Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Необхідність вивчення інноваційних інтернет-технологій майбутніми вчителями у закладах вищої освіти
Full text linkThe modern world is characterized not only by military conflicts, but also by the development of technologies that are actively introduced into various spheres of human activity. Education as a leading branch of human activity must introduce innovative technologies and ensure the formation of readiness of future teachers to use innovative Internet technologies in professional activities. The article identifies which innovative Internet technologies it is advisable for future teachers, in particular future teachers of computer science, to study in higher education institutions. The Ukrainian and European regulatory and legal principles of the development of education in the direction of introducing digital technologies, in particular Internet technologies, into the educational process are considered. The experience of Ukrainian scientists in using Internet technologies in the educational process is presented. Model curricula in computer science for general secondary education institutions are analyzed. A list of questions that should be added to the syllabi and work programs of the educational components "Internet technologies and resources", "Programming of Internet-oriented applications" (using the example of Izmail State University of Humanities) is proposed. It was concluded that updating the work programs of educational components ensures the formation of the readiness of future teachers, in particular future teachers of computer science and mathematics, to use innovative Internet technologies in their future professional activities.Сучасний світ характеризується не тільки воєнними конфліктами, а й розвит ком технологій, які активно впроваджуються у різноманітні сфери людської діяльності. Освіта як провідна галузь людської діяльності повинна впроваджува ти інноваційні технології та забезпечувати формування готовності майбутніх учителів до застосування інноваційних інтернет-технологій у професійній діяльності. У статті визначено які інноваційні інтернет-технології доцільно вивчати май бутнім учителям, зокрема майбутнім учителям інформатики, у закладах вищої освіти. Розглянуто українські та європейські нормативно-правові засади розвит ку освіти у напрямі впровадження цифрових технологій, зокрема інтернет технологій, в освітній процес. Представлено досвід українських учених щодо використання інтернет-технологій в освітньому процесі. Проаналізовано мо дельні навчальні програми з інформатики для закладів загальної середньої освіти. Запропоновано перелік питань, які доцільно додати до силабусів і робочих програм освітніх компонентів «Інтернет-технології та ресурси», «Програму вання інтернет-орієнтованих додатків» (на прикладі Ізмаїльського державного гуманітарного університету). Зроблено висновок, що оновлення робочих прог рам освітніх компонентів забезпечить формування готовності майбутніх учителів, зокрема майбутніх учителів інформатики та математики, до засто сування інноваційних інтернет-технологій у майбутній професійній діяльності
Дослідження морфології черепних швів за допомогою КТ й МРТ: огляд літератури
Full text linkThe article aims to trace the establishment and evolution of research using computed tomography and magnetic resonance imaging for studying the normal morphology and development of cranial sutures. It was established that in the mid-1980’s, the advent of computed tomography became a turning point in cranial suture research, overcoming the limitations of bone scintigraphy and eliminating the need to administer radionuclides to patients. Computed tomography quickly took its place as the technology for optimal visualization of bone anatomy; however, radiological examination of sutures was later recognized as redundant in most cases due to advances in surgical treatment of craniosynostosis. Systematic studies from the 1990’s to the early 2000’s established CT as the gold standard for cranial suture imaging. Regarding the second decade of the 21st century, this period was characterized by the development of optimal technical scanning parameters and the creation of the first normative databases for pediatric practice, which filled a critical gap in diagnostic standardization. With the development of micro-computed tomography technology, new opportunities opened up for studying suture ultrastructure, as it enabled non-destructive analysis at the microscopic level. Simultaneously, growing concerns about radiation exposure stimulated the search for alternatives in the form of magnetic resonance imaging, which gradually evolved from an experimental method to a clinically acceptable one for diagnostics. Recent studies indicate that a transition is occurring from exclusive use of computed tomography to a balanced approach, where magnetic resonance imaging is considered a promising alternative for routine monitoring, especially in pediatrics, reflecting the general trend in modern medicine toward minimizing radiation exposure to patients. On the other hand, at the turn of the 2010s and 2020s, building on the achievements of predecessors, researchers began to predominantly investigate cranial suture pathologies using CT and MRI. A review of these works represents a prospect for further researchУ статті поставлено за мету простежити особливості становлення та еволюції досліджень із комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії для дослідження нормальних морфології та розвитку черепних швів. Встановлено, що в середині 1980-х рр. поява комп’ютерної томографії стала переломним моментом у дослідженні черепних швів, подолавши обмеження сцинтиграфії кісток та усунувши необхідність вводити пацієнтам радіонукліди. Комп’ютерна томографія швидко посіла місце технології для найкращої візуалізації кісткової анатомії, проте згодом радіологічні дослідження швів було визнано надлишковими у більшості випадків завдяки досягненням у хірургічному лікуванні краніосиностозу. Систематичні дослідження 1990-х – початку 2000-х рр. встановили КТ як золотий стандарт візуалізації черепних швів. Щодо другого десятиліття ХХІ ст., цей період характеризувався розробкою оптимальних технічних параметрів сканування й створенням перших нормативних баз даних для педіатричної практики, що заповнило критичну прогалину в стандартизації діагностики. З розвитком технологій мікро-комп’ютерної томографії відкрилися нові можливості дослідження ультраструктури швів, оскільки дав змогу забезпечити неруйнівний аналіз на мікроскопічному рівні. Водночас усе більше занепокоєння щодо радіаційного навантаження стимулювало пошук альтернатив у формі магнітно-резонансної томографії, яка поступово еволюціонувала від експериментального методу до клінічно прийнятного для діагностики. Останні дослідження вказують на те, що відбувається перехід від виключного використання комп’ютерної томографії до збалансованого підходу, де магнітно-резонансна томографія розглядається як перспективна альтернатива для рутинного спостереження, особливо в педіатрії, що віддзеркалює загальну тенденцію сучасної медицини до мінімізації радіаційного впливу на пацієнтів. З іншого боку, на межі 2010-х і 2020-х рр., спираючись на здобутки попередників, за допомогою КТ і МРТ науковці починають досліджувати переважно патології черепних швів. Огляд цих праць є перспективою подальшого дослідження
Застосування ігрових методів навчання на заняттях з англійської мови в умовах соціально-емоційного середовища
No full textThis article explores game-based teaching methods in foreign language classes within socio-emotional environments. In today’s educational landscape, where personal development is increasingly important, creating a supportive socio-emotional learning environment is essential for developing future professionals. The article examines the theoretical aspects of game-based learning, discusses its impact on achieving specific competencies, and analyses various types of games. It emphasises fostering a positive social and emotional environment in the classroom, which enhances material learning and develops students’ professional and communicative competencies. Furthermore, the article provides examples of specific game methods suitable for foreign language or English as a Foreign Language (EFL) classes, tailored to different types of speech activities. The authors highlight that incorporating game methods makes the educational process more engaging, stimulates students’ cognitive activity, nurtures their emotional and social development, and fosters creativity and critical thinking skills. The article also underscores the use of games to enhance students’ interaction skills, emphasising the cultural characteristics that should be considered when applying game-based activities. Additionally, the authors note that these methods effectively increase student motivation and interest in learning a foreign language. Overall, the game-based teaching methods discussed in this article not only help students master lexical and grammatical content but also promote the development of communicative competence, teamwork skills, critical thinking, and creativity in problem-solving.Стаття присвячена дослідженню проблеми застосування ігрових методів навчання на заняттях з іноземної мови в умовах соціально-емоційного середо вища. В реаліях сучасного освітнього процесу, коли особливої актуальності набуває розвиток особистості, створення соціально-емоційного освітнього середовища в умовах закладу вищого освіти є необхідним задля досягнення професійної складової майбутнього фахівця. У статті розглядаються теоре тичні аспекти використання ігрових методів навчання, описується їхній вплив на формування основних компетентностей у процесі вивчення іноземної мови, подається аналіз різноманітних ігор в залежності від їхнього типу. Особлива увага приділяється створенню сприятливого соціально-емоційного середовища на заняттях, яке сприяє ефективному засвоєнню матеріалу та розвитку професійної комунікативної компетентності. У статті також наведені прик лади конкретних ігрових методів навчання, які можуть використовуватися на заняттях з іноземної мови, зокрема за професійним спрямуванням, в залежності від виду мовленнєвої діяльності. Авторами підкреслено, що використання ігрових методів не тільки робить освітній процес цікавим та захоплюючим, але й сприяє розвиткові пізнавальної діяльності студентів, їхньої емоційної та соціальної сфери, а також розвиває креативність та критичне мислення. У статті опи сано використання ігрових методів навчання для розвитку навичок міжосо бистісної взаємодії. У цьому контексті наголошується на важливості врахування культурних особливостей студентів при застосуванні ігрової діяльності. Крім цього авторами зазначено, що ігрові методи навчання є ефективним засобом активізації навчальної діяльності, розвитку їхньої мотивації та інтересу до вивчення іноземної мови. Наведені ігрові методи навчання допомагають не тільки засвоїти лексичний та граматичний матеріал, але й сприяють розвит кові комунікативної компетентності, формують навички працювати та ефективно взаємодіяти в команді, критично мислити та творчо підходити до вирішення завдань
Візуальна грамотність як компонент предметно-мовного інтегрованого навчання англійської мови
No full textThis study investigates the integration of visual literacy strategies within Content and Language Integrated Learning (CLIL) English classrooms, specifically examining how artworks and visual organizers can enhance language acquisition while developing content knowledge. The research employs theoretical analysis of current CLIL practices and visual literacy development approaches. The study synthesizes findings from both international researchers (Coyle, Hood, Marsh; Dalton-Puffer, Nikula, Smit) and Ukrainian scholars (Morska, Nikolaieva, Salnyk), focusing on practical applications of visual thinking methodologies, virtual museum tours, and structured graphic organizers aligned with Bloom’s taxonomy. The implementation of visual literacy strategies within CLIL-based English language teaching demonstrates significant enhancement of both subject comprehension and language acquisition. Specific visual organizers (OPTIC framework, Venn diagrams, four component analysis charts) effectively support different cognitive levels while addressing various learning styles. Virtual museum activities and art analysis promote meaningful communication while developing critical thinking skills. The structured integration of content and language through visual frameworks creates an inclusive learning environment that accommodates diverse learning preferences. This research addresses a significant gap in Ukrainian educational research by systematically examining visual literacy development within CLIL-based English language instruction. It proposes a comprehensive approach that aligns visual literacy strategies with Bloom’s taxonomy to simultaneously develop cognitive skills and language competence. The findings provide teachers with concrete strategies for implementing visual organizers and art-based activities within CLIL-oriented English classrooms. The proposed approaches are particularly valuable in distance and blended learning environments, offering structured frameworks to enhance student engagement and comprehension across multiple learning modalities.У статті досліджується інтеграція стратегій візуальної грамотності в класи англійської мови з предметно-мовним інтегрованим навчанням (CLIL), зокрема вивчається, як твори мистецтва та візуальні організатори можуть покращити засвоєння мови, одночасно розвиваючи знання змісту. Дослідження використовує теоретичний аналіз поточних практик CLIL та підходів до розвитку візуальної грамотності. Дослідження синтезує висновки як міжнарод них дослідників (Койл, Гуд, Марш; Далтон-Паффер, Нікула, Сміт), так і українських вчених (Морська, Ніколаєва, Сальник), зосереджуючись на практичному засто суванні методологій візуального мислення, віртуальних екскурсій музеями та структурованих графічних організаторів у відповідності до таксономії Блума. Впровадження стратегій візуальної грамотності в рамках викладання англій ської мови на основі CLIL демонструє значне покращення як розуміння предмета, так і засвоєння мови. Спеціальні візуальні організатори (OPTIC framework, діаграми Венна, чотирикомпонентні діаграми аналізу) ефективно підтримують різні когнітивні рівні, звертаючись до різних стилів навчання. Робота з віртуаль ними музеями та аналіз творів мистецтва сприяють значущому спілкуванню, одночасно розвиваючи навички критичного мислення. Структурована інтеграція змісту та мови через візуальні рамки створює інклюзивне навчальне середовище, яке враховує різноманітні навчальні переваги. Стаття усуває значну прогалину в освітніх дослідженнях в Україні шляхом систематичного вивчення розвитку візуальної грамотності в рамках навчання англійської мови на основі CLIL. Вона пропонує комплексний підхід, який узгоджує стратегії візуальної грамотності з таксономією Блума для одночасного розвитку когнітивних навичок і мовної компетентності. Отримані результати дають вчителям конкретні стратегії для впровадження візуальних організаторів і художньої діяльності в класах англійської мови, орієн тованих на CLIL. Запропоновані підходи є особливо цінними в середовищах дистанційного та змішаного навчання, пропонуючи структуровані рамки для підвищення залученості та розуміння студентами різних методів навчання
Вплив регулярних занять спортом на показники центральної гемодинаміки у юнаків з вродженими вадами зору
No full textAny morphofunctional changes of the eye, whether congenital or acquired, are accompanied not only by disturbances in the activity of the visual sensory system, but also by disturbances in the implementation of the motor function of the human body. Disturbances in motor activity and coordination of movements are caused by a decrease in visual acuity, dysfunction of binocular vision and a decrease in the mobility of the eyeball. Pathology of the visual sensory system also has concomitant pathological processes that cause pathophysiological changes in the formation of motor reflexes and motor automatism, hypodynamia, deterioration of central hemodynamics, the formation of immunodeficiency states (cellular link of systemic immunity), disturbances in working posture and posture. The aim of our work is to study the impact of regular sports on indicators characterizing the functioning of the cardiovascular system against the background of congenital pathology of the visual sensory system (complete or partial blindness) in young men aged 22.8±1.2 years. The study was conducted on a group of volunteers, consisting of 21 people – control/first group (practically healthy), 21 people – second group (volunteers with congenital pathologies of the visual sensory system: complete or partial blindness). The state of the cardiovascular system was characterized by heart rate, systolic and diastolic blood pressure, pulse pressure, mean arterial pressure, systolic blood volume, minute blood volume, circulatory efficiency coefficient, Kerdo index, average duration of the cardiac cycle, second blood volume, cardiac index, Robinson index. Physical exercises in the second group of volunteers were regular swimming lessons for 1-2 hours 5 times a week. Against the background of congenital pathology of the visual sensory system, all indicators characterizing the state of the CCS were significantly higher compared to control values, but were within the reference values. Regular exercise caused a significant increase in the indicators of SBP and DBP, mean arterial pressure, CBC and cardiac output compared to the reference values. All the studied indicators of cardiovascular system after physical exercise had a significant difference compared to the baseline and control values. Heart rate, SBP and DBP, PT, mean arterial pressure, CBC and cardiac output were higher in the second group after physical exercise by 24%, 21%, 10%, 40.7%, 14.7%, 28.7%, 28.8% compared to the control. CBC after physical exercise was significantly lower compared to the baseline values, such a reaction indicates a weak adaptation of the heart muscle to physical exercise. IR after physical exertion decreased (to +7.33±0.5; after +5.5±0.45), which indicates a decrease in sympathetic tone and an improvement in the aerobic capabilities of the body. Thus, physical activity against the background of congenital pathology of the visual sensory system creates positive changes in the regulatory systems of blood circulation.Будь-які морфофункціональні зміни ока, чи то вроджені чи то набуті, супрово джуються не лише порушеннями в діяльності зорової сенсорної системи, а й порушеннями в реалізації рухової функції людського організму. Порушення в руховій активності та координації рухів зумовлені зниженням гостроти зору, дисфункцією бінокулярного зору та зниженні рухливості очного яблука. Пато логія зорової сенсорної системи також має супутні патологічні процеси, які викликають патофізіологічні зміни в утворенні рухових рефлексів та рухових автоматизмі, гіподинамію, погіршення показників центральної гемодинаміки, формування імунодефіцитних станів (клітинної ланки системного імунітету), порушення в робочій позі та поставі. Метою нашої роботи є дослідження впливу регулярних занять спортом на показники, що характеризують функціонування серцево-судинної системи на фоні вродженої патології зорової сенсорної системи (повна або часткова сліпота) у юнаків віком 22,8±1,2 років. Дослідження проводилось на групі волонтерів, яка складалася з 21 особи – контрольна/перша група (практично здорові), 21 особи – друга група (волонтери, які мають вроджені патології зорової сенсорної системи: повна або часткова сліпота). Стан серцево-судинної системи характеризували частота серцевих скорочень, артеріальний тиск систолічний та діастолічний, пульсовий тиск, середній артеріальний тиск, систолічний об’єм крові, хвилинний об’єм крові, коефіцієнт економічності кровообігу, індекс Кердо, середня тривалість серцево го циклу, секундний об’єм крові, серцевий індекс, індекс Робінсона. Фізичними вправам в другій групі волонтерів виступали регулярні заняття плаванням по 1 2 години 5 разів на тиждень. На фоні вродженої патології зорової сенсорної системи всі показники, що харак теризують стан ССС були достовірно більші в порівнянні з контрольними величинами, але знаходились в межах референтних значень. Регулярне заняття спортом викликало достовірне збільшення показники САр. та ДАр. тиску, середнього артеріального тиску, ХОК та секундний об’єм крові в порівнянні з референтними значеннями. Всі показники ССС, які досліджувалися, після фізичних навантажень мали достовірну відмінність в порівнянні з вихідними та контрольними значеннями. ЧСС, САр. та ДАр. тиску, ПТ, середнього арте ріального тиску, ХОК та секундний об’єм крові були більші в другій групі після фізичних навантажень на 24%, 21%, 10%, 40,7%, 14,7%, 28,7%, 28,8% в порівнянні з контролем. СОК після фізичних навантажень був достовірно менший в порівняні з вихідними значеннями, така реакція вказує на слабку адаптація серцевого м’язу до фізичних навантажень. ІК після фізичних навантажень, зменшився (до +7,33±0,5; після +5,5±0,45), що вказує на зменшення симпатичного тонусу та покращення аеробних можливостей організму. Таким чином фізичні навантаження на фоні вродженої патології зорової сенсорної системи формують позитивні зміни в регуляторних системах кровообігу
Міжгруповий розмах мінливості краніометричних ознак українців Чернігово-Сіверщини (XVII–XIX ст., чоловіки)
No full textLarge-scale research in human genetics on presumably neutral loci has shown that the vast majority of human diversity is observed among individuals within local populations. Previous distributions of craniometric diversity are similar to these genetic distributions, suggesting a limited role of interregional distinct selective pressures in shaping modern human craniometric diversity. Therefore, it is important to track how cranial variation is distributed. These results are significant for assessing the biological relationships of prehistoric samples that are temporally separated from modern human reference populations. The analysis of intergroup variability of anthropological features provides insight into the degree of morphological differentiation of the population. The ratio of the absolute difference between maximum and minimum feature values to the standard quadratic deviation can serve as a measure in evaluating this variability. However, conducting such analysis by centuries on our available material is impossible due to insufficient craniological series from the studied region. The research objective is to determine the intergroup variability range of craniometric features in the male craniological series from the 17th – 19th centuries from Chernihiv-Sivershchyna. Therefore, when identifying morphological variants among Ukrainians of Chernihiv-Sivershchyna in the 17th – 19th cent., special attention should be paid to facial profiling angles (features reflecting facial skeleton flattening) and height and transverse diameters of the cranial vault. Mongoloid admixture did not manifest itself either in the facial skeleton flattening index, the ratio of facial and cerebral parts in males, or in the calculation of the conventional Mongoloid element overall. A very weak eastern admixture was noted in females, as the general facial skeleton flattening index is slightly higher with a norm up to 20.Широкомасштабні дослідження генетики людини на основі передбачувано нейт ральних територій показали, що більшість різноманіття людських ознак спостерігається серед індивідів у межах місцевих популяцій. Попередні розподіли краніометричного різноманіття подібні до цих генетичних розподілів, що свідчить про обмежену роль міжрегіональних відмінностей селективного тиску в формуванні сучасного краніометричного різноманіття людини. Отже, важливо відстежувати, як розподіляється варіативність черепа. Ці результати є значу щими для оцінки біологічних зв’язків доісторичних зразків, які часово відокремлені від сучасних популяцій-референтів. Аналіз міжгрупової мінливості антропологіч них ознак дає змогу визначити ступінь морфологічної диференціації населення. Співвідношення абсолютної різниці між максимальними та мінімальними значе ннями ознак до стандартного квадратичного відхилення може стати мірою оцінки цієї мінливості. Однак провести такий аналіз по століттях на наявному матеріалі неможливо через недостатню кількість краніологічних серій із досліджуваного регіону. Метою дослідження є визначення міжгрупового розмаху мінливості краніометричних ознак у чоловічих краніологічних серіях із Чернігово Сіверщини XVII–XIX ст. При визначенні морфологічних варіантів серед українців Чернігово-Сіверщини у XVII–XIX ст. особливу увагу слід приділити кутам профі лювання обличчя (ознаки, що відображають сплощення лицьового скелета) та висотним і поперечним діаметрам черепного склепіння. Монголоїдна домішка не виявила себе ані в індексі сплощення лицьового скелета, ані у співвідношенні лицьової та мозкової частин у чоловіків, ані в загальному розрахунку умовного монголоїдного елемента. Дуже слабка східна домішка була відзначена у жінок, де загальний індекс сплощення лицьового скелета дещо вищий за норму (до 20)
Формування у дітей старшого дошкільного віку уявлень про соціальне та природне довкілля як основних компонентів оточуючої дійсності
Full text linkThis scientific article addresses the pressing issue of developing senior preschool children’s understanding of the social and natural environment as fundamental components of the surrounding reality. The relevance of the research topic is substantiated as indisputable. It has been established that this issue has been explored by both domestic and international scholars. The preschool period is defined as a foundational stage of ontogenesis, during which the child’s personality actively develops as a subject of activity, interpersonal interaction, and cognitive growth. As part of the theoretical substantiation of the research issue, an analysis of scholarly sources reflecting the psychological and pedagogical context was conducted. Based on this analysis, it was found that during early childhood, children undergo intensive acquisition of sensory, cognitive, and social experience, which lays the foundation for the development of their ability to navigate the surrounding environment and contributes to the expansion of their sensory-cognitive domain. It has been established that the adult plays a pivotal role in the process of introducing preschool children to the surrounding reality. Furthermore, it has been determined that the formation of preschoolers’ understanding of the social and natural environment occurs both within the framework of purposeful pedagogical activity and through spontaneous experiential learning. Structured familiarization with the world around them is facilitated by adults – namely, educators in preschool institutions and parents – through specially designed activities that involve children’s integration into social groups, exploration of natural objects and phenomena, and the development of initial social and ecological concepts. At the same time, the process of exploring the social and natural environment unfolds spontaneously, as children independently gain experience through interactions with peers and adults, interpret events and phenomena, and draw personal conclusions. This spontaneity is particularly evident in the formation of children’s understanding of nature, which is realized through direct observation, emotional-sensory perception, and individual engagement with elements of the natural world.Наyкова стаття присвячена актуальній проблемі формування у дітей старшого дошкільного віку уявлень про соціальне та природне довкілля як основних компонентів оточуючої дійсності. Обґрунтовано безумовну актуальність досліджуваної проблеми. З’ясовано, що досліджувана проблематика вивчалась вітчизняними та зарубіжними вченими. З’ясовано, що дошкільний період визначається як фундаментальний етап онтогенезу, в межах якого відбувається активне становлення особистості дитини як суб’єкта діяльності, міжособистісної взаємодії та пізнавального розвитку. У процесі теоретичного обгрунтування досліджуваної проблематики здійснено аналіз наукових джерел, що відображають психолого-педагогічний контекст. На основі цього з’ясовано, що у період раннього дитинства відбувається інтенсивне засвоєння сенсорного, когнітивного та соціального досвіду, що створює передумови для розвитку здатності дитини орієнтуватися в навколишньому середовищі та сприяє розширенню її чуттєво-пізнавального простору. Визначено, що формування уявлень дітей дошкільного віку про соціальне та природне довкілля здійснюється як у межах цілеспрямованої педагогічної діяльності, так і в умовах спонтанного досвіду. Організоване ознайомлення з навколишнім світом забезпечується дорослими – педагогами закладів дошкільної освіти та батьками – через спеціально сплановану діяльність, що передбачає інтеграцію дітей у соціальні групи, ознайомлення з природними об’єктами та явищами, а також формування первинних соціальних і екологічних уявлень. Разом з цим, процес пізнання соціального і природного середовища відбувається стихійно, коли дитина самостійно набуває досвіду взаємодії з однолітками та дорослими, інтерпретує події та явища, формуючи власні висновки. Особливо вираженою є стихійність у процесі засвоєння уявлень про природу, що реалізується через безпосереднє спостереження, емоційно-чуттєве сприймання та індивідуальну взаємодію з об’єктами природного середовища
Педагогічний супровід використання здоров’язбережувальних технологій у фізичному вихованні дошкільників
Full text linkThe relevance of the problem of introducing health-preserving technologies in such a direction of work of a preschool educational institution as physical education of children is substantiated. Despite the sufficient development of this scientific issue, it requires new research in accordance with today’s realities, which concern certain threats to the health of children and the younger generation. It is indicated that the State Standard of Preschool Education particularly emphasizes the importance of forming health-preserving competence in children and emphasizes the role of motor activity, physical exercises and the use of health-preserving technologies in this regard. The essence and classification of health-preserving technologies are indicated. The essence of the key concepts of "technology", "pedagogical technology", "health preservation", "physical education of preschool children", "health preservation technologies", "physical culture and health technologies", "support", "pedagogical support" is revealed and their logical correlation is established. Based on the analysis of a wide range of scientific works, types of health preservation technologies are distinguished (physical culture and health preservation, technologies for ensuring emotional health and socio-psychological well-being of children, medical and preventive technologies, health preservation and health enrichment technologies). It is indicated that the effectiveness of the work of preschool teachers in the field of health preservation is determined by a harmonious combination of the above technologies, as well as the involvement of parents of pupils in this process. The role of physical education in the use of health-preserving and physical culture and health-improving technologies as a process with a large valeological resource is considered. A number of pedagogical conditions for organizing support for the use of health-preserving technologies in the physical education of preschool children in a preschool educational institution are proposed.Обґрунтовано актуальність проблеми запровадження технологій здоров’язбереження у такому напрямі роботи закладу дошкільної освіти, як фізичне виховання дітей. Попри достатню розробленість цієї наукової проблематики, вона потребує нових досліджень у відповідності з реаліями сьогодення, що стосуються певних загроз для здоров’я дітей і молодого покоління. Вказано, що в Державному стандарті дошкільної освіти особливо наголошується на важливості формування у дітей здоров’язбережувальної компетентності та акцентується на ролі рухової активності, занять фізичними вправами та використанні здоров’язбережувальних технологій щодо цього. Зазначено сутність та надано класифікацію здоров’язбережувальних технологій. Розкрито сутність ключових понять «технологія», «педагогічна технологія», «здоров’язбереження», «фізичне виховання дітей дошкільного віку», «здоров’язбережувальні технології», «фізкультурно-оздоровчі технології», «супровід», «педагогічний супровід» й становлено їхню логічну співупорядкованість. На основі аналізу широкого кола наукових робіт виокремлено види здоров’язбережувальних технологій (фізкультурно-оздоровлювальні, технології забезпечення емоційного здоров’я та соціально-психологічного благополуччя дітей, медикопрофілактичні технології, технології здоров’язбереження й здоров’язбагачення). Вказується, що ефективність роботи педагогів ЗДО у галузі здоров’язбереження визначається гармонійним поєднанням наведених вище технологій, а також залучення батьків вихованців до даного процесу. Розглянуто роль фізичного виховання щодо використання здоров’язбережувальних та фізкультурнооздоровчих технологій як процесу, який має великий валеологічний ресурс. Пропоновано низку педагогічних умов організації супроводу щодо використання здоров’язбережувальних технологій у фізичному вихованні дітей дошкільного віку у закладі дошкільної освіти
Критичне мислення як чинник навчання граматики англійської мови
Full text linkThe article substantiates the importance of considering critical thinking as a key factor in teaching English grammar. Within the framework of media education, critical thinking is understood as the ability of an individual to avoid the influence of other people’s thoughts, to evaluate the positive and negative aspects of phenomena before making a decision, to find confirmation with one’s own hypotheses, to check the reliability of alternative ideas, and to consider the problem from different perspectives. It has been found that the high level of formedness of critical thinking indicates the ability to arrange information from online sources and distinguish reliable resources from unreliable ones, facts from assumptions, true data from fake ones, and to form one’s own position based on verified information. It is stated that in European regulatory documents, the development of critical thinking is a necessary condition for successful adaptation to the changing requirements of the labor market, timely response to global challenges, and readiness for social changes in unforeseen circumstances. In the Ukrainian legislative framework, the possession of critical thinking means the ability to reasonably evaluate this or that phenomenon, interpret information, and form one’s own views based on confirmed facts, take into account the interlocutor’s opposite position, and impartially treat counterarguments. The authors examine how critical thinking contributes to teaching English grammar by enabling students to distinguish between grammatically correct and incorrect statements, analyze communication situations and speech styles, and select the appropriate verb tenses, syntactic relations, phrases, and constructions involving infinitives, participles, gerunds, etc. It has been determined that critical thinking manifests itself in questioning the possibility of the identical arrangement of words in English- and Ukrainian-language sentences. It is revealed in evaluating the perspective of choosing syntactic units and methods of their formation that native speakers perceive as those sounding natural. The paper establishes the necessity to master lexical-grammatical, morphological, and syntactical categories considering the formation of a system of judgments regarding the interlocutor’s speech behavior and the specifics of their thinking, motives, ideas, and emotional state. Furthermore, it justifies the need to assess one’s own verbal behavior and adjust it to the context.У статті обґрунтовано доцільність урахування критичного мислення як ключового чинника навчання граматики англійської мови. Визначено, що у межах медіа освіти під критичним мисленням розуміють здатність особистості уникати впливу чужих думок, оцінювати позитивні та негативні аспекти явищ перед прийняттям рішень, знаходити підтвердження власним гіпотезам, перевіряти достовірність альтернативних ідей, розглядати проблему з різних перспектив. З’ясовано, що високий рівень сформованості критичного мислення суб’єкта навчання свідчить про уміння систематизувати відомості з онлайн-джерел, розрізняти достовірні ресурси від недостовірних, факти від припущень, правдиві дані від фейкових, формулювати власну позицію на основі перевіреної інформації. Констатовано, що в європейських нормативно-правових документах розвиток критичного мислення є необхідною умовою успішного адаптування до мінливих вимог ринку праці, вчасного реагування на глобальні виклики та готовності до суспільних змін у непередбачуваних обставинах. Своєю чергою, в українській законодавчій базі володіння критичним мисленням означає здатність оцінювати те чи те явище, інтерпретувати інформацію та формувати власні погляди з опертям на підтверджувальні факти, враховувати протилежну позицію співрозмовника та неупереджено ставитись до контраргументів. Виявлено, що роль критичного мислення в навчанні граматики англійської мови полягає в умінні розрізняти граматично правильно оформлене висловлення від некоректного; аналізувати ситуацію спілкування і стиль мовлення та добирати відповідні до них часові форми дієслова, синтаксичні зв’язки, фрази і конструкції з інфінітивом, дієприкметником, герундієм тощо; ставити під сумнів можливість тотожного розташування слів в англомовному та українськомовному реченнях; оцінювати перспективу вибору синтаксичних одиниць та способів їх утворення, що носії мови сприймають як ті, що звучать природньо. Встановлено, що під час опанування лексико-граматичних, морфологічних та синтаксичних категорій доцільно сформувати систему суджень щодо мовленнєвої поведінки співрозмовника, специфіки його мислення, мотивів, уявлень, емоційного стану, виражених у повідомленні; ретельно обмірковувати власну вербальну поведінку з подальшим коригуванням у разі невідповідності контексту
Роль ключових ензимів окисно-відновного балансу за контрольованої та резистентної артеріальної гіпертензії
Full text linkElevated blood pressure is one of the main causes of morbidity, disability and mortality worldwide. Hypertension is a complex, multifactorial and multisystem pathological condition. Oxidative stress is one of the key pathogenetic mechanisms accompanying hypertension. The aim of the study is to study the role of the main enzymes of redox balance in controlled and resistant arterial hypertension. The study included 65 patients with controlled arterial hypertension of stage II and 55 patients with resistant arterial hypertension (mean age – 47.4±3.3 years). The results obtained indicate a significant decrease in the activity of catalase and superoxide dismutase in patients with controlled and resistant arterial hypertension, which may indicate the formation of oxidative stress and inhibition of antioxidant defense mechanisms. At the same time, a significant increase in myeloperoxidase activity and a decrease in paraoxonase-1 activity are observed in patients with controlled and resistant arterial hypertension. Myeloperoxidase and paraoxonase-1 are associated with lipoprotein particles and determine their functional potential. The activity of these enzymes in the composition of lipoproteins reflects their functional status and indicates pathological changes in the body. The detected changes in the activity of myeloperoxidase and paraoxonase-1 can be considered as potential biomarkers of the inflammatory response, in particular with the participation of neutrophil leukocytes, as well as prognostic markers of atherosclerosis progression and the effectiveness of therapeutic intervention. A comprehensive assessment of the activity of myeloperoxidase, paraoxonase, catalase and superoxide dismutase allows for a deeper understanding of the mechanisms of oxidative imbalance in hypertension. These biochemical markers can serve not only as indicators of the severity of the pathological process, but also as potential targets for antioxidant therapy.Підвищений артеріальний тиск є однією з основних причин захворюваності, інвалідності та смертності в усьому світі. Гіпертонічна хвороба є складним, мультифакторіальним і мультисистемним патологічним станом. Окислюваль ний стрес є одним із ключових патогенетичних механізмів, що супроводжує гіпертензію. Метою дослідження є вивчення ролі основних ензимів окисно відновного балансу за контрольованої та резистентної артеріальної гіпертензії. В дослідження були включені 65 пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією ІІ стадії та 55 пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертен зією (середній вік – 47,4±3,3 років). Отримані результати свідчать про достовірне зниження активності каталази і супероксиддисмутази у пацієнтів з контрольованою та резистентною артеріальною гіпертензією, що може вказувати на формування окислювального стресу та пригнічення механізмів антиоксидантного захисту. Разом з цим спостерігається достовірне підви щення активності мієлопероксидази та зниження активності параоксонази-1 у пацієнтів з контрольованою та резистентною артеріальною гіпертензією. Мієлопероксидаза і параоксоназа-1 асоційовані із ліпопротеїновими частинками та визначаєть їх функціональний потенціал. Активність цих ензимів у складі ліпопротеїнів відображає їх функціональний статус та свідчить про патологічні зміни в організмі. Виявлені зміни в активності мієлопероксидази та параоксонази-1 можуть розглядатися як потенційні біомаркери запальної відповіді, зокрема за участю нейтрофільних лейкоцитів, а також як прогностичні маркери прогресування атеросклерозу та ефективності терапевтичного втручання. Комплексна оцінка активності мієлопероксидази, параоксонази, каталази та супероксид дисмутази дозволяє глибше зрозуміти механізми оксидативного дисбалансу при гіпертонічній хворобі. Ці біохімічні маркери можуть слугувати не лише індикаторами важкості патологічного процесу, а й потенційними мішенями для антиоксидантної терапії