Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Внесок професора Степана Пінчука на ниві українського cамчукознавства
No full textThe paper traces the contribution of Doctor of Philology, Professor Stepan Pinchuk to Ukrainian Samchuk studies. Authors focus on the reception of the works of the emigrant writer Ulas Samchuk by Stepan Pinchuk at different stages of his literary discourse. Throughout his life, Ulas Samchuk was in «eternal exile». Until the 1990s, his works were published only abroad. In Soviet Ukraine, they were banned as harmful, anti-Soviet, and the writer himself was called by official critics a sympathiser of kulaks and a nationalist. It was Professor Stepan Pinchuk who was the first to take his numerous prose works under his care for scrupulous study and popularize them in mainland Ukraine. The novel «Maria» is the first work in Ukrainian literature to find such an ardent promoter and profound literary critic in Professor Stepan Pinchuk. According to Stepan Pinchuk, who wrote an afterword to the Ukrainian edition of this novel in 1991, it was Ulas Samchuk who «embodied in his work the fate of the Ukrainian people in the twentieth century». Regarding the epic novel «Volyn», Stepan Pinchuk says that «in painting the contemporary Ukrainian national history with the artistic word, Samchuk has reached the highest heights». Prof. Pinchuk was not only the compiler and author of the afterword to the novels «Maria» and «Volyn», but also a participant in the unveiling of the memorial plaque at the writer’s family home and the establishment of the Ulas Samchuk Literary and Memorial Museum in Tylivka. Thus, he made great efforts to study and popularise the prose heritage of the twentieth-century Ukrainian «Homer».У статті простежено внесок доктора філологічних наук, професора Степана Петровича Пінчука в українське самчукознавство. Автори акцентують на рецепції творчості письменника-емігранта Уласа Самчука, здійснену Степаном Пінчуком на різних етапах його літературознавчого дискурсу. Упродовж усього життя Улас Самчук був у «вічному вигнанні». До 90-х років минулого століття твори його видавалися лише за кордоном. В Радянській Україні вони заборонялися як шкідливі, антирадянські, а самого письменника офіційна критика називала співцем куркульства й націоналістом. Саме професор Степан Пінчук був першим, хто не побоявся взяти його численну прозову спадщину під свою опіку для скрупульозного вивчення й популяризування в материковій Україні. Роман «Марія» – перший в українській літературі твір, який знайшов палкого популяризатора й глибокого літературознавця в особі професора Степана Пінчука. На думку Степана Пінчука, який написав післямову до вітчизняного видання цього роману в 1991 році, саме Улас Самчук «втілив у своїй творчості долю українського народу в ХХ столітті». Про роман-епопею «Волинь» Степан Пінчук зазначає, що «в живописанні художнім словом сучасної йому української національної історії – Самчук досягнув щонайбільших вершин». Проф. С. Пінчук був не тільки упорядником та автором післямови до романів «Марія» та «Волинь», а й учасником відкриття меморіальної таблиці на родинному будинку письменника та літературно-меморіального музею Уласа Самчука в Тилявці. Отже, він доклав великих зусиль для вивчення й популяризації прозового набутку українського «Гомера» ХХ століття
Біля витоків детективного жанру: Е. Т. А. Гофман як попередник Е.А. По
No full textThe paper explores genre features of E.T.A. Hoffmann’s work «Das Fräulein von Scuderi», which preceded the appearance of E.A. Poe’s detective novels, providing grounds for considering Hoffmann as the founder of the detective genre. The patterns of the detective plot in the work «Das Fräulein von Scuderi» are examined: the formulation of the problem (the murder of a jeweler), the appearance of data necessary for its solution (the arrest of the suspect), the discovery of the truth (which is simultaneously carried out by an investigator, a police officer, and a private person - the writer Madeleine Scuderie), and the summing up (which is possible if several narrators are involved and the mystery is gradually solved).
The typology of heroes, characteristic of any detective work, is studied: criminal, victim, suspects and detectives. If the investigator presents himself as a strict guardian of order, then the police officer arouses considerable interest. Hoffmann’s Lieutenant Degre is the prototype of an adventurous detective from a classic detective story: clever, resourceful, grotesque, who likes to play and act in disguise. However, in his attempt to expose the thief, he is also unsuccessful, but not because of his limited mental abilities, but because of his own idea of what is normal and possible.
Hoffmann’s innovation in the study of the psychology of a serial killer is noted, which later became defined in psychiatry as «Cardillac syndrome». Hoffmann first raises the topic of splitting the hero into a genius and a criminal, which, according to Freudian theory, is explained as the struggle between Eros and Thanatos, the defining basis of human life and mental activity.
The study conducted a comparative analysis of the images of Hoffmann’s main character and her possible literary successor, Miss Marple, from A. Christie’s detective series.У роботі досліджуються жанрові особливості твору Е.Т.А. Гофмана «Панна Скюдері», який передував появі детективних новел Е.А. По, що надає підстави розглядати Гофмана як фундатора детективного жанру. Розглядаються патерни детективного сюжету в творі «Панна Скюдері»: постановка проблеми (вбивство ювеліра), поява даних, необхідних для її розв’язання (арешт підозрюваного), з’ясування істини (яким паралельно займаються слідчий, поліцейський і приватна особа – письменниця Мадлен Скюдері), підбиття підсумків (які можливі за умови залучення кількох нараторів і поступової розгадки таємниці).
Досліджується типологія героїв, яка характерна для будь-якого детективного твору: злочинець, жертва, підозрювані, детективи. Якщо слідчий подається як суворий страж порядку, то поліцейський викликає неабиякий інтерес. Лейтенант Дегре у Гофмана є прообразом авантюрного сищика з класичного детективу: спритний, винахідливий, схильний до гри, гротескності і переодягань. Втім у прагненні викрити злодія він теж безуспішний, але не через обмежені розумові здібності, а через власне уявлення про нормальне і можливе.
Відзначається новаторство Гофмана в дослідженні психології серійного вбивці, що пізніше здобуло визначення в психіатрії як «синдром Кардільяка». Гофман вперше порушує тему роздвоєння героя на генія і злочинця, що, згідно з фройдистською теорією, пояснюється як боротьба Ероса і Танатоса, яка є визначальною основою життя і психічної діяльності людини.
Під час дослідження зроблено порівняльний аналіз образів головної героїні Гофмана та її можливої літературної наступниці міс Марпл із серії детективних творів А. Крісті
ОКНО И РАССВЕТ
No full textПовесть 1836
Не сбылись, мой друг, пророчества
Пылкой юности моей.
Горький жребий одиночества
Мне суждён в кругу людей!
Рылеев
– 1 –
– Да! братец! скажу правду: эта девушка мне нравится. Какой-то голос говорит мне, что, быть может, это сердце ещё узнает то отрадное чувство, которое так давно не волновало его... Согласись со мной, что она мила, умна, и что более всего меня трогает – она любит меня, меня, который не оказывал ей ни особенного внимания, ни малейшего знака, чтобы она могла иметь повод заключить что-нибудь о моих чувствах. Видел ли ты этот живой детский румянец, вспыхивающий на её щеках всякий раз, как я подойду к ней!.. Нет! брат! говори что хочешь, а я скажу, что она мне нравится, и что я постараюсь полюбить её. Это так отрадно думать..
Основні прийоми роботи з голосовим апаратом у вокальному класі
Full text linkOne of the important directions of modernization of music education is the study of the problem of training a professional singer in a vocal class. The article reveals the basic techniques and methods of working with the vocal apparatus in a modern vocal training class. Attention is drawn to the practical direction of education based on heuristic learning; to the use of direct interpersonal and digital distance methods communication between the teacher and students; to the use of self-study techniques and at the same time achieving communicative openness of future specialists. The main techniques for voice development relate to sound formation, articulation, breathing, and means of expression.The article proposes a method for forming vocal technique: «active piano» as the basis for forming singing skills; the use of a soft attack of sound. The main teaching methods in the vocal class are also considered: demonstration and imitation method; mental singing method (internal intonation); heuristic learning method(partial search); breathing exercises, articulation exercises, resonator exercises, vocal exercises (vocalises), work with tension and relaxation, exercises for diction and expressiveness. Promising directions for the development and renewal of vocal art pedagogy are: research into methodological determinants of art education; use of heuristic methods and learning techniques; systematic work with the vocal apparatus, which combines: classical exercises (diaphragmatic breathing, vocalizations), digital tools (AI analysis, visualization). interdisciplinary knowledge (medicine, acoustics, psychology); perfect mastery by the teaching staff of various methods and techniques of vocal training, the ability to apply them in appropriate situations, the ability to use digital learning tools to their full potential.У статті розкрито основні прийоми та методи роботи з голосовим апаратом у класі сучасної вокальної підготовки. Дані прийоми роботи – це узагальнення практичного досвіду, використаного людством в процесі формування вокальної культури. Увага привертається до практичного спрямування освіти на основі евристичного навчання; до застосування безпосередніх міжособистісних та цифрових дистанційних способів спілкування викладача зі студентами; до використання прийомів самозаглиблення і водночас досягнення комунікативної відкритості майбутніх фахівців. Основні прийоми розвитку голосу стосуються звукоутворення, артикуляції, дихання, засобів виразності. У статті запропоновано прийом формування вокальної техніки: «активного piano» як основи формування співацьких навичок; використання м’якої атаки звука. Розглянуто й основні методи навчання у вокальному класі: метод показу і наслідування; метод уявного співу (внутрішнє інтонування); евристичний метод навчання (частково-пошуковий); дихальні вправи, артикуляційна гімнастика, вправи на резонатори, вокальні вправи (вокалізи), робота з напругою та релаксацією, вправи на дикцію та виразність. Сучасна вокальна підготовка майбутнього фахівця може досягти ефективності в умовах забезпечення свободи вибору і водночас залучення студентів до виконання уніфікованих навчальних завдань. Перспективними напрямами розвитку і оновлення педагогіки вокального мистецтва називаються: дослідження методологічних детермінант мистецької освіти; використання евристичних методів і прийомів навчання; систематична роботи з голосовим апаратом, яка поєднує: класичні вправи (діафрагмальне дихання, вокалізи), цифрові інструменти (AI-аналіз, візуалізація), міждисциплінарні знання (медицина, акустика, психологія); досконале володіння професорсько-викладацьким складом різноманітних методів і прийомів вокального навчання, уміння застосовувати їх у відповідних ситуаціях, вміння використовувати цифрові засоби навчання у повному обсязі
Особливості створення та використання коміксів у професійній підготовці вчителя початкових класів
Full text linkThe subject of the research by the authors of the article is the peculiarities of using comics in the professional training of primary school teachers. Additionally, algorithms for creating comics in online services such as Comic Factory, Comic Generator, Canva, StoryboardThat, and Make Belief Comics are proposed. The relevance of the research topic is justified by the requirements of the Professional Standard for teachers regarding their professional competencies; the educational programs of O. Savchenko and R. Shiyan, which define the line "Exploring Media" aimed at developing students’ skills in analyzing, interpreting, evaluating, and creating media texts. Therefore, modern teachers must possess the skills to organize work related to creating comics in lessons of Ukrainian language, literary reading, and the "I Explore the World" course in primary school.Based on the analysis of a significant amount of sources, various approaches of scholars to the interpretation of the concept of "comic" are identified. The authors propose their understanding of comics as a unique narrative form of visual art that combines a sequence of images with textual elements (dialogues, voice-over text, sound effects, etc.) to create a cohesive story or message.The authors justify the appropriateness of using comics in the training of primary school teachers and outline the advantages of comics as an educational tool. The article proposes a system of tasks using comics in the course "Theory and Methodology of Teaching the Language and Literature Educational Field in Primary School," aimed at developing creative abilities and critical thinking of bachelor’s level students. These tasks are effective in project-based, individual, and group activities. Moreover, the main stages of creating a comic are characterized. Examples of comics are provided. The scientific novelty of the article lies in the fact that the authors propose the development of a webinar session in the Sway service titled "Comics: Programs for Creation and Features of Use in Lessons of the Language and Literature Educational Field in Primary School" and "I Explore the World," as well as a practical session titled "All About Comics." These are aimed at forming the linguistic-communicative, subject-methodical, informational-digital, projective, and innovative competencies of future teachers, specifically the skills for creating comics using various online services. This will assist higher education instructors in preparing for lectures and practical sessions.Предмет дослідження авторів статті – особливості використання коміксів у професійній підготовці вчителів початкових класів. Окрім того запропоновано алгоритми створення коміксів у онлайн-сервісах Comic Factory, Сomic generator, Canva, StoryboardThat, Make Belief Comics. Актуальність теми дослідження обґрунтовано вимогами Професійного стандарту вчителя до його професійних компетентностей; освітніми програмами О. Савченко та Р. Шияна, у яких є визначена лінія «Досліджуємо медіа», що спрямована на формування в учнів умінь аналізу, інтерпретації, оцінки та створення медіатекстів. Саме тому сучасні вчителі повинні володіти уміннями організації роботи щодо створення коміксів на уроках з української мови, літературного читання, ЯДС у початковій школі.На основі аналізу значного обсягу джерел визначено різні підходи науковців до тлумачення поняття «комікс». Запропонована власне розуміння коміксу як унікального наративного виду візуального мистецтва, який поєднує послідовність зображень з текстовими елементами (діалоги, закадровий текст, звуконаслідування тощо) для створення цілісної історії або повідомлення.Автори обґрунтовують доцільність використання коміксів у підготовці вчителів початкових класів, визначено переваги коміксів як засобу навчання. У статті запропоновано систему завдань з використанням коміксів на заняттях з курсу «Теорія та методика навчання мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі» та «ЯДС», спрямованих на розвиток творчих здібностей та критичного мислення здобувачів бакалаврського рівня, які є ефективними у процесі проєктної, індивідуальної, групової діяльності. Окрім того схарактеризовано основні етапи роботи над створенням коміксу. Подано приклади коміксів. Наукова новизна статті полягає у тому, що автори пропонують розробки заняття-вебінару в сервісі Sway «Комікси: програми для створення та особливості використання на заняттях з мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі» та «Я досліджую світ» та практичного заняття «Все про комікси», які спрямовані на формування мовно-комунікативної, предметно-методичної, інформаційно-цифрової, проєктувальної, інноваційної компетентностей майбутніх учителів, та зокрема умінь створення коміксів за допомогою різних онлайн-сервісів, що допоможе викладачам закладів вищої освіти у підготовці до лекцій та практичних занять
Робота з фразеології на заняттях з української мови за професійним спрямуванням як засіб формування риторичної компетентності студентів
Full text linkIn the conditions of democratization and informatization of society, integration into the world educational space, modernization of the system of higher education in Ukraine, aimed at adaptation to globalization changes and challenges of the time, a clear approach to the selection of leading approaches and principles, which are guided by theoretical linguistic didactics and its applied sections, acquires special importance. Defined by the Law of Ukraine "On Education", the main principles of the development of the higher education system include the availability of educational services, humanism, the independence of education, its integration with science and production, the creation of equal and comfortable conditions for the comprehensive development of the individual, his talents and abilities, continuous and diverse character education. The article is devoted to the topical issues of working on phraseology with the aim of forming the rhetorical competence of students of higher education in professional Ukrainian language classes. General cultural competence, which is formed in classes on educational components of the humanitarian direction, is of great importance for the implementation of professional activities. Among them, the leading role belongs to language educational components that focus the attention of future specialists on establishing contacts and interaction. Language is a powerful tool for the development of thinking, general culture, and the formation of rhetorical skills.In society, language is a component of selfexpression and development of the nation’s intellectual potential. The ability to speak well and influence listeners is very important in professional communication. In the educational and professional programs of the first (bachelor) level of higher education, language education ensures the formation of a number of important general competencies (specialists of various specialties and fields of knowledge), for example: the ability to communicate in the state language, processing, analysis of information received from various sources, both theoretical and and obtained empirically. The specified elements are at the same time the characteristics of the linguistic and communicative competence of a specialist who, through the means of language, seeks self-improvement and is able to show a creative approach to solving problems that may arise in various spheres of communication in society. The purpose of the article is to highlight the main issues of working on phraseological units as a means of forming the rhetorical competence of a student of higher education in Ukrainian language classes in a professional direction. In the process of performing the assigned tasks, theoretical research methods were used: analysis and synthesis of methodical sources from the research problem; the method of theoretical forecasting for determining the object, subject, goal and tasks of research.Scientific novelty: for the first time, the problem of using exercises with phraseological units and familiarizing students with their sources was analyzed and summarized in detail.Practical significance: the obtained results are briefly summarized, it is recommended to implement exercises with the involvement of phraseology in the Ukrainian language classes for professional orientation in the educational process, the role of rhetorical competence as a component of the linguistic and communicative competence of the student of education is clarified. The concept of "phraseology", "sources of phraseology"is considered, and examples of the use of exercises with phraseology in classes are given.The results of the study showed that exercises using idioms contribute to the formation of the student’s rhetorical competence, improve the communicative qualities of speech, and increase the level of speech culture. The methodical principles of using exercises with phraseological units in Ukrainian language classes for professional orientation are scientifically substantiated; it has been proven that the system of exercises with phraseology contributes to students’ conscious assimilation of educational material, can be implemented in the educational process, and used to improve programs and textbooks. Prospects for further research in this field are also outlined. The materials of the article can be used to improve the methods of teaching the Ukrainian language in a рrofessional direction as a component of the system of training future specialists of various profiles.В умовах демократизації та інформатизації суспільства, інтеграції у світовий освітній простір, модернізації системи вищої освіти в Україні, спрямованої на адаптацію до глобалізаційних змін і викликів часу, особливої ваги набуває чіткий підхід до вибору провідних підходів і принципів, якими керується теоретична лінгводидактика та її прикладні розділи. Визначені Законом України «Про освіту», основні принципи розвитку системи вищої освіти передбачають доступність освітніх послуг, гуманізм, незалежність освіти, її інтеграцію з наукою та виробництвом, створення рівних та комфортних умов для всебічного розвитку особистості, її талантів та здібностей, безперервний і різноманітний характер освіти. Статтю присвячено актуальним питанням роботи над фразеологізмами з метою формування риторичної компетентності здобувачів вищої освіти на заняттях з української мови за професійним спрямуванням. Неабияке значення для реалізації професійної діяльності має загальнокультурна компетенція, яка формується на заняттях з освітніх компонент гуманітарного спрямування.Cеред них провідна роль належить мовним освітнім компонентам, що зосереджують увагу майбутніх спеціалістів на налагодженні контактів і взаємодії. Мова - могутній засіб розвитку мислення, загальної культури, формування риторичних умінь. У суспільстві мова виступає складовою самовираження і розвитку інтелектуального потенціалу нації. Уміння гарно говорити, впливати на слухачів дуже важливе у професійному спілкуванні. В освітньо-професійних програмах першого (бакалаврського) рівня вищої освіти мовна освіта забезпечує формування низки важливих загальних компетентностей (фахівців різних спеціальностей та галузей знань), наприклад: здатність спілкуватися державною мовою, обробка,аналіз інформації, отриманої з різноманітних джерел, як теоретичних, так і отриманих емпіричним шляхом. Зазначені елементи є водночас характеристиками мовнокомунікативної компетентності фахівця, котрий засобами мови прагне самовдосконалення та здатний виявляти творчий підхід до розв’язання проблем, що можуть виникати в різних сферах спілкування в соціумі. Мета статті – висвітлити основні питання роботи над фразеологічними одиницями як засобу формування риторичної компетентності здобувача вищої освіти на заняттях з української мови за професійним спрямуванням. У процесі виконання поставлених завдань використовувалися теоретичні методи дослідження: аналіз і синтез методичних джерел із проблеми дослідження; метод теоретичного прогнозування для визначення об’єкта, предмета, мети і завдань дослідження. Наукова новизна: вперше детально проаналізовано та узагальнено проблему використання вправ із фразеологізмами та ознайомлення студентів із їх джерелами. Практична значимість: коротко узагальнено отримані результати, рекомендовано впровадити у навчальний процес вправи з залученням фразеологізмів на заняттях з української мови за професійним спрямуванням, з’ясовано роль риторичної компетентності як складової мовно-комунікативної компетентності здобувача освіти. Розглянуто поняття «фразеологія», «джерела фразеології» та наведено приклади використання вправ із фразеологізмами назаняттях. Результати дослідження показали, що вправи з використанням фразеологізмів сприяють формуванню риторичної компетентності студента, покращенню комунікативних якостей мовлення, підвищенню рівня культури мовлення. Науково обґрунтовано методичні засади використання вправ ізфразеологічними одиницями на заняттях з української мови за професійним спрямуванням; доведено, що система вправ із фразеологізмами сприяє свідомому засвоєнню студентами навчального матеріалу, може бути впроваджена в навчально-виховний процес, використана для вдосконалення програм і підручників. Також окреслено перспективи подальших досліджень в означеній галузі. Матеріали статті можуть бути використані для вдосконалення методик навчання української мови за професійним спрямуванням як складової системи підготовки майбутніх спеціалістів різних профілів
Пластично-музична ізометрія екзерсису: комунікативні канали та амплітудні імпульси взаємодії
Full text linkAbstract: The article presents the problem of isometric interaction between musical accompaniment and plastic movements in the structure of ballet exercises through the study of spatial, psychophysical, sensory and motor mechanisms of influence. Based on the analysis of theoretical sources, three communication channels of plastic-musical isometry have been identified: spatial-acoustic, intersensory and sensory-motor. In the process of researching their role in the interaction of sensory perception and kinesthetic sense in interartistic activity, a hypothetical assumption was made regarding the influence of the physical characteristics of sound on the muscular dynamics of the performer. The empirical part of the study is based on video fragments of classical dance lessons, photogrammetric recordings of movement amplitude, and audio spectral graphs of sound amplitude. Based on a comparative analysis of video and photo material, three types of amplitude m – pendulum, spring and combined – which are correlated with the frequency pulses of the musical fabric taken from the audio material of the video fragments provided in the work and imported into the graphs. The results of the study revealed the necessary driving (triggering), synchronous, decompression and post-accent impulses in the musical space of ballet exercises and formulated assumptions about the influence of impulses on the body’s resistance to gravitational force, which is an important support for the body in cadential turns, in which combined approach-peak-decline transitions require musical reference points. The conclusions emphasise the complexity of verifying the participation of physical mechanisms of the sensory-motor channel in the isometric coordination of plastic-musical tissue, which requires further exploration.У статті подається проблема ізометричної співдії музичного супроводу та пластичних рухів у структурі балетного екзерсису, через дослідження просто рових, психофізичних, сенсорних та моторних механізмів впливу. На основі аналізу теоретичних джерел виявлено три комунікативні канали пластично музичної ізометрії: просторово-акустичний, міжсенсорний та сенсорно-мотор ний. В процесі дослідження іх ролі у взаємодії сенсорного уявлення та кінестетич ного чуття у міжмистецькому акті, проведено гіпотетичне припущення щодо впливу фізичних характеристик звуку на м’язову динаміку виконавця. Емпіричну частину дослідження побудовано на відеофрагментах уроків класичного танцю, фотохронографах амплітуди рухів та аудіоспектральних графіків амплітуди звуку. На основі порівняльного аналізу відео та фото матеріалу, виокремлено три амплітудних типи м’язових зусиль – маятникові, пружинні та комбіновані, які співвіднесено з частотними імпульсами музичної тканини, взятої з аудіомате ріалу з наданих в роботі відеофрагментів, та імпортированих у графіки. У результатах дослідження виявлено необхідні рушійні (запускаючі), синхронні, декомпресійні та постакцентні імпульси в музичному просторі балетних екзерсисів та сформульовано припущення щодо впливу імпульсів на супротив тіла гравітаційній силі тяжіння, що є важливою підтримкою тіла в каденційних зворотах, в яких комбіновані переходи підхід-пік-спад потребують музичих опор них точок. У висновках закцентовано на складності верифікації участі фізичних механизмів сенсорно-моторного каналу в ізометричному узгоджені пластично музичної тканини, що потребує подальшого розкриття
Виховання культури спілкування молодших школярів в умовах цифрової комунікації
Full text linkThe contemporary digitalisation of the educational space urgently requires the formation of a new communication culture among junior schoolchildren, founded on principles of tolerance and responsibility, given the current lack of systematised methods for ethical communication online. To achieve the goal, the study employed a theoretical analysis of scientific approaches, empirical diagnostics of communication culture formation based on emotional-value, cognitive-communicative, and behavioural-activity criteria, alongside the development and approbation of interactive pedagogical technologies (online books, interactive canvas, gamified exercises) for the targeted formation of netiquette skills. The diagnostic study showed that the majority of junior schoolchildren demonstrate an average level of communication culture in the digital environment; specifically, the largest deficit was found in the areas of self-control and constructive conflict resolution (the behavioural-activity criterion). The average level of communication culture was recorded in 57.1% of students, while only 22.8% showed a high level. Analysis also confirmed that knowledge of safe behaviour rules (the cognitive component) prevails over the skills for the practical implementation of etiquette (the behavioural-activity component). The proposed complex of interactive methods, combining values-based education and digital competence, proved its effectiveness, contributing to an increased level of empathy and responsibility among students in virtual interaction. The developed and аpproved interactive resources can be immediately implemented into the primary school educational process for the systemic upbringing of a social and ethical culture of communication within the digital society.Сучасна цифровізація освітнього простору вимагає невідкладного формування у молодших школярів нової культури спілкування, заснованої на толерантності та відповідальності, оскільки бракує систематизованих методик для етичної кому нікації в мережі. Для досягнення мети було використано теоретичний аналіз наукових підходів, емпіричну діагностику сформованості культури спілкування за емоційно ціннісним, когнітивно-комунікативним і поведінково-діяльнісним критеріями, а також розробку та апробацію інтерактивних педагогічних технологій (онлайн книги, інтерактивного полотна, гейміфікованих вправ) для цільового формуван ня навичок netiquette. Констатувальне дослідження показало, що більшість молодших школярів демонструють середній рівень культури спілкування у цифровому середовищі, зокрема, найбільший дефіцит виявлено у сфері самоконтролю та конструктив ного вирішення конфліктів (поведінково-діяльнісний критерій). Зокрема, середній рівень культури спілкування був зафіксований у 57,1% учнів, тоді як високий рівень мали лише 22,8% школярів. Аналіз також засвідчив, що знання правил безпечної поведінки (когнітивний компонент) переважають над навичками практичної реалізації етикету (поведінково-діяльнісний компонент). Запропонований комп лекс інтерактивних методик, що поєднує ціннісне виховання та цифрову компетентність, довів свою ефективність, сприяючи підвищенню рівня емпатії та відповідальності учнів у віртуальній взаємодії. Розроблені та апробовані інтерактивні ресурси можуть бути негайно впрова джені в освітній процес початкової школи для системного виховання соціальної та етичної культури спілкування в умовах цифрового суспільства
Педагогічні умови формування організаційної культури майбутніх керівників оркестру в умовах університетської освіти
Full text linkThe article explores the pedagogical conditions for the formation of the organizational culture of future orchestra leaders in the context of contemporary university education. The relevance of the study is determined by the growing social and professional demands on conductors, who perform not only artistic but also managerial, communicative, and educational functions within an orchestra as a creative collective. Organizational culture is considered as an integral professional characteristic that ensures effective interaction, leadership, responsibility, and ethical behavior in the process of musical and managerial activity.The main structural components of organizational culture are identified and characterized, namely communicative, managerial, activity-behavioral, and value-ethical components. The article analyzes current Ukrainian scientific research devoted to the development of organizational competence, communicative culture, leadership qualities, and management skills of students in higher music education institutions. Special emphasis is placed on practice-oriented approaches to professional training, including rehearsal- reflective practices, modeling of real professional situations of orchestra management, mentorship, and the use of communication training as an effective pedagogical tool.It is substantiated that the effectiveness of forming the organizational culture of future conductors largely depends on the integration of theoretical training with practical management experience, systematic reflection, and purposeful pedagogical support. Particular attention is paid to the role of the educational environment of the university as a factor that promotes the development of responsibility, initiative, cooperation skills, and professional values.The conclusions emphasize that the comprehensive combination of theoretical preparation, practical modules, rehearsal and performance activities, reflective practices, and mentorship creates favorable pedagogical conditions for the effective formation of organizational culture of future orchestra leaders. This, in turn, contributes to the improvement of their professional competence and readiness for successful artistic and managerial activity in modern socio-cultural conditions.У статті досліджуються педагогічні умови формування організаційної культури майбутніх керівників оркестру в умовах сучасної університетської освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням суспільних і професійних вимог до диригента, який у діяльності оркестрового колективу виконує не лише мистецькі, а й управлінські, комунікативні та виховні функції. Організаційна культура розглядається як інтегративна професійна характеристика, що забезпечує ефективну взаємодію, лідерство, відповідальність та етичну поведінку в процесі музично-управлінської діяльності.Виокремлено й охарактеризовано основні структурні компоненти організаційної культури, зокрема комунікативний, управлінський, діяльнісно-поведінковий та ціннісно-етичний. Проаналізовано сучасні українські наукові дослідження, присвячені розвитку організаційної компетентності, комунікативної культури, лідерських якостей і управлінських умінь студентів закладів вищої мистецької освіти. Особливу увагу зосереджено на практико-орієнтованих підходах до професійної підготовки, зокрема на репетиційно-рефлексивних практиках, моде- люванні реальних професійних ситуацій управління оркестром, наставництві та використанні тренінгів з комунікації як ефективного педагогічного інструменту. Обґрунтовано, що ефективність формування організаційної культури майбутніх диригентів значною мірою залежить від інтеграції теоретичної підготовки з практичним управлінським досвідом, системної рефлексії та цілеспрямованої педагогічної підтримки. Особливий акцент зроблено на ролі освітнього середовища університету як чинника, що сприяє розвитку відповідальності, ініціативності, навичок співпраці та професійних цінностей.Підкреслюється, що комплексне поєднання теоретичної підготовки, практичних модулів, репетиційно-концертної діяльності, рефлексивних практик і наставництва створює сприятливі педагогічні умови для ефективного формування організаційної культури майбутніх керівників оркестру. Це, своєю чергою, сприяє підвищенню рівня їхньої професійної компетентності та готовності до успішної мистецько-управлінської діяльності в сучасних соціокультурних умовах
До фауни сапроксилобіонтних жуків-стафілінід (Coleoptera: Staphylinidae) хвойних лісів Карпатського національного природного парку
No full textSaproxylic beetles are insects that depend on dead and decaying wood for at least part of their lifecycle and play an important ecological roles in European ecosystems. Together with fungi, they contribute to the destruction of deadwood as well as are involved in decomposition processes and the recycling of nutrients in natural ecosystems. The family rove beetles Staphylinidae is one of the largest families of beetles. Many species of the family Staphylinidae are characterized by high abundance, a clear allocation to certain natural habitats, and the ability to respond sensitively to changes in the environment, which allows them to be used as objects for bioindication of environmental pollution processes and monitoring of ecosystems. The aim of the study is to investigate the diversity of saproxylic beetles (Coleoptera, Staphylinidae) in primeval fir forest of the Carpathian National Nature Park. The report is based on the results of observations and collections which were conducted in coniferous forests of the Carpathian National Nature Park in 2023–2024. All traps were set up and operated yearly during the vegetation season from early April to late September. The community of saproxylic rove beetles collected in coniferous forests of the Carpathian National Nature Park is characterized by a high level of faunal diversity. The fauna of saproxylic rove beetles accounts for 217 species, of which 127 species are obligate or facultative saproxylic. The community of rove beetles collected in coniferous forests of the Carpathian National Nature Park is characterized by a high level of faunal diversity. The result of our research is a section of the composition of the beetle community at a certain stage of forest succession. In the future, these data can be used by researchers to assess other territories, in particular with the aim of forming proposals for rational sustainable forest use, which Ukrainian forestry is gradually moving towards. The presented taxonomic list does not claim to be comprehensive, but it serves as a basis for further inventorying and monitoring the diversity of saproxylic beetles, as well as maintaining a cadastre of natural complexes in the Carpathian National Nature ParkСапроксилобіонтні жуки – це комахи, які на різних стадіях життєвого циклу залежать від мертвої та гниючої деревини та відіграють важливу екологічну роль у біоценозах Європи. Разом із грибами вони виступають в ролі деструкторів мертвої деревини, а також беруть участь у процесах ґрунтоутворення та кругообігу речовин в природі. Родина жуків-стафілінід є однією з найбільших родин жуків. Багато видів родини Staphylinidae характеризуються високою чисельністю, чітким розподілом на певні природні середовища існування та здатністю чутливо реагувати на зміни в навколишньому середовищі, що дозволяє використовувати їх як об’єкти для біоіндикації процесів забруднення навколишнього середовища та моніторингу екосистем. Метою дослідження є вивчення різноманіття сапроксилобіонтних жуків-стафілінід хвойних лісів Карпатського національного природного парку. Рукопис базується на результатах наукових спостережень та зборів, проведених у хвойних лісах Карпатського національного природного парку у 2023–2024 роках. Усі бар’єрні пастки або політрапи встановлювалися та працювали два роки поспіль, протягом вегетаційного сезону з початку квітня до кінця вересня. Угруповання сапроксилобіонтних жуків-стафілінід, зібраних у хвойних лісах Карпатського національного природного парку, характеризується високим рівнем видового різноманіття. Фауна сапроксильних жуків-стафілінід налічує 217 видів, з яких 127 є облігатними або факультативними сапроксильними видами. Результатом нашого дослідження є зріз різноманніття угрупованнь представників родини на певних етапах лісової сукцесії. У майбутньому ці дані можуть бути використані дослідниками для оцінки рівня збереженості інших територій, зокрема з метою формування пропозицій щодо раціонального сталого лісокористування, до чого поступово рухається українське лісове господарство. Представлений таксономічний список не претендує на повноту, але є основою для подальшої інвентаризації та моніторингу різноманіття сапроксилобіонтних твердокрилих, а також ведення кадастру природних комплексів НПП «Карпатский»