Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
СФОРМОВАНІСТЬ ВЕРБАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ 5–6 РОКІВ
No full textThe article deals with the problem of development and formation of verbal intelligence in children aged 5–6 years in the educational process. It is emphasized that this problem is a component of the current task of preschool education of mental education of preschool children. In the article, the author points out the main components, criteria and indicators of the development of verbal intelligence of children aged five to six years, in accordance with which an empirical methodology was developed. In addition, the author focuses on the general indicators of children’s verbal competence (verbal intelligence) of 5–6 years old, which are analyzed in the study: the ability to generalize and classify objects according to various features, to show flexibility of thinking, to make assumptions, to experiment. In the empirical study, the author found that the vast majority (55 %) of senior preschoolers are characterized by a low level of development of the ability to classify and generalize, show flexibility of thinking, make hypotheses, and experiment, 30 % of children aged five to six years are characterized by an average level of verbal intelligence. The smallest number of older preschoolers (15 %) were found to have a high level of verbal intelligence. Studying the educational influences of educators, it was found that the issue of developing the verbal intelligence of children aged 5–6 in the educational process is a problematic issue for teachers. In particular, adults are not sufficiently focused on the search activities of older preschoolers, in which children aged 5–6 have every opportunity to generalize, make assumptions, classify, show flexibility of thinking, and experiment.
t has been recorded that 70 % of teachers have serious gaps in their knowledge of technological content regarding the process of search activity of senior preschool children, the sequence of its stages, and the necessary materials for its organization. At the same time, 80 % of specialists were unable to indicate what kind of content should be in the corner for search activity. The conditions for organizing search activity, which educators are guided by, are identified: the availability of necessary information about verbal intelligence and its main features, a favorable atmosphere of communication with children, a specially created and filled corner in the structure of the subject-developmental environment of preschool education, features of pedagogical interaction with children, the use of search activity in the usual activities for children. Based on the results of the study, it was concluded that: educators are not sufficiently focused on the development and formation of verbal intelligence of senior preschoolers; it is necessary to optimize the process of development and formation of verbal intelligence of children aged 5–6 years by creating a special program for the formation of the ability to generalize and make assumptions and test it experimentally.У статті розглядається проблема розвитку та формування у дітей 5–6 років вербального інтелекту в освітньому процесі. Наголошується, що означена проблема є складовою актуального на сьогодні завдання дошкільної освіти розумового виховання дітей дошкільного віку. У статті автор вказує на основні компоненти, критерії та показники розвиненості вербального інтелекту дітей п’яти-шести років, у відповідності з якими було розроблено емпіричну методику. Крім того, акцентується увага на загальних показниках мовленнєвої компетент- ності (вербального інтелекту) дітей 5–6 років, які аналізується у дослідженні автором: вміння узагальнювати й класифікувати предмети за різними ознаками, виявляти гнучкість мислення, висувати припущення, експериментувати. У емпіричному дослідженні автором зафіксовано, що переважна більшість (55 %) старших дошкільників характеризується низьким рівнем розвиненості вмінь класифікувати й узагальнювати, проявляти гнучкість мислення, висувати гіпотези, експериментувати, 30 % дітей п’яти-шести років властивий середній рівень розвиненості вербального інтелекту. Найменше виявлено старших дош- кільників (15 %), які мають високий рівень сформованості вербального інтелекту. Вивчаючи виховні впливи вихователів з’ясовано, що для педагогів питання розвитку вербального інтелекту дітей 5–6 років в освітньому процесі є проблемним питанням. Зокрема дорослі недостатньо орієнтуються на пошукову діяльність старших дошкільників, у якій діти 5–6 років мають всі можливості узагальнюва- ти, висувати припущення, класифікувати, виявляти гнучкість мислення, експе- риментувати. Зафіксовано, що 70 % вихователів мають серйозні прогалини у знаннях технологічного змісту щодо процесу пошукової діяльності дітей старшого дошкільного віку, послідовності її етапів, необхідних матеріалів для її організації. Разом із тим, 80 % фахівців не змогли вказати, яке саме наповнення має бути у куточку для пошукової активності. Виявлено умови організації пошукової діяльності, на які орієнтуються вихователі: наявність необхідної інформації про вербальний інтелект та основні його ознаки, сприятлива атмосфера спілкування із дітьми, спеціально-створений і наповнений куточок у структурі предметно-розвивального середовища закладу дошкільної освіти, особливості педагогічної взаємодії з дітьми, використання пошукової активності у звичних для дітей видах діяльності. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки про те, що: вихователі недостатньою мірою орієнтовані на розвиток і формування вербального інтелекту старших дошкільників; необхідно оптимізувати процес розвитку та формування вербального інтелекту дітей 5–6 років, створивши спеціальну програму формування здатності до узагальнень і висунення припущень і перевірити її експериментальним шляхом
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК МАЙСТЕРНОСТІ ХОРОВИХ ДИРИГЕНТІВ В ПРОЦЕСІ БАКАЛАВРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ
No full textThe issue of forming and developing the professional skills of choral conductors is of particular importance due to the introduction of a new standard in the specialty 025 «Musical Art» for the first bachelor’s degree of higher education. Conductorial activity is different by the polysemy nature of artistic tasks since it includes an organizational component (involvement of a group of singers in the creative process), managerial goal setting, artistic design, effective analysis, diagnostic methods, etc. The professional multidimensionality of the personality of the future conductor-choirmaster necessitates the use of a synthesis of approaches, modern technologies, suggestive pedagogical and vocal-technical means and techniques in the educational process correlating with the final programmatic learning outcomes. The complex nature of the professional training of future choral conductors is based on the fundamental mission of the conductor as an interpreter of the best examples of national and world choral literature, who opens the world of high art to the audience in the system of event-based music education. It is the conductor who creates the vocal palette of the choir’s sound, constructs the artistic form of each opus in accordance with its stylistic and genre characteristics, generates the figurative sphere of each work in accordance with traditional and his own aesthetic ideals, builds the stage image and the trajectory of the choir’s development. The academic paper is devoted to the consideration of the features of forming and developing the skills of choral conductors in the process of bachelor’s training: the content of the educational process, its organizational and artistic tasks are highlighted, the procedural specificity of conductorial pedagogy is determined as well as its complex nature, which is characterized by the synthesis of a number of approaches – personal, activity, communicative, integrative, competence, informational. The essence of the associative approach to conductor training is summarized. The main processes of conducting training in accordance with the associative approach and features of the synthetic approach are covered. The methods of conducting technique development are described, with special emphasis on manual semantics in both theoretical and practical contexts. Other methods of conducting technique development include verbal and intonation training, spatial and acoustic representations, and modeling of formative versions.Проблема формування та розвитку професійної майстерності хорових диригентів набуває особливої значущості внаслідок впровадження нового стандарту за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» для першого бакалаврського рівня вищої освіти. Диригентська діяльність відрізняється багатозначністю мистецьких завдань, оскільки містить організаційну складову (залучення в творчий процес колективу співаків), управлінське цілепокладання, художнє проєктування, дієвий аналіз, діагностичну методику тощо. Професійна багатоплановість особистості майбутнього диригента – хормейстера обумовлює необхідність застосування в освітньому процесі синтезу підходів, сучасних технологій, сугестивно-педагогічних та вокально-технічних засобів і прийомів, що корелюють з прикінцевими програмними результатами навчання. Комплексний характер фахової підготовки майбутніх хорових диригентів ґрунтується на засадничій місії диригента, як інтерпретатора кращих зразків національної та світової хорової літератури, який в системі подієвого музичного просвітництва відкриває перед слухацькою аудиторією світ високого мистецтва. Саме диригент вибудовує вокальну палітру звучання хору, конструює художню форму кожного опусу відповідно до його стилістично-жанрових характеристик, відповідно до традиційних та власних естетичних ідеалів генерує образну сферу кожного твору, вибудовує сценічний імідж та траєкторію розвитку хорового колективу. Стаття присвячена розгляду особливостей формування та розвитку майстерності хорових диригентів в процесі бакалаврської підготовки: висвітлено змістовні компоненти освітнього процесу, його організаційно-художні завдання, визначено процесуальну специфіку диригентської педагогіки, її комплексний характер, якому притаманний синтез ряду підходів – особистісного, діяльнісного, комунікативного, інтегративного, компетентнісного, інформаційного. Узагальнено сутність асоціативного підходу до навчання диригентів. Описано основні процеси навчання диригування відповідно до асоціативного підходу та особливості синтетичного підходу. Охарактеризовано методи розвитку техніки диригування, зокрема, звернено увагу на мануальну семантику в теоретичному та практичному аспектах, описано такі прийоми розвитку диригентської майстерності як вербально-інтонаційний тренінг, просторово-акустичні уявлення, моделювання формоутворювальних версій
Ніжинська сторінка в житті та діяльності відомого бібліографа С. І. Пономарьова (до 195-річчя від дня народження)
No full textThe offered research deals with the history of domestic Library Science by its content and concepts. It deals with the period of studies of S. I. Ponomariov, an outstanding Ukrainian bibliographer of the second half of XIX -- the beginning of 20th century at Nizhyn Gymnasium (1841–1848) and his activity connected with the purchasing of the library of the well-known scientist-philologist Stepan Petrovych Shevyriov for the book collection of Count Bezborodk’s Nizhyn History and Philology Institute in 1876--1878. The materials from the Central State Historical Archive in Kyiv, the State Archive of Chernihiv region in Nizhyn, and the official periodicals of the Law Lyceum and Nizhyn Gymnasium – «Promovy», «Shchorichni Akty» («Annual Acts»), and the data from the History-Philology Almanac «The News of Count Bezborodko’s History and Philology Institute in Nizhyn» are used in the paper.Запропонована розвідка змістовно і концептуально належить до досліджень з історії вітчизняного бібліотекознавства та безпосередньо присвячена періоду навчання видатного українського бібліографа другої половини ХІХ – початку ХХ ст. С. І. Пономарьова у Ніжинській гімназії (1841–1848) та його діяльності, пов’язаної з придбанням бібліотеки відомого вченого-філолога Степана Петровича Шевирьова для книгозбірні Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька в 1876–1878-х рр. У статті використано матеріали з фондів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині, а також офіційна періодика Юридичного ліцею і Ніжинської гімназії – «Промови», «Щорічні акти» та відомості з історико-філологічного альманаху «Известия Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине»
ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ STEM ОСВІТИ В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ УЧНІВ
No full textToday, one of the effective ways to improve the quality of education is STEM education, which contributes to the strengthening of the scientific and natural component in general secondary education institutions. One of the forms of implementation of this concept is STEM project activity, in which project elements and methods of research activity are interconnected. The article characterizes the possibilities of using STEM project activities in extracurricular work. The formation of key and professional competencies was analyzed: the development of cognitive and acquisition of new skills, the formation of value priorities, the development of thinking, the ability to learn throughout life, natural and scientific competencies. The experience of own work in STEM project activity, which was carried out with students of the 10–11th grades of the Nizhyn Lyceum of the Nizhyn City Council at Mykola Gogol NSU, is summarized. It was established that the main motivational characteristics for the implementation of project activities are the student’s cognitive interest and their desire to be involved in this type of work. Excursions and other visits by students to the territory of the park are factors that can increase students’ motivation. The peculiarities of the formation of students’ skills to work with scientific sources are analyzed. It has been established that conducting field research is aimed at the formation of practical skills and contributes to the development of the student as a creative personality. At the same time, it is worth remembering that the teacher should organize the work taking into account the individual characteristics of the students. The formation of students’ creative competence is the result of fruitful work of a teacher and a student. The features of conducting research activities through observation and its influence on the formation of students’ natural and scientific competence, which was implemented by integrating natural and scientific knowledge, were analyzed. Carrying out research activities contributes to the formation of skills for working in groups, the ability to communicate, listen to the ideas of classmates and make right decisions. This type of activity is a kind of push to choose a future profession.На сьогодні одним із ефективних шляхів підвищення якості освіти є STEM-освіта, яка сприяє посиленню науково-природничої складової у закладах загальної середньої освіти. Однією із форм запровадження даної концепції є STEM-проєктна діяльність, у якій взаємопов’язані елементи проєктної і методи дослідницької діяльності. У статті схарактеризовано можливості використання STEM-проєктної діяльності у позакласній роботі. Проаналізовано формування ключових та фахових компетентностей: розвиток пізнавальних та набуття нових навичок, формування ціннісних пріоритетів, розвиток мислення, вміння навчатися протягом життя, природничо-наукових компетентностей. Узагальнено досвід власної роботи у STEM-проєктній діяльності, яка була виконана з учнями 10–11 класів Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ імені Миколи Гоголя. Встановлено, що основними мотиваційними характеристиками до виконання проєктної діяльності є пізнавальний інтерес учня та його бажання бути залученим до такого виду роботи. Чинниками, які можуть підсилити мотивацію учнів є проведення екскурсій та інші відвідування учнями території парку. Проаналізовано особливості формування навиків учнів працювати з науковими джерелами. Встановлено, що проведення польових досліджень направлене на формування практичних навиків і сприяє розвитку учня як творчої особистості. При цьому варто пам’ятати, що вчитель має організовувати роботу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Формування творчої компетентності учнів є результатом плідної праці вчителя та учня. Проаналізовано особливості проведення дослідницької діяльності шляхом спостереження та її вплив на формування в учнів природничо-наукової компетентності, яка була реалізована шляхом інтегрування природничо-наукових знань. Проведення дослідницької діяльності сприяє формуванню навиків роботи у групах, вмінню комунікувати, дослуховуватися до ідей однокласників та прийняти правильне рішення. Такий вид діяльності є своєрідним поштовхом до вибору майбутньої професії
До проблеми академічного видання творів В. Винниченка: компаративний аналіз видань оповідання «Краса і сила»
No full textThe paper raises the problem of establishing the main author’s text as one of the most important components in the preparation and creation of an academic publication. Based on the material of several editions of V. Vynnychenko’s story «Beauty and Strength», there was made an attempt to determine the distinctive features of spelling norms and lexical semantic usages, figurative parameters of the author’s artistic work. Several types of transformations have been identified, which are marked on different levels of language norms, their replacements, qualitative and quantitative dimensions of the features of the literary text: changes in the spelling of words (139 cases), replacement of lexical units (249), changes in the form of words (160), addition of new words ( 84), removal of tokens (9), transformation in the direct speech of the characters of the work (157), modifications of the structural constructions of sentences (30), changes in punctuation (231), and technical oversights (14).У статтi порушено проблему встановлення основного авторського тексту як одного з найголовнiших складників у підготовці та створеннi академiчного видання. На матерiалi кiлькох редакцiй оповiдання В. Винниченка «Краса i сила» здiйснено спробу визначити вiдмiннi риси правописних норм та лексико-семантичних уживань, образних параметрiв художнього твору автора. Виявлено декілька різновидів трансформацій, які позначені на різнорів[1]невих мовних нормах, їхніх замінах, якісних та кількісних вимірах особливостей художнього тексту: зміни в орфографії слів (139 випадків), заміну лексичних одиниць (249), змiни форми слів (160), додавання нових слів (84), вилучення лексем (9), трансформування прямої мови персонажів твору (157), модифікації структурних побудов речень (30), зміни в пунктуації (231), а також технічні недогляди (14)
ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ ГІПЕРАКТИВНОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ: РІЗНОВИДИ, ЧИННИКИ ДЕТЕРМІНАЦІЇ, МЕТОДИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ
No full textThe article outlines and characterizes key concepts that determine the essence of attention deficit hyperactivity disorder (ADHD) in children. Factors determining hyperactivity in preschoolers were analyzed. Three groups of concepts explaining its essence and causes are substantiated: an exclusively biological explanation of hyperactivity disorder, emphasis on its social nature and determinations, approval of the multifactorial influence of biological and social factors on children's hyperactivity. The social block of factors is characterized in detail, in particular, imitation of parental hyperactive behavior, pronounced family disharmony, insufficient parental love, emotional deprivation, pedagogical neglect. The destructive mechanism of the influence of the child's hyperactivity on the negative attitude of others towards him, the occurrence and complication of his other behavioral problems is presented. The need for a practical study of hyperactivity in preschoolers is substantiated. The method of studying the manifestation of hyperactivity in children in the conditions of a preschool education institution has been developed. The main blocks of signs of attention deficit hyperactivity disorder are substantiated: motor activity, attention disorders, impulsivity, which made up the criteria for studying hyperactive behavior of preschoolers. Relevant empirical methods are used: interviews, observations and standardized questionnaires. The obtained empirical results are commented and analyzed.У статті окреслені й охарактеризовані опорні поняття, що визначають сутність синдрому гіперактивності з дифіцитом уваги (СДГУ) у дітей. Проаналізовані чинники детермінації гіперактивності у дошкільників. Обґрунтовані три групи концепцій, що пояснюють її сутність та причини виникнення: виключно біологічне пояснення гіперактивному розладу, акцентування його соціальної природи і детермінацій, схвалення багатофакторного впливу біологічних та соціальних чинників на дитячу гіперактивність. Детально схарактеризовано соціальний блок чинників, зокрема, наслідування батьківської гіперактивної поведінки, виражені сімейні дисгармонії, недостатність батьківської любові, емоційна депривація, педагогічна занедбаність. Представлений деструктивний механізм впливу гіперактивності дитини на негативне ставлення до неї інших, виникнення та ускладнення її інших поведінкових проблем. Обґрунтована необхідність практичного вивчення гіперактивності у дошкільників. Розроблена методика вивчення вияву гіперактивності у дітей в умовах закладу дошкільної освіти. Обґрунтовані основні блоки ознак синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю: рухова активність, порушення уваги, імпульсивність, що склали критерії вивчення гіперактивної поведінки дошкільників. Задіяні відповідні емпіричні методи: інтерв’ю, спостереження та стандартизовані опитувальники. Отримані емпіричні результати прокоментовані та проаналізовані
РЕКРЕАЦІЙНА МАТЕМАТИКА У ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ДОСВІД ФАКУЛЬТЕТУ ОСВІТИ УНІВЕРСИТЕТУ БАРСЕЛОНИ
No full textIntegration of the Ukrainian education system into the European educational space requires higher education institutions to revise their approaches to the training of future teachers from the standpoint of modern needs and requirements. Innovations in education require innovations in the training of next generation teachers, creation of a practice-oriented educational environment, maximum orientation of students to the content of their future profession, and strengthening of their subject-methodical and creative competencies. Such requirements for the training of future educators apply to primary school teachers as well. This article examines the current issues of training Ukrainian primary school teachers through the prism of higher education institutions’ search for new courses and methods, taking into account foreign experience. We analyze training approaches of Spanish primary school teachers in the context of teaching recreational mathematics at school and present the discipline program, its goal and task. Considered problems allow schoolchildren to understand mathematics not only as a serious and sufficiently difficult subject, but also as an interesting and magical tool to interpret the world around them. Specific examples of several non-standard problems, puzzles, cryptograms and their answers are presented. Various types of magic squares, palindromes and the main possibilities of using the tangram are considered as well. We also note that information and communication technologies are actively used in the training of future primary school teachers in Spanish universities, and provide some references and examples. The role of discipline in training a future teacher is examined. The presence of such a course in the educational program of the University of Barcelona allows students to focus on the sufficiently large possibilities of recreational mathematics for the development of logical thinking, intelligence, spatial imagination, combinatorial abilities, creativity of students, and their persistence in achieving results. We conclude that teaching a discipline similar to recreational mathematics is appropriate for the modern system of Ukrainian primary school teacher training.Інтегрування системи освіти України до європейського освітнього простору потребує від закладів вищої освіти перегляду підходів до підготовки майбутніх вчителів з позицій сучасних потреб і вимог. Новації в освіті потребують інновацій у підготовці педагогів майбутньої генерації, створення практико-орієнтованого освітнього середовища, максимальної орієнтації студентів на зміст майбутньої професії, на посилення їх предметно-методичної та творчої компетентностей. Такі вимоги до навчання майбутніх педагогів обов’язково стосується й вчителів початкової школи. У статті розглянуто актуальні питання підготовки українських учителів початкової школи через призму пошуку закладами вищої освіти нових курсів та методик з урахуванням закордонного досвіду. Презентовано і проаналізовано шляхи підготовки іспанських учителів початкової школи в контексті викладання школярам рекреаційної математики; представлено програму дисципліни, мету та завдання. Наведено задачі, що дозволяють школярам розуміти математику не тільки як серйозний та достатньо важкий предмет, а в тому числі як цікавий і чарівний інструмент інтерпретації навколишнього світу. Представлено конкретні приклади застосування деяких нестандартних задач, різноманітних головоломок, криптограм та відповіді до них. Розглянуто різні види магічних квадратів, паліндромів та основні можливості використання танграма. Зазначено, що при підготовці майбутніх учителів початкової школи в іспанському університеті активно використовують інформаційно-комунікаційні технології та наведено деякі посилання і пояснення. Розкрито роль дисципліни у підготовці майбутнього вчителя. Зазначено, що наявність такого навчального курсу в освітній програмі університету Барселони дозволяє спрямувати увагу студентів на достатньо великі можливості розважальної математики щодо розвитку логічного мислення, кмітливості, просторової уяви, комбінаторних здібностей, креативності учнів, їх завзятості у досягненні результату. Зроблено висновок про те, що у системі підготовки сучасного українського вчителя початкової школи доцільним є викладання дисципліни на кшталт рекреативної математик
ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІЗ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»
No full textThe article is devoted to the study of effective methods for fostering research skills in younger students during integrated courses such as «I Explore the World». The paper explores contemporary approaches and strategies, including problem-based learning, project-based learning, and the use of interactive technologies. The stages of developing research skills in younger students are identified: interest, defining research tasks, planning the investigation, data collection, data analysis, and presenting research findings. Effective conditions for fostering research skills in younger students are outlined, such as creating a stimulating educational environment, nurturing cognitive interest, teaching through research methods, promoting autonomy, engaging students in real-world problem-solving, and fostering a positive classroom atmosphere. Examples of conditions that facilitate the development of research skills are provided. The article highlights that research skills play a crucial role in developing students intellectual abilities and critical thinking, forming the foundation for future learning and successful career growth. It is clarified that research skills are an essential element in the development of younger students, fostering their creative thinking and critical analysis. The article emphasizes that, above all, it is important to arouse students interest in research activities by employing stimulating educational environments and engaging tasks. Some examples of such tasks include observing nature, conducting experiments and investigations, involving younger students in project-based activities, teaching hypothesis development, conducting surveys, analyzing information and collected data, and more. The article stresses that developing research skills should focus on teaching students to pose research questions, design investigation plans, collect data, observe changes in the physical properties of studied objects, draw conclusions, and present results. It also highlights that such research skills not only contribute to the development of students cognitive abilities but also foster a genuine interest in exploring the surrounding world, helping them solve real-life problems in the future.Стаття присвячена вивченню ефективних методів формування дослідницьких умінь у молодших школярів під час занять з інтегрованого курсу "Я досліджую світ". Розглядаються актуальні підходи та стратегії, зокрема проблемне навчання, проєктне навчання та використання інтерактивних технологій. Визначено етапи формування дослідницьких умінь у молодших школярів: зацікавлення, визначення дослідницького завдання, планування дослідження, збір даних, аналіз даних, представлення результатів дослідження. Визначено ефективні умови формування дослідницьких умінь у молодших школя- рів: створення стимулюючого освітнього середовища, розвиток пізнавального інтересу, навчання за допомогою дослідницьких методів, формування самостійності, залучення учнів до розв язання реальних проблем, налагодження позитивної атмосфери в класі. Наведено приклади умов, які сприяють формуванню дослідницьких умінь. Наголошено, що дослідницькі уміння відіграють ключову роль у розвитку інтелектуальних здібностей та розвитку критичного мислення учнів і є основою для подальшого навчання та вдалого кар єрного зростання. З ясовано, що дослідницькі уміння є важливим елементом розвитку молодших школярів і сприяють формуванню їхнього креативного мислення та критичного аналізу. Описується, що перш за все, важливо зацікавити учнів до дослідницької діяльності, використовуючи стимулююче освітнє середовище та цікаві завдання, серед яких можна виділити наступні: спостереження за природою, проведення експериментів та дослідів, залучення молодших школярів до проєктної діяльності, уміння розробляти припущення (гіпотези), проведення опитування, аналіз інформації та отриманих даних тощо. Наголошено, що формуючи дослідницькі вміння доцільно навчити учнів ставити дослідницькі питання, розробляти план дослідження та збирати дані, спостерігати за зміною фізичних властивостей досліджуваних об єктів, робити виснов- ки й оформлювати результати. У статті робиться акцент на тому, що такі дослідницькі вміння не лише сприяють розвитку пізнавальних здібностей учнів, а і зацікавлюють до вивчення навколишнього світу та допомагають вирішувати реальні проблеми в майбутньому житті. 
Антивоєнна проза Олександра Забарного: релігійно-родинна парадигма (на матеріалі збірки оповідань «Багряні терикони»)
No full textAt the beginning of the 21st c. a new branch of national literature studies appeared, i.e. war and anti-war creative work of modern writers, caused by the Russian aggression against Ukraine. In this context a special place is taken by the collection of short stories by Nizhyn prose writer O. Zabarnyi, called «Scarlet Waste Heaps», which should be studied in the system of religious and family value parameters, because it is a specific artistic interpretation of the plot about the lost paradise.
The author of the paper considers religiousness and family to be semantic dominants, which determine the essence of the author’s worldview, its contents orientation, plot and image decoration. All short stories included to the collection «Scarlet Waste Heaps» are treated as an integrated artistic complex, aimed to contrast two opposite entities in modern history: aggressive, militaristic, neocolonialistic Putin’s Russia and Ukraine, which is ideal in its spirituality and characterized by moral imperatives and deep ethical values. This approach gives the opportunity to estimate described events and images-characters, to comprehend the author’s use of religious notions.
Analytic work led to the conclusion that the above-mentioned prose texts by O. Zabarnyi should be classified as anti-war, because their contents are aimed to denounce the aggressive essence of war by spiritual value orientations of Ukrainian people, which are demonstrated both in everyday life and during the ultimate ordeals of war.На початку ХХІ століття з’явився новий зумовлений російською агресією проти України дослідницький простір у вітчизняному літературознавстві – воєнна та антивоєнна творчість сучасних письменників. У цьому контексті своє місце займає й збірка оповідань ніжинського прозаїка О. Забарного «Багряні терикони», яка потребує вивчення в системі релігійно-родинних ціннісних вимірів, адже є своєрідною художньою інтерпретацією сюжету про втрачений рай.
Автор статті вважає релігійність та родинність семантичними домі- нантами, які визначають сутність створеної письменником картини сві- ту, її змістову спрямованість, сюжетне й образне оформлення. Він розглядає всі оповідання, що входять до збірки «Багряні терикони», як єдиний художній комплекс, покликаний проставити дві протилежні сутності в історії сучасного світу – агресивну, мілітарну, неоколоніальну путінської Росії та українську, ідеальну у своїй духовності, сповненій моральними імперативами та глибокими етичними цінностями. Користуючись таким підходом, дослідник дає оцінку змальованим подіям, образам-персонажам, осмислює авторське використання понять релігійного змісту.
Аналітична робота привела до висновку, що названі прозові тексти О. Забарного слід кваліфікувати як антивоєнні, адже їх зміст спрямований на те, щоб заперечити агресивну сутність війни духовними ціннісними орієнтирами, якими володіє український народ і які демонструє як у своєму повсякденному житті, так і в часи жорстоких випробувань – воєнного лихоліття
Культуротворення Івана Синиці в контексті музичної регіонології України
No full textIn the article the author describes the forms of cultural creation by Ivan Synytsia - teacher- bayanist, orchestra conductor, folklorist, composer. Such activities of Ivan Synytsia as concert performing, pedagogical, ethnographic are characterized in the context of musical regionalism of Ukraine. The sources of creativity, scientific journalistic works about Ivan Synytsia in the context of traditions of family education in Ukraine are analyzed in this article. The significance of the folk song culture of Ukrainians as a factor in the awareness of the spiritual community, the national mentality of the native ethnic group of Ukraine is demonstrated. Cultural conformity, natural conformity, and continuity as components of the artist’s nation-building work in the context of musical local history are determined. The factual specifics of the musical folklore samples of the respective localities, the register of festivals in the understanding of their musical and aesthetic value in the life of the communities of the region are given. The role of student folklore and stage band «Narodna Krynytsia» where Olha Synytsya was one of the founders is shown. Different genres of composer’s works are determined in this article.У статті розкрито форми культуротворення Івана Синиці – педагога- баяніста, оркестрового диригента, фольклориста, композитора. Охарак- теризовано концертно-виконавську, педагогічну, етнографічну діяльність митця в контексті музичної регіонології України. Проаналізовано джерела творчості, наукові публіцистичні праці про І. Синицю в контексті традицій родинного виховання в Україні. Виокремлено значення народнопісенної культури українців як чинника усвідомлення духовної спільності, національної ментальності корінного етносу України. Виділено культуровідповід- ність, природовідповідність, наступність як складові націєтворчої праці митця в контексті музичного краєзнавства. Наведено фактологічну конкретику музичних фольклорних зразків відповідних місцевостей, реєстр фестивалів в розумінні їх музично-естетичної цінності в житті громад регіону. Вирізнено значення творчості заснованого у тандемі з О. Синицею студентського фольклорно-сценічного гурту «Народна Кри- ниця». Диференційовано жанри творів композиторської спадщини митця