Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Дослідження студентства Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.)
No full textThe article provides an overview of the prospects for further research of students of theNizhyn Historical and Philological Institute named after Prince Bezborodko in the late 19th –early 20th century. Nizhyn students are considered through the prism of the general imperial,which is why the main achievements of Soviet and post-Soviet historiography on this issueare highlighted. It is emphasized that so far there is no work in which attention is paid to thestudents of the Bezborodko Institute, their daily lives and not to teachers, the internalregulations of the institution or socio-political metamorphoses. Also today there are notmany scientific works that would reveal the problems of provincial students of the RussianEmpire. Taking into account these aspects, this article identifies ways of further research:social and ideal images of students, their everyday life, the specifics of studying at theInstitute of History and Philology.У статті подано огляд перспектив подальшого дослідження студентстваНіжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька у пе-ріод кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ніжинське студентство розглядаєтьсякрізь призму загальноімперського, саме тому висвітлено основні здобуткирадянської та пострадянської історіографії з даного питання. Наголошу-ється на тому, що до цього часу немає праці, в якій увага приділялася бсаме студентам інституту Безбородька, їхньому повсякденному життю,а не викладачам, внутрішньому розпорядку закладу чи суспільно-політич-ним метаморфозам. Також на сьогодні існує невелика кількість науковихробіт, які б розкривали проблематику провінційного студентства Росій-ської імперії. Враховуючи ці аспекти, у даній статті визначені шляхиподальшої дослідницької діяльності: соціальний та ідеальний образи сту-дентства, його побутове життя, специфіка навчання в історико-філо-логічному інституті
Асоціативно-образна природа українських фразеологізмів із компонентами cніг і дощ
No full textThe article is devoted to the analysis of Ukrainian phraseological units with components snow and rain in semantic, onomasiological, linguistic and culturalaspects. These phrases are able to reflect the specifics of the national worldview, to objectify the connection between language, culture and consciousness. It has been found out that in the semantic aspect, phraseological units with components snow and rain are used to characterize psycho-emotional feelingsand moral and ethical features of a person, their physical appearance, to figuratively indicate states of suddenness, time, quantitative dimensions, the most important concepts to describe the picture of the world. It has been revealed that onomasiologically the associative mechanism is the conceptual means of evaluative and figurative representation of some phenomena through the prism of others. Associations as motivators of phraseological meaning are based on knowledge about the indicative signs of snow and rain, their value comprehension, and sometimes the symbolic, ritual content. The evaluative approach to precipitation overlaps with the cognition of their real properties, connections and functions. Human experience has established in phraseology only certain logical connections as valuable, which in the process of language practice proved to be the most stable. The rich associative and figurative nature of the components snow and rain enables various mechanisms of phrase formation: metaphorization, metonymization, comparison, paradox. The pragmatics ofstable phrases as the product of folk evaluative and figurative thinking is manifested in logical, intellectual inferences or in the statement of a fact and reveals the aesthetic, moral and ethical values of the ethnos. It has been concluded that the phraseological units with the components snow and rain visually reproduce the national image of the world and the peculiarities of the worldview of Ukrainians. The productive use of these components in the structure of phrases for the secondary figurative nomination, in particular for the characterization of moral and ethical features of a person, their evaluative sphere, psycho-emotional feelings, testifies to the importance of these natural phenomena in cognition of the surrounding reality by the ethnos. Статтю присвячено аналізові українських фразеологізмів із компонентами сніг і дощ у семантичному, ономасіологічному та лінгвокультурномуаспектах. З’ясовано, що в семантичному плані ці звороти вживаються для характеристики психоемоційних відчуттів і морально-етичних рис людини, її фізичного вигляду, для образного позначення станів раптовості, часових, кількісних вимірів, найважливіших понять для опису картини світу. В ономасіологічному аспекті концептуальним засобом оцінно-образної репрезентації одних явищ крізь призму інших є асоціативний механізм, ціннісне осмислення цих видів опадів та лінгвокультурні конотації. Багата асоціативно-образна природа компонентів сніг і дощ можливлює різні механізми фразеотворення: метафоризацію, метонімізацію, порівняння, парадокс. Ці звороти здатні відображати специфіку національного світосприйняття, об’єктивувати зв’язок між мовою, культурою і свідомістю
МОДЕЛЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ОПП «ПОЧАТКОВА ОСВІТА» У НІЖИНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ
No full textThe subject matter of this article is a topical issue regarding distance learning in context of higher education. The general aim of the paper is to consider peculiarities of distance learning model in the process of primary school teachers training. Due to the analysis of scholarly literature it is revealed that the development and implementation of distance learning into the educational process is an important in termsof theory and methodology of higher education. Therefore it requires specification, theoretical and informative content of professional training, definition and introduction of appropriate models of training for primary school teachers, normative and educational support of the educational process. It is found that the certain system is singled out as an invariant of the organizational and didactic system of distance learning for future primary school teachers at Nizhyn Mykola Gogol State University and this system has its own specifics. It should be added that on basis of the study of distance learning implementation peculiarities at Nizhyn Mykola Gogol State University a model of an invariant organizational and didactic system of distance learning for students of Educational Program «Primary Education» was developed. The developed model includes the following blocks: conceptual-target block (provides an increase in motivation for self- improvement and self-learning throughout life); content-procedural block (provides the unity of the content of academic disciplines, the unity of ways of learning the content and their compliance with this content); operational-activity block (consists of three parts: motivational, cognitive-procedural and control-evaluation); resultative block (provides monitoring of professional training of future primary school teachers). It is defined in the article that the quality of distance learning of future primary school teachers is influenced by the successful organization of pedagogical support for students, which includes productive interpersonal interaction between teacher and students throughout the educational process.У статті розглядається актуальна проблема, пов’язана з особливостями реалізації моделі дистанційного навчання під час професійної підготовки вчителів початкової школи. Авторами наголошено, що розробка і введення дистанційного навчання в освітній процес – це важливе питання теорії та методики професійної освіти, а тому вимагає конкретизації, теоретичної визначеності та змістовного наповнення професійної підготовки студентів, визначення та введення відповідної моделі підготовки учителів початкових класів, нормативного та навчально-методичного забезпечення навчального процесу. На основі аналізу джерельної бази виявлено, що інваріантом організаційно- дидактичної системи дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя є система, що характеризується: цілями, змістом освіти, засобами навчання, охопленням цілісного процесу здійснення дистанційного навчання як системи, умовамитехнологізованої організаційної, педагогічної та навчальної діяльності, специфікою діяльності учасників освітнього процесу.У статті зазначено, що за допомогою дослідження особливостей реалізації дистанційної форми навчання у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя було сконструйовано модель інваріантної організаційно-дидактичної системи дистанційного навчання здобувачів освіти ОПП «Початкова освіта». До складу розробленої моделі входять наступні блоки: концептуально-цільовий (передбачає зростання мотивації до самовдосконалення та самонавчання протягом усього життя); змістово-процесуальний (передбачає єдність змісту навчальних дисциплін, єдність способів засвоєння змісту та їх відповідність цьому змісту); операційно-діяльнісний (складається з трьох частин: мотиваційна, когнітивно-процесуальна та контрольно-оцінна); результативний (забезпечує моніторинг професійної підготовки майбутніх учителів початковихкласів). Підкреслено, що на якість дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи впливає вдала організація педагогічного супроводу студентів, яка містить у собі продуктивну міжособистісну взаємодію викладача та студентів під час всього навчального процесу
ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У СТУДЕНТІВ З КНР У ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШАХ УКРАЇНИ
No full textThe article considers the process of formation of performing skills of future teachers-musicians of China in the process of piano training and features of piano training of students from China in pedagogical universities of Ukraine. Problems of interethnic interaction of peoples living in the space of civilization have always been in the field of view not only of politics, sociology, but also pedagogy (A. Alekseeva, M. Volkov, V. Gorbunova, G. Komarov, L. Maikovska, etc.). The content of state programs on education and educational activities of both Ukraine and China is aimed at the harmonious spiritual, intellectual, aesthetic, creative development of children and youth. The effectiveness of the comprehensive realization of all the potentials of the individual is due to the level of qualification of professionals who carry out pedagogical influences at different stages of its formation. In accordance with today’s requirements, the training ofspecialists in the field of music education is aimed at improving the process of acquiring professional knowledge, skills and ability to apply them in practice, taking into account the development of scientific and technical processes and their impact on tastes and methods of each individual. The strategy of music education in modern China is aimed on the one hand at supporting national traditions, and on the other – at integrating into the world educational space,through cultural interactions, while preserving its self-identity, but taking into account innovative achievements in education. As part of the implementation of the educational strategy, a significant number of Chinese students enter Ukrainian pedagogical universities every year, seeking to get acquainted with the peculiarities of pedagogical education in Ukraine and, based on and using its achievements to obtain the relevant profession according to their abilities and desires. One of the most important components in the formation of professional skills of future Chinese music teachers while studying in Ukrainian higher education institutions is piano training. Based on the above, it is necessary to emphasize the urgency and the need for a comprehensive study and solution of the problem of forming performance skills in students from China during piano studies at pedagogical universities in Ukraine.У статті розглядається процес формування виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів Китаю в процесі фортепіанного навчання та особливості фортепіанного навчання студентів з Китаю в педагогічних університетах України. Проблеми міжнаціональної взаємодії народів, що живуть у цивілізаційному просторі, завжди були у полі зору не тільки політики, соціології, але й педагогіки (А.Алексєєва, М. Волков, В. Горбунова, Г. Комаров, Л. Майковська та ін.). Зміст державних програм з освіти та просвітницької діяльності як України, так і Китаю спрямований на гармонійний духовний, інтелектуальний, естетичний, творчий розвиток дітей та молоді. Ефективність всебічної реалізації всіх потенціалів особистості зумовлена рівнем кваліфікації фахівців, які здійснюють педагогічні впливи на різних етапах її становлення. Відповідно до вимог сьогодення підготовка спеціалістів у галузі музичної освіти скеровується у напрямку вдосконалення процесу набуття професійних знань, умінь і навичок та здатності застосовувати їх у практичній діяльності із врахуванням особливостей розвитку науково-технічних процесів і їх впливу на смаки і методи реалізації можливостей кожної особистості. Стратегія музичної освіти сучасного Китаю спрямована, з одного боку, на підтримку національних традицій, а з іншого – на інтеграцію у світовий освітній простір, через культурні взаємовпливи, із збереженням своєї самоідентичності, але із урахуванням новаторських здобутків щодо освітньої складової. У межах реалізації освітньої стратегії щороку до педагогічних вишів України вступає значна кількість китайських студентів, які прагнуть ознайомитися із особливостями педагогічної освіти в Україні та, спираючись і використовуючи її здобутки, отримати відповідний фах згідно до їх здібностей і бажання. У формуванні професійної майстерності майбутніх педагогів-музикантів Китаю під час навчання в українських вищих навчальних закладах одним із найважливіших компонентів є фортепіанна підготовка. Виходячи з вищезазначеного, слід підкреслити нагальність та необхідність всебічного вивчення й розв’язання проблеми формування виконавської майстерності у студентів з КНР під час фортепіанного навчання в педагогічних вишах України
ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
No full textThe article is devoted to the problem of pedagogical skills formation, which belongs to the category of those that do not become relevant over time, but simply do not lose it. The modern student (cadet) needs a modern teacher – a leader who achieves success and is able to teach it, who is highly motivated and works for results. The teacher is an example to follow and should reveal student potential give him the tools for professional development, self-affirmation and self-realization in professional activities. The purpose of the article is to determine the factors of pedagogical skills formation of a higher military educational institution teacher. Differences in the requirements for a higher military educational institution teacher are revealed and its explanation is given. He must develop current critical thinking, the ability to recognize and decode the fake messages, make informed decisions, resist information pressure, analyze and act in unusual situations, choose the best approaches to solving problems, and teach the student. It is proved that the factors of pedagogical skills formation are personality traits that should be inherent in every potential teacher, are the basis of pedagogical skills and lay its foundation, determine the propensity for pedagogical activity and continuous professional development, achieve high results, characterize the level of teacher professional military training. On the basis of scientific works theoretical study and own empirical experience of training and advanced training of higher military educational institutions teachers, among the factors of their pedagogical skills formation the following are allocated and characterized: pedagogical abilities, pedagogical orientation, erudition, high cognitive activity, personal qualities, leadership qualities, need for professional development, the desire for self-affirmation and self-realization in scientific and pedagogical activities, pedagogical reflection, high military-professional training, combat experience.Стаття присвячена актуальній проблемі формування педагогічної майстерності викладача вищого військового навчального закладу. Описано постать сучасного викладача як лідера, який досягає успіху та здатен цьому навчити, має високу мотивацію й працює на результат; як креативного, сміливого й інноваційного науковця, професійного спікера, який розуміє потреби аудиторії та втілює всі свої задуми в освітній процес; як критично мислячого й інтелектуально незалежного офіцера, який уміє відшукати актуальну інформацію, спростувати фейк, протистояти інформаційному тиску, ухвалювати обґрунтовані рішення; який уміє навчити слухача діяти в нестандартних ситуаціях, ситуаціях смертельної небезпеки, обирати найоптимальніші підходи до розв’я- зання проблем і виконання військово-професійних завдань; який виховує військових лідерів. Визначено, що досягнення високих результатів у педагогічній діяльності забезпечується якістю підготовки викладача, виходячи з чого зазначено, що формування педагогічної майстерності необхідно розпочинати ще в період навчання й продовжувати розвивати її протягом усього періоду активної професійноїдіяльності. Відображено відмінності у вимогах до викладача вищого військового навчального закладу й надано їх пояснення. Розкрито сутність чинників формування педагогічної майстерності викладача вищого військового навчального закладу як властивостей особистості, що мають бути притаманні кожному потенційному науково-педагогічному працівнику, лежать в основі педагогічної майстерності й закладають її фундамент,визначають схильність до педагогічної діяльності та безперервного професійного розвитку, досягнення високих результатів і характеризують рівень його військово-професійної підготовки. Серед них виділено педагогічні здібності, педагогічну спрямованість, ерудованість, високу пізнавальну активність, особистісні якості та цінності, лідерські якості, потребу у професійному розвитку, прагнення до самоствердження та самореалізації в науково-педагогічній діяльності, педагогічну рефлексію, високий військово-професійний вишкіл, бойовий досвід
ЗНАЧЕННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ З РОСІЄЮ
No full textThe article reveals the importance of volunteering in the war between Ukraine and russia.One of the oldest volunteer organizations working during the war is the Red Cross Societyof Ukraine (TCHU / Red Cross of Ukraine) and the International Committee of the RedCross (ICRC). The competence of the Ukrainian Red Cross includes centralized provisionof humanitarian aid through local authorities, ambulance assistance to the population inthe liberated territories, and humanitarian aid in quieter areas.Caritas International Foundation is one of the largest international charitable networks inthe world and in Europe and has more than 30 regional organizations in 15 regions ofUkraine, where more than 1,000 employees and volunteers help. Humanitarian aid isprovided to those in need, regardless of religion, ethnicity, gender or age, based onChristian principles and values.The war resulted in large numbers of Ukrainian refugees in European countries and asignificant number of internally displaced persons within Ukraine, with Poland being thefirst country to assist IDPs at the state level. Polish volunteer organizations wereestablished to collect and logistics humanitarian aid, create heating and temporarysettlements in border towns, railway stations, psychological assistance, transportationand accommodation throughout Poland. The first cargoes that came to Nizhyn were fromPoland.У статті розкривається значення волонтерської діяльності в умовах війни України з росією. Однією з найдавніших волонтерських організацій, які працюють під час війни – це організація Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ/ Червоний Хрест України) та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). У компетенціях Українського Червоного Хреста – централізоване надання гумані- тарної допомоги через органи місцевої влади, швидка допомога населенню на звільнених територіях, гуманітарна допомога у більш спокійних районах. Міжнародний фонд Карітас входить в одну з найбільших міжнародних мереж благодійних організацій у світі та Європі та налічує понад 30 регіональних організацій у 15 областях України, де допомагають понад 1 000 співробітників та волонтерів. Гуманітарну допомогу потребуючим надають незалежно від віросповідання, етнічного походження, статі чи віку, базуючись на християнських засадах і цінностях. Війна призвела до великої кількості українських біженців на території Євро- пейських країн та значного числа внутрішньо переміщених осіб у межах України, першою країною, яка на державному рівні допомагає ВПО була Польща. Утворені польські волонтерські організації, які займалися збором та логістикою гумані- тарної допомоги, створенням місць обігріву та тимчасового поселення у прикордонних містах, на вокзалах, психологічною допомогою, транспортуванням та проживанням на території всієї Польщі. Саме перші вантажі, які приїжджали до Ніжина, були з Польщі. Вагомий внесок у розвиток волонтерського руху в Ніжині зробили такі організації, як ГО «ЧАС ДЛЯ НАС», ГО «Ліга-клуб «Ділова жінка», ГО «Спілка самаритян Украї- ни (Чернігівське об’єднання)», Релігійні організації Ніжинської громади, новоутво- рені Міжнародні організації та волонтерські об’єднання та інші, які спрямували свою роботу на подолання викликів для українців, спричинених війною. Основними напрямками діяльності стали – гуманітарна допомога для українців, закупівлі амуніції та техніки, пошук та доставка ліків, евакуація людей з окупованих та небезпечних місць, плетіння маскувальних сіток та інші види діяльності волонтерів
Микола Гоголь і Греція
No full textThe article for the first time in a systematic way reveals the connections ofMykola Gogol with Greece and the Greeks, shows how they originated during his studies atthe Gymnasium of Higher Sciences, prince Bezborodko in Nizhyn and what forms theytook: the future writer's participation in theatrical student performances with the Greeks K.Basil, S. Guten and others, as well as joint work in publishing manuscripts and almanacs,including "Northern Dawn", in which high school students works were published, and in thestudy of the Greek language, which was introduced into the curriculum of the Gymnasiumafter the appearance of Greek students who emigrated from their homeland during thebrutal struggle of the Greek people against the Turks for national independence. In addition,special attention is paid to how Gogol covers the life of the Greek colony in Nizhyn in thesatire "Something about Nizhyn, or the law is not written for fools" and the mention of theheroes of the Greek Revolution of 1821-1827 in the poem "Hanz Kuchelgarten", in whichthe hero tries to take a direct part in this struggle and the poem "Dead Souls". Gogol's linewith Konstantin Basil, a famous diplomat and writer, from almost his entire life, from hisstudent years to his trip to the Holy Places of 1848 and living in Odessa, a mutualappreciation of their work.У статті вперше в систематизованому вигляді розкрито зв’язки МиколиГоголя з Грецією та греками, показано, як вони зароджувалися під час нав-чання в Гімназії вищих наук кн. Безбородька в Ніжині і які форми вони наби-рали: участь майбутнього письменника в театральних студентськихвиставах з греками К. Базилі, С. Гютеном та іншими, а також спільна ро-бота у виданні рукописних журналів та альманахів, зокрема «Севернаязаря», де друкувалися твори гімназистів, а також у вивченні грецької мови,яка вводилася до навчального плану Гімназії після появи студентів-греків,які емігрували з батьківщини під час жорстокої боротьби грецького народупроти турків за національну незалежність. Крім цього, звернена особливаувага на те, як Гоголь висвітлює життя представників грецької колонії уНіжині в сатирі «Дещо про Ніжин, або Дуракам закон не писаний» та зга-дування героїв грецької революції 1821–1827 рр. у поемі «Ганц Кюхельгар-тен», в якій герой твору намагається безпосередньо взяти участь у ційборотьбі та поемі «Мертві душі». Майже через все життя проходитьлінія зв’язків Гоголя з Костянтином Базилі, відомим дипломатом і пись-менником, від студентських років і до поїздки разом по святих місцях 1848р. та проживання в Одесі, обопільною оцінкою ними їх творчості
Інтерпретаційна парадигма творчості В. Домонтовича
No full textThe stages of formation of the interpretation paradigm of Victor Domontovych’s artistic creativity, the person of particular abilities and talents, a bright intellectual figure in the Ukrainian science and literary world is represented in the article. Nowadays, of course, we have already an established academic version of this artist’s creativity reading, after all V. Domontovych is finally being studied in the profile classes of the high school. However the way to real Domontovych is still going on. The author’s concepts paradigm of artistic dominants vision of writer’s creativity covers several positions. First of all the article proposes to update Yu. Shereh-Shevelov’s views, who refers Domontovych to neoclassicists. The resorcher restores the process of this group formation and clearly fits Domontovych into this chronology, noting that V. Domontovych stays closer to the beginning to the group than for example M. Rylskiy and M. Drai-Khmara. M. Shkandriy codifies V. Domontovych as a avantgardist first of all because of the desire for changes and decanonization of classics and recognized authorities, formal experiments. Instead S. Pavlychko notes a certain affinity of V. Domontovych’s ideas and ideas of existentialism because the conflict of rational and irrational beginning in our consciousness takes the first place in the writer’s works. The researcher Yu. Zagoruiko focuses on the psychologization of novels and freudianism influences. V. Ageeva’s monograph and M. Hirnyak’s monograph, where the researcher examines the writer’s artistic legacy in the context of formation and development of modernism, in particular intellectual prose, become the most thorough modern studys of V. Domontovych creativity.У статті відображено етапність формування інтерпретаційної парадигми художньої творчості Віктора Домонтовича, людини виняткових здібностей і талантів, яскравої, інтелектуальної постаті в українському науковому й літературному світі. Станом на сьогодні, звичайно ж, маємо вже більш-менш усталену академічну версію прочитання художньої творчості цього митця, адже В. Домонтович нарешті вивчається у профільних класах старшої школи. Проте шлях до справжнього Домонтовича ще триває.Парадигма авторських концепцій бачення художніх домінант творчості письменника охоплює кілька позицій. У статті пропоновано актуалізувати погляди насамперед Ю. Шереха-Шевельова, який відносить Домонтовича до неокласиків. Зазвичай до неокласиків зараховують групу поетів – Максима Рильського, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Освальда Бургардта (пізніше Юрія Клена) і Михайла Драй-Хмару. Проте дослідник реставрує процесуальність формування цієї групи і чітко вписує Домонтовича у цю хронологію, зазначаючи, що В. Домонтович стоїть ближче до початку групи ніж М. Рильський і М. Драй-Хмара. М. Шкандрій кодифікує В. Домонтовича як авангардиста насамперед через прагнення до зміни та деканонізації класики й визнаних авторитетів, формальні експерименти. Натомість С. Павличко відзначає певну спорідненість ідей В. Домонтовича з ідеями екзистенціалізму, адже на перше місце у творах письменника виходить конфлікт раціонального та ірраціонального начал у нашій свідомості. Дослідниця Ю. Загоруйко акцентує увагу на психологізації романів В. Домонтовича та впливах фройдизму. Найбільш розлогими сучасними дослідженнями творчості В. Домонтовича стали монографії В. Агеєвої та М. Гірняк, де дослідниці розглядають художній доробок письменника в контексті становлення й розвитку модернізму, зокрема інтелектуальної прози
Етимологічні спостереження професора російської історії Михайла Бережкова Цю статтю підготовлено за сприяння фонду увічнення імені Василя Кравченка (Канада).
No full textThis article is devoted to philological notes and observations of Mikhail Nikolaevich Berezhkov (1850–1932). From 1882 to 1904 M. M. Berezhkov held the position of professor of Russian history at the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in Nizhyn. Mikhail Nikolaevich began to keep diary entries during his stay in St. Petersburg (since 1875) and continued them almost to the end of his life. Entries on the subject of philology appear in the diary from 1891 and then continue for more than 20 years. The professor-historian is widely acquainted with the current state of philological science, is interested in scientific research on this topic, dictionaries and more. The main factors that on the one hand made possible the philological research of the professor, and on the other hand stimulated his scientific interest in this field, can be called his studies at the Faculty of History and Philology of the University of St. Petersburg, as well as close communication with teachers and professors of philology of the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in Nizhyn. This article analyzes the content of M. M. Berezhkov’s philological observations recorded by him during 1891–1899. These notes demonstrate a wide range of interests of Mikhail Nikolaevich in the field of philological sciences, but mainly relate to etymology. Most of the observations are devoted to establishing interdisciplinary links between history and philology. In other records, the professor analyzes the problems of translation and usage of foreignwords. Folklore and ethnographic observations are available in the diary. The recordings also reflected M. M. Berezhkov’s interest in liturgical and biblical texts of the Orthodox Church. The diary entries of the professor-historian published in the article provide a rare opportunity to study the hobbies and interests of humanities specialists (who were not professionally engaged in philology) in the fields of philological knowledge. They are introduced intoscientific circulation for the first time. The perspective of continuing research in this direction is the analysis and publication of philological observations of Professor Mikhail Berezhkov, available in his diary for 1900–1910.Публікацію присвячено філологічним нотаткам та спостереженням Михайла Миколайовича Бережкова (1850–1932). З 1882 по 1904 роки М. М. Бережков займав посаду професора російської історії Історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині. Щоденникові записи МихайлоМиколайович почав вести у період проживання у Санкт-Петербурзі (з 1875 р.) і продовжував їх майже до кінця життя. Записи на тему філологіїз’являються у щоденнику з 1891 року і потім продовжуються більше 20 років. Професор-історик виявляє широку обізнаність з сучасним йому станом філологічної науки, цікавиться науковими розвідками на цю тему, словниками тощо. Головними чинниками, які, з одного боку, робили можливими філологічні дослідження професора, а з іншого боку, стимулювали його науковий інтерес у цій галузі, можна назвати навчання його на історико-філологічному факультеті університету у Санкт-Петербурзі, а також тісне спілкування з викладачами філологічних дисциплін Історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині. У поданій статті проаналізовано зміст філологічних спостережень М. М. Бережкова, записаних ним упродовж 1891–1898 років. Зазначені нотатки демонструють широку сферу зацікавлень Михайла Миколайовича в галузі філологічних наук, але переважно стосуються етимології. Найбільша частина спостережень присвячена встановленню міжпредметних та міждисциплінарних зв’язків між історією та філологією. В інших записах професор аналізує проблеми перекладу та вживання іншомовних слів. Наявні у щоденнику фольклорно-етнографічні спостереження відбилися у записах також зацікавлення М. М. Бережкова богослужбовими та біблійними текстами православної церкви. Оприлюднені у статті щоденникові записи професора-історика дають рідкісну змогу вивчити захоплення та інтереси спеціалістів-гуманітаріїв (які професійно філологією не займалися) у галузях філологічних знань. До наукового обігу вони вводяться вперше. Перспективою продовження досліджень у цьому напрямі є аналіз і публікація філологічних спостережень професора Михайла Бережкова, наявних у його щоденнику за 1900–1910-ті роки
ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОТЕСТАНТСЬКИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.
No full textThe article focuses on the pedagogical activity of Protestant communities in Ukraine in the 2 nd half of the 19 th century till the early 20 th century. It is defined in the article that reformational socio-religious movement in Europe in the 16 th century contributed to the rapid changes in understanding of the surrounding reality and attitude to human, which was reflected in the educational activities of Protestant communities. On the basis of investigation of scholarly research and publications aspects of educational activity, methods of realization and moral and educational orienting points of Protestant communities in the cultural and social space of the studied period are analyzed in the article. It is singled out areas of non-institutional social and pedagogical activities, in particular, in the spread of basic literacy among the population. It is found in the paper that Protestants social and pedagogical activities had a positive impact on the mental, creative, patriotic, social, moral, national and cultural personality development. It should be added that Protestants activity played an important role in the introduction and dissemination of natural and ecological scientific knowledge. Protestant communities used the native Ukrainian language during services, which influenced the formation of national, ethno-national and patriotic worldview. The problem of publishing religious literature in Ukrainian was of great importance for Protestants. It is underlined that contemporary Protestant educational activities in Ukraine and abroadare considered as a reflection of its long-term development in the context of various political and state entities. It is emphasized in the article that Protestant communities take part in the formation of the moral and spiritual environment for harmonious development of children, help families with problems, provide livelihoods for family-type orphanages. It is highlighted in the paper that the combination of European and domestic educational experience, the interaction of Orthodox and Protestant teachers and public characters in the direction of dissemination of education and national value orientations are essentialcomponents of Protestants activities.У статті в основі вивчення наукових досліджень і публікацій аналізуються аспекти освітньої діяльності, методи реалізації та морально-виховні орієнтири протестантських громад у культурно-суспільному просторі досліджуваного періоду. Визначено, що реформаційний суспільно-релігійний рух у країнах Європи ХVІ ст. сприяв стрімким змінам в осмисленні навколишньої дійсності та ставленні до людини, що відзначилось на освітньо-виховній діяльності громад протестантів. Виокремлено напрямки позаінституційної громадсько-педагогічної діяльності, зокрема, в поширенні елементарної грамотності серед населення. Висвітлено, що громадсько-педагогічна діяльність громад позитивно впливала на розвиток особистості в наступних аспектах: розумовому, творчому, патріотичному, соціальному, моральному, вітчизняному і європейському культурному. У статті зазначено, що діяльність протестантів відіграла велику роль у впровадженні та розповсюдженні природничо-екологічних наукових знань.Важливим здобутком протестантських громад було використання під час богослужіннях рідної, української мови, що мало вплив на утворення національного, етнонаціонального та патріотичного світогляду. Вагомою для протестантів була проблема видань релігійної літератури українською мовою. У статті зауважено, що сьогодні протестантська освітньо-виховна діяльність громад в Україні та за кордоном розглядається як відображення її довготривалого розвитку в контексті різних політичних і державних утворень. Наголошено, що протестантські громади приймають участь у формуванні морально-духовного середовища для гармонійного розвитку дітей, допомагають сім’ям із проблемами, забезпечують засобами до існування дитячі будинки сімейного типу. Окремим компонентом діяльності протестантських громад виділено поєднання європейського та вітчизняного освітнього досвіду, взаємодію православних та протестантських педагогів, громадських діячів у напрямку поширення освіти танаціональних ціннісних орієнтирів. У глобальному сенсі діяльність має на меті ідею забезпечення злагоди між людьми, підтримання миру у світі, декларування ідеї Свободи, як європейської цінності