Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ВИХОВАТЕЛЯ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
No full textThe article highlights one of the current problems of modern pedagogical science – the problem of development of preschool children with special educational needs.Knowledge and possibility of solving this problem in theoretical aspect are given in researches of many domestic and foreign scientists (N.Ashitok, N.Brychok, A.Kataeva,A.Kolupaeva, S.Mironova, A.Obukhovskaya, O.Platonova and others. ). As there are enough scientists, the development of children with special needs and special learningopportunities requires the creation of appropriate measures to ensure the child's socialization and the formation of emotionally positive attitude to learning andconsideration in the context of psychological and pedagogical support of child development and joint activities with healthy religions. in inclusive groups of preschoolinstitutions. It is proved that the most important influence on the result of educational activities of such children is their stay in inclusive groups and meaningful joint activities with healthy peers, which arises as a result of psychological and pedagogical support. Readiness of the sample for correctional and developmental work with children wich have special educational needs, depending on its purposeful professional training in higher education institutions. Such training requires, firstly, theoretical psychological and pedagogical training of the future educator, and secondly – gives him the opportunity to use organizational and communicative content, which are in the establishment of partnership communities with all actors in the educational process: children with special educational needs, their parents and medical-psychological-pedagogical specialists of the educational institution. An important component of the readiness of the educator and his assistant to work with children with special learning needs is the formation of his general pedagogical competencies and relevant personal qualities of the future specialist: democracy, tolerance, responsibility, creativity, empathy and more. The readiness of the educator to provide support for the development of children with special educational needs must meet the basic requirements set out in state regulations for the professionalism of the modern teacher.У статті висвітлюється одна з актуальних проблем сучасної педагогічної науки – проблема розвитку дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Значущість і можливість розв’язання цієї проблеми в теоретичному аспекті доведено у дослідженнях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених (Н. Ашиток, Н. Бричок, А. Катаєва, А. Колупаєва, С. Миронова, А. Обухівська, О. Платонова та ін.). Як доводять науковці, розвиток дітей з особливими потребами та особливими можливостями у навчанні потребує створення відповідних умов забезпечення соціалізації дитини й формування в неї емоційно-позитивного ставлення до навчання і розглядається в контексті організації психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини та організації спільної діяльності її зі здоровими однолітками в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти. Доведено, що значний вплив на результат освітньої діяльності таких дітей має саме їх перебування в інклюзивній групі й змістовна спільна діяльність зі здоровими однолітками, що відбувається завдяки психолого-педагогічному супроводу.Готовність вихователя до корекційно-розвивальної роботи з дітьми, які мають особливі потреби у навчанні, залежить від його цілеспрямованої професійноїпідготовки у закладах вищої освіти. Така підготовка забезпечує, по-перше, теоретичну психолого-педагогічну підготовленість майбутнього вихователя, по-друге – надає йому можливість опанувати організаційно-комунікативними вміннями, що спрямовані на встановлення партнерських взаємин зі всіма суб’єктами освітнього процесу: діти з особливими освітніми потребами, їхні батьки та медико-психолого-педагогічні фахівці закладу освіти. Важливим компонентом готовності вихователя та його асистента до роботи з дітьми, які мають особливі потреби у навчанні, є сформованість у нього загальнопедагогічних компетентностей та відповідних особистісних якостей майбутнього фахівця: демократичність, толерантність, відповідальність, креативність, емпатія тощо.Готовність вихователя до забезпечення супроводу розвитку дітей з особливими освітніми потребами має відповідати основним вимогам, які висуваютьсяу державно-нормативних документах до професіоналізму сучасного педагога
Внесок викладачів Ніжинської вищої школи у вітчизняну методику навчання зарубіжної літератури Ч. І. Методична діяльність професора Григорія Васильовича Самойленка
No full textThe article is devoted to the contribution of teachers of Nizhyn Higher School to the domestic methods of teaching foreign literature. The article reviews the methodological activities of the famous scientist, researcher and representative of the Nizhyn High School, Doctor of Philology, Professor Hryhoriy Vasyliovych Samoilenko. The article traces the pedagogical path of H. V. Samoilenko and its main stages in Zguriv boarding school and Nizhyn State University named after Mykola Gogol. The leading directions and results of methodical activity of H. V. Samoilenko are outlined: teaching of a course of a technique of training of the Russian and foreign literature; management of pedagogical practice of students and undergraduates and active cooperation with the school; writing manuals for teachers; creation of a program on methods of teaching Russian literature for universities in Ukraine; discussion of topical issues of methods of teachingRussian literature in Ukraine in professional publications; scientific mentoring and opposition to dissertation research on methods of teaching foreign literature at school; participation in expert councils for approval of school textbooks; preparation of a program for advanced training of teachers of foreign literature. The fruitful methodological work of H.V. Samoilenko and his connection with the scientific interests of the scientist: Gogol studies and local lore are considered. Methodical manuals and articles by H.V. Samoilenko devoted to the works of O. Herzen, O. Fadeev, M. Gogol, L. Tolstoy are analyzed. The relevance and innovativeness of H. V. Samoilenko’s methodological achievements, formation of basic principles of modern methods of teaching foreign literature at school by scientists, such as: scientificity, multiculturalism, the principle of local lore approach to the study of literature, dialogicity, emotionality, the principle of interconnection in the study of foreign and Ukrainian literature, the use of comparative analysis of literary works. In his methodological research, Professor H. V. Samoilenko emphasizes taking into account the specifics of the study of foreign, including Russian, literature in the Ukrainian cultural space; to identify intercultural ties and their presence in the literary works of foreign and Ukrainian writers; on the involvement of local lore material in the study of literature, determining the role of Ukrainian cultural heritage in the works of many foreign writers, including Nikolai Gogol. The review of the methodological activities of Professor H.V. Samoilenko testifies about him as one of the founders of the national method of teaching foreign literature. The methodological achievements of Professor Hryhoriy Vasyliovych Samoilenko form an important part of the scientific heritage of the Nizhyn Higher School and the national methodology of teaching foreign literature.Стаття присвячена внеску викладачів Ніжинської вищої школи у вітчизняну методику навчання зарубіжної літератури. У статті здійснений огляд методичної діяльності відомого вченого, дослідника і представника Ніжинської вищої школи, доктора філологічних наук, професора ГригоріяВасильовича Самойленка. У статті простежений педагогічний шлях Г. В. Самойленка та його основні етапи у Згурівській школі-інтернаті і Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Окреслені провідні напрями і результати методичної діяльності Г. В. Самойленка: викладання курсу методики навчання російської і зарубіжної літератури; керівництво педагогічною практикою студентів і магістрантів та активна співпраця зі школою; написання методичних посібників для вчителів; створення програми з методики викладання російської літератури для вишів України; обговорення актуальних проблем методики викладання російської літератури в Україні у фахових виданнях; наукове наставництво та опонування дисертаційних досліджень з методики навчання зарубіжної літератури у школі; участь в експертних радах із затвердження шкільних підручників; підготовка програми з підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури. Розглянуто плідний методичний доробок Г.В.Самойленка та його зв’язок із науковими зацікавленнями вченого: гоголезнавством та краєзнавством. Проаналізовано методичні посібники і статті Г.В.Самойленка, присвячені творчості О. Герцена, О. Фадєєва, М. Гоголя, Л. Толстого та ін. Визначено актуальність та інноваційність методичних надбань Г. В. Самойленка, формування вченим засадничих принципів сучасної методики викладання зарубіжної літератури у школі, таких як: науковість, мультикультурність, принцип краєзнавчого підходу до навчання літератури, діалогічність, емоційність, принцип взаємозв’язку у вивченні зарубіжної та української літератур, застосування компаративного аналізу літературних творів. У своїх методичних дослідженнях професор Г.В.Самойленко наголошує на врахуванні специфіки вивчення зарубіжної, у тому числі російської, літератури в українському культурному просторі; на виявленні міжкультурних зв’язків та їхньої присутності у літературних творах зарубіжних і українських письменників; на залученні краєзнавчого матеріалу до навчання літератури, визначенні ролі українського культурного спадку у творчості багатьох зарубіжних письменників, зокрема Миколи Гоголя. Здійснений огляд методичної діяльності професора Г. В. Самойленка свідчить про нього, як про одного з фундаторів вітчизняної методики навчання зарубіжної літератури. Методичні надбання професора Григорія Васильовича Самойленка складають вагому частину наукового спадкуНіжинської вищої школи і вітчизняної методики навчання зарубіжної літератури
ДОСЛІДЖЕННЯ СТИЛЬОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ
No full textThe article discusses the style features of the educational activities of students in the conditions of forced distance learning. The concept of learning style is analyzed, by which the authors understand a certain psychophysiological system of mastering knowledge and skills, which to a certain extent determines the success of a student as a future professional. Based on the results of the analysis of special literature, a theoretical model is presented that systematizes the most famous classifications of learning styles according to the areas of educational activity of the individual (cognitive, emotional-volitional, behavioral spheres of the individual). It was determined that the differentiation of learning styles based on the motivational characteristics of the individual remains insufficiently developed. The results of the study of the motivation of students’ learning indicate that the majority of them (41.1 %) are motivated by the motivation to receive a diploma. The authors have developed a classification of learning styles based on the motivational sphere of the student’s personality (solid, strategic, superficial, and affiliation learning style). It was revealed that the strategic style of learning prevails among students (41.9 %), the solid style is presented in 24.8 % of the respondents, the affiliationary style – in 18.6 %, the superficial one is less pronounced (14.7 %). The authors have developed recommendations for organizing the educational process. students depending on their style. For students with a dominant strategic style of teaching, the teacher is recommended to determine the goals of the lesson, as well as design a promising goal for the entire period of studying the discipline. It is advisable to organize pedagogical interaction with students with the dominance of the affiliationary style based on their communication needs. In order to attract students with a dominanceof a superficial style of learning activity, it is recommended to provide them with the opportunity to take initiative, to ensure freedom of expression. As a universal, it is proposed to establish feedback and create a favorable learning environment.У статті розглядаються стильові особливості навчальної діяльності студентів в умовах вимушеного онлайн навчання. Проаналізовано поняття «стиль навчання», під яким автори розуміють певну психофізіологічну систему оволодіння знаннями та вміннями, що певною мірою визначає успішність студента як майбутнього професіонала. За результатами огляду спеціальної літератури представлена теоретична модель, що систематизує найбільш відомі класифікації стилів навчання за сферами навчальної діяльності особистості (когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфер особистості). Визначено, що недостатньо розробленою залишається диференціація стилів навчання за мотиваційними особливостями особистості. За результатами дослідження мотивації навчання студентів визначено, що у більшості з них (41,1 %) превалює мотивація отримання диплому. Авторами було розроблено класифікацію стилів навчання, що ґрунтується на мотиваційній сфері особистості студента (ґрунтовний, стратегічний, поверховий та афіляційний стилі навчання). Виявлено, що серед студентства превалює стратегічний стиль навчання (41,9 %), ґрунтовний стиль представлений у 24,8 % респондентів, афіляційний – у 18,6 %, поверховий виражений найменше (14,7 %). Автори розробили рекомендації організації навчального процесу здобувачів освіти залежно від їх стильових особливостей. Для студентів із домінуванням стратегічного стилю навчання викладачу рекомендовано визначати цілі заняття, а також проєктувати перспективну мету, розраховану на увесь період вивчення дисципліни. Організацію педагогічної взаємодії зі студентами з домінуванням афіляційного стилю доцільно будувати, ґрунтуючись на їх комунікативних потребах. З метою залучення студентів із домінуванням поверхового стилю до навчальної діяльності рекомендовано надавати їм можливість проявляти ініціативу у виборі завдання, забезпечувати свободу самовираження. Універсальною рекомендацією для викладачів може стати налагодження зворотнього зв’язку і створення сприятливого навчального середовища
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ BAPNE У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ ВИКЛАДАЧА ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
No full textThe article focuses on the importance of introducing innovative methods and techniques in the modern educational process to improve the professional training of future music teachers. As a resource in solving many problems in educational and executive activities, the use of the BAPNE method, which aims to develop intelligence, is proposed. The purpose of the article is to substantiate the potential of using the BAPNE method in the professional training of teachers of vocal, choral and instrumental disciplines. The main tasks are to find the advantages of the BAPNE methodology; disclosure of the essence of this method; describe the methodology of cognitive stimulation via music to teachers who do not obtain this method; coverage of the technical exercises philosophy. The research methodology is determined by the integrative approach, which involves not only the use of general scientific methods of analysis, synthesis and generalization, but also the method of comparative analysis, which is used to understand the problems of researching the impact of innovative methods and techniques of future music teachers. The results of scientific research have shown that the BAPNE method stimulates extremely important processes that occur during training. This involves its main blocks: psychological, neurological, coordination and music. The scientific novelty is an attempt to prove that the use of the BAPNE method is especially important for the cycle of vocal-choral and instrumental disciplines, as they involve the activation of vestibular system, coordination; control of limbs, body; teamwork, interpersonal intelligence, increasing motivation; development of attention, memory; knowledge of rhythmic construction of different musical cultures. Emphasis is placed on the philosophy of selection of technical exercises-bapne, which are divided into threecategories: passive (without movements), medium (some moving in space and time) and active (constant spatio-temporal movements). Of course, this problem is not completely solved, further development requires more detailed specification of the use of the BAPNE method in musical arts disciplines and thestudy of its impact on students with disabilities. The practical significance of the work is that the actual material and the obtained results will contribute to the expansion of the range of pedagogical thought, the delineation of the value-content component of scientific discourse.У статті зосереджується увага на важливості впровадження в сучасний освітній процес інноваційних методів та прийомів, що сприятимуть підвищенню рівня фахової підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва. Як ресурсний у вирішенні багатьох проблем у навчально-виконавській діяльності пропонується застосування методу BAPNE, метою якого є розвиток інтелекту. Результати наукового пошуку показали, що метод BAPNE стимулює вкрай важливі процеси, що відбуваються під час навчання. При цьому задіються головні його блоки: психологічний (розвиток міжоособистісного та внутрішньоосо-бистісного інтелекту, робота в команді, поліпшення мотивації, передача цінностей, терапевтичний та реабілітаційний ефект), неврологічний (розвиток пам’яті, моторного програмування, заведення механізму руху тіла, стимулювання виконавської функції), координаційний (аудіо-ручна, аудіо-дисоціативна, окуломотивна, вікомоторна координації, розвиток вестибулярного апарату) та музичний (спрямовується на: музичну форму, тембр, метро-ритм, динаміку, агогіку, пульсацію, інтонацію, імпровізацію, ансамбль, музичний аналіз, нотацію,міждисциплінарні зв’язки, знання музичної культури інших народів, контроль сценічного страху, перкусію тіла на естетичному рівні, розвиток поліритмії, врахуванні критеріїв музичного оцінювання під час виконання, знання ритмічної послідовності, навчання музичних концепцій). Доведено, що особливо важливим використання даного методу є для циклу вокально-хорових та інструментальних дисциплін, оскільки вони передбачають активізацію: вестибулярної системи, координації; керування кінцівками, тілом; командної роботи, міжособистісного інтелекту, підвищення мотивації; розвиток уваги, пам’яті; знань ритмічної побудови різних музичних культур. Акцентовано увагу на філософії підбору технічних вправ-bapne, які поділяються на три категорії: пасивні (без рухів), середні (певне переміщення у просторі та часі) та активні (постійні просторово-часові рухи)
ФОРМУВАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
No full textThe article is devoted to the current problem of formation of linguistic competence of future specialists in preschool education while learning English. The aim of the research is to substantiate linguistic foreign language competence, determine the features, principlesand methods of its formation; to develop and implement a set of exercises for the formation of grammatical component of future specialists in preschool education in the educational process while learning English. The formation of linguistic competence is one of the priorities of learning English, as it is impossible to learn a foreign language without knowledge of vocabulary, grammar, phonetics and spelling. herefore, the problem of formation of linguistic foreign language competence is one of the most relevant one in higher education, in particular during the training of future specialists in preschool education. According to certain tasks, the goal and hypothesis testing a complex system of research methods was used: theoretical, empirical, statistical on the basis of personality-oriented and competence approaches. The scientific novelty of the study is the development and implementation a set of educational tasks in the educational process which have an effective influence on the level of linguistic competence of future specialists in preschool education. The article substantiates the theoretical foundations of the process of formation of linguistic competence while learning English by future specialists during reschooleducation. The components, principles and methods of formation of linguistic competence while learning English are determined. The obtained results confirmed the legality of assumptions of the research, and implementation of goals and objectives became the basis for the corresponding conclusions. The formed level of the grammatical component of future specialists in preschool education in the process of performing their educational tasks is a confirmation of the level of linguistic competence. In addition, the results of the study give rounds to note that the implementation of a set of tasks encourages students to be more active in the classroom, stimulates learning activities, helps to provide positive motivation and promotes better learning, critical thinking and skills of individual activity.Статтю присвячено актуальній проблемі формування лінгвістичної компетенції майбутніх фахівців дошкільної освіти під час вивчення англійської мови. Метою дослідження є наукове обґрунтування лінгвістичної іншомовної компетенції, визначення особливостей, принципів та методів її формування, розробка та впровадження у навчальний процес комплексу вправ для формування граматичного компонента у майбутніх фахівців дошкільної освіти під час вивчення навчальної дисципліни «Іноземна мова» (англійська). Формування лінгвістичної компетенції є одним із пріоритетів вивчення англійської мови, адже неможливовивчити іноземну мову без знань лексики, граматики, фонетики та орфографії. Тому проблема формування лінгвістичної ншомовної компетенції є однією з найактуальніших у вищій школі, зокрема у підготовці майбутніх фахівців дошкільної освіти. Відповідно до визначених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використовувалась комплексна система методів дослідження: еоретичних, емпіричних, статистичних на засадах особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів. Науковою новизною дослідження є розробка і впровадження в освітній процес комплексу навчальних завдань, які ефективно впливають на підвищення рівня лінгвістичної компетенції майбутніх фахівців дошкільної освіти. У статті обґрунтовано теоретичні засади процесу формування лінгвістичної компетенції під час вивчення англійської мови майбутніми фахівцями дошкільної освіти. Визначено компоненти, принципи та методи формування лінгвістичної компетенції під час вивчення англійської мови. Здобуті результати засвідчилиправомірність вихідних положень дослідження, а реалізація мети і завдань стали підставою для відповідних висновків. Сформований рівень граматичного компонента лінгвістичної компетенції майбутніх фахівців дошкільної освіти у процесі виконання ними навчальних завдань є підтвердженням рівня лінгвокомпетентності. Крім того, результати дослідження надають підстави зазначити, що виконання комплексу завдань спонукають студентів бути більш активними на заняттях, стимулюють навчально-пізнавальну діяльність, допомагають забезпечити позитивну мотивацію та сприяють кращому засвоєнню знань, критичному мисленню, формуванню навичок самостійної роботи
ОСВІТА ДОРОСЛИХ У КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ (ІІ ПОЛ. ХІХ – 20-ТІ РР. ХХ СТ.)
No full textThe article focuses on the important issue concerning the development of non-formal education in connection with self-realization of Ukrainian society from the latter part of the 19th century to the 1920s. It is underlined that in this period lots of educational institutionswere opened (lyceums, gymnasiums, universities), as well as scientific organizations and public libraries and that was a significant contribution to the development of education since this was followed by the enriching of educational resources, increasing the numberof educational opportunities and public interest in education. The article reveals the main direction that the adult education of that time was led by – it strove to find correlation between the maintenance and innovative learning. The connection of different aspects (state formation, socio-political, national, moral and religious life of Ukraine) with the education of that time is described in the article. On the basis of the study and analysis of archival sources, documents, scholarly literature and periodicals it is found out the priority of trends in adult ducation, the gradual determination of their nature and focus on sociocultural conditions, philosophy of education as characteristics of society self-realization, organizational and pedagogical peculiarities of the problem. The history of adult education is investigated in the article, as well as its influence on pedagogical, psychological, social, cultural, historical problems of our time. The study of the adult education history makes contribution to scholarly and theoretical research, the development of education. It is highlighted that the genesis of the problem reveals the democratic, humanistic indicators of the education basics of the Ukrainian mentality. Humanistic aspect of the matter is singled out and it is intensified in connection with the study of experience aimed at defining man as the highest value. It is determined that the principles of non-formal education should focus on the current state of society, its national and cultural characteristics. The important task of the adult educational process is to take into account the trends of domestic education instead of adopting foreign ideas, because during the learning process it will help to take into account certain features within our mentality.У статті розкривається важлива проблема – розвиток позашкільної освіти на тлі самореалізації української соціальної спільноти у ІІ пол. ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. Цей період в історії освіти є визначним, оскільки відбувалось відкриття ліцеїв, гімназій, університетів, формувались наукові товариства, з’являлись публічні бібліотеки, що сприяло збагаченню освітніх ресурсів, збільшенню кількості освітніх можливостей, а також підвищенню інтересу суспільства до освіти. Автором уточнено, що провідним напрямом освіти орослих того періоду було прагнення знайти співвідношення між змістом підтримуючого та інноваційного навчання. У статті охарактеризовано зв’язок різних аспектів зі змістом тогочасної позашкільної освіти, таких як принципи державотворення, суспільно-політичне, національне, моральне, духовно-релігійне життя України. На основі вивчення й аналізу архівних джерел, документів, наукової літератури і періодики з’ясовується пріоритетність тенденцій освіти дорослих, поетапна детермінованість їх характеру і спрямованості соціокультурними умовами, філософією освіти як характеристиками самореалізації соціуму, особливостіорганізаційно-педагогічного забезпечення проблеми. Досліджується історія освіти дорослих, її сприяння вирішенню педагогічних,психологічних, соціальних, культурологічних, історичних проблем сучасності, проєктуванню науково-теоретичного пошуку і забезпеченню розбудови освіти. Акцентується, що генезис проблеми розкриває демократичні, гуманістичні показники освітніх основ українського менталітету. Виокремлюється гуманістичний аспект проблеми, який посилюється у зв’язку з вивченням досвіду, спрямованого на визначення людини як найвищої цінності. Визначається, що зміст, принципи та структура неперервної освіти мають орієнтуватися на сучасний стан соціуму, його національно-культурні особливості. Важливим напрямом освітнього процесу дорослих має бути врахування тенденцій вітчизняної освіти замість переймання зарубіжних ідей, оскільки під час навчання це допоможе взяти до уваги певні риси в рамках нашого менталітету
Українські методики дослідження мовної картини світу в контексті польських лінгвокогнітивних студій
No full textThis article is devoted to the method of studying cognitive linguistics. It has strongly developed in the Polish language and has big potential in the science of Ukraine. The main aim of this research is to study some new trends of Polish linguistics and cognitive studies, which are important world scientific achievements. The aim is to research creation of new prospects on their basis of methods of studying the language picture of the world in Ukrainian linguistics and cognitive studies. The approach to the study of the linguistic picture of the world in the context of cognitive linguistics is traditional. Methods of explication of semantic categories of hyper-concept functioning are structured according to spatial semantic models. But these structures are selective even if the extralinguistic sphere is included. Methods of modern Ukrainian researches are traditional in this area. Alternative cognitive-discursive analysis helps to identify current problems, description of a dynamic mental picture of the world in the terms of current communicative space. The multiparadigm of discourse provides and determines the analysis of both objective scientific and subjective data. Modern Ukrainian society, in contrast to Polish, is uncoordinated in thecontext of mental, linguistic, value, social, religion, culture. Ambivalence is showing up in the formation and perception of basic concepts and some stereotypes. This is due to socio-political issues. Complex cognitive-discursive methods of analysis are forward-looking. They help to explore more holistically to study the communicative space, the dynamics of the formation of ontological and axiological factors of culture, a comprehensive study of basic stereotypesand concepts of different layers of culture.Стаття присвячена методиці вивчення когнітивної лінгвістики, що набула потужного розвитку в польській мові, а також має значний потенціал в українській науці. Нашою метою є вивчення сучасних тенденцій польських лінгвокогнітивних досліджень, які є вагомим світовим науковим доробком, і перспектив вироблення на їхній основі методик вивчення мовної картини світу в українській лінгвокогнітивістиці. Традиційним є підхід до дослідження мовної картини світу у контексті лінгвокогнітивістики. Методики експлікації семантичних категорій функціонування гіперконцепту, структуровані за семантичними просторовими моделями, навіть за умови залучення екстралінгвістичної сфери є вибірковими. Методики сучасних українських досліджень є традиційними за цим спрямуванням. Альтернативний когнітивно-дискурсивний аналіз сприяє виявленню актуальних проблем, змалюванню динамічної ментальної картини світу в умовах актуального комунікативного простору через поліпарадигматизм дискурсу, що зумовлює залучення як об’єктивних наукових даних, так і суб’єктивних. Сучасне українське суспільство, на відміну від польського, лишається незгуртованим у контексті ментальному, мовному, ціннісному, соціальному, конфесійному, культурному. Амбівалентність виявляється у формуванні та сприйнятті базових концептів, стереотипів, що зумовлено суспільно-політичними чинниками. Перспективними є комплексні когнітивно- дискурсивні методики аналізу, що сприяють більш цілісному дослідженню комунікативного простору, динаміки формування онтологічних та аксіологічних чинників культури, комплексного дослідження базових стереотипів та концептів різних шарів культури
Максим Березовський в Глухові. Музичне життя міста
No full textThe place of birth of each person creates for him a special, unique, individual world in which formed behavioral skills in his basic. Here created a system of values and the environment organizes a range of sensory landmarks of the little person. This is especially true of the sound aura that surrounds a child, especially when he is endowed the heightened sensitivity to sounds and an innate sense of harmony. All this refers to the «hero» of the article, to the man who managed to raise the musical art of his region to the world level - Maksym Berezovsky. Now we have a lot of musical compositions by Maksym Berezovsky. These are mainly choral spiritual works. However, the facts of his biography are surprisingly little covered due to lack of documentary data. This situation creates myths about even the key moments of his biography. Until we verify these facts with documents, we will not understand the true features of his work. Therefore, it is very important to investigate all the information concerning the all life periods of Maksym Berezovsky, which are established in modern musicology: Ukraine (Hlukhiv, Kyiv), Russia (Oranienbaum, St. Petersburg, possibly Moscow), Italy (Bologna, Livorno, Pisa, possibly Florence). Clarifying the musical situation in the cities of his residence will give a better understanding of the meaning of the composer’s work and specific moments of the creative process: stylistic connections of his works with the musical environment, the origins of melody, texture saturation, genre features, etc. Eachperiod of life is important for the biography of M. Berezovsky and should be described as fully as possible. For this purpose used rare printed and handwritten archival sources and modern historical and special musicological literature. This article is devoted to the first Hlukhiv period of the composer’s life, when the formation of his musical tastes was just beginning. All known elements of Hlukhiv’s musical culture of the middle of the 18th century are studied.Місце народження кожної людини створює для неї особливий, неповторний, індивідуальний світ, в якому формуються її основні поведінкові навички, створюється система цінностей, оточення організовує спектр чуттєвих орієнтирів маленької особистості. Особливо це стосується звукової аури, що оточує дитину, надто коли вона наділена підвищеною чуттєвістю до звуків та вродженим відчуттям гармонії. Все це відноситься до «героя» статті, до людини, яка спромоглася піднести музичне мистецтво свого краю до світового рівня – Максима Березовського
КОНТЕКСТНЕ ВИВЧЕННЯ ОПОВІДАННЯ І. ГАСПРИНСЬКОГО «АРСЛАН-КИЗ» У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
No full textThe article substantiates the expediency of studying the biography and work of I. Hasprynskyi in the lessons of Ukrainian literature in the classes of philological profile inconnection with literary and non-artistic facts; the peculiarities of biographical, historical, literary, culturological, social context as a method of analysis and interpretation of the program text «Arslan-kyz» are determined. The literary context is outlined in terms of clarifying the semantic and formal features of «Divchyna-Levytsia» as a work of debatable genre nature (historical narrative, story, legend, utopia), «subtextual context» (actualization of Aesopian language, hidden expression in the works of the artist ), «Metatextual context» (comparative analysis of Guljemal and Jeanne d’Arc as characters formed against the background of historical circumstances, in particular according to the literary biography of I. Koshelivets «Jeanne d’Arc»), contexts of literary concretization of «Divchyna-Levytsia», reception works of I. Hasprynskyi in different epochs (A. Krymsky, Y. Kandym, M. Dzhemilev, O. Slonovskaya, etc.). It has been observed that the codes that reveal the context of the historical story «Divchyna-Levytsia» have intensified in modern historical conditions (news of Chinese secret camps for Uighur Muslims has gained wide public resonance; in annexed Crimea, Russia again pursues discriminatory policies against indigenous peoples; deportation of Crimean Tatars by the Soviet regime from Crimea Ukraine, the world remembers the victims of genocide, condemns the actions of the current occupiers, which encourages teachers and students not only to discover additional meanings and meanings of the historical story «Arslan-kyz» infinite. Perspectives of the method of research of the system of contexts – in-depth study of Ukrainian literature (students search for additional information, need for explanations, comments), updating the meaning of what is read through inclusion in new contexts of the humanities; mastering the competencies of understanding one’s own national identity, open attitude to the diversity of cultural expression of others, etc. (personally significant context).У статті обґрунтовано доцільність вивчення життєпису та творчості І. Гаспринського на уроках української літератури в класах філологічного профілю узв’язках із літературними та позахудожніми фактами; визначено особливості біографічного, історичного, літературознавчого, культурологічного, суспільного контексту як методики аналізу та інтерпретації програмового тексту «Арслан-киз». Літературний контекст окреслено в аспектах уточнення змістово-формальних ознак «Дівчини-левиці» як твору дискусійної жанрової природи (історичне оповідання, повість, легенда, утопія), «підтекстового контексту» (актуалізація езопової мови, прихованого вислову у творах митця епохи «Uyanuv devir»), «метатекстового контексту» (зіставний аналіз Гульджемал та Жанни д’Арк як персонажів, що формуються на тлі історичних обставин, зокрема за літературною біографією І. Кошелівця «Жанна д’Арк»), контекстами літературної конкретизації «Дівчини-левиці», рецепції творчості І. Гаспринського в різні епохи (А. Кримський, Ю. Кандим, М. Джемілєв, О. Слоньовська та ін.). Простежено, що коди, які відкривають контекст історичного оповідання «Дівчина-левиця», активізувалися в сучасних історичних умовах (новина про китайські таємні табори для мусульман-уйгурів набула широкого суспільного резонансу; в анексованому Криму Росія знову проводить дискримінаційну політику щодо корінного населення; у річницю початку депортації радянським режимом кримських татар з Криму Україна, світ згадують жертв геноциду, засуджують дії нинішніх окупантів, що спонукає учителя й учнів не лише відкривати додаткові смисли та значення історичного оповідання «Арслан-киз», а й розуміти, що літературний твір є потенційно продовжуваним,нескінченним. Перспективність методики дослідження системи контекстів – поглиблене вивчення української літератури (пошук учнями додаткової інформації, потреба пояснень, коментарів), оновлення смислу прочитаного через включення у нові контексти гуманітарних наук; опанування компетентностями розуміння власної національної ідентичності, відкрите ставлення до розмаїття культурного вираження інших тощо (особистісно значущий контекст)
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ ВЗАЄМИН УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
No full textThe article is devoted to the topical problem of forming humane relations of junior schoolchildren during the organization of the didactic process in primary school. Theauthor argues that one of the important tasks of modern primary school is the formation of children’s priorities of kindness, love of neighbor, respect for others, decency, justice, tolerance and more. This will enrich the emotional and evaluative activities of children, their ability to determine their own active life position, will promote effective interaction with adults and peers, provide a sense of self-worth and more. Humane relationships between students have a complex structure that includesemotionally positive attitudes and the use of humane behavior focused on universal values. In addition, such relationships also include the culture of speech and nonverbal manifestations of personality in the process of communication. In the article on the basis of the analysis of theoretical and applied researches the structural-functional model of formation of humane relations of younger schoolboys is developed, the basic component of which is creation and introduction in educationalprocess of pedagogical conditions (studying of possibilities and life experience of pupils; caring and friendly relations between all participants in the educational process), which will provide the optimal emotional and value atmosphere during the educational and business communication of the subjects of interaction. The organization of joint activities of students through the guidance of the teacher allows you to create comfortable conditions for the humane development of each child. During such activities, students have common feelings (concern for the result, awareness of the need to respect each other, value time, listen and take into account the opinion of aclassmate, etc.). Collaboration provides subject-subject relationships in the classroom and in extracurricular activities.Стаття присвячена актуальній проблемі формування гуманних взаємин молодших школярів під час організації дидактичного процесу в початковій школі.Автор переконує в тому, що одним із важливих завдань сучасної початкової освіти є формування в дітей пріоритетів доброти, любові до ближніх, поваги дооточення, порядності, справедливості, толерантності тощо. Це дозволятиме збагачувати емоційно-оцінну діяльність учнів, їх здатність визначати власнуактивну життєву позицію, сприятиме взаємодії з дорослими й однолітками, забезпечуватиме почуття власної гідності тощо. Гуманні взаємини між учнями мають складну структуру, яка включає емоційно- позитивне ставлення і застосування гуманної поведінки, орієнтованої на загальнолюдські цінності. Крім того, такі взаємини включають також культуру мовлення та невербальні прояви особистості в процесі спілкування. У статті на основі аналізу теоретичних та прикладних досліджень розроблено структурно-функціональну модель формування гуманних взаємин молодших школярів, основним компонентом якої є створення й упровадження в освітній процес педагогічних умов (вивчення можливостей та життєвого досвіду учнів; опора на позитивні якості учнів та їх успіх; забезпечення турботливих та дружніх взаємин між усіма учасниками освітнього процесу), які забезпечуватимуть оптимальну емоційно-ціннісну атмосферу під час навчально-ділового спілкування суб’єктів взаємодії. Доведено, що організація спільної діяльності учнів завдяки керівництву з боку вчителя дозволяє створювати комфортні умови для гуманного розвитку кожної дитини. Під час такої діяльності в учнів виникають загальні переживання (хвилювання за результат, усвідомлення необхідності поважати один одного, цінувати час, вислуховувати та враховувати думку однокласника тощо). Формування таких якостей залежить від суб’єкт-суб’єктних взаємин на уроках та в позаурочний час