Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Удосконалення якості вищої педагогічної освіти в умовах воєнного стану
No full textThe article is devoted to the problem of improving the quality of higher pedagogical education in the conditions of martial law. The relevance and necessity of improving the quality of higher pedagogical education are substantiated for: ensuring the life, health, and labor protection of pedagogical employees of higher education institutions; behavior in emergency situations, in particular in the conditions of martial law. A model for improving the quality of higher pedagogical education in the conditions of martial law is developed. The components of this model are substantiated. Improving the quality of higher pedagogical education in the conditions of martial law includes the following main factors: scientific and methodological and international relations with higher education institutions, national training centers, vocational schools, colleges, stakeholders, the Armed Forces of Ukraine, etc.; cooperation of HEIs between the state and the private sector; adaptation of courses to online formats; integration of modern technologies and teaching methods; flexibility in curricula and practices; support for the psychological health of students and teachers. The main indicators of factors for improving the quality of higher pedagogical education are substantiated. A graph of the relationship between indicators for improving the quality of higher pedagogical education is developed. Attention is focused on the content of indicators that contribute to the successful mastery of learning outcomes by students in martial law. The result of this model helps to track and establish modern factors for improving the quality of higher pedagogical education in martial law in the future. The dependencies between indicators of factors for improving the quality of higher pedagogical education are derived. in the form of a graph.Стаття пpисвячeна пpоблeмі удосконалення якості вищої педагогічної освіти в умовах воєнного стану. Обґpунтовано актуальність і необхідність удосконален ня якості вищої педагогічної освіти для:забeзпeчення життя, здоров’я, охоpони праці педагогічних працівників і студенів закладів вищої освіти; поведінки в надзвичайних ситуаціях, зокрема в умовах воєнного стану. Pозpоблeна модeль удосконалення якості вищої педагогічної освіти в умовах воєнного стану. Обгрунтовано складові цієї модeлі. Удосконалення якості вищої педагогічної освіти в умовах воєнного стану включає такі основні фактори: науково-мeтодичні та міжнаpодні зв’язки з ЗВО, НМЦ, ПТНЗ, колeджами, стейкхо лдерами, ЗСУ тощо; співпраця ЗВО між державою і приватним сектором; адап тацію курсів до онлайн-форматів; інтеграцію сучасних технологій та методів навчання; гнучкість в навчальних планах і практиках; підтримку психологічного здоров’я студентів і викладачів. Обгрунтовано основні показники факторів удосконалення якості вищої педагогічної освіти. Pозpоблeно гpаф взаємозв’язку показників удосконалення якості вищої педагогічної освіти. Акцeнтовано увагу на зміст показників, що спpияють успішному опануванню у студентів результатів навчання в умовах воєнного стану. Peзультат цієї модeлі допомагає пpостeжити та встановити сучасні фактори удосконалення якості вищої педагогічної освіти в умовах воєнного стану у майбутньому. Вивeдeно залeжності між показниками факторів удосконалення якості вищої педагогічної освіти. у вигляді гpафа
Застосування case-study на уроках математики закладів загальної середньої освіти
No full textThe tendency to reduce the amount of time spent on mathematics and to focus on the development of competences rather than the transfer of knowledge makes it important to find effective teaching methods. Therefore, the purpose of this study was to test the impact of the case study method on the results of mathematics learning and the development of critical thinking. The following research methods were used: comparing the mathematics performance of students in the control and experimental groups before and after the introduction of case-based methods. In addition, students were tested to assess the impact of the case-study on the level of critical thinking. The survey of teachers revealed the main advantages and disadvantages of using the studied teaching method in the lessons of algebra and the beginnings of analysis and geometry in the senior grades of general secondary education. The influence of the case study method on students’ performance in mathematics and on the level of development of critical thinking was determined by means of analysis of variance. It was found that students’ performance in mathematics increased by an average of about 1 point as a result of the use of case based teaching methods. The level of critical thinking development in the experimental group also increased significantly. Thus, a number of advantages and disadvantages of the studied teaching method have been identified. In particular, it has been found that the use of the case method has a positive impact on the development of critical thinking in students, namely the ability to interpret, analyse, draw conclusions, evaluate, explain and self-regulate. According to the results of teacher surveys, it was found that the case study method promotes student engagement in learning, increases intrinsic motivation and encourages students to be more active in mathematics lessons. The practical value of this study is to demonstrate the effectiveness of another interactive method of teaching mathematics. The results of this work can be useful for teachers and researchers who are looking for effective teaching methods. The issue of using case studies in teaching mathematics in primary and secondary schools requires further study.Зменшення кількості годин, відведених на вивчення математики, та зосереджен ня уваги на формуванні практичних навичок, а не лише на засвоєнні теоретичних знань, актуалізує потребу в пошуку дієвих освітніх методик. У зв’язку з цим, метою даного дослідження стала оцінка впливу методу кейсів на результатив ність навчання математики та розвиток критичного мислення серед учнів. Для досягнення поставленої мети було застосовано комплексний підхід, що включав порівняльний аналіз успішності з математики між контрольною та експеримен тальною групами до та після впровадження методу кейсів. Крім того, було проведено тестування учнів з метою визначення впливу методу кейсів на рівень їхнього критичного мислення. Аналіз анкетування педагогів дозволив виявити ключові переваги та недоліки використання досліджуваного методу в процесі викладання алгебри, початків аналізу та геометрії в старших класах закладів освіти. Застосування дисперсійного аналізу дало змогу встановити статистично значущий вплив методу кейсів як на академічну успішність учнів з математики, так і на рівень їхнього критичного мислення. Результати дослідження показали, що впровадження методу кейсів сприяло підвищенню середнього бала успішності учнів з математики приблизно на один бал. Також було зафіксовано суттєве зростання рівня критичного мислення серед учнів експериментальної групи. У ході дослідження було ідентифіковано ряд переваг та недоліків, пов’язаних із застосуванням методу кейсів у освітньому процесі. Зокрема, було підтверджено, що використання цього методу позитивно впливає на розвиток критичного мислення учнів, стимулюючи їхні здібності до інтерпретації, аналізу, формування висновків, оцінювання, пояснення та самостійного регулювання власної навчальної діяльності. Результати цієї роботи можуть стати в пригоді педагогам та науковцям, які займаються пошуком та впровадженням ефективних методик навчання. Водно час, необхідні подальші дослідження для вивчення можливостей застосування методу кейсів у навчанні математики в початковій та середній школі
Формування мотивації до навчання в учнів початкової школи засобами нетрадиційних форм уроків
No full textThe article explores the issue of motivational components in modern primary school lessons through the integration of creative tasks into the educational process. These tasks aim to address a key challenge in education: preparing graduates who can fully realize their potential in life. The concept of motivation, including learning and cognitive motivation, is examined. The stages of learning motivation development in younger students are analyzed, along with the psychological and pedagogical aspects of shaping educational motives in primary school students. The authors emphasize that one of the priority objectives of the New Ukrainian School is to foster positive motivation and enhance students’ interest in learning. A teacher’s pedagogical mastery lies in the ability to inspire rather than compel. To facilitate the transition to a new educational paradigm that cultivates students’ intrinsic desire to learn and achieve goals, it is essential to develop their cognitive interests and internal (process oriented) motivation. Considering students’ age-related and individual characteristics, as well as creating appropriate educational and developmental situations, contributes to the realization of their potential, stimulating active engagement and the pursuit of new learning experiences. The article examines various approaches to defining and classifying unconventional teaching methods in primary education, which offer alternative content, forms, or instructional techniques. The impact of non-traditional teaching formats (such as unconventional lessons, "alternative lessons,” and storytelling) on students’ cognitive motivation is explored. These situational motivational factors significantly enhance the positive dynamics of young learners’ motivation and influence the intensity of their current engagement. They can trigger spontaneous cognitive activity, direct interest, curiosity, positive intellectual emotions, and stimulate the development of creative thinking. The study analyzes different perspectives on fostering learning motivation in primary school students through the use of non-traditional lesson formats.У статті розкрито проблему мотиваційної складової сучасного уроку в почат ковій школі через впровадження в освітній процес креативних завдань, що сприятимуть розв’язанню проблеми освіти: навчити та підготувати випускни ка, спроможного повноцінно реалізуватися в житті. Розкрито поняття моти вації, навчальної і пізнавальної мотивації. Розглянуто етапи формування нав чальної мотивації в молодших школярів. Визначено психолого-педагогічні особливості формування навчальних мотивів в учнів молодших класів. Автори виділяють пріоритетним завданням Нової української школи спряму вання учнів на вироблення позитивної мотивації та підвищення інтересу до навчання. Основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати. Для кращого переходу на нову систему освіти, яка спрямована на формування в школярів бажання вчитись, досягати відповідних цілей, першочер говим завданням є розвиток в учнів пізнавальних інтересів та формування внутрішньої (процесуальної) мотивації до навчання. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, створення відповідних навчальних і виховних ситуацій сприятиме розвитку їхніх потенційних можливостей, викликаючи зустрічну активність і бажання отримувати новий досвід у процесі навчання. Автори розкривають різні підходи до визначення, класифікації нетрадиційних форм навчання у початковій школі, що забезпечують освіту, альтернативну за змістом або формам і методам роботи з учнями. У статті розглянуто вплив нетрадиційних форм навчання (нетрадиційний урок, «альтернативний урок», сторітеллінг) на можливості формування пізнавальної мотивації школярів. Ці ситуативні фактори мотивації здатні істотно посилити позитивну динаміку мотивів молодших школярів та вплинути на інтенсивність їх актуальної мотивації: викликати спонтанну пізнавальну активність, безпосередній інтерес, цікавість, позитивні інтелектуальні емоції, актуалізувати розвиток творчих здібностей. Стаття аналізує різні погляди на проблему формування мотивації до навчання в учнів початкової школи засобами нетрадиційних форм уроків
Шляхи реалізації текстоцентричного підходу до вивчення синтаксису на уроках української мови
No full textThe article examines the problem of implementing the text-centric approach in Ukrainian language lessons in the 10th–11th grades of specialized schools. Through the analysis of linguistic and didactic research, the concept of the "text-centric approach" is defined, its key features are identified, and groups of text-creation skills are distinguished. Additionally, the issue of text-centrism, which is actively explored by contemporary domestic scholars, is highlighted. The focus is placed on the fact that implementing the text-centric approach helps students develop the ability to perceive and analyze texts of various types, styles, and genres, as well as assess their lexical richness and social significance. The study emphasizes that the text rightly holds a prominent place in current Ukrainian language curricula and textbooks, as the development of communicative competence in specialized school students is one of the key objectives of language education. Working with texts as a foundation for learning fosters the integration of all types of speech activities. The article explores ways to implement the text-centric approach, particularly through the introduction of a working model based on traditional and modern general didactic principles of Ukrainian language teaching. This includes the use of sociocultural topics proposed in the current specialized-level curricula and the incorporation of a system of value-based concepts. The authors emphasize the main stages of working with texts during the study of syntax and describe key innovative teaching methods such as problem-based learning, text analysis, and project-based learning. Special attention is given to various projects and tasks that can be applied in Ukrainian language lessons in the upper grades of specialized schools. The research presents methodological recommendations for the use of innovative teaching methods in syntax acquisition, aimed at implementing the text-centric approach in Ukrainian language lessons in specialized schools.У статті розглянуто проблему реалізації текстоцентричного підходу до вивчення синтаксису на уроках української мови в 10–11-х класах профільної школи. У процесі аналізу лінгводидактичних праць окреслено поняття «тексто центричний підхід», з’ясовано його ознаки, виділено групи текстотворчих умінь, а також проблему текстоцентризму, яку розглядають у своїх працях сучасні вітчизняні науковці. Акцентовано на тому, що реалізація текстоцентричного підходу сприяє виробленню вмінь сприймати та аналізувати тексти різних типів, стилів і жанрів мовлення, оцінювати їх наповнюваність із боку лексичного багатства, визначати суспільну роль. У науковій розвідці зазначається, що робота з текстом сприяє інтеграції всіх видів мовленнєвої діяльності й справедливо посідає одне з чільних місць у чинних програмах і підручниках з української мови, оскільки вироблення мовленнєвої ком петентності в учнів профільної школи є одним із ключових завдань мовної освіти. У статті розкрито шляхи реалізації текстоцентричного підходу, зокрема шляхом упровадження моделі роботи, що ґрунтується на застосуванні тради ційних та сучасних загальнодидактичних принципів навчання української мови, використанні соціокультурних тем, які пропонують чинні програми профільного рівня, а також системи ціннісних понять. Автори статті акцентують на основних етапах роботи над текстом під час засвоєння синтаксису, характеризують основні інноваційні методи навчання, як от: проблемний метод, метод текстового аналізу, метод проєктів тощо. Звернено увагу на низку проєктів та завдань до них, які можна застосовувати на уроках української мови в старших класах профільної школи. У дослідженні представлено методичні рекомендації щодо застосування іннова ційних методів навчання під час засвоєння синтаксису, спрямованих на реалізацію текстоцентричного підходу на уроках української мови в профільній школі
Роль граматичного аспекту у навчанні іноземних (англійської / німецької) мов
No full textIn the conditions of russia’s current military aggression against Ukraine, a large number of Ukrainian citizens were forced to become refugees and found temporary shelter in the countries of the European Union, Great Britain, and the United States, which is a great challenge in modern conditions, since knowledge of foreign languages is a necessary condition for integration into a foreign language environment, a key necessity for communication, work, and study. The article pays attention to learning the grammatical aspect in English and German, because English is one of the most widely used languages of international communication. German is studied intensively by Ukrainian refugees because there are currently more than 1.2 million people living in Germany, about 85 thousand in Austria, and 69 thousand people in Switzerland. Teaching English and German grammar is necessary to achieve a high level of language proficiency, as it ensures the accuracy of statements, correct structuring of sentences, and correct use of words, thanks to which an average level of B1 and above is achieved, which opens the door to professional development and communication with native speakers. The principles of teaching the grammatical aspect of language include the formation of grammatical skills for the effective use of language as a means of communication, the development of grammatical competence through practical exercises and games, as well as the purposeful formation of knowledge about the morphology, syntax, and word formation of language. Grammar is the foundation of any language, since even with a good vocabulary, without knowledge of grammar, statements will be incorrect and can lead to misunderstandings. Knowledge of the rules of conjugation of verbs and cases allows you to build correct sentences and understand the interlocutor’s language, which is an integral part of communicative competence. In addition, when teaching foreign languages (in our case – English and German), grammatical knowledge (morphology, syntax, word formation) should be assimilated in a complex, as part of a complex language system, and integrated into other aspects of language activity, for example, in dialogues and other communicative situations and based on understanding the logic of language phenomena, and not only on memorizing rules.В умовах нинішньої військової агресії росії проти України велика кількість українських громадян вимушено стали біженцями та знайшли тимчасовий прихисток у країнах Європейського Союзу, Великобританії, США, що є великим викликом у сучасних умовах, оскільки знання іноземних мов є необхідною умовою для інтеграції в іншомовне середовище, ключовою необхідністю для спілкування, роботи, навчання. У статті приділено увагу навчанню граматичного аспекту в англійській та німецькій мовах, тому що англійська мова є однією з найбільш уживаних мов міжнародного спілкування, а німецька мова наразі вивчається українськими біженцями інтенсивно у зв’язку з тим, що в Німеччині проживає наразі понад 1.2 млн чоловік, в Австрії – близько 85 тисяч, в Швейцарії – 69 тисяч чоловік. Навчання граматики англійської та німецької мов є необхідним для досягнення високого рівня володіння мовою, оскільки вона забезпечує точність висловлювань, правильне структурування речень та коректне використання слів, завдяки чому досягається середній рівень В1 і вище, що відкриває двері до професійного розвитку та спілкування з носіями мови. Засади навчання граматичного аспекту мови включають формування граматичних навичок для ефективного використання мови як засобу спілкування, розвиток граматичної компетентності через практичні вправи та ігри, а також цілеспрямоване формування знань про морфологію, синтаксис і словотвір мови. Граматика є фундаментом будь-якої мови, оскількинавіть при хорошому словниковому запасі, без знання граматики висловлювання будуть некоректними і можуть призвести до непорозумінь. Знання правил відмінювання дієслів та відмінків дозволяє будувати правильні речення та розуміти мову співрозмовника, що є невід’ємною частиною комунікативної компетентності. Крім того, при навчанні іноземних мов (у нашому випадку – англійській та німецькій) граматичні знання (морфологія, синтаксис, словотвір) мають засвоюватися в комплексі, як частини складної системи мови, і інтегруватися в інші аспекти мовної діяльності, наприклад, у діалогах та інших комунікативних ситуаціях і ґрунтуватися на розумінні логіки мовних явищ, а не лише на запам’ятовуванні правил
Онтологічний зміст поняття «ціннісне ставлення до здоров’я»
Get PDFThe article defines and reveals the ontological content of the concepts of "value attitude" and "value attitude to health" in the context of scientific discourse, interdisciplinary analysis, value content regarding various aspects of manifestation, as a basic value of human life and social value. It has been proven that the value attitude towards health is formed on the basis of the value motivation of the individual, perceived need, competence, and acquired skills of health-preserving behavior. The author’s formulations of the definitions are proposed: value attitudes are personalized expressed internal beliefs and attitudes that are formed throughout life through awareness of values and understanding of their significance/importance, are characterized by selectivity, level of competence and needs of the individual, determine his value behavior and actions (Author); A value-based attitude towards health is a manifestation of an individual’s concern for its preservation and increase, which is formed on the basis of a set of knowledge about it, possible risks and losses, as well as the potential for strengthening through the organization of a healthy lifestyle, hygiene, development of one’s own body and spirituality, which is manifested in a value consciousness (understanding the essence and importance of health in the life of a person and society), a value position (beliefs, their stability) and their practical implementation in everyday life, further development of health-preserving competence (relevant knowledge, skills and abilities) (Author). The concept of "value-based attitude to health" is interpreted in the context of four interconnected "I" of the individual: vital, social, intellectual, emotional; in the proposed four structural components: motivational-value, emotional-intellectual, social-emotional, behavioral-activity, which purposefully characterize it in modern manifestations and dimensions. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the obtained results in the targeted activities of extracurricular educational institutions regarding the development and implementation of programs for the formation of a value-based attitude towards health based on a holistic approach.У статті визначено й розкрито онтологічний зміст понять «ціннісне ставлення» і «ціннісне ставлення до здоров’я» у контексті наукового дискурсу, міждисциплінарного аналізу, ціннісного змісту щодо різних аспектів прояву, як базової цінності життя людини та соціальної цінності. Доведено, що ціннісне ставлення до здоров’я формується на основі ціннісної мотивації особистості, усвідомленої потреби, компетентності та набутих навичок здоров’язбережувальної поведінки. Запропоновано авторські формулювання визначень: ціннісні ставлення – це персоналізовано виражені внутрішні переконання і установки, які формуються впродовж життя шляхом усвідомлення цінностей та розуміння їх значущості/важливості, характеризуються вибірковістю, рівнем компетентності і потребами особистості, визначають її ціннісну поведінку та дії (Авт.); ціннісне ставлення до здоров’я – це прояв турботи особистості про його збереження та примноження, яке формується на основі сукупності знань про нього, можливі ризики і втрати, а також потенціал зміцнення шляхом організації здорового способу життя, дотримання гігієни, розвитку власного тіла і духовності, що знаходить вияв у ціннісній свідомості (розумінні суті і значення здоров’я в житті людини і суспільства), ціннісній позиції (переконаннях, їх устійливості) та практичному їх втіленні у щоденному житті, подальшому розвитку здоров’язбережувальної компетентності (відповідних знань, умінь і навичок) (Авт.). Поняття «ціннісне ставлення до здоров’я інтерпретовано у контексті чотирьох взаємопов’язаних «Я» особистості: вітальному, соціальному, інтелектуальному, емоційному; у запропонованих чотирьох структурних компонентах: мотиваційно-ціннісному, емоційно-інтелектуальному, соціально-емоційному, поведінково-діяльнісному, що цілеспрямовано його характеризують у сучасних проявах та вимірах. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів у цілеспрямованій діяльності закладів позашкільної освіти щодо розробки і впровадження програм формування ціннісного ставлення до здоров’я на засадах цілісного підходу
Креативність: феноменологія та особливості розвитку в дошкільному дитинстві
Get PDFDisclosure of the phenomenology of creativity and analysis of the features of its formation and development in preschool childhood remains one of the urgent tasks of psychological and pedagogical sciences due to the insufficiency of their study and the existence of practical requests and diagnostics and technologies of upbringing of creative abilities in children 5-7 years old. Considering that manifestations of creativity are evidence of the desire of a growing personality to realize their Self, to show their own capabilities outwardly, to demonstrate to others their ability to successfully achieve the set goal, they simultaneously record the progressive development of the personality. The article reveals the conceptual principles, clarifies the content of the leading categories of the study, determines the criteria for assessing the degree of formation of creativity in children of senior preschool age, characterizes the author’s typology, determines and substantiates the psychological and pedagogical conditions for the development of creativity as a basic quality of personality in the studied senior preschool age. Methods: analysis and generalization of data from psychological and pedagogical sources on the problem under study; theoretical modeling for the construction of diagnostic research methods; observations, individual interviews, creation of experimental situations. Results. The main achievements of the study are: creation of conceptual foundations, definition of the content and structure of the category "creativity"; original development of criteria, indicators and components for assessing the degree and features of development of creativity in children 5-7 years old; creation of an original typology of creativity, which included four types: creative (high), search-initiative (optimal), constructive-reproductive (average), reproductive (low). It was found that representatives of the indicated levels of creativity formation differed from each other in the degree of development of imagination and fantasy, the ability to deviate from templates and samples, the ability to produce original ideas and make independent decisions, motivation for achievement and adequate self-esteem. Psychological and pedagogical conditions for increasing the effectiveness of the process of developing creativity have been developed and substantiated, which include: 1) activation of cognitive activity, development of curiosity, interest in paradoxes; 2) creation of problem situations that mobilize search, experimentation, a healthy measure of risk; 3) support for the natural tendency of a 5-7 year old child to act at his own discretion, trust his abilities, and reveal individual abilities; 4) use of modern educational technologies to enrich the creative experience of children of senior preschool age. Originality. For the first time: an author’s version of the concept of the development of creativity in preschoolers was developed, based on the subjective paradigm; the essence of creativity as a leading category was defined; assessment criteria and indicators of the degree of formation of creative abilities in children 5-7 years old were described; an author’s typology of creativity was created, which was based on the peculiarities of the development of imagination and fantasy, the child’s ability to depart from templates and samples, the ability to produce original ideas and make independent decisions, motivation for achievement and adequate self-esteem. Conditions for optimizing the educational process in preschool education with the aim of developing creativity in preschoolers were determined, aimed at activating cognitive interest, creating problem situations, fostering a healthy measure of risk, stimulating the ability to act at one’s own discretion, revealing individual abilities, enriching one’s creative experience. Conclusions. In the course of studying the phenomenon of creativity, the features of its formation and development in preschool childhood were recorded. The criteria, indicators, and components were determined, by which the degree of development of creativity of the subjects was assessed. An author’s typology of creativity was created, which included four types – creative (high), search-initiative (optimal), constructive-reproductive (average), reproductive (low). It was found that representatives of the indicated levels of creativity formation differed from each other in the degree of development of imagination and fantasy, the ability to deviate from templates and samples, the ability to produce original ideas and make independent decisions, motivation for achievement and adequate self-esteem. Psychological and pedagogical conditions for increasing the effectiveness of the process of creativity development were developed and substantiated, which include: 1) activation of cognitive activity, development of curiosity, interest in paradoxes; 2) creating problem situations that mobilize search, experimentation, a healthy measure of risk; 3) supporting the natural tendency of a child 5-7 years old to act at their own discretion, trust their abilities, and reveal individual abilities; 4) using modern educational technologies to enrich the creative experience of children of senior preschool age.Розкрито суть феномену «креативність», який тлумачиться як інтегральна характеристика особистості, що засвідчується звичкою особистості відходити від зразків та шаблонів, виявляти високу міру допитливості, продукувати оригінальні ідеї, породжувати гіпотези, схильністю до експериментування і здорової міри ризику. Креативність – це ступінь напруженого прагнення дитини проявити себе, продемонструвати свою індивідуальність; це можливість визначити і виразити себе та своє ставлення до оточуючого світу та самого себе. Встановлено критерії оцінки міри та особливості розвитку креативності у дітей 5-7 років, основними з яких слугували: пошуково-перетворювальне ставлення до дійсності; чутливість до проблем, неточностей, недоліків; розвиток творчої уяви, фантазії, здатності імпровізувати; неупередженість оцінок й самокритичність; продуктивність й оригінальність діяльності. Схарактеризовано авторську типологію креативності, до складу якої увійшли дошкільники таких типів: творчий (високий), пошуково-самодіяльний (оптимальний), конструктивно-репродуктивний (середній), репродуктивний (низький). Обґрунтовано психолого-педагогічні умови оптимізації виховного процесу у закладі дошкільної освіти з метою розвитку в дітей 5-7 років креативності як базової якості особистості. До основних умов віднесено: стимулювати прагнення дитини самостійно виражати себе, реалізовувати власний потенціал, демонструвати свою індивідуальність; заохочувати здатність особистості продукувати оригінальні ідеї, використовувати нестандартні способи інтелектуальної діяльності; надавати дитині можливість проявляти творчу уяву і фантазію в різних видах діяльності; створювати у ЗДО предметно-розвивальне середовище, використовувати інноваційні освітні методи
Моделі візуалізації у викладанні математики
Get PDFCertain models of visualization of educational material presentation in the process of teaching mathematics have been studied and presented. It has been proven that visualization is a powerful tool that contributes to more effective mastering of mathematical concepts, facilitates the perception of complex abstract ideas and helps students better understand the educational material. The article, based on a thorough analysis of literary sources, proposes criteria for classifying visualization models: interactivity, adaptability, complexity and pedagogical effectiveness. It is stated that such an approach is designed to assist teachers in choosing the most effective methods to achieve educational goals, optimize the process of planning and implementing educational tasks. The work focuses on the virtual mentor model, which provides personalization of learningand instant feedback through the use of modern technologies, in particular the Dialogflow platform. The advantages of this model lie in the combination of multimedia, interactive and adaptive elements, which allows adapting the educational process to the individual level of preparation of each student. Special attention is paid to the teaching of mathematical disciplines. For example, when studying the topic "Scalar product of vectors", students have the opportunity to interact with a virtual mentor, receive step-bystep instructions, analyze errors and work with additional exercises to consolidate the material. It is noted that this approach to organizing the educational process during the study of mathematical disciplines significantly reduces the workload on teachers, opens up new opportunities for organizing distance and personalized learning, and contributes to better assimilation of the initial content.Досліджено та презентовано певні моделі візуалізації подання навчального матеріалу в процесі викладанні математики. Доведено, що візуалізація є потужним інструментом, який сприяє більш ефективному засвоєнню математичних понять, полегшує сприйняття складних абстрактних ідей і допомагає студентам краще зрозуміти навчальний матеріал. У статті, базуючись на ґрунтовному аналізу літературних джерел, запропоновано критерії для класифікації моделей візуалізації: інтерактивність, адаптивність, складність та педагогічна ефективність. Констатовано, що подібний підхід покликаний сприяти викладачам у виборі найбільш ефективних методів для досягнення навчальних цілей, оптимізувати процес планування та реалізації освітніх завдань. У роботі акцент дослідження зроблено на моделі віртуального ментора, яка забезпечує персоналізацію навчання та миттєвий зворотний зв’язок завдяки використанню сучасних технологій, зокрема платформи Dialogflow. Переваги цієї моделі полягають у поєднанні мультимедійних, інтерактивних і адаптивних елементів, що дозволяє адаптувати навчальний процес до індивідуального рівня підготовки кожного студента. Особлива увага приділяється викладанню математичних дисциплін. Наприклад, при вивченні теми «Скалярний добуток векторів» студенти мають можливість взаємодіяти з віртуальним ментором, отримувати покрокові підказки, аналізувати помилки та працювати з додатковими вправами для закріплення матеріалу. Зазначено, що такий підхід до організації навчального процесу під час вивчення математичних дисциплін, значно знижує навантаження на викладачів, відкриває нові можливості для організації дистанційного та персоналізованого навчання, сприяє більш якісному засвоєнню начального контенту
Особливості підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи з обдарованими учнями
Get PDFThe review article is devoted to the problem of working with gifted primary school students and the specifics of training future primary school teachers to work with this category of students. Philosophical, historical, psychological and pedagogical sources related to the research problem are analyzed. It is shown that the modern school is aimed at the average level of students’ education, and often does not fully take into account the needsof those students who differ in their educational achievements from this average level, both in the direction of lower and in the direction of greater educational abilities. It is shown that special attention should be paid to the training of future primary school teachers who are able to effectively identify and develop giftedness from primary school. During the research, various methods were used, namely theoretical (analysis of scientific literature on the research topic), empirical (observation, analysis of pedagogical experience). The article reveals the peculiarities of training future primary school teachers to work with gifted students. It is highlighted that the problem of giftedness is complex and not sufficiently studied, therefore, in scientific research today there are many different points of view on its essence, which is reflected in different definitions of this phenomenon. Attention is focused on the fact that scientists define the phenomenon of giftedness as the presenceof potentially high abilities in a person. As a result of the research, the main ideas of the concept are given, namely, the creation of a creative educational environment that will promote an innovative approach to learning. Emphasis is placed on improving the content of the educational process, in particular the application of modern approaches (personally oriented, competence-based, research-based and differentiated approaches) to thetraining of future primary school teachers. It has been found that working with gifted students is a complex and ongoing process that requires the teacher to constantly develop personal skills, deep knowledge and close cooperation with parents and psychologists. The importance of directing students to the creative understanding of the acquired knowledge, the ability to think independently and critically, and the creation of a stimulatingeducational environment is emphasized.Оглядова стаття присвячена проблемі роботи з обдарованими учнями початкових класів та особливостям підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи з такою категорією учнів. Проаналізовано філософські, історичні, психологічні та педагогічні джерела, що стосуються проблеми дослідження.Показано, що сучасна школа спрямована на середній рівень навчання учнів, й часто не повній мірі враховує потреби тих учнів, які відрізняються своїми навчальними досягненнями від цього середнього рівня як у сторону менших, так і у сторону більших навчальних здібностей. Показано, що особлива увага повиннаприділятися підготовці майбутніх вчителів початкової школи, здатних ефективно виявляти та розвивати обдарованість ще з початкової школи. Під час дослідження використано різні методи, а саме теоретичні (аналіз наукової літератури з теми дослідження), емпіричні (спостереження, аналіз педагогічного досвіду). В статті розкрито особливості підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи з обдарованими учнями. Висвітлено, що проблема обдарованості є складною та не достатньо вивченою, тому в науковихдослідженнях на сьогодні існує багато різних точок зору на її сутність, що відображається у різних визначеннях цього явища. Акцентовано увагу на тому, що науковцями феномен обдарованості визначено як наявність потенційно високих здібностей у людини. У результаті дослідження наведено основні ідеїконцепції, а саме – створення творчого освітнього середовища, яке сприятиме новаторському підходу до навчання. Наголошено на вдосконаленні змісту навчального процесу, зокрема застосування сучасних підходів (особистісно-орієнтованого, компетентнісного, науково-дослідного та диференційованого підходів)до підготовки майбутнього вчителя початкової школи. З’ясовано, що робота з обдарованими учнями є складним і постійним процесом, яка вимагає від вчителя постійного особистісного розвитку, глибоких знань та тісної співпраці з батьками та психологами. Підкреслено важливість спрямування учнів на творчеосмислення отриманих знань, здатність до самостійного та критичного мислення, створення стимулюючого освітнього середовища
Здатність науково мислити як маркер готовності до інноваційної мистецько-педагогічної діяльності
Get PDFThe article actualizes the issue of the importance and necessity of forming the ability to think scientifically among master’s degree students who are pursuing art specialties. The implementation of higher education standards for specialties 024 Choreography, 025 Musical Art, and the professional standard for the profession "Teacher of a General Secondary Education Institution" presupposes, among other things, the acquisition by future specialists of research skills, the ability to conduct research and implement innovations in art education, musical pedagogy, and performance. These requirements involve the active engagement of students in research activities and their acquisition of the necessary theoretical knowledge, which occurs in the process of mastering such an educational component as "Methodology and Organization of Scientific Research," as well as in the process of research practice.The article reveals the place of these disciplines in the structure of student training, emphasizing their focus on the formation of a broad worldview and the development of scientific thinking. Mastering the methodology of scientific research contributes to the assimilation of effective methods for analyzing cultural and artistic phenomena, artistic and creative processes, and trends in musical or choreographic art.The role of research culture is revealed, and the necessity of its formation among future musician-pedagogues, choreography teachers, and art teachers is emphasized.From the perspective of acquiring readiness for innovative art and pedagogical activity, the role and place of research practice are also substantiated, which allows for direct immersion in scientific activity, actualizing all acquired knowledge and skills.The authors highlight the specialist’s ability to think scientifically as the most essential and key factor in generating new ideas and implementing artistic-pedagogical innovations. It is assumed that acquiring the ability to think scientifically to some extent involves mastering research methods, which serve as tools for conducting productive research activities. These methods include observation, comparison, analysis, abstraction, modeling, synthesis, induction, deduction, formalization, and others. It is concluded that a well-developed ability to think scientifically can be considered an indicator of a specialist’s readiness to implement innovative artistic-pedagogical activities.У статті актуалізовано питання важливості та необхідності формування здатності мислити науково у магістрантів, що здобувають мистецькі спеціальності. Реалізація стандартів вищої освіти зі спеціальностей 024 Хореографія, 025 Музичне мистецтво та професійного стандарту за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» передбачає, окрім іншого, оволодіння майбутніми фахівцями дослідницькими уміннями, здатністю до проведення досліджень та здійснення інновацій в мистецькій освіті, музичній педагогіці, виконавстві. Такі вимоги передбачають активне залучення здобувачів освіти до науково-дослідної діяльності та набуття ними необхідних теоретичних знань, що відбувається у процесі опанування такого освітнього компоненту, як «Методологія та організація наукових досліджень», а також у процесі науково-дослідницької практики.В статті розкривається місце означених дисциплін у структурі підготовки здобувачів освіти, акцентується на їх спрямованості на формування широкого світогляду, розвитку наукового мислення. Оволодіння методологією наукових досліджень сприяє засвоєнню ефективних методів аналізу культурно-мистецьких феноменів, художньо-творчих процесів і тенденцій у музичному чи хореографічному мистецтві.Розкривається роль науково-дослідницької культури та підкреслюється необхідність її формування у майбутніх музикантів-педагогів, викладачів хореографії та вчителів мистецтва.З позицій набуття готовності до інноваційної мистецько-педагогічної діяльності обґрунтовується і роль та місце науково-дослідницької практики, яка дозволяє безпосередньо зануритися в наукову діяльність, актуалізуючи всі отримані знання та набуті вміння.Авторами виокремлено здатність фахівця мислити науково, як найбільш суттєву і ключову у продукуванні нових ідей, у здійсненні мистецько-педагогічних інновацій. Припускається, що набуття здатності мислити науково певною мірою передбачає опанування методами наукових досліджень, які є інструментами, що дозволяють здійснювати продуктивну дослідницьку діяльність, зокрема, такими як: спостереження, порівняння, аналіз, абстрагування, моделювання, синтез, індукція, дедукція, формалізація тощо. Зроблено висновок, що розвинена здатність фахівця мислити науково може розглядатися як показник його готовності до здійснення інноваційної мистецько-педагогічної діяльності