionally oriented tasks (within the conditions which are close to the real); to involve the employers; to implement the partner relationships among the applicants for the higher education and pedagogical staff. It is underlined that the musical competence if one of the important components of the effective professional training of the future choreographers.У статті розкривається досвід застосування бінарного підходу у процесі фахової підготовки майбутніх хореографів у Бердянському державному педагогічному університеті. Авторами визначено та розкрито ключові поняття досліджуваної проблематики: бінарний підхід і музична компетентність. Бінарний підхід фахової підготовки майбутніх хореографів розглядається як взаємодія учасників освітнього процесу задля досягнення програмних результатів навчання через інтеграцію і міжпредметні зв’язки освітніх компонентів обов’язкового циклу дисциплін тієї чи іншої освітньо-професійної програми (педагогічний або мистецький напрям). Музична компетентність хореографа (учителя, керівника танцювального гуртка, артиста балету, балетмейстера) визначається як взаємозв’язок музично-теоретичної і практичної підготовки, який передбачає гнучке використання набутих знань, умінь і навичок під час виконання професійних завдань у різних видах хореографічної діяльності. У змісті статті уточнено, що має включати музична компетентність, якими знаннями, уміннями і навичками має володіти майбутній хореограф. Акцент у статті зроблено на наведенні прикладів бінарної взаємодії (викладач-викладач, викладач – концертмейстер, викладач – роботодавець, викладач –фахівець – практик та ін.) задля формування музичної компетентності фахівців хореографічного профілю (педагогічного, мистецького) під час вивчення різних освітніх компонентів. Доведено, що застосування бінарного підходу під час організації різноманітних форм освітнього процесу (лекції, практичні, лабораторні заняття), пошук різноманітних засобів бінарної взаємодії із залученням викладачів фахових дисциплін, концертмейстерів, фахівців-практиків та ін., застосування нестандартних професійно орієнтованих завдань в умовах, наближених до виробничих, із залученням роботодавців, упровадження партнерських стосунків між здобувачами вищої освіти і науково-педагогічними працівниками сприятиме підвищенню якості фахової підготовки майбутніх хореографів, однією з важливих складових якої є музична компетентність