Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Онімна гра: зауваги до термінології
No full textThe paper deals with the problem of onomastic terminology, in particular in the context of the name game. The article describes the terms which are synonymous with the term онімна гра (name game) and partially defines the features of the name game from the point of view of linguists representing various Ukrainian and foreign onomastic schools. The name game is defined as a deliberate manipulation with a proper name, which provokes the destruction of the onomastic stereotype of communicators. The name game involves dissection of the structure of the word form, manipulation of the categories of gender and number, transition of a proper name to an appellative and vice versa, suffixation and other types of word formation, contaminations, folk etymology, comparative constructions, name[1]based metaphors and metonymic constructions, use of graphics and orthography on the interlingual level. In Ukrainian onomastics, there is also the term ономастична гра (onomastic game), which is less used and, in our opinion, less logical. Similar terminological problems are inherent in other European languages, where jeu de noms, jeu onomastique, jeu d’onomastique (French language); name game, onomastic game (English language) coexist. The term ludonimía / ludonymie by Ángel Iglesias Ovejero succinctly summarizes the essence of the concept. Ludonymy is carried out through the use of puns, manipulation of homonyms and paronyms, eponymy, phonetic manipulation of an identifier in combination with a surname, co-referential nomination, which the author calls polyonomasia. However, the mentioned term is already used to denote the names of various kinds of games, so in this case it is an undesirable terminological polysemy. We note that polysemy in onomastic terminology is a common phenomenon, in particular in the context of the use of the terms logonym and quasi-onym. We use the latter to denote the product of the name game, an appellative that imitates a proper name and often has a generalizing meaning, while in other studies it appears to denote an appellative that is used as a proper unit without imitating it. Despite the lack of unification in onomastic terminology, the mutual understanding of researchers is quite possible thanks to the transparent semantics of the terms and the context that clarifies their meaning.Статтю присвячено проблемі ономастичної термінології, зокрема в контексті онімної гри. У статті описано терміни-синоніми до терміну онімна гра та частково визначено особливості онімної гри з погляду лінгвістів-представників різних ономастичних шкіл України та світу. Онімна гра визначається як навмисна маніпуляція з власною назвою, яка провокує руйнування ономастичного стереотипу комунікантів. Онімна гра передбачає розчленування структури словоформи, маніпуляції з категоріями роду й числа, перехід оніма в статус апелятива й навпаки, суфіксальний та інший відонімний словотвір, контамінації, народну етимологію, порівняльні конструкції, онімні метафори й метонімічні конструкції, експлуатацію графіки та орфоепії на межі різних мов. В українській ономастиці побутує також термін ономастична гра, який є менш вживаним та, на наш погляд, менш логічним. Подібні термінологічні проблеми притаманні також іншим європейським мовам, де співіснують jeu de noms, jeu onomastique, jeu d’onomastique (французька мова); name game, onomastic game (англійська мова). Термін ludonimía / ludonymie авторства Анхеля Іґлесіаса Овехеро лаконічно резюмує сутність поняття. Людонімія здійснюється через використання каламбурів, маніпуляції з омонімами та паронімами, епонімію, фонетичне обігрування ідентифікатора в поєднанні з прізвищем, кореферентну номінацію, яку автор називає поліономасією. Проте згаданий термін уже вживається на позначення найменування різного роду ігор, тож у такому разі йдеться про небажану в термінології полісемію. Відзначаємо, що полісемія в ономастичній термінології – поширене явище, зокрема у контексті вживання термінів логонім, квазіонім. Останній ми вживаємо на позначення продукту онімної гри, апелятива, який імітує власну назву та нерідко має узагальнююче значення, тоді як в інших дослідженнях він фігурує на позначення апелятива, який вживається в ролі пропріальної одиниці не імітуючи структурно власну назву. Попри брак уніфікації в ономастичній термінології взаєморозуміння дослідників цілком можливе завдяки прозорій семантиці термінів та контексту, який уточнює їхнє значення
ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ЯК ОДНЕ ІЗ АКТУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
No full textThe global informatization of modern society fulfills the task of educating a self-sufficient personality with critical thinking and free orientation in the media world. Forming an information culture and preparing the younger generation for life in the information space is the task of media education. The problem of forming a personality that can intelligently navigate the rapidly changing flow of information and effectively acquire new knowledge is particularly relevant today, as the latest technologies have become an important part of modern children’s lives. Today, primary school teachers face new challenges due to the rapid development of children who are considered to be digital generation or generation Alpha. For children who have never lived without the Internet, the processes of mastering information and forming ideas about the world are mostly influenced by the media. The information provided by the media is not always truthful and objective, that’s why it is important to form junior pupils’ media literacy skills. Modern education is focused not only on providing pupils with theoretical knowledge about the proper use of media devices and modern technologies, and analyzing information from media sources, but also on developing practical skills in creating and presenting media products on their own. Therefore, teachers need to focus on forming pupils’ media literacy skills, which will help them use media products correctly and make their learning more interesting and effective. The article describes the theoretical aspects of the formation of primary school pupils’ media literacy skills, caused by the use of media in the educational space of the New Ukrainian School; highlights the areas of using media in the lessons of language and literature education in primary school; identifies and characterizes the pedagogical conditions for the formation of primary school pupils’ media literacy in the lessons of Ukrainian language and Reading.Глобальна інформатизація сучасного суспільства виконує завдання виховання самодостатньої особистості з критичним мисленням і вільною орієнтацією в медіаосвіті. Формування інформаційної культури та підготовка підростаючого покоління до життя в інформаційному просторі – завдання медіаосвіти. Проблема формування особистості, яка здатна розумно орієнтуватись у швидкоплинному потоці інформації та ефективно здобувати нові знання – сьогодні особливо актуальна, зважаючи на те, що новітні технології стали важливою частиною життя сучасних дітей. Сьогодні перед педагогами є низка нових викликів, які зумовлені стрімким розвитком сучасних школярів. Учителям зараз необхідно навчати інших дітей, які мислять зовсім не так, як їхні батьки. Сучасних дітей називають цифровими дітьми або поколінням Z. У дітей, які ніколи не жили без Інтернету, процеси опанування інформацією та формування уявлень про навколишнє середовище відбуваються з великим впливом медіа. Саме через це для сучасних школярів важливим є формування їх медіаграмотності. Адже досить часто інформація, яку подають медіа, не є правдивою та об’єктивною. Сучасна освіта зорієнтована не тільки на здобуття учнями теоретичних знань про правильне використання медіапристроїв, сучасних технологій і аналіз інформації з медіаджерел, але й на формування практичних навичок самостійного створення та презентації медіапродуктів. Адже саме процес створення таких продуктів розвиватиме медіаграмотність учнів, а також зробить процес навчання більш насиченим та ефективним. Тому вчителеві необхідно спрямовувати педагогічну діяльність на те, щоб формувати в учнів медіаграмотність, яка допоможе правильно та ефективно організувати роботу школярів із використанням медіапродуктів. У статті описано теоретичні аспекти формування навичок медіаграмотності учнів початкових класів, зумовлених використанням медіа в освітньому просторі Нової української школи; виокремлено напрями медіа на уроках мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі; визначено й схарактеризовано педагогічні умови формування медіаграмотності здобувачів початкової освіти на уроках української мови та читання
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ТРЕНІНГУ ЯК ЗАСОБУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
No full textThe paper focuses on the topical problem relating to the peculiarities of the implementation and practical use of educational training as a means of the professional training of a future teacher. The theoretical basis of the article comprises modern academic literature describing different types of trainings and their characteristics. The general aim of the paper is to highlight the main aspects and recommendations concerning the successful application of educational training in the learning process. The meaning of the concept of "training" is clarified in the article, the classifications of trainings and the main classification features are considered. The types of trainings that should be used during the training of future teachers are singled out and characterized. These are socio-psychological training, communication competence training, assertive training, self-training, business training, educational training. It is stated that the use of educational training in the educational process makes it possible to create favorable conditions for the activation of the process of learning and self-education, self[1]improvement, as well as practical situations that require students to take appropriate active actions when achieving positive educational results. It is emphasized in the paper that the implementation of educational training requires careful preparation of the teacher. The authors describe recommendations for organization of educational training. It is also noted that the success of educational training in the preparation of a future specialist depends on correctly formulated tasks, such as: setting the main aim and specific goals, developing a clear plan, taking into account the individual characteristics and needs of students, developing the skills and abilities of self[1]analysis and self-evaluation. The basic principles that should be followed when organizing training are formulated in the article. It is determined that the proposed recommendations for the implementation of training technologies can also be used during the development of educational trainings, as a form of extracurricular work with students.Стаття присвячена актуальній проблемі особливостей впровадження та використання навчального тренінгу як засобу підготовки майбутнього вчителя. У статті уточнено зміст поняття «тренінг», розглянуто деякі класифікації тренінгів та визначено основні класифікаційні ознаки, обґрунтовано важливість імплементації різних видів тренінгів у навчальний процес. На основі вивчення і теоретичного аналізу сучасних наукових досліджень і публікацій виділено та охарактеризовано види тренінгів, які доцільно використовувати під час підготовки майбутніх учителів: соціально-психологічний тренінг, тренінги компетентності у спілкуванні, асертивний тренінг, аутотренінги, бізнес-тренінги, навчальний тренінг. У статті зазначено, що використання навчального тренінгу в освітньому процесі уможливлює створення сприятливих умов для активізації процесу навчання та самовиховання, самовдосконалення, а також практичних ситуацій, які вимагають від студентів відповідних активних дій та вчинків при досягненні позитивних навчальних результатів. У статті підкреслюється, що реалізація навчального тренінгу на практиці потребує ретельної підготовки викладача. Авторами висвітлено та описано рекомендації щодо його організації при підготовці майбутніх вчителів, таких як: необхідність визначити місце навчального тренінгу в структурі навчальної дисципліни, опрацювання відповідної літератури, важливість складання плану навчального тренінгу та аналізу його змісту з позицій доступності, доречності та зв’язку з практикою, тощо. Зазначено, що успішність навчального тренінгу в підготовці майбутнього фахівця залежить від правильно сформульованих завдань, як наприклад: постановка головної мети та конкретних цілей, розробка чіткого плану, врахування індивідуальних особливостей та потреб учасників тренінгу, прищеплення навичок і вмінь самоаналізу та самооцінки. Авторами сформульовано також основні принципи, яких слід дотримуватися при організації навчального тренінгу. У статті зауважено, що запропоновані рекомендації щодо впровадження тре[1]нінгових технологій також можна використовувати під час розробки навчальних тренінгів, як форми позааудиторної роботи зі студентами
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНОГО ПРОФІЛЮ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ БАСЕЙНУ РІЧКИ УДАЙ (ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛ.)
No full textIn order to assess the coenotic diversity and ecological features in the middle part of the Uday River basin, an ecological and coenotic profile was laid through a dyke system near the village. Milky (Prylutsky district, Chernihiv region), 850 m long. Along the profile, 9 geobotanical descriptions were made according to the dominant classification. Forest and meadow types of vegetation, as well as fallows, are described by profile. List of represented groups: Tilieto-Querceto-Carpinetum sparsiherbosum, Chamaecуtіsеtum (ruthenicае) melampyrosum (nemorosum), Anthoхanthеtum (оdoratі) рооsum (angustifoliaе), Роetum (angustifoliaе) еquisetоsum (arvense), Elytrigiеtum (repentіs) сirsiоsum (arvensi), Роetum (angustifoliaе) daucоsum (carotaе), Роetum (angustifoliaе) daucоsо (carotaе)-stenactidоsum (annuaе), Роetum (angustifoliaе) trifoliоsum, Betuletum sparsiherbosum. Environmental indicators were obtained using the ECODID computer program. It was established that the grouping of the association grows on the wettest soils T.-Q.-C. sparsiherbolosum (11,793 points); on the least moist soils – Роetum (angustifoliaе) trifoliоsum (9,847 points). Indicators of soil acidity (Rc) and soil trophicity (Tr) correlate with each other: the highest indicators of Rc (9,322 points) and Tr (8,172 points) characterize the association Elytrigiеtum (repentіs) сirsiоsum (arvensi), and the lowest indicators of Rc (6,890 point) and Tr (6,184) – association groups Betuletum sparsiherbosum. The largest indicator of soil richness in mineral nitrogen compounds (Nt) (7,500) is characterized by the grouping of the association Elytrigiеtum (repentіs) сirsiоsum (arvensi), which is closely related to the highest indicators of soil acidity (Rc) and soil trophicity (Tr), which characterize the grouping of the same association. The lowest Nt indicator (4,696 points) is characteristic of the association group – Chamaecуtіsеtum (ruthenicае) melampyrosum (nemorosum). The average indicator Nt – 5,3 points, carbonates in the soil (Ca) is 7,49 points.Для оцінки ценотичного різноманіття і екологічних особливостей в середній частині басейну річки Удай було закладено еколого-ценотичний профіль через яружну систему біля с. Мільки (Прилуцький р-н, Чернігівська обл.), завдовжки у 850 м. Вздовж профілю здійснено 9 геоботанічних описів за домінантною класифікацією. По профілю описано лісовий та лучний типи рослинності, а також перело[1]ги. Перелік представлених угруповань: Tilieto-Querceto-Carpinetum sparsiherbosum, Chamaecуtіsеtum (ruthenicае) melampyrosum (nemorosum), Anthoхanthеtum (оdoratі) рооsum (angustifoliaе), Роetum (angustifoliaе) еquisetоsum (arvense), Elytrigiеtum (repentіs) сirsiоsum (arvensi), Роetum (angustifoliaе) daucоsum (carotaе), Роetum (angustifoliaе) daucоsо (carotaе)-stenactidоsum (annuaе), Роetum (angustifoliaе) trifoliоsum, Betuletum sparsiherbosum. За допомогою комп’ютерної програми ECODID отримано екологічні показники. Встановлено, що на найбільш вологих ґрунтах зростає угруповання асоціації T.-Q.-C. sparsiherbolosum (11,793 бала); на найменш вологих ґрунтах – Роetum (angustifoliaе) trifoliоsum (9,847 бала). Показники кислотності ґрунту (Rc) і трофності ґрунту (Tr) корелюють між собою: найвищими показниками Rc (9,322 бала) і Tr (8,172 бала) характеризується угруповання асоціації Elytrigiеtum (repentіs) сirsiоsum (arvensi), а найменшими показниками Rc (6,890 бала) і Tr (6,184) – угруповання асоціації Betuletum sparsiherbosum. Найбільшим показником багатствa ґрунту сполуками мінерального азоту (Nt) (7,500), характеризується угруповання асоціації Elytrigiеtum (repentіs) сirsiоsum (arvensi), що тісно пов’язано з найбільшими показниками кислотності ґрунту (Rc) і трофності ґрунту (Tr), якими характеризується угруповання. Найменший показник Nt (4,696 бала) характерний для угруповання асоціації – Chamaecуtіsеtum (ruthenicае) melampyrosum (nemorosum). Середній показник вмісту Nt коливається – 5,3 бала, а вміст карбонатів у ґрунті (Ca) становить 7,49 бала
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
No full textThe paper deals with the topical issue discussed in the sophisticated educational space, namely the substantial impact of critical thinking technology on the development of primary school students in math lessons. Many scholars have been studying the matter of critical thinking lately, and thus the amount of psychological and pedagogical research has increased. This enabled the author to consider and analyze up-to-date literature and focus on the different aspects of the topic. It is proved in the article that the development of critical thinking in primary school is necessary and important, as the primary school graduate is a comprehensively developed individual who possesses qualities that will allow them to adapt to the peculiarities of today’s society. The concepts of critical thinking’ and ’technology of critical thinking’ are considered in the paper. It is noted that the technology of critical thinking may be used in the lessons everyday as it contributes to the formation of students’ educational motivation, information literacy, speech culture and social competence. The article examines the stages of the implementation of critical thinking technology, as well as psychological and didactic conditions for optimizing the process of forming critical thinking of younger schoolchildren during the educational process. Besides, the structure of the mathematics lesson, which includes three stages, is characterized. It is mentioned that during these stages the technology of critical thinking is effectively implemented. In accordance with the defined structure, it is proposed in the article to use certain methods of critical thinking development, which are also characterized. It is claimed, that these methods help to develop the skills of analysis, synthesis, and a better understanding of information, mathematical competence, and the ability to strategically plan the solution to various problems and tasks. The author sees prospects for further research in the identification of effective methods and techniques for the development of critical thinking during online learning, informal and non-formal educationСтаття присвячена важливому питанню сучасного освітнього та виховного простору, а саме, як використання технології критичного мислення впливає на розвиток школярів початкових класів на заняттях з математики. У статті обґрунтована необхідність формування критичного мислення дітей, оскільки випускник початкових класів ЗЗСО – це всебічно розвинена особистість, яка володіє якостями, що дозволять пристосовуватись до особливостей суспільства сьогодення. Проблема формування критичного мислення досліджується багатьма вченими останнім часом, що дало змогу вивчити, проаналізувати та узагальнити психолого-педагогічну літературу з теми. У статті розглянуто поняття «критичне мислення» та «технологія критичного мислення». Зазначено, що впровадження технології критичного мислення сприяє формуванню в учнів освітньої мотивації, інформаційної грамотності, культури мовлення та соціальної компетентності. До того ж, у статті наголошено, що технологія критичного мислення може застосову[1]ватись учителями початкової школи кожного дня. У статті досліджено етапи реалізації технології критичного мислення а також психологічні та дидактичні умови оптимізації процесу формування критичного мислення молодших школярів під час навчання. Охарактеризовано структуру уроку математики, що включає в себе три етапи (етап актуалізації знань та мотивації навчальної діяльності учнів, етап сприймання й осмислення навчального матеріалу в процесі практичної діяльності, етап консолідації знань, умінь і навичок), під час яких ефективно реалізується технологія критичного мислення. Відповідно до визначеної структури у статті запропоновано застосовувати такі методи розвитку критичного мислення як, наприклад, «бортовий журнал», «картографування тексту (інформації)», «кошик ідей», «мозковий штурм», «навчаючи – вчуся» і т. д. Стверджується, що ці методи сприяють формуванню умінь аналізу, синтезу та кращого розуміння інформації, математичної компетентності, здатності стратегічно планувати вирішення різноманітних проблем та завдань. Перспективи подальших досліджень автор вбачає у виокремленні ефективних методів і прийомів розвитку критичного мислення під час онлайн навчання, інформальної та неформальної освіт
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ХОРЕОГРАФІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
No full textThe current state of social and economic development of Ukrainian society requires renewal of all areas of educational practice. The key role in the modernization of the education system is given to higher pedagogical institutions, because they form the professionalism of the future specialist, able to activate the intellectual and spiritual and creative potential of the younger generation. Choreography classes are an effective way of shaping the personality of the future teacher of choreography, as they are based on the principle of harmonious combination of intellectual, spiritual and physical development. The modern teacher-choreographer must be in constant creative search, be internally motivated to creativity and extraordinary thinking, have a formed spatial conception and developed imagination. Artistic pedagogical education sets a goal to educate such a future teacher of choreography, who would have a high level of knowledge in the field of art of choreography; showed a developed ability to emotionally perceive, analyze, interpret, critically evaluate the phenomena of choreographic art; reached a high level of general aesthetic culture and the established value position on the art of theatre, ballet theatre and culture in general; was competent in the field of choreographic art and artistic activity, etc. Due to the study of theoretical disciplines "History of choreographic art", "Retrospective analysis of choreographic art", "Choreology". "Ballet Studies", future specialists get acquainted with the main stages of formation and development of choreographic art; with the work of outstanding choreographers and ballet dancers; with the artistic discoveries of leading figures of choreography; analyze samples of choreography of different periods; they form an understanding of the relationship between the ideas of modern choreographic art and the choreography of the past; value orientations; there is an interest in high art in general; aesthetic taste develops, etc.Сучасна вища освіта України орієнтована на пріоритетність національно-духовного розвитку особистості майбутнього педагога, покликаного залучати дітей та молодь до кращих надбань світової та вітчизняної культури. Тому, особливого значення набуває хореографічне мистецтво. Саме заняття танцями активно сприяють залученню до національно-культурних цінностей, забезпечуючи цілеспрямований розвиток життєво важливих духовних, інтелектуальних і фізичних якостей майбутнього українського покоління. Рівень освіченості, вихованості і духовної культури підростаючого покоління значною мірою залежить від того, яким буде сучасний педагог хореографії, як він буде працювати з майбутніми танцівниками, навчати їх основам хореографічного мистецтва; давати своїм вихованцям необхідні знання, навички, танцювальну техніку тощо. Від сучасного викладача хореографії педагогічна професія вимагає сформованої потреби в художньо-освітній діяльності, усвідомлення її значення для духовного розвитку суспільства; високого рівня світоглядної, гуманітарної та естетичної культури; глибоких фахових знань і умінь, досвіду художньо-творчої діяльності. Навчальні теоретичні дисципліни «Історія хореографічного мистецтва», «Ретроспективний аналіз хореографічного мистецтва», «Хореологія», «Балетознавство» мають велике значення для професійної підготовки майбутніх викладачів-хореографів, оскільки формують навички та вміння аналітичного сприйняття творів хореографічного мистецтва, розвивають творчий потенціал майбутніх фахівців через пізнання естетики творчості. У ході вивчення дисциплін студенти-хореографи знайомляться з описами балетних вистав та хореографічних полотен минулого та сучасності, проводять їх порівняльний характер, що дозволяє їм побачити динаміку розвитку хореографічного мистецтва та обрати вірний вектор для своєї майбутньої професійної діяльності
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ 4–6 РОКІВ У РІЗНОВІКОВОМУ КОЛЕКТИВІ
No full textThe article deals with the problem of communication of children aged 4–6 in a multi-age group. It is emphasized that the issue of developing preschoolers’ ability to establish contacts is a component of the most general task of preschool education – personality development and education of preschool children’s sociability. In the article, the author points out the main components, criteria and indicators of the development of the main characteristics of communication of children aged five to six, according to which an empirical methodology was developed. The emphasis is placed on the general indicators of communication of children aged 4–6: sociability and initiative in communication, belonging to a group, participation in joint activities. At the same time, their main indicators were: awareness of being a member of a multi-age group, a sense of belonging to the group and satisfaction with being in it, acceptance of the rules of joint activity and participation in it. The structural components of communication of children aged 4–6 years in a multi-age group were cognitive, emotional and behavioral. In an empirical study, the author recorded that 30 % of children aged 4–6 had a high level of communication ability, 20 % had an average level, and 50 % had a low level. The identified groups of preschoolers differ in their perceptions of relationships in the team, their sense of belonging, the degree of satisfaction with relationships, and the ability to interact with children of different ages and adults. In general, it is noted that 70 % of children of different age groups in IPE are characterized by insufficiently developed communication skills, lack of a sense of belonging to the children’s community, and lack of interaction in joint activities. The author, studying the educational influence of teachers of preschool educational institutions on the formation of children’s ability to interact in a multi-age group of preschool educational institutions, concluded that teachers do not clearly understand the potential of a multi-age community in developing a sense of belonging of children aged 4–6 and their ability to communicate during joint activities, and therefore the influence of teachers on the process of communication of preschoolers is limited in the educational process. At the same time, educators understand the need to meet the need for communication in preschool children, but a rather small percentage of them work effectively in this area of educational work. Instead, parents of children aged 4–6 completely ignore the need for communication of their son or daughter. At the same time, the impact on children in terms of developing the ability to interact in a multi-age group cannot be called systemic. Having studied the influence of parents and educators of preschool educational institutions on the development of children’s ability to communicate and form interaction skills, it was found that teachers have a greater degree of awareness of the means, purpose and ways to ensure the development of relationships between children in a multi-age group than parents. However, insufficient understanding of group processes, the necessary ways of cooperation between the two institutions, and the emphasis on individual educational phenomena hinder the effective influence on children’s experience of communicating with children and adults in a multi-age group. Based on the results of the study, it is concluded that it is necessary to optimize the process of forming a sense of belonging to a group, the ability to establish relationships, and interact in the performance of joint activities in children aged 4-6. У статті розглядається проблема спілкування дітей дошкільного віку (4–6 років) у різновіковому колективі. Наголошується, що наразі питання виховання у дошкільників вміння налагоджувати контакти є складовим найбільш загального завдання дошкільної освіти – розвитку особистості та виховання у дітей дошкільного віку особистісних якостей, зокрема комунікабельності. У статті автор вказує на основні компоненти, критерії та показники розвиненості основних характеристик спілкування дітей п’яти-шести років, згідно з якими було розроблено емпіричну методику. Зроблено акцент на загальних показниках спілкування дітей 4–6 років, на які звертається увага у дослідженні: комунікабельність й ініціатива у спілкуванні, належність до групи, участь у спільній діяльності. При цьому основними їх показниками слугували: усвідомлення себе членом різновікової групи, почуття належності до групи та задоволеність перебуванням у ній, прийняття правил спільної діяльності та участь у ній. Структурними компонентами спілкування дітей 4–6 років у різновіковій групі були когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий. У емпіричному дослідженні авторка зафіксувала, що високий рівень здатності до спілкування виявлено 30 % дітей 4–6 років, із середнім – 20 %, і з низьким – 50 %. Виділені групи дошкільників різняться уявленнями про стосунки у колективі, почуттям належністю до нього, мірою задоволеності стосунками та вмінням взаємодіяти з дітьми різного віку та дорослими. В цілому відмічено, що 70 % дітей різновікової групи ЗДО характеризуються недостатньою мірою сформо- ваності вміння спілкуватися, відсутності почуття належності до дитячої спільноти, взаємодіяти у спільній діяльності. Авторка, вивчаючи виховні впливи педагогічних працівників ЗДО на формування у дітей вмінь взаємодіяти у різновіковій групі ЗДО, дійшла висновку, що вихователі не зовсім чітко розуміють потенціал різновікової спільноти у розвитку почуття належності дітей 4–6 років і їх вміння контактувати під час спільної діяльності, а тому вплив педагогів на процес спілкування дошкільників є обмеженим в освітньому процесі. При цьому вихователі розуміють необхідність задоволення потреби у спілкуванні у дітей дошкільного віку, але доволі невеликий відсоток ефективно працює у цьому напрямі виховної роботи. Натомість батьки дітей 4–6 років повністю ігнорують потребу у спілкуванні сина чи доньки. При цьому вплив на дітей у плані формування здатності взаємодіяти у різновіковій групі не можна назвати системним. Дослідивши впливи батьків і вихователів ЗДО на формування здатності дітей 4–6 років до спілкування і формування навичок взаємодії зафіксовано, що педагоги мають більшу міру поінформованості про засоби, мету й шляхи забезпечення розвитку стосунків між дітьми в умовах різновікового колективу, ніж батьки. Проте недостатні уявлення про групові процеси, необхідні шляхи співпраці між двома інституціями, акцентування уваги на окремих освітніх явищах перешкоджають ефективному впливові на набуття дітьми досвіду спілкування із дітьми та дорослими у різновіковій групі. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок щодо необхідності оптимізації процесу формування у дітей 4–6 років почуття належності до групи, вміння налагоджувати стосунки, взаємодіяти при виконанні завдань спільної діяльності
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
No full textThe article highlights the peculiarities of aesthetic competence formation in future English teachers. The author emphasises that in the process of English teachers training, it is of a great importance to develop his/her inner desire to learn the concept of beauty, understand aesthetic values, and create the feeling of the beauty both, in him/herself and in students, which should be done through a harmonious combination of traditional and innovative teaching methods. The aesthetic competence of a future English teacher is defined as the ability of such specialist to aesthetically perceive and understand the beauty, as well as to form aesthetic knowledge and judgements, other necessary skills, emotions, values, ideals, behaviour, etc. The formation of aesthetic competence is a process of gradual acquisition of aesthetic knowledge, understanding and acceptance of aesthetic values, which contributes to the formation of aesthetic taste and aesthetic abilities in such specialists. The components of the paradigm of aesthetic beauty are highlighted. It was found that aesthetic culture is an important part of effective educational and extracurricular excercising during the formation of professional skills of future English teachers. The pedagogical conditions on the basis of which the aesthetic competence of future English teachers should be formed are highlighted. The author argues that the formation of aesthetic competence is impossible without acquaintance with the best examples of British and American poetry and prose, because the ability to carefully read and understand the text in the unity of content and form contributes to the creation of the necessary and sufficient conditions for comprehensive and holistic development, enrichment of aesthetic experiences and formation of a strong interest in the aesthetics of language and continuous improvement, realisation of creative possibilities. It has been found that the formation of aesthetic competence is also facilitated by future English teachers’ participation in role-plays, conferences, interviews, round table discussions conducted exclusively in English. У статті висвітлено особливості формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови. Автор наголошує, що у підготовці учителя англійської мови велике значення має розвиток у нього потреби пізнавати прекрасне, розуміти естетичні цінності та творити красу як у собі, так і в майбутніх учнях, тому вона має здійснюватися шляхом гармонійного поєднання традиційних та інноваційних методик навчання. Визначено естетичну компетентність майбутнього учителя англійської мови як здатність такого фахівця естетично сприймати та розуміти прекрасне, включаючи формування естетичних знань, умінь, навичок, естетичних суджень, емоцій, цінностей, ідеалів, поведінки тощо. Автором встановлено, що формування естетичної компетентностей у майбутніх учителів англійської мови – це процес поступового засвоєння естетичних знань, розуміння та прийняття естетичних цінностей, який сприяє формуванню естетичного смаку та естетичних здібностей у таких фахівців. Виділено складові парадигми естетичної краси, без яких неможливе формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови. Виявлено, що естетична культура є важливою частиною ефективної навчальної та позааудиторної виховної роботи щодо формування професійної майстерності у майбутніх учителів англійської мови. Виділено педагогічні умови, на основі яких має здійснюватися формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови. Автором стверджено, що формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови неможливо здійснити без знайомства з кращими зразками британської та американської поезії та прози, адже уміння уважно читати й розуміти текст у єдності змісту й форми сприяє створенню умов для всебічного й цілісного розвитку, збагаченню естетичних переживань і формуванню стійкого інтересу до естетики мовлення та постійного вдосконалення, реалізації творчих можливостей. Встановлено, що формуванню естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови також сприяє участь таких фахівців у рольових іграх, конференціях, інтерв’ю, симпозіумах та дискусіях, які проводяться виключно англійською мовою
Іван Величковський – реформатор українського бароко XVII ст.
No full textThe life and literature destiny of Ivan Velychkovskyi, a writer of the 17th c., who belonged to a well-known Cherbihiv literature school, headed by such prominent church and culture figure of the time as archbishop Lazar Baranovych, is revealed in the paper. The life and creative work of I. Velychkovskyi is demonstrated in its interrelations with the activity of other writers of this school, including I. Haliatovskyi, L. Krshchonovych, I. Ornovskyi, O. Buchynskyi[1]Yaskold and others, which enables to determine creative specificity of the artist, which mainly based on the application of baroque style. But Ivan Velychkovskyi can be also considered as a reformator of the Ukrainian baroque of the 17th c., as he implemented many innovations to this style. He paid special attention to the form of his verses, which can be seen in some of his collections of poems. I. Velychkovskyi’s works are characterized by splendour, ornamentality, elegance, which can be seen in his short poems. His panegyrics, dedicated to archbishop Lazar Baranovych and hetman Ivan Samoilovych and his translations of the works of such a poet as John Owen are thoroughly analyzed.У статті на широкому фактичному матеріалі розкривається життєва і літературна доля письменника XVII ст. Івана Величковського, який належав до відомої чернігівської літературної школи, що очолював видатний церковний і культурний діяч цього часу архієпископ Лазар Баранович. Життя і творчість І. Величковського подано в статті у тісному взаємозв’язку з діяльністю інших письменників цієї школи, зокрема І. Галятовського, Л. Крщоновича, І. Орновського, О. Бучинського-Яскольда та інших, що дало можливість визначити творчу самобутність митця, яка перш за все пов’я-зана з використанням стилю бароко. Але Іван Величковський не лише використовував його, а й вносив багато нового, що давало можливість вважати поета реформатором українського бароко XVII ст. Особливо багато уваги він приділяв формі вірша, про що свідчать його збірники «Зегар з полузегарком» та «Млеко від вівці пастирю належноє». Творам І. Величковського властива пишність, орнаментальність, вишуканість, незвичність. Усе це розкривається на прикладах конкретних віршів малої форми. Детально проаналізовано панегірики, присвячені архієпископу Лазарю Барановичу та гетьманові Івану Самойловичу, а також переклади творів англійського поета Дж. Овена
Онімний простір поетичного мовомислення Василя Симоненка
No full textIn the study, an attempt was made to comprehensively study and lexicographically present the system of onymous inherent in the language of Vasyl Symonenko’s poetic works. The conceptual provisions presented in the article expand the understanding of the nature of linguistic features of the artistic style of speech. The conclusions and generalizations of the study deepen the understanding of the linguistic features of Ukrainian poetry of the second half of the 20th century, enrich the knowledge of the history of the development of the Ukrainian literary language. The presented material can be used for compiling various dictionaries of the Ukrainian language, reading special courses in higher educational institutions at philological faculties. It has been found that, regardless of the percentage share, the use of onyms makes it possible, from a distance, to outline the circle of the thematic interests of the author much more clearly, to understand his worldview positions, to understand what signs on the map of world and Ukrainian culture of various temporal and local boundaries dominated the author’s poetic picture of the world, which were singled out from among others, to which more attention was paid, and which individuals inspired him or became objects of condemnation. The toponymes of V. Symonenko’s poetic texts also helps to better understand the author’s political views and scientific interests. The clear distinction between the onymic lexemes «Ukraine» and «Russia» at the level of linguistic and poetic consciousness and the much more active word usage of the first onymous indicate the dominance of the author’s nationally motivated worldview positions, his perception of himself primarily as a Ukrainian. The system of V. Symonenko’s onymous has a clear Ukrainian-centric, historyosophical orientation, it helps to understand the worldview positions of the artist and can become the basis for further scientific investigations in the area of the noun paradigm of lexemes of the author’s poetic works.У дослідженні здійснено спробу цілісного аналізу й лексикографічної репрезентації системи онімів, уживаних у мові поетичних творів Василя Симоненка. З’ясовано, що власні назви належать до маркерів поетичного мовомислення автора, вони розширюють розуміння природи онімного слова, увиразнюють індивідуальні ознаки ідіолекту зокрема й мовлення художнього стилю загалом. Система онімів у просторах поезій Василя Симоненка поглиблює уявлення про мовні особливості української поезії другої половини ХХ століття, увиразнює склад мовно-поетичних засобів специфічної естетизації певного періоду в історії розвитку української літературної мови. З’ясовано, що, безвідносно відсоткової частки, уживання онімів уможливлює з відстані окреслених хронологічно-світоглядних, ідеологічних і культурологічних констант набагато чіткіше окреслити коло культурологічно-тематичних інтересів автора, осмислити його світоглядні позиції, зрозуміти, які знаки на карті світової й української культури різних темпоральних і локальних меж домінували в поетичній картині світу автора, які виокремлено з-поміж інших, на яких зосереджено більше уваги та які особистості надихали автора чи ставали об’єктами осуду. Топоніміка поетичних текстів В. Симоненка допомагає краще зрозуміти ідеологічні пріоритети, політичні погляди й наукові інтереси автора. Чітке розрізнення онімних лексем «Україна» та «Росія» на рівні мовно-поетичної свідомості та значно активніше слововживання першого оніма вказують на домінування національно мотивованих світоглядних позицій митця, на сприйняття себе насамперед як українця. Встановлено, що система онімів В. Симоненка має чітку українськоцентричну, історіософічну спрямованість, вона допомагає зрозуміти світоглядні позиції митця та може стати підґрунтям для подальших наукових розвідок у царині іменникової парадигми лексем поетичних творів автора