History of science and technology (Collection of scientific papers of the State University of Infrastructure and Technologies) / Історія науки і техніки (Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій)
Not a member yet
447 research outputs found
Sort by
Научная школа профессора В. А.Соковича (1874 – 1953) – предпосылки создания, формирование, развитие, современность
No full textУ статті дано огляд діяльності першого декана експлуатаційного факультету Мос-ковського інституту інженерів залізничного транспорту В.О. Соковича, як засновника віт-чизняної наукової школи «Організація залізничних перевезень». Проаналізовано засадничі для нової наукової дисципліни публікації професора, висвітлено теоретичні напрями пошуків його видатних учнів та показано сучасний стан вищезгаданої наукової школи.The article gives an overview on the activities of the first dean of the operational faculty of the Moscow Institute of Railway Transport Engineers Volodymyr Sokovych, as the founder of the national scientific school "Organization of Railway Transportation" The fundamental publications for the new scientific discipline of the professor's publication are analyzed, the theoretical direc-tions of searches for his outstanding students are covered and the present state of the above-mentioned scientific school is shown.В статье дан обзор деятельности первого декана эксплуатационного факультета Московского института инженеров железнодорожного транспорта В.А.Соковича, как ос-нователя отечественной научной школы «Организация железнодорожных перевозок». Про-анализированы основополагающие для новой научной дисциплины публикации профессора, освещены теоретические направления поисков его выдающихся учеников и показано совре-менное состояние вышеупомянутой научной школы
Внесок функціональних морфологів у розвиток медицини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Get PDFHistorical and scientific analysis of evolutionary morphology is extremely important for modern problems understanding of its development. The study of the morphology of animals is one of the bases of all studies of macroevolution and phylogeny, and consequently of general constructions in evolutionary theory as a whole. Thus, the study of the history of evolutionary morphology should be an essential element of the general history of evolutionary theory and an important point in covering general evolutionary problems. Evolutionary morphology has been experiencing its revival in recent decades. It is associated with the growing interest of biologists and physicians in the evolution of morphogenesis, structural transformations in the course of phylogenesis of various groups of organisms (especially humans) and their species-specificity.Историко-научный анализ эволюционной морфологии является чрезвычайно важным для осмысления современных проблем ее развития. Изучение морфологии животных является одним из оснований всех исследований макроэволюции и филогении, а следовательно и общих построений в эволюционной теории в целом. Таким образом, исследование истории эволюционной морфологии должно быть существенным элементом общей истории эволюционной теории и важным моментом в освещении общих эволюционных проблем. Эволюционная морфология в последние десятилетия переживает свое возрождение. Оно связано с растущим интересом биологов и медиков к вопросам эволюции морфогенеза, к структурным трансформациям в ходе филогенеза разных групп организмов (особенно человека) и их видоспецифичности.Історико-науковий аналіз еволюційної морфології є надзвичайно важливим для осмислення сучасних проблем її розвитку. Вивчення морфології тварин є однією з підстав усіх досліджень макроеволюції й філогенії, а відтак і загальних побудов в еволюційній теорії загалом. Таким чином, дослідження історії еволюційної морфології повинно бути суттєвим елементом загальної історії еволюційної теорії і важливим моментом у висвітленні загальних еволюційних проблем. Еволюційна морфологія в останні десятиріччя переживає своє відродження. Воно пов’язане із зростаючим інтересом біологів і медиків до питань еволюції морфогенезу, до структурних трансформацій в ході філогенезу різних груп організмів (особливо людини) та їх видоспецифічності
Consultative congresses of the rolling stock and traction engineers: activity оf L. M. Levi
Get PDFАктуальним завданням сучасної історичної науки залишається всебічне вивчення персоналій видатних діячів, що зробили вагомий внесок в становлення та розвиток світової науки. Стаття присвячена аналізу та систематизованому узагальненню сукупності наукових фактів, які об’єктивно характеризують різні сторони діяльності видатного інженера шляхів сполучення Людвіга Маврикійовича Леві в дорадчих з’їздах інженерів служби рухомого складу і тяги. В історії науки і техніки Л.М. Леві відомий як визначний конструктор паровозів, який присвятив майже все своє життя розробленню та удосконаленню локомотивів. При підготовці роботи було застосовано хронологічний, типологічний, порівняльні методи історичного пізнання, класифікації та систематизації історичних джерел і бібліографічного матеріалу, які дозволили систематизувати та критично оцінити використані джерела, виділити головне в сучасному стані вивчення теми та результатів інших дослідників, дати характеристику попередніх робіт з даного питання та чітко відокремити питання, котрі залишилися ще недостатньо вивченими. Аналіз джерел дозволив дати об’єктивну оцінку внеску, який зробив Л.М. Леві під час участі в роботі дорадчих з’їздів інженерів служби рухомого складу і тяги. Показана його роль у вирішенні проблем впровадження системи «Compound» на парових машинах. Подальший розвиток і удосконалення яких стало можливим лише із запровадженням охолодженої пари. Відбулося збільшення сили тяги паровозів та рухомого складу вантажних поїздів. Встановлено, що завдяки особистому внеску Л.М. Леві в уніфікацію деталей для різних типів рухомого складу, приладів водозабезпечення та сигналізації, відбулося здешевлення експлуатаційних витрат залізниць. Це досягалося завдяки масовому виготовленню запасних частин, так само як і окремих паровозів і вагонів за допомогою спеціально пристосованих для цього майстерень. Вивчення транспортної науки через біографію вченого, що є складовою частиною комплексу різноманітних знань, передбачає застосування системного підходу як методологічного засобу наукового пізнання. Він відкриває можливість об’єднати під одним кутом зору структуру і зміст емпіричних засобів із теоретичними уявленнями й вимагає врахування суперечливих поглядів на спадщину вітчизняних вчених-залізничників і Л.М. Леві зокрема.An up-to-date task of modern historical science is a comprehensive study of prominent personalities having made a significant contribution to the formation and development of world science. The article is devoted to the analysis and systematized generalization of a set of scientific facts that objectively characterize various aspects of the activities of outstanding railroad engineer Liudwih Mavrykiiovych Levi in the consultative congresses of the rolling stock department engineers. In the history of science and technology, L.M Levi is known as a prominent locomotive designer, who almost all his life devoted to the development and improvement of locomotives. While preparing this paper chronological, typological, comparative methods of historical knowledge, as well as the classification and systematization of historical sources and bibliographic material which allowed to systematize and critically evaluate the used sources have been applied. Using these methods we highlighted the main point in the current state of studying the topic and the results of other researchers, characterized previous works on this problem and clearly singled out issues not having been sufficiently studied yet. The sources analysis made it possible to give an objective appraisal of the contribution made by L. Levi during his participation in the consultative congress of rolling stock and traction engineers. His role in solving the problems on implementing the “Compound system” on steam engines has been shown. Further development and improvement of which became possible only with the introduction of steam. There was an increase in traction force of locomotives and rolling stock of freight trains. It was found that thanks to the personal contribution of L. M. Levi to the unification of parts for different types of rolling stock, water supply and signaling devices, there was a reduction in the operating costs of railways. This was achieved thanks to the mass production of spare parts, as well as individual locomotives and wagons with the help of specially adapted workshops. The study of transport science through the biography of a scientist, is an integral part of a complex of diverse knowledge, involves the use of a systematic approach as a methodological means of scientific knowledge. It opens up the possibility to combine the structure and content of empirical tools from one point of view with theoretical ideas and requires the consideration of controversial views on the inheritance of national railway scientists and L.M. Levi in particular.Статья посвящена анализу и систематизации совокупности научных фактов, объективно характеризующих различные стороны деятельности выдающегося инженера путей сообщения Людвига Маврикиевича Леви в совещательных съездах инженеров службы подвижного состава и тяги. При подготовке работы были использованы хронологический, типологический, сравнительные методы исторического познания, классификации и систематизации исторических источников и библиографического материала, которые позволили систематизировать и критически оценить использованные источники, выделить главное в современном состоянии изучения темы и результатов других исследователей, дать характеристику предыдущих работ по данному вопросы и четко отделить вопросы, остались еще недостаточно изученными. Анализ источников позволил дать объективную оценку вклада, который сделал Л. Леви во время участия в работе совещательных съездов инженеров службы подвижного состава и тяги. Показана его роль в решении проблем внедрения системы Compound на паровых машинах. Дальнейшее развитие и совершенствование которых стало возможным только с введением охлажденной пары. Произошло увеличение силы тяги паровозов и подвижного состава грузовых поездов. Установлено, что благодаря личному вкладу Л.М. Леви в унификации деталей для различных типов подвижного состава, устройств водоснабжения и сигнализации произошло удешевление эксплуатационных расходах железных дорог. Это достигалось благодаря массовому изготовлению запасных частей, так же как и отдельных паровозов и вагонов с помощью специально приспособленных для этого мастерских. Изучение транспортной науки через биографию ученого, является составной частью комплекса разнообразных знаний, предполагает применение системного подхода как методологического средства научного познания. Он открывает возможность объединить под одним углом зрения структуру и содержание эмпирических средств с теоретическими представлениями и требует учета противоречивых взглядов на наследие отечественных ученых-железнодорожников и Л.М. Леви в частности
Директори харківського тракторного заводу: С.В. Салєнков, П.Я. Лісняк, М.А. Пашин, П.Ю. Саблєв
Get PDFThe given paper presents the main trends and results of the Kharkiv Tractor Plant directional staff activity namely S.V. Salenkov, P.Ya. Lisniak, M.A. Pashyn, P.Yu. Sablev for the period from 1940s up to 1960s. Peculiar features of S.V. Salenkov`s activity who was the first director of the plant after its re-evacuation and his contribution to the plant functioning are determined a special attention is paid to the important role of P.Ya. Lisniak connected with the implementation of new technological items, achievement of full production resulted in the increase of qualified workers and specialists quantity. Attention is focused on M.A. Pashyn`s activity which key evidences is a manufacture of military machinery and equipment. The importance of P.Yu. Sablev`s activity influence as a chief who promoted to the manufacture of new machinery at the enterprise and its global reach is found. More than 100.000 T-54 tractors, the manufacture of caterpillar tractors T-74 and light artillery prime-mover was set up under the guidance of P.Yu. Sablev.В статье раскрыты основные направления и результаты деятельности директорского корпуса Харьковского тракторного завода, в течение 1940-х - 1960-х гг. ХХ в.: С.В. Саленкова, П.Я. Лисняка, М.А. Пашина и П.Е. Саблева. Установлены особенности деятельности С.В. Саленкова, первого директора завода после реэвакуации, и его вклад в восстановление предприятия. Акцентировано внимание на важности наследия П.Я. Лисняка, связанного с внедрением новых моделей техники, выхода предприятия на полную мощность и, как следствие, увеличение численности квалифицированных работников. Сосредоточено внимание на деятельности М.А. Пашина, ключевыми признаками которой стало производство военной техники. Выяснено важность влияния деятельности П.Е. Саблева, как руководителя, который способствовал изготовлению новой техники на предприятии и его выходу на международный рынок. Во времена руководства ХТЗ П.Е. Саблевим выпущено более ста тысяч тракторов Т-54, организовано изготовление гусеничных тракторов Т-74 и введен к производству артиллерийский тягач легкий.У статті розкрито основні напрями та результати діяльності директорського корпусу Харківського тракторного заводу, протягом 1940-х – 1960-х рр. ХХ ст.: С.В. Салєнкова, П.Я. Лісняка, М.А. Пашина та П.Ю. Саблєва. Встановлено особливості діяльності С.В. Салєнкова, першого директора заводу після реевакуації, та його внесок у відновлення підприємства. Акцентовано увагу на важливості доробку П.Я. Лісняка, пов’язаного зі впровадженням нових моделей техніки, виходу підприємства на повну потужність і, як наслідок, збільшення чисельності кваліфікованих працівників. Зосереджено увагу на діяльності М.А. Пашина, ключовими ознаками якої стало виробництво військової техніки. З’ясовано важливість впливу діяльності П.Ю. Саблєва, як керівника, що сприяв виготовленню нової техніки на підприємстві та його виходу на міжнародний ринок. За часів керівництва ХТЗ П.Ю. Саблєвим випущено понад сто тисяч тракторів Т-54, організовано виготовлення гусеничних тракторів Т-74 та запроваджено до виробництва артилерійський тягач легкий
Науково-організаційна діяльність В.Є. Таїрова (1859-1938) у складі комітету виноградарства та в рамках з’їздів виноградарів і виноробів
Get PDFScientific and organizational activity of Professor V. Tairov at the end of ХІХ – beginning of ХХ centuries has been highlighted. Out-of-the-way items of pages on V. Tairov’s life and activity as a member of the Viticulture Committee have been considered. The practical activities of the scientist, his cooperation with the Odesa Viticulture Committee, participation in the congresses organized by the Committee, and in the international congresses have been characterized. The significance of the scientist’s ideas for the viticulture has been demonstrated.Статья посвящена научно-организационной деятельности профессора В.Е. Таирова в 90-х годах XIX в. и в начале ХХ в. Рассматриваются малоизвестные широкой публике стра-ницы жизни и деятельности В.Е. Таирова в составе Комитета виноградарства при Импе-раторском обществе сельского хозяйства Южной России. Охарактеризованы практиче-ская деятельность ученого, его сотрудничество с Одесским Комитетом виноградарства, участие в съездах, которые организовывал Комитет, а также его участие в международ-ных конгрессах. Указано значение идей ученого для развития отрасли виноградарства.Стаття присвячена висвітленню науково-організаційної діяльності професора В.Є. Таїрова у 90-х роках ХІХ ст. та на початку ХХ ст. Розглядаються маловідомі широкому загалу сторінки життя та діяльності В.Є. Таїрова у складі Комітету виноградарства при Імператорському товаристві сільського господарства Південної Росії. Охарактеризо-вано практичну діяльність вченого, його співпрацю з Одеським Комітетом виноградарства, участь у з’їздах, які організовував Комітет, а також у міжнародних конгресах. Вказано значення ідей вченого для розвитку галузі виноградарства
ТРИНАДЦЯТИЙ МІНІСТР ШЛЯХІВ СПОЛУЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ГЮББЕНЕТ АДОЛЬФ ЯКОВИЧ (1831–1901 рр.)
Get PDFThe article is devoted to the analysis and systematized generalization of the totality of scientific facts that objectively characterize various aspects of life and activities of the thirteenth Minister of Railways of the Russian Empire, Adolf Yakovych Hiubbenet. In preparing the work were used, historical, comparative and biographical methods which made it possible to systematize and critically evaluate the sources used, compare assessment results of A.Ya. Hiubbenet by various authors, to highlight the main thing in the current state of studying the topic and the results of other researchers, to give a description of previous works on this issue and clearly separate the issues haven’t been solved yet. The sources analysis allowed giving an objective assessment of the contribution made by A.Ya. Hiubbenet into projects of nation-wide significance devoted to the subordination of the railway affairs to the state control, settlement of railway tariffs, subordination of railway tariffs to government supervision, determination of the access roads state and many others. It has been shoved that being the Minister of Railways A.Ya. Hiubbenet played an important role in the Institute of the Corps of Civil Engineers established in St. Petersburg. The paper has analyzed multi-vector activity of A.Ya. Hiubbenet as Minister of Railways of the Russian Empire. Based on assessments comparison made by various researchers as for measures adopted by A.Ya. Hiubbenet to improve the waterways of the Russian Empire, his role in solving the problem on restructuring of the Mariinska water system as a large-scale nationwide project, which provided for an immediate survey of all artificial waterways of the state with a view to resolving the issue of their future use has been shown. The paper establishes that due to A.Ya. Hiubbenet, the project quickly found support and was approved in 1890 by Emperor Alexander III, thanks to which the Special Commission was created, which in 1890-1892 researched Vyshnevolotsky, Berezinsky, Ohinsky and Dnipro-Bug water systems. This allowed us to outline a number of measures to improve radically and rapidly develop the waterways of the Russian Empire. The use of the biographical method allowed considering the personality of the thirteenth Minister of Communications of the Russian Empire Adolf Yakovych Hiubbenet as an individual, which made it possible to re-evaluate his life path.Статья посвящена анализу и систематизированному обобщению совокупности научных фактов, которые объективно характеризуют различные стороны жизни и деятельности тринадцатого Министра путей сообщения Российской империи Адольфа Яковлевича Гюббенета. При подготовке работы были использованы исторический, компаративный и биографический методы, которые позволили систематизировать и критически оценить использованные источники, сравнить оценку результатов деятельности А.Я. Гюббенета различными авторами, выделить главное в современном состоянии изучения темы и результатов других исследователей, дать характеристику предыдущих работ по данному вопросу и четко отделить вопросы, которые остались еще нерешенными. Анализ литературных источников позволил дать объективную оценку вклада, который сделал А.Я. Гюббенет в проекты общегосударственного значения, посвященные подчинению железнодорожного дела контролю государства, урегулированию железнодорожных тарифов, подчинению железнодорожных тарифов правительственному надзору, определению состояния подъездных путей и многих других. Показано, что как министр путей сообщения А.Я. Гюббенет играл важную роль в деятельности Института Корпуса инженеров путей сообщения, созданного в Санкт-Петербурге. Проанализирована многовекторность деятельности А.Я. Гюббенета на посту Министра путей сообщения Российской империи. На основе сравнения оценок, сделанных различными исследователями, относительно предпринятых А.Я. Гюббенетом мероприятий по улучшению водных путей сообщения Российской империи, показана его роль в решении проблемы перестройки Мариинской водной системы, как масштабного общегосударственного проекта, который предусматривал немедленное обследование всех искусственных водных путей страны с целью решения вопроса об их дальнейшем использовании. Установлено, что благодаря личному вкладу А.Я. Гюббенета, проект быстро нашел поддержку и был одобрен в 1890 году императором Александром III, благодаря чему была создана Особая комиссия, которая в 1890-1892 гг. исследовала Вышневолоцкую, Березинскую, Огинскую и Днепровско-Бугскую водные системы. Это позволило наметить ряд мер по кардинальному улучшению и быстрому развитию водных путей сообщения Российской империи. Использование биографического метода, позволило рассмотреть фигуру тринадцатого Министра путей сообщения Российской империи Адольфа Яковлевича Гюббенета как отдельную личность, что позволило по новому оценить его жизненный путь.Стаття присвячена аналізу та систематизованому узагальненню сукупності наукових фактів, які об’єктивно характеризують різні сторони життя та діяльності тринадцятого Міністра шляхів сполучення Російської імперії Адольфа Яковича Гюббенета. При підготовці роботи було застосовано історичний, компаративний та біографічний методи, які дозволили систематизувати та критично оцінити використані джерела, порівняти оцінку результатів діяльності А.Я. Гюббенета різними авторами, виділити головне в сучасному стані вивчення теми та результатів інших дослідників, дати характеристику попередніх робіт з даного питання та чітко відокремити питання, котрі залишилися ще нерозв’язаними. Аналіз джерел дозволив дати об’єктивну оцінку внеску, який зробив А.Я. Гюббенет у проекти загальнодержавного значення присвячені підпорядкуванню залізничної справи контролю держави, врегулюванню залізничних тарифів, підпорядкуванню залізничних тарифів урядовому нагляду, визначенню стану під’їзних колій та багатьох інших. Показано, що як Міністр шляхів сполучення А.Я. Гюббенет відігравав важливу роль у діяльності Інституту Корпусу інженерів шляхів сполучення, створеного у Санкт-Петербурзі. Проаналізована багатовекторність діяльності А.Я. Гюббенета на посту Міністра шляхів сполучення Російської імперії. На основі порівняння оцінок, зроблених різними дослідниками, щодо прийнятих А.Я. Гюббенетом заходів стосовно покращення водних шляхів сполучення Російської імперії, показана його роль у вирішенні проблеми перебудови Маріїнської водної системи, як масштабного загальнодержавного проекту, що передбачав негайне обстеження усіх штучних водних шляхів держави з метою вирішення питання про їх подальше використання. Встановлено, що завдяки особистому внеску А.Я. Гюббенета, проект швидко знайшов підтримку та був схваленим у 1890 р. імператором Олександром ІІІ, завдяки чому була створена Особлива комісія, яка у 1890-1892 рр. досліджувала Вишнєволоцьку, Березінську, Огінську і Дніпровсько-Бузьку водні системи. Це дозволило накреслити низку заходів щодо кардинального покращення та швидкого розвитку водних шляхів сполучення Російської імперії. Використання біографічного методу дозволило розглянути постать тринадцятого Міністра шляхів сполучення Російської імперії Адольфа Яковича Гюббенета як окремої особистості, що дало змогу по новому оцінити його життєвий шлях
ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА В.Є. ТІМОНОВА (1862-1936 рр.)
Get PDFA talented scientist, engineer, popularizer of scitech V.E. Timonov, that left after itself considerable scientific works and whole pleiad of students, presents considerable interest and for pedagogical science. However, in the center of study of life and activity of scientist a scientific inheritance appeared, first of all, in industry of the hydraulic engineering and water-carriage, and question of him professionally-pedagogical activity until now were not the article of the special consideration. As all prominent teachers, Vsevolod Evgenievich left after itself not only scientific and pedagogical works but also main - the students and followers. The last, as a rule, recreate for us різноплановий character of the spiritually enriched man that owns encyclopaedic knowledge. All of it by the best character befits for V.E. Timonov.Талантливый ученый, инженер, популяризатор науки и техники В.Е. Тимонов, который оставил после себя значительные научные труды и целую плеяду учеников, представляет значительный интерес и для педагогической науки. Однако, в центре изучения жизни и деятельности ученого оказалось, в первую очередь, научное наследство в отрасли гидротехники и водного транспорта, а вопросы его профессионально-педагогической деятельности до сих пор не были предметом специального рассмотрения. Как все выдающиеся педагоги, Всеволод Евгеньевич оставил после себя не только научные и педагогические труды, но и главное – своих учеников и последователей. Последние, как правило, воссоздают для нас разноплановый образ духовно обогащенного человека, который владеет энциклопедическими знаниями. Все это наилучшим образом подходит и для В.Е. Тимонова.Талановитий вчений, інженер, популяризатор науки і техніки В.Є. Тімонов, який залишив після себе значні наукові праці й цілу плеяду учнів, представляє значний інтерес і для педагогічної науки. Однак, в центрі вивчення життя й діяльності вченого виявилася, в першу чергу, наукова спадщина в галузі гідротехніки і водного транспорту, а питання його професійно-педагогічної діяльності досі не були предметом спеціального розгляду. Як усі визначні педагоги, Всеволод Євгенович залишив після себе не тільки наукові та педагогічні праці, а й головне – своїх учнів і послідовників. Останні, як правило, відтворюють для нас різноплановий образ духовно збагаченої людини, яка володіє енциклопедичними знаннями. Все це найкращим чином підходить і для В.Є. Тімонова
ПЕРШИЙ РЕКТОР ОДЕСЬКОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ А.О. НІЛУС – ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ В ГАЛУЗІ АРТИЛЕРІЇ
Get PDFThis article is devoted to organizational, teaching and scientific activity of professor and general-lieutenant Andrii Nilus. A. Nilus was the first head of Serhiiv Artillery School opened in 1913 (Military academy in Odessa nowadays). In 1918 – 1919 he was the Rector of newly created Odessa Polytechnic Institute. Professor A. Nilus was a specialist in the field of artillery, specifically in history of artillery. Even now his scientific works in history of artillery haven`t lost their significance.Статья посвящена организационной, преподавательской, научной деятельности профессора, генерал-лейтенанта Андрея Александровича Нилуса. А.А. Нилус был первым начальником Сергиевского артиллерийского училища, открытого в 1913 году (теперь – Военная академия в городе Одессе). В 1918-1919 гг. занимал должность ректора только что созданного Одесского политехнического института. Профессор А.А. Нилус был специалистом в области артиллерии, а именно истории артиллерии. Его труды по истории артиллерии не потеряли значения и сегодня.Стаття присвячена організаційній, викладацькій, науковій діяльності професора, генерал-лейтенанта Андрія Олександровича Нілуса. А.О. Нілус був першим начальником Сергіївського артилерійського училища, відкритого в 1913 році (тепер – Військова академія у місці Одесі). У 1918-1919 рр. перебував на посаді ректора щойно створеного Одеського політехнічного інституту. Професор А.О. Нілус був фахівцем у галузі артилерії, зокрема історії артилерії. Його праці з історії артилерії не втратили значення і сьогодні
ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ПРОФЕСОРА К. Г. ВОБЛОГО
Get PDFOn the basis of the method of the historical and scientific analysis of the works of the scientist-economist professor K. G. Vobliy and the historical-comparative method, the historical aspects of the development of the land question have been reproduced. The creative work of the scientist was reflected in the publications «The Land Issue in the Programs of Different Parties» (1917) and «On the Agricultural Issue in Russia (Thoughts and Figures)» (1917). He compared the positions of the Populist, Marxist (Social-Democratic) and Constitutional-Democratic (popular liberation) parties in resolving the land issue. The essence of the latter was to solve the scarcity of the population. It was stated that this issue had not been resolved to this day and remains relevant in the current conditions of market relations.На основе метода историко-научного анализа трудов учёного-экономиста профессора К. Г. Воблого и историко-сравнительного метода, воспроизведены исторические аспекты развития земельного вопроса. Творческая наработка учёного нашла отображение в публикациях «Земельный вопрос в программах различных партий» (1917) и «К аграрному вопросу в России (мысли и цифры)» (1917). Он сравнил позиции народнической, марксисткой (социал-демократической) и конституционно-демократической (народной свободы) партий относительно решения земельного вопроса. Суть последнего сводилась к решению малоземелья населения. Констатировано, что этот вопрос не решён доныне и остаётся актуальным в современных условиях рыночных отношений.На основі методу історико-наукового аналізу праць вченого-економіста професора К. Г. Воблого та історико-порівняльного методу, відтворено історичні аспекти розвитку земельного питання. Творчий доробок ученого знайшов відображення у публікаціях «Земельный вопрос в программах различных партий» (1917) та «К аграрному вопросу в России (мысли и цифры)» (1917). Він порівняв позиції народницької, марксистської (соціал-демократичної) і конституційно-демократичної (народної свободи) партій щодо вирішення земельного питання. Суть останнього зводилася до вирішення малоземелля населення. Констатовано, що це питання не вирішено донині та залишається актуальним в сучасних умовах ринкових відносин
РОЗВИТОК ЗАСТОСУВАННЯ ТРАВОСІЯННЯ І ТРАВОПІЛЬНИХ СІВОЗМІН В ОРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ УРСР У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ
Get PDFIt is determined, that in the ХХ-th century organic agriculture was based on introduction of complex of scientifically reasonable natural and agro-technical measures, which was based on an ecological approach to its management. It is set that in the first half of the ХХ-th of century in Ukrain took place considerable distribution of the use of grass sowing and grass system of agriculture, worked out by an academician V. R. Viliams. It is found out, that cultivation of perennial legumes in grassland crop rotations provided for improvement of soil fertility, quality of agricultural products, improvement of the phytosanitary condition and the environment.Определено, что в ХХ в. органическое земледелие базировалось на внедрении комплекса научно обоснованных естественных и агротехнических мероприятий, основой которых был экологический подход к его ведению. Установлено, что в первой половине ХХ в. в УССР происходило значительное распространение использования травосеяния и травопольной системы земледелия, разработанной академиком В. Р. Вильямсом. Выяснено, что возделывание многолетних бобовых трав в травопольных севооборотах обеспечивало повышение плодородия почвы, качества сельскохозяйственной продукции, улучшения фитосанитарного состояния и окружающей естественной среды.Визначено, що у ХХ ст. органічне землеробство базувалось на впровадженні комплексу науково обґрунтованих природних і агротехнічних заходів, основою яких був екологічний підхід до його ведення. Встановлено, що у першій половині ХХ ст. в УРСР відбувалось значне поширення використання травосіяння і травопільної системи землеробства, розробленої академіком В. Р. Вільямсом. З’ясовано, що вирощування багаторічних бобових трав у травопільних сівозмінах забезпечувало підвищення родючості ґрунту, якості сільськогосподарської продукції, покращання фітосанітарного стану та навколишнього природного середовища