Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА «МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ» У ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
No full textThe article deals with the important problem of training future primary school teachers to conduct scientific research. It is emphasized that future teachers need to have the skills to conduct scientific research, which contribute to the successful resolution of pedagogical issues on which the future of the child may depend. It is proven that novice researchers lack experience in using methods of scientific knowledge as well as applying logical laws and rules, new tools and technology. The academic discipline "Methodology and organization of scientific research in primary education" is characterized. The purpose of it is to provide future primary school teachers with the necessary amount of knowledge in the field of methodology and organization of scientific research along with developing independence and scientific thinking for solving problems in the process of scientific activity. The course program includes two sections, namely the methodology of scientific pedagogical research and the techniques for organizing and conducting scientific pedagogical research. The first chapter introduces students to the basics of scientific knowledge. The following topics are offered for study: science as a system of knowledge, features of the process of scientific and pedagogical cognition, methodology of pedagogical research and methods of pedagogical research. In the context of the second section, the following issues are studied: the organization of the teacher’s research activity, information support for scientific research, the qualification (master’s) work of students in a higher education institution, academic culture and ethics in higher education. The presented tasks for students’ independent work are of an applied nature and their implementation contributes to the conduct of scientific research and its successful presentation. Attention is drawn to student self-assessment in terms of the quality of learning the material. Attention is focused on the fact that the study of the academic discipline "Methodology and organization of scientific research in primary education" will help future teachers in the organization and conduct of scientific research on the basis of academic integrity and in the beginning of the practical application of scientific knowledge at school.У статті розглядається важлива проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення наукових досліджень. Наголошується, що майбутнім педагогам необхідно володіти вміннями проводити наукові дослідження, що сприяють успішному вирішенню педагогічних ситуацій від яких може залежати майбутнє дитини. Доведено, що у дослідників-початківців бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технології. Схарактеризована навчальна дисципліна «Методологія та організація наукових досліджень у початковій освіті», мета якої – надати майбутнім учителям початкових класів необхідного обсягу знань у галузі методології і організації наукових досліджень, розвинути самостійність, наукове мислення для вирішення задач у процесі наукової діяльності. Програма курсу включає два розділи: методологія наукових педагогічних досліджень та технологія організації та проведення наукового педагогічного дослідження. Перший розділ знайомить студентів із основами наукового пізнання. Для вивчення пропонуються такі теми: наука як система знань, особливості процесу наукового та науково-педагогічного пізнання, методологія педагогічного дослідження, методи педагогічних досліджень. У контексті другого розділу вивчаються такі питання: організація дослідницької діяльності педагога, інформаційне забезпечення наукових досліджень, кваліфікаційна (магістерська) робота студентів у закладі вищої освіти, академічна культура й етика у вищій освіті. Представлені завдання для самостійної роботи студентів носять прикладний характер, виконання яких сприяє проведенню наукового дослідження та його успішного захисту. Звертається увага на самооцінку здобувачами якості засвоєння матеріалу. Акцентовано увагу на тому, що вивчення навчальної дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень у початковій освіті» допоможе майбутнім учителям в організації та проведенні наукових досліджень на засадах академічної доброчесності та розпочати практичне застосування наукових знань у школі
Дзеркальна гра в романі Дж. Вінтерсон «Франкісштейн: історія кохання»
No full textThe paper is the first attempt to study «Frankisstein: A Love Story» by Jeanette Winterson from the point of view of the mirror game by cultural heritage. The game is one of the objective and functional factors of creativity and literature, one of the modes of cultural inheritance accumulation, transformation, and transmission. A literary game is a way of semantic enrichment of cultural heritage in an artistic work. The game often receives various mirror features: repetition, doubling, enantiomorphic deformation, stretching, compression, etc. The same signs are observed in the literary game based on the cultural heritage of previous eras. In the presented study, the concept of the mirror game with cultural assets is used as a research tool, which has been studied and tested in the dissertation «Mirror Play with Cultural Heritage: Romantic and Postmodern Models (based on «Frankenstein or, the Modern Prometheus» by M.Shelley and «Das Рarfum. Die Geschichte eines Mürders» by Р.Süskind) and proved its productivity in the previous comparative scientific investigations. The novel «Frankissstein: A Love Story» (2019) was written as a reinterpretation of the novel «Frankenstein or the Modern Prometheus» (1818) by Mary Shelley from the perspective of the body in which the individual resides and the body he aspires to. This work turns out to be a good material for studying the peculiarities of the mirror game with previous cultural experience. J. Winterson’s mirror game is conducted according to certain rules. The new novel is created on the basis of the well-known creative destiny of Mary Shelley, the history of the novel writing, the plot of the novel «Frankenstein» and the main characters. The modern writer adheres to the genre characteristics of the original work, the character peculiarities, the themes and the problems have been covered in the novel by J.Winterson. The expansion of the original sample is performed by adding new characters, storylines, changing the artistic time or space of the original work. All these characteristics reflect the individual author’s style and creative vision in the new work. In the reader’s game[1]interpretation of the characters of the novel, it turns out to be plat with a certain jigsaw puzzle. The material for its compilation is the personality of M. Shelley, the story of her life, and the life experience of J. Winterson.Представлена наукова розвідка є першою спробою дослідження роману Джанет Вінтерсон «Франкісштейн: історія кохання» з погляду реалізації дзеркальної гри набутками культури. Гра – один із об’єктивно-функціональних факторів творчості та літератури, один із модусів накопичення, трансформації та передачі культурного спадку. Літературна гра – спосіб семантичного збагачення культурного спадку у художньому творі. Гра часто отримує різні дзеркальні ознаки: повторення, подвоєння, енантіоморфічній деформації, розтягування, стиснення тощо. Такі ж ознаки спостерігаються в літературній грі на основі культурної спадщини попередніх епох. У поданому дослідженні концепція дзеркальної гри з культурними набутками використовується як дослідницький інструмент, який був вивчений та протестований в дисертації «Дзеркальна гра набутками культури: романтична та постмодерністська модель (на матеріалі романів М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» і П. Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці»)» і довів свою продуктивність у попередніх компаративних наукових розвідках автора статті. Роман «Франкісстейн: історія кохання» (2019 р.) був написаний як переосмислення роману Мері Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» (1818 р.) з позиції тіла, в якому перебуває особистість, і тіла, якого людина прагне. Цей твір виявляється граним матеріалом для вивчення особливостей дзеркальної гри попереднім культурним досвідом. Дзеркальна гра Дж. Вінтерсон ведеться за певними правилами. Новий твір створюється на основі відомого творчої долі митця Мері Шеллі, історії написання роману, сюжету роман «Франкенштейн» та персонажів. Сучасна письменниця дотримується жанрових характеристик ви-хідного твору особливостей та чи персонажа, його тематики та проблематики, розширення первинного зразка шляхом додавання нових персонажів, сюжетних ліній, зміни художнього часу чи простору первісного твору, відображення індивідуального авторського стилю та творчого бачення у новому творі. У читацькій грі-інтерпретації образів головних героїв роману виявляється певним пазлом. Матеріалом для його скла-дення є особистість М. Шеллі та історія її життя та життєвий досвід Дж. Вінтерсон
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НУШ
No full textThe article analyzes the scientific achievements regarding the formation of health-saving competence of junior high school students in the educational process of the National Academy of Sciences. The directions and content of the teacher’s activities regarding the development of the health-preserving educational environment of the National University of Science and Technology are substantiated, namely: the application of the integration approach and the valeologing of educational subjects, the integration of educational subjects with the lessons contributing to the formation of students’ valuable attitude to their own health and a healthy lifestyle; development and implementation of various educational programs, organization of extracurricular and out-school activities aimed at deepening knowledge about a healthy lifestyle and motivating the value attitude of younger schoolchildren to their health; development and implementation of psychological trainings together with the school psychologist, individual consultations with the aim of developing skills to restore the student’s emotional state; organization of cooperation with medical specialists, the psychological service of the school regarding the diagnosis of physical and mental health disorders of the younger schoolchildren. The concepts of “competence”, “health-preserving competence” and “health-preserving educational environment” are clarified. It is proven that the health-preserving competence is the result of the integration of ecological, valeological and physical education of students and is manifested in the readiness to independently solve tasks related to maintaining, strengthening and preserving one’s own health. It was established that the health[1]preserving competence of younger schoolchildren is formed by preparing and conducting certain thematic activities, since it is the totality of educational, health and medical and preventive activities that can contribute to the formation and development of this competence. It was established that the formation of a health-preserving educational environment of the National Academy of Sciences provides an opportunity to strengthen the health of younger schoolchildren, to form the culture of valuing their own health and a healthy lifestyle, to monitor the indicators of the individual development of students, to predict possible health changes and carry out the appropriate psychological-pedagogical, corrective, rehabilitative extracurricular activities aimed at improving health.У статті проаналізовано наукові здобутки щодо формування здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів в освітньому процесі НУШ. Обґрунтовано напрями та зміст діяльності вчителя щодо розвитку здоров’язбережувального освітнього середовища НУШ, а саме: застосування інтеграційного підходу та валеологізація навчальних предметів, інтеграція навчальних предметів з предметами, які сприяють формуванню ціннісного ставлення учнів до власного здоров’я та здорового способу життя; розробка та впровадження різних навчальних програм, організація позакласних і позашкільних заходів, які спрямовані на поглиблення знань про здоровий спосіб життя та мотивацію ціннісного ставлення молодших школярів до здоров’я; розробка та проведення разом з шкільним психологом психологічних тренінгів, індивідуальних консультацій з метою розвитку навичок з відновлення емоційного стану учня; організація співпраці з медичними працівниками, психологічною службою школи щодо діагностування порушень фізичного та психічного здоров’я молодших школярів. Уточнено поняття «компетентність», «здоров’язбережувальна компетентність» та «здоров’язбережувальне освітнє середовище». Доведено, що здоров’язбережувальна компетентність є результатом інтеграції еколого-валеологічної та фізичної освіти учнів і виявляється у готовності самостійно вирішувати завдання, пов’язані з підтриманням, зміцненням і збереженням власного здоров’я. встановлено, що здоров’язбережувальна компетентність у молодших школярів формується шляхом підготовки та проведення певних тематичних заходів, оскільки саме сукупність освітньо-виховних, оздоровчих і лікувально-профілактичних заходів може сприяти формуванню та розвитку даної компетентності. Встановлено, що формування здоров’язбережувального освітнього середовища НУШ дає можливість зміцнити здоров’я молодших школярів, сформувати у них культуру ціннісного ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку учнів, прогнозувати можливі зміни здоров’я та проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні позаурочні заходи з метою забезпечення зміцнення здоров’я
ПІДГОТОВКА ТА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ЯК УМОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРУЧНИКАМИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ
No full textTeaching is one of the most popular professions in Ukraine and in the world. The functions and tasks of teachers are establishing a connection between learning and real life, studying the peculiarities of upbringing, providing assistance in the formation of students' competencies and vision of life. The success of transformations in the entire education system depends on the education of teachers and the quality of professional activity. Recently, a lot of attention has been paid to updating the system of pedagogical education, improving the legal framework, improving the conditions for mastering the profession in order to motivate future teachers and to cultivate skills. The subject of the research is a study of the experience of teacher training in developed countries in order to improve the organization of this work in Ukraine. What we find to be of the biggest interest is the organization of pedagogical education in Germany, which is a diverse, well-established educational branch that is built having taken into account the peculiarities and character of school education. The training of teachers for all types of schools is regulated by the laws of the lands. The responsibility for teacher education in Germany rests with the ministries of education and science of the federal states, which regulate education with relevant provisions, regulations and examinations. It is Germany that is one of the first countries in Europe to have transferred pedagogical specialties in many universities to the new "bachelor's" and "master's" system. Reforming the structure of teaching staff training is also related to the strengthening of practical orientation, the integration of individual stages of education, the organization of support at the initial stage of a career, and the improvement of teachers' methodological skills. The article considers the system of continuous education of teachers in Germany, which is built on the principles of cultural sovereignty, pluralism and competition and is also divided into professional education and post-education in accordance with the distribution of powers between the federal and regional levels. In modern conditions, continuous education is an integral part of a specialist's professional life. That is why the development of forms of advanced training and professional training is particularly relevant. The matter of the participation of pedagogical workers in the formation of the system of textbook creation and the provision of educational literature in the educational process in German schools has been analyzed.Чи не однією з найрозповсюджених професій в Україні та у світі є професія вчителя. Функції та завдання вчителів полягають у встановленні зв’язку навчання з реальним життям, вивченні особливостей виховання, наданні допомоги у формуванні компетентностей та життєвих позицій учнів. Від освіченості педагогів, якості професійної діяльності залежить успіх перетворень у всій системі освіти. Останнім часом багато уваги приділяється оновленню системи педагогічної освіти, удосконаленню нормативно-правової бази, покращенню умов оволодіння професією задля мотивації майбутніх педагогів та виховання майстерності. Предметом дослідження є вивчення досвіду підготовки вчителів у розвинених країнах для покращення організації цієї роботи в Україні. Цікавою, на нашу думку, є організація педагогічної освіти Німеччини, яка являє собою різноманітну, добре налагоджену освітню галузь, що будується з урахуванням особливостей і характеру шкільної освіти. Підготовка вчителів для всіх типів шкіл регулюється законодавством земель. Відповідальність за педагогічну освіту у Німеччині покладена на міністерства освіти і науки федеральних земель, які регулюють навчання відповідними положеннями, нормативними актами та іспитами. Саме Німеччина є однією з перших країн Європи, яка перевела педагогічні спеціальності в багатьох вузах на нову систему «бакалавр» та «магістр». Реформування структури підготовки педагогічних кадрів також пов’язане з підсиленням практичної направленості, інтеграцією окремих етапів навчання, організацією підтримки на початковому етапі кар’єри та підвищенням методичної майстерності вчителів. У статті розглянуто систему неперервної освіти педагогів у Німеччині, яка побудована на принципах культурного суверенітету, плюралізму та конкуренції, поділяється на професійну освіту і післяосвіту у відповідності з розподілом повноважень між федеральним та регіональним рівнями. В сучасних умовах неперервна освіта є невід’ємною складовою професійного життя спеціаліста. Саме тому особливо актуальним є розвиток форм підвищення кваліфікації та професійної підготовки. Аналізується питання участі педагогічних працівників у формуванні системи підручникотворення та забезпечення навчальною літературою освітнього процесу у школах Німеччини
Проза Ганни Барвінок 1880–1890-х років: проблематика й поетика
No full textThe article examines the prose works of Hanna Barvinok of the 1880s and 1890s: stories, pictures, travel essays, etc. After some break, the author’s pen regained strength and expressiveness. At this time Hanna Barvinok is a representative of the oldest generation of Ukrainian writers who entered literature in the 60s of the 19th century. Hanna Barvinok’s short prose of this period mostly uses the tried-and-tested form of presentation «from the mouth of the people»: the plot of the work is brought to the reader by a narrator, mostly from a peasant background, who talks dispassionately, with many digressions, about his life or the story of someone close or familiar. Taking care of the perfection of the story, often about its shorthand accuracy, the writer sometimes disregards the compositional coherence of the story, overloading it with unnecessary episodes, descriptions, plot lines. The writer’s works are a valuable source for studying the language, lifestyle, customs, interests, and experiences of an ordinary person. Hanna Barvinok’s characters are active, they fight for their happiness, defend their choice, their right to self-realization in life. The stories and images of the writer are imbued with psychologism, through which the spiritual essence of the Ukrainian woman is revealed – mainly a passionate personality, who, despite suffering and material deprivation, knows how to enjoy the smallest joys of life, is capable of deep feelings, has a whole system of raising children in the spirit of Christian moral and ethical norms and values. The heroes of the works are active, purposeful, charismatic, able to challenge life’s disagreements in the struggle for their own happy destiny. Almost everyone of Hanna Barvinok’s characters is the bearer of an individual and social philosophy of being, full of faith in high moral and ethical principles, in one’s own destiny, in «running one’s trope» in the wider world. The writer’s close attention to the folk genius (songs, legends, tales, superstitions) ferments the appeara nce in her works of fairy-tale and legendary modifications of the plot, which brings some of them closer to the aesthetics of romanticism.У статті розглянуто прозові твори Ганни Барвінок 1880–1890-х років: оповідання, образки, подорожні нариси тощо. Після деякої перерви перо авторки знову набуло сили й виразности. Натоді Ганна Барвінок – представниця найстаршої генерації українських письменників, котра ввійшла в літературу в 60-х роках ХІХ ст. Мала проза Ганни Барвінок того часу здебільшого диспонує випробуваною в українській літературі формою викладу «з уст народу»: сюжет твору доводить до читача оповідач, переважно з селянського середовища, який розлого, з багатьма відступами розповідає про своє життя або ж історію когось із близьких чи знайомих. Дбаючи про вивершеність оповіді, нерідко про її стенографічну точність, письменниця іноді уневажнює композиційну злагодженість оповідання, перевантажуючи його зайвими епізодами, описами, сюжетними лініями. Твори письменниці є цінним джерелом для вивчення мови, побуту, звичаїв, інтересів, переживань простої людини. Персонажі Ганни Барвінок діяльні й активні, вони борються за своє щастя, обстоюють свій вибір, своє право на життєву самореалізацію. Оповідання та образки письменниці наснажено психологізмом, крізь який оприявнено духове єство української жінки – переважно пасіонарної особистости, котра, попри страждання й матеріальні нестатки, вміє тішитися найменшими радощами буття, здатна на глибокі почуття, має цілу систему виховання дітей у дусі християнських морально-етичних норм та цінностей. Герої та героїні творів активні, цілеспрямовані, харизматичні, здатні кинути виклик життєвим незгодам у боротьбі за власну щасливу долю. Майже кожен із персонажів Ганни Барвінок є носієм індивідуальної та соціальної філософії буття, сповненого віри в високі морально-етичні засади, у власну долю, в «набігання своєї тропи» на широкому світі. Пильна увага письменниці до народного генія (пісень, легенд, переказів, повір’їв) ферментує появу в її творах казково- легендарних модифікацій сюжету, що зближує окремі з них з естетикою романтизму
«Вона мене дійсно приймала як доньку»: до історії взаємин Наталії Кобринської та Олександри Куліш
No full textThe history of the relationship between Natalia Kobrynska and Hanna Barvinok has not yet been subject of a separate research study. From the time of their epistolary acquaintance in 1886, warm and friendly relations were established between the women, which lasted until Hanna Barvinok's death and culminated in a number of creative achievements and interesting literary cooperation. The first period of creative relations between Oleksandra Kulish and Nataliia Kobrynska falls on 1886–1887, when the women's almanac «The First Wreath» was prepared and published. Nataliia Kobrynska personally invited her older friend to participate in this publication, to which Hanna Barvinok responded with deep reverence and gratitude, considering «The First Wreath» as a manifestation of the important national unity of Galicia and Great Ukraine. Oleksandra Kulish then submitted two of her stories to the almanac – «She has von» and «Women's Misery». The second epistolary period (1894–1897) concerned Hanna Barvinok's collaboration with Kobrynska's publication «Our Fate», where she and her husband, P. Kulish, had the exclusive right to publish their fiction and poetry. In each of the three issues of «Our Fate», Hanna Barvinok published her stories «Great-Great-Granddaughter of Grandmother Borbets», «The Demon-Possessed Girl Nastia», and «Kingdomland». Moreover, the Kulish couple financed this publication. The third period of relationship with Oleksandra Kulish began after P. Kulish's death and concerned mainly the fate of his intellectual heritage, which remained in Galicia. Hanna Barvinok persistently sought to return all the manuscripts to village of Motronivka through Kobrynska in any way possible. The culmination of the long friendship between the two writers was their personal meeting and Kobrynska's visit to Motronivka during summer of 1899, about which the Galician woman published her own memoirs. The Kulish couple showed their sincere sentiment for Kobrynska by addressing her as «our dear daughter», and Kobrynska called them her «foster parents»Історія взаємин галичанки Наталії Кобринської і наддніпрянки Ганни Барвінок ще не була предметом окремої наукової студії. Від часу їхнього епістолярного знайомства 1886 року між жінками зав’язалося тепле і дружнє приятелювання, яке тривало аж до смерті Ганни Барвінок й увінчалося низкою творчих здобутків і цікавим літературним співробітництвом. Перший період творчих взаємин Олександри Куліш і Наталії Кобринської припадає на 1886‒1887 роки – час підготування і виходу в світ жіночого альманаху «Перший вінок». Наталія Кобринська особисто листовно запросила старшу приятельку до участі в цьому виданні, на що Ганна Барвінок відгукнулася з глибоким пієтетом і вдячністю, розцінюючи «Перший вінок» як вияв важливого національного єднання Галичини і Великої України. До альманаху Олександра Куліш подала тоді два своїх оповідання, які увійшли до альманаху – «Перемогла» і «Жіноче бідуваннє». Другий епістолярний період (1894‒1897 рр.) стосувався співпраці Ганни Барвінок у виданні Кобринської «Наша доля», де вона разом з чоловіком П. Кулішем мали ексклюзивне право друкувати свою белетристику й поетичні твори. В кожному із трьох випусків «Жіночої бібліотеки» Ганна Барвінок надрукувала свої оповідання «Праправнучка баби Борбця», «Забісована дівчина Настуся» і «Королівщина». Більше того, подружжя Кулішів були меценатами цього видання. Третій період взаємин з Олександрою Куліш розпочався після смерті П. Куліша й стосувався в основному долі інтелектуальної його спадщини, яка залишалась у Галичині. Ганна Барвінок настирливо прагнула в будь-який спосіб повернути через Кобринську всі рукописи в Мотронівку. Апогеєм тривалого приятелювання обох письменниць була їхня особиста зустріч й гостювання Кобринської в Мотронівці влітку 1899 р., про яку галичанка опублікувала власні спогади. Свій щиролюдський сентимент до Кобринської Куліші виявляли зворушливим звертанням до неї – «доню наша люба», а Кобринська називала Кулішів своїми «нарéченими батьками»
Проблема людської ідентичності у творах М. Гоголя
No full textAndreas Larson’s monograph «Gogol and The Problem of Human Identity» emphasizes that the problem of human identity runs through all of Gogol’s work as a red thread. It also highlights that Gogol’s views on life in his literary works are veiled and can only be identified in a broad context. A. Larson underlines, that from his earliest years Gogol was looking for an occupation that could benefit people and managed to show his comic talent with the success of «Evenings on a farm near Dikanka». Since then, he was considered a comic author. However, at that time, Gogol still thought that his fantastic worlds had to seem comical to readers for the same reasons they appeared so to him. Only after the audience’s reaction to the comedy «The Government Inspector» showed that even the way his friends reacted to this piece differed a lot from what he had predicted, Gogol began to doubt the power of laughter. From that moment, he was becoming more and more didactic. Gogol hoped that «The Government Inspector» would have a greater impact on people than the stories he wrote, as he considered the theatre as a means of mass influence. In the bizarre world of comedy based on the incorrect identification of actors, Gogol clearly defines laughter as the only positive character in the play. Therein lies his theory of the didactic effect of the comic grotesque. Only with the help of laughter readers can free themselves from the grotesque, step aside and break its bonds. Gogol endowed his characters with such features that, despite the total absence of positive qualities, they were similar to real people. In this way, he hoped that the audience would be able to identify with these characters and by breaking the shackles of the grotesque they would get rid of their shortcomings, vices, and inferiority. According to A. Larson, his mistake consisted in the fact that the vast majority of the public had a completely different starting point of view in world perception than Gogol. Gogol defined the plot of his work as the «soul of man». At the same time, the German researcher claims, he knew for sure neither his own personality nor, even more so, the ideal personality of a person. He consistently strengthened realistic didactic elements in his works to force the reader to accept the author’s point of view. Thus, according to A. Larson, Gogol raped himself. У монографії Андреаса Ларсона «Гоголь і проблема людської ідентичності» акцентується, що проблема людської ідентичності червоною ниткою проходить через всю творчість Гоголя і що в художніх творах Гоголя його погляди на життя завуальовані і можуть бути прочитані лише в широкому контексті. Гоголь, підкреслює А. Ларсон, який з самих ранніх років шукав справу, що могла б принести користь людям, успіхом «Вечорів на хуторі біля Диканьки» проявив свій комічний талант. З тих пір він вважався комічним автором. У той час Гоголь ще думав, що його фантастичні світи повинні були здаватися читачам комічними з тих самих причин, через які вони здавалися такими йому самому. Лише після того, як реакція публіки на комедію «Ревізор» показала, що навіть його друзі реагували на цей твір інакше, ніж він передбачав, Гоголь почав сумніватися в силі сміху. Від того моменту він ставав все більше і більше дидактичним. Гоголь сподівався, що «Ревізор» здійснить на людей більший вплив, аніж написані ним повісті, оскільки розглядав театр засобом масового впливу. У чудернацькому світі комедії, який ґрунтується на неправильній ідентифікації дійових осіб, Гоголь чітко визначає сміх як єдиний позитивний персонаж в п’єсі. У цьому полягає його теорія дидактичного ефекту комічного гротеску. Лише за допомогою сміху читач може звільнитися від гротеску, відійти вбік і розірвати його пута. Гоголь наділив своїх персонажів такими рисами, шо вони, всупереч тотальній відсутності позитивних якостей, були схожими на реальних людей. Тим самим він сподівався, що публіка зможе ідентифікувати себе з цими персонажами і, розриваючи пута гротеску, позбудеться своїх власних недоліків та пороків, своєї власної низькопробності. Його помилка, на думку А. Ларсона, полягала в тому, що переважна більшість публіки мала абсолютно іншу вихідну точку зору в питаннях світосприйняття, аніж Гоголь. Гоголь визначав сюжет своєї творчості як «душа людини», при цьому, стверджує німецький дослідник, він не знав достеменно ні своєї власної особистості, ні тим більше ідеальної особистості людини. Він почав послідовно підсилювати реалістичні дидактичні елементи в своїх творах, щоб таким чином примусити читача прийняти авторську точку зору. Таким чином, за словами А. Ларсона, він зґвалтував сам себе. 
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ НА ЕТАПІ «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ – ШКОЛА»
No full textThe paper focuses on the problem of ensuring the continuity of preschool and primary school education. The work analyses the modern scholarly research on this topic and it is highlighted that given the development of the New Ukrainian School, the problem acquired special importance. It is singled out and characterized some key concepts relating to the continuity of preschool and primary school education, namely the concept of continuity. It is considered as the coordination of the main positions in the organization of the educational process between adjacent educational links and taking into account the age and individual psychological characteristics of each child for the purpose of their harmonious adaptation to learning, their mastery of subject areas, including mathematics. It is noted that studying mathematics is an important component of the continuity of preschool and primary education and the formation of logical and mathematical competence. Logical and mathematical competence is an indicator of the quality of logical and mathematical development. Logical and mathematical development is interpreted as qualitative changes in the child's cognitive activity that occur because of the development of mathematical skills and logical operations related to them. A brief analysis of the state standards of preschool and primary education has been carried out and the synchronization of competencies in the field of logical and mathematical development has been determined. It is emphasized that the basis of this synchronization of mathematical competences is the theoretical and multiple approach. The author proposed several directions for ensuring the continuity of the logical and mathematical development of the child at the "preschool education institution - school" stage: normative, organizational, methodical, unified psychological- pedagogical, practical, and briefly revealed the essence of each of them.У статті здійснено аналіз сучасних наукових досліджень, які стосуються проблеми забезпечення наступності дошкільної та початкової шкільної ланок освіти. Вказано на те, що в умовах розбудови Нової української школи ця проблема набула особливого значення. Надано обґрунтування низки понять, які є ключовими у даній статті. Наступність розглядається як взаємоузгодженість основних позицій в організації освітнього процесу між суміжними освітніми ланками, а та урахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини з метою її гармонійної адаптації до навчання, опанування нею предметних галузей, до яких належить і математична. Зазначено, що заняття математикою є важливою складовою наступності дошкільної та початкової освіти й формування логіко-математичної компетентності. У свою чергу, логіко-математична компетентність є показником якості логіко-математичного розвитку. Розглянуто проблемні питання щодо забезпечення наступності у логіко-математичному розвитку дитини на етапі передшкільного віку та першого класу. Логіко-математичний розвиток трактується як якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь та пов’язаних з ними логічних операцій. Здійснено короткий аналіз державних стандартів дошкільної та початкової освіти й визначено синхронізацію компетентностей у галузі логіко-математичного розвитку. Зазначено, що основою даної синхронізації математичних компетентностей слугує теоретико-множинний підхід. Автором запропоновано кілька напрямів забезпечення наступності логіко-математичного розвитку дитини на етапі «заклад дошкільної освіти – школа»: нормативний, організаційний, методичний, єдиний психолого-педагогічний, практичний та коротко розкрито сутність кожного з них
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
No full textThe article highlights the problem of creating an inclusive educational environment in a preschool education institution, which involves creating equal opportunities for all children, including those with psychophysical development disorders, obtaining quality education and ensuring their success in further social life. The author presents the analysis of the scientific literature on the research problem. A great deal of attention is focused on the interpretation of the concept and the study of the genesis of the inclusive educational environment by many scientists. The peculiarities of the inclusive environment organization in modern preschool education institutions are revealed. A special attention is paid to the creation the environment in the conditions of martial law, which is connected with the intensive search for new innovative forms of organization of the educational environment, where the safety of the child is put first. The creation of an inclusive educational environment is based on general didactic principles and principles of inclusive education. It is also based on democratic values and respect for the main rights of the child and creates conditions for maximum participation in the educational process of all children, including children with special educational needs. The article highlights the main features of an inclusive educational environment of a preschool education institution, one of which is taking into account the principles of universal design and intelligent adaptation. Un the article the structural components of the inclusive educational environment are highlighted and characterized including. A lot of attention is drawn to the creation of a resource room in a preschool education institution, the use of which makes it possible to increase the effectiveness of the educational process and socialization of children with developmental disabilities based on sensory stimulation and emotional relief. On the basis of scientific research, the features of the organization of an inclusive educational environment in a preschool education institution are highlighted: the creation of a universal design and intelligent adaptation; organization of psychological and pedagogical support for students and their families on the basis of cooperation; ensuring a balance between organization and diversity; elimination of barriers in the child’s interaction with the environment; modification of educational programs; ensuring team interaction of all participants in the educational process. У статті висвітлено проблему формування інклюзивного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти, яке передбачає створення рівних можливостей для всіх дітей, в тому числі з порушеннями психофізичного розвитку, на здобуття якісної освіти і забезпечення їх успіху в подальшому суспільному житті. Подано аналіз наукової літератури з проблеми дослідження. Акцентовано увагу на тлумаченні поняття, дослідженні ґенези інклюзивного освітнього середовища багатьма науковцями. Розкрито особливості організації інклюзивного середовища в сучасних закладах дошкільної освіти. Особлива увага приділена створенню такого середовища в умовах воєнного стану, що пов’язано з інтенсивним пошуком нових інноваційних форм організації освітнього середовища, де на перший план виноситься безпека дитини. Ство- рення інклюзивного освітнього середовища базується на загальнодидактичних принципах і принципах інклюзивної освіти, на демократичних цінностях та повазі до основних прав дитини і створює умови для максимальної участі в освітньому процесі усіх дітей, у тому числі й дітей з особливими освітніми потребам. У статті виділено основні ознаки інклюзивного освітнього середовища закладу дошкільної освіти, однією з яких є врахування принципів універсального дизайну та розумного пристосування. Виділено та охарактеризовано структурні компоненти інклюзивного освітнього середовища. Звернено увагу на створення в закладі дошкільної освіти ресурсної кімнати, використання якої дає можливість підвищити ефективність освітнього процесу та соціалізацію дітей з відхиленнями в розвитку на основі сенсорної стимуляції та емоційного розвантаження. На основі наукових досліджень виділено особливості організації інклюзивного освітнього середовища у закладі дошкільної освіти: створення універсального дизайну та розумного пристосування; організація психолого-педагогічного супроводу вихованців і їхніх родин на засадах співпраці; забезпечення рівноваги між організованістю й різноманітністю; усунення бар’єрів у взаємодії дитини з довкіллям; модифікація освітніх програм; забезпечення командної взаємодії всіх учасників освітнього процесу
ДІЯЛЬНІСНА ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ СУЧАСНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ОРКЕСТРОВИХ ДИРИГЕНТІВ
No full textThe increased attention of educators of artistic fields to modern methods of training specialists around the world is explained by the fact that the educational system takes into account and promptly responds to the requirements of modern society. The training of orchestral conductors is no exception. Practicing and improving the methodology of training orchestral conductors should begin with the complexity, systematicity and multi- vector nature of the formation of the higher education seeker’s personal activity professionalism, which involves the introduction of a comprehensive methodology as an innovative technology focused on modern demands in this profession. The relevance of the presented academic paper lies in outlining this issue. The purpose of the research is to determine the essence of the concepts of «conducting», «conducting technique», «conducting skill», «activity multi-vector nature»; also, the components and algorithm of training conductors have been considered, determining the content of curricula for training specialists who plan to devote themselves to the profession of the conductor; the knowledge and skills necessary to work in this field have been presented; the main problematic issues of training methods for conductors, the role of natural gifts and the need for active professional training and continuous technical and theoretical improvement have been examined. The comprehensive approach to the methodology is used in order to consider the activity multi vector nature in training of orchestral conductors. This includes the descriptive method, analysis and synthesis, as well as interdisciplinary research methods, comparative and contrastive methods. The main hypothesis of the research is the suggestion that the formation of activity multi-vector nature in the process of master’s training of orchestral conductors should be multi- purpose. It should take place in parallel with the in-depth acquisition of music-theoretical knowledge, orchestral practice and the formation of innovative concepts of curricula and training programs in terms of artistic content, as well as in synergy with professional artists – practitioners, mentors. The study of individual components of the activity multi- vector nature of orchestral conductors, further development of effective concepts of the content of conducting education, the formation of innovative individual training programs in conducting, and the expansion of the scope of application of higher education seekers’ practical experience in concert and performance practice are promising.Посилена увага педагогів мистецьких напрямів до сучасних методів підготовки спеціалістів в усьому світі пояснюється тим, що освітня система враховує та оперативно реагує на вимоги сучасного суспільства. Не є виключенням і підготовка оркестрових диригентів. Відпрацювання та удосконалення методики підготовки оркестрових диригентів має починатись з урахування складності, системності та полівекторності формування особистісної діяльнісної професійності здобувача, що передбачає запровадження комплексної методики як інноваційної технології, орієнтованої на сучасні запити у цій професії. Саме в цьому полягає актуальність представленої роботи. Метою дослідження статті є встановлення суті понять «диригування», «техніка диригування», «диригентська майстерність», «діяльнісна полівекторність», а також розглянуто складові та алгоритм підготовки диригентів, визначення змісту навчальних програм з підготовки спеціалістів, що планують присвятити себе професії диригента; представлено ті знання та навички, які необхідні для роботи в цій галузі; розглянуто основні проблемні питання щодо методів підготовки диригентів, роль природних даних та необхідність активного фахового тренінгу та постійного технічного й теоретичного вдосконалення. З метою розгляду діяльнісної полівекторності у підготовці оркестрових диригентів використано комплексний підхід до методології. Це описовий метод, аналіз та синтез, а також методика міждисциплінарних досліджень, порівняльний та зіставний методи. Основною гіпотезою у дослідженні є припущення, що формування діяльнісної полівекторності в процесі магістерської підготовки оркестрових диригентів має бути багатоцільовим, та відбуватись паралельно з поглибленим засвоєнням музично-теоретичних знань, оркестровою практикою та формуванням інноваційних за художнім змістом концепцій навчальних планів та навчальних програм, а також у синергії з професійними митцями – практиками, наставниками. Перспективними є дослідження окремих компонент діяльнісної полівекторності оркестрових диригентів, подальше винайдення ефективних концепцій змісту диригентської освіти, формування інноваційних індивідуальних навчальних програм з диригування, розширення меж застосування практичного досвіду здобувачів в умовах концертно-виконавської практики