Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
No full textWe analyze in this article the relationship between the level of emotional intelligence development and the style of pedagogical activity of students of pedagogical specialties in a higher educational institution. We considered the theoretical analysis of the problem of emotional intelligence in the context of pedagogical activities, including the genesis of this problem and meaningful characteristics of the components of emotional intelligence. We studied such key aspects as recognizing one’s own and others’ emotions, managing one’s own feelings, empathy and interpersonal interaction. All of them emphasize the importance of understanding and developing these components for success in life and professional activities. Also were investigated the theoretical aspects of emotional intelligence in the pedagogical activity of students. The need for practical application of acquired knowledge and skills of emotional intelligence in real pedagogical situations, as well as the need for comprehensive education for future teachers, is highlighted. In the training of highly qualified teachers, these aspects contribute to the development of positive interpersonal relations. The development of students’ emotional intelligence is important for successful teaching. This is especially true for students who plan to use a democratic leadership style in their professional activities in the future. We came to the conclusion that there is a close connection between the level of emotional intelligence and the style of pedagogical activity of students of pedagogical specialties. Students with a high level of emotional intelligence are prone to a democratic leadership style, which improves the quality of the educational process and interaction. Therefore, it is important to stimulate students to actively use emotional intelligence in their pedagogical activities, in particular, interaction with students and the creation of a positive emotional climate in the process of interaction. The study of the emotional intelligence of students of pedagogical specialties reveals an important aspect of their training and contributes to the improvement of pedagogical practice and the development of education in general. That’s why the emotional intelligence must be used to optimize the interaction between teachers and students, in the development of the individual style of the teacher’s activity. В даній статті ми аналізуємо взаємозв’язок між рівнем розвитку емоційного інтелекту та стилем педагогічної діяльності студентів педагогічних спеціальностей у вищому навчальному закладі. Ми розглянули теоретичний аналіз проблеми емоційного інтелекту в контексті педагогічної діяльності, включаючи генезис цієї проблеми та змістовні харак- теристики компонентів емоційного інтелекту. Нами було вивчено такі ключові аспекти як розпізнавання власних та інших емоцій, управління власними почуттями, співчуття та міжособистісна взаємодія. Всі вони акцентують увагу на важливості розуміння та розвитку цих компонентів для досягнення успіху в житті та професійній діяльності. Окрім цього досліджено теоретичні аспекти емоційного інтелекту у педагогічній діяльності студентів. Висвітлено необхідність практичного застосування набутих знань та навичок емоційного інтелекту у реальних педагогічних ситуаціях, а також потребу комплексної освіти для майбутніх педагогів. У підготовці висококваліфікованих педагогів ці аспекти сприяють розвитку позитивних міжособистісних відносин. Розвиток емоційного інтелекту у студентів має своє важливе значення для успішної педагогічної діяльності. Особливо це стосується студентів, які в майбутньому планують використовувати демократичний стиль керівництва у своїй професійній діяльності. Ми прийшли до висновку, що існує тісний зв’язок між рівнем емоційного інтелекту та стилем педагогічної діяльності студентів педагогічних спеціальностей. Студенти з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту схильні до демократичного стилю керівництва, що сприяє покращенню якості навчального процесу та взаємодії. Тому важливо стимулювати студентів до активного використання емоційного інтелекту в своїй педагогічній діяльності, зокрема, взаємодії з учнями та створення позитивного емоційного клімату в процесі взаємодії. Отож, дослідження емоційного інтелекту студентів педагогічних спеціальностей розкриває важливий аспект їхньої підготовки та сприяє покращенню педагогічної практики та розвитку освіти загалом. Тому, емоційний інтелект необхідно застосовувати для оптимізації взаємодії між педагогами та студентами, в розвитку індивідуального стилю діяльності педагога
Модус осмислення культурно-світоглядної системи християнства в необрядовій усній поезії
No full textThe paper is the study of the circle of Christian imperatives in non-ritual lyric-epic songwriting. To illustrate the semantic-semiotic features of the imperatives of faith and hope, the texts of military and insurgent songs, chants-chronicles about important events in the life of the Ukrainian people are used, and parallels are given from Polish texts included in the collection of Vaclav Zaleskyi. The author found out that in non-ritual oral poetic works, the essence of the sociocultural status of spirituality is directly related to the ability of a person to constitute himself in the aspect of a unique universe of values. Christian values represented in the artistic macrosphere, revealing the systemic relationship between the inner world of a person and contradictory objective reality, contribute to the realization of the epistemological and value[1]oriented functions of oral traditional culture. In the proposed work, it is emphasized that faith in the works of lyric-epic folklore appears not only in the aspect of God’s creation of the world and everything in it, but also in the process of constant protection of one’s creation. Accordingly, God’s providence becomes the cause of spiritual unrest for those who understand in this action the manifestations of great Divine love. Focusing on the essence and pragmatics of religious postulates, the author states that the deep personal experiences of the hero of a traditional work are revealed in a complex ethical and philosophical aspect, as they represent the existence of a person in the world. The dominant prayer in the folklore text is the very request represented by lexical-semantic representatives: have mercy, heal, protect, turn away, revive, strengthen, preserve, etc. In the final part of the article, the researcher summarizes that the imperative of hope is outlined as one of the priority values, which correlates with the important concept of spiritual power, which is brought from important promises of God.Статтю присвячено дослідженню кола християнських імперативів у необрядовій ліро-епічній пісенності. Для ілюстрування семантико-семіотичних ознак імперативів віри та надії використано тексти жовнірських, повстанських пісень, співанок-хронік про важливі події з життя українства, наведено паралелі з польських текстів, уміщених у збірнику Вацлава Залеського. Авторкою з’ясовано, що у необрядових уснопоетичних творах сутність соціокультурного статусу духовності безпосередньо пов’язана зі спроможністю людини конституювати себе в аспекті унікального ціннісного універсуму. Репрезентовані в художній макросфері християнські цінності, оприявнюючи системний взаємозв’язок між внутрішнім світом людини та суперечливою об’єктивною реальністю, сприяють реалізації гносеологічної та ціннісно-орієнтаційної функцій усної традиційної культури. У пропонованій праці акцентовано, що віра в творах ліро-епічного фольклору постає не лише в аспекті творення Богом світу і всього сущого в ньому, а також і в процесі безперестанної охорони свого творіння. Відповідно, Божий промисел стає причиною духовних хвилювань тих, хто осягає в цьому діянні вияви величної Божественної любові. Зосереджуючи увагу на сутності та прагматиці релігійних постулатів, авторка констатує, що глибокі особистісні переживання героя традиційного твору розкриваються в складному етико-філософському аспекті, оскільки репрезентують існування людини в світі. Домінантою молитви, наявної у фольклорному тексті, є саме прохання, представлене лексико-семантичними репрезентаторами: помилуй, зціли, захисти, відверни, оживи, зміцни, збережи тощо. У фінальній частині статті дослідниця резюмує, що імператив надії окреслюється як один із пріоритетних ціннісних засад, що корелюється з важливим поняттям духовної сили, яка привнесена з важливих Божих обітниць
ГРА ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ І УЧНІВ ПЕРШОГО КЛАСУ НУШ
No full textThe paper focuses on the topical problem concerning ensuring consistency in national and patriotic education among children of older preschool age and younger school students at New Ukrainian School (NUS). The article gives a brief outline describing the results of the analysis of the state legislative and regulatory framework on issues of ensuring consistency between preschool and primary education. Due to the examination of scholarly and pedagogical literature, the place of national and patriotic education in the educational process of preschool and primary school education institutions is determined. Academic approaches to defining the concept of "consistency" have been analyzed in the article. It is stated that consistency between preschool and primary levels is considered as an important condition for continuous education and upbringing of a child. That is why consistency is regarded as one of the conceptual foundations of national education, along with succession, perspective, continuity, etc. It is determined that the primary goal of national and patriotic education is to transfer to the young generation the spiritual and material culture of the Ukrainian people, their worldview values, mental settings, etc. The basics of educational work in a preschool institution and primary school for national and patriotic education are highlighted. The process of national and patriotic education should take into account the political and socio-economic realities of the country, have a proactive nature, and form in the minds of the young generation a national idea, a spiritually meaningful, reflective patriotism. It is indicated that the introduction of person-oriented, age-based, individual approaches to consistency will ensure a connection between the educational spaces of preschool and primary education, will contribute to their unification in the formation of an active patriotic position of the child.У статті аналізується проблема щодо забезпечення наступності у формуванні логіко-математичної компетентності дітей 6–7 років та учнів першого класу. Зазначено, що наступність є однією із основних умов успішної адаптації дошкільників до навчання у першому класі з вивчення основ математики. Вказано на те, що забезпечення наступності між дошкільною та шкільною ланкою у процесі вивчення математики постає одним із важливих напрямків освітнього процесу. Головною вимогою забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти щодо формування логіко-математичної компетентності визначається розвиток логічного мислення дітей. Зазначено, що вікові особливості дошкільників та молодших школярів, провідна для віку діяльність мають стати орієнтирами для педагогів обох ланок освіти в організації навчання математики. Вказано, що в сучасному освітньому процесі стосовно логіко-математичного розвитку доцільно використовувати різноманітні методи і технології, у тому числі – гру. З цією метою авторкою розглянуто потенціал ігрової діяльності, проаналізовано види ігор, використання яких у практиці ЗДО та першого класу НУШ з навчання математики визначає найбільший вплив щодо формування логіко-математичної компетентності. Проаналізовано ряд наукових робіт, в яких здійснено аналіз можливостей дидактичних, логічних, комп’ютерних ігор, технології LEGO у проведенні навчальної роботи з математики у закладі дошкільної освіти та першому класі школи. Вказано на те, що найбільший потенціал щодо використання у роботі з навчання математики має дидактична гра, у тому числі такі її види, як математичні ігри та вправи, а також логіко-математичні ігри. Зазначено, що опора на використання гри у процесі формування логіко-математичної компетентності дітей буде реалізована більш ефективно за використання ряду умов, запропонованих автором статті
Кобза та бандура в Україні: регіональні аспекти
No full textThe purpose of the article is to reveal the concepts of kobza and bandura, to study the historical ways of their development, which personified the Ukrainian cultural heritage. In Ukrainian historiography, still no special studies on this topic. Scientific approaches are based on the application of the principle of historicism, general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction, concretization, etc.). Scientific novelty of the study consists in highlighting the origins of the concepts of «kobza» and «bandura», the specifics of changes in the design of instruments during their stay in Ukraine. Conclusions. On the basis of historical facts, the circumstances of the appearance of these musical instruments from the first mentions to the general distribution on the Ukrainian land were studied based on the analysis of various research versions. Bandura is a lute – like instrument, analogues of which were common in medieval Europe. Kobza, according to the most common theory, is of Asian origin. Traditionally, musicians who played the kobza were called kobzars. However, such a performer could also hold a bandura in his hands, which is quite similar to a kobza, so he would still be called a kobzar. The last sample of the Ukrainian kobza is the instrument of O. Veresai. Kobza and bandura of the first stage (before the 18th century) were lute-like instruments, the strings were placed only on the neck, kobza had 3 strings, bandura 5–6.The kobza and bandura of the second stage (from the second half of the 18th century) have fringes. When playing the kobza, the performer shortened the strings on the neck, combining this with a pinch of the open strings. When playing the bandura, the performer uses a finger pinch from the desired open string. Bandura modernization was carried out for a long time. Three famous performing schools were formed on the basis of three types of construction: Kharkiv, Kyiv and Poltava. These schools have different designs of banduras, differ in the way they play the instrument. The improvement of the design of the bandura contributed to the significant expansion of the performance repertoire, which was enriched by the works of both traditional and modern composers. This is new modern music, which is an interweaving of traditional styles with elements of jazz, expressionism, impressionism, etc. Composers added a new sound to the bandura, discovered new ways of producing sound on the bandura, and significantly improved the technical capabilities of the performer.Метою статті є розкриття понять кобза та бандура, вивчення історичних шляхів їх розвитку, що уособлювало українське культурне надбання. У вітчизняній історіографії досі відсутні спеціальні дослідження цієї тематики. Наукові підходи базуються на застосуванні принципу історизму, загально-наукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, конкретизування та ін.). Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні походжень понять «кобза» та «бандура», специфіки змін конструкції інструментів під час побутування в Україні. Висновки. На основі історичних фактів вивчено обставини появи цих музичних інструментів від перших згадок до загального поширення на українській землі на основі аналізу різних дослідницьких версій. Бандура – це лютнеподібний інструмент, аналоги якого були поширені в середньовічній Європі. Кобза, згідно найбільш поширеної теорії, є азійського походження. Традиційно, музикантів, які грали на кобзах, називали кобзарями. Однак такий виконавець міг тримати і бандуру в руках, яка досить схожа на кобзу, тож його все одно називатися кобзарем. Останній зразок української кобзи – інструмент О. Вересая. Кобза та бандура першої стадії (до XVIIIстоліття) були лютнеподібними інструментами, струни розміщувалися лише на грифі, у кобзи – 3 струни, у бандури 5–6. Кобза та бандура другої стадії (з другої половини XVIII століття) має приструнки. Граючи на кобзі, виконавець укорочував струни на грифі, поєднуючи це з щипком відкритих струн. Граючи на бандурі виконавець застосую щипок пальцем з потрібної відкритої струни. Модернізація бандури здійснювалася протягом тривалого часу. На основі трьох типів конструкції склались три найвідоміші виконавські школи: харківська, київська та полтавська. Ці школи мають різні конструкції бандур, відрізняються способом гри на інструменті. Удосконалення конструкції бандури сприяло значному розширенню виконавського репертуару, який збагатився творами як традиційних композиторів, так і сучасних. Це нова сучасна музика, яка являє собою переплетення традиційних стилів з елементами джазу, експресіонізму, імпресіонізму тощо. Композитори додали бандурі нового звучання, відкрили новітні способи звуковидобування на бандурі, значно доповнили технічні можливості виконавця
Двоєдина задача нової «Просвіти»
No full textThe paper deal with the role of «Prosvita» societies in modern conditions of the enemy’s application of psychological operations (PSYOP) in the Ukrainian information space. The need to solve the two – part problem – consolidation of the restored network of «Prosvita» societies in the all – Ukrainian public union and the integration of «Prosvita» societies into power institutions at all levels – is substantiated.Стаття присвячена ролі товариств «Просвіта» в сучасних умовах застосування ворогом ідеологічно-психологічних спеціальних операцій в українському інформаційному просторі. Обґрунтовується необхідність вирішення двоєдиної задачі – консолідації відновленої мережі товариств «Просвіта» у всеукраїнській громадській спілці та інтеграції «Просвіт» до владних інститутів на всіх рівнях
ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ ПЕДАГОГІКИ НІЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИХОВНОЇ ПРАКТИКИ В ДИТЯЧИХ ОЗДОРОВЧИХ ТАБОРАХ
No full textTeacher training in the activity system of Nizhyn Mykola Gogol State University takes place in harmony with the development of modern world trends in professional training and domestic experience proven by history. In the article, historical and pedagogical analysis of the activity of the Department of Pedagogy of Nizhyn Mykola Gogol State University regarding the improvement of the future teachers’ training for educational practice in summer camps is carried out. The teachers of the Department of Pedagogy claim that the teacher is a defining figure of the educational process, they are the carrier of the content of pedagogical technologies for education and nurture as well as they implement the program of nurture of students and provide proper conditions for the development of children in various types of activities. For more than 70 years, educational practice has been considered by teachers as a powerful tool for professional training of an active educator of the younger generation. An integral system of preparation for it, created by the department, is analyzed. It includes: the implementation of the theoretical course "Methodology of Educational Work in Summer Camps" into the educational process; conducting an instructional camp meeting; conducting a competition of counselor skills; joint efforts with children’s health facilities, focused on preparing students for educational work in summer camps, which involves holding instructional and methodological seminars and workshops-seminars with the participation of representatives of summer camps; organization of practice management is proposed by the Department in order to solve problems of student adaptation; professional and pedagogical suitability of the teaching staff; providing students with educational and methodological literature.The professional and pedagogical capacity of the teaching staff of the Department, which plays an extremely important role in preparing students for educational activities in summer camps, is characterizedПідготовка вчителя у системі діяльності Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відбувається у гармонії з розвитком сучасних світових тенденцій професійної підготовки та вітчизняного, вивіреного історією досвіду. У статті здійснено історико-педагогічний аналіз діяльності кафедри педагогіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя щодо удосконалення підготовки майбутніх учителів до виховної практики в дитячих оздоровчих таборах. Викладачі кафедри педагогіки виходять із того, що вчитель є визначальною фігурою освітнього процесу, він є носієм змісту педагогічних технологій навчання й виховання та реалізовує програму виховання учнів, забезпечує належні умови розвитку дітей у різноманітних видах діяльності. Протягом більш, ніж 70 років виховна практика розглядається педагогами як потужний засіб для професійної підготовки активного вихователя підростаючого покоління. Проаналізована створена кафедрою цілісна система підготовки до виховної практики в дитячих оздоровчих таборах, яка включає в себе: впровадження в освітній процес теоретичного курсу «Методика виховної роботи в літніх оздоровчих таборах»; проведення інструктивного табірного збору; проведення конкурсу вожатської майстерності; об’єднання зусиль з дитячими оздоровчими закладами, орієнтоване на підготовку студента до виховної роботи в дитячих оздоровчих таборах, що передбачає проведення інструктивно-методичних семінарів, семінарів-практикумів за участю представників дитячих оздоровчих таборів; запропонована кафедрою організація управління практикою з метою вирішення проблем адаптації студентів; професійно-педагогічна відповідність викладацького складу; забезпечення студентів навчально-методичною літературою. Схарактеризовано професійно-педагогічну спроможність викладацького складу кафедри, яка відіграє надзвичайно важливу роль у підготовці студентів до виховної діяльності в дитячих оздоровчих таборах
ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК STEM-НАВИЧОК У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ
No full textThe article deals with the actual problem of formation and development of students STEM skills in the process of learning computer science. The authors emphasize that the issue of the introduction of STEM education into educational activities and the development of STEM skills is important for the successful education of students, their future professional activities and self-realization. STEM education is considered as one of the ways of implementing the competence approach in education, the purpose of which is the comprehensive formation of key, subject-related and social-personal competences of students, which create prerequisites for successful activities, solving theoretical and practical problems in real life situations, which agrees well with the concept of the new Ukrainian school. Based on the analysis of scientific literary sources, the main tasks of STEM education at each stage of educational activity in the system of general secondary education are defined, the main categories of STEM skills are formulated, which include competence in science and technology, the ability to solve applied problems and problems using scientific, engineering approaches, projecting and design skills, innovative activity skills, skills to identify relevance between science, technology, mathematics, engineering, their relationship with other subjects and real life, mathematical competences, critical, creative, algorithmic thinking skills, computer sciences skills, digital skills, data processing and analysis skills, their visualization, social competences, cooperation skills, communication, leadership skills. The method of formation and development of STEM-skills is considered by the examples of informatics lessons devoted to the topics of modeling, data coding and design. In the lesson, the teacher aims to involve students in multifaceted research, studying a problematic issue, using their own experience and knowledge from other subjects. In classes, students solve problems using digital resources, search, analysis, evaluation, mathematical calculations, experimentation, creativity, design, use of design and programming tools, presentation of results. Work in the STEM lesson is done jointly in mini-groups, in the process of communication and interaction with classmates.У статті розглядається актуальна проблема формування і розвитку STEM- навичок учнів у процесі навчання інформатики. Автори наголошують на те, що питання впровадження STEM-навчання в освітню діяльність і розвиток STEM- навичок є важливим для успішного навчання учнів, їх майбутньої професійної діяльності та самореалізації. STEM-навчання розглядається як однин із шляхів упровадження компетентнісного підходу в навчанні, метою якого і є комплексне формування ключових, предметних і соціально-особистісних компетентностей учнів, які створюють передумови для успішної діяльності, розв язування теоретичних і практичних задач у конкретних життєвих ситуаціях, що добре узгоджується з концепцією нової української школи. На основі аналізу наукових літературних джерел визначені основні завдання STEM-навчання на кожному етапі освітньої діяльності в системі загальної серед- ньої освіти, сформульовано основні категорії навичок STEM, до яких відносяться компетентності в науці та техніці, уміння розв язувати прикладні задачі та проблеми з використанням наукового, інженерного підходів, навички проєктуван- ня та дизайну, навички інноваційної діяльності, навички виявлення релевантності між наукою, технологіями, математикою, інженерією, їх взаємозв язок з іншими предметами та реальним життям, математичні компетентності, навички критичного, творчого, алгоритмічного мислення, компетентності з комп ютер- них наук, цифрові навички, навички опрацювання і аналізу даних, їх візуалізації, соціальні компетентності, навички співробітництва, спілкування, лідерські навички. Методика формування і розвитку STEM-навичок розглядаються на прикладах уроків з інформатики, що присвячені темам моделювання, кодування даних та дизайну. На уроці вчитель ставить за мету залучити учнів до різностороннього дослідження, вивчення проблемного питання, використання власного досвіду і знань з інших предметів. Учні на заняттях розв язують проблемне питання за допомогою використання цифрових ресурсів, здійснення пошуку, аналізу, оціню- вання, математичних розрахунків, експериментування, креативності, дизайну, використання засобів проєктування і програмування, презентації результатів. Робота на STEM-уроці виконується спільно в міні-групах, у процесі спілкування і взаємодії з однокласниками
ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ
No full textThe article considers the actual problem of systematization of students educational and cognitive interests. The author emphasizes that interests occupy an important place in the structure of learning as an independent cognitive activity of students. They stimulate person s actions aimed at overcoming certain difficulties in life and are considered to be an important guarantee of achieving the set goals. Among the variety of interests, the important role belongs to the educational and cognitive interests of a person. A comprehensive and comprehensive analysis of psychological, pedagogical and methodical literature, the study of pedagogical experience showed that the studying the peculiarities of the classification of these interests is particularly important and relevant for modern psychology. In his classification of interests, the author singles out cognitive interests, which can be scientific, technical, professional, educational, etc. according to the scope of their distribution; educational interests (and they can be in the field of knowledge, educational work, communication and game activities), educational and cognitive interests, which are aimed primarily at cognitive situations which arise in the field of education. All these interests are focused not so much on the results of learning as on its process, and are one of the most effective motivations for learning. The proposed classification of educational and cognitive interests is based on 6 classification criteria that combine 14 classification characteristics. According to these characteristics, about 50 types of educational and cognitive interests of students have been selected and described. The article states that the positive aspects of this classification should include, firstly, its universality, complex nature of application; secondly, the possibility of its use both in the psychological and didactic study of educational and cognitive interests, and in solving specific methodological problems of schooling, and thirdly, the relationship and complementarity of classification criteria and characteristics. The availability of the classification for the practical work of a teacher or scientist is emphasized.У статті розглядається актуальна проблема систематизації навчально-пізна- вальних інтересів учнів. Автором наголошено, що інтереси займають важливе місце у структурі учіння як самостійної пізнавальної діяльності учнів. Вони стимулюють дії людини, направлені на подолання тих чи інших життєвих труд- нощів, виступають важливою запорукою досягнення поставлених цілей. Серед різноманітності інтересів важлива роль належить навчально-пізнавальним інтересам людини. Всебічний і комплексний аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури, вивчення педагогічного досвіду показав, що вивчення особливостей класифікації даних інтересів є особливо важливим та актуальним для сучасної психології. У своїй класифікації інтересів автор виділяє пізнавальні інтереси, які можуть бути науковими, технічними, професійними, навчальними тощо за сферою свого поширення; навчальні інтереси (а вони можуть бути і в сфері пізнання, і в сфері навчальної праці, і в сфері спілкування, і в сфері ігрової діяльності), навчально-пізнавальні інтереси, які спрямовані в першу чергу на пізнавальні ситуації, що виникають у сфері навчання, сфокусовані не стільки на результатах навчання, як на його процесі, і є одним із найдієвіших мотивів навчання. В основу запропонованої класифікації навчально-пізнавальних інтересів покладено 6 класифікаційних критеріїв, які об єднують 14 класифікаційних харак- теристик. За цими характеристиками виділено і описано близько 50 видів навчально-пізнавальних інтересів учнів. У статті зазначено, що до позитивних сторін даної класифікації потрібно віднести, по-перше, її універсальність, комп- лексний характер застосування; по-друге, можливість її використання як при психологічному і дидактичному вивченні навчально-пізнавальних інтересів, так і при розв язанні конкретно-методичних проблем шкільного навчання, а по-третє, взаємозв язок і взаємодоповнюваність класифікаційних критеріїв і характерис- тик. Підкреслено доступність класифікації для практичної роботи вчителя чи науковця
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ДЖАЗОВОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ ДЖЕЙМІ ЕБЕРСОЛЬДА
No full textThe article focuses on the importance of introducing innovative methods and techniques in the modern educational process to improve the professional training of future music teachers. As a resource in solving many problems in educational and executive activities, the use of the Jamey Aebersold s jazz improvisation teaching method The purpose of the article is to substantiate the peculiarities of Jamey Aebersold s method of teaching jazz improvisation. The main tasks are to reveal the advantages of Jamey Aebersold s method of teaching jazz improvisation; describe the essence of the concept «Play-A-Long»; highlight the main methods and principles of jazz improvisation skill formation according to Jamey Aebersold s methodology. The research methodology is determined by an integrative approach, which involves the use of general scientific methods of analysis, synthesis and generalization. Attention is focused on the importance of introducing improvisation teaching methods and techniques into the modern educational process, which will contribute to increasing the level of professional training of future music teachers. The results of scientific research showed that J. Aebersold s method is very effective and popular among students and professional musicians in the field of jazz. It promotes the development of improvisation skills, active auditory memory, creativity and freedom of choice, as well as practice. Thanks to these methodological principles, students can develop creatively and learn to improvise at the level of professional musicians. The use of J. Aebersold s method of teaching jazz improvisation in the process of professional training of a future music teacher will contribute to effective and interesting learning, helping students to form professional competences, develop creative skills and become professionals in their field. The practical significance of the work is that the actual material and the obtained results will contribute to the expansion of the range of pedagogical thought, the delineation of the value-content component of scientific discourse.У статті розкриваються особливості методики навчання джазової імпровізації видатного педагога-музиканта Джеймі Еберсольда. Зосереджується увага на важливості впровадження в сучасний освітній процес методів та прийомів навчання імпровізації, що сприятимуть підвищенню рівня фахової підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва. Джеймі Еберсольд – відомий музикант та педагог, який здобув світове визнання завдяки своїй методиці навчання джазової імпровізації. Проаналізовано, що педагог-музикант створив ґрунтовне навчально-методичне забезпечення та аудіозаписи, що допомагають здобува- чам освіти вчитися та розвиватися у галузі джазової музики. З ясовано, що основою методики навчання джазової імпровізації є особистісно-орієнтований підхід. Представлено основні принципи методики Джеймі Еберсольда, які полягають у формуванні вміння імпровізувати в галузі джазової музики за допомогою вивчення звукорядів, акордів, мелодій, особливостей джазового ритму, гармонії та розвитку музичного слуху, пам яті. Саме педагогу-музиканту належить всесвітньо відома концепція «Музика мінус один». Навчальні записи включають акомпанемент професійного джазового ансамблю для сольного інструмента. Запропонована педагогом-музикантом нова форма організації навчання стала проривом у викладанні джазу: у здобувачів освіти з явилася можливість імпровізувати за поширеними джазовими стандартами й акордовими послідовностями з ритм-секцією за допомогою навчальних аудіозаписів, які містять тему, джазову гармонію та сольну партію. Цей підхід допомагає здобувачам освіти опанувати базові музичні структури необхідні для імпровізації та вдосконалити навички за допомогою практичного підходу. Ще один важливий принцип методики Джеймі Еберсольда – це розвиток музично-слухових уявлень та пам яті. Педагог- музикант зосереджує увагу на формуванні вмінь слухати та розуміти музику, що дозволяє здобувачам освіти імпровізувати на основі того, що вони чують. Він також рекомендує здобувачам освіти записувати себе під час імпровізації та прослуховувати свої записи, щоб удосконалити свої навички. З ясовано, що методика Джеймі Еберсольда сприяє розвитку творчості та свободи вибору у здобувачів освіти
ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ КОРОЛІВА-СТАРОГО НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 5 КЛАСІ
No full textThe article is devoted to the peculiarities of studying the work of Vasyl Koroliv-Staryi in the lessons of Ukrainian literature in the 5th grade. The authors theoretically substantiate the relevance of covering this issue and the need to develop a methodical approach to understanding the identity fairy tales of V. Koroliv-Staryi, in particular, his creative reinterpretation of traditional Ukrainian mythological images. The main focus lies on students acquiring knowledge regarding the writer s life and creative career, the uniqueness of his fairy tales, and the exploration of mythical heroes as a phenomenon. The authors present a general scheme of analysis for the writer s fairy tales, using examples from a curriculum project in the Ukrainian literature course for 5th grade titled «Mavka Verbinka». In the presented study, it is proposed to develop educational activities aimed at fostering skills and abilities among students. These activities include distinguishing between the genres of myth and fairy tale, understanding the characteristics of fairy tales, identifying mythical images and explaining their semantics, formulating the theme and main idea of the work, determining the educational content of fairy tales, and reflecting on one s attitude towards the depicted events. The implementation of the assigned tasks is achieved by employing the most effective methods and forms of instructional activities during lessons. Among these, the authors highlight heuristic conversations, dictionary work, expressive reading, analysis of the literary portrait of the hero, and creative tasks. These activities aim to foster the creative development of 5th- grade students, increase their interest in the genre of magical fairy tales, and promote the study of V. Koroliv-Staryi s work. The described analysis scheme will be effective for the development of extracurricular reading lessons, as the curriculum includes the following magical fairy tales by V. Koroliv-Staryi as «Khukha-Mokhovynka», «Poterchata», «Chortova perechnytsia», «Didko», «Rybalchyna Rusalonka». The proposed methodical approach allows us to improve the process of studying the fairy tales of V. Koroliv-Staryi in Ukrainian literature lessons for the 5th grade of secondary school and establish a cohesive methodological framework for exploring the works of the storyteller. The research will be particularly useful for practicing teachers and researchers interested in the work of V. Koroliv-Staryi.Стаття присвячена особливостям вивчення творчості Василя Короліва- Старого на уроках української літератури у 5 класі. Автори теоретично обґрун- товують актуальність висвітлення цього питання та необхідність розробки методичного підходу до осмислення самобутності казок В. Короліва-Старого, зокрема творчого переосмислення ним традиційних українських міфологічних образів. Увагу зосереджено на опануванні учнями знань про життєвий і творчий шлях письменника, своєрідність його чарівних казок, розкритті феномену міфічних героїв. Автори подають загальну схему аналізу чарівних казок письмен- ника на прикладі програмового твору в курсі української літератури для 5 класу «Мавка Вербинка». У поданому дослідженні запропоновано будувати навчальну діяльність з метою формування у здобувачів освіти спеціальних умінь і навичок: розрізняти жанри міфу і чарівної казки, розуміти особливості чарівних казок, знаходити міфічні образи й пояснювати їхню семантику, формулювати тему та основну думку твору, визначати повчальний зміст казок, своє ставлення до описаного. Реалізувати поставлені завдання пропонується за допомогою найефективніших методів та видів навчальної діяльності на уроках, серед яких автори виділяють евристичну бесіду, словникову роботу, виразне читання, аналіз літературного портрету героя та творчі завдання, які сприяють твор- чому розвитку здобувачів освіти 5 класів і зростанню в них інтересу до жанру чарівної казки й вивчення творчості В. Короліва-Старого. Описана схема аналізу стане ефективною і для розробки уроків позакласного читання, для яких навчальна програма пропонує такі чарівні казки В. Короліва-Старого: «Хуха- Моховинка», «Потерчата», «Чортова перечниця», «Дідько», «Рибалчина Руса- лонька». Запропонований методичний підхід дозволяє удосконалити процес вивчення чарівних казок В. Короліва-Старого на уроках української літератури у 5 класі загальноосвітньої школи та створити цілісне методичне напрацювання вивчен- ня творчого доробку казкаря. Особливо корисним дослідження стане для учителів-практиків та дослідників творчості В. Короліва-Старого