Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
No full textThe article is devoted to the complex and significant problem of forming an effective personnel policy in an educational institution. Attention is focused on the fact that one of the tools of improvement and strategic development of an educational institution is personnel policy. Some theoretical approaches to defining the concept of "personnel policy" and "personnel policy of an educational institution" are considered and summarized. The economic essence of the concept of "personnel policy" is determined as a set of measures, principles and methods for the formation, preservation, reproduction, improvement and use of personnel aimed at creating optimal conditions for work, its motivation and stimulation. An analysis of the essence of the concept of "personnel policy of an educational institution" was carried out in the context of its influence on the development of an educational institution. It was concluded that there is no single interpretation and the opinions of scientists are reduced to replacing the essence of personnel policy with the means of its implementation – principles, methods, norms, forms, directions, measures, etc. It has been proven that the implementation of the personnel policy system is not fully formed and continues to be improved and updated. Peculiarities of formation of personnel policy in educational institutions have been studied. The key directions of the personnel policy of the educational institution are determined (mentoring, motivation and stimulation of personnel, development of corporate culture, provision of comfortable working conditions) and the corresponding personnel management styles are characterized. Technologies for the formation and implementation of an effective personnel policy for both the educational institution and each employee are proposed.Стаття присвячена складній і значущій проблемі формування ефективної кад- рової політики в закладі освіти. Акцентовано увагу на тому, що одним із інструментів вдосконалення та стратегічного розвитку закладу освіти є кадрова політика. Розглянуто й узагальнено деякі теоретичні підходи щодо визначення поняття «кадрова політика» та «кадрова політика закладу освіти». Визначено економічну сутність поняття «кадрова політика» як комплекс заходів, принципів і методів із формування, збереження, відтворення, вдосконалення та використання персоналу, що спрямовані на створення оптимальних умов для праці, її мотивації та стимулювання. Проведено аналіз сутності поняття «кадрова політика закладу освіти» в контексті її впливу на розвиток закладу освіти. Зроблено висновок про те, що єдиного тлумачення немає і думки науковців зводяться до заміни сутності кадрової політики засобами її реалізації – принципами, методами, нормами, формами, напрямами, заходами тощо. Доведено, що на сьогоднішній день реалізація системи кадрової політики не повністю сформована і продовжує вдосконалюватися і оновлюватися. Досліджено особливості формування кадрової політики у закладах освіти. Визначено ключові напрями кадрової політики закладу освіти (наставництво, мотивація та стимулювання персоналу, розвиток корпоративної культури, забезпечення комфортних умов праці) та схарактеризовано відповідні стилі управління персоналом. Запропоновано технології формування та реалізації ефективної кадрової політики як для закладу освіти, так і для кожного працівника
Відлуння Арно у «Мертвих душах» Миколи Гоголя: таїна пристрасті Чичикова
No full textThe main theme of the paper is N.V. Gogol’s appeal to the poetry of A.-V. Arnault. Such appeal was a part of his working on the fragments of first volume of Dead Souls. At the same time, such appeal was his attachment to the viable structured tradition of such personified appeal in the Russian literary world, which originated in 1810. The analysis of the formation of this tradition, which was studied by Y. Oksman, showed the priority of the fables and apologues, and secondary position of tragedies in the structure of such appeal. The analysis of Gogol’s appeal to the apologue «Author and critique», which was very possible, showed that it could be motivated by the very creative need. N. Gogol saw in this apologue the formulation of interesting form of the unity between thought and critique, which lives in the mind of the author of such apologues. In a few lines of apologue, the author has an opportunity to combine his own strict thought and mockery of any real or imaginary opponents. N. Gogol mastered the author’s ideology of apologue, because his idea on Chichikov’s life being captured in the secret form by the passion from the birth without his participation, had no prospect of unequivocally positive acceptance by the readers. The particular analysis of author’s critical descriptions of two parties of readers, which do not accept the proposed author’s vision of Chichikov, showed that such readers repeat the position of the viewer, who was determined to understand the truth of comedy as a pleasure from the truth, which was brought from the stage by the efforts of author, and which they did not get from the searching author’s vision of Chichikov. The article proposes the idea, that N. Gogol understood this phenomenon as a kind of repetition of the school of mastering the truth, the structure of which was very accurately described by A.-F. Willemain in the boundary of the critical analysis of the reasons for success of E. Scribe’s comedies. N. Gogol played out such reasons for some parties of readers, who disagreed with the author, in some pictures of self-destruction of such disagreement, which can be seen by even not very deep mind.Статтю присвячено аналізу звернення М. В. Гоголя до поезій А.-В. Арно під час роботи над фрагментами останньої глави першого тому «Мертвих душ», яким М. Гоголь долучався вже до структурованої традиції такого звернення у російській літературі, яка брала свій початок з 1810 р. Аналіз формування і закріплення цієї традиції впродовж двадцяти з гаком років, проведений Ю. Г. Оксманом, показав, що першість байок та апологів у супроводі віршів у цій традиції, все більше і більше робила увагу до трагедій А.-В. Арно перспективою другого плану. Аналіз можливого звернення М.В. Гоголя до апологу «Автор і критика» показав, що воно могло бути вмотивовано важливою творчою потребою. В ньому автор побачив цікаву для нього форму поєднання думки і критики, якою живе автор апологів. У декількох рядках апологу автор має можливість поєднати власну строгу думку та кепкування над реальними або уявними опонентами. Цю авторську ідеологію апологів Гоголь опановував у зв’язку із тим, що його ідея щодо таїни захоплення Чичикова роковою пристрастю від самого народження, а не за власним життєвим вибором, не мала перспективи однозначного позитивного сприйняття і підтримки. Конкретний аналіз авторських критичних описів двох партій читачів, які не сприймуть авторського бачення образу Чичикова, показав, що глядач, якого налаштовано на розуміння істини комедії як насолоди від купи принесених легких істин, залишиться незадоволеним від істин, які приніс, або не обіцяє принести авторський образ Чичикова. У цій відмові приєднатися до авторського пошуку, М. Гоголь побачив повторення школи опанування істини не через зусилля розуму, а легкий дотик до істини з насолодою, вибудову якої дуже точно описав А.-Ф. Вільмен в межах критичного аналізу причин успіхів комедій Е. Скріба. Але у статті доведено, що М. Гоголь не прийняв цю критику як факт академічного дослідження, а розіграв для двох вказаних груп читачів незгідних із автором, картини саморуйнування цих претензій, які може побачити навіть і не дуже глибокий розум
Антиномія «свій» – «чужий» в романі В. Скотта «Айвенго»
No full textThe paper examines the binary antinomy "own" - "alien" in V. Scott’s novel "Ivanhoe". The purpose of the research is to trace the inter-ethnic confrontation between the Saxons and the Normans (subjugated and conquerors), to determine the peculiarities of their cultures, moral and ethical laws and priorities; consider separately the treatment of Jews, who are "alien" to all other nations. The problem of historical memory is raised when, as a result of experiencing the historical past, one reproduces one’s own historical experience. The problem of the national trauma of the Saxon people after their conquest by foreigners, the desire to transmit traumatic stress to the next generation and the violation of this continuity is analyzed. Ethnic stereotypes of both peoples are considered in the confrontation of "own" (space, faith, language, culture, customs) and "alien", which is distanced and perceived as "hostile" and "incomprehensible". The image of Cedric Rotherwoodsky is considered separately as a literary ethno-image that constructs not only individual character traits, but also ethnic identity. The ethnoimage of "own" - Cedric and the heteroimage of "another" - Brian de Bois-Hilbert are compared. In the novel, V. Scott presents another international conflict, which, unlike the Saxon[1]Norman conflict, does not have a positive perspective. It is about a politically and culturally marginalized ethnic group - Jews, who, being in foreign territory, do not try to assimilate and preserve their national identity. Isaac from York is endowed with all the characteristic features of the ethnic image of a Jew: shrewd, prudent, knowledgeable in commerce. His daughter Rebecca, who is ready to sacrifice her life for the sake of the laws and traditions of her people, appears in a bright romantic color.У статті досліджується бінарна антиномія «свій» – «чужий» в романі В. Скотта «Айвенго». Мета дослідження – простежити міжетнічне про[1]тистояння саксів і норманів (підкорених і завойовників), визначити особливості їхніх культур, морально-етичних законів і пріоритетів; окремо розглянути ставлення до євреїв, які є «чужими» для всіх інших націй. Порушується проблема історичної пам’яті, коли внаслідок переживання подій минулого відбувається відтворення власного історичного досвіду. Аналізується проблема національної травми саксонського народу після їхнього завоювання чужинцями, прагнення передачі травматичного стресу наступному поколінню і порушення цієї наступності. Етнічні стереотипи обох народів розглядаються у конфронтації «свого» (простору, віри, мови, культури, звичаїв) і «чужого», яке дистанціюється і сприймається як «вороже» й «незрозуміле». Окремо розглядається образ Седрика Ротервудського як літературний етнообраз, який конструює не тільки індивідуальні риси характеру, а й етнічну ідентичність. Зіставляється етнообраз «свого» – Седрика і гетерообраз «чужого» – Бріана де Буа-Гільбера. Досліджується в романі В. Скотта ще один міжнаціональний конфлікт, який, на відміну від саксько-норманського, не має позитивної перспективи. Йдеться про політично та культурно маргіналізований етнос – євреїв, які, перебуваючи на чужій території, не намагаються асимілюватись і зберігають свою національну ідентичність. Ісак з Йорка наділений всіма характерними рисами етнообразу єврея: кмітливий, розважливий, обізнаний в комерції. В яскравому романтичному забарвленні постає його донька Ребекка, яка заради законів і традицій свого народу готова пожертвувати життям
ФОРМУВАННЯ СПОСОБІВ МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ
No full textRealising the competency-oriented approach to secondary school teaching of Ukrainian literature requires an understanding of its components and disciplinary applications. The author focuses on forming students’ thinking styles related to different kinds of literary material (fiction texts and historical literary sources). He believes that students’ thinking styles are significantly shaped by ways of analysing literary texts, as it is with their help that the teacher establishes processual algorithms of intellectual activity during literature lessons. Due to this, the present paper aims to outline thinking mechanisms during the use of event-based, compositional, chronotope-based, image-based, verbal image[1]based, thematic, conceptual, philosophical, structural-stylistic and genre-based (for fiction texts), chronological and thematic-factographical ways of analysis (for historical literary sources). On the other hand, thinking styles are formed by operations characteristic of human intellectual activity. The author examines concretization, imagining, operating, analysis, synthesis, interpretation, theorising, reasoning and their role in students’ activity. He demonstrates how they should be applied when studying material with philological content and thereby reveals the intellectual operations aimed at understanding literary sources. This demonstrates the connection between the general psychological and the educational approaches to organising learning activity and reveals the thinking potential inherent in students’ research activity when processing fictional and historical literary sources. Реалізація компетентнісного підходу до шкільного навчання української літератури потребує розуміння його складників та особливостей їх дисциплінарного застосування. Автор статті звертає увагу на формування в учнів способів мислення, пов’язаних із опрацюванням різних видів літературного матеріалу (художніх творів та історико-літературних джерел). Він вважає, що способи мислення школярів значною мірою зумовлені шляхами аналізу літературних текстів, адже саме з їх допомогою учитель-словесник установлює процесуальні алгоритми інтелектуальної діяльності на уроках літератури. У зв’язку із цим поданий науковий матеріал спрямований на те, щоб у загальному вигляді окреслити мисленнєві механізми під час застосування подієвого, композиційного, хронотопного, пообразного, словесно-образного, проблемно-тематичного, ідеаційно-концептуального, філософського, структурно-стильового та жанрового (для художніх джерел), хронологічного та тематико-фактографічного шляхів аналізу (для історико-літературних матеріалів). З іншого боку, способи мислення зумовлені операціями, які в принципі властиві інтелектуальній діяльності людини. Автор статті розглядає конкретизацію, уявлення, оперування, аналіз, синтез, інтерпретацію, теоретизування, висунення суджень та міркувань, їх місце у сфері діяльності здобувачів літературної освіти. Він показує особливості їх використання в процесі опрацювання навчальних матеріалів філологічного змісту й тим самим оприявнює інтелектуальні дії, спрямовані на вивчення літературних джерел. У такий спосіб продемонстровано зв’язок загальнопсихологічних та методико-літературних підходів до організації навчальної діяльності, конкретизовано мисленнєвий потенціал дослідницької роботи школярів під час опрацювання художніх та історико-літературних текстів
СПІЛКУВАННЯ ДИТИНИ З ДОРОСЛИМИ В ПЕРІОД ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА ЯК НАУКОВА ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
No full textThe article focuses on the analysis of various psychological and pedagogical aspects of communication between parents and children during preschool childhood. In connection to this, the essence of the concept «communication» is clarified in the article. The theoretical basis of the work rests on the academic research on age and pedagogical psychology, psychology and pedagogy of communication, family education. In the article the problem of communication is investigated in the context of psychological and pedagogical research findings, the connection between forms and means of childrens communication with adults is described. It is explained that the main activity type of a preschool child is influenced crucially by communication forms. Besides communication makes contribution to childrens mental development. The main characteristics of preschoolers personalized communication are highlighted in the article. Thus they include: communication form; communication need; main reasons for communication; form of adult-children communication; the impact ofpersonalized communication form on the development of a child personality. It is found that peculiarities of a child personality that involve communication skills and the development of communicative and speech sphere, demonstrate the essential childs character traits. These traits belong to a childs social competency and intellectual activity, determine the communicative orientation and desire to interact on the basis of value system and the experience of interpersonal interaction. It is revealed in the article that a personality oriented approach is very important in adult-children communication. Due to this approach adults help children to perceive themselves as a person, as well as to find and develop their potential, contribute to their self-determination and self-realization. The necessity to investigate pedagogical problems connected with the improvement of communication between adults and preschool children is underlined in the paper. Moreover, it is needed to implement the effective means of psychological and pedagogical influence, personality oriented approach and to make the family relationships better in terms of adult-children communication.У статті на основі інтеграції досліджень з вікової та педагогічної психології, психології та педагогіки спілкування, сімейного виховання проаналізовані різноманітні психолого-педагогічні аспекти спілкування батьків з дітьми в період дошкільного дитинства. Узагальнені наукові висновки психолого-педагогічних досліджень проблеми спілкування, представлені зв’язки форм і засобів спілкування дитини дошкільного віку з дорослими. Обґрунтовано вирішальний вплив форм спілкування на становлення провідних видів діяльності дитини у дошкільному віці; акцентується увага наспілкуванні як важливій спонукальній силі психічного розвитку дитини. Обґрунтовано, що особистісні якості дитини, що відбивають досвід її спілкування і ступінь розвиненості комунікативно-мовленнєвої сфери, проєктують актуально значущі у житті дитини рис характеру, які складають її соціальну компетентність, інтелектуальну активність у взаємодії зі світом, визначають комунікативна спрямованість та готовність до взаємодії на основі ціннісних орієнтацій і досвіду міжособистісної взаємодії. Визначена необхідність вивчення педагогічних умов оптимізації спілкуваннябатьків з дітьми-дошкільниками, впровадження ефективних засобів психолого-педагогічного впливу, гармонізації стосунків у сім’ї в цілому, втілення у процес спілкування особистісно орієнтованого підходу
ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
No full textThe article considers the issues of information culture of primary school teachers. In the context of informing society, the primary school teacher must learn to take advantage of the information environment and avoid its dangers. Today, information culture is becoming a guarantee of the effectiveness of a teacher’s professional activity. In this case, the information culture is a certain universalization of the pedagogical qualities of the teacher and allows him to deeply understand its real role in the development of the personality of the junior student. To clarify the concept of "information culture", the author explores the terms "culture" and "information". The article presents both dictionary and encyclopedic definitions of the concept of "culture" and the views of individual scholars. Summarizing various definitions, the author gives an understanding of the concept of "culture" as a specific way of organization and development of human life, represented in the products of material and spiritual labor, in the system of social norms and institutions, in spiritual values, in the set of human relations to nature. themselves. The definition of "information" is also given in the legislative-dictionary-encyclopedic interpretation and interpretation of individual researchers. Emphasizing that information is used in all spheres of human life and provides a variety of functions, the author interprets information as information about people, objects, events, phenomena, facts, processes of the world that can be stored, accumulated, reproduced, transmitted and processed and is the result of cognitive activity of the subject of intellectual activity. Based on the understanding of these two concepts, the definition of "information culture" is determined. The author also characterizes the information culture of primary school teachers, which is a certain integrated set of knowledge, skills, values, interests and behavioral models related to the field of information, information flows, information and communication models. The article notes that the information culture of primary school teachers is related to ethical norms and issues of information security and is a harmonious combination of four components: activity, communication, cognitive and motivational. Thus, the information culture of primary school teachers makes it possible to create an effective space for interaction with information as an important element of effective professional activity in the transformation of education in Ukraine.У статті розглядається питання інформаційної культури вчителя початкової школи. В умовах інформатизації суспільства вчитель початкових класів має навчитися використовувати переваги інформаційного середовища й уникати його небезпек. Інформаційна культура сьогодні стає запорукою ефективності професійної діяльності вчителя. У такому разі інформаційна культура виступає певною універсалізацією педагогічних якостей вчителя і дає йому змогу глибоко усвідомити свою реальну роль у розвитку особистості молодшого школяра. Для з’ясування сутності поняття «інформаційна культура» автор досліджує терміни «культура» та «інформація». У статті наводяться як словниково-енциклопедичні визначення поняття «культура», так і погляди окремих науковців. Узагальнюючи різноманітні визначення, автор подає розуміння поняття «культура» як специфічного способу організації і розвитку людської життєдіяльності, представленого у продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм і закладів, у духовних цінностях, у сукупності відносин людей до природи, між собою і до самих себе. Дефініція «інформація» також подається у законодавчо-словниково-енциклопедичному тлумаченні та трактуванні окремих дослідників. Наголошуючи на тому, що інформація використовується в усіх сферах життєдіяльності людини і забезпечує виконання різноманітних функцій, автор трактує інформацію як відомості про людей, предмети, події, явища, факти, процеси навколишнього світу, які можуть зберігатися, накопичуватися, відтворюватися, передаватися та перероблятися і є результатом пізнавальної активності суб’єкта інтелектуальної діяльності. Спираючись на розуміння цих двох понять, визначається і дефініція «інформаційна культура». Також автор характеризує інформаційну культуру вчителя початкових класів, яка виступає певним інтегрованим комплексом знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій, інтересів та поведінкових моделей, що стосуються сфери інформації, інформаційнихпотоків, інформаційно-комунікативних моделей. У статті зауважується, що інформаційна культура вчителя початкових класів пов’язана з етичниминормами та питаннями інформаційної безпеки і є гармонійним поєднанням чотирьох компонентів: діяльнісного, комунікативного, пізнавального та мотиваційного. Таким чином, інформаційна культура вчителя початкової школи дає змогу створити результативний простір взаємодії з інформацією як важливого елементу ефективної професійної діяльності в умовах трансформації освіти України
Первая публикация французской повести Я. П. де Бальмена «Сновидение» и история рода де Бальмен
No full textThe paper deals with the first publication of the story of Ukrainian writer J. P. de Balmen «The Dream», which was written in French and translated into Russian by H. A. Mykhailychenko. The main plot line of the story, which concerns the ancient Swedish family of de Balmens, is revealed. The author draws attention to the originality of the artistic style of the story, Romantic literature traditions, especially the novel of W. Scott «Waverley».У статті подана інформація про першу публікацію повісті українського письменника Я. П. де Бальмена «Сновидение», написаної французької мовою та перекладеною російською Михайличенко Г. А., розкрита основна сюжетна лінія твору, що торкається старовинного швед-ського роду де Бальменів. Автор статті звертає увагу на специфіку стилю повісті, традиції романтичної літератури і зокрема роману В. Скотта «Уеверлі»
Концептуально і натхненно (Рецензія на книгу Самойленка Г. В. «Пантелеймон Куліш і Ганна Барвінок: доля, Україна, любов (мотронівський період життя і творчості)»: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2021. 174 с.)
No full textn/an/
ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ SOFT SKILLS В СИСТЕМІ ФАХОВОЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ХОРОВИХ ДИРИГЕНТІВ
No full textThe paper studies the soft skills development technologies in the system of professionalbachelor’s training of choral conductors, which are an important factor in ensuring futuresuccessful professional activity. The essence of the «soft skills» category was interpretedand the main characteristics of soft skills were investigated. It was found that there arethree categories of soft skills: cognitive (critical thinking, innovative thinking, problemsolvingskills, time management, etc.), social-communicative (communicative skills,communication ethics, group work skills, interpersonal skills, work ethics, etc.), personalityattributes and components of emotional intelligence (emotional intelligence, flexibility,optimism, creativity, honesty, motivation, empathy, etc.). The analysis of the HigherEducation Standard for the specialty 025 «Musical Art» for the first (bachelor’s level) ofhigher education was carried out, which defines the entire range of special professionalcompetencies and learning outcomes of future choral conductors. An analysis of theprocess of formation and development of soft skills in future choral conductors was carriedout through the analysis of the educational standard of their specialty. A general overviewof the educational components for the «Conducting and choral art» profiling wasconducted from the standpoint of ensuring the formation and development of soft skills.An analysis of the educational disciplines of the «Conducting and Choral Art»specialization was carried out, was carried out, which are aimed at the formation anddevelopment of differentiated soft skills in future choral conductors. The discipline«Professional music and performance training» was analyzed from the perspective of itsopportunities to directly form soft skills of the future choir conductor, which contributes tothe formation of communicative competences. It was determined that the most significantin the formation of communicative competences are personal indicators in several plans:creative-executive, social-psychological, communicative, individual-personal, moralpolitical.It was found that the communicative culture of choral conductors during the studyof the educational discipline «Professional music and performance training» as anintegrative personal education distinguishes the following indicators: according to theconducting-performing criterion, according to the emotional-value criterion, according tothe cognitive criterion, according to the behavioral criterion. It was determined that aftercompleting bachelor’s training, future choral conductors should develop soft skills basedon the competence approach.У статті досліджуються технології розвитку soft skills в системі фаховоїбакалаврської підготовки хорових диригентів, які являються важливим чинникомзабезпечення майбутньої успішної професійної діяльності. Здійснено трактуван-ня сутності категорії «soft skills» та досліджено головні характерні ознаки softskills. Зʼясовано, що наявні три категорії soft skills: когнітивні (критичне мислення,новаторське мислення, навички вирішення проблем, таймменеджмент тощо),соціально-комунікативні (комунікативні навички, етика спілкування, навичкигрупової роботи, міжособистісні навички, трудова етика тощо), атрибутиособистості і складові емоційного інтелекту (емоційний інтелект, гнучкість,оптимізм, креативність, чесність, мотивація, емпатія тощо). Проведено аналізСтандарту вищої освіти зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво» дляпершого (бакалаврського рівня) вищої освіти, що визначає весь спектр спеціаль-них фахових компетентностей та результатів навчання майбутніх хоровихдиригентів. Проведено аналіз процесу формування та розвитку soft skills умайбутніх хорових диригентів через аналіз освітнього стандарту їх спеціаль-ності. Проведено загальний огляд навчальних компонентів для профілізації«Диригентсько-хорове мистецтво» з позиції забезпечення формування тарозвитку soft skills. Здійснено аналіз навчальних дисциплін профілізації «Дири-гентсько-хорове мистецтво», які скеровані на формування та розвиток дифе-ренційованих soft skills у майбутніх хорових диригентів. Проаналізовано дисцип-ліну «Фахова музично-виконавська підготовка» в ракурсі її можливостей безпо-середньо формувати soft skills майбутнього хорового диригента, яка сприяєформуванню комунікативних компетенцій. Визначено, що найбільш значущими вформуванні комунікативних компетенцій виступають особистісні показники вдекількох планах: творчо-виконавському, соціально-психологічному, комунікатив-ному, індивідуально-особистісному, морально-політичному. Зʼясовано, що кому-нікативна культура хорових диригентів в ході вивчення навчальної дисципліни«Фахова музично-виконавська підготовка» як інтегративне особистіснеутворення виокремлює наступні показники: за диригентсько-виконавським кри-терієм, за емоційно-ціннісним критерієм, за когнітивним критерієм, за поведін-ковим критерієм. Визначено, що після завершення бакалаврської підготовкимайбутні хорові диригенти на засадах компетентнісного підходу повинні розви-нути soft skills
«Твій талан – вогнем палити душу» (до історії «Бахчисарайського фонтану»)
No full textThe proposed article reveals the problem of objective perception of Pushkin’s feminine Greek personalities, connected with the history of «The Fountain of Bakhchisaray». The poem was written in Kishinev in 1823. Pushkin’s mistification concerning an origine of exotic plot of the poem and a personality of some unknown K., «a story teller» (some of poet’s lovers), is the beginning of a lot of versions of «a poet’s hidden love». Two of them deal with feminine Greek (or half-Greek) personalities – Sophia Kiselyova (Potocka) and Kalipso Polichroni. Their love stories with Pushkin are foundamentaly proved. But a clarification of the matter gives us a comparison of their possible input as Pushkin’s informators from the point of view of specific of the possible information and of the Greekimagology in Romantic artistic imagination as well.Пропонована стаття розглядає проблему об’єктивного сприйняття пушкінських образів гречанок, пов’язаних з історією поеми «Бахчисарайський фонтан». Поему написано 1823 р. у Кишиневі. Від історії про те, як одна з кишиневських (або більш ранніх) коханок поета, якась К., розповіла йому сюжет майбутньої поеми, беруть свій початок різноманітні версії «таємничого кохання Пушкіна». Дві з них стосуються гречанок (одна з них – напівгречанка). Це Каліпсо Поліхроні та Софія Кисельова (Потоцька). І хоч припущення про те, що вони в різні часи були коханками Пушкіна, можнавважати доведеними, однак для прояснення питання про те, хто з них міг би бути тією К., яка надала поету відповідну інформацію, слід розглядати як з позиції того, якої, власне, «інформації» потребував автор «Бахчисарайського фонтану», так і з позиції грецької імагології у романтичному художньому уявленні