Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
Управління професійною адаптацією молодих вчителів до педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти
No full textThe article is devoted to the study of the process of managing the professional adaptation of young teachers to teaching activities in secondary education institutions. Based on the analysis of scientific literature, the main stages of adaptation of young teachers are characterized, in particular, initial adaptation, formation of professional knowledge and skills, as well as the period of achieving mastery. Particular attention is paid to the analysis of factors that influence the success of professional adaptation, such as psychological support, supervision, organization of professional development and the role of management in the adaptation process. The article also identifies key methods of adaptation management, in particular, systematic feedback, organization of training and advanced training programs, as well as the importance of creating a favorable socio psychological climate in the team. The article also considers the role of mentoring, professional support and an individual approach to young teachers, which are important components of their professional development. Innovative approaches to management strategies that contribute to improving the efficiency of the adaptation process are separately considered. Recommendations have been developed for heads of educational institutions to improve the support system for young teachers, which will ensure their professional development and improve the quality of education. Special attention is required to study different models of mentoring and their impact on the adaptation of young teachers, as well as to study the psychological aspects of adaptation, such as the level of stress, professional burnout and emotional endurance of young teachers. This will allow the development of psychologically adapted strategies for supporting teachers, in particular through stress management programs, psychological assistance and emotional intelligence training. The article may be useful for pedagogical workers, heads of educational institutions and specialists in educational management.Стаття присвячена дослідженню процесу управління професійною адаптацією молодих вчителів до педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти. На основі проведеного аналізу наукової літератури схарактеризовано основні етапи адаптації молодих педагогів, зокрема, первинну адаптацію, формування професійних знань і вмінь, а також період досягнення майстерності. Особливу увагу приділено аналізу факторів, які впливають на успішність професійної адаптації, таких як психологічна підтримка, супервізія, організація професійного розвитку та роль керівництва в процесі адаптації. У статті також визначено ключові методи управління адаптацією, зокрема, система тичне надання зворотного зв’язку, організацію тренінгів та програм підвищення кваліфікації, а також важливість створення сприятливого соціально-психологіч ного клімату в колективі. У статті також розглянуто роль наставництва, професійної підтримки та індивідуального підходу до молодих вчителів, що є важливими складовими їхнього професійного розвитку. Окремо розглянуто інноваційні підходи до управлінських стратегій, які сприяють покращенню ефек тивності адаптаційного процесу. Розроблені рекомендації для керівників закладів освіти щодо вдосконалення системи підтримки молодих вчителів, що дозволить забезпечити їхній професійний розвиток та підвищити якість освіти. Особливої уваги потребує питання вивчення різних моделей наставництва та їх впливу на адаптацію молодих вчителів, а також дослідження психологічних аспектів адаптації, таких як рівень стресу, професійне вигорання та емоційна витрива лість молодих педагогів. Це дозволить розробити психологічно адаптовані стратегії підтримки вчителів, зокрема через програми стрес-менеджменту, психологічну допомогу та тренінги з емоційної інтелігентності. Стаття може бути корисною для педагогічних працівників, керівників закладів освіти та фахівців з управління освітою
Соціально-педагогічна взаємодія дітей, батьків і школи в умовах інклюзивного освітнього середовища як основа педагогіки толерантності
No full textThe article reveals the essence and role of socio-pedagogical interaction between children, parents and school. Much attention is paid to the features and capabilities of an inclusive educational environment, which is the basis of effective pedagogical interaction and a tolerant attitude towards personality diversity. In the article, the author emphasizes the need to create all the necessary conditions for the development of the child. Also, the article pays special attention to the problem of forming the socio-moral qualities of the child’s personality and the formation of social skills, because they are an integral part of the life of every child and determine his ability to interact with others and build relationships with other people. Having studied scientific sources and regulatory acts, the author also defines the essence of the very concept of inclusion (from the English. inclusion) as a process of increasing the degree of participation of all people in social relations and social life. As a conclusion, the author argues that the development of skills throughout childhood is an important task for parents and teachers, since they affect the future social functioning of the child. Having analyzed the cooperation between the family and the school, the researcher notes that it is united in an equal partnership and interaction, and it is these two provisions that are the basis of harmonious and equal relations between parents, children and the school, and the teaching staff, and of course the child’s parents, are a single living organism, which is united by mutual support, humane ties and high responsibility towards the child, especially if he has special needs. In the article, the author also claims that thanks to the considered interaction, it can be stated that in general, in an inclusive educational environment, children learn to naturally perceive and tolerantly see human differences or shortcomings, and thus they become more sensitive, compassionate, friendly, ready for mutual assistance.У статті розкрито сутність і роль соціально-педагогічної взаємодії дітей, батьків і школи. Велику увагу приділено особливостям і можливостям інклю зивного освітнього середовища, яке є основою ефективної педагогічної взаємодії і толерантного ставлення до різноманіття особистості. У статті автор акцентує увагу на необхідності створення усіх необхідних умов для розвитку дитини. Також у статті особлива увага приділена проблемі формування соціально моральних якостей особистості дитини та формуванню соціальних навичок, адже вони є невід’ємною частиною життя кожної дитини і визначають її здат ність взаємодіяти з оточуючими і будувати стосунки з іншими людьми. Вивчивши наукові джерела та нормативні акти, авторка також визначає сут ність самого поняття інклюзія (від англ. inclusion) як процесу підвищення ступеня участі всіх людей у суспільних відносинах та соціальному житті. Як висновок авторка стверджує, що розвиток навичок впродовж дитинства є важливим завданням для батьків та педагогів, оскільки вони впливають на майбутнє соціальне функціонування дитини. Проаналізувавши співпрацю сім’ї та школи, дослідниця зазначає, що вона об’єд нана в рівноправному партнерстві та взаємодії, і саме ці два положення є основою гармонійних та рівноправних стосунків між батьками, дітьми та школою, а педагогічний колектив, і звісно батьки дитини, є єдиним живим організмом, який об’єднаний спільною підтримкою, гуманними зв’язками та високою відповідаль ністю до дитини, особливо якщо вона з особливими потребами. У статті автор також стверджує, що завдяки розглянутій взаємодії, можна констатувати, що загалом в інклюзивному освітньому середовищі діти вчяться природно сприймати і толерантно бачити людські відмінності або ж недоліки, і тим самим вони стають більш чуйними, співчутливими, доброзичливими, гото вими до взаємодопомоги
Структура організаційної культури та її роль у діяльності керівника оркестру
No full textThe article explores the multifaceted concept of organizational culture as it applies to orchestra conductors, emphasizing its critical role in their professional activities. The study identifies key components of organizational culture, including competency, motivational, behavioral, and personal dimensions, which collectively define the conductor’s ability to manage and inspire an orchestra effectively. The competency dimension encompasses musical expertise, conducting techniques, and the capacity to work with musicians of varying skill levels while ensuring a cohesive rehearsal process. The motivational dimension highlights the conductor’s role in fostering enthusiasm, adherence to ethical principles, and a collaborative spirit among orchestra members. The behavioral dimension reflects leadership qualities, communication skills, and the ability to facilitate constructive teamwork. The personal dimension focuses on emotional intelligence, moral integrity, and the creation of a positive psychological atmosphere within the ensemble. Particular attention is given to the conductor’s leadership role in shaping a productive and inspiring environment that supports the artistic and creative development of musicians. The article also examines innovative management strategies and motivational approaches that enhance the efficiency and harmony of orchestra operations. Furthermore, the significance of organizational culture in preserving cultural heritage and integrating modern management techniques into the training of orchestra conductors is emphasized.У статті висвітлено проблематику формування організаційної культури керівника оркестру як комплексного феномену, що поєднує професійні, лідерські, комунікаційні, емоційні та етичні аспекти. Автор аналізує основні складові організаційної культури, серед яких виділено компетентнісну, мотиваційну, поведінкову та особистісну складові. Компетентнісна складова передбачає знання музичної теорії, основ диригування, вміння працювати з оркестрантами різного рівня підготовки та ефективне управління репетиційним процесом. Мотиваційна складова інтегрує в собі позитивне ставлення особистості до діяльності, настановлення на додержання моральних принципів у налагодженні взаємин з музикантами, морально-психологічну самооцінку своєї готовності та готовності членів оркестру до активності та співпраці. Поведінкова складова включає лідерські якості, навички комунікації та організацію конструктивної співпраці в колективі. Особистісна складова охоплює морально-вольові якості, емоційну стабільність, толерантність та здатність створювати сприятливий психологічний клімат. Автор акцентує увагу на ролі керівника як лідера, здатного надихати музикан тів, формувати довіру та стимулювати їхній творчий розвиток. Особливу увагу приділено мотиваційним стратегіям та інноваційним підходам у керівництві оркестром, що забезпечують гармонійну співпрацю та досягнення високих художніх результатів. Також розглянуто важливість організаційної культури у збереженні та популяризації культурних традицій, інтеграції новітніх методів управління у професійну підготовку керівників музичних колективів
Підготовка вчителя англійської мови: модернізація через проєкт
No full textModern educational challenges demand high-quality training for future English teachers who can bring innovative teaching methods to the classroom and develop students’ key competencies. The article examines the progress of the New Generation School Teacher project, implemented by the Ministry of Education and Science of Ukraine and the British Council Ukraine at Nizhyn Mykola Gogol State University. The authors have analyzed the main results of the project. They have outlined its key features, including the development of a new curriculum for English teaching methodology, a shift from a theoretical to a practice-oriented approach in student training; the implementation of a new format for teaching practice, which takes place alongside the Methodology of Teaching Foreign Languages course with the support of mentor teachers at secondary schools, allows students to acquire pedagogical skills gradually; the modernization of teaching methods, with a strong emphasis on active learning and communication between students, school teachers, and university instructors, ensures a dynamic and engaging learning environment. The New Generation School Teacher project is not just a tool for modernizing the educational process, it is a catalyst. This article details the project’s role in this transformation, from the approaches used to organize the project team’s work to the analysis of potential risks and their mitigation strategies. As a result of the project, a new curriculum for foreign language teaching methodology was created, defining the key components of an English teacher’s professional activity at the current stage of educational development. The project also provided methodological recommendations, lesson samples, and supplementary materials for university instructors, students, and school mentors and established teams of university lecturers to implement the new methodology program. The researchers emphasize that the project outcomes contributed to the modernization of teacher training, fostering the active implementation of new teaching approaches. According to the authors, future research should focus on improving mentor teacher training, developing educational and methodological resources for all types of teaching practice, and expanding opportunities for the professional development of future educators.Сучасні виклики освіти потребують якісної підготовки майбутніх учителів англійської мови, що володіють інноваційними методиками та здатні формувати ключові компетентності учнів. У статті розглянуто перебіг проєкту Шкільний вчитель нового покоління, реалізований Міністерством освіти і науки України та Британською Радою в Україні, в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Автори проаналізували основні результати проєкту та охарак теризували їх особливості, а саме: розробку нової навчальної програми з методи ки викладання англійської мови, в якій змінено акцент з теоретичного на практикоорієнтований підхід до навчання студентів; запровадження нового формату педагогічної практики, яка відбувається одночасно з вивченням курсу Методика навчання іноземної мови, за допомогою вчителів-менторів на базі зак ладів середньої освіти, шляхом поетапного опанування студентами педагогіч них вмінь та навичок; зміну методів навчання, що актуалізує активне навчання та спілкування студентів між собою, з вчителями школи та викладачами університету; удосконалення процедур оцінювання, де пріоритет надано мето дичним умінням, а не лише теоретичним знанням. У статті представлено проєкт Шкільний вчитель нового покоління як засіб модернізації освітнього процесу, описано підходи до організації роботи проєктної команди, проаналізовано можливі ризики та шдяхи їх подолання. В результаті проєктної діяльності було створено нову навчальну програму з методики викладання іноземних мов, визначено складники професійної діяльності вчителя англійської мови на сучасному етапі розвитку освіти, запропоновано методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу, підготовлено зразки занять, супутні матеріали для викладачів університетів, студентів та шкільних учителів-наставників, створено команди викладачів для впровадження нової програми з методики в університетах. Дослідники підкреслюють, що результати проєкту сприяли модернізації мето дичної підготовки вчителів, активному впровадженню нових підходів до навчання. Подальші дослідження, на думку авторів, мають зосередитися на вдосконаленні підготовки вчителів-менторів, розробці навчально-методичного забезпечення для всіх видів практик і розширенні можливостей для професійного розвитку майбутніх педагогів
Ювілейна конференція з нагоди 20-річчя міжнародного товариства Euphorbia у ботанічному саду Мейзе (Бельгія) – знакова міжнародна зустріч без кордонів науковців, любителів, однодумців
Full text linkThe article considers the notable conference on the 20th anniversary of the International Euphorbia Society (IES), which took place in Meise Botanic Garden (Belgium). The conference united IES members from Western and Eastern Europe, the US, Canada, and Japan. Ukraine also participated in the conference. The IES focuses on the study of the Euphorbiaceae family (Euphorbiaceae Juss.) plants, dissemination of knowledge about them, as well as their propagation and cultivation. The IES currently has over 150 members from 24 countries on six continents. It was founded by UK enthusiasts Daphne and Albert Pritchard together with Susan Carter Holmes, now holding the honorary position of the President and Research Director of the IES. Its Euphorbia World journal covers news and research and expedition results, reports on new Euphorbia species, and serves as a reliable source of scientific information approved by the Royal Botanic Gardens (Kew, England). The conference program included meaningful, informative, illustrated reports on the species diversity of Euphorbiaceae in African countries, islands in the Indian Ocean, on the species and form diversity of the Monadenium section in African countries. The conference continued with the visit to the succulent collection of the Meise Botanical Garden – one of the best collections of the Euphorbiaceae family in the world. Participants could communicate, share their experience, and purchase numerous unique species of Euphorbiaceae to replenish their collections. The conference had a very warm and friendly atmosphere of like-minded people, professionals, and amateurs. And the I.E.S. society continues to carry out its mission of uniting all like-minded people in love with plants, their biology, systematics, conservation, reproduction, distribution and domestic use, as well as promoting the exchange of information at meetings, conferences and the pages of the Euphorbia World magazine.Стаття присвячена знаковій події – ювілейній конференції з нагоди 20-ї річниці створення Міжнародного товариства Euphorbia (I.E.S.), яка відбулася у ботаніч ному саду Мейзе (Бельгія). На конференції були присутні члени товариства країн Західної та Східної Європи, США, Канади, Японії. Україна також приймала активну участь у роботі конференції. Діяльність товариства присвячена дослідженню, поширенню знань про рослини родини Молочаїв (Euphorbiaceae Juss.), їх розмноженню та вирощуванню. Товариство на сьогодні налічує понад 150 членів з 24 країн світу на 6 континентах. Його було засновано ентузіастами з Великої Британії Дафною і Альбертом Прітчард у співпраці із Сюзан Картер Холмс, яка тепер займає почесну посаду президента та наукового керівника товариства. Журнал товариства під назвою «Euphorbia World» висвітлює новини, результати досліджень, експедицій, повідомляє про нові види молочаю та є достовірним джерелом наукової інформації, схваленим Королівськими ботанічними садами в К’ю (Велика Британія). Програма ювілейної конференції включала змістовні, пізнавальні, ілюстровані доповіді про видове різноманіття Euphorbiaceae країн Африки, островів в Індійському океані, про видове та формове різноманіття секції Monadenium у країнах Африки. Конференція продовжилась відвіданням колекції сукулентів ботанічного саду Мейзе – однієї з найкращих колекцій родини Euphorbiaceae у світі. Учасники мали можливість спілкуватися, ділитися набутим досвідом, а також придбати численні унікальні види Euphorbiaceae для поповнення своїх колекцій. Конференція пройшла в дуже теплій дружній атмосфері однодум ців, професіоналів, аматорів. А товариство I.E.S. продовжує нести місію об’єд нання всіх однодумців, закоханих у рослини, їх біологію, систематику, збереження, розмноження, поширення та побутове використання, а також сприяти обміну інформацією на зібраннях, конференціях та сторінках журналу «Euphorbia World»
Топос дому в романі Вікторії Амеліної «Дім для Дома»
No full textThe paper explores the topos of the house in Victoria Amelina’s novel «Home for Dom» as a multi-level symbol of individual and national identity, a carrier of memory, emotional and historical experience; the loss of the novel’s characters’ sense of belonging to space and the impossibility of returning to a «real home» in a post-totalitarian society. The main attention is focused on the analysis of the image of the dog Dominic as a special narrator, who, through bodily sensuality, represents the search for a home which is lost together with its owner. The house turns into a place of broken ties and unfulfilled hopes. Through the perspective of the dog-narrator, bodily vulnerability is emphasized as a means of fixing loss. Dominic turns out to be almost the only character capable of preserving the memory of home in the sensory, not only mental, dimension. Special attention is focused on the analysis of the character’s attempts to reconstruct her own identity by returning to the space of childhood, which turns out to be impossible due to a change in the emotional paradigm. The presence of significant people becomes crucial for the formation of an imaginary space of belonging. The heroine, trying to restore the lost emotional balance, realizes the inevitability of changes.
Particular attention is paid to the theme of loss as an existential experience: in the novel, the home appears as a space that experiences destruction at all levels – physical, emotional, and the level of memory. The paper explores the symbolic function of space in the novel; the concept of the home as a repository of memory in the light of Gaston Bachelard’s ideas; the impact of the traumatic experience of war and migration on the emotional perception of space; the problem of alienation in the Soviet family model. In the novel, the space of the home acquires ritual significance, becoming a place of return to the origins and at the same time a symbol of the unfulfilled. The results of the study show that in the novel, the home appears not as a stable refuge, but as a space of painful search, where memory, trauma, loss, and identity intertwine, forming a complex polyphonic text of the culture of the post-totalitarian era.У статті досліджується топос будинку в романі Вікторії Амеліної «Дім для Дома» як багаторівневий символ індивідуальної та національної ідентичності, носій пам’яті, емоційного та історичного досвіду; втрата персонажами роману відчуття приналежності до простору та неможливість повернення до «справжнього дому» в посттоталітарному суспільстві. Основна увага зосереджена на аналізі образу собаки Домініка як особливого оповідача, який через тілесну чуттєвість уособлює пошук дому, втраченого разом із його власником. Будинок перетворюється на місце розірваних зв’язків та нездійснених надій. Крізь перспективу собаки-оповідача підкреслюється тілесна вразливість як засіб фіксації втрати. Домінік виявляється чи не єдиним персонажем, здатним зберегти пам’ять про дім у сенсорному, а не лише ментальному вимірі. Особлива увага зосереджена на аналізі спроб персонажки Амеліної реконструювати власну ідентичність шляхом повернення до простору дитинства, що виявляється неможливим через зміну емоційної парадигми. Присутність значущих людей стає вирішальною для формування уявного простору приналежності. Героїня, намагаючись відновити втрачену емоційну рівновагу, стикається з усвідомленням неминучості змін.
Особлива увага приділяється темі втрати як екзистенційного досвіду: у романі дім постає як простір, що зазнає руйнування на всіх рівнях – фізичному, емоційному та пам’яттєвому. У статті досліджується символічна функція простору в романі; концепція дому як сховища пам’яті у світлі ідей Гастона Башляра; вплив травматичного досвіду війни та міграції на емоційне сприйняття простору; проблема відчуження в радянській моделі сім’ї. У романі простір дому набуває ритуального значення, стаючи місцем повернення до витоків і водночас символом нездійсненого. Результати дослідження показують, що в романі дім постає не як стабільний притулок, а як простір болісного пошуку, де переплітаються пам’ять, травма, втрата та ідентичність, утворюючи складний поліфонічний текст культури посттоталітарної епохи
Постать професора Володимира Семеніченка в контексті мистецтва духової музики України
No full textThe paper deals with the research of the scientific and pedagogical, artistic and educational, concert and performing activities by Volodymyr Mykolayovych Semenichenko (1928–1997), a founder of Lviv bassoon school, scientist, professor. In the historical and chronological context of the past and present, a historical excursion is made into the periods of origin (16th century - 1880s), formation during the Soviet era (1930s-1940s) and development in the present (at the turn of the 20th and 21st centuries) of wind art in the western regions of Ukraine. The panorama of wind art in educational institutions and performing orchestral groups in the presented time periods of Lviv region is characterized. The paper provides a register of bassoonists-teachers, artists of Lviv orchestras, and students of art education institutions of the city in the second half of the 20th and early 21st centuries. The importance of the figure of Volodymyr Semenichenko – candidate of art history (1955), professor (1990) of the bassoon class of the department of wind and percussion instruments of Lviv National Academy of Music named after M. Lysenko, soloist of the symphony orchestra of Lviv Regional Philharmonic in the formation of Lviv bassoon performance in the second half of the 20th century is highlighted.
The register of graduates of the artist’s class from the 1960s to the 1990s is presented through the prism of the development of his performing traditions in various genres of wind music, in particular, bassoon performance. The creative achievements of the graduates are highlighted as undeniable evidence of the continuity of the traditions of the outstanding musician’s pedagogical activities.Стаття присвячена дослідженню науково-педагогічної, мистецько-освітньої, концертно-виконавської діяльності Володимира Миколайовича Семеніченка (роки життя 1928–1997) – одного із засновників львівської фаготової школи, науковця, професора. В історико-хронологічному контексті минулого та сьогодення зроблено історичний екскурс у періоди зародження (XVI ст. – з 1880-х рр. ХІХ ст.), становлення за пізнішої пори (1930–1940-ві), розвиток у сьогоденні (на зламі ХХ–ХХІ століть) духового мистецтва в західних регіонах України. Схарактеризовано панораму духового мистецтва в навчальних закладах та виконавських оркестрових колективах у представлених часових періодах життя Львівщини. У статті наведено реєстр фаготистів-педагогів, артистів оркестрів Львова, здобувачів закладів мистецької освіти міста другої половини ХX – початку XХІ ст.. Виокремлено значення постаті Володимира Семеніченка – кандидата мистецтвознавства (1955 р.), професора (1990) класу фаготу кафедри духових та ударних інструментів Львівської державної консерваторії імені М. В. Лисенка, соліста симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії у становленні й розвитку львівської виконавської фаготової школи в другій половині XX ст.
Представлено за 1960–1990-ті роки реєстр випускників класу митця крізь призму розвитку його виконавських традицій у різних жанрах мистецтва духової музики, зокрема фаготового виконавства. Висвітлено творчі здобутки й досягнення здобувачів як беззаперечні свідчення наступності традицій педагогічної справи видатного музиканта
Аналіз концепції «дослідницька компетентність майбутніх менеджерів в освітній галузі»
Full text linkThe subject of the author’s research is research competence, which is one of the main competencies of managers in the field of education, representing an important characteristic of the quality of future educational managers.The necessity of formation of research competence of managers of educational institutions, their readiness and ability to perform professional research activities is substantiated, since only a scientific basis is necessary to obtain reliable information about quantitative and qualitative changes in the intellectual and spiritual sphere of students, the effectiveness of educational technology application.The author considers the main concepts of the actualized problem, in particular, the research competence of the manager of an educational institution, which he interprets as a dynamic integral formation that organically combines professional and personal characteristics of the manager, his methodological culture, the availability of knowledge, skills and methods of research activity to solve actual problems in the field of management of the team and applicants.As a result of analyzing the existing studies, it became clear that research competence of future educational managers is a complex quality, including knowledge, skills, abilities, skills, personal orientation and other aspects.The following specific characteristics of research competence of future education managers are identified and characterized: meta-subjectivity, integrativeness, innovativeness, predictability, individuality.The paper presents the characteristics of structural components of research competence of future educational administrators: motivational-strategic, cognitive, procedural-activity, informational communicative, personal-creative, professional-reflexive.In-depth discussion of the characteristics and components of research competence serves as a theoretical basis for the training and selection of future education managers.Предметом дослідження автора є дослідницька компетентність, яка є однією з основних компетенцій менеджерів у сфері освіти, що є важливою характеристикою якості майбутніх менеджерів освіти.Обґрунтовано необхідність формування дослідницької компетентності керівників освітніх установ, їх готовності та здатності до виконання професійної дослідницької діяльності, оскільки для отримання достовірної інформації про кількісні та якісні зміни в інтелектуально-духовній сфері здобувачів, ефективності застосування освітніх технологій необхідна лише наукова основа.Автор розглядає основні поняття актуальної проблеми, зокрема, дослідницьку компетентність керівника освітньої установи, яку він трактує як динамічне інтегральне утворення, що органічно поєднує в собі професійні та особистісні характеристики менеджера, його методичну культуру, наявність знань, навичокта методів дослідницької діяльності для вирішення актуальних завдань в галузі управління колективом та здобувачами.В результаті аналізу існуючих робіт стало ясно, що дослідницька компетентність майбутніх менеджерів освіти є комплексною якістю, що включає знання, уміння, навички, особистісну спрямованість та інші аспекти.Виділено та охарактеризовано такі специфічні характеристики дослідницької компетентності майбутніх менеджерів освіти: метапредметність, інтегративність, інноваційність, прогностичність, індивідуальність.У роботі представлено характеристики структурних компонентів дослідницької компетентності майбутніх адміністраторів освіти: мотиваційно-стратегічний, когнітивний, процесуально-діяльнісний, інформаційно-комунікативний, особистісно-творчий, професійно-рефлексивний.Поглиблене обговорення показників та компонентів дослідницької компетентності служить теоретичною базою для підготовки та відбору майбутніх менеджерів освіти
Орнітонаселення села Хотинівка Ніжинського району Чернігівської області Україна
No full textResearch on the bird population of Khotynivka village, Nizhyn district, Chernihiv region, Ukraine, was being conducted from 2019 to 2023. The aim of the study was a comprehensive study and analysis of the species composition of birds in the village of Khotynivka and the surrounding areas in the nesting, winter and spring-autumn periods. The analysis of the literature showed that mainly birds of natural biotopes and cities of Chernihiv region were studied. Poorly transformed landscapes such as urban-type villages and settlements are little-studied today. Research was carried out using traditional methods – route and point records, birds were identified visually and vocally. Winter records of birds were being carried out from November 20 to February 20, spring migratory ones – from February 21 to April 14 and from July 1 to November 19, during the nesting period - from April 15 to June 30. The village of Khotynivka is located on the border of mixed forest zones (Chernigivske Polissya) and Forest Steppe. The relief is mostly flat, swampy in some places. The village is surrounded by coniferous and mixed forests on all sides. The bird population of the village of Khotynivka and the surrounding areas includes 111 species belonging to 15 orders and 37 families (table 1). Among them 102 species were registered in the nesting period, 69 species in the period of autumn or spring migrations, 45 species in the winter period. 6 species are listed in the Red Book of Ukraine: Ciconia nigra, Milvus migrans, Grus grus, Columba oenas, Asio flammeus та Lanius excubitor. The most numerous is the order of Passeriformes – 62 species, and the least numerous are the orders of Gaviiformes, Cuculiformes, Caprimulgiformes, Apodiformes and Upupiformes – 1 species each. In the winter period, 37 species are resident, 5 species are migratory, 2 species of birds are wintering and 1 species is migratory. During the nesting period, 42 species have the status of resident, and 60 species of nesting and migratory birds. According to the nature of nutrition, zoophages prevail in the studied territory – 58 species, 35 species are euryphagous, the least phytophagous – 18 species. Dendrophiles dominate – 62 species, limnophiles – 23 species, campophiles – 18 species, the least numerous is the group of sclerophylls – 8 species. Most birds, 26 species, nest in treetops, 25 species – on the ground, 20 species – in hollows, 11 species – in bushes, 9 species – on anthropogenic structures, 6 species – near water, 3 species of birds have floating nests, 1 species is burrowing and 1 species is a nest parasite.Дослідження орнітонаселення села Хотинівка Ніжинського району Чернігівської області Україна проводилися з 2019 по 2023 роки. Метою дослідження було всебічне вивчення та аналіз видового складу птахів села Хотинівка та прилеглих територій у гніздовий, зимовий та весняно-осінній періоди. Аналіз літератури показав, що вивчалися переважно птахи природних біотопів та міст Чернігівської області. Мало вивченими на сьогодні є слабо трансфор мовані ландшафти на кшталт сіл та селищ міського типу. Дослідження проводилися з використанням традиційних методик – маршрутних та точкових обліків, птахів визначали візуально та вокально. Зимові обліки пта хів проводилися з 20 листопада до 20 лютого, весняно-міграційні – з 21 лютого до 14 квітня та з 1 липня до 19 листопада, у гніздовий період – з 15 квітня до 30 червня. Село Хотинівка розташоване на межі зон мішаних лісів (Чернігівське Полісся) та Лісостепу. Рельєф переважно рівнинний, місцями заболочений. З усіх боків село оточене хвойними та мішаними лісами. Орнітонаселення села Хотинівка та прилеглих територій нараховує 111 видів, що належать до 15 рядів та 37 родин (табл. 1). З них 102 види зареєстровані у гніздовий період, 69 видів у період осінніх чи весняних міграцій, 45 видів у зимовий період. До Червоної книги України занесено 6 видів: Ciconia nigra, Milvus migrans, Grus grus, Columba oenas, Asio flammeus та Lanius excubitor. Найчисельнішим є ряд Passeriformes – 62 види, а найменш чисельними ряди Gaviiformes, Cuculiformes, Caprimulgiformes, Apodiformes та Upupiformes – по 1 виду. У зимовий період осілими є 37 видів, кочовими – 5 видів, 2 види птахів є зимуючими та 1 вид – пролітним. У гніздовий період статус осілих мають 42 види, гніздових та перелітних – 60 видів птахів. За характером живлення на досліджуваній території переважають зоофаги – 58 видів, 35 видів є еврифагами, найменше фітофагів – 18 видів. Домінують дендрофіли – 62 види, лімнофілів – 23 види, кампофілів – 18 видів, найменш чисель ною є група склерофілів – 8 видів. Найбільше птахів гніздиться в кронах дерев – 26 видів, на землі – 25 видів, в дуплах – 20 видів, у чагарниках – 11 видів, на антропогенних спорудах – 9 видів, біля води – 6 видів, плаваючі гнізда мають 3 види птахів, норогніздовим є 1 вид та 1 вид – гніздовим паразитом
Роль комп’ютерної графіки у формуванні когнітивних стилів мислення студентів педагогічних спеціальностей
Full text linkThis research presents a comprehensive analysis of the role of computer graphics in shaping cognitive thinking styles among pedagogy students within the context of information-technological transformation of the educational environment. The primary objective is to provide theoretical understanding of cognitive thinking styles, analyze psychological and pedagogical characteristics of pedagogy students, determine the role of computer graphics in forming cognitive processes, and synthesize pedagogical approaches to its integration into the educational process of future teacher preparation. The research establishes that cognitive styles are environmentally sensitive dynamic constructs that are amenable to pedagogical influence through purposeful organization of the educational process. The study reveals a dual function of computer graphics in forming cognitive styles: adaptation of the learning process to students’ existing style characteristics and purposeful formation of flexible cognitive profiles through systematic training of visual-spatial, analytical, and creative components of thinking. Empirical data demonstrate differential effects of graphic technologies depending on parameters of field independence, level of spatial-visual abilities, and students’ predominant information processing style. The findings confirm that graphic animation and virtual environments demonstrate universal effectiveness across all style subgroups, with the greatest developmental effect for field-independent students with high visual-spatial abilities, while simultaneously compensating for style limitations of other groups through provision of alternative forms of information representation.The study systematically substantiates the role of computer graphics as a system-forming factor in the development of cognitive styles. It expands the conceptual understanding of cognitive styles as dynamic characteristics formed under the influence of the educational environment. The research provides theoretical grounding for mechanisms of cognitive process transformation through dual coding of information and development of spatial- visual components of thinking. The results can be utilized for developing educational programs for teacher training and forming graphic competence of future teachers.Дослідження спрямоване на всебічний аналіз ролі комп’ютерної графіки у форму- ванні когнітивних стилів мислення студентів педагогічних спеціальностей в умовах інформаційно-технологічної трансформації освітнього середовища. Основне завдання полягає у теоретичному осмисленні когнітивних стилів мислення, аналізі психологічно-педагогічних особливостей студентів педагогіч- них спеціальностей, визначенні ролі комп’ютерної графіки у формуванні когнітивних процесів та узагальненні педагогічних підходів до її інтеграції в освітній процес підготовки майбутніх учителів. Встановлено, що когнітивні стилі є середовищно-чутливими динамічними конструктами, які піддаються педагогічному впливу через цілеспрямовану організацію освітнього процесу. Виявлено подвійну функцію комп’ютерної графіки у формуванні когнітивних стилів: адаптацію навчального процесу до наявних стильових характеристик студентів та цілеспрямоване формування гнучких когнітивних профілів через систематичне тренування візуально-просторових, аналітичних та творчих компонентів мислення. Емпіричні дані засвідчують диференційований вплив графічних технологій залежно від параметрів поленезалежності, рівня просторово-візуальних здібностей та переважаючого стилю обробки інформації студентів. Підтверджено, що графічна анімація та віртуальні середовища демонструють універсальну ефективність для всіх стильових підгруп з найбільшим ефектом для поленезалежних студентів з високими візуально-просторовими здібностями, водночас компенсуючи стильові обмеження інших груп через надання альтернативних форм репрезентації інформації. Системно обґрунтовано роль комп’ютерної графіки як системоутворюючого чинника формування когнітивних стилів. Розширено концептуальне розуміння когнітивних стилів як динамічних характеристик, що формуються під впливом освітнього середовища. Теоретично обґрунтовано механізми трансформації когнітивних процесів через дуальне кодування інформації та розвиток просторово-візуальних компонентів мислення. Результати можуть використовуватися для розробки навчальних програм підготовки педагогічних кадрів та формування графічної компетентності майбутніх учителів