Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
No full textIn the article a question is considered from forming of gift of children in the conditions of establishment of out-of-school education. The authors of the article put the followings tasks: to analyse the socialpedagogical aspects of study of problem of gift of children; to light up the problems of socialization of the gifted child; to define directions, forms and methods of work of teacher of establishment of out-of-school education, with the gifted children and their parents. Characterizing the portrait of the gifted child, researchers mark, that children are gifted perceived many as the exceptional phenomenon, which needs considerable attention from the side of parents, teachers, surroundings. A gift at this look is perceived as a multivariable model: it follows notices, that, it is existed over one hundred determinations of concept «gift». Examining basic strategies of forming and development of the gifted children in establishments of out-of-school education, certainly followings orientiri: growth of role of out-of-school activity through forming creatively kreativnikh kompetentnostey pupils; freedoms of choice by the pupils of additional educational services, tutorship; conditioning for the collaboration of pupils and teachers, at minimum participation of teacher: it follows to take into account that at co-operating with the gifted children in the sphere of out-of[1]school education main in organization of forming of gift of children there is importance of conditioning not so much for the sake of mastering of certain aggregate of knowledges students, skil’ki for the sake of development of ability of child to open on your own new personality possibilities on the basis of capturing information, that, by realization of transition from the idea of development of personality to the idea of its samorozvitku. Thus, a leading place in socialpedagogical activity must occupy social defence and support of the gifted children with the purpose of diminishing on them of negative consequences of mikrosociumu. The prospects of subsequent researches are foreseen in consideration of ways of optimization of work in direction of creative development of gift of children in the conditions of out-of-school activity.У статті розглядається питання формування обдарованості дітей в умовах закладу позашкільної освіти. Автори наукового дослідження ставлять перед собою такі завдання як: проаналізувати соціально-педагогічні аспекти вивчення проблеми обдарованості дітей; висвітлити проблеми соціалізації обдарованої дитини; визначити напрями, форми і методи роботи педагога закладу позашкільної освіти з обдарованими дітьми та їхніми батьками. Зазначається, що портрет обдарованої дитини, науковці визначають як явище яке сприймається як виняток та потребує особливої уваги з боку батьків, педагогів та всього їх оточення. Обдарованість у такому разі сприймається як багатоваріантна модель, тобто існує понад сто визначень поняття «дар». У роботі розглядаються основні стратегії формування та розвитку обдарованих дітей у з закладах позашкільної освіти, серед них: зростання ролі позашкільної діяльності через формування творчо креативних компетентностей учнів; свободи вибору учнями додаткових освітніх послуг, опікунства; обумовлення співпраці учнів і вчителів, за мінімальної участі вчителя: необхідно враховувати, що за співпраці з обдарованими дітьми у сфері позашкільної освіти основним в організації формування обдарованості дітей є колаборація не стільки заради оволодіння учнями певною сукупністю знань, скільки заради розвитку вміння дитини самостійно розвивати в себе нові можливості особистості на основі фіксування інформації, а через усвідомлення переходу від ідеї розвитку особистості до ідеї її саморозвитку. Автори підкреслюють, що провідне місце в соціально-педагогічній діяльності має посідати соціальний захист і підтримка обдарованих дітей з метою зменшення тиску на них негативних наслідків мікросоціуму. Перспективи подальших досліджень передбачають у визначенні шляхів оптимізації роботи в напрямку творчого розвитку обдарованості дітей в умовах позашкільної діяльності
ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧИХ МАТЕРІАЛІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ (НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУЛЬТУРИ В КУРСІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ПОЧАТКУ ХХ СТ.)
No full textThe article analyzes the state of cultural development of Ukrainian society and the main aspects of its development. This study proposes to examine the role of local history materials in the process of studying cultural topics in Ukrainian history lessons. The goal is to analyze the depth and importance of these materials in shaping students’ understanding of the cultural life of the Ukrainian people in a particular historical period. The study aims to determine the optimal approaches to the use of local history sources to improve the effectiveness of teaching and develop a holistic understanding of the historical context of Ukraine’s cultural development. This publication examines the influence of the cultural and artistic life of Nizhyn on the development of Ukrainian culture in the late nineteenth and early twentieth centuries. The study also examines the importance of musical culture in Nizhyn. The role of F.D. Protsenko in the development of music education and professional activity during this period is emphasized. The work reveals important aspects of the development of cultural life in Nizhyn in the historical context under consideration. The work emphasizes the important role of folk art and traditions of the rural population of Nizhyn district in the pre-revolutionary period, when access to theaters and cinemas was limited. The authors analyze how peasants spent their free time on festivities and entertainment, which are closely linked to religious holidays and traditions. Particular attention is paid to hulbyshchy, dostvitky, and games, which were popular forms of leisure among the village youth. The study also describes the influence of mentors such as Motrona Bahmet from the village of Andriivka, who had a significant impact on the dissemination and preservation of folk songs in the region. The work highlights the importance of folk art as an important element of the cultural life of the rural population in the pre-revolutionary period.У статті проаналізовано стан культурного розвитку українського суспільства та головні аспекти його розвитку. Дане дослідження пропонує вивчити роль краєзнавчих матеріалів у процесі вивчення тем культури на уроках історії України. Ціль полягає в аналізі глибини та значення цих матеріалів у формуванні учнівського уявлення про культурне життя українського народу певного історичного періоду. Дослідження спрямоване на визначення оптимальних підходів до використання краєзнавчих джерел для підвищення ефективності навчання та розвитку цілісного розуміння історичного контексту культурного розвитку України. В даній публікації вивчено вплив культурно-мистецького життя Ніжина на розвиток української культури у кінці XIX та на початку XX століть. Дослідження також розглядає важливість музичної культури у Ніжині. Підкреслюється роль Ф.Д. Проценка у розвитку музичної освіти та професійної діяльності в цей період. Робота розкриває важливі аспекти розвитку культурного життя Ніжина в розглянутому історичному контексті. У роботі підкреслено важливу роль народної творчості та традицій сільського населення Ніжинського повіту в дореволюційний період, коли доступ до театрів та кіно був обмеженим. Автори аналізують, як селяни витрачали свій вільний час на гуляння та розваги, які тісно пов’язані з релігійними святами та традиціями. Особлива увага приділяється гульбищам, досвіткам та ігрищам, які були популярними формами дозвілля серед молоді села. Дослідження також описує вплив наставників, таких як Мотрона Багмет з села Андріївки, яка мала значний вплив на розповсюдження та збереження народних пісень у регіоні. Робота висвітлює значення народної творчості як важливого елементу культурного життя сільського населення в дореволюційний період
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги як інноваційна спеціалізована соціальна служба
No full textThe article examines the problem of introducing innovative approaches into the practice of social work on the example of a mobile team of social and psychological assistance. The purpose of the article is to study the practice of implementation and functioning of this innovative service in the sphere of social work of Ukraine. The mobile brigade of social and psychological assistance is characterized as a specialized social support service for persons who have suffered from domestic violence and/or gender-based violence. It was determined that this service is being formed to provide social and psychological assistance to the affected persons during departures, in particular, social services with: counseling; crisis and emergency intervention; social prevention according to their needs. The main forms and methods of its work are defined as: identification of victims of violence; drawing up a safety plan for the injured person; remote counseling and remote support; case management; individual and group work; arranging referrals for assistance to other service providers. It was found out that the idea of creating the MBSPD has been implemented in Ukraine since 2015 and is a response to the armed conflict in the east of Ukraine and the increase in the number of cases of violence. Today, there are more than 300 public services in Ukraine and more than 100 that were created with the support of UNFPA, the United Nations Population Fund. The main advantages of the service and the problems and obstacles that stand in the way of the development of mobile teams of social and psychological assistance in Ukraine are analyzed.У статті розглянуто проблему впровадження інноваційних підходів у практику соціальної роботи на прикладі мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Метою статті є вивчення практики впровадження та функціонування цього інноваційного сервісу у сфері соціальної роботи України. Охарактеризовано мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги як спеціалізовану соціальну службу підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Визначено, що ця служба утворюється для надання під час виїздів соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з: консультування; кризового та екстреного втручання; соціальної профілактики відповідно до їхніх потреб. Основними формами і методами її роботи визначено: виявлення осіб, які постраждали від насильства; складання плану безпеки для постраждалої особи; дистанційне консультування та дистанційний супровід; ведення випадку; індивідуальна і групова робота; організація перенаправлення для отримання допомоги до інших надавачів послуг. З’ясовано, що ідея створення МБСПД реалізується в Україні з 2015 р. і є відповіддю на збройний конфлікт на сході України та збільшення кількості випадків насильства. На сьогодні в Україні діє більше 300 служб державного підпорядкування і більше 100, які створені за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення. Проаналізовано основні переваги служби та проблеми і перешкоди, які стоять на шляху розвитку мобільних бригад соціально-психологічної допомоги в Україні
Вплив традиційних ідей давньокитайської філософії на художньо-естетичне виховання сучасної молоді КНР
No full textThe article presents the theoretical prerequisites of the formation of modern pedagogical science, which allow us to imagine a complete picture of the state and prospects of the development of artistic and aesthetic education in the system of general music education of the People’s Republic of China. The author has developed a significant number of studies devoted to the general problems of artistic and aesthetic education in the People’s Republic of China. Based on the analysis, the important role of national cultural traditions in solving the tasks of artistic and aesthetic education of youth, which historically occupy a special place in China, is revealed. Attention is focused on the fact that since the time of the great Confucius, music allows to see and understand the beauty of the surrounding world, contributes to the spiritual and moral improvement of a person, has a beneficial effect on social tasks and social relations. It has been proven that the understanding of the role of artistic and aesthetic education of young people is relevant, it can be traced in normative state documents, which are the basis of the organization of the music education system of the People’s Republic of China. The historical, cultural, national factors and traditional ideas of ancient Chinese philosophy, in particular harmony, as the main direction of the existence of human culture, which influence the peculiarities of artistic and aesthetic education of modern youth in the paradigm of Chinese musical culture, are characterized. The importance of the influence of traditional national cultural traditions on the development of music education in the People’s Republic of China with the gradual introduction of modern world trends in the scientific and pedagogical space is proven. It is noted that the solution of large-scale tasks is impossible without scientific understanding of conceptual ideas and rich experience of artistic and aesthetic education accumulated today in the People’s Republic of China. It is emphasized that the latest methods and forms of artistic and aesthetic education are widely used in the educational process, which are based on ancient Chinese traditions and at the same time take into account modern trends in the development of musical and pedagogical education. A harmonious combination of unique national features of artistic and aesthetic education and progressive European methods is presented.У статті представлено теоретичні передумови становлення сучасної педагогічної науки, що дозволяють уявити цілісну картину щодо стану та перспективи розвитку художньо-естетичного виховання в системі загальної музичної освіти КНР. Автором опрацьовано значну кількість досліджень, присвячених загальним проблемам художньо-естетичного виховання у КНР. На підставі зробленого аналізу розкривається важлива роль національних культурних традицій у вирішенні завдань художньо-естетичного виховання молоді, які історично посідають у Китаї особливе місце. Акцентовано увагу на тому, що ще з часів великого Конфуція музика дозволяє побачити і зрозуміти красу навколишнього світу, сприяє духовному та моральному вдосконаленню людини, благотворно впливає на суспільні завдання та соціальні відносини. Доведено, що розуміння ролі художньо-естетичного виховання молоді є актуальним, простежується в нормативних державних документах, що лежать в основі організації системи музичної освіти КНР. Охарактеризовано історичні, культурологічні, національні фактори і традиційні ідеї давньокитайської філософії, зокрема гармонії, як магістрального напряму існування культури людства, що впливають на особливості художньоестетичного виховання сучасної молоді у парадигмі китайської музичної культури. Доведено значення впливу традиційних національних культурних традицій на розвиток музичної освіти у КНР з поступовим впровадженням сучасних світових тенденцій науково-педагогічного простору. Зазначено, що вирішення масштабних завдань неможливе без наукового осмислення концептуальних ідей та багатого досвіду художньо-естетичного виховання, накопиченого на сьогодні в Китайській Народній Республіці. Підкреслено, що у освітньому процесі широко використовуються новітні методи і форми художньо-естетичного виховання, які засновані на давньокитайських традиціях і одночасно враховують сучасні тенденції розвитку музично-педагогічної освіти. Представлено гармонійне поєднання унікальних національних особливостей художньо-естетичного виховання та прогресивних європейських методик
Науково-практичні вектори музикознавства в контексті мистецької освіти Ніжинської вищої школи
No full textThe article investigates the scientific and practical vectors of musicology in the art education at Nizhyn Higher School. In this article a special form of artistic and creative perception of the world is characterized in the context of music. The scientific and practical need for musicologist teachers, their participation in educational, concert practical activities for students of vocalists, instrumentalists, and creative teams is argued. Oleksandr Rostovskyi, Professor, Doctor of Pedagogical Sciences, was a continuation of the institution’s tradition of inviting musicologists to teach subjects in the history and basics of music theory at the Faculty of Music and Pedagogy. The article focuses on scientific communications on the problem of art education, musicological regionalism as components during all-Ukrainian scientific and practical conferences with the participation of scientists from by Mykola Rylsky Institute of Art History, Folklore and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine. In the paper, attention is focused on the organization and conduct of vocal, choral, instrumental, choreographic competitions, festivals, guest lectures with the participation of musicologists. Their publications form vectors for creativity, practical experience of future teachers of art education. The cause-and-effect relationship between stage performance practice of students and their supervisors with scientific publications of musicologists about the creative achievements and achievements of students and groups in the context of popularization of forms and genres of musical culture in Ukraine and abroad is characterizedУ статті представлено науково-практичні вектори музикознавства в сьогоденні мистецької освіти Ніжинської вищої школи. Актуалізовано їх сутність у контексті музичного мистецтва, як особливої форми художнього-творчого осягнення світу. Аргументовано науково-практичну потребу у викладачах-музикознавцях, їх залученні до навчально-виховної, концертно-виконавської практики здобувачів-вокалістів, інструменталістів, студентських творчих колективів. Виокремлено постать доктора педагогічних наук, професора О. Я. Ростовського у продовженні традиції закладу запрошувати музикознавців для викладання на музично-педагогічному факультеті дисциплін з історії, основ теорії музики. Виокремлено наукові комунікації з проблематики мистецької освіти, музикознавчої регіонології як органічних складових у ході проведення на базі мистецьких кафедр Університету всеукраїнських науково-практичних конференцій за участю вчених Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського Національної академії наук України. Наголошено на проведенні вокальних, хорових, інструментальних, хореографічних конкурсів, фестивалів, гостьових лекцій за участю музикознавців. Їхні публікації утворюють вектори для творчості, набуття практичного досвіду майбутніх педагогів з мистецької освіти. Охарактеризовано причинно-наслідковий зв’язок сценічно-виконавської практики студентів, їх педагогів-наставників з науковими публікаціями музикознавців про творчі досягнення й здобутки студентів, колективів у контексті популяризації форм та жанрів музичної культури в сьогоденні України, за межами держави
Об’єктивація концепту любов у романі Григорія Тютюнника «Вир»
No full textThe article is devoted to the identification and characterization of usual and individually authored lexical-semantic variants of the lexeme love as objectifiers of the concept of LOVE, the sensory sphere, the emotional states of the characters of the novel «Whirlpool», the peculiarities of the use of units of the lexical-semantic and phraseological systems. It has been found that the objectifier of the concept of LOVE, the feeling and feeling of love in the novel is the lexeme love, which represents a number of usual lexical-semantic options: 1) love - a feeling of sincere and deep affection; 2)love is a person who is loved; 3) love -interest, inner, spiritual drive; 4) love is an intimate relationship. The individual and authorial objectification of the concept of LOVE is represented by lexical-semantic options, contextually motivated, verbalized explicit and implicit semantic plans: 1) love - feelings of affection towards a person of the opposite sex, love; 2) love is the union of two souls; 3) love is a force that changes a person, plays a special role, becomes the meaning of life; 4) love is torment, suffering. The semantics of feelings and feelings of love are verbalized in the novel not only explicitly (using appropriate lexical-semantic variants of substantives, attributes, verbiatives, adverbials), but also implicitly - without using names to denote feelings and feelings of love, with the help of individual author associations, nominations certain fragments of the environment directed at the verbalization of the emotional intentions of the characters. It was revealed that a significant, individual and authorial characteristic of emotional states, feelings and feelings of love in the novel is in their ambivalent representation, the use of epithet constructions, metaphorical models, comparative turns, paraphrases. Contrastive objectification of feelings and feelings of love is usually provided by contextual combinations of lexemes with opposite axiological semantic plans, extensive pictorial descriptions of complex psycho-emotional states, reproduction of internal portrait characteristics of characters against the background of landscapes, Ukrainian landscapes, pictures of nature, etc. Стаття присвячена виявленню та характеристиці узуальних й індивідуально-авторських лексико-семантичних варіантів лексеми любов як об’єктиваторів концепту ЛЮБОВ, почуттєвої сфери, емоційних станів персонажів роману «Вир», особливостей використання одиниць лексико-семантичної та фразеологічної систем. З’ясовано, що об’єктиватором концепту ЛЮБОВ, почуття і відчуття любові в романі постає лексема любов, яка репрезентує низку узуальних лексико-семантичних варіантів: 1) любов – почуття щирої й глибокої сердечної прихильності; 2) любов – особа, яку люблять; 3) любов – інтерес, внутрішній, духовний потяг; 4) любов – інтимні стосунки. Індивідуально-авторська об’єктивація концепту ЛЮБОВ репрезентована лексико-семантичними варіантами, контекстуально мотивованими, вербалізованими експліцитними та імпліцитними семантичними планами: 1) любов – почуття приязні до особи протилежної статі, кохання; 2) любов – єднання двох душ; 3) любов – сила, що змінює людину, відіграє особливу роль, стає сенсом життя; 4) любов – мука, страждання. Семантика почуття і відчуття любові вербалізована в романі не лише експліцитно (із використанням відповідних лексико-семантичних варіантів субстантивів, атрибутивів, вербіативів, адвербіативів), а й імпліцитно – без використання найменувань на позначення почуття і відчуття любові, за допомогою індивідуально-авторських асоціацій, номінацій певних фрагментів довкілля, скерованих на вербалізацію почуттєвих інтенцій персонажів. Виявлено, що знакова, індивідуально-авторська характеристика емоційних станів, почуття і відчуття любові в романі – у їхній амбівалентній репрезентації, використанні епітетних конструкцій, метафоричних моделей, порівняльних зворотів, парафраз. Контрастивну об’єктивацію почуття і відчуття любові зазвичай забезпечують контекстуальні поєднання лексем із протилежними аксіологічними семантичними планами, розлогі образні описи складних психоемоційних станів, відтворення внутрішніх портретних характеристик персонажів на тлі пейзажів, українських краєвидів, картин природи тощо
Образ М. Гоголя в сучасній письменницькій есеїстиці
No full textThe article deals with Gogol’s discourse of modern essay writing. Emphasis is placed on the iconic essayists of modern Ukrainian literature who tried to understand the phenomenon of M. Gogol (E. Kononenko, L. Deresh, O. Zabuzhko, Yu. Andrukhovych, V. Makhno, Yu. Vynnychuk, P. Kraliuk), the formats are outlined the existence of essays about M. Gogol in modern literature (one-person work, essay-part of a book, portrait essay-part of a collection as a collection of portraits). Attention is drawn to the fact that the modern practices of essayistic portraiture were laid by the classics of Ukrainian literature, and modern authors have become the continuation of these traditions, and the figure of M. Gogol is a vivid testimony to this (E. Malaniuk, Yar Slavutych, R. Ivanychuk). The leading narratives and narratives of works about the classics of literature of the 19th century in the essays of modern Ukrainian authors are outlined. Attention is focused on the values of the analyzed works: they are interesting not so much because of the proposed arrangement of information about M. Gogol or the interpretation of his works in certain contexts, which is important for writers, as for their individual interpretation of what became the object of observation. In essays about M. Gogol or about something in the context of his legacy, the authors do not simply indicate their presence (topic) and existential existence in its geographical, historical, literary-critical, philosophical, etc. concreteness, but, above all, (self-)identify, present their own system of thinking coordinates as an artist and a person, are concentrated in certain locations of reality.У статті йдеться про гоголівський дискурс сучасної письменницької есеїстичної творчості. Наголошено на знакових авторах-есеїстах сучасної української літератури, які вдавалися до осмислення феномену М. Гоголя (Є. Кононенко, Л. Дереш, О. Забужко, Ю. Андрухович, В. Махно, Ю. Винничук, П. Кралюк), окреслено формати побутування есеїв про М. Гоголя в новітньому письменстві (одноосібний твір, есей-частина книги, портретний есей-частина збірки як колекції портретів). Звернено увагу на той факт, що сучасні практики есеїстичного портретування були закладені класиками української літератури, а сучасні автори стали продовжувачами цих традицій, і постать М. Гоголя – яскраве тому свідчення (Є. Маланюк, Яр Славутич, Р. Іваничук). Окреслено провідні наративи та ментативи творів про класика літератури ХІХ століття в есеях сучасних українських авторів. Акцентована увага на цінності проаналізованих творів: вони цікаві не так запропонованим упорядкуванням відомостей про М. Гоголя чи інтерпретацією його творів у певних контекстах, що важливо для письменників, скільки їх індивідуальною інтерпретацією того, що постало обʼєктом обсервації. В есеях про М. Гоголя чи про щось в контексті його спадщини автори не просто означують свою присутність (топіку) та екзистенційне буття в його географічній, історичній, літературно-критичній, філософській тощо конкретиці, а, передусім, (само)ідентифікуються, представляють власну систему мислительних координат як митця й людини, концентруються у певних локаціях реальності
Механізми вирішення проблеми здоров’язбереження підлітків в умовах позашкільного закладу
No full textThe article explores the importance of health-preserving technologies in the educational process of fostering a healthy lifestyle among students in extracurricular institutions. It addresses issues related to societal sustainability and the future development of the state, specifically focusing on the preservation and enhancement of children’s health. The essence of the concept of "technology" is clarified in the paper, along with a classification of existing health-preserving technologies. The criteria for evaluating health-preserving activities are characterized, including the development of motivation for success, consideration of students’ workload capacity, personal orientation, as well as hygienic conditions and a positive psychological climate. The article outlines ways to optimize the process of maintaining children’s health through health-preserving technologies, as well as the stages involved in developing health[1]preserving competence and nurturing the student as a physically developed individual, prepared for socially beneficial activities. It is justified that the implementation of such technologies in the educational process not only fosters the establishment of resilient social attitudes toward a healthy lifestyle but also helps prevent illness among the younger generation. The authors emphasize that a healthy child is the foundation of a healthy society, and that developing health-preserving competence should be at the forefront of the attention of teachers and specialists of the social sphere. Therefore, the need for a responsible approach to personal health and the health of society is underlined, as it is an important direction in modern education. The authors hope that the research findings will contribute to the development of health-preserving programs in extracurricular educational institutions and enhance the focus on nurturing healthy, physically active youth capable of facing the challenges of the modern world. It is essential for the health of the younger generation to become a priority not only in educational policies but also in the social policies of the state, which will open new opportunities for the harmonious development of society.У статті досліджується важливість здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі формування здорового способу життя учнівської молоді в позашкільному закладі. Розглянуто питання, пов’язане зі сталістю суспільства та майбутнім розвитком держави – проблему збереження та зміцнення здоров’я дітей. Визначено критерії здоров’язбережувального оцінювання занять, серед яких: формування мотивації на досягнення успіху, урахування працездатності вихованців, особистісна зорієнтованість, а також гігієнічні умови і позитивний психологічний клімат. Розкрито сутність поняття «технологія» та надана класифікація існуючих технологій здоров’язбереження. Окреслено шляхи оптимізації процесу збереження здоров’я дітей засобами цих технологій, а також етапи формування здоров’язбережувальної компетентності та виховання особистості учня як фізично розвиненої, підготовленої до суспільно-корисної діяльності. Обґрунтовано, що впровадження таких технологій у виховний процес сприяє не лише формуванню стійких соціальних установок щодо здорового способу життя, але й запобіганню захворюваності серед підростаючого покоління. Авторами підкреслено, що здорова дитина є основою здорового суспільства, і що формування здоров’язбережувальної компетентності має бути в центрі уваги педагогів та фахівців соціальної сфери. У статті акцентовано увагу на необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я соціуму, що є важливим напрямком сучасної освіти. Особливо важливо в умовах сучасних викликів суспільства, таких як пандемії, стреси та негативний вплив екології, забезпечити належну підготовку молоді до активного і здорового способу життя. Впровадження здоров’язбережувальних технологій є необхідним кроком для формування свідомих громадян, готових до відповідальних дій на користь власного здоров’я та добробуту суспільства в цілому. Автори сподіваються, що результати дослідження сприятимуть розвитку прог[1]рам здоров’язбереження в закладах позашкільної освіти та посилять увагу до виховання здорової, фізично активної молоді, яка зможе протистояти викликам сучасного світу. Важливо, щоб здоров’я молодого покоління стало пріоритетом не лише в освітній, але й у соціальній політиці держави, що відкриває нові можли[1]вості для гармонійного розвитку суспільств
Сучасні методи ранньої та пізньої реабілітації пацієнтів після ішемічного інсульту
No full textThe article highlights modern methods of early and late rehabilitation of patients after ischemic stroke. The relevance of the topic of rehabilitation of patients after ischemic stroke is due to a significant increase in the number of stroke cases all over the world, including Ukraine. Ischemic stroke is one of the main causes of disability and loss of working capacity, which leads to serious physical, cognitive and psychosocial consequences for patients. Despite significant progress in the treatment of the acute phase of stroke, the problem of rehabilitation remains critical to ensure recovery and improve the quality of life of patients.
Emphasis is placed on the importance of timely initiation of rehabilitation measures, in particular at the first stages after stabilization of the patient’s condition. Early rehabilitation is important to prevent the development of complications such as thrombosis, bedsores, contractures, hypostatic pneumonia arising from low motor activity. The main goal of rehabilitation is to return the patient to the highest possible level of physical, cognitive, emotional and social functions.
A multidisciplinary approach, which includes doctors, physiotherapists, occupational therapists, speech therapists and other specialists, is recognized as the most effective for achieving optimal results. An important component is the mobilization of patients, which should begin as early as possible, which contributes to the improvement of motor functions and general health. Active participation of the patient in the rehabilitation process, including activities of daily living (ADL), also plays a key role in recovery.
Late rehabilitation is no less important, as the continuation of rehabilitation measures after discharge from the hospital helps to reduce the risk of functional deterioration and improve the patient’s quality of life. In particular, research shows that rehabilitation, which continues for a year after a stroke, contributes to a significant improvement in functional indicators and the level of independence of patients.
Thus, modern methods of rehabilitation after ischemic stroke include both early and late stages, and their duration and intensity should be individually adapted to the patient’s condition.У статті висвітлено сучасні методи ранньої та пізньої реабілітації пацієнтів після ішемічного інсульту. Актуальність теми реабілітації пацієнтів після ішемічного інсульту обумовлена значним зростанням кількості випадків інсультів у всьому світі, включаючи Україну. Ішемічний інсульт є однією з основних причин інвалідності та втрати працездатності, що призводить до серйозних фізичних, когнітивних та психосоціальних наслідків для пацієнтів. Незважаючи на значний прогрес у лікуванні гострої фази інсульту, проблема реабілітації залишається критичною для забезпечення відновлення та покращення якості життя пацієнтів.
Акцент зроблено на важливості своєчасного початку реабілітаційних заходів, зокрема на перших етапах після стабілізації стану пацієнта. Рання реабілітація є важливою для запобігання розвитку ускладнень, таких як тромбози, пролежні, контрактури, гіпостатична пневмонія, що виникають через низьку рухову активність. Основною метою реабілітації є повернення пацієнта до максимально можливого рівня фізичних, когнітивних, емоційних і соціальних функцій.
Мультидисциплінарний підхід, який включає лікарів, фізіотерапевтів, ерготерапевтів, логопедів та інших фахівців, визнаний найбільш ефективним для досягнення оптимальних результатів. Важливим компонентом є мобілізація пацієнтів, яка має розпочинатися якомога раніше, що сприяє поліпшенню рухових функцій та загального стану здоров’я. Активна участь пацієнта в процесі реабілітації, включаючи виконання вправ для повсякденної активності (ADL), також відіграє ключову роль у відновленні.
Пізня реабілітація є не менш важливою, оскільки продовження відновлювальних заходів після виписки з лікарні допомагає знизити ризик функціональних погіршень та поліпшити якість життя пацієнта. Зокрема, дослідження демонструють, що реабілітація, яка триває впродовж року після інсульту, сприяє значному покращенню функціональних показників і рівня самостійності пацієнтів.
Таким чином, сучасні методи реабілітації після ішемічного інсульту включають як ранні, так і пізні етапи, і їхня тривалість та інтенсивність мають бути індивідуально адаптовані до стану пацієнта
Особливості центральної гемодинаміки у дівчат з вродженими вадами зору
No full textAmong the pathologies of the eye, the leading role in the formation of human disability belongs to blindness and low vision. The number of people with disabilities caused by the pathology of the visual system is constantly growing, this pathology ranks fourth in terms of number and prevalence in the world. Dysfunctions of the visual sensory system can be acquired or congenital. Congenital pathology of the organ of vision can be both an independent disorder and combined with other pathological processes. Among the congenital pathologies of the visual sensory system, there is an increase in anomalies associated with disorders of the development of the organ of vision. Visual dysfunctions are caused by secondary pathologies: deterioration of coordination of movements, violations of various degrees in working posture and posture, formation of an immunodeficiency state in systemic immunity, hypodynamia, deterioration of central hemodynamics (on the background of acquired myopia). The purpose of our study is to study indicators characterizing the functioning of the cardiovascular system against the background of congenital pathology of the visual sensory system (complete or partial blindness) in girls (21.4±1.5 years old). The study was conducted on a group of volunteers, which consisted of 20 people – the control/first group (practically healthy), 20 people – the second group (volunteers with complete or partial blindness). The state of the cardiovascular system was characterized by heart rate, systolic and diastolic blood pressure, pulse pressure, mean blood pressure, systolic blood volume, minute blood volume, circulation efficiency coefficient, Kerdo index, average duration of the cardiac cycle, second volume blood volume, cardiac index, Robinson index. All studied indicators in the second group were significantly higher compared to the control (from 8% to 44%), diastolic pressure was significantly lower than the control, the average duration of the cardiac cycle and the average arterial pressure did not have a significant difference compared to the control. In girls with congenital vision pathology, the activity of the cardiovascular system is characterized by stress in the work of the heart, signs of exhaustion of adaptation reserves, the formation of a generalized pathophysiological process that includes the cardiovascular system and regulatory centers.Серед патологій ока провідна роль в формуванні інвалідності людини належить сліпоті та слабкозоркості. Кількість населення з інвалідністю, викликаною патологією зорової системи, постійно зростає, зазначена патологія посідає четверте місце за кількістю та розповсюдженістю в світі. Дисфункції зорової сенсорної системи можуть бути набуті або вроджені. Вроджена патологія органу зору може бути як самостійне порушення, так і в поєднані з іншими патологічними процесами. Серед вроджених патологій зорової сенсорної системи спостерігається збільшення аномалій, пов’язаних з порушеннями розвитку органу зору. Дисфункції зору викликають вторинні патології: погіршення координації рухів, порушення різного ступеня в робочій позі та поставі, формування імунодефіцитного стану в системному імунітеті, гіподинамія, погіршення центральної гемодинаміки (на фоні набутої короткозорості).
Метою нашого дослідження є вивчення показників, що характеризують функціонування серцево-судинної системи на фоні вродженої патології зорової сенсорної системи (повна або часткова сліпота) у дівчат (21,4±1,5 років).
Дослідження проводилось на групі волонтерів, яка складалася з 20 осіб – контрольна/перша група (практично здорові), 20 осіб – друга група (волонтери з повною або частковою сліпотою). Стан серцево-судинної системи характеризували частота серцевих скорочень, артеріальний тиск систолічний та діастолічний, пульсовий тиск, середній артеріальний тиск, систолічний об’єм крові, хвилинний об’єм крові, коефіцієнт економічності кровообігу, індекс Кердо, середня тривалість серцевого циклу, секундний об’єм крові, серцевий індекс, індекс Робінсона.
Всі досліджувані показники в другій групі були достовірно більші в порівняні з контролем (від 8 % до 44 %), діастолічний тиск був достовірно менший за контроль, середня тривалість серцевого циклу та середній артеріальний тиск не мали достовірної різниці в порівняні з контролем.
У дівчат з вродженою патологією зору діяльність серцево-судинної системи характеризується напруженням в роботі серця, ознаками виснаження адаптаційних резервів, формуванням генералізованого патофізіологічного процесу, який охоплює серцево-судинну систему та регуляторні центри