Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Інтенсивність процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та білків за контрольованої та резистентної артеріальної гіпертензії
No full textCurrently, arterial hypertension is one of the most common diseases in the world. Research data of recent years indicate that the primary or secondary cause of many cardiovascular diseases, in particular, arterial hypertension, is oxidative stress, which disrupts the balance between pro- and antioxidant systems in the direction of predominance of the activity of pro-oxidant systems. One of the main substrates for free radical reactions are lipids and protein structures. Therefore, the aim of the research is to study the intensity of the processes of free radical oxidation of lipids and proteins in controlled and resistant arterial hypertension. The study included 65 people with controlled hypertension, 50 people with resistant hypertension, and 30 practically healthy people as a control group. The research was conducted on the basis of the Korosten Central City Hospital in the city of Korosten, Zhytomyr region. It was found that the number of products of free radical oxidation of proteins in blood serum increased by 44.7% in patients with controlled arterial hypertension and by 41.8% in patients with resistant hypertension compared to patients in the control group. Also, the number of products of free radical oxidation of proteins in blood serum in the fractions of low-density lipoproteins and very low-density lipoproteins increased by 57.8% in patients with controlled hypertension and by 64.9% in patients with resistant hypertension compared to patients in the control group. At the same time, the number of PBRBs in high-density lipoprotein fractions increased by 2 times in patients with controlled hypertension and by 2.1 times in patients with resistant hypertension compared to patients in the control group. The peroxidic modification index of atherogenic low-density and very-low-density lipoproteins was increased by 47.3% in patients with controlled hypertension and by 76.7% in patients with resistant hypertension compared to control patients. This indicates the creation of prerequisites for the intensification of free radical oxidation processes and the development of oxidative stress. At the same time, there is a violation of the functional activity of antioxidant systems, a decrease in the activity of catalase and superoxide dismutase, which is more pronounced in patients with resistant hypertension.На сьогоднішній час артеріальна гіпертензія є однією з найбільш поширених захворювань світу. Дані досліджень останніх років вказують на те, що первинною або вторинною причиною багатьох серцево-судинних захворювань, зокрема і артеріальної гіпертензії є оксидативний стрес, за якого порушується баланс між про- і антиоксидантними системами в бік переважання активності прооксидантних систем. Одним із основних субстратів для вільнорадикальних реакцій є ліпіди та білкові структури. Метою дослідження є вивчення інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та білків за контрольованої та резистентної артеріальної гіпертензії. У дослідження було включено 65 осіб з контрольованою артеріальною гіпертензією, 50 осіб з резистентною артеріальною гіпертензією та контрольну групу становили 30 практично здорових людей.
Дослідження проводились на базі КНП «Коростенська центральна міська лікарня» м. Коростень Житомирської області. З’ясовано, що кількість продуктів вільнора-дикального окиснення білків в сироватці крові збільшена на 44,7 % у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією та на 41,8 % у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією порівняно з пацієнтами контрольної групи. Також, кількість продуктів вільнорадикального окиснення білків в сироватці крові в фракціях ліпопротеїнів низької щільності та ліпопротеїнів дуже низької щільності збільшена на 57,8 % у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією та на 64,9 % у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією порівняно з пацієнтами контрольної групи. Водночас, кількість продуктів вільнорадикального окиснення білків в фракціях ліпопротеїнів високої щільності збільшена у 2 рази у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією та у 2,1 рази у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією порівняно з пацієнтами контрольної групи. Індекс перекисної модифікації атерогенних ліпопротеїнів низької щільності та дуже низької щільності збільшений на 47,3 % у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією та на 76,7 % у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією порівняно з пацієнтами контрольної групи. Це вказує на створення передумов для інтенсифікації вільно-радикальних процесів окиснення та розвитку оксидативного стресу. При цьому мають місце порушення функціональної активності антиоксидантних систем, зниження активності каталази та супероксиддисмутази, що більш виражено проявляється у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією
Огляд порівнянь ефективності 2D та 3D цефалограм для вимірювання черепа людини
No full textThe article provides an overview of scientific research comparing the effectiveness of traditional two-dimensional (2D) and modern three-dimensional (3D) cephalometry for measuring the skull of adults or both adults and children. It has been established that numerous works have been prepared by research teams from various countries regarding the comparison of 2D and 3D cephalometry. There is a general consensus recognizing the advantages of 3D imaging methods, particularly cone-beam computed tomography, in providing more accurate visualization and measurements of craniofacial structures compared to traditional 2D cephalometric images. There are certain discrepancies between studies regarding which measurements demonstrate significant differences between 2D and 3D approaches. Potential sources of errors for 2D measurements are identified in the form of projection distortions, structure superimposition, scaling errors, and skull orientation. Some researchers have pointed out difficulties in clearly identifying certain anatomical points on 2D images. Training and practice of specialists are recognized as important, especially when using 3D methods. The need for developing new unified cephalometric analyses, landmark definitions, and norms adapted for 3D images is acknowledged. Ways to correct systematic distortions of 2D images using 3D CBCT data for maximum utilization of 2D cephalometric norms are being considered. Research on methodology, development of specialized 3D cephalometric software packages and algorithms that consider the peculiarities of 3D visualization is also ongoing.
An important aspect is the evaluation of clinical indications for the use of 3D imaging methods, considering the higher radiation dose to the patient compared to 2D radiography. Many authors recommend using CBCT for complex cases, not for routine examinations. The importance of developing the synthesis of 2D cephalograms from 3D CBCT data is emphasized, which allows using the advantages of 3D visualization without additional patient exposure. Overall, the outlined issues are at the stage of active study with a constant search for ways to optimize 3D methods for cephalometry and clearer delineation of their clinical application areas, taking into account patient radiation safety.У статті наведено огляд наукових досліджень, присвячених порівнянню ефективності традиційної двовимірної (2D) та сучасної тривимірної (3D) цефалометрії для вимірювання черепа дорослої людини або як дорослих, так і дітей. Встановлено, що щодо порівняння 2d і 3d цефалометрії колективи авторів із різних країн підготували численні роботи. Загальним консенсусом є визнання переваг 3D методів візуалізації, зокрема конусно-променевої комп’ютерної томографії, в забезпеченні точнішої візуалізації та вимірювань черепно-лицьових структур порівняно з традиційними 2D цефалометричними знімками. Існують певні розбіжності між дослідженнями щодо того, які виміри демонструють значущі відмінності між 2D та 3D підходами. Потенційні джерела похибок для 2D вимірювань визначаються у формі викривлень проекції, накладання структур, похибок масштабування та орієнтації черепа. Окремі дослідники вказували на труднощі чіткої ідентифікації деяких анатомічних точок на 2D знімках. Важливим визнається навчання і практикування спеціалістів, особливо при використанні 3D методів. Визнається необхідність у розробці нових уніфікованих цефалометричних аналізів, визначень орієнтирів і норм, адаптованих для 3D зображень. Розглядаються шляхи коригування систематичних викривлень 2D зображень за даними 3D КПКТ для максимального використання 2D цефалометричних норм. Також тривають дослідження методології, розробка спеціалізованих 3D цефалометричних програмних пакетів і алгоритмів, які враховують особливості 3D візуалізації. Важливим аспектом є оцінка клінічних показань для застосування 3D методів візуалізації з урахуванням вищої дози опромінення пацієнта порівняно з2D рентгенографією. Багато авторів рекомендують використовувати КПКТ для складних випадків, а не для рутинних обстежень. Підкреслюється важливість розвитку синтезу 2D цефалограм із 3D КПКТ-даних, що дає змогу використовувати переваги 3D візуалізації без додаткового опромінення пацієнта. Загалом, окреслена проблематика перебуває на стадії активного вивчення з постійним пошуком шляхів оптимізації 3D методів для цефалометрії та чіткішого окреслення сфер їх клінічного застосування з урахуванням радіаційної безпеки пацієнтів
Про предмет і градацію сміху в художньому світі М. В. Гоголя
No full textThe paper is related to the consideration and understanding the subject of Gogol’s laughter, as well as the gradation of laughter in the artistic world of M.V. Gogol. Gogol’s laughter is characterized not only as «ambivalent» laughter (according to M.M. Bakhtin), but more precisely as laughter with different gradations. Festive laughter in M.V. Gogol works can turn into evil mockery. Along with «real fun», laughter in Gogol’s stories also causes fear. In the paper, the author draws attention to the fact that M.V. Gogol’s «ability to laugh» is combined with the ability to «truly revere». In his later works, laughter, directed at a person, is close to tears. The example can be the sad story about the stolen overcoat, which brings us to tears, not after laughter, but along with it. The question of «laughter’s» power and its «subject» already arises in the comedy «The Inspector General», where M.V. Gogol seeks not to make the audience laugh, but to remind of God’s inevitable retribution, of the Judgment of Christ, which every person should expect. The theme of the Last Judgment develops in the poem «Dead Souls», the main idea of which is the spiritual resurrection of a lost person. The writer creates grotesquely expressive images endowed with qualities brought to excess. «Dead Souls» is permeated with sad irony, which helps to reveal objective contradictions of reality, filled with bitter and cleansing laughter. The path from funny and frivolous to spiritual discovery and revelation through laughter may seem absurd, but for M.V. Gogol this path is providential.Стаття присвячена розгляду та осмисленню предмета гоголівського сміху, а також сміховій градації в художньому світі М. В. Гоголя. Гоголівський сміх характеризується не тільки як сміх «амбівалентний» (за М. М. Бахтіним), але точніше як сміх, що має різні градації. Святковий сміх у М. В. Гоголя може обернутися злим висміюванням. Поруч із «справжньою веселістю» сміх у гоголівських «побрехеньках» викликає й страх. У статті автор звертає увагу і на те, що «уміння посміятись» у М.В. Гоголя поєднується з умінням «істинно возблагоговіти». У подальшій творчості сміх, спрямований на людину, наближений до сліз. Такою є скорботна повість про вкрадену шинель, що являє нам сльози не після сміху, а разом з ним. Питання про силу «сміху» і його «предмет» виникає вже в комедії «Ревізор», де М. В. Гоголь прагне не насмішити глядача, а нагадати про неминучу Божу відплату, про Суд Христов, на який повинна очікувати кожна людина. Тема Страшного Суду набуває свого розвитку у поемі «Мертві душі», головна ідея якої – духовне воскресіння пропащої людини. Письменник створює гротескно-виразні образи, наділені якостями, доведеними до надмірності. «Мертві душі» пронизані сумною іронією, що допомагає виявити об’єктивні суперечності дійсності, наповнені сміхом гірким і очисним. Шлях від смішного і несерйозного до духовного відкриття й одкровення через сміх може здатися абсурдним, але для стилю М. В. Гоголя цей шлях доленосний
Актуалізація стилістично маркованої лексики в ідіолекті Миколи Гоголя
No full textThe paper examines the thematic groups of stylistically marked, in particular confessional, vocabulary used in Mykola Gogol’s spiritual prose. The relevance of the study of denominations of a religious orientation is determined by modern realities, in which there is also a scientific interest in the problems of confessional vocabulary, and a wide discussion of sacred topics, and their transformations in the religious life of Ukrainians against the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine. Special attention is also paid to the problem of the influence of confessional vocabulary on the formation of the figurative code of the Ukrainian language, its ability to reflect Ukrainian mental images, in particular its representation in the artistic speech of Mykola Gogol, as well as the formation of a social demand for a multifaceted study of the peculiarities of the vocabulary of religious semantics and confessional style in general. Names for internal church attributes, utensils, which are widely represented in the analyzed works, are described in details. Mykola Gogol’s special interest in the spiritual life of a person, deep knowledge of the writer in the religious sphere, which was reflected in his spiritual and moral prose, is emphasized. Particular attention is paid to the study of emotionally colored epithets, stylistic techniques of antithesis and gradation.У статті розглядаються тематичні групи стилістично маркованої, зокрема конфесійної, лексики, використані в духовній прозі Миколи Гоголя. Актуальність дослідження найменувань саме релігійного спрямування зумовлена сучасними реаліями, у яких спостерігається й науковий інтерес до проблем конфесійної лексики, і широке обговорення сакральних тем, і трансформації в релігійному житті українців на фоні повномасштабного вторгнення рф в Україну. На окрему увагу заслуговує й дослідження проблеми впливу конфесійної лексики на формування образного коду української мови, її здатності до відображення українських ментальних уявлень, зокрема репрезентації її в художньому мовленні Миколи Гоголя, а також формування соціального запиту на різноаспектне вивчення особливостей лексики релігійної семантики та конфесійного стилю загалом. Детально описуються найменування на позначення внутрішніх атрибутів храму, церковного начиння, широко представлені в аналізованих творах. Підкреслюється особливий інтерес Миколи Гоголя до духовного життя людини, глибокі пізнання письменника в релігійній сфері, що знайшли відображення в його духовно-моральній прозі. Окрема увага приділяється дослідженню емоційно забарвлених епітетів, стилістичних прийомів антитези та градації
КОМУНІКАЦІЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЯК ОДИН ЗІ СКЛАДНИКІВ У СТВОРЕННІ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
No full textThe research identifies ways of communicating with participants of the educational process in such systems as "teacher-teacher", "teacher-pupil", "pupil-pupil", "teacher-parent"; outlines the rules of pedagogical communication; characterizes the types of communication between teachers and pupils, as well as teachers and parents; describes the tools of communication in online learning for junior pupils. Communication is necessary to coordinate the behavior of people in a group. Interpersonal communication is used for learning, when one person helps another to master skills and abilities. In joint activities, people communicate. Within a general secondary education institution, we consider communication in the following systems: "teacher-teacher", "teacher-pupil", "pupil-pupil", "teacher-parent". Communication is the main form of the pedagogical process, the productivity of which is conditioned by the goals and values of communication accepted by all its subjects as a norm of individual behavior. It is developed in the process of joint communicative activity of people mediated by the exchange of information, in which each of its participants assimilates universal experience, social, pedagogical, communicative, moral and other values, knowledge and methods of communication, reveals and develops own mental qualities, and is formed as a person and as a subject of communication. The main feature of social networks is interactivity. Thus, social networks are both a service for interaction between individuals (opinion leaders, fans of educational institutions) and communication between large social groups.У науковій розвідці виокремлено способи комунікації з учасниками освітнього процесу в таких системах, як «учитель-учитель», «учитель-учень», «учень-учень», «учитель-батьки»; окреслено правила педагогічного спілкування; схарактеризовано типи комунікації між учителями й учнями, а також учителями та батьками; описано інструментими спілкування в онлайновому навчанні молодших школярів. Комунікація необхідна для координації поведінки людей у групі. Міжособистісну комунікацію використовують для навчання, під час якого один допомагає іншому опанувати навички й уміння. У спільній діяльності виникає спілкування людей. У межах закладу загальної середньої освіти розглядаємо спілкування у таких системах: «учитель-учитель», «учитель-учень», «учень-учень», «учитель-батьки». Комунікація є основною формою педагогічного процесу, продуктивність якого обумовлена цілями й цінностями спілкування, прийнятими всіма його суб’єктами за норму індивідуальної поведінки. Розгортається вона у процесі спільної комунікативної діяльності людей, опосередкованої взаємообміном інформацією, за якої кожен з його учасників засвоює загальнолюдський досвід, суспільні, педагогічні, комунікативні, моральні та інші цінності, знання і способи комунікативної діяльності, виявляє, розкриває і розвиває власні психічні якості, формується як особистість і як суб’єкт комунікації. Головна особливість соціальних мереж – інтерактивність. Відтак, соціальні мережі виступають одночасно сервісом для взаємодії окремих індивідів (лідерів думок, шанувальників закладу освіти) та спілкування великих соціальних груп
РОЗВИТОК ОСВІТИ В БОЛГАРСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ (КІНЕЦЬ XVIII – XIX СТ.)
No full textThe article highlights the national liberation struggle of the Bulgarians through the prism of the development of the system of church and secular education, as the main factor in the fight against the policy of Muslimization and Hellenization. The historiographic heritage is outlined. The main periods of education establishment are highlighted. The meaning of the term ‘Bulgarian Renaissance’ is revealed, which means a whole epoch in the history of the country, characterized by the beginning of the national liberation movement againstt he Turkish yoke in the context of the activation of the processes of national revival, the growth of interest in the mother tongue, national culture, history and traditions. A special attention is paid to the Bulgarian Orthodox Church, which was the only institution that during the Ottoman rule advocated national revival and preserved the cultural values of the Bulgarians. The periods of development and the process of forming a network of church and secular educational institutions are highlighted, the evolution of educational programs and teaching methods in various types of school institutions are analyzed. The types of educational institutions are viewed, the conditions of their functioning are highlighted. The emphasis is placed on the scientific, pedagogical and publishing activities of Bulgarian educators. Their contribution to the development of education is revealed. The pedagogical heritage of P. Beron, V. Aprilov and others was analyzed. It is noted that a key element in the process of Bulgarian national revival was the process of establishment and formation of a network of religious and secular educational institutions. Bulgarian educators and religious representatives, relying on the financial support of the national bourgeoisie, were able to form a number of educational institutions, develop and introduce new approaches to teaching humanitarian disciplines.У даній статті на основі аналізу доступного комплексу джерел та наукової літератури висвітлено перебіг національно-визвольна боротьба болгарського народу крізь призму становлення системи церковної та світської освіти, як основного чинника в боротьбі проти політики мусульманізації та еллінізації. Окреслено історіографічну спадщину та виокремлено основні періоди розвитку освіти. Розкрито зміст терміну «болгарське Відродження». Під яким розуміється ціла епоха в історії країни, що характеризується початком національно-визвольний рух проти турецького іга в контексті активізації процесів національного відродження, зростання інтересу до мови, національної культури, історії, традицій. Акцентовано увагу на ролі болгарської православної церкви, яка була єдиною інституцією, яка під час османського панування відкрито виступала за національне Відродження, та зберігала культурні цінності болгар. Висвітлено періоди розвитку та процес становлення мережі церковних та світських освітніх закладів, проаналізовано еволюцію освітніх програм та методів навчання у шкільних закладах різного типу. Розглянуто типи освітніх закладів, висвітлено побутові умови їх функціонування. Зокрема, з акцентована увага на науково-педагогічній та видавничій діяльності болгарських просвітників. Розкрито їх внесок у розвиток освіти та педагогічної думки. Проаналізовано педагогічну спадщину П. Берона, В. Апрілова та інших. Відзначено, що ключовим елементом у процесі болгарського національного відродження,у досліджуваний період, був процес становлення та формування мережі релігійних та світських навчальних закладів. Болгарські просвітники та релігійні діячі, спираючись на фінансову підтримку національну буржуазії, змогли сформувати низку навчальних закладів, розробити та упровадити в навчальний процес нові підходи до викладання предметів гуманітарного циклу
Особливості інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес початкової школи
No full textThe article considers the main aspects of the use of information and communication technologies in elementary school, namely: the concept of "information and communication technologies" is defined, the characteristics of ICT in the educational process in the domestic scientific and methodical literature are considered, the peculiarities of the integration of ICT in the educational process of elementary school are studied, researched approaches and methods of using ICT in primary school lessons. In the light of the analysis of the concept and main characteristics of information and communication technologies in the educational process, it can be argued that modern technologies play a key role in the formation of educational approaches. Their responsiveness, multimedia and interactivity make learning more adaptive, dynamic and person-oriented. The use of information and communication technologies ensures a qualitative improvement of the educational process, allowing to engage students more deeply and expand their learning opportunities. The importance of taking into account all the above-mentioned features for the effective introduction of modern technologies into the educational process of primary school becomes the foundation for the further development of the personality of younger schoolchildren, when the use of information and communication technologies in this process can significantly contribute to their harmonious development, broadening horizons and increasing motivation to study. At the same time, the key moment is the competence of pedagogical workers of general educational institutions, who will be able to effectively and creatively integrate information and communication technologies into the educational process, using the resources provided by the modern theoretical and practical base. Only such a comprehensive approach will provide optimal conditions for comprehensive development and opening of wide possibilities of modern educational space.В статті розглянуто основні аспекти використання інформаційно-комунікацій них технологій у початковій школі, а саме: визначено поняття «інформаційно – комунікаційні технології», розглянуто характеристики ІКТ в освітньому процесі у вітчизняній науково-методичній літературі, вивчено особливості інтеграції ІКТ в освітній процес початкової школи, досліджено підходи та методи використан ня ІКТ на уроках початкової школи. У світлі аналізу поняття та основних характеристик інформаційно-комунікацій них технологій в освітньому процесі можна стверджувати, що сучасні технології відіграють ключову роль у формуванні навчальних підходів. Їхня оперативність, мультимедійність та інтерактивність роблять навчання більш адаптивним, динамічним та особистісно-орієнтованим. Застосування інформаційно-комуніка ційних технологій забезпечує якісне покращення освітнього процесу, дозволяючи глибше залучати учнів та розширювати їхні можливості до навчання. Важливість врахування всіх вищевказаних особливостей для ефективного впровадження сучасних технологій в освітній процес початкової школи, стає фундаментом для подальшого розвитку особистості молодших школярів, коли використання інформаційно-комунікаційних технологій у цьому процесі може значною мірою сприяти їх гармонійному розвитку, розширенню горизонтів та підвищенню мотивації до навчання. Водночас ключовим моментом являються компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх закладів, які зможуть ефективно та творчо інтегрувати інформаційно-комунікаційні технології у освітній процес, використовуючи ресурси, які надаються сучасною теоретичною та практичною базою. Тільки такий комплексний підхід забезпечить оптимальні умови для всебічного розвитку та відкриття широких можливостей сучасного освітнього простору
Інклюзивні підходи до організації тьюторського супроводу студентів з особливими освітніми потребами
No full textThe article is devoted to the topical issue of organizing tutoring support for higher education students with special educational needs, in particular young people with disabilities. The scientific article states the relevance of the chosen research topic. An analysis of the difficulties and advantages of tutoring in the field of inclusive education today is presented. It is found that the problem of tutoring is not currently considered from the standpoint of social work in higher education institutions and scientifically sound concepts are currently under-researched. The content of the problems that arise in students with special needs during their studies is analyzed. The basic principles of organizing and implementing tutoring support for higher education students with special needs; functions that are determined depending on the form of individual support for tutors (social, consulting, coordination, counseling on the use of technical means of education, orientation) are highlighted. The authors proposed to consider this definition based on the socio-pedagogical and inclusive aspects of tutoring as a way of organizing the educational process in a higher education institution. The authors, based on an inclusive approach, have defined the essence and features of tutoring support for higher education students with disabilities. Considerable attention is paid to the organization of student tutoring support: its relevance, features and functionality are determined. The article also analyzes the types of tutoring.Стаття присвячена актуальній проблемі організації тьюторського супроводу здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами, зокрема молоді з інвалідністю. У науковій статті було констатовано актуальність обраної проблематики досліджень. Подано аналіз труднощів та переваг тьюторства на сьогодні у сфері інклюзивної освіти. З’ясовано, що проблематика тьюторингу на даний час не розглядається з позицій соціальної роботи в умовах закладу вищої освіти і науково-обґрунтованих понять наразі є малодослідженим. Проаналізо вано зміст проблем, що виникають у студентів з особливими потребами під час навчання. Було виділено основні принципи організації і реалізації тьюторського супроводу здобувачів вищої освіти з особливими потребами; функції, які визна чаються в залежності від форми індивідуальної підтримки тьюторантів (соці ального спрямування, консультаційна, координаційна, консультування щодо користування технічними засобами навчання, орієнтуюча, соціальна). Авторами було запропоновано розгляд означеної дефініцію спираючись на соціально-педагогічні та інклюзивні аспекти тьюторингу як способу організації освітнього процесу в закладі вищої освіти. Автори, спираючись на інклюзивні підхід, визначили сутність і особливості тью торського супроводу здобувачів вищої освіти з інвалідністю. Значну увагу приділено питанням організації студентського тьюторського супроводу: визначено його актуальність, особливості та функціональні можливості. Також в статті подано аналіз різновидів тьюторства у закладах вищої освіти
АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЧИННИКІВ
No full textAnalysing strategic curriculum planning at institutions of higher education with regard to psychological and pedagogical factors it is important to ensure quality education and create a favourable learning environment for students. This analysis should consider various aspects that affect the learning process and student success. The Russian invasion of Ukraine has led to an urgent need to determine the psychological state of students, which can affect the educational process during the academic year. One of the main tasks of the institution of higher education is to provide daily psychological support and assistance to the participants of the educational process. The first level of psychological assistance and emotional support in an institution of higher education is provided by all teaching staff. In addition, students’ relatives, friends and the media are also involved in the process. It is important to remember that psychological help and emotional support are not provided separately, but through the joint work of all educational and academic staff. However, approaches to this process may vary.In any case, the important role of psychological services in the education system is growing significantly. It is aimed at conducting timely and systematic study of students’ psychophysical development, as well as understanding their motives, behavioural characteristics and activities, considering their age, intellectual level, physical condition, gender and other individual characteristics. The psychological service also helps to create conditions for achieving educational and upbringing goals in institutions of higher education, promotes the social and intellectual development of students and ensures their mental health. It provides psychological, social and pedagogical support to all participants in the educational process in accordance with the goals and objectives of the education system.Аналіз стратегічного навчального планування у закладах вищої освіти з урахуванням психолого-педагогічних чинників є важливим для забезпечення якісної освіти та створення сприятливого освітнього середовища для студентів. Цей аналіз має враховувати різні аспекти, які впливають на процес навчання та освітній процес протягом навчального року. Одним з основних завдань закладу вищої освіти є надання щоденної психологічної підтримки та допомоги учасникам освітнього процесу. Перший рівень психологічної допомоги та емоційної підтримки у закладі вищої освіти забезпечується всіма педагогічними працівниками. Крім того, до цього процесу також залучаються родичі, друзі студентів та засоби масової інформації. Важливо пам’ятати, що психологічна допомога та емоційна підтримка надається не окремо, а завдяки спільній роботі всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників. Однак підходи до цього процесу можуть бути різними.У будь-якому випадку, важлива роль психологічної служби в системі освіти значно зростає. Вона спрямована на своєчасне та систематичне вивчення психофізичного розвитку учнів, а також розуміння їхніх мотивів, особливостей поведінки та діяльності за урахування віку, інтелектуального рівня, фізичного стану, статі та інших індивідуальних особливостей. Психологічна служба також сприяє створенню умов для досягнення освітніх і виховних цілей у закладах вищої освіти, сприяє соціальному та інтелектуальному розвитку студентів і забезпечує підтримку їхнього психічного здоров’я. Вона надає психологічну, соціальну та педагогічну підтримку всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей і завдань системи освіти загалом і системи вищої освіти зокрема успішність студентів. Російське вторгнення в Україну призвело до появи нагальної потреби визначення психологічного стану студентів, що може вплинути на освітній процес протягом навчального року. Одним з основних завдань закладу вищої освіти є надання щоденної психологічної підтримки та допомоги учасникам освітнього процесу. Перший рівень психологічної допомоги та емоційної підтримки у закладі вищої освіти забезпечується всіма педагогічними працівниками. Крім того, до цього процесу також залучаються родичі, друзі студентів та засоби масової інформації. Важливо пам’ятати, що психологічна допомога та емоційна підтримка надається не окремо, а завдяки спільній роботі всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників. Однак підходи до цього процесу можуть бути різними.У будь-якому випадку, важлива роль психологічної служби в системі освіти значно зростає. Вона спрямована на своєчасне та систематичне вивчення психофізичного розвитку учнів, а також розуміння їхніх мотивів, особливостей поведінки та діяльності за урахування віку, інтелектуального рівня, фізичного стану, статі та інших індивідуальних особливостей. Психологічна служба також сприяє створенню умов для досягнення освітніх і виховних цілей у закладах вищої освіти, сприяє соціальному та інтелектуальному розвитку студентів і забезпечує підтримку їхнього психічного здоров’я. Вона надає психологічну, соціальну та педагогічну підтримку всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей і завдань системи освіти загалом і системи вищої освіти зокрема
МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЮ ШКОЛОЮ
No full textReforming modern education to enhance its quality requires not only the introduction of more efficient management methods, but also the application of new approaches, including marketing administration. The purpose of the article is to justify the expediency of using marketing administration in the system of modern secondary education, to highlight and analyze the specifics of application of the main tools of such activity. Marketing in education is a strategy for shaping the image of a school. An institution that invests in promotion, focuses on student development, and declares the appropriate level of the quality of education will have a significant status in the community. A good reputation in the local environment is created by promoting the school’s activities on social media, the participation of students or teachers in various competitions, and organizing intra- or inter-school events. Each school needs to create its own identity and separateness, to offer something exceptional, different from other institutions. This uniqueness will raise the status of the school, create the preconditions for selecting the most qualified and motivated teachers, and ensure that it is attractive to potential users of educational services. Classical marketing elements: needs, potential, product, promotion, prestige, position in the educational space acquire specific content and features. The role repertoire of school leaders is significantly expanding, and new roles are emerging: marketing manager, brand (school) manager, personal branding manager, market analyst, media and online community manager, and public relations specialist. Marketing administration of a modern school is a response to the current needs of the modern educational services market. Such management is aimed at responding to the needs of consumers and at the same time becomes an incentive and a prerequisite for ensuring the quality of the services offered, strengthening the motivation of the teaching staff, and providing a basis for the development of pedagogical innovations.Реформування сучасної освіти з метою вдосконалення її якості вимагає не лише впровадження більш ефективних методів управління, а й застосування нових підходів, зокрема, маркетингового адміністрування. Метою статті є обґрунтування доцільності використання маркетингового адміністрування в системі сучасної середньої освіти, висвітлення та аналіз специфіки застосування основних інструментів такої діяльності. Маркетинг в освіті – це стратегія формування іміджу школи. Заклад, який інвестує в просування, фокусує свою увагу на розвитку учнів, а також декларує відповідний рівень якості освіти матиме в громаді вагомий статус. Хороша репутація в місцевому середовищі створюється завдяки популяризації діяльності школи у соціальних мережах, участі школярів чи педагогів у різноманітних конкурсах, влаштування внутрішньо- або міжшкільних заходів. Кожній школі необхідно творити свою власну ідентичність й окремішність, пропонувати щось виняткове, відмінне від інших закладів. Така унікальність підвищить статус школи, створить передумови для відбору найбільш кваліфікованих і мотивованих педагогічних працівників, забезпечить привабливість для потенційних користувачів освітніх послуг. Класичні маркетингові елементи: потреби, потенціал, продукт, просування, престиж, позиція в умовах освітнього простору набувають специфічного змісту й особливостей. Рольовий репертуар керівників шкіл суттєво розширюється, з’являються нові ролі: менеджера з маркетингу, менеджера бренду (школи), менеджера персонального брендингу, аналітика ринку, менеджера медіа та онлайн-спільноти, фахівця зі зв’язків з громадськістю. Маркетингове адміністрування сучасною школою є відповіддю на актуальні потреби сучасного ринку освітніх послуг. Таке управління спрямоване на задоволення потреб споживачів й водночас стає стимулом й передумовою забезпечення якості пропонованих послуг, посилення мотивації успіху вчительського колективу та передумовою розвитку педагогічних інновацій