Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Словесно-образний аналіз літературного твору в школі на подієвій, композиційній та хронотопній основі
No full textTaking into consideration that literature is the art of the word, the author believes that verbal-figurative analysis should be used permanently in the investigative activity of schoolchildren and applied both separately and in combination with other methods of studying artistic material. One of the variants of such combination is the investigation of language arrangement of the text on the basis of its storyline, compositional and chronotopic structure. The author points out that the mentioned way of educational work organization enables schoolchildren to systematically comprehend key language figurative constructions, which take place in the formation of the contents of a piece of literature and which are the means of characterizing its different artistic sides: plot, non story elements (landscapes, interiors, exteriors), external compositional parts. The author proposes to use specific «maps-schemes», in which key semantically marked word units, which have significant substantive and artistic-aesthetical expressiveness, should be displayed. He demonstrates their application in connections with various plot and non story elements, outlines particular kinds of activity (different kinds of reading and retelling, painting and defense of paintings, «verbal painting», making headlines and plot plans with the help of different types of sentences, proverbs and sayings, detection of language units, that illustrate conflict making, the system of «challenges» for characters and corresponding «answers» of heroes), which are especially important for the formation of schoolchildren’s ability to focus on verbal details, to interpret their meaning, to explain their role in the embodiment of author’s idea and in characterizing the depicted. As a result, verbal-figurative analysis, combined with other ways of studying a piece of literature, creates important preconditions for the conceptual comprehension of all writer’s artistic means by schoolchildren.Виходячи з того, що література є мистецтвом слова, автор статті вважає: словесно-образний аналіз має займати постійне місце в дослідницькій діяльності школярів і бути використовуваним як самостійно, так і в комбінуванні з іншими способами опрацювання художнього матеріалу. Один із варіантів такого комбінування – це дослідження мовної тканини літературного твору на основі його подієвої, композиційної та хронотопної структури. У статті підкреслено, що названий спосіб організації навчальної роботи дозволяє здійснити планомірне осмислення учнями ключових мовно-образний конструкцій, які беруть участь у формуванні змісту художнього джерела, є засобами характеристики його різних художніх сторін: сюжету, позасюжетних елементів (пейзажів, інтер’єрів, екстер’єрів), зовнішньокомпозиційних частин. Автор наукового матеріалу пропо нує використовувати своєрідні «карти-схеми», у яких мають бути відображені ключові семантично марковані словесні одиниці, що мають підвищену змістову та художньо-естетичну виразність. Він демонструє їх застосування у зв’язках із різними сюжетними та позасюжетними елементами, окреслює конкретні види діяльності (різні види читання та переказування, малювання й захист малюнків, «усне малювання», складання заголовків, сюжетних планів із допомогою різних типів речень, приказок та прислів’їв, виявлення мовних одиниць, що унаочнюють конфліктоутворення, систему «викликів», перед якими опиняються персонажі, та відповідних «відповідей» з боку героїв), особливо цінні для того, щоб формува ти в учнів здатність акцентувати увагу на словесних деталях, інтерпретувати їх зміст, пояснювати роль із погляду втілення авторського задуму та харак теристики зображеного. У результаті словесно-образний аналіз, скомбінований з іншими шляхами вивчення літературного твору, створює важливі передумови для концептуального осмислення школярами всієї художньої палітри, створеної письменником
Підготовка майбутніх учителів у системі вищої освіти як проблема дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців
No full textThe article reveals the peculiarities of training future teachers in the higher education system through the prism of research by national and foreign scientists, and analyzes the directions of its improvement in the context of the requirements of modern society. It is emphasized that teacher training is one of the most important components of the pedagogical system, since the success in teaching and development of students depends on the professional qualities of teachers. In the context of globalization processes, rapid development of technologies and changes in socio-cultural paradigms, new challenges arise and corresponding requirements are put forward for teachers, which require correction in teacher training. The study has shown that the modern higher education system is undergoing significant changes, driven not only by technological progress but also by the need to form competent professionals capable of performing their professional activities effectively. In this context, a competency-based approach to the training of future teachers is particularly important, as it focuses not on the mechanical learning of facts but on the development of skills necessary to work in a dynamic educational environment. This means that teachers should not only have knowledge, but also be able to apply it in practice, in the real conditions of an educational institution. The analysis has shown that one of the main aspects, which is the subject of a number of scientific studies by domestic and foreign authors, is the identification of shortcomings in the system of higher teacher education. Modern education requires constant adaptation to new requirements and realities of society, but the existing problems in the system of training future teachers negatively affect the quality of education and professional activity of teachers. Therefore, identifying shortcomings in the training of future teachers and finding ways to eliminate them are important for improving the effectiveness of teacher training. The article emphasizes that one of the key problems of modern training of future teachers is the lack of practical orientation of training. The actors also emphasize the relevance of forming the ability of future teachers to continuous professional development in the context of rapid changes in educational technologies, teaching methods and socio-cultural conditions. The process of preparing future teachers to work in inclusive education is analyzed. Based on the analysis of domestic and foreign research, the authors conclude that many teachers do not have sufficient knowledge and skills to work effectively in an inclusive environment. Therefore, an important area for improving teacher education is the inclusion of courses on inclusive education, methods of working with children with special needs, and psychological preparation of teachers to work in a diverse student body. The need to introduce innovative teaching methods is emphasized. The author analyzes in detail the experience of foreign countries in creating an effective model of teacher education based on close cooperation of educational institutions with other educational institutions, integration of theoretical knowledge with practice, and formation of a culture of professional development. All these aspects should be taken into account when reforming the system of teacher education in order to ensure high quality education and professional activity of future teachers.У статті розкрито особливості підготовки майбутніх учителів у системі вищої освіти через призму досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, а також проаналізовано напрями її удосконалення в контексті вимог сучасного суспіль ства. Наголошено на тому, що підготовка вчителів є однією з найбільш важливих складових педагогічної системи, адже від професійних якостей педагогів залежить успіх у навчанні та розвитку учнів. В умовах глобалізаційних процесів, швидкого розвитку технологій і зміни соціокультурних парадигм постають нові виклики та висуваються відповідні вимоги до вчителів, що потребують корекції в підготовці педагогічних кадрів. Дослідження показало, що сучасна система вищої освіти зазнає значних змін, які зумовлені не лише технологічним прогресом, а й потребою формування компетентних фахівців, здатних ефективно вико нувати свою професійну діяльність. У цьому контексті особливо важливим є компетентнісний підхід до підготовки майбутніх учителів, який орієнтований не на механічне засвоєння фактів, а на формування навичок, необхідних для роботи в динамічному освітньому середовищі. Це означає, що вчителі повинні не лише володіти знаннями, а й уміти їх застосовувати на практиці, в реальних умовах закладу освіти. У статті наголошується, що однією з ключових проблем сучасної підготовки майбутніх учителів є недостатня практична спрямованість навчання. Також автори акцентують увагу на актуальності формування у майбутніх учителів здатності до безперервного професійного розвитку в умовах швидкої зміни освітніх технологій, методик викладання та соціокультурних умов. Проаналізо вано процес підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах інклюзивного навчання. Наголошено на необхідності впровадження інноваційних методів навчання. Детально проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо створення ефективної моделі педагогічної освіти, яка базується на тісній співпраці закладів освіти з іншими освітніми установами, інтеграції теоретичних знань із практикою, формуванні культури професійного розвитку. Усі ці аспекти мають бути враховані при реформуванні системи педагогічної підготовки з метою забезпечення високої якості освіти та професійної діяльності майбутніх учителів
Практичні питання формування вибіркових сукупностей у STATISTICA
No full textThe modern world is a world of information. Using the Internet provides access to huge amounts of various data. However, this data becomes truly useful only after the existing patterns in it are identified, which allows it to be used in practical activities. It is clear that understanding the essence of data can be revealed only after its statistical analysis. Analyzing large amounts of data requires the use of computing technology. But using general-purpose software like Excel does not always solve the problem. In this case, researchers must be able to use specialized software – statistical data processing packages, among which there are two undisputed leaders – STATISTICA and SPSS. This article discusses working with STATISTICA. It is not always possible to work with the entire data set (and sometimes it is not necessary at all) and one has to use a part of the data, i.e. a sample population, on the basis of which conclusions are drawn regarding the entire (general) population as a whole. The issues of working with a sample population in statistics are discussed in a separate section – the sampling method. Among the Ukrainian statisticians who consider the issues of the sampling method are O. Gladun, A. Yerina, Z. Palian, and M. Pugacheva. Some of Ukrainian statisticians consider working with the STATISTICA package. Among them we can name again A. Yerina, as well as D. Yerina, V. Danilov. At the same time, the author has not yet encountered a discussion of the sampling method using STATISTICA. Quite often, a researcher must to select the part of the data from the general population. Methods of forming sample populations are one of the sections of the sampling method. Algorithms for solving this problem are discussed in the article. The purpose of the article. To consider the options for forming sample sets using the STATISTICA package, including its built-in language. Practical significance. The article describes the algorithms for forming subsets using the built-in STATISTICA language with clear examples. An example of forming such a subset is considered. The algorithm for generating samples, including those of a rather complex nature, is considered. Advice on the aspects of sample formation is given. Conclusions. Using the algorithms presented in the article, researchers, even those who are not well acquainted with the package, can easily form the necessary sample sets to solve their problems.Сучасний світ – це світ інформації. Завдяки використанню Інтернет користувачі отримали доступ до величезних обсягів найрізноманітніших даних. Але ці дані стають по справжньому корисними тільки після того, як виявляються існуючі в них закономірності, що дозволяє надалі застосовувати їх у практичній діяльності. Зрозуміло, що розуміння сутності даних можна розкрити тільки після проведення їх статистичного аналізу. Але аналіз великих обсягів даних вимагає застосу вання обчислювальної техніки. При цьому використання програмного забезпе чення загального призначення на зразок Excel не завжди дозволяє вирішити конкретне завдання статистичного аналізу. У цьому разі дослідники мають вміти користуватися спеціалізованим програмним забезпеченням – статистич ними пакетами обробки даних, серед яких є два беззаперечних лідери – STATISTICA та SPSS. У статті розглядається робота із STATISTICA. Викорис тання пакету STATISTICA може суттєво прискорити, а – головне – зробити більш якісним статистичний аналіз даних. Не завжди у дослідника є можливість працювати з усією сукупністю даних, через що доводиться використовувати частину даних, тобто вибіркову сукупність, на підставі якої і робляться надалі висновки відносно усієї (генеральної) сукупності в цілому. Досить часто взагалі досліднику потрібно відібрати тільки певну частину даних з наявних даних. Питання роботи з вибірковою сукупністю у статистиці розглядаються в окремому розділі: вибірковому методі, а способи формування вибіркових сукупностей є одним з підрозділів вибіркового методу. Під час проведеного дослідження розглянуто способи формування як шляхом створення підмножин, так і за допомогою механізму створення випадкової вибірки за різними варіантами з існуючих робочих таблиць даних. При цьому наведені приклади застосування з цією метою умов користувача і вбудованої мови STATISTICA, завдяки чому можна сформувати дуже гнучкі умови відбору спостережень до вибірки. Застосовуючи алгоритми, наведені у статті, дослідники, навіть добре не обіз нані з роботою пакету, можуть достатньо просто сформувати необхідні вибіркові сукупності для вирішення практичних завдань
Синергія візуальної та інформаційної компетентностей у професійній підготовці майбутнього вчителя математики
Get PDFThe article investigates the phenomenon of synergy between visual and information competencies as one of the key prerequisites for effective professional training of future mathematics teachers in the context of intensive digital transformation of education. The relevance of the study stems from the paradox of the modern school: despite the availability of a powerful technological arsenal (GeoGebra, Desmos, AR/VR technologies, multimedia projectors, interactive whiteboards), it is frequently used superficially and episodically – merely as «electronic chalk». It is emphasized that in the era of «algorithmic times», a teacher can no longer be limited to basic mastery of digital tools; he or she must be able to present mathematical content multimodally through dynamic visual models, interactive environments, and digital simulations. The theoretical foundation comprises the systemic-synergetic approach and the TPACK model (Technological Pedagogical Content Knowledge). It has been proven that visual sub-competence is not an autonomous skill but an integral structural component of professionally oriented information competence of a mathematics teacher. It is shown that the synergetic interaction of these competencies gives rise to a qualitatively new pedagogical reality, significantly enhancing cognitive effectiveness, student motivation, and the depth of assimilation of mathematical concepts. The mechanism of intersection of mathematical competencies is revealed: mathematical ones (modelling, formalism, reasoning) and digital ones (information literacy, content creation, problem solving). Their intersection produces cognitive visualization in the form of research-oriented dynamic models. The pedagogical conditions for realizing this synergy are analysed in detail: widespread use of project-research methods, gamification, dynamic mathematics systems, interactive equipment, and immersive technologies (augmented, virtual, and mixed reality), as well as targeted development of visual and spatial thinking. Particular attention is paid to the transformation of the mathematics teacher’s role – from a traditional transmitter of knowledge to a «teacher-orchestrator» who coordinates digital tools, visual models, and students’ cognitive activity in real time. It is concluded that the identification and purposeful development of visual sub-competence within the structure of information competence is a strategic factor in improving the quality of mathematics education and an essential condition for the professional formation of the modern mathematics teacher in the digital era.У статті досліджено феномен синергії візуальної та інформаційної компетент ностей як одну з ключових умов ефективної професійної підготовки майбутнього вчителя математики в умовах інтенсивної цифрової трансформації освіти. Актуальність дослідження зумовлена парадоксом сучасної школи, де наявність потужного технологічного арсеналу (GeoGebra, Desmos, AR/VR-технології, мультимедійні проектори, інтерактивні дошки) часто поєднується з його поверхневим, епізодичним використанням як «електронної крейди». Наголошено, що в епоху «алгоритмічних часів» педагог уже не може обмежуватись базовим володінням цифровими інструментами – він має вміти мультимодально презен тувати математичний зміст через динамічні візуальні моделі, інтерактивні середовища та цифрові симуляції. Теоретичною основою слугують системно-синергетичний підхід та модель TPACK (Technological Pedagogical Content Knowledge). Доведено, що візуальна субкомпетентність не є автономною навичкою, а становить невід’ємний струк турний компонент професійно-орієнтованої інформаційної компетентності вчителя математики. Показано, що синергетична взаємодія цих компетентнос тей породжує якісно нову педагогічну реальність, суттєво посилюючи когнітив ну ефективність, мотивацію та глибину засвоєння математичних понять. Розкрито механізм перетину математичних компетентностей (моделювання, формалізм, міркування) та цифрових (інформаційна грамотність, створення контенту, вирішення проблем), унаслідок якого виникає когнітивна візуалізація – дослідницько орієнтовані динамічні моделі. Детально проаналізовано педагогічні умови реалізації синергії: широке застосування проєктно-дослідницьких методів, гейміфікації, систем динамічної математики, інтерактивного обладнання та імерсивних технологій (доповнена, віртуальна та змішана реальність), а також цілеспрямований розвиток візуального та просторового мислення. Особливу увагу приділено трансформації ролі вчителя математики від традиційного транслятора знань до «педагога-оркестранта», який у реальному часі координує цифрові інструменти, візуальні моделі та когнітивну діяльність учнів. Зроблено висновок, що виокремлення та цілеспрямоване формування візуальної субкомпетентності в структурі інформаційної компетентності є стратегічним чинником підвищення якості математичної освіти та необхідною умовою професійного становлення сучасного вчителя математики в цифрову епоху
Теоретичні засади інтегрованого підходу до ознайомлення дітей дошкільного віку із соціальним та природним довкіллям
Get PDFThe article reveals the theoretical foundations of the integrated approach to familiarizing preschool children with the social and natural environment as an essential component of modern early childhood education. The relevance of integrating educational content areas aimed at forming a holistic understanding of the surrounding world, developing ecological awareness, social competence, and emotionally valuable attitudes toward nature and society is substantiated. A comprehensive analysis of scholarly sources is conducted, highlighting the philosophical, psychological-pedagogical, and methodological principles of integration in preschool education, particularly in the context of environmental familiarization. Within the framework of the study, the concepts of «integrated approach», «social environment», «natural environment», and «environmental familiarization» are clarified in the context of preschool pedagogy. The principles underlying the integration of educational content are defined: the principle of dialogic interaction, focus on learning success, project-based learning, the pedagogical partnership model, collective participation, and interdisciplinarity. The article explores the potential for integrating various types of children’s activities – play-based, cognitive, artistic-productive, and speech-related – to ensure effective familiarization with social and natural phenomena. Special attention is given to the role of the educator in organizing the integrated educational process, including the ability to design lesson content, create a developmental environment, and apply interactive teaching methods. The importance of partnership with families is emphasized, as it contributes to expanding children’s social experience and fostering a positive attitude toward the world around them. The conclusion is drawn that the integrated approach is not only methodologically appropriate but also pedagogically essential for ensuring high-quality preschool education that meets contemporary requirements and supports the development of the child’s personality.У статті розкрито теоретичні засади інтегрованого підходу до ознайомлення дітей дошкільного віку із соціальним та природним довкіллям як важливого компонента сучасної дошкільної освіти. Обґрунтовано актуальність інтеграції змісту освітніх напрямів, що спрямовані на формування у дітей цілісного уявлен ня про навколишній світ, розвиток екологічної свідомості, соціальної компетент ності та емоційно-ціннісного ставлення до природи і суспільства. Здійснено аналіз наукових джерел, які висвітлюють філософські, психолого-педагогічні та методичні основи інтеграції в дошкільній освіті, зокрема в контексті ознайом лення з довкіллям. У межах дослідження уточнено поняття «інтегрований підхід», «соціальне довкілля», «природне довкілля» та «ознайомлення з довкіллям» у контексті дошкільної педагогіки. Визначено принципи, на яких базується інтеграція змісту освітньої діяльності: принцип діалогічності, орієнтація на успішність навчання, проєктний підхід до навчання, модель педагогічного партнерства, принцип колективної участі та міждисциплінарності. Розглянуто можливості інтеграції різних видів дитячої діяльності (ігрової, пізнавальної, художньо-продуктивної, мовленнєвої) для забезпечення ефективного ознайомлення дітей із соціальними та природними явищами. Особливу увагу приділено ролі педагога в організації інтегрованого освітнього процесу, його здатності до проєктування змісту занять, створення розвиваль ного середовища та використання інтерактивних методів навчання. Підкресле но значення партнерської взаємодії з родинами вихованців, що сприяє розширен ню соціального досвіду дітей та формуванню позитивного ставлення до навколишнього світу. Зроблено висновок про те, що інтегрований підхід є не лише методично доціль ним, а й педагогічно необхідним для забезпечення якісної дошкільної освіти, яка відповідає сучасним вимогам та потребам розвитку особистості дитини
Емоційна нестійкість подружжя, розлученого війною: детермінанти, наслідки для сімейних взаємин та психологічні шляхи відновлення емоційного контакту
Get PDFThe article identifies and reveals the psychological determinants of emotional instability in spouses separated by war, and substantiates the peculiarities of its impact on the quality of marital interaction, emotional regulation of partners, and the process of restoring family unity after a long forced separation. The aim is to identify a set of psychological factors that cause emotional instability in spouses in wartime, outline its main manifestations and consequences for the marital system, and substantiate effective psychological approaches to restoring emotional contact. Theoretical analysis, comparison, systematization, and interpretation of contemporary scientific publications on the psychology of traumatic experiences, family psychology, and psychological assistance were used; a structural-functional approach was used to generalize the determinants of emotional instability; logical-theoretical modeling was used to develop an integrative model of psychological support. It has been established that emotional instability in spouses is formed under the influence of individual psychological factors (anxiety, hyperarousal, exhaustion, difficulties in emotional regulation), interpersonal changes (role disruption, emotional asynchrony, fragmentation of communication, lack of support), and socio-contextual circumstances (information pressure, uncertainty, resource constraints). Key consequences are analyzed: emotional alienation, increased conflict, decreased trust, disruption of intimate closeness, and difficulties in adaptation after the return of military personnel. Contemporary psychotherapeutic approaches are systematized and an integrative three stage model of psychological support is described, which includes emotional stabilization, restoration of communication, and reconstruction of emotional contact using family, emotionally focused, and art therapy. The article is the first to systematically combine different groups of determinants of emotional instability in spouses during military separation, outlines the mechanisms of emotional asynchrony, and substantiates a comprehensive integrative support model. The results of the study can be used by practical psychologists, counselors, and specialists at social and psychological assistance centers to stabilize the emotional state of partners, improve marital communication, reduce conflict, and restore emotional closeness in the post-war period.У статті визначено і розкрито психологічні детермінанти емоційної нестійкості подружжя, розлученого війною, а також обґрунтовано особливості її впливу на якість подружньої взаємодії, емоційну регуляцію партнерів та процес відновлення сімейної єдності після тривалої вимушеної розлуки. Метою є визначення комплексу психологічних чинників, що зумовлюють емоційну нестійкість подружжя в умовах війни, опис її провідних проявів й наслідків для подружньої системи та обґрунтування ефективних психологічних підходів до відновлення емоційного контакту. Методологічну основу дослідження становлять теоретичний аналіз, порівняння, систематизація та інтерпретація сучасних наукових публікацій з психології травматичного досвіду, сімейної психології та психологічної допомоги; струк турно-функціональний підхід для узагальнення детермінант емоційної нестійкос ті; логіко-теоретичне моделювання для побудови інтегративної моделі психо логічного супроводу. Встановлено, що емоційна нестійкість подружжя формується під впливом індиві дуально-психологічних чинників (тривожність, гіперзбудження, виснаження, труд нощі емоційної регуляції), міжособистісних змін (порушення ролей, емоційна асинхронність, фрагментація комунікації, дефіцит підтримки) та соціально контекстуальних обставин (інформаційний тиск, невизначеність, обмеження ресурсів). Проаналізовано ключові наслідки: емоційне відчуження, зростання конф ліктності, зниження довіри, порушення інтимної близькості, труднощі адаптації після повернення військовослужбовця. Систематизовано сучасні психотерапев тичні підходи та описано інтегративну трьохетапну модель психологічної підтримки, що включає емоційну стабілізацію, відновлення комунікації та реконст рукцію емоційного контакту із застосуванням сімейної, емоційно-фокусованої і арт-терапії. У статті вперше здійснено системне поєднання різних груп детермінант емоційної нестійкості подружжя в умовах воєнної розлуки, окреслено механізми емоційної асинхронності та обґрунтовано цілісну інтегративну модель супроводу. Результати дослідження можуть бути використані практичними психологами, консультантами і фахівцями центрів соціально-психологічної допомоги для ста білізації емоційного стану партнерів, покращення подружньої комунікації, змен шення конфліктності та відновлення емоційної близькості у післявоєнний період
Змістовно-технологічний концепт формування ціннісного ставлення до здоров’я підлітків під час війни у школі та позашкільних закладах освіти
Get PDFThe article summarizes and classifies the formation of value attitudes towards health into two main approaches: creative and adaptive-situational; their essence and content are determined in the main characteristics. The problem area of forming a value attitude towards the health of adolescents in the context of age characteristics, behavioral characteristics, challenges of the 21st century in the socialization of the growing personality and the system of general secondary education and extracurricular education under martial law is outlined. The modern content and methodological support of the process of forming a value attitude towards health in adolescents are analyzed using the example of model programs for students in grades 5-9 of general secondary education institutions and physical education and health-improving areas of activity of extracurricular institutions of Ukraine, in the format of online education, taking into account the specifics of their activities and the potential of the subject-spatial environment, its implementation. The commonality of their tasks and the solution of the problem of forming a value attitude towards health in adolescents with the priority of creating safety conditions, strengthening preventive work, diversifying educational activities, active participation in them of adolescents themselves, developing and implementing adaptive programs, creating a supportive environment, adhering to a holistic approach and systematicity in the formation of a value attitude towards health of modern adolescents in the activities of general secondary education and extracurricular education as the main educational and developmental institutions in the community. The practical significance of the study lies in the possibility of using the materials of the article to optimize value-orientation processes in educational institutions, to promote the ability of teaching staff of general secondary and extracurricular education institutions to quickly adapt educational and developmental programs to the new realities of life and respond to its challenges.У статті узагальнено та класифіковано формування ціннісного ставлення до здоров’я у два основних підходи: креативно-творчий та адаптивно-ситуатив ний, визначено їх сутність і зміст в основних характеристиках. Окреслено проблемне поле формування ціннісного ставлення до здоров’я підлітків у кон тексті вікових характеристик, поведінкових особливостей, викликів ХХІ століт тя у соціалізації підростаючої особистості та системи загальної середньої освіти і позашкільної освіти в умовах воєнного стану. Проаналізовано сучасний зміст та методичне забезпечення процесу формування ціннісного ставлення до здоров’я у підлітків на прикладі модельних програм для учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, формату онлайн освіти, фізкультурно-спортивного і оздоровчого напрямів діяльності позашкільних закладів України, з урахуванням їх специфіки і діяльності, потенціалу умов предметно-просторового середовища, його реалізації. Виокремлено спільність їх задач у рішенні проблеми формування ціннісного ставлення до здоров’я в підлітків з пріоритетом створення умов безпеки, посилення профілактичної роботи, урізноманітнення просвітницьких заходів, активної участі в них самих підлітків, розроблення й упровадження адаптивних програм, створення підтримуючого середовища, дотримання ціліс ного підходу і системності у формування ціннісного ставлення до здоров’я сучасних підлітків у діяльності загальної середньої освіти і позашкільної освіти як основних освітньо-виховних та розвивальних інституцій у громаді. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання матеріалів статті для оптимізаціїї ціннісно-орієнтаційних процесів у закладах освіти, сприяння здатності педагогічних колективів закладів загальної середньої та позашкільної освіти до швидкого адаптування освітніх і розвивальних програм до нових реалій життя та реагування на його виклики
Аутокомпетентність як важлива складова готовності майбутнього фахівця дошкільної освіти до професійної діяльності
Get PDFIntroduction. The problem of developing auto-competence as a fundamental characteristic of personality in future preschool education specialists remains relevant due to the lack of research in this area in domestic pedagogy. Pedagogical practice requires modern information on diagnostic procedures and technologies for forming in students of higher education institutions the ability to adequately evaluate themselves, show self- reflection, consciously relate to their professional life, realize their potential opportunities, self-improvement, be aware of professional destructions and deformations of the personality, their causes and consequences. The conceptual principles of the study are revealed, the content of the leading categories is determined, the criteria for assessing the degree of formation of auto-competence in future preschool education specialists are formulated. The levels of development of the phenomenon under study in student youth are characterized, the pedagogical conditions for the formation of a positive self-concept and the ability to actively influence their own professional life are substantiated. Methods: analysis and generalization of data from psychological and pedagogical scientific sources on the problem under study; theoretical modeling for the construction of diagnostic research methods; observations, individual interviews, modeling of experimental situations. Results. The author’s work includes: development of conceptual foundations and definition of the content and structure of the category "auto-competence"; definition of criteria, indicators and components for assessing the degree and features of development of a positive self-concept in student youth; development of the author’s version of the distribution of subjects at the level of development of auto-competence (high, optimal, average and low); qualitative and quantitative processing of empirical data. It is characterized that representatives of the indicated levels of formation of auto-competence were distinguished by the adequacy of the self-concept, independent and purposeful behavior, ability to self-regulation, motivation for achievement and self-reflection. Pedagogical conditions for increasing the effectiveness of the process of developing self- competence of future preschool education specialists have been developed and substantiated, which are associated with supporting students’ independence and purposefulness, with cultivating the skills to develop adequate self-esteem and demonstrate self-reflection, and with promoting the mastery of technologies for preventing professional destruction by young people.Originality. For the first time: a concept for studying the problem of developing autocompetence in future preschool education specialists has been developed, based on the subject paradigm. The content and structure of the leading categories have been determined; the assessment criteria and indicators of the degree of formation of autocompetence in students have been characterized. The author’s version of the distribution of student youth at the level of development of the phenomenon under study has been described, it has been established that the representatives of each were distinguished by the nature of self-assessment, the ability to demonstrate independence and purposefulness, the ability to self-regulation and self-reflection. The pedagogical conditions for optimizing the educational process in a higher education institution have been substantiated, aimed at the formation of auto-competence and orientation in professional destructions and deformations of the personality, their causes and consequences.Conclusions. In the course of studying the phenomenon of autocompetence, it was proven that it is a fundamental characteristic of the personality of future preschool education specialists. Conceptual principles were developed, which were based on the attitude towards students as active subjects of professional life. The content of the concepts of personal, professional and communicative autocompetence was clarified. Criteria, indicators and components were determined, by which the degree of development of the autocompetence of the studied subjects was assessed. The author’s division of student youth into four levels of formation of the specified characteristic was described - high, optimal, average and low. Representatives of each level were distinguished by the adequacy of self-esteem, the development of independence and purposefulness, the ability to self-regulation, motivation for achievement, self-reflection. Pedagogical conditions for optimizing the educational process in a higher education institution were substantiated, which include: support for independence, purposefulness and perseverance of future teachers; development of adequate self-esteem and the ability to self-reflection; encouragement of motivation for achievement, self-analysis, striving for professional growth; taking into account the individual history of development of each student, implementation of a differentiated approach; mastering by future teachers technologies for preventing professional destructions and deformations of the personality.У статті розкрито суть феномену «аутокомпетентність», який кваліфікується як адекватне уявлення майбутнього фахівця про свої особистісні та професійні характеристики, прагнення до самовдосконалення, саморегуляції власної життєдіяльності, повноцінної самореалізації, розвитку рефлексії, які зумовлю- ють ефективну поведінку, високу продуктивність життя, володіння технологіями долання професійних деструкцій. Уточнено зміст понять особистісна, професійна і комунікативна аутокомпетентності, визначено концептуальні засади дослідження, розроблено комплексну методику та проаналізовано емпіричні дані. Розроблено критерії, показники та компоненти аутокомпе- тентності як фундаментальної характеристики особистості. Основними критеріями оцінки міри сформованості досліджуваного явища виступили: свідоме ставлення до себе та власного життя, саморегуляція поведінки і діяльності, прагнення до саморозвитку та самореалізації, аналітичні здібності та саморефлексія. Визначено чотири рівні сформованості аутокомпетентності у майбутніх фахівців дошкільної освіти – високий, оптимальний, середній та низький. Теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного розвитку аутокомпетентності студентської молоді, до яких віднесено: під- тримку їхньої самостійності, цілеспрямованості й наполегливості; розвиток адекватної самооцінки та здатності до саморефлексії; заохочення мотивації досягнення, самоаналізу та прагнення до професійного зростання; врахування індивідуальної історії розвитку кожного студента, оволодіння ними технологіями попередження професійних деструкцій та деформацій особистості
Теоретичні аспекти формування інноваційної компетентності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістерської підготовки
Get PDFThe article addresses the issues of forming innovative competence among future heads of general secondary education institutions (GSEI) within the framework of master’s training. Theoretical and methodological foundations of developing innovative competence of future education managers are characterized; the thesaurus of key research concepts and the specifics of professional activity of education managers in the process of master’s preparation are considered. The essence of the concept “pedagogical innovations” is analyzed as an integrative personal quality combining cognitive, emotional-motivational, and behavioral components. The article defines the peculiarities of the process of forming innovative competence of future school leaders in master’s training, which involves the development of professional self-awareness, humanistic orientation, ethical competence, reflection, and academic integrity of future education managers. A theoretical analysis of scientific approaches is carried out, the structure and principles of forming innovative competence are determined, and the main components of managing innovation in general secondary education institutions are described. The analysis of innovation management issues in GSEI makes it possible to conclude that the main concepts of innovation processes are sufficiently represented in the works of domestic and foreign researchers. Based on the introduction of the identified components as the key elements of forming innovative competence, the article outlines ways to transition from a traditional knowledge-transfer model to a practice-oriented, activity based model of master’s training that integrates theoretical learning with solving real managerial problems.У статті позиціоновано проблеми формування інноваційної компетентності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістерської підготовки. Схарактеризо вано теоретико-методологічні засади формування інноваційної компетентності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти, розглянуто тезаріус основних понять дослідження, процес професійної діяльності менеджерів освіти у процесі магістерської підготовки. Здійснено аналіз сутності поняття «інноваційна компетентність» як інтегративної особистісної якості, що поєднує когнітивний, емоційно-мотиваційний та поведінковий компоненти. Визначено особливості процесу формування інноваційної компетентності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістерської підготовки, який передбачає розвиток професійної самосвідомості, гуманістичної спрямованості, етичної компетент ності, рефлексії та академічної доброчесності майбутніх управлінців освіти. Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів, визначено структуру та принципи формування інноваційної компетентності майбутніх керівників закла дів освіти у процесі магістерської підготовки, схарактеризовано основні склад ники управління інноваційною діяльністю в закладі загальної середньої освіти. На засадах впровадження визначених компонентів, як основних складників структури процесу формування інноваційної компетентності майбутніх керів ників ЗЗСО в умовах магістерської підготовки, визначено шляхи переходу від традиційної моделі передачі знань до практико-орієнтованої, діяльнісної моделі навчання в магістратурі, що інтегрує теоретичну підготовку в практичну площину вирішення реальних управлінських проблем
Вплив передпосівної обробки насіння комбінаціями метаболічно активних речовин на ріст цукрової кукурудзи
Get PDFIn modern agricultural production, effective methods for increasing the yield and biological productivity of sweet corn are being actively explored, particularly through the use of biostimulants that enhance plant resistance to stress factors and stimulate growth. One of the promising approaches is the use of metabolically active substances. To assess their impact on plant morphogenesis, a field experiment was conducted at the Research and Training Agro-biostation of Mykola Gogol Nizhyn State University. The aim of the study was to determine the effectiveness of pre-sowing seed treatment of sweet corn (cv. Spokusa) with metabolically active substances and their combinations for stimulating growth processes, developing the photosynthetic apparatus, and increasing the overall productivity of the crop. In the experiment, seeds of the Spokusa variety were treated before sowing with solutions of magnesium sulfate (MgSO₄), ubiquinone-10, vitamin E, methionine, paraaminobenzoic acid (PABA), and their combinations: vitamin E + ubiquinone-10; vitamin E + methionine + PABA; vitamin E + methionine + PABA + MgSO₄. The control variant involved seeds treated with distilled water; for comparison, the commercial product Vympel-2 was used. Sampling was carried out at the following growth stages: 3–5 leaves, tasseling, milk ripeness, and full ripeness. Morphometric parameters were evaluated, including fresh weight of aboveground and underground parts, shoot and root length, and leaf surface area. The highest efficiency was observed with the combination of vitamin E + methionine + PABA + MgSO₄. At full ripeness, this treatment increased the fresh weight of shoots by 44.3% compared to the control; at tasseling stage, root biomass increased by 54.3%, and leaf area exceeded the control by 7.4%. Whereas the combination of ubiquinone-10 and vitamin E did not demonstrate a beneficial effect and in some cases even reduced biomass accumulation. Scientific novelty lies in the first-time investigation of the complex effect of new combinations of metabolically active substances on the growth and development of sweet corn (cv. Spokusa) under the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Practical significance of the obtained results is the confirmation of the effectiveness of presowing seed treatment with a combination of vitamin E, methionine, PABA, and MgSO₄ as an efficient agrotechnical approach that enhances growth processes, promotes the development of the leaf apparatus, and contributes to biomass accumulation, which ultimately serves as a prerequisite for increased crop yield.Для підвищення врожайності та біологічної продуктивності цукрової кукурудзи тривають активні пошуки ефективних агротехнологічних заходів, зокрема застосування різних типів біостимуляторів, здатних підвищувати стійкість рослин до дії стресових чинників і покращувати ріст. Одним із перспективних підходів цього напрямку є використання метаболічно активних речовин. Польові дослідження впливу цих речовин та їх комбінацій на морфогенез цукрової кукурудзи проводилися на території навчально-дослідної агробіостанції Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. У досліді використовували насіння кукурудзи сорту Спокуса, яке перед висівом обробляли розчинами таких метаболічно активних сполук: сульфат магнію (MgSO₄), убіхінон-10, вітамін E, метіонін та параоксибензойна кислота (ПОБК). Ефективність цих сполук вивчали у складі таких комбінацій: вітамін E + убіхінон-10; вітамін E + метіонін + ПОБК; вітамін E + метіонін + ПОБК + магній сульфат (MgSO₄). Оцінку ефективності досліджуваних препаратів проведено за комплексом таких показників: маса сирої речовини надземної та підземної частин, довжина коренів і пагонів, площа листкової поверхні. Відбір проб здійснювали на основних фазах онтогенезу: 3-5 листків, викидання волоті, молочна та повна стиглість. Найефективнішою за масою сирої речовини пагонів була комбінація у складі вітамін E + метіонін + ПОБК + MgSO₄, яка перевищила значення у контролі на 44,3% у фазі повної стиглості. У фазі викидання волоті ця ж комбінація сприяла збільшенню маси сирої речовини коренів на 54,3%, а площі листків – на 7,4% у порівнянні з контролем. Натомість убіхінон-10 у поєднанні з вітаміном E, не забезпечив істотного приросту біомаси і в окремих випадках мав менший вплив порівняно з контролем. Таким чином, встановлено доцільність застосування комбінації метаболічно активних речовин у складі вітамін E + метіонін + ПОБК + MgSO₄ для передпосівної обробки насіння цукрової кукурудзи сорту Спокуса. Таке поєднання сприяє покращенню росту, розвитку фотосинтетичного апарату та загального накопичення біомаси, що є передумовою підвищення врожайності досліджуваної культури