Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Творчість В. Винниченка: до проблеми метафізичного пошуку
No full textThe author analyzes philosophical and aesthetic parameters of early Modernism, ideology of Modernism shift in the culture of the end of the 19th – the beginning of the 20th c. via the analysis of two theories: the first, Modernism dialectics, prosed by J. Habermas, which equates Modernism, Enlightenment and the ideology of logocentrism; the second, the conception of French poststructuralists, which is rooted in Enlightenment rationalistic methodology. V. Vynnychenko’s search for a new cultural model in the conditions of traditional culture ruination at end of the 19th – the beginning of the 20th c. is investigated. It is stated that anesthetized projects of being in V. Vynnychenko’s small prose create possibilities for overcoming repressive culture and civilization.У статті проаналізовано філософсько-естетичні параметри раннього модернізму, ідеологію модерністського перелому в культурі к. ХІХ – п. ХХ ст. через аналіз двох теорій: діалектики модерну, запропонованої Ю. Габермасом, яка ототожнює модернізм із Просвітництвом та ідеологією логоцентризму, і концепцію французьких постструктуралістів, яка закорінена в раціоналістській просвітницькій методології; розглянуто пошук В. Винниченком нової культурної моделі в умовах руйнування традиційної культури в к. ХІХ – на п. ХХ ст. Констатовано, що естетизовані проекти буття в малій прозі В. Винниченка дають можливість подолати репресивну культуру та цивілізацію
Мовомисленнєва об’єктивація концепту «сонце» в романі Сергія Жадана «Ворошиловград»
No full textThe paper deals with the study of the means and ways of linguistic objectification of the concept «sun» in Serhii Zhadan’s novel «Voroshilovhrad» at the lexical and semantic level, identification and characterisation of the concept’s verbalisers, determination of their key semantic plans, emotional and psychological load and functions in the text of the work. It has been found that in the novel’s space, the linguistic and mental objectification of the concept «sun» is based on the characterisation of a number of its universal parametric components (colour, temperature, light source, movement in space, time of day, etc.) and their transformation, on individual interpretations, additional features, value dimensions, descriptions of colour, shape, and smell. It has been found that the new vision of the sun as a key reference point in space and time is enriched with semantic components, reproduction of the sensual sphere, and the feeling of the sun as a phenomenon marked by the conditions of the regional geographical and climatic environment, natural landscape, national flora and fauna, which are marked by deep ethnocentrism. It is stated that ontological, existential and style-identifying means of linguistic and mental objectification of the concept «sun» are the most frequent in the novel, they are represented by an original combination of epithets, unexpected comparisons and metaphorical and personification models. They represent the interaction of objective and subjective factors in the perception of environmental fragments, play the role of markers of S. Zhadan’s linguistic creativity, being an identifying feature of his idiostyle.Статтю присвячено дослідженню засобів і способів мовомисленнєвої об’єктивації концепту «сонце» в романі Сергія Жадана «Ворошиловград» на лексико-семантичному рівні, виявленню та характеристиці вербалізаторів концепту, визначенню їхніх ключових семантичних планів, емоційнопсихологічного навантаження та функцій у тексті твору. Виявлено, що на просторах роману мовомисленнєва об’єктивація концепту «сонце» базується на характеристиці низки його універсальних параметричних складників (колір, температура, джерело світла, рухи у просторі, час доби тощо) та їхній трансформації, на індивідуальних інтерпретаціях, додаткових рисах, ціннісних вимірах, описах кольорової гами, форми, наявності запаху. З’ясовано, що нове бачення сонця як ключового орієнтира в просторі й часі збагачене семантичними складниками, відтворенням почуттєвої сфери, відчуттям сонця як феномена, маркованого умовами регіонального географічно-кліматичного довкілля, природним ландшафтом, осонням, національною флорою і фауною, які позначені глибоким етноцентризмом. Констатовано, що найчастотнішими в романі постають онтологічні, екзистенційні та стилеідентифікаційні засоби мовомисленнєвої об’єктивації концепту «сонце», репрезентовані самобутнім поєднанням епітетів, несподіваних порівнянь і метафорично-персоніфікаційних моделей. Вони репрезентують узаємодію об’єктивного і суб’єктивного чинників у сприйнятті фрагментів довкілля, є маркерами мовотворчості С. Жадана, ідентифікаційною рисою його ідіостилю
Лінгвософія хронотопу та мовна картина світу Сергія Жадана в текстопросторі збірки «Арабески»
No full textThe paper explores the interplay between linguistic and philosophical aspects in the chronotopic structure of the writer’s works. The key concepts, i.e. space, time, memory, sky, sun, and birds, are analyzed as meaning-making elements that shape the artistic reality of Zhadan’s collection.
Through the linguistic organization of the text, the perception of space and time is conveyed. Linguosophy in Zhadan’s work emerges from the relationship between language and thought, where language not only represents reality but also becomes a means of experiencing and constructing it. The chronotope plays a crucial role in this process. In «Arabesques» it is neither stable nor homogeneous. On the contrary, it is fragmented and disjointed, resembling a kaleidoscope of memories and sensations, reflecting the chaos and uncertainty of existence. Space and time in Zhadan’s works are marked by instability, shifting in accordance with the hero’s state of consciousness.У статті «Лінгвософія хронотопу та мовна картина світу Сергія Жадана в текстопросторі збірки "Арабески"» досліджено особливості поєднання мовних та філософських аспектів у хронотопній структурі творів письменника. Проаналізовано ключові концепти (час, пам’ять, небо, сонце, птахи, місто) як смислотворчі елементи, що формують художню реальність С. Жадана. Через мовну організацію тексту здійснено осмислення простору й часу.
Лінгвософія у творчості Сергія Жадана виникла у взаємозв’язку між словом і способом мисленням, де мова не просто репрезентує реальність, а стає способом її переживання й конструювання. Важливу роль у цьому процесі відіграє хронотоп, який у збірці «Арабески» не є стабільним чи однорідним. Навпаки, він фрагментований, рваний, нагадує калейдоскоп уривчастих спогадів і відчуттів, що віддзеркалюють хаотичність і невизначеність буття. Простір і час у Жадана відзначені нестабільністю, вони змінюються залежно від стану свідомости героя
Сучасне поширення тирлича крапчастого (Gentiana punctate L.) в українських Карпатах
Full text linkBased on the results of the analysis of our own field research, herbarium collections, data from online-resources Global Biodiversity Information System, iNaturalist, and UkrBIN, and various literature sources, we summarized the information about the distribution of the rare alpine species Gentiana punctata in the Ukrainian Carpathians, which is included in the Red Data Book of Ukraine. Based on this analysis, a general list of known locations and a distribution map of the studied species in the Ukrainian Carpathians were compiled. Gentiana punctata is a Central European subalpine species at the eastern limit of its range. The general range of G. punctata includes the mountains of Central and Southern Europe from 1100 to 2600 m, the Carpathians, the Tatras (up to 2450 m), and the mountains of the Balkan Peninsula, the Iberian Peninsula, Corsica, and Sardinia, and is extended to Asia Minor and India. Based on the results of the analysis of the current distribution of G. punctata in the Ukrainian Carpathians the species occurs on Chornohora, Svydovets, the Marmarosh Alps, the Gorgany, Borzhava meadows, and is also known in the Chyvchyno-Hryniava Mountains. To date, we have recorded 68 localities of G. punctata in the study region, 54 of which are confirmed by herbarium collections, field data, and photographs from online resources, and the rest are based on literature data. In five localities, which is 7,4% of the total number of locations, the species is endangered or probably extinct. However, these locations require additional surveys. In particular, on the Petros and Sheshul mountains, as well as in the meadows: Rogneska and Shumneska (Chornohora) and Dragobrat (Svydovets). The largest number of localities (23 sites) in Chornohora. Somewhat fewer localities are concentrated in the Svydovets (17 sites) and in the Gorgany (17 sites) massifs. Six localities of G. punctata in the Chivchyn Mountains, two localities in the Borzhava massif and the Marmarosh Mountains, and one locality in the Hryniava Mountains. The data obtained significantly supplement the available information on the general range and distribution of G. punctata in the Ukrainian Carpathians. They will be used to organize monitoring of known localities of G. punctata, study the status of populationsб and develop recommendations for its conservation.За результатами аналізу власних польових досліджень, гербарних колекцій, даних інтернет-ресурсів Глобальної інформаційної системи з біорізноманіття, іNaturalist і UkrBIN та різних літературних джерел узагальнено відомості про поширення рідкісного високогірного виду Gentiana punctata L. в Українських Карпатах, який включено до Червоної книги України. На основі даних цього аналізу був складений загальний список відомих місцезнаходжень та карта поширення досліджуваного виду в Українських Карпатах. Gentiana punctata – середньоєвропейський субальпійський вид на східній межі ареалу. Загальний ареал виду охоплює гори Середньої і Південної Європи від 1100 до 2600 м н.р.м., Карпати, Татри і гори Балканського півострова, Піренейсь кий півострів, Корсика і Сардинія, розширений до Малої Азії та Індії. За результатами аналізу сучасного поширення G. punctata в Українських Карпатах вид трапляється на Чорногорі, Свидовці, Мармароських Альпах, Горганах, Боржавських полонинах, а також відомий у Чивчино-Гринявських горах. У досліджуваному регіоні на сьогодні нами зареєстровано 68 місцезнаходжень G. punctata, з яких 54 – підтверджені гербарними зборами, польовими даними, фотознімками інтернет-ресурсів, а інші – за літературними даними. У п’ятьох локалітетах, що становить 7,4% від загальної кількості місцезнаходжень, вид знаходиться на межі зникнення або, ймовірно, є зниклим. Проте, ці місцезна ходження потребують додаткового обстеження. Зокрема на гг. Петрос і Шешул, а також – полонинах: Рогнеска та Шумнеска (Чорногора) і Драгобрат (Свидовець). Найбільша кількість локалітетів (23 пунктів) знаходиться у Чорногорі. Дещо менше локалітетів зосереджено у Свидовецькому масиві (17 пунктів) та у Горганах (17 пунктів). Шість місцезнаходжень G. punctata у Чивчинських горах, по два місцезнаходження у Боржавському масиві й Мар мароських горах, а також одне місцезнаходження у Гринявських горах. Отримані дані суттєво доповнюють наявні відомості про загальний ареал та поширення виду G. punctata в Українських Карпатах. Вони можуть використову ватися для організації моніторингу відомих місцезнаходжень G. punctata, вивчення стану популяцій і розроблення рекомендацій щодо його збереження
Вплив екологічних стресорів на гематологічний профіль людини
Full text linkThe aim of the work was to determine environmental stressors and the mechanism of their influence on the indicators of the human hematological profile as indicative markers of health status. The study applied theoretical methods of scientific knowledge, in particular content analysis, comparative analysis, generalization and systematization of scientific sources based on publications placed in the scientometric databases Scopus, Web of Science, PubMed. It is summarized that the main hematological indicators, which form the basis of general clinical blood analysis and are the initial stage in the diagnosis of various health disorders, together provide a comprehensive picture of the state of the hematopoietic and immune systems, which allows to identify pathogenic processes (anemia, inflammatory processes, infections, blood clotting disorders), which may be a consequence of the influence of environmental stressors. It was determined that the main environmental stressors that affect the hematological profile of a person are pollutants of atmospheric air, water resources and soil: gases (nitrogen oxide, sulfur oxides), dust, particulate matter, heavy metals (lead, cadmium, mercury, arsenic), pesticides, petroleum products and other toxic substances. It was established that the mechanisms of influence of environmental stressors on blood parameters are the stress response with activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, hormonal and immune changes, direct cytotoxic action, inflammatory reaction. Analysis of the literature highlighted the dominance of studies on the influence of particulate matter, heavy metals, benzene and carbon oxides, which justifies the need for a comprehensive interdisciplinary study of the problem. The impact of military operations, in particular environmental pollution due to explosions of ammunition containing hazardous substances – depleted uranium and its oxides, lead compounds, aluminum and other toxicants, is separately considered. In general, monitoring of hematological indicators in the context of the impact of environmental stressors makes it possible to assess the degree of adaptation of the body to environmental factors and apply preventive or therapeutic measures in a timely manner.Метою роботи було визначення екологічних стресорів та механізму їх впливу на показники гематологічного профілю людини як індикативних маркерів стану здоров’я. У дослідженні застосовано теоретичні методи наукового пізнання, зокрема контент-аналіз, порівняльний аналіз, узагальнення та систематизацію наукових джерел на основі публікацій, розміщених у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science, PubMed. Узагальнено, що основні гематологічні показ ники, які складають основу загально-клінічного аналізу крові та є початковим етапом в діагностиці різних порушень здоров’я, в сукупності дають комплексну картину стану кровотворної та імунної систем, що дозволяє виявити хворобо творні процеси (анемію, запальні процеси, інфекції, порушення згортання крові), що можуть бути наслідком впливу екологічних стресорів. Визначено, що основними екологічними стресорами, які впливають на гематологічний профіль людини, є забруднювачі атмосферного повітря, водних ресурсів та ґрунту: гази (окис азоту, оксиди сірки), пил, тверді частинки, важкі метали (свинець, кадмій, ртуть, миш’як), пестициди, нафтопродукти та інші токсичні речовини. Встановлено, що механізмами впливу екологічних стресорів на показники крові є стресова відповідь із активацією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, гормональні та імунні зміни, пряма цитотоксична дія, реакція запалення. Аналіз літератури підкреслив домінування досліджень впливу твердих частинок, важких металів, бензолу та оксидів вуглецю, що обґрунтовує необхідність комплексного міждисциплінарного вивчення проблеми. Окремо розглянуто вплив військових дій, зокрема забруднення довкілля внаслідок розривів боєприпасів, які містять небезпечні речовини – збіднений уран та його оксиди, сполуки свинцю, алюмінію та інші токсиканти. Загалом, моніторинг гематологічних показників у контекс ті впливу екологічних стресорів дає можливість оцінити ступінь адаптації організму до факторів навколишнього середовища та вчасно застосувати профілактичні чи лікувальні заходи
Методика викладання історії у вищій школі: специфіка та особливості
Full text linkThe relevance of the study is due to the fact that in modern conditions, historical issues acquire special importance in public life, since it is historical knowledge that forms the basis of social memory, underlies cultural values and traditions, and forms the basis for determining national identity. Under these circumstances, the process of teaching history in educational institutions acquires special importance. It is worth emphasizing that at different educational levels it has its own originality and exclusivity. That is why the article reveals the specifics and peculiarities of the subject of history when teaching it in higher education. The differences in the methodology of teaching history from the methodologies of teaching other subjects (primarily the natural science cycle) studied in higher education are shown and analyzed. The specifics of the methodology of teaching history in higher education compared to general education are revealed. The features of the educational process, determined by the goals, organizational and content specifics of the methodology of teaching history in higher education compared to general education, are analyzed and characterized. It is proven that taking into account the specifics and features of the subject of history is an important condition for successful teaching in higher education. The influence of the political situation on the educational process and its specifics in university and school history education is revealed. The purpose of the article is to determine, provide a detailed description and analyze the specifics and features of the methodology for teaching the subject of history in higher education. Theoretical importance of the conducted research: the article reveals the specifics of the structure and functioning of historical disciplines compared to natural sciences and indicates the differences in the methodology of teaching history from the methodology of teaching other subjects (primarily the natural sciences cycle). The practical significance of the work lies in the fact that scientific materials can be effectively used in the practice of teaching historical disciplines in higher education and when students write qualification papers.Актуальність дослідження зумовлена тим, що у сучасних умовах історична проблематика набуває особливої ваги у суспільному житті оскільки саме історичні знання складають основу соціальної пам’яті, лежать в основі культурних цінностей та традицій, формують основу для визначення національної ідентичності. За цих обставин процес викладання історії у освітніх закладах потребує надзвичайної уваги. Варто підкреслити, що на різних освітніх рівнях він має свою своєрідність та винятковість. Саме тому у статті розкрито специфіку та особливості предмету історії при викладанні його у вищій школі. Показано та проаналізовано відмінності методики навчання історії від методик навчання інших предметів (в першу чергу природничого циклу), що вивчаються у вищій школі. Розкрито специфіку методики навчання історії у вищій школі порівняно з загальноосвітньою. Досліджено та охарактеризовано особливості навчального процесу, що зумовлені цілями, організаційною та змістовою специфікою методики навчання історії у вищій школі порівняно з загальноосвітньою. Доведено, що врахування специфіки та особливостей предмету історії є важливою умовою успішного викладання у вищій школі. Розкрито вплив політичної кон’юнктури на навчальний процес та його специфіку у вузівській та у шкільній історичній освіті. Метою статті є визначення, детальна характеристика та аналіз специфіки та особливостей методики викладання предмету історії у вищій школі. Теоретична важливість проведеного дослідження: у статті розкрито специфіку структури та функціонування історичних дисциплін порівняно з природничими та вказано на відмінності методики навчання історії від методик навчання інших предметів (в першу чергу природничого циклу). Практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали наукової статі можуть бути ефективно використані у практиці викладання історичних дисциплін у вищій школі та при написанні здобувачами освіти кваліфікаційних робіт
Виховання патріотизму у дітей 5–7 років засобами музичного мистецтва в умовах закладу дошкільної освіти
Full text linkThe article provides a comprehensive examination of the concept of patriotism as an important social and moral principle that forms a deep sence of love, attachment, responsibility, and pride for one’s homeland. The issue of fostering patriotic feelings and values in children through their involvement in the cultural heritage of their people through various forms of art is substantiated. The article outlines the main criteria and indicators of patriotism and analyzes its interpretation from historical, cultural, and sociopsychological perspectives. Particular attention is paid to fostering patriotism in older preschool children as a pressing objective of modern early childhood education. The importance and feasibility of using musical art as a means of developing patriotic feelings, national consciousness, and moral-spiritual values in preschoolers are substantiated.Theoretical approaches to patriotic education are considered, along with practical aspects of organizing music-based educational activities within preschool institutions. The article explores the potential of musical art to influence children’s emotional development, aesthetic perception, and formation of national identity through engagement with the cultural heritage of the Ukrainian people. Specific types of musical tools that can be effectively used in the educational process are described in detail, including Ukrainian folk songs, contemporary patriotic compositions, musical-movement games, dramatized performances, and elements of folklore.Attention is given to the analysis of forms and methods of musical education that contribute to the patriotic development of children aged 5–7, as well as to the identification of pedagogical conditions necessary for the effectiveness of this process. The goals of patriotic education in the context of preschool educational institutions are studied, and ways of integrating musical art with other areas of learning are outlined. The article also presents findings from current research and offers recommendations from scholars and practitioners in the field of early childhood education on nurturing children's love for their native land, national pride, and respect for Ukrainian traditions and cultural heritage.У статті комплексно розглядаються поняття патріотизму як важливого соціального та морального принципу, що формує у людини глибоке почуття любові, прихильності, відповідальності та гордості за свою Батьківщину. Обґрунтовується проблема виховання патріотичних почуттів і цінностей у дітей у процесі їхнього залучення до культурної спадщини свого народу через різноманітні види мистецтва. Окреслюються основні критерії та показники патріотизму, подається аналіз його інтерпретації у різних аспектах – історичному, культурному, соціально-психологічному. Особлива увага приділяється питанню виховання патріотизму у дітей старшого дошкільного віку як актуального завдання сучасної дошкільної освіти. У статті обґрунтовується важливість і доцільність використання засобів музичного мистецтва для формування у дошкільників патріотичних почуттів, національної самосвідомості, духовно-моральних цінностей.Розглядаються теоретичні підходи до виховання патріотизму, а також практичні аспекти організації музично-виховної діяльності в умовах закладів дошкільної освіти. Аналізуються можливості впливу музичного мистецтва на розвиток емоційної сфери дітей, їх естетичного сприймання, формування національної ідентичності через залучення до культурної спадщини українського народу.Детально описуються види музичних засобів, які можуть бути ефективно використані у виховному процесі: українські народні пісні, сучасні авторські твори патріотичного спрямування, музично-рухові ігри, театралізовані інсценізації, елементи фольклору.Увага приділяється аналізу форм і методів музичного виховання, які сприяють патріотичному розвитку дітей 5–7 років, а також визначенню педагогічних умов, що забезпечують ефективність цього процесу. Вивчаються завдання патріотичного виховання у контексті освітньої діяльності ЗДО, окреслюються шляхи їх реалізації через інтеграцію музичного мистецтва з іншими освітніми напрямами. Наводяться результати сучасних досліджень і рекомендації науковців та практиків у сфері дошкільної освіти щодо формування в дітей любові до рідного краю, національної гордості, поваги до традицій і культурних надбань українського народу
Педагогічний супровід формування у старших дошкільників уявлень простору засобами рухливих ігор
Full text linkIn the context of the renewed content of early childhood education and the increasing emphasis on fostering the child’s personality, the issue of developing spatial awareness in older preschoolers becomes particularly relevant. Space and time are key concepts in how children make sense of the world around them – natural, physical, and social. The article emphasizes that spatial orientation is based on perception and mental imagery. It involves visual, motor, and auditory systems, and a child’s ability to navigate space depends on how these systems work together considering their age, life experience, and physical activity.Spatial orientation is viewed as a complex concept that involves navigating both small and large spaces, with attention to different directions and levels of spatial awareness.Drawing on scholarly perspectives that emphasize the importance of developing spatial understanding from an early age, two key aspects of the issue are identified: general developmental and basic mathematical. The paper highlights the significance of cultivating spatial orientation skills in older preschoolers as a foundation for their future successful learning in primary school.Theoretical analysis of scholarly sources highlights the value of movement-based games as an effective tool for introducing children to spatial concepts and fostering their spatial orientation skills. These games are seen not only as a form of active play but also as a powerful means of developing a child’s cognitive abilities – particularly their understanding of space. Their potential lies in helping children grasp basic spatial directions and the relationships between objects in their environment.The research underscores the essential role of teacher guidance in shaping the educational environment in today’s preschools, especially when it comes to using movement games to foster spatial awareness in children. Practical recommendations are suggested to help educators support older preschoolers in developing spatial understanding through active play. These recommendations focus in particular on how to effectively organize and structure this kind of pedagogical support.В умовах оновлення змісту дошкільної освіти та спрямованості освітнього процесу на розвиток особистості дитини актуалізується проблема ознайомлення дитини старшого дошкільного віку з простором. Простір і час є базисними категоріями в ознайомленні дитини з природним, предметним і соціальним довкіллям. Зазначено, що просторове орієнтування є механізмом, основу якого становлять сприймання та уявлення. Вказано, що у даному процесі здіяні зоровий, руховий і слуховий аналізатори, розвиненість яких у поєднанні з життєвим і руховим досвідом дитини, з урахуванням її віку, дозволяють доцільно орієнтуватися у просторі.Вказано, що орієнтування у просторі є багаторівневим поняттям. Воно визначає у своїй основі уміння орієнтуватися у малому та великому просторі стосовно різних напрямів і рівнів орієнтування. З урахуванням поглядів науковців щодо необхідності своєчасного розвитку в дитини уявлень простору виокремлено два аспекти даної проблеми. Наголошено на важливості формування умінь орієнтування у просторі для дитини старшого дошкільного віку з огляду на подальше навчання у школі.За результатами теоретичного аналізу проблеми розкрито роль рухливих ігор в ознайомленні дітей з простором і формування в них умінь просторового орієнтування. Деталізовано потенціал рухливих ігор щодо опанування дитиною основних просторових напрямів, відношень між предметами та об’єктаминавколишнього світу тощо.Розкрито роль педагогічного супроводу як важливої ланки організації освітнього процесу у сучасному закладі дошкільної освіти, у тому числі – стосовно використання рухливих ігор як засобу формування у дітей уявлень простору. Пропоновано низку позицій в організації вихователем педагогічного супроводу процесу формування у старших дошкільників уявлень простору засобами рухливих ігор.Особливу увагу у даних пропозиціях звернуто на організаційну сторону зазначеного педагогічного супроводу
Інформаційні технології як засіб формування проєктно-конструкторської компетентності майбутніх фахівців
Full text linkThe article examines the integration of information technologies into the professional training of technical specialists. Particular attention is paid to the development of design engineering competence, which is one of the components of the professional training of technical specialists. The main aspects of the implementation of information technologies in the educational process, which contribute to the development of the ability to design, model and optimize technical solutions, are analyzed.Scientific approaches to determining the essence of design engineering competence and its role in the training of competitive specialists in the machine-building industry are investigated. It is established that the use of modern information technologies ensures an increase in the level of professional training, the development of spatial thinking, the optimization of design solutions and the integration of professional knowledge.Particular attention is paid to the use of graphic programmers, computer-aided design systems (using the example of the special software product SolidWorks and SolidWorks Simulation), augmented and virtual reality technologies, cloud technologies, as well as gamification of the educational process. Their role in increasing the effectiveness of professional education and ensuring the readiness of future technical specialists to perform complex design tasks is determined.The article also examines the potential of integrating new technologies into the educational process to improve students’ interaction with the professional environment through practical cases and virtual simulations. The study shows that such innovations contribute to increasing student motivation and provide effective preparation for real-world work conditions in technical fields.У статті розглядаються питання інтеграції інформаційних технологій у процес професійної підготовки фахівців технічного напряму. Особливу увагу приділено формуванню проєктно-конструкторської компетентності, яка є однією зі складових професійної підготовки фахівців технічного профілю. Проаналізовано основні аспекти впровадження інформаційних технологій до освітнього процесу, що сприяють розвитку здатності до проєктування, моделювання та оптимізації технічних рішень.Досліджено наукові підходи до визначення сутності проєктно-конструкторської компетентності та її ролі в підготовці конкурентоспроможних фахівців машинобудівної галузі. Встановлено, що застосування сучасних інформаційних технологій забезпечує підвищення рівня професійної підготовки, розвиток просторового мислення, оптимізацію конструкторських рішень та інтеграцію фахових знань.Особливу увагу приділено використанню графічних програм, автоматизованих систем проєктування (на прикладі спеціального програмного продукту SolidWorks та SolidWorks Simulation), технологій доповненої та віртуальної реальності, хмарних технологій, а також гейміфікації освітнього процесу.Визначено їхню роль у підвищенні ефективності професійної освіти та забезпеченні готовності майбутніх фахівців технічної галузі до виконання складних проєктних завдань
Особистісні детермінанти формування ціннісного ставлення до здоров’я у підлітковому віці в контексті діяльності закладів позашкільної освіти
Full text linkThe formation of the value system of the younger generation within the educational and developmental processes of out-of-school institutions is currently one of the most pressing psychological, pedagogical, and social challenges. Addressing this issue is crucial for shaping individuals who are not only intellectually developed but also spiritually mature, morally responsible, socially active, and creatively capable. This article provides an analytical review of scientific studies on the subject. It demonstrates that the issue of personal determinants influencing adolescents’ value-based attitudes toward health, as well as the integration of these aspects into the socio-pedagogical practices of educational institutions, remains insufficiently explored. The aim of the study is to characterize the personal determinants of adolescents’ value-based attitudes toward health in the context of enhancing the socio-pedagogical work of out-of-school education institutions. Based on theoretical analysis, synthesis, and systematization of relevant literature, the article explores key personal determinants involved in the development of healthrelated value orientations during adolescence. The potential of out-of-school education as an environment for fostering adolescents' health-preserving values is examined. Practical approaches are proposed for optimizing educational processes to cultivate a stable motivation for a healthy lifestyle among students. The article substantiates the role of socio-psychological training in raising adolescents’ awareness of the influence of personal determinants on their health-related attitudes. Such training also facilitates the development of positive personal values and qualities, encourages motivation for an active and healthy lifestyle, and promotes responsible health-related behaviors. Theoretical significance: The study provides a theoretical rationale for the role of personal determinants in shaping adolescents’ value-based attitudes toward health. Practical significance: The findings may be applied in the preparation of student qualification papers and in the professional activities of social pedagogues in educational settings. The article concludes with a recommendation for further development of training programs aimed at fostering valuebased health attitudes among adolescents in out-of-school educationУ статті проведено аналіз наукових досліджень по проблемі. Доведено, що врахування особистісних детермінант ціннісного ставлення до здоров’я, особливо у соціально-педагогічній роботі з дітьми підліткового віку в умовах позашкілля, є важливим аспектом розробки і впровадження ефективних освітньо-виховних моделей і програм. Проте, питання аналізу особистісних детермінант ціннісного ставлення підлітків до здоров’я і врахування їх особливостей в соціально-педагогічній роботі освітніх установ розкрити недостатньо. Тому, метою статті є характеристика особистісних детермінант ціннісного ставлення до здоров’я підлітків в контексті вдосконалення соціально-педагогічної роботи закладів позашкільної освіти У статті проаналізовано особистісні детермінанти формування ціннісного ставлення до здоров’я в підлітковому віці в контексті діяльності закладів позашкільної освіти. Обґрунтовано значення психологічних, соціально-педагогічних та індивідуальних факторів, що впливають на усвідомлення здоров’я як життєвої цінності. Розглянуто потенціал позашкільної освіти як середовища для цілеспрямованого впливу на розвиток здоров’язбережувальних орієнтацій у підлітків. Запропоновано практичні підходи до оптимізації виховного процесу з метою формування у вихованців стійкої мотивації до здорового способу життя. Обґрунтовано роль соціально-психологічного тренінгу у підвищенні обізнаності підлітків про вплив особистісних детермінант на їхнє ставлення до власного здоров’я. Теоретична важливість проведеної роботи: в статті теоретично обгрунтовано роль особистісних детермінант ціннісного ставлення до здоров’я у дітей підліткового віку. Практичне значення роботи – матеріали наукової статті можуть бути використані при написанні студентами кваліфікаційних робіт, а також в практичній діяльності соціальних педагогів закладів освіти. Представлено висновок про доцільність подальшої розробки тренінгових програм вихованців позашкільної освіти підліткового віку щодо формування ціннісного ставлення до здоров’я