History of science and technology (Collection of scientific papers of the State University of Infrastructure and Technologies) / Історія науки і техніки (Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій)
Not a member yet
447 research outputs found
Sort by
ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК ПРАВА В ДАВНЬОМУ РИМІ (середина VІІІ – VІ ст. до н.е.)
The article covers the history of the formation of Roman law in the "period of kings" in the context of the development of Rome from ancient times to the time of the formation of the republic. The formation of the social-political system, the division of the Roman population into genuses and families, the formation of social classes of patricians, plebeians and proletarians, the centralization of power in the hands of an elected monarch, the administration of the state through the Senate, the formation of a troop divided into centuries, which subsequently turned into a separate social stratum that became representative of the interests of the people and had a tremendous impact on the state power of the country. It describes the formation of concepts of positive and sacred law, each of which had its own sphere of influence and worked equally on an official basis. It is shown how the division of social norms into a customary and positive law was formed, which resulted in the formation of two types of sources of law: custom and law. As the custom appears first, which is a moral norm fixed in the minds of people, and then formed, with the development of the state and society, the written law, secured by the authorized authority of the country. A separate issue in the article is considered the problems of the formation of the private property institution, as well as the formation of civil law, the creation of arbitration courts, speeches of Rome as an arbitrator in international relations. In addition to civilians, in ancient Rome, criminal law began to be formed as a means of ensuring order in society. The main principles and concepts of Roman criminal law are considered: "the principle of the talion", "the court of Lynch".В статье отражена история становления римского права в «период царей» в контексте развития Рима с древних времен к моменту образования республики. Рассмотрено формирование социально-политического уклада, разделение римского населения на роды и семьи, образование социальных классов патрициев, плебеев и пролетариев, централизация власти в руках выборного монарха, управления государством с помощью сената, образования войска, разделенного на центурии, которое впоследствии превратилось в отдельную общественную прослойку, которая стала представителем интересов народа и имела огромное влияние на государственную власть страны. Описано образование понятий позитивного и сакрального права, каждое из которых мало свою сферу влияния и работало одинаково на официальных принципах. Показано, как формировалось разделение социальных норм на обычное и позитивное право, в результате чего были образованы два вида источников права: обычай и закон. Как сначала появляется обычай, который является моральной нормой, закрепленной в сознании людей, а потом образуется, с развитием государства и общества, писаный закон, закрепленный уполномоченной на это верховной властью страны. Отдельным вопросом в статье рассмотрены проблемы образования института частной собственности, а также формирования гражданского права, создания третейских судов, выступления Рима в роли третейского судьи в международных отношениях. Кроме гражданского, в ддевнем Риме начало формироваться и криминальное право, как средство обеспечения порядка в обществе. Рассмотренные основные принципы и понятия римского криминального права: «принцип Талиона», «суд Линча».У статті висвітлено історію становлення римського права в «період царів» в контексті розвитку Риму з давніх часів до моменту утворення республіки. Розглянуто формування соціально-політичного устрою, поділ римського населення на роди і сім’ї, утворення соціальних класів патриціїв, плебеїв і пролетаріїв, централізація влади в руках виборного монарха, управління державою за допомогою сенату, утворення війська, поділеного на центурії, яке згодом перетворилось на окремий суспільний прошарок, який став представником інтересів народу і мав величезний вплив на державну владу країни. Описано утворення понять позитивного і сакрального права, кожне з яких мало свою сферу впливу і працювало однаково на офіційних засадах. Показано, як формувався поділ соціальних норм на звичаєве та позитивне право, в результаті чого було утворено два види джерел права: звичай і закон. Як спочатку з’являється звичай, який є моральною нормою, закріпленою у свідомості людей, а потім утворюється, із розвитком держави і суспільства, писаний закон, закріплений уповноваженою на це верховною владою країни. Окремим питанням у статті розглянуто проблеми утворення інституту приватної власності, а також формування цивільного права, створення третейських судів, виступу Риму в ролі третейського судді в міжнародних відносинах. Окрім цивільного, в давньому Римі почало формуватись і кримінальне право, як засіб забезпечення порядку у суспільстві. Розглянуті основні принципи і поняття римського кримінального права: «принцип таліона», «суд Лінча»
Персоналії вітчизняного авіабудування: Гіндін Гиліл Пейсахович
The publication is devoted to the analysis of the biography and creativity of Gilil Pesakhovich Gindin (1923 – 1998), the designer in the field of domestic aircraft engineering, a specialist in the development of the aircraft wing. In the national history of science and technology, in particular in the aircraft engineering industry, there is almost no information about the biographies, design, technical, engineering or other achievements of those people who under the guidance of O.K. Antonov, created the world-famous domestic transport aircraft. For various reasons, the vast majority of those who directly develop and create airplanes remain in the shadow of the names of general designers - top managers. Therefore, we decided to devote a number of publications to research and description of the domestic aircraft industry personalities. On the basis of personal documents, interview materials of colleagues, contemporaries and information kindly provided by Gilil Peisakhovich’s son, the life path and facts characterizing Gindin G.P. professional achievements during his work at the enterprise, both under the guidance of O.K. Antonov, and afterwards are reproduced. Namely, data on the exploits of G. P. Gindin during the Great Patriotic War are presented, and a list of his military awards is given. Gilil Peisakhovich’s career path is described from a rank-and-file worker, a designer in the wing department to the brigade chief and the head of the KV-22 department. The main design achievements and innovative developments of Gindin G.P. are briefly described. In particular, the fact that with his direct participation the pressed panels of the wing with a length of 28 meters with one ending for the AN-124 "Ruslan" were developed, designed and worked out in production, which is listed in the Guinness Book of Records as a wing, which passed the entire stage of life tests without a single remark and breakdown. For the first time, some little-known data on the activities of the wing department and other features of the creation of the world-famous AN-124 "Ruslan" aircraft are published. In addition, the memoirs of contemporaries about personal, organizational, managerial and business qualities of a famous aircraft manufacturer are given. The publication concluded that Gilil Peisakhovich Gindin undoubtedly made a significant contribution to the development of the domestic aircraft industry, in particular in the field of designing, developing and improving the wing and its mechanization.Публикация посвящена анализу биографии и творчества конструктора в области отечественного самолетостроения, специалиста по разработке крыла самолета - Гилила Пейсахович Гиндина (1923 – 1998). В отечественной истории науки и техники, в частности в авиастроительной отрасли, практически отсутствует информация о биографиях, конструкторских, технических, инженерных или иных достижениях тех людей, которые под руководством О.К. Антонова, создавали известные во всем мире отечественные транспортные самолеты. По разным причинам подавляющее большинство из тех, кто непосредственно разрабатывали и создавали самолеты, остались в тени имен генеральных конструкторов – руководителей высшего звена. Поэтому мы решили посвятить ряд публикаций исследованию и описанию персоналий отечественной авиастроительной отрасли. На основе документов личного дела, материалов интервью коллег, современников и информации, любезно предоставленной сыном Гилила Пейсахович, воспроизведены жизненный путь и факты, характеризующие профессиональные достижения Гиндина Г. П. за время его работы на предприятии как под руководством О. К. Антонова, так и впоследствии. А именно представлены данные о подвигах Г. П. Гиндина во время Великой Отечественной войны, приведен перечень его боевых наград. Описывается трудовой путь Гилила Пейсаховичa от рядового работника, конструктора в отделе крыла до начальника бригады и начальника отдела КВ-22. Кратко охарактеризованы основные конструкторские достижения и инновационные разработки Гиндина Г. П. В частности, приведен факт о том, что при его непосредственном участии были разработаны, спроектированы и отработаны в производстве прессованные панели крыла, длиной 28 метров с одной законцовкой для самолета АН-124 «Руслан», что занесено в Книгу рекордов Гиннеса как крыло, которое прошло весь этап ресурсных испытаний без единого замечания и поломки. Впервые публикуются некоторые малоизвестные данные о деятельности отдела крыла и другие особенности создания известного на весь мир самолета Ан-124 «Руслан». В дополнение, приведены воспоминания современников о личностных, организационных, управленческих и деловых качествах известного авиастроителя. В публикации сделан вывод, что Гилил Пейсахович Гиндин несомненно совершил весомый вклад в развитие отечественного самолетостроения, в частности в области конструирования, разработки и совершенствования крыла и его механизации.Публікація присвячена аналізу біографії та творчого доробку фахівця в галузі вітчизняного літакобудування, конструктора, спеціаліста з розробки крила літака – Гиліла Пейсаховича Гіндіна (1923 – 1998). У вітчизняній історії науки й техніки, зокрема в авіабудівній галузі, майже відсутня інформація щодо біографій, конструкторських, технічних, інженерних чи інших здобутків тих людей, які під керівництвом О.К. Антонова, створювали шановані в усьому світі вітчизняні транспортні літаки. З різних причин переважна більшість із тих, хто безпосередньо розробляє та створює літаки, залишаються в тіні імен генеральних конструкторів – керівників найвищої ланки. Відтак, ми вирішили присвятити низку публікацій дослідженню й описові персоналій вітчизняної авіабудівної галузі. Це сприятиме відновленню наукової справедливості шляхом розкриття внеску відомих лише вузькому колу спеціалістів – соратників О.К. Антонова у розвиток літакобудування в нашій країні. На основі документів особової справи, матеріалів інтерв’ю колег, сучасників та інформації, що люб’язно надана сином Гиліла Пейсаховича, відтворено життєвий шлях та факти, що характеризують професійні здобутки Г. П. Гіндіна за час його роботи на підприємстві як під керівництвом О. К. Антонова, так і згодом. А саме представлено дані стосовно звитяги Г.П. Гіндіна під час Великої вітчизняної війни, наведено перелік його бойових нагород. Описується трудовий шлях Гиліла Пейсаховича Гіндіна від рядового працівника, конструктора у відділі крила до начальника бригади та начальника відділу КВ-22. Стисло охарактеризовано основні конструкторські здобутки та інноваційні розробки Г.П. Гіндіна Зокрема наведено факт про те, що за його безпосередньої участі були розроблені, спроектовані та відпрацьовані у виробництві пресовані панелі крила, довжиною 28 метрів з однією закінцівкою для літака АН-124 «Руслан», що занесено у Книгу рекордів Гінеса як найбільше крило, котре пройшло весь етап ресурсних випробувань без жодного зауваження та поломки. Вперше оприлюднюються деякі маловідомі дані щодо діяльності відділу крила та інших особливостей створення відомого на весь світ літака Ан-124 «Руслан». На додачу, наведені спогади сучасників стосовно особистісних, організаційних, управлінських і ділових якостей відомого авіабудівника. В публікації зроблено висновок, що Гиліл Пейсахович Гіндін безсумнівно здійснив вагомий внесок у розвиток вітчизняного літакобудування, зокрема у галузі конструювання, розробки та вдосконалення крила та його механізації
Історіографія та джерельна база розвитку метрологічного забезпечення в Україні (XX ст. – початок XXI ст.)
The article is devoted to the determination of the state of scientific elaboration of the problem of forming the system of metrological support in Ukraine during the 20th century - the beginning of the XXI century. The system of metrological support is scientific and organizational bases in combination with technical means, norms and rules is an effective means of achieving the necessary accuracy and quality of measurements in all spheres. During the ХХ century a network of research institutes in the field of metrology has been formed in Ukraine and a number of standards have been created. The most fruitful for the development of the reference base was the period of 1991 – the beginning of the XXI century. Despite a certain amount of scientific literature on metrology and metrological support, the process of deploying research and development of metrology in Ukraine during the ХХ century – beginning of the XXI century not received proper coverage in the historical literature. A classification of the main directions of research problems by subject-thematic basis. It is proved that the first chronological stage of historiography of the selected problem (1900 – the beginning of the twentieth century) was characterized by a small amount of scientific literature on the history of the formation and development of metrological support in Ukraine. The second stage, which began at the turn of 1917 – 1991, was observed a revival of interest in publications on the history of metrology, but the overwhelming majority of them are developments of an anniversary character. At three at the stage (after 1991), scientific works appeared directly devoted to the development of metrological support and the formation of a technical regulation system and the creation of standards in Ukraine. The initial bases of the problem under study are analyzed, the classification of attracted sources is carried out, their information potential is determined. As a result of processing a number of sources from the central and regional archives of Ukraine, a historical reconstruction of the formation of the system of the metrological service of Ukraine during 1901 – 1991 was carried out. As a result of the analysis of the well-known and little-known works of metrologists, museum collections, the article highlights the problem of creating a unique national reference Base Ukraine at the end of the ХХ – beginning of ХХІ centuries. The involvement of the current paperwork of the scientific departments of the NSC “Institute of Metrology”, educational institutions, patent statistical information made it possible to more accurately clarify the reorganization processes that occurred in the context of globalization of the world economy in the sphere of standardization and conformity assessment and integration of Ukraine into the world economy. A number of personal documents are brought to the source base, namely: autobiography, memoirs, correspondence, interview materials.Статья посвящена определению уровня научной разработанности проблемы формирования системы метрологического обеспечения в Украине на протяжении ХХ в. - начала XXI века. Система метрологического обеспечения, то есть научных и организационных основ в сочетании с техническими средствами, нормами и правилами является действенным средством достижения требуемой точности и качества измерений во всех сферах. В течение ХХ в. в Украине сформировалась сеть научно-исследовательских институтов в области метрологии и было создано ряд эталонов. Наиболее плодотворным для развития эталонной базы стал период в 1991 г. – начало XXI в. Несмотря на определенное количество научной литературы по вопросам метрологии и метрологического обеспечения – процесс развертывания научных исследований и развитие метрологии в Украине на протяжении ХХ в. – начала XXI в. не получил должного освещения в исторической литературе. Предложена классификация основных направлений исследования проблемы по предметно-тематическому признаку. Доказано, что первый хронологический этап историографии избранной проблемы (в 1900 г. – начало ХХ в.) характеризовался незначительным количеством научной литературы по истории становления и развития метрологического обеспечения в Украине. Второй этап, который начался на рубеже 1917 –1991 гг., наблюдался возрождением интереса к публикациям по истории метрологии, но подавляющее большинство из них – это наработки юбилейного характера. На трем на этапе (после 1991 г.) появились научные работы, непосредственно посвященные развитию метрологического обеспечения и формирования системы технического регулирования и создания эталонов в Украине. Проанализированы исходных основы исследуемой проблемы, осуществлена классификация привлеченных источников, определен их информационный потенциал. В результате обработки ряда источников из центральных и областных архивов Украины проведено историческую реконструкцию формирования системы метрологической службы Украины в течение 1901 г. – 1991 г. В результате анализа известных и малоизвестных работ специалистов-метрологов, музейных фондовых коллекций в статье освещается проблема создания уникальной национальной эталонной базы Украина в конце ХХ в. – начала XXI века. Привлечение текущего делопроизводства научных отделов ННЦ "Институт метрологии", учебных заведений, патентной статистической информации позволило точнее выяснить реорганизационные процессы, происходившие в условиях глобализации мировой экономики сферы стандартизации и оценки соответствия и интеграции Украины в мировую экономику. К источниковой базы привлечен ряд документов личного происхождения, а именно: автобиографии, воспоминания, переписка, материалы интервью.Стаття присвячена визначенню рівня наукової розробленості проблеми формування метрологічного забезпечення в Україні впродовж ХХ ст. – початку ХХІ ст. Система метрологічного забезпечення тобто наукових та організаційних основи у поєднанні з технічними засобами, нормами та правилами є дієвим засобом досягнення необхідної точності та якості вимірювань у всіх сферах. Впродовж ХХ ст. в Україні сформувалася мережа науково-дослідних інституцій в галузі метрології та було створено низка еталонів. Найбільш плідним для розвитку еталонної бази став період 1991 р. – початок ХХІ ст. Незважаючи на певну кількість наукової літератури з питань метрології та метрологічного забезпечення – процес розгортання наукових досліджень та розвиток метрології в Україні впродовж ХХ ст. – початку ХХІ ст. не отримав належного висвітлення в історичній літературі. Запропоновано класифікацію основних напрямків дослідження проблеми за предметно-тематичною ознакою. Доведено, що перший хронологічний етап історіографії обраної проблеми (1900 р. – початок ХХ ст.) характеризувався незначною кількістю наукової літератури з історії становлення і розвитку метрологічного забезпечення в Україні. Другий етап, який розпочався на межі 1917 р. – 1991 р., спостерігався відродженням зацікавленості до публікацій з історії метрології, але переважна більшість з них – це напрацювання ювілейного характеру. На трьом у етапі (після 1991 р.) з'явилися наукові праці безпосередньо присвячені розвитку метрологічного забезпечення та формування системи технічного регулювання та створення еталонів в Україні. Проаналізовано джерельне підґрунтя досліджуваної проблеми, здійснено класифікацію залучених джерел, визначено їх інформаційний потенціал. У результаті опрацювання низки джерел з центральних і обласних архівів України проведено історичну реконструкцію формування системи метрологічної служби України протягом 1901 р. – 1991 р. У результаті аналізу відомих і маловідомих праць фахівців-метрологів, музейних фондових колекцій у статті висвітлюється проблема створення унікальної національної еталонної бази України наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст. Залучення поточного діловодства наукових відділів ННЦ "Інститут метрології", навчальних закладів, патентної статистичної інформації дало змогу точніше з'ясувати реорганізаційні процеси, що відбувалися в умовах глобалізації світової економіки сфери стандартизації та оцінки відповідності та інтеграції України в світову економіку. До джерельної бази залучено низку документів особового походження, а саме: автобіографії, спогади, листування, матеріали інтерв’ю
Вплив розвитку графічних технік на мистецтво в Україні
The article reveals the importance of the development of graphic techniques as means of artistic and figurative expressiveness in art and design in Ukraine. The study examined some graphic techniques as a means of graphic expressiveness and analyzed the use of these techniques in order to use them in various types of design, as well as to uncover the creative potential of the artist, the graphic designer. It is worth noting that to date there is little research on this issue, and individual studies do not fully reflect the influence of graphic techniques on the development of visual art and design. The purpose of the research is the need to revive and popularize graphic techniques, effectively selecting them as means of graphic expression in art and design. The lack of knowledge of the formation and development of graphic techniques, their great importance and role in asserting the expressiveness of the artistic image determine the relevance of the topic. Analyzed the historiography of the problems and proved that the research of the formation and development of graphic techniques involved several scientists. A great contribution to the development of these issues was made by such specialists as A.A. Leshchinsky, V.A.Favorsky, M.Yu.Miroshina, N.N.Samoylova and others. The research methodology is based on the universal principles of scientific knowledge - historicism and scientific objectivity, as well as on the wide use of comparative historical, systemic methods. Graphics is a type of visual art that uses line, stroke and spot as the main graphic tools, and the compositional nature of the linear-graphic form depends on the material and technique of the performance. Depending on the method of implementation and the possibilities of replication, the graphics are divided into author's (original works of unique graphics), printmaking (types of artistic printing), and massively printed products. It can be argued that the graphics technology has undergone significant changes compared with the time of their formation. At the beginning of the XXI century, their technology becomes more complex and the texture of the print and the color scheme become more complicated. Today uses abstract, futuristic forms, the most inherent improvisational art. The development of graphic techniques in this direction provides bright creative solutions. Modern artists continue to search for new tools and techniques for enriching graphic techniques. Today, easel graphics is not a process of mechanical mass prints, it requires a live direct participation of the creator from the first to the last minute of the birth of the artwork.В статье раскрываются вопросы значения развития графических техник как средств художественно-образной выразительности в искусстве и дизайне в Украине. В исследовании рассмотрены некоторые графические техники как средства графической выразительности и проанализированы применения этих техник с целью их использования в различных видах дизайна, а также для раскрытия творческого потенциала художника, дизайнера-графика. Стоит обратить внимание, что на сегодняшний день мало исследований по этой проблематике, а единичные исследования не в полной мере отражают влияние графических техник на развитие визуального искусства и дизайна. Цель исследования заключается в необходимости возрождения и популяризации графических техник, эффективном подборе их как средств графической выразительности в искусстве и дизайне. Недостаточная изученность становления и развития графических техник, их большое значение и роль в утверждении выразительности художественного образа определяют актуальность темы. Проанализирована историография проблематики и доказано, что исследованием становления и развития графических техник занимались несколько ученых. Большой вклад в разработку этих вопросов сделали такие специалисты как А.А.Лещинський, В.А.Фаворський, М.Ю.Мирошина, Н.Н.Самойлова и др. Методология исследования базируется на универсальных принципах научного познания - историзме и научной объективности, а также на широком использовании сравнительно-исторического, системного методов. Графика - это вид изобразительного искусства, которая в качестве основных изобразительных средств использует линию, штрих и пятно, а композиционный характер линейно-графической формы зависит от материала и техники исполнения. В зависимости от способа выполнения и возможностей тиражирования, графику делят на авторскую (оригинальные произведения уникальной графики), эстампную (разновидности художественной печати) и массово полиграфическую продукцию. Можно утверждать, что графические техники претерпели значительные изменения по сравнению со времен их становления. В начале XXI века сложнее становится их технология и более усложняется фактура отпечатка и цветовое решение. Сегодня используются абстрактные, футуристические формы, наиболее присущие импровизационном искусству. Развитие графических техник в этом направлении дает яркие творческие решения. Современные художники продолжают поиски новых средств и методов для обогащения графических техник. Сегодня станковая графика не является процессом механических массовых отпечатков, она требует живого непосредственного участия создателя с первой до последней минуты рождения художественного произведения.У статті розкриваються питання значення розвитку графічних технік як засобів художньо-образної виразності в мистецтві і дизайні в Україні. В дослідженні розглянуто деякі графічні техніки як засоби графічної виразності і проаналізовано застосування цих технік з метою їх використання в різних видах дизайну, а також задля розкриття творчого потенціалу художника, дизайнера-графіка. Варто звернути увагу, що на сьогоднішній день мало досліджень з цієї проблематики, а поодинокі дослідження не повною мірою відображають вплив графічних технік на розвиток візуального мистецтва і дизайну. Мета дослідження полягає в необхідності відродження та популяризації графічних технік, ефективному доборі їх як засобів графічної виразності в мистецтві і дизайні. Недостатня вивченість становлення і розвитку графічних технік, їх вагомого значення та ролі в затвердженні виразності художнього образу визначають актуальність теми. Проаналізовано історіографію проблематики і встановлено, що над дослідженням розвитку графічних технік працювали декілька науковців. Вагомий внесок в дослідження цих питань зробили такі фахівці як А.А. Лещинський, В.А. Фаворський, М.Ю. Мірошина, Н.М. Самойлова та ін. Методологія дослідження базується на універсальних принципах наукового пізнання – історизмі та науковій об’єктивності, а також на широкому використанні порівняльно-історичного, системного методів. Графіка – це вид образотворчого мистецтва, який в якості основних образотворчих засобів використовує лінію, штрих та пляму, а композиційний характер лінійно-графічної форми залежить від матеріалу і техніки виконання. Залежно від способу виконання й можливостей тиражування, графіку поділяють на: авторську (оригінальні твори унікальної графіки), естампну (різновиди художнього друку) та масово поліграфічну продукцію. Можна стверджувати, що графічні техніки зазнали значних змін в порівнянні з часів їх становлення. На початку XXI століття складніше стає її технологія і більше ускладнюється фактура відбитка та колірне рішення. Сьогодні використовуються абстрактні, футуристичні форми, найбільш властиві імпровізаційному мистецтву. Розвиток графічних технік в цьому напрямку дає яскраві творчі рішення. Сучасні митці продовжують пошуки нових засобів і методів для збагачення графічних технік. Сьогодні станкова графіка не є процесом механічного масового друку відбитків, вона вимагає живої безпосередньої участі творця з першої до останньої хвилини народження художнього твору
Інститут обмежених речових прав в наукових працях Київського юридичного товариства (друга половина ХІХ ст.)
The article highlights the contribution of scientists of the Kyiv Law Society to solving the problems of licit land tenure in the second half of the nineteenth century, which was an example of the Institutution of limited real rights, which is also called the right to other people's things. In the historical context, the basic principles of the activity of the rents law in the Ukrainian lands are reflected, where it was very popular since the fifteenth century and until the end of the nineteenth century, and it was shown that the rents land tenure was for a long time the right to inherit possession and disposal of land belonging to the private owner, for which the latter received an annual unchanging payment – rents. The main stages of the emergence and development of the rents legal relations from the time of the Lithuanian-Ruskoi state and up to the last decades of the existence of the Russian Empire have been considered. It is shown how in the various historical periods at the legislative level, the actual legal relations were maintained in the most important normative legal acts that acted on the territory of modern Ukraine. The main changes in this issue after 1840 are shown, when on the Ukrainian lands the Lithuanian statute was abolished and the Code of Laws of the Russian Empire was introduced, which banned the rents legal relationship. That also led to a number of problems, because Rents land tenure after 1840 was no longer legal regulation. It was traced as members of the Kyiv Law Society raised this issue and initiated its decision at the legislative level. The analysis of scientific works of the members of the Kyiv Law Society has been carried out, which showed that the development of the economy in the conditions of capitalist relations in the second half of the nineteenth century led to the fact that the existing legal relations became unfavorable for landowners. Therefore, they tried to resolve the problem for several decades by their efforts in a situation that required the implementation of a large-scale reform, transferring the existing legal relations to the term lease. The contribution of the members of the KLS to the implementation of the actual reform, in particular, in the work on the "Regulations on the land structure of village perpetual rents in the provinces of West and Biloruskykh" in 1886, which finally abolished the rents legal relations and began the transformation of civil legal relations between large landowners and former rents owners who lived on the lands of the latter, in the conditions of the new socio-economic realities of the country.В статье освещен вклад ученых Киевского юридического общества в решение проблем чиншевого землевладения во второй половине XIX в., которое было примером института ограниченных вещных прав, который еще называют правом на чужие вещи. В историческом контексте отражены основные принципы деятельности чиншевого права на украинских землях, где оно было очень популярным начиная с XV в. и до конца XIX в. и показано, что чиншевого землевладения долгое время было правом наследственного владения и распоряжения землей, принадлежавшей частному владельцу, за что последний получал ежегодный постоянный платеж – чинш. Рассмотрены основные этапы возникновения и развития чиншевых правоотношений еще со времен Литовско-Русского государства и до последних десятилетий существования Российской империи. Показано, как в разные исторические периоды на законодательном уровне чиншевые правоотношения поддерживались в главных нормативно-правовых актах, действующих на территории современной Украины. Отражены основные изменения в данном вопросе после 1840 г., когда на украинских землях был отменен Литовский статут и внедрен Свод законов Российской империи, запрещающий чиншевые правоотношения. Что и привело к ряду проблем, т.к. чиншевое землевладение после 1840 г. уже не имело правового регулирования. Прослежено, как члены Киевского юридического общества подняли этот вопрос и инициировали его решения на законодательном уровне. Проведен анализ научных трудов членов Киевского юридического общества, который показал, что развитие экономики в условиях капиталистических отношений во второй половине XIX в. привел к тому, что чиншевые правоотношения стали невыгодными для землевладельцев. Поэтому они несколько десятилетий пытались решить проблему своими усилиями в ситуации, которая требовала осуществления масштабной реформы, переводя чиншевые правоотношения на срочную аренду. Отражено вклад членов Киевского юридического общества в проведении чиншевой реформы, в частности в работе над «Положением о поземельный устройство сельских вечных чиншовиков в губерниях западных и белорусских» 1886 г., которое окончательно отменило чиншевые правоотношения и положило начало трансформации гражданских правоотношений между крупными землевладельцами и бывшими чиншевиками, которые проживали на землях последних, в условиях новых социально-экономических реалий страны.У статті висвітлено внесок вчених Київського юридичного товариства у вирішення проблем чиншового землеволодіння у другій половині ХІХ ст., яке було прикладом інституту обмежених речових прав, який ще називають правом на чужі речі. В історичному контексті відображено основні принципи діяльності чиншового права на українських землях, де воно було дуже популярним починаючи з ХV ст. і аж до кінця ХІХ ст. і показано, що чиншове землеволодіння довгий час було правом спадкового володіння і розпорядження землею, яка належала приватному власнику, за що останній отримував щорічний незмінний платіж – чинш. Розглянуто основні етапи виникнення і розвитку чиншових правовідносин ще з часів Литовсько-Руської держави і аж до останніх десятиліть існування Російської імперії. Показано, як у різні історичні періоди на законодавчому рівні чиншові правовідносини підтримувались у найголовніших нормативно-правових актах, що діяли на території сучасної України. Відображено основні зміни у даному питанні після 1840 р., коли на українських землях було скасовано Литовський статут і впроваджено Звід законів Російської імперії, який забороняв чиншові правовідносини, що і призвело до низки проблем, адже чиншове землеволодіння після 1840 р. вже не мало правового регулювання. Простежено, як члени Київського юридичного товариства підняли це питання і ініціювали його вирішення на законодавчому рівні. Проведено аналіз наукових праць членів Київського юридичного товариства, який показав, що розвиток економіки в умовах капіталістичних відносин у другій половині ХІХ ст. призвів до того, що чиншові правовідносини стали не вигідними для землевласників, тому вони кілька десятиліть намагались вирішити проблему своїми зусиллями в ситуації, яка вимагала здійснення масштабної реформи, переводячи чиншові правовідносини на строкову оренду. Відображено внесок членів Київського юридичного товариства у проведенні чиншової реформи, зокрема у роботі над «Положенням про поземельний устрій сільських вічних чиншовиків в губерніях Західних і Білоруських» 1886 р., яке остаточно скасувало чиншові правовідносини і розпочало трансформацію цивільних правовідносин між великими землевласниками і колишніми чиншовиками, які проживали на землях останніх, в умовах нових соціально-економічних реалій країни
ВИКЛАДАЦЬКА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В.М. ЛІГІНА (1846–1900)
The article reveals little-known facts from the life and work of V. Lihin (1846-1900). A tal-ented scientist, devoted to his work as a teacher, a public figure with an extraordinary talent of the administrator. His educational activities had a significant impact on the development of the econo-my and industry in Odessa, and then the entire region. Нe paid a lot of attention to the sessions with students, developed manuals, prepared lists of recommended literature. Lihin believed that education was a major factor in the development of economy and society. At the end of his teaching career, Lihin became the mayor of Odessa. In this position, he paid much attention to the development of the city and to meet its needs. In 1896 the Lihin did everything possible to open a medical faculty in Odessa. The faculty was to provide doctors with the entire South of Ukraine and the Caucasus. In 1897 he was appointed as the head of the educational district in Warsaw. Here he met a number of problems.Valerian Lihin truly believed that it’s extremely important for people of all nation to study their native language and culture. He helped to preserve the Polish language as a discipline in elementary school.Статья раскрывает малоизвестные факты из жизни и деятельности В.М. Лигина (1846-1900). Талантливый ученый, преданный своей работе педагог, общественный деятель c незаурядным талантом администратора. Его просветительская деятельность имела су-щественное влияние на развитие экономики и промышленности г. Одессы, а затем и всего региона.Стаття розкриває маловідомі факти з життя та діяльності В.М. Лігіна (1846–1900). Талановитий вчений, відданий своїй праці педагог, громадський діяч з непересічним талантом адміністратора. Його просвітницька діяльність мала істотний вплив на розви-ток економіки та промисловості м. Одеси, а потім і всього регіону
Історична ретроспектива розвитку сільськогосподарського дорадництва в Україні (1995–2015 рр.)
The reforms in the agriculture of independent Ukraine have generated a large number of new private landowners and users. A significant part of them - farmers, owners of private peasant farms - have an inadequate level of agricultural knowledge, in particular, with regard to the use of the latest technologies in crop and livestock production. Therefore, they need professional assistance, advice and raising the level of agricultural knowledge. Such services are elements of agricultural advisory services as a separate activity in agriculture. The author analyzes the stages of develop-ment of agricultural advisory activity in Ukraine and proposes directions for its improvement.Реформы в сельском хозяйстве независимой Украины породили большое число новых частных собственников и пользователей земельных угодий. Большая часть из них – фермеры, собственники частных сельских хозяйств имеют недостаточный уровень сельскохозяйственных знаний, в частности об использовании новейших технологий в растениеводстве и животноводстве. Поэтому они требуют профессиональной помощи, консультирования и повышения уровня сельскохозяйственных знаний. Автором проанализированы этапы развития сельскохозяйственной информационно-консультационной деятельности в Украине и предложены пути ее усовершенствования.Реформи в сільському господарстві незалежної України породили велику кількість нових приватних власників і користувачів земельних угідь. Значна частина з них – фермери, власники особистих селянських господарств – мають недостатній рівень сільськогосподарських знань, зокрема щодо використання новітніх технологій у рослинництві та тваринництві. Тому вони потребують професійної допомоги, консультування і підвищення рівня сільськогосподарських знань. Такі послуги є елементами сільськогосподарського дорадництва, як окремого виду діяльності в сільському господарстві. Автором проаналізовані етапи становлення та розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні та запропоновані напрями її удосконалення
Участь історичного товариства Нестора-Літописця в роботі ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові
The article based on a thorough study of sources highlights the role of Historical Society of Nestor-Chronicler in the organization and work of the XII Archaeological Congress in Kharkiv in 1902. Issues raised during scientific discussions at the congress led to the development of domestic archaeological science for the next decades. The congress had a great scientific and social significance. The reports made by the delegates from the Historical Society concerned current issues of history and archeology. Special merit in conducting of the congress belongs to the prominent Ukrainian historian and archaeologist, member of of Historical Society of Nestor-Chronicler D.I. Bagalyi, who organized the collection of data for the creation of a complex of archaeological monuments of the Kharkiv province. Not less valuable scientific achievement was the map of coins of the Kharkiv province, created by V.Yu. Danilevich. In addition, it is necessary to note the revolutionary in its content the report of V. Z. Zavitnevich, who is argued, guided by the data of archeology, refuted the concept of "wild Slavic peoples".Статья на основе тщательного изучения источников освещает роль Исторического общества Нестора-Летописца в организации и работе ХІІ Археологического съезда в Харькове в 1902 г. Съезд имел большое научно-общественное значение. Доклады, сделанные делегатами от ИОНЛ, касались актуальных вопросов истории и археологии. Особая заслуга в проведении съезда принадлежит выдающемуся украинскому историку и археологу, члену ИОНЛ, Д. И. Багалею, который организовал сбор данных для создания свода археологических памятников Харьковской губернии.Стаття на основі ретельного вивчення джерел висвітлює роль Історичного товариства Нестора-Літописця в організації та роботі ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові у 1902 р. З’їзд мав велике науково-громадське значення.Доповіді, зроблені делегатами від ІТНЛ, торкались актуальних питань історії та археології. Особлива заслуга в проведені з’їзду належить видатному українському історику та археологу, члену ІТНЛ, Д. І. Багалію, який організував збір даних для створення зводу археологічних пам’яток Харківської губернії
Основні віхи історії європейського права (ХІ – ХVІІІ ст.)
The article is devoted to the history of the development of European law in the Middle Ages and the Enlightenment. The process of Roman law codification in continental Europe has been examined. The contribution of glogators and consiliators in the process of developing systems of legal science and knowledge in the territories of foreign countries has been shown. The development of legal science and education in the era of Enlightenmen has been given. In particular the activities of monarchs-philosophers, the introduction of the principles of natural law into European law as well as the process on development of European criminal law have been shown. The principles on formation of the Anglo-Saxon legal system have been highlighted. The history on the development of the state and the right of the Russian Empire, which, in the nineteenth century, belonged most part of the Ukrainian lands has been explained. The contribution of European and Russian law to the development of Ukrainian legal science in the second half of the nineteenth century has been revealed.Статья посвящена истории развития европейского права в эпоху Средневековья и Просвещения. Рассмотрен процесс кодификации римского права в континентальной Европе. Показано вклад глоссаторов и консилиаторов в процесс развития системы юридической науки и образования в странах Западной Европы.Особое внимание уделено развитию правовой науки и образования в эпоху Просвещения, в частности показано деятельность монархов-философов, введение в европейское право принципов естественного права, отражен процесс развития европейского уголовного права. Освещены принципы формирования англосаксонской правовой системы.Прослежена история развития государства и права Российской империи, в состав которой в XIX в. входила большая часть украинских земель. Раскрыто влияние европейского и российского права на развитие украинской правовой науки во второй половине XIX века.Стаття присвячена історії розвитку європейського права в епоху Середньовіччя і Просвітництва. Розглянуто процес кодифікації римського права в континентальній Європі. Показано внесок глосаторів і консиліаторів у процес розвитку системи юридичної науки і освіти в країнах Західної Європи. Особлива увага звернута на розвиток правової науки і освіти в епоху Просвітництва, зокрема показано діяльність монархів-філософів, введення в європейське право принципів природного права, відображено процес розвитку європейського кримінального права. Висвітлено принципи формування англосаксонської правової системи. Простежено за історією розвитку держави і права Російської імперії, до складу якої у ХІХ ст. входила більша частина українських земель. Розкрито вплив європейського і російського права на розвиток української правової науки в другій половині ХІХ століття
ВНЕСОК ПРОФЕСОРА М.В. ВИНОКУРОВА У ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ШВИДКОСТЕЙ РУХУ ПОЇЗДІВ ТА ПОКРАЩЕННЯ ХОДОВИХ ЯКОСТЕЙ ВАГОНІВ
The article is devoted to the contribution of Professor M. V. Vinokurov to solving the problem of increasing technical speed of trains and improving the running qualities of railway carriage. The analyze of experimental studies of M. V. Vinokurov showed a close connection between the well-being of passengers with smoothness of motion, the magnitude of the amplitudes and the frequency of the carriage vibrations. Particular attention was paid to the brake application of the rolling stock of trains.Статья посвящена вкладу профессора М. В. Винокурова в решение проблемы повышения технических скоростей движения поездов и улучшения ходовых качеств вагонов. Проанализированные экспериментальные исследования М. В. Винокурова показали тесную связь самочувствия пассажиров с плавностью движения, величины амплитуд и частоты колебаний вагона. Особенное внимание уделялось М. В. Винокуровим тормозным приспособлением подвижного состава поездов.Стаття присвячена внеску професора М.В. Винокурова у вирішення проблеми підвищення технічних швидкостей руху поїздів та покращення ходових якостей вагонів. Проаналізовані експериментальні дослідження М.В. Винокурова показали тісний зв’язок самопочуття пасажирів із плавністю руху, величини амплітуд та частоти коливань вагона. Особлива увага приділялася М.В. Винокуровим гальмівним пристосуванням рухомого складу поїздів