Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Гра як технологія соціально-емоційної підтримки дошкільників, що виховуються у неблагополучних сім’ях та мають негативні прояви у поведінці
No full textThe article explores the factors contributing to behavioral deviations in children of preschool age. The concept of «negative behavioral manifestations» is outlined and substantiated, with an emphasis on their transient and situational nature. These deviations often arise due to adverse influences on a child’s development, including age-related crises (at three and seven years old), ineffective parenting styles, and difficulties in adapting to preschool education. It is identified and characterized in the paper the most common negative behavioral manifestations in preschoolers, which include capriciousness, tantrums, stubbornness, disobedience, aggression, indiscipline, and dishonesty. Based on an analysis of international classifications of behavioral deviations, three key determinant groups are singled out: medical-biological, social-pedagogical, and psycho physiological. Particular emphasis is placed on social-pedagogical factors, as they play a crucial role in shaping children’s behavior. Special attention is given to the impact of family dysfunction and ineffective parenting practices. The family is highlighted as a fundamental social environment for a child’s development and a critical institution of socialization. The article examines the characteristics of dysfunctional families, their classifications, and the most common parenting mistakes. A separate focus is given to the pedagogical potential of play as the leading activity in early childhood. Play is considered a universal tool for children’s development, education, and upbringing. The study reviews contemporary research, including findings from The LEGO Foundation, which underline a holistic approach to play-based learning. The following five key characteristics of play are presented: joyful, meaningful, socially interactive, actively engaging, and motivating, which illustrates its educational value in child-teacher interactions. It is concluded that play fosters comprehensive development in preschoolers, integrating physical, social, cognitive, emotional, and creative domains.У статті обґрунтовані аспекти виникнення поведінкових відхилень у дітей дошкільного віку. Окреслене та обґрунтоване поняття «негативні прояви у поведінці» як нестійкі, ситуативні поведінкові відхилення, що виникають у дітей переважно у дошкільному віці під впливом несприятливих для їхнього розвитку факторів: кризами психо-вікового розвитку трьох та семи років, неправильними типами виховання в сім’ї та несприятливою адаптацією до закладу дошкільної освіти. Визначені та обґрунтовані найбільш поширені негативні поведінкові прояви у дітей дошкільного віку: капризування, істерики, впертість, неслухняність, агре сивність, недисциплінованість, нечесність. На основі аналізу міжнародної класифікація поведінкових відхилень, визначені групи детермінант поведінкових відхилень у дітей: медико-біологічні, соціально педагогічні, психо-фізіологічні. Наголошено, що у контексті заявленої проблеми найбільш дієвими для дитини дошкільного віку є саме соціально-педагогічні де термінанти, зокрема, сімейне неблагополуччя та пов’язані з ним неправильні типи виховання у родині. Родина, обґрунтована як персональне соціальне середовище розвитку та важли вий інститут соціалізації особистості. Зосереджена увага на особливостях неблагополучної родини, її типах та неправильних лініях виховання у неблаго получній родині. Обґрунтовані педагогічні можливості гри як провідної діяльність дитини у дошкільному віці та як найбільш вивченої і дослідженої в якості засобу, методу, форми, прийому розвитку і виховання дітей. Проаналізовані сучасні дослідження науковців спільноти The LEGO Foudation, щодо гри на основі наскрізного підходу. Гра як активність дітей, представлена п’ятьма характеристиками (гра радісне, значуща, соціальна, мотивуюча, актив на), що забезпечує нове розширене розуміння і тлумачення її сутності та можли востей у взаємодії педагога з дітьми. Це забезпечує всебічний розвиток дошкіль ника у єдності його фізичної, соціальної, когнітивної, емоційної, креативної сфер
Виклики у викладанні англійської мови для студентів ІТ спеціальностей
No full textThe article examines the challenges associated with the teaching of English to students in IT specialties, which have become particularly relevant due to the increasingly growing role of English-language communication in the professional activities of specialists in the field of information technologies. Learning English as a second or foreign language has its own peculiarities, occurring in both group and individual formats, and in groups with varying levels of linguistic readiness among students. As a result, educators need to develop well-planned and organized approaches to facilitate the teaching and learning process. Researchers have conducted a significant number of studies to address these issues and assist educators in overcoming their difficulties. This article provides a brief overview of teaching English as a foreign language and discusses the reasons for motivating IT students to study English by fostering critical thinking skills through discussion-based learning methods. The article emphasizes the importance of professionally – oriented education and proposes strategies and techniques that educators can use as tools to improve English language learning for IT students. These strategies may lead to the development of students’ ability to use a foreign language to achieve specific functional goals, depending on the characteristics of social and professional interactions, such as the situation, status of interlocutors and recipients, language, and other factors related to the pragmatics of business communication. The article also focuses on the importance of developing students’ ability to correctly identify the target audience by studying their needs and the objectives of IT communication. which involves analyzing the content, context, and expected outcomes of communication. Additionally, the article highlights the significance of fostering independent learning skills among students, as these are an essential component of a successful educational process. These skills not only help students absorb the material better but also develop their ability to make independent decisions.У статті розглядаються проблеми навчання англійської мови студентів ІТ спеціальностей, які набувають особливої актуальності у зв’язку із зростаючою роллю англомовного спілкування у професійний діяльності спеціалістів в галузі інформаційних технологій. Вивчення англійської мови як другої або іноземної мови має свої особливості, відбувається у груповому або індивідуальному форматах, у групах з різним рівнем мовленнєвої готовності студентів, тому викладачам потрібно знайти добре сплановані та організовані способи, щоб полегшити процес навчання та викладання. Дослідники провели значну кількість досліджень, щоб розв’язати проблеми та допомогти викладачам подолати їхні труднощі. Ця стаття є коротким оглядом викладання англійської мови як іноземної та причин, чому варто мотивувати студентів ІТ спеціальностей вивчати англійську мову, формуючи у них навички критичного мислення за допомогою методик дискусій ного навчання. У статті обговорюється важливість професійно-зорієнтованого навчання і пропонуються стратегії та методи, які викладачі можуть застосову вати як інструменти для покращення навчання англійської мови студентів ІТ спеціальностей, що може призвести до формування здатності здобувачів користуватись іноземною мовою для досягнення певних функціональних цілей в залежності від особливостей соціальної та професійної взаємодії: від ситуації, статусу співрозмовників й адресата, мови та інших факторів, що стосуються прагматики ділового спілкування. Приділяється увага формуванню у студентів вміння правильно визначати ауди торію, вивчаючи її потреби, і мету ІТ-комунікації, що передбачає аналіз, зміст, контекст і очікувані результати спілкування. У статті також акцентується значущість формування у студентів навичок самостійного навчання, що є важливою складовою успішного освітнього процесу, адже вони допомагають здобувачам освіти не лише краще засвоювати матеріал, але й розвивати уміння самостійно приймати рішення
Позашкільна освіта як соціальний інститут виховання ціннісних орієнтацій особистості
No full textThe relevance of the study is determined by the need to improve extracurricular education in the conditions of modern social and educational transformations. In this context, education is designed to provide a young person with the necessary knowledge and competences, to contribute to the formation of the value palette of a growing personality. The article reveals the role of extracurricular education as an important social institution of society in forming the value priorities of its pupils, involving them in progressive ideals of world, European and national values, raising conscious and active members of the national society. It was determined that the issue of purposeful use of innovative methods and technologies for the formation of value orientations of pupils of out-of-school education institutions is not sufficiently covered in scientific research on the problem. It is noted that the need to increase attention to the problem of education and self-education of values in an educational and educational extracurricular environment determined the purpose of the conducted research – to characterize the content and tasks of extracurricular education in the formation of value orientations of pupils in the conditions of war. It has been proven that modern extracurricular education has wide opportunities to influence the formation of value orientations of its pupils. The basis for optimizing these processes is the use of innovative technologies. It was determined that the most effective in forming a valuable attitude to one’s own health in pupils is the combination of leisure techniques with methods and means of interactive and active learning (edutainment), as well as the use of quest technologies. The quests "Journey to the country of health", "Traces of lost health", "Code of health – a healthy lifestyle", etc. can be interesting and useful for work in this direction. The theoretical importance of the work carried out: the article theoretically describes the ways of using innovative technologies in the formation of value orientations of students of out-of-school education institutions. The practical significance of the work – the materials of the scientific article can be used when students write qualification papers, as well as in the practical activities of social pedagogues of educational institutions.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення позашкільної освіти в умовах сучасних соціальних викликів і освітніх трансформацій. Тема ціннісних орієнтацій підростаючого покоління в умовах складної соціально-психологічної ситуації, створеної воєнним станом у країні, набуває особливого значення. В статті розкрито роль позашкільної освіти як важливого соціального інституту суспільства у формуванні ціннісних пріоритетів своїх вихованців у формуванні ставлення до себе та власного здоров’я, до людей і суспільства в цілому. Зазначено важливість залучення учнівської молоді до прогресивних ідеалів світових, європейських та національних цінностей, виховання свідомих і активних членів вітчизняного соціуму. У статті проведено аналіз наукових досліджень по проблемі. Доведено, що проблема цілеспрямованого використання інноваційних методів і технологій для формування ціннісних орієнтирів вихованців закладів позашкільної освіти висвітлено недостатньо. Метою статті – охарактеризувати зміст і завдання позашкільної освіти у формуванні ціннісних орієнтацій вихованців в умовах війни. Визначено, що найбільш ефективним у формуванні у вихованців ціннісного ставлення до власного здоров’я є поєднання дозвіллєвих прийомів із методами і засобами інтерактивного й активного навчання (едьютейнмент), а також використання квест-технологій. Цікавими і корисним для роботи у цьому напрямку можуть бути квести «Подорож до країни здоров’я», «Слідами втраченого здоров’я», «Код здоров’я – здоровий спосіб життя» тощо. Теоретична важливість проведеної роботи: в статті теоретично шляхи використання інноваційних технологій у формуванні ціннісних орієнтацій вихованців закладів позашкільної освіти Практичне значення роботи – матеріали наукової статті можуть бути використані при написанні студентами кваліфікаційних робіт, а також в практичній діяльності соціальних педагогів закладів освіти. Представлено висновок про необхідність посилення уваги до проблеми виховання та самовиховання цінностей у освітньо – виховному позашкільному середовищі
Особливості розбудови науково-дослідницького середовища закладу загальної середньої освіти в умовах сьогодення
Get PDFThe article analyzes the specific features of developing the research environment of a modern general secondary education institution, understood as a system of conditions, influences, and opportunities that meet the hierarchical complex of students’ cognitive needs, ensure the purposeful formation of their scientific worldview and research culture, and support the scientific thinking of all subjects within the educational space. Three key levels of its manifestation are identified and described: directly in students’ research activities as an attribute of learning, play, and communication; in the implementation of inquiry-based learning as a leading technology of pedagogical activity, as well as in teachers’ own research activities as an integral component of their professional work; and in the integration of all factors of the educational environment to facilitate productive interaction among students, teachers, school administration, and parents as actors in research activity. The article reveals and characterizes its basic components: structural elements (laboratories and research spaces, information-resource centers, etc.); the content of research activities (experimental work, individual and group projects, preparation for presentations at scientific conferences, etc.); and the forms that support the development of the research environment (professional scientific celebrations, scientific-practical conferences, master classes). The role of the teacher as an organizer and coordinator of the educational and scientific process is defined. The results of an empirical study are presented, demonstrating the characteristics of building the research environment of a modern general secondary education institution. They made it possible to identify the factors influencing this process under martial-law conditions and to determine priority measures for improving the quality of research work (strengthening the material and technical base; ensuring fair remuneration and teacher motivation; involving researchers; teacher training and scientific support of their work).У статті здійснюється аналіз особливостей розбудови науково-дослідницького середовища сучасного закладу загальної середньої освіти, яке розуміється як система умов, впливів та можливостей, що задовольняють ієрархічних комплекс пізнавальних потреб учнівства, забезпечують цілеспрямоване формування у них наукової картини світу і культури дослідження, підтримують наукове мислення всіх суб’єктів освітнього простору. Визначено й розкрито зміст трьох основних рівнів його прояву: безпосередньо в дослідницькій діяльності учнів, як атрибут навчання, гри і спілкування; при розгор танні дослідницького навчання як провідної технології педагогічної діяльності, а також власної науково-дослідницької діяльності вчителів як невід’ємного атрибуту їхньої професійної праці; в процесі інтеграції усіх чинників освітнього середовища для продуктивної взаємодії учнів, вчителів, а також адміністрації закладу та батьків як суб’єктів науково-дослідницької діяльності. Розкрито й схарактеризовано базові його складові: структурні елементи (лабо раторії і дослідницькі простори, інформаційно-ресурсні центри тощо); зміст науково-дослідницької діяльності (експериментальна робота, індивідуальні та групові проєкти, підготовка до виступів на наукових конференціях тощо); форми, що забезпечують розгортання науково-дослідницького середовища (професійні наукові свята науково-практичні конференції майстер-класи). Визначено місце і роль вчителя як організатора і координатора освітньо-наукового процесу. Подано результати емпіричного дослідження, які продемонстрували особливос ті розбудови науково-дослідницького середовища сучасного закладу загальної середньої освіти, надали змогу схарактеризувати чинники, які впливають на цей процес в умовах воєнного стану й визначити першочергові заходи щодо підви щення якості науково-дослідницької роботи (покращення стану матеріально технічної бази; забезпечення гідної оплати праці і мотивація вчителів; залучення науковців; підготовка вчителів та науковий супровід їх роботи)
Особливості рухової активності дітей дошкільного віку на заняттях з фізкультури
Get PDFPhysical activity has become an essential part of modern early childhood education. In preschool settings, movement is not only about exercise – it supports children’s physical development, strengthens cognitive skills, encourages social interaction, and helps maintain emotional balance. Structured physical education lessons provide children with guided opportunities to practice and develop these skills in a safe and supportive environment. This article explores how different forms of motor activity used in preschool programs contribute to these areas of growth. To clarify the theoretical background, the article reviews key concepts such as “physical activity,” “self-initiated motor activity,” “purposeful motor activity,” and the preschool motor activity routine. It highlights that the success of physical education depends greatly on teachers: their training, ability to recognize children’s age-specific needs, and skill in organizing activity in a systematic and engaging way. Encouraging children’s interest in movement and understanding the educator’s responsibility for their well-being are emphasized as important parts of forming a healthy movement culture. The article also discusses exercise complexes that include varied movements, general developmental activities, and playful, imaginative tasks. Updating these activities during the academic year helps maintain appropriate physical load and balanced muscle development, while keeping children motivated to be active. Various forms of movement in preschools are described, including morning exercises, post nap routines, short movement breaks, longer active pauses, and free motor play. Together, they create an active and meaningful daily routine. In contrast, low levels of physical activity can negatively affect health by reducing physical fitness, lowering adaptive capacity, and increasing the risk of musculoskeletal problems and excess weight. Ultimately, the study suggests that when preschools treat physical activity as a core educational value rather than an occasional addition, children experience richer and more balanced development across multiple domains.У статті розглядається актуальне питання щодо особливостей рухової актив ності дітей дошкільного віку під час занять фізкультури у закладі дошкільної освіти та визначається її роль у формуванні фізичних якостей, когнітивних процесів, соціальної взаємодії та психоемоційного розвитку. Наголошується, що фізичний розвиток дітей дошкільного віку на сьогодні є пріоритетним напрямом у дошкільній педагогіці, оскільки своєчасна та правиль но організована рухова активність закладає основу для всебічного становлення особистості та формує здоровий спосіб життя. На основі теоретичного аналізу наукових джерел розкрита сутність таких понять, як «рухова активність», «довільна рухова діяльність», «цілеспрямо вана рухова діяльність», «руховий режим дошкільного закладу». Встановлено, що ефективність рухової діяльності дошкільників значною мірою визначається професійною підготовкою педагогів, урахуванням індивідуальних потреб та вікових особливостей дітей та системним підходом до організації занять з фізкультури. У дослідженні підкреслено, що усвідомлення педагогами відповідаль ності за здоров’я та фізичний розвиток дітей, а також активне стимулювання інтересу до рухової активності є обов’язковими умовами формування культури рухової діяльності дошкільника. Зазначено, що для дошкільників доцільними є комплекси фізичних вправ, що вклю чають різні види рухів, загальнорозвивальні вправи та сюжетно-ігрові актив ності. Їхнє періодичне оновлення протягом навчального року необхідне для підтримки оптимального фізичного навантаження, рівномірного розвитку різних груп м’язів та підвищенню рівня рухової активності. У статті охарактеризовані такі форми рухової активності дітей дошкільного віку: ранкова гімнастика, гімнастика після денного відпочинку, фізкультхвилинки, фізкультпаузи та самостійна рухова діяльність. Поєднання цих форм роблять день у ЗДО активним, цікавим і корисним. Водночас низький рівень рухової активності може призвести до погіршення показників фізичного здоров’я, спричиняючи порушення функціонування опорно-рухового апарату, зниження адаптивних резервів організму та підвищення ймовірності формування надлишкової ваги
Історичні закономірності створення та еволюції оркестру народних інструментів в Україні
Get PDFThe origins of folk orchestra performance on the territory of modern ukraine go back to ancient times. Frescoes and historical documents from the times of Kyivan Rus demonstrate a high level of the musical culture and the presence of the elements of orchestra making music practice. Ukraine is also marked by the great diversity and tonal richness of folk musical instruments. Most of the instrumental prototypes are the result of borrowings that were mastered, adapted and modernized by the Ukrainian people. It should be noted that it is impossible to draw any formal international boundaries in musical instruments, but the greater is the number of musical instruments in nationwide professional and artistic use in the state, the potentially richer the musical culture of the people is. Orchestral performance is one of the most effective means of reproducing works of musical art. Its development reflects the history of human culture, the processes of the formation of artistic thinking, forms and means of musical performance. An orchestra of folk instruments with its set of instruments, unlike a symphony one, is not a permanently stable relative to the instrumentation. It is formed according to the national characteristics and is equipped with musical instruments, which the nation considers as a part of its spiritual culture. The formation of the orchestra of folk instruments in Ukraine took place in the 20s of the 20th century and originates in the bowels of artistic self-activity. Orchestra performance with improved folk instruments developed in the direction of cultural and educational orientation, and in a short period of time evolved from amateur to academic level, enriched with an original repertoire, a developed network of educational institutions, scientific methodical and performance literature. The result of such historical development of folk orchestra performance in our time is the activity of professional orchestras of folk instruments, choral and dance groups. The evolution of the ensemble forms of music-making resulted in the formation of two directions of folk orchestra performance in Ukraine: folk-instrument orchestras with a string-plucked composition (domry-kobza) at the core and folk orchestras with a profiling string-bow group, which is a prototype of the traditional forms of folk-instrumental music-making composition "Troisti Musyky". An orchestra whose main group is stringed musical instruments is recognized as a national orchestra and does not cause significant disputes regarding the nationality of its instrumental composition. The orchestra, based on stringed plucked musical instruments (domra sextet), is considered by some experts to be non national in Ukrainian musical culture. A study of the historical sources of musical instruments in Ukraine gives grounds to assert that, by its origin from the kobza, the four stringed domra is a musical instrument of the Ukrainian people and its culture. Therefore, orchestras formed on the basis of four-stringed domra can be considered an artistic heritage of Ukrainian musical art. It should also be noted that in Ukraine, it is the four string version of the instrument with a quinta structure that is used, unlike the three-string quartet domra in the orchestra of Russian folk instruments. Varieties of the orchestra of folk instruments in Ukraine have great artistic and expressive possibilities. The instrumental composition ensures the use of the entire musical range and the distribution of tessitura possibilities, the independence of the use of orchestral groups, an even scale of dynamic shades, and technical perfection of performance.Музичні інструменти, як і музичне мистецтво, тісно пов’язані з історією нашої цивілізації, розвитком її культури. Створення музичних інструментів, їх еволюція та вдосконалення є результатом економічного, технічного, культурного роз витку суспільства. Музичний інструментарій кожної нації є показником її духовного розвитку, ментальності, а також історичною довідкою культурних зв’язків між народами, незважаючи на їх географічне розташування. Історія його виникнення та вдосконалення вимірюється тисячоліттями і свідчить про розвиток інструментальної та ансамблевої музики. Це можна виявити з древніх літописів, фресок, архітектурних пам’ятників. Витоки народно-оркестрового виконавства на території сучасної України сягають далекої давнини. Фрески та історичні документи часів Київської Русі демонструють високий рівень музичної культури та наявність елементів оркестрової практики музикування. Україна також відзначається великою різноманітністю та тембровим багат ством народного музичного інструментарію. Більшість інструментальних про тотипів є результатом запозичень, що були освоєні, адаптовані і модернізовані українським народом. Слід зазначити, що в музичному інструментарії неможливе проведення будь-яких формальних міжнаціональних кордонів, але чим більша кількість музичного інструментарію знаходиться у загальнонаціональному про фесійно-мистецькому вжитку в державі, тим потенційно багатшою є музична культура народу. Оркестрове виконавство являє собою один з найефективніших засобів репро дукції творів музичного мистецтва. Його розвиток відображає історію культури людства, процесів формування художнього мислення, форм і засобів музичного виконавства. Оркестр народних інструментів, на відміну від симфонічного, за своїм інструментальним складом не є постійно – стабільним відносно інстру ментарію. Він формується за національними ознаками і комплектується музичними інструментами, які нація вважає частиною своєї духовної культури. Формування оркестру народних інструментів в Україні відбувається у 20-х рр. ХХ ст. і бере свій початок у надрах художньої самодіяльності. Оркестрове виконавство на удосконалених народних інструментах розвивалось у руслі культурно-освітньої спрямованості і за короткий проміжок часу еволюціонувало від аматорського до академічного рівня, збагатившись оригінальним репертуа ром, розвиненою мережею освітніх навчальних закладів, науково-методичною та виконавською літературою. Результатом такого історичного розвитку народ но-оркестрового виконавства в наш час є діяльність професійних оркестрів народних інструментів, оркестрових груп хорових та танцювальних колективів. Різновиди оркестру народних інструментів в Україні мають великі художньо виражальні можливості. Інструментальний склад забезпечує використання всього музичного діапазону та розподіл теситурних можливостей, самостій ність застосування оркестрових груп, різноманітну шкалу динамічних відтінків, технічну досконалість виконання
Особливості волонтерства людей похилого віку в Республіці Ірландія
Get PDFThe article highlights the relevance of volunteering in addressing the problem of active ageing of the population. The purpose of the article is, based on the analysis of the theoretical foundations of volunteering, to characterize the features of volunteer activity of elderly people using the example of the Republic of Ireland. The authors substantiate the essence of volunteer activity and its importance for maintaining life activity, preserving psycho-emotional well-being, and ensuring social participation of elderly people. Such a focus of volunteering corresponds to the concept of active ageing introduced in EU countries. The study defines volunteering as an important direction of social policy for active ageing of elderly people in the Republic of Ireland. Volunteer activity of older adults is considered a powerful social resource for community development. It combines individual self-realization with benefits for society. Support and development of volunteering are integrated into sustainable development strategies, government and local community support programs, and the social work system. The article presents the scientific and theoretical foundations of volunteer activity of elderly people. Volunteering is defined as a voluntary action of an individual or group who freely give their time and work for community service. Elderly people are considered citizens aged 65 and over. The content of the National Positive Ageing Strategy (2013) and the National Volunteering Strategy of Ireland for 2021–2025 is analyzed. The authors identify and characterize the main principles underlying volunteering of elderly people: inclusiveness, support for organizations, digital accessibility, and integration of volunteering into active ageing policy. It is emphasized that in the national program Age Friendly Ireland, volunteering is seen as an important mechanism of social participation of elderly people, contributing to their active longevity. The program encourages the involvement of older adults in various community initiatives that positively affect their physical, mental, and social well-being. In volunteer practice, special attention is paid to integrating senior volunteers into local initiatives: from cultural events to supporting other members of the older generation. Forms of participation include joint projects, special volunteer hubs, programs, training, and more. The development of volunteering in Ireland is coordinated by the national organization Volunteer Ireland. Its recommendations are of great importance for organizations that engage volunteers, including elderly people. The importance of research on active ageing is emphasized. Their results confirm the positive impact of volunteering on the quality of life of elderly people (reducing loneliness and depression, improving self-esteem, developing new skills, maintaining physical activity, strengthening social ties, etc.). In the conclusions, it is noted that the study is not exhaustive and encourages further scientific research into the experience of organizing studies on the situation of elderly people, their involvement in volunteer activity in the Republic of Ireland, and adaptation of this experience in Ukraine.Стаття висвітлює актуальність волонтерства у вирішенні проблеми активно го старіння населення. Мета статті – на основі аналізу сутності теоретичних основ волонтерства, охарактеризувати особливості волонтерської діяльності людей похилого віку на прикладі Республіки Ірландія. Автори статті обґрунтовують сутність волонтерської діяльності та її значен ня для підтримки життєвої активності, збереження психоемоційного благопо луччя, забезпечення соціальної участі людей похилого віку. Така спрямованість волонтерства відповідає концепції активного старіння, яка запроваджена у країнах ЄС. Дослідження визначає волонтерство важливим напрямом соціальної політики активного старіння людей похилого віку в Республіці Ірландія. Волон терська діяльність людей похилого віку розглядається як потужний соціальний ресурс для розвитку громади. Він поєднує індивідуальну самореалізацію з користю для суспільства. Підтримка і розвиток волонтерської діяльності інтегровані у стратегії сталого розвитку, урядові і місцеві програми підтримки місцевих громад і систему соціальної роботи. У статті представлені науково-теоретичні основи волонтерської діяльності людей похилого віку. Визначено волонтерство як добровільну дію певної особи або групи, яка вільно віддає свій час і працю на громадську роботу. Особами похилого віку вважаються громадяни віком від 65 років. Проаналізовано зміст національної стратегії позитивного старіння (2013 р.) та національної стратегії розвитку волонтерства Ірландії на 2021-2025 р.р. Автори виокремлюють та характеризують основні положення, на яких ґрунтується волонтерство людей похилого віку: інклюзивність, підтримка організацій, цифрова доступність, інтеграція волонтерства у політику активного старіння. Наголошено, що у національній програмі «Ірландія дружня до віку» (Age Friendly Ireland) волонтерство розглядається як важливий механізм соціальної участі осіб похилого віку, що сприяє їх активному довголіттю. Програма заохочує залучення людей похилого віку до різноманітних громадських ініціатив, які позитивно впливають на їх фізичне, психічне та соціальне благополуччя. У практиці волонтерської діяльності особлива увага приділяється інтеграції старших волонтерів у місцеві ініціативи: від культурних заходів до підтримки інших представників старшого покоління. Такими формами участі себе зарекомен дували: спільні проєкти, спеціальні волонтерські хаби, програми, навчання та ін. Координує розвиток волонтерства національна волонтерська організація Ірлан дії (Volonteer Ireland). Її рекомендації мають вагоме значення для організацій, які залучають волонтерів, зокрема осіб похилого віку. Наголошено на значенні досліджень проблематики активного старіння. Їх ре зультати підтверджують позитивний вплив волонтерства на якість життя людей похилого віку (зниження рівня самотності та депресії, покращення само оцінки, розвиток нових навичок і підтримка фізичної активності, зміцнення соціальних зв’язків та ін.). У висновках зазначено, що проведене дослідження не є вичерпним, а спонукає до наступних наукових пошуків у напрямі досвіду організації досліджень становища людей похилого віку, їх залучення до волонтерської діяльності в Республіці Ірландія для адаптації в Україні тощо
Правове забезпечення інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами у Великій Британії
Get PDFThe article examines the legal foundations for ensuring inclusive education for children with special educational needs (SEN) in the United Kingdom, providing a comprehensive analysis of the evolution, current structure, and practical implementation of the national regulatory framework. The study highlights the historical transformation of British educational policy – from segregated and medicalized approaches of the mid-twentieth century to the contemporary social and rights-based model grounded in equality, accessibility, and individualized support. Particular attention is given to the key legislative acts that define the functioning of the modern system, including the Equality Act 2010, the Children and Families Act 2014, and the SEND Code of Practice: 0–25 years. These documents ensure not only the prohibition of discrimination but also the creation of mechanisms for reasonable adjustments, the development of Education, Health and Care Plans (EHCPs), and the expansion of the role of parents and local authorities in educational decision-making. The article also evaluates practical aspects of implementing inclusive policy, such as funding models, provision of assistive technologies, accessibility of school environments, and the integration of children with SEN into artistic and extracurricular activities. Based on recent research and governmental reports, the study identifies several persistent challenges within the British system, including regional disparities in financing, shortages of qualified teachers, bureaucratic complexity in obtaining EHCPs, and insufficient representation of educators with disabilities. The concluding section outlines strategic directions for further improvement, emphasizing the need for enhanced investment, increased professional development, technological modernization, and deeper cooperation between educational, medical, and social sectors. The findings contribute to a deeper understanding of how legislative frameworks shape inclusive educational practices and may serve as a reference point for comparative studies or policy development in other countries.У статті здійснено комплексний аналіз нормативно-правового забезпечення інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами у Великій Британії, яка впродовж останніх десятиліть посідає провідні позиції у формуванні сучасних інклюзивних політик. Розкрито історичні передумови становлення законодавст ва у сфері спеціальної освіти, простежено еволюцію від сегрегаційної моделі до соціально орієнтованої інклюзії, що ґрунтується на визнанні індивідуальних прав, гідності та рівних можливостей кожної дитини. Особливу увагу приділено ключовим нормативним актам, зокрема Education Act 1981, Equality Act 2010, Children and Families Act 2014, а також SEND Code of Practice, які визначають механізми доступу до освіти, процедури ідентифікації освітніх потреб, принципи міжвідомчої взаємодії та гарантії участі сімей у прийнятті рішень. Проведено аналіз практичної реалізації законодавчих положень на рівні шкіл, місцевих органів влади та спеціалізованих служб підтримки. Виокремлено ключові інструменти забезпечення інклюзивної освіти, серед яких – Education, Health and Care Plans (EHCPs), фінансування SEN-послуг, використання асистивних техно логій та вимоги щодо забезпечення фізичної і цифрової доступності освітнього середовища. Наголошено на важливості партнерства між школою, сім’єю, місцевою владою та громадським сектором, що є визначальною рисою британської моделі. Водночас ідентифіковано основні проблеми та виклики сучасної системи: нерів номірність фінансування між регіонами, складність процедур оформлення EHCPs, дефіцит кваліфікованих фахівців, а також обмежені можливості інклюзії у сфері мистецької освіти, яка потребує спеціального обладнання та методичної під тримки. У контексті перспектив розвитку підкреслено значення технологічних інновацій, розширення професійної підготовки педагогів та зміцнення міжвідомчої координації. Представлений аналіз дозволяє оцінити актуальний стан британ ської моделі та окреслити потенційні напрями її удосконалення
Модель формування дискурсивної компетентності менеджерів у сфері освіти
No full textThe article substantiates the need for and developed a model for the formation of discursive competence of managers in the field of education. Models of formation of discursive competence are not only critically important for the development of education managers themselves, but also have far-reaching consequences for the healthy functioning and continuous improvement of the education system as a whole. Recommendations have been developed to increase the level of formation of the discursive competence of education managers in the management process. The article reveals the following key aspects: the importance of developing communication skills in the modern conditions of education reform; the role of a manager in educational institutions as a communicator who must effectively interact with various stakeholders (teachers, students, parents, authorities, the public); challenges related to managing communication processes in the educational environment, including conflict resolution and public speaking; the concept of "discursive competence" and its components; basic scientific approaches to the formation of discursive competence (linguistic, psychological, sociocultural); the relationship between discursive competence and the professional activity of an educational manager. An overview of the model of formation of discursive competence in management (both generally accepted and specific to the field of education) and the components of the model of formation of discursive competence of educational managers are presented, namely: cognitive component (knowledge of discourse, management communicative strategies); speech component (practical skills of oral and written communication); psychological component (emotional intelligence, conflict management); sociocultural component (ability to adapt communication to different social and cultural conditions), strategic component (planning and adaptation of communication processes depending on the situation). The methods of formation of managers’ discursive competence are presented: the use of interactive learning methods (role-playing games, negotiation simulations, simulation of conflict situations); use of digital technologies for the development of communication skills (webinars, online platforms); implementation of communication development trainings in educational programs for managers of educational institutions.У статті обґрунтовано необхідність та здійснено розробку моделі формування дискурсивної компетентності менеджерів у сфері освіти, що є важливим не лише для розвитку саме менеджерів освіти, а й мають далекосяжні наслідки для здорового функціонування та постійного вдосконалення системи освіти в цілому. Розроблено рекомендації щодо підвищення рівня формування дискурсивної компетентності менеджерів освіти у процесі управління. У статті також розкрито такі ключові аспекти: важливість розвитку комунікативних навичок у сучасних умовах реформування освіти; роль менеджера в освітніх установах як комунікатора, що має ефективно взаємодіяти з різними зацікавленими сторонами (учителями, учнями, батьками, владними структурами, громадськістю); виклики, пов’язані з управлінням комунікаційними процесами в освітньому середовищі, включаючи розв’язання конфліктів і проведення публічних виступів; поняття «дискурсивна компетентність» та її складові; основні наукові підходи до формування дискурсивної компетентності (лінгвістичний, психологічний, соціокультурний); взаємозв’язок між дискурсивною компетентністю та професійною діяльністю освітнього менеджера. Представлено огляд моделі формування дискурсивної компетентності в управлінні (як загальноприйнятих, так і специфічних для сфери освіти) та компоненти моделі формування дискурсивної компетентності освітніх менеджерів, а саме: когнітивний компонент (знання про дискурс, управлінські комунікативні стратегії); мовленнєвий компонент (практичні навички усного та письмового спілкування); психологічний компонент (емоційний інтелект, управління конфліктами); соціокультурний компонент (вміння адаптувати комунікацію до різних соціальних та культурних умов), стратегічний компонент (планування та адаптація комунікативних процесів залежно від ситуації). Представлено методи формування дискурсивної компетентності менеджерів: використання інтерактивних методів навчання (рольові ігри, симуляції переговорів, моделювання конфліктних ситуацій); використання цифрових технологій для розвитку комунікативних навичок (вебінари, онлайн-платформи); впровадження тренінгів з розвитку комунікації у навчальні програми для управлінців освітніх установ
Теоретико-методологічні засади формування ціннісного ставлення до здоров’я у вихованців закладу позашкільної освіти
No full textRelevance of the research. Extracurricular education plays an important role as a social institution, the purpose of which is education, socio-pedagogical support and improvement of children and youth. In the conditions of modern challenges, out-of-school education institutions take upon themselves the task of creating conditions for socialization, civic development of children and youth; the formation of a physically, mentally and spiritually perfect personality with universally broad interests and stable value orientations. The pedagogical process of forming a valuable attitude to one’s own health in pupils of extra-curricular education institutions involves the disclosure of essential connections and dependencies that exist between a person’s health and their lifestyle, the level of knowledge about health, mood, relationships with others by people The practice of out-of-school institutions and institutions is closely related and is based on scientific and theoretical studies of domestic and foreign scientists who consider various aspects of the formation of a healthy lifestyle. Valuable attitude to health is interpreted as individual, selective, conscious relationships of the individual with reality, which reflect the interdependence of individual needs with subjects, objects and phenomena of the surrounding world, contributing to the formation and preservation of health Considering the fact that the value attitude to health is a multifaceted and multidimensional phenomenon, the scientific literature presents a number of scientific approaches to determining its essence and content through various forms of organization of interaction between its components. Therefore, the purpose of this article is to analyze the main scientific approaches to determining the category of value attitude to health in the research of domestic and foreign scientists. Theoretical importance of the work: The article summarizes scientific approaches to the theoretical definition of the essence and content of the value attitude to the health of students as an important task of organizing the educational and educational space of an out-of-school education institution. The practical significance of the work – The materials of the scientific article can be used by social pedagogues, methodologists, group teachers of an out-of-school education institution in methodical work and organization of interaction with pupils and their parents.Актуальність дослідження. Позашкільній освіті належить важлива роль як соціальному інституту суспільства, метою роботи якого є виховання особис тості фізично, психічно і духовно досконалої з універсально-широкими інтересами і стійкими ціннісними орієнтаціями. Педагогічний процес з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я у вихованців закладів позашкільної освіти передбачає розкриття істотних зв’язків і залежностей, які існують між станом здоров’я людини та її способом життя, рівнем знань про здоров’я, настроєм, стосунками з іншими людьми. Практика роботи закладів і установ позашкілля тісно пов’язана і базується на науково теоретичних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних науковців, які розглядають різні аспекти формування здорового способу життя. В їх роботах ціннісне ставлення до здоров’я тлумачиться як індивідуальні, вибіркові, усвідомлені взаємозв’язки особистості з реальністю, що відображають взаємозалежність потреб особистості з предметами, об’єктами та явищами навколишнього світу, сприяючи формуванню та збереженню здоров’я. Зважаючи на те, що ціннісне ставлення до здоров’я є багатоаспектним і багатовимірним явищем, в науковій літературі представлено ряд наукових до підходів до визначення його сутності і змісту через аналіз і обгрунтування різних способів організації взаємодії між його компонентами. Метою даної статті є – проаналізувати основні наукові підходи до визначення категорії ціннісного ставлення до здоров’я в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Теоретична важливість проведеної роботи: В статті узагальнено наукові підходи щодо теоретичного визначення суті і змісту ціннісного ставлення до здоров’я вихованців як важливого завдання організації освітньо-виховного простору закладу позашкільної освіти. Практичне значення роботи – матеріали наукової статті можуть бути використані соціальними педагогами, методистами, педагогами-гуртківцями закладу позашкільної освіти в методичній роботі та організації взаємодії з вихованцями та їхніми батьками