History of science and technology (Collection of scientific papers of the State University of Infrastructure and Technologies) / Історія науки і техніки (Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій)
Not a member yet
447 research outputs found
Sort by
Мотоцикл МТ10-36 как памятник науки и техники
No full textBased on the source and comparative analysis of the history of creation, design, and production of the Kyiv Motorcycle Works’ motorcycles, the value of the MT10-36 motorcycle as the landmark of science and technology has been determined. It has been shown that the development of a new engine and MT10-36 motorcycle was, first of all, the initiative of the plant’s engineers. Ovcharenko M. completed the development of a 650 cubic capacity boxer engine. The design of new units and a vehicle outpaced the technological capabilities of the plant. This led to a delay in introducing new technology into production. The involvement of the Foundry Department of the Kyiv Polytechnic Institute under the leadership of K. Vashchenko made it possible to improve the production technology of the motorcycle engine. The reliability of the engine has increased. The design of the engine of the Kyiv Motorcycle Works was in line with the tendencies of the world motorcycle industry. On the basis of a comparative analysis of the MT10-36 motorcycle design and the Ural motorcycle of the Irbit plant (Russian Federation), the strengths and weaknesses of the vehicle design have been determined. Selected episodes of sales of the Kyiv Motorcycle Plant’s motorcycles within the country and abroad have been highlighted. It has been highlighted that the motorcycle was operated in conditions that did not reveal its speed and transport capabilities. The motorcycle’s design outpaced the pace of development of transport infrastructure (highways). The basic principles of museification of motor vehicles have been considered. It has been noted that one of the valuable qualities of the landmark of technology is the reflection of the peculiarities of the use of the object and its change after leaving the plants’ shop. Some aspects of the principles of technique restoration as a material historical source with the optimal preservation of the landmark and the information reflected in it have been considered. It has been concluded that the MT10-36 motorcycle meets the criteria of the landmark of science and technology in the broad sense of this concept. The motorcycle embodies the original technical solutions of native engineers, reflects the level of development of domestic technology and illustrates the practice of operating motorcycle technology.В статті на основі джерелознавчого та порівняльного аналізу історії створення, конструкції та виробництва мотоциклів Київського мотоциклетного заводу визначено цінність мотоцикла МТ10-36 як пам’ятки науки і техніки. Показано, що розробка нового двигуна та мотоцикла МТ10-36 була, в першу чергу, ініціативою інженерів заводу. Завершив розробку опозитного двигуна об’ємом 650 см³ Овчаренко М. Конструкція нових вузлів та транспортного засобу випереджала технологічні можливості виробництва заводу. Це спричинило затримання у впроваджені нової техніки у виробництво. Залучення кафедри ливарного виробництва Київського політехнічного інституту під керівництвом К. Ващенко, дозволило покращити технологію виробництва двигуна мотоцикла. Підвищилась надійність роботи двигуна. Конструкція двигуна Київського мотоциклетного заводу відповідала тенденції світового мотобудування. На основі порівняльного аналізу конструкції мотоцикла МТ10-36 та мотоцикла «Урал» Ірбітського заводу (Російська Федерація) визначаються слабкі та сильні сторони конструкції транспортного засобу. Висвітлено окремі епізоди збуту мотоциклів Київського мотозаводу в середині країни та за кордоном. Висвітлено, що мотоцикл експлуатувався в умовах, що не розкривали його швидкісних та транспортних можливостей. Конструкція мотоцикла випереджала темпи розвитку транспортної інфраструктури (шосейних доріг). Розглянуто основні принципи музеєфікації мототехніки. Відзначено, що однією із цінних якостей пам’яток техніки є відображення особливостей використання предмету та його зміни після виходу з цеху заводу. Розглянуто окремі аспекти принципів реставрації техніки як матеріального історичного джерела із оптимальним збереженням пам’ятки та відображеної в ній інформації. Зроблено висновок про відповідність мотоцикла МТ10-36 критеріям пам’ятки науки і техніки в широкому розумінні цього поняття. Мотоцикл втілює оригінальні технічні рішення вітчизняних інженерів, відображає рівень розвитку вітчизняної техніки та ілюструє практику експлуатації мотоциклетної техніки.В статье на основе источниковедческого и сравнительного анализа истории создания, конструкции и производства мотоциклов Киевского мотоциклетного завода определена ценность мотоцикла МТ10-36 как памятники науки и техники. Показано, что разработка нового двигателя и мотоцикла МТ10-36 была, в первую очередь, инициативой инженеров завода. Завершил разработку оппозитного двигателя объемом 650 см³ Овчаренко М. Конструкция новых узлов и транспортного средства опережала технологические возможности производства завода. Это привело к задержанию во внедрении новой техники в производство. Привлечение кафедры литейного производства Киевского политехнического института под руководством К. Ващенко, позволило улучшить технологию производства двигателя мотоцикла. Повысилась надежность работы двигателя. Конструкция двигателя Киевского мотоциклетного завода отвечала тенденции мирового мотостроения. На основе сравнительного анализа конструкции мотоцикла МТ10-36 и мотоцикла «Урал» Ирбитского завода (Российская Федерация) определяются слабые и сильные стороны конструкции транспортного средства. Освещены отдельные эпизоды сбыта мотоциклов Киевского мотозавода внутри страны и за рубежом. Показано, что мотоцикл эксплуатировался в условиях, которые не раскрывали его скоростных и транспортных возможностей. Конструкция мотоцикла опережала темпы развития транспортной инфраструктуры (шоссейных дорог). Рассмотрены основные принципы музеефикации мототехники. Отмечено, что одной из ценных качеств памятников техники является отражение особенностей использования предмета и его изменения после выхода из цеха завода. Рассмотрены отдельные аспекты принципов реставрации техники как материального исторического источника с оптимальным сохранением памятника и отраженной в ней информации. Сделан вывод о соответствии мотоцикла МТ10-36 критериям памятники науки и техники в широком смысле этого понятия. Мотоцикл воплощает оригинальные технические решения отечественных инженеров, отражает уровень развития отечественной техники и иллюстрирует практику эксплуатации мотоциклетной техники
Вклад ученых Харьковского университета в развитие историко-правовой науки (первая половина XIX в.)
No full textIn the article, the author, based on the methodological principles of historicism, objectivity, systematics, explored the specific achievements of Kharkiv University scientists, who worked in the first half of the XIX century, in the formation and development of science History of State and Law. Their scientific works, in accordance with the main trend in the genesis of this science at that time, were centered around the law of Kyiv Rus and, in particular, the content of the Rus’ka Pravda (Russian Truth). This area of their activity is studied insufficiently in the scientific literature, both domestic and foreign. This is due to the fact that the main contribution to the development of these issues was made in the second half of the XIX century – then a significant number of works on this topic was published, which provided an opportunity for their systematic analysis. The activity of scientists of this university in the first half of the XIX century concerns the period of formation of historical and legal science. Hence the main shortcomings of their work: a certain fragmentation in the coverage of problems, a narrow historiographical base, the hypothetical nature of some theses. Professor Uspenskyi was the first who started working on the history of law at Kharkiv University and considered the question of “the antiquity of Russian laws and their dignity”. At that time, scholars of many universities in the empire had to prove the authenticity of the Rus’ka Pravda and those laws that was not yet generally accepted. O. Kunitsyn, a professor of Kharkiv University, also expressed some doubts in this, although he cannot be attributed entirely to the supporters of the “skeptical school” in Russian historiography. O. Paliumbetskyi made the most significant contribution to the development of historical and legal science at that time at Kharkiv University. He conducted one of the first comparative studies of Old German and Old Rus law, convincingly showed their differences, some influence of German law on Russian, which he considered insignificant. Quite thorough and one of the best was his study of treaties between Rus and Byzantium in the X century. Based on the provisions of these agreements, the scientist made a successful attempt to determine the essence of some of Old Rus laws, in particular on revenge, compensation to the victim and court evidence. Most of his arguments were tested over time and are not disputed by modern scientists. Scientists-lawyers of Kharkiv University in that period did not form a separate scientific school, as happened at the University of Kyiv due to the activities of M. Ivanishev, but they worked in line with the then prevailing paradigms in Russian historiography, and made a certain contribution to the formation of historical and legal science. Therefore, their scientific activity deserves further study.У статті автор, базуючись на методологічних принципах історизму, об’єктивності, системності, дослідив конкретний доробок вчених Харківського університету, які працювали в першій половині ХІХ ст., у становлення та розвиток науки «Історія держави та права». Їхні наукові розробки, відповідно до основної тенденції в генезі цієї науки в той час, були зосереджені навколо права Київської Русі і, зокрема, змісту Руської Правди. Цей напрям їх діяльності недостатньо досліджений в науковій літературі, як вітчизняній, так і зарубіжній. Це пояснюється тим, що основний внесок в розробку вказаних питань було зроблено у другій половині ХІХ ст. - тоді вийшла значна кількість праць з даної тематики, що давало можливість для їх системного аналізу. Діяльність же вчених вказаного університету першої половини ХІХ ст. стосується періоду становлення історико-правової науки. Звідси й основні недоліки їх робіт: певна фрагментарність у висвітленні проблем, вузька історіографічна база, гіпотетичність деяких тез. Першим, хто почав розробляти питання історії права у Харківському університеті, був професор Г. П. Успенський, який розглянув питання «про давність законів руських та їх достоїнства». У той час вченим багатьох університетів на теренах імперії доводилося доводити достовірність цих законів та Руської Правди, що не було ще загальноприйнятою думкою. Певні сумніви у цьому висловлював і професор Харківського університету О. В. Куніцин, хоча його не можна цілком віднести до прихильників «скептичної школи» в російській історіографії. Найістотнійший внесок в розвиток історико-правової науки в цей час у Харківському університеті зробив О. І. Палюмбецький. Він провів одне з перших порівняльних досліджень давньогерманського і давньоруського права, переконливо показав їх відмінності, деякий вплив германського права на руське, який він вважав незначним. Досить ґрунтовним і одним з найкращих було його дослідження договорів між Руссю та Візантією у Х ст. Спираючись на положення цих договорів, вчений зробив вдалу спробу визначити суть деяких з давньоруських законів, зокрема щодо помсти, винагороди потерпілому та судових доказів. Більшість з цих його аргументів пройшли перевірку часом і не заперечуються сучасними вченими. Вчені – юристи Харківського університету у вказаний період не утворили окремої наукової школи, як це відбулося у Київському університеті завдяки діяльності М. Д. Іванішева, вони працювали в руслі пануючих тоді в російській історіографії парадигм, але зробили певний внесок у становлення історико-правої науки. Тому їх наукова діяльність заслуговує на подальше вивчення.В статье автор, основываясь на методологических принципах историзма, объективности, системности, исследовал конкретный вклад ученых Харьковского университета, работавших в первой половине XIX в., в становление и развитие науки «История права». Их научные разработки, в соответствии с основной тенденцией в генезисе этой науки в то время, были сосредоточены вокруг права Киевской Руси и, в частности, содержания Русской Правды. Это направление их деятельности недостаточно исследовано в научной литературе, как отечественной, так и зарубежной. Это объясняется тем, что основной вклад в разработку указанных вопросов был сделан во второй половине XIX в. – тогда было опубликовано значительное количество работ по данной тематике, что давало возможность для их системного анализа. Деятельность же ученых указанного университета первой половины XIX в. касается периода становления историко-правовой науки. Отсюда и основные недостатки их работ: определенная фрагментарность в освещении проблем, узкая историографическая база, гипотетичность некоторых тезисов. Первым, кто начал разрабатывать вопросы истории права в Харьковском университете, был профессор Г. П. Успенский, который рассмотрел вопрос «о древности законов русских и их достоинства». В то время ученым многих университетов на территории империи приходилось доказывать достоверность этих законов и Русской Правды и это не было еще общепринятым мнением. Определенные сомнения в этом высказывал и профессор Харьковского университета А. В. Куницын, хотя его нельзя полностью отнести к сторонникам «скептической школы» в российской историографии. Самый существенный вклад в развитие историко-правовой науки в это время в Харьковском университете сделал А. И. Палюмбецкий. Он провел одно из первых сравнительных исследований древнегерманского и древнерусского права, убедительно показал их различия, некоторое влияние германского права на русское, которое он считал незначительным. Достаточно основательным и одним из лучших было его исследования договоров между Русью и Византией в X в. Опираясь на положения этих договоров, ученый сделал удачную попытку вычленить суть некоторых из древнерусских законов, в частности относительно мести, вознаграждения потерпевшему и судебных доказательств. Большинство из этих его аргументов прошли проверку временем и не отрицаются современными учеными. Ученые ‒ юристы Харьковского университета исследуемого периода не создали отдельной научной школы, как это произошло в Киевском университете благодаря деятельности Н. Д. Иванишева, они работали в русле господствовавших тогда в российской историографии парадигм, но сделали определенный вклад в становление историко-правовой науки. Поэтому их научная деятельность заслуживает дальнейшего изучения
Инженер путей сообщения Николай Павлович Петров (18936–1920): факторы формирования научного мировоззрения
No full textThe article reviews the factors of the scientific views’ formation of Mykola Pavlovych Petrov – formidable Russian scientist and engineer in relation to his administrative efforts of development of the native scientific and technical community XIX–XX. The special focus was made on the biographical component, especially his study in Petersburg institutions. The crucial impact on the scientific destiny of M. P. Petrov was made by his studying in the Engineer Academy. In that time the intellectual basement for the future activities was formed. As a matter of fact, later M.P. Petrov became the formidable engineer and scientist. M. P. Petrov was the student of the formidable mathematician, academician of the Petersburg Academy of Science Mykhailo Vasylovych Ostrohradskyi (1801–1862). M. P. Petrov gained a lot of useful skills and knowledge from his teacher. Among those the following: high mathematical culture, abstract thinking, knowledge of the theoretical and practical problems in various areas of science, especially the ones that were related to railway transport. Work as the lecturer in the Technological Institute, communication with I. A. Vyshniehradskyi, A. P. Borodin and other scientists and specialists played a role of some kind of push for M. P. Petrov to study applied disciplines, mainly related to the friction of lubricated materials. Among the teachers of M. P. Petrov in the Academy was Herman Yehorovych Pauker (1822–1889). M. P. Petrov always recalled him as the wonderful engineer and teacher, who was the creator of the school for the engineers-teachers. The main goal of the school was the harmonious connection between engineer work and science. In the Academy M. P. Petrov met the lecturer of mechanics of the Institute of the communication paths engineer corps Stanislav Valerianovych Kerbedz. During the studying in the Academy M. P. Petrov was formed as the future scientist and specialist, who had the character which helped him to communicate easily with people. He had humane views and always acted alone and fairly. These features of his character in conjunction with his great mind helped him to achieve all his goals while solving the complicated engineer and administrative tasks. Aspiration to knowledge, original and brave thinking were among the main features of M. P. Petrov`s nature.У статті розглянуто чинники формування наукового світогляду Миколи Павловича Петрова – видатного російського вченого та інженера на тлі його ініціативно-організаційних зусиль розбудови вітчизняного науково-технічного простору кінця ХІХ – початку ХХ століть. На особливу увагу заслуговує його біографічна компонента, навчання у вузах Санкт-Петербурга. На творчу долю М. П. Петрова вирішальний вплив мало навчання в Інженерній Академі. В цей час було закладено його інтелектуальний фундамент, на якому пізніше він сформувався як видатний інженер і вчений. Там він навчався у видатного математика академіка Сакт-Петербурзької Академії наук, уродженця м. Полтави, Михайла Васильовича Остроградського (1801–1862). Від свого вчителя М. П. Петров сприйняв не тільки високу математичну культуру і глибину абстрактного мислення, а й знайомство з теоретичними і практичними проблемами в інших науках, в тому числі приналежних до транспорту. Викладацька робота в Технологічному інституті, спілкування з І. О. Вишнеградським, О. П. Бородіним, іншими вченими і спеціалістами послужили поштовхом до вивчення прикладних дисциплін, в першу чергу пов’язаних з тертям в умовах змащування. Одним з учителів М. П. Петрова в Академії був Герман Єгорович Паукер (1822–1889), про якого він завжди згадував з особливою теплотою як про чудового інженера і педагога, який створив школу інженерів-викладачів, яка прагнула до гармонійного зв’язку між точними науками та інженерним мистецтвом. В Академії М. П. Петров близько познайомився з викладачем курсів побудов і прикладної механіки Інституту Корпусу інженерів шляхів сполучення Станіславом Валеріановичем Кербедзом. Під час навчання в Академії М. П. Петров сформувався як майбутній вчений і спеціаліст, який володів такими рисами характеру, які сприяли звичайним і невимушеним відносинам його з людьми. Він володів жвавим характером і гуманними поглядами, діяв завжди самостійно і справедливо. Ці риси характеру у поєднанні з особливим розумом допомагали йому досягати мети і при вирішенні дуже складних не тільки інженерних завдань, а й у його адміністративно-організаторській діяльності. Головним в його натурі було стремління до знань, оригінальність і сміливість мислення.В статье рассмотрены факторы формирования научного мировоззрения Николая Павловича Петрова – выдающегося русского ученого и инженера на фоне его инициативно-организационных усилий развития отечественного научно-технического пространства конца ХІХ – начала ХХ веков. На особенное внимание заслуживает его биографическая компонента, учеба в вузах Санкт-Петербурга. На творческую судьбу М. П. Петрова решающее влияние имела учеба в Инженерной Академии. В это время было заложено его интеллектуальный фундамент, на котором позже он сформировался как выдающийся инженер и ученый. Там он учился у выдающегося математика академика Сакт-Петербуржской Академии наук, уроженца г. Полтавы, Михаила Васильевича Остроградского (1801–1862). От своего учителя М. П. Петров воспринял не только высокую математическую культуру и глубину абстрактного мышления, но и знакомство с теоретическими и практическими проблемами в других науках, в том числе относящихся к транспорту. Преподавательская работа в Технологическом институте, общение из И. А. Вишнеградским, А. П. Бородиным, другими учеными и специалистами послужили толчком к изучению прикладных дисциплин, в первую очередь связанных с трением в условиях смазки. Одним из учителей М. П. Петрова в Академии был Герман Егорович Паукер (1822-1889), о котором он всегда вспоминал с особенной теплотой как о чудесном инженере и педагоге, который создал школу инженеров-преподавателей, которая стремилась к гармоничной связи между точными науками и инженерным искусством. В Академии М. П. Петров близко познакомился с преподавателем курсов построений и прикладной механики Института Корпуса инженеров путей сообщения Станиславом Валериановичем Кербедзом. Во время учебы в Академии М. П. Петров сформировался как будущий ученый и специалист, который владел такими чертами характера, которые способствовали обычным и непринужденным отношениям его с людьми. Он владел оживленным характером и гуманными взглядами, действовал всегда самостоятельно и справедливо. Эти черты характера в сочетании с особенным умом помогали ему достигать цели и при решении очень сложных не только инженерных заданий, но и в его административно-организаторской деятельности. Главным в его натуре было стремление к знаниям, оригинальность и смелость мышления
Становление архитектуры Украины на основе давних стандартов измерения
No full textThe article, on the basis of a fundamental study of literature and its thorough analysis, highlights the importance of measurements in the cultural aspect of the development of the country and types of art. The analysis of literary sources is carried out, which confirms the influence of the formation of measurement standards on the development of the main types of art. The relevance of the topic is to show the connection between the development of technical thought and the formation of art forms, which has become one of the foundations of the general development of the culture of the state. I. Babenko, M. Bieliaiev, D. Mendelieiev, E. Kamentseva, B. Rybakov and others made a great contribution to the formation and development of measurement standards that influenced the cultural development of the state. In their fundamental works one can find information on the influence of measurement on formation and development of architecture, arts and crafts. But these materials do not give a complete picture of the conceptual significance of the influence of technical thought on art and the cultural development of the state. The purpose of the article is to show the influence of the technical thought development, namely the metrological foundations, on the development of the arts. The centuries-old history of metrology is useful for the development of society, although its origin and development are covered only in scattered sources. One of the fundamental studies of the origin of measures was the works of I. Babenko “Metrology”, M. Bieliaiev “On ancient and modern Russian measures of extension and weight”, and B. Rybakov in his writings presented fathoms as geometric lines of the calculation table of architects (Babylon). The history of measurements is highlighted in the literature and is mainly devoted to the processes on the formation of metrological concepts among the Skifiia, Sarmatiia, the Zarubinets and Cherniakhiv cultures, the Northern Prychornomoria, of Kyivska Rus, Moskoviia and other. Neither in the ancient world, nor in the Middle Ages there was a metrological service, but there is information about the implementation of standards and storage of measures, as well as about the verification of measuring instruments. Accurate measurements and calculations allowed the architect to achieve harmony in the creation of architectural monuments.В статті, на основі фундаментального дослідження літератури та її ґрунтовного аналізу висвітлюється значення міряння в культурологічному аспекті розвитку країни та видів мистецтва. Зроблено аналіз літературних джерел, де підтверджується вплив становлення стандартів міряння на розвиток основних видів мистецтва. Актуальність теми полягає в тому, щоб показати зв'язок розвитку технічної думки зі становленням видів мистецтва, що стало одним з фундаментів загального розвитку культури держави. Вагомий внесок у становлення і розвиток стандартів міряння, які вплинули на культурологічний розвиток держави зробили: І. Бабенко, М. Беляєв, Д. Менделєєв, Є. Каменцева, Б. Рибаков та ін. В їх ґрунтовних працях можна знайти відомості про вплив міряння на становлення і розвиток архітектури, декоративно-приладного мистецтва тощо. Але ці матеріали не дають повного уявлення про концептуальне значення впливу технічної думки на мистецтво та культурний розвиток держави. Мета статті полягає в тому, щоб показати вплив розвитку технічної думки, а саме метрологічних основ на розвиток видів мистецтва. Багатовікова історія метрології корисна для розвитку суспільства, хоч її зародження і становлення висвітлюються лише у розрізнених даних. Одним з найбільш ґрунтовних досліджень походження мір у цей період стали праці І. Бабенко “Метрология”, М. Бєляєва “О древних и нынешних русских мерах протяжения и веса”, а Б. Рибаков в своїх працях представив сажені як геометричні лінії розрахункової таблиці зодчих (вавилони). Історію міряння висвітлено в літературі до ХХ ст., яка присвячена процесу становлення метрологічних уявлень у скіфів, сарматів, зарубинецькій і черняхівській культурах, Північному Причорномор’ї, у Київській Русі, Московії, Речі Посполитій та впливу на становлення видів мистецтва тощо. Ні в давньому світі, ні у Середньовіччі не було метрологічної служби, але існують відомості про впровадження еталонів і зберігання їх, а також про перевірки засобів вимірювань. Точні вимірювання й розрахунки дали можливість досягти зодчим гармонійності в створенні архітектурних пам’ятників.В статье, на основе фундаментального исследования литературы и ее основательного анализа освещается значение измерений в культурологическом аспекте развития страны и видов искусства. Проведен анализ литературных источников, где подтверждается влияние становления стандартов измерения на развитие основных видов искусства. Актуальность темы заключается в том, чтобы показать связь развития технической мысли и становления видов искусства, что стало одним из фундаментов общего развития культуры государства. Большой вклад в становление и развитие стандартов измерения, которые повлияли на культурологическое развитие государства сделали: И. Бабенко, М. Беляев, Д. Менделеев, Е. Каменцева, Б. Рыбаков и др. В их фундаментальных трудах можно найти сведения о влиянии измерения на становление и развитие архитектуры, декоративно-прикладного искусства. Но эти материалы не дают полного представления о концептуальном значении влияния технической мысли на искусство и культурное развитие государства. Цель статьи заключается в том, чтобы показать влияние развития технической мысли, а именно метрологических основ на развитие видов искусства. Многовековая история метрологии полезна для развития общества, хотя ее зарождение и становление освещаются только в разрозненных источниках. Одним из фундаментальных исследований происхождения мер стали труды И. Бабенко “Метрология”, М. Беляева “О древних и нынешних русских мерах протяжении и веса”, а Б. Рыбаков в своих трудах представил сажени как геометрические линии расчетной таблицы зодчих (вавилон). История измерений освещена в литературе и в основном посвящена процессам становления метрологических представлений у скифов, сарматов, зарубинецкой и черняховской культурах, Северном Причерноморье, в Киевской Руси, Московии, Речи Посполитой. Ни в древнем мире, ни в средние века не было метрологической службы, но существуют сведения о внедрении стандартов и хранения мер, а также о проверках средств измерений. Точные измерения и расчеты позволили достичь зодчим гармонии в создании архитектурных памятников
Забутий внесок Я. Є. Пуркинє в стоматологію
No full textObjectives: the name of Jan Evangelista Purkyně (Purkinje in German), born in Bohemia in 1787 and died in Prague in 1869, is mainly associated with discoveries in histology and specialist fields of Medicine like embriology, histological techniques, ophthalmology, cardiology and neurophysiology. This short article presents a brief account of his life, commemorates his achievements in biology and medicine but also in in the politics and literature of his Country (he was elected to the Diet of Bohemia but also he composed poems and important translations from German, French and Italian languages into Czech) and examines in depth his contribution to Dentistry. Materials and Methods: Purkyně’s major contributions to Dentistry, which focused on embryology and dental histology, endodontics and periodontology, are traced to two dissertations in Latin which were discussed by his pupils (Meyer Fraenkel and Isaac Raschkow), at Breslau University in 1835: we present a brief summary of each, with the major innovative findings highlighted. Results: the two dissertations contain remarkable, though often overlooked, contributions to Dentistry. Among these we can indicate the individuation of: the dental cement (substantia ostoidea), the acquired dental pellicle, the nature of optical illusion of Hunter-Schreger lines, the “enamel pulp” from which the enamel would evolve, the sub-odontoblastic nervous plexus which is the cause of tooth sensitivity, the predentine, the organic nature of the process of enamel formation, the dentine and enamel formation in opposing directions, the presence of alveolus membrane (id est: the periodontium). Conclusions: after reviewing the main innovations these two dissertations made to Dentistry, Purkyně’s personal share in both is very clear. Both the two his pupils acknowledged their debt to Purkyně and also famous contemporary Purkinje scientists such as Alexander Nasmyth, Sir Richard Owen, Sir James Paget had no doubt he is had generated the ideas expressed in the two little treatises.Цель: имя Яна Евангелиста Пуркине (на немецком языке Пуркинье), который родился в Богемии в 1787 году и умер в Праге в 1869 году, в основном связано с открытиями в гистологии и специализированных областях медицины, таких как эмбриология, гистологические методы, офтальмология , кардиология и нейрофизиология. Эта короткая статья представляет небольшой отчет о его жизни, вспоминает его достижения в биологии и медицине, а также в политике и литературе своей страны (он был избран в Сейм Богемии, но также он сочинял стихи и выполнил важные переводы с немецкого, французского и итальянского языка на чешский), и детально изучает его вклад в стоматологию. Материалы и методы: основной вклад Пуркине в стоматологию, который сосредоточен на эмбриологии и стоматологической гистологии, эндодонтии и пародонтологии, прослеживается в двух диссертациях на латинском языке, которые защищали его ученики (Мейер Фраенкель и Исаак Рашков) в Университете Бреслау в 1835 году: мы представляем короткий обзор каждого из них с приведением основных инновационных выводов. Результаты: две диссертации содержат значительные, но к сожалению забытые открытия в стоматологии. Среди них мы можем указать следующие исследования: зубного цемента (substantia ostoidea), образование зубного налета, характера оптических иллюзий полос Гунтера‒Шрегера, "эмалевой пульпы", с которой эмаль развивается, субодонтобластичного нервного сплетения, которое является причиной чувствительности зубов, предентина, органической природы процесса образования эмали, дентина и образования эмали в противоположных направлениях, наличия мембраны альвеолы (например, периодонт). Выводы: после рассмотрения основных нововведений, которые эти две диссертации внесли в стоматологию, уровень личного участия Пуркине в обоих становится очевидным. Оба его воспитанника признали свой долг перед Пуркине, а также известные современные ученые, такие как Александр Несмит, сэр Ричард Оуэн, сэр Джеймс Пэджет, не сомневались, что он был авторм идей, высказанных в двух маленьких трактатах.Мета: ім'я Яна Євангеліста Пуркинє (німецькою мовою Пуркіньє), який народився в Богемії в 1787 році і помер у Празі в 1869 році, в основному пов'язане з відкриттями в гістології та спеціалізованих областях медицини, таких як ембріологія, гістологічні методи, офтальмологія, кардіологія та нейрофізіологія. Ця коротка стаття представляє невеличкий звіт про його життя, згадує його досягнення в біології та медицині, а також у політиці та літературі своєї країни (він був обраний до Сейму Богемії, але також він складав вірші та важливі переклади з німецької, французької та італійської мови на чеську), і детально вивчає його внесок у стоматологію. Матеріали та методи: основний внесок Пуркинє в стоматологію, який зосереджувався на ембріології та стоматологічній гістології, ендодонтії та пародонтології, простежується у двох дисертаціях латинською мовою, які захищали його учні (Мейер Фраенкель та Ісаак Рашков) в Університеті Бреслау в 1835 році: ми представляємо короткий огляд кожної з них з висвітленнням основних інноваційних висновків. Результати: дві дисертації містять неабиякі, але нажаль забуті внески у стоматологію. Серед цих внесків ми можемо вказати наступні дослідження: зубного цементу (substantia ostoidea), утворення зубного нальоту, характеру оптичних ілюзій смуг Гунтера‒Шрегера, “емалевої пульпи”, з якої емаль розвиватиметься, субодонтобластичного нервового сплетіння, яке є причиною чутливості зубів, предентину, органічної природи процесу утворення емалі, дентину і утворення емалі в протилежних напрямках, наявності мембрани альвеоли (наприклад, періодонт). Висновки: після розгляду основних нововведень, які ці дві дисертації внесли в стоматологію, рівень особистої участі Пуркинє в обох стає очевидним. Обидва його вихованці визнали свій борг перед Пуркинє, а також відомі сучасні вчені, такі як Олександр Насміт, Сер Річард Оуен, Сер Джеймс Педжет, які не сумнівалися, що він був авторм ідей, висловлених в цих двох маленьких трактатах
Жизнь и деятельность Насира ад-Дина ат-Туси
No full textAt the beginning of the VII century in the political life of the Near and Middle East, fundamental changes have taken place. The Arabs conquered a colossal territory, which included the lands of Iran, North Africa, North-West India, the Asian provinces of Byzantium, most of the former Roman Empire. In the conquered cities of the caliphate, observatories, madaris, libraries were built. At the end of VII century, the first scientific center, an academy, the House of Wisdom, was founded in Baghdad, in which scholars who spoke different languages were assembled. Here the translation and commentary activity were very developed, the main works of ancient thought, such as the writings of Aristotle, Ptolemy were published in the 9th century in the Arabic-speaking world. For two centuries from 750 to 950 years, the works of ancient authors on philosophy, mathematics, medicine, alchemy, and astronomy were translated into Arabic, which indicates the high scientific potential of that time in the East. At the same time, in the XII century, Ibn Rushd composed 38 commentaries on the works of Aristotle, the “Republic” of Plato, the treatise “On the Mind” of Alexander of Aphrodisias, which subsequently had an important influence on the work of Nasir al-Din al-Tusi. Thus, this period in the history of Eastern scientific thought is marked by high intellectual potential. To this day, historians of medieval Arabic literature face a sufficient number of difficulties, since the vast majority of manuscripts remain inaccessible to them. The works of many renowned Arab authors of the middle Ages are more than 1000 years old, so it seems obvious that the manuscripts of the vast majority of authors have not survived to this day. The researchers of the history of Azerbaijan and neighboring countries in the middle Ages, with all the variety of available sources on which they rely, still attract little factual material related to the Arabic-language works of the historical and scientific genre. Undoubtedly, a comprehensive study of the entire complex of information of Nasir al-Din al-Tusi on the history of science in Azerbaijan is of great importance.На початку VII століття в політичному житті Близького і Середнього Сходу відбулися кардинальні зміни. Араби захопили колосальну територію, до якої увійшли землі Ірану, Північної Африки, Північно-Західної Індії, азіатські провінції Візантії, велика частина колишньої Римської імперії. У завойованих містах халіфату будувалися обсерваторії, медресе, бібліотеки. В кінці VII століття в Багдаді був заснований перший науковий центр ‒ академія ‒ Будинок мудрості, в якому були зібрані вчені, які говорили на різних мовах. Тут була значно розвинена перекладацька і коментаторська діяльність. Протягом двох століть, з 750 по 950 роки, праці античних авторів з філософії, математики, медицини, алхімії і астрономії переводилися на арабську мову, що свідчить про високий науковий потенціал того часу на Сході. Зокрема, Аверроес, який працював в XII столітті склав 38 коментарів до праць Аристотеля, «Республіки» Платона, трактату «Про розум» Олександра Афродізіаса, які згодом дуже вплинули на творчість Насір ад-Діна аль -Тусі. Таким чином, основні праці античної думки, такі як праці Аристотеля, Птолемея, були опубліковані в 9 столітті в арабомовному світі. Таким чином, цей період в історії східної наукової думки відзначений високим інтелектуальним потенціалом. До цього дня історики середньовічної арабської наукової літератури стикаються з труднощами, пов'язаними з тим, що переважна більшість рукописів залишаються для них недоступними. Роботам багатьох відомих арабських авторів середньовіччя більше 1000 років, тому представляється очевидним, що рукописи переважної більшості авторів не збереглися до наших днів. Дослідники історії Азербайджану і сусідніх країн в середні століття, при всій різноманітності джерел, на які вони спираються, все ще залучають мало фактичного матеріалу, пов'язаного з арабомовними творами історичного і наукового характеру. Безсумнівно, велике значення має комплексне вивчення всього обсягу відомостей, наявних в працях Насір ад-Діна ат-Тусі, з історії науки в Азербайджані.В начале VII века в политической жизни Ближнего и Среднего Востока произошли кардинальные изменения. Арабы захватили колоссальную территорию, в которую вошли земли Ирана, Северной Африки, Северо-Западной Индии, азиатские провинции Византии, большая часть бывшей Римской империи. В завоеванных городах халифата строились обсерватории, медресе, библиотеки. В конце VII века в Багдаде был основан первый научный центр ‒ академия ‒ Дом мудрости, в котором были собраны ученые, говорившие на разных языках. Здесь была значительно развита переводческая и комментаторская деятельность. В течение двух столетий, с 750 по 950 годы, труды античных авторов по философии, математике, медицине, алхимии и астрономии переводились на арабский язык, что свидетельствует о высоком научном потенциале того времени на Востоке. В частности, работавший в XII веке Ибн Рушд составил 38 комментариев к трудам Аристотеля, «Республике» Платона, трактату «О разуме» Александра Афродизиаса, которые впоследствии оказали большое влияние на творчество Насир ад-Дина ат-Туси. Таким образом, основные труды античной мысли, такие как труды Аристотеля, Птолемея, были опубликованы в 9 веке в арабоязычном мире. Таким образом, этот период в истории восточной научной мысли отмечен высоким интеллектуальным потенциалом. По сей день историки средневековой арабской научной литературы сталкиваются с трудностями, связанными с тем, что подавляющее большинство рукописей остаются для них недоступными. Работам многих известных арабских авторов средневековья более 1000 лет, поэтому представляется очевидным, что рукописи подавляющего большинства авторов не сохранились до наших дней. Исследователи истории Азербайджана и соседних стран в средние века, при всем разнообразии источников, на которые они опираются, все еще привлекают мало фактического материала, связанного с арабоязычными произведениями исторического и научного характера. Несомненно, большое значение имеет комплексное изучение всего объема сведений, имеющихся в трудах Насир ад-Дина ат-Туси, по истории науки в Азербайджане
ПРЕДИСЛОВИЕ
No full textThis issue of the journal “History of Science and Technology” has been prepared in difficult conditions.
In difficult conditions for authors…
In difficult conditions for reviewers ...
In difficult conditions for the editorial board…
In difficult conditions for the whole world in general!!!
This issue contains ten articles. The first of these articles came in late 2019, when the world did not know yet these terrible words: Corona virus disease 2019 (COVID-19); severe acute respiratory syndrome Corona virus 2 (SARS-CoV-2)… COVID-19 was first identified in December 2019 in Wuhan, China, and has since spread worldwide, resulting in an ongoing pandemic.
As on May 29, 2020, when these lines were written, more than 5 800 000 cases were recorded in 188 countries, killing more than 359 000 people.
We hope that humanity will invent a vaccine as soon as possible, and these horrific death statistics will first stop growing and then stop altogether. For this, many events and activities are important, as history shows. Including the history of the development of science and technology, that is the subject area of our publication.
In many sources on the history of electric power production the evolution of electric power production was studied both in developed and developing countries and its impact on economy.
The growing demand for electric power became the most problem that stood before the power sector of Ghana. This issue begins with an article examining activities that in many ways helped to create a sustainable electricity supply for households and industries in Ghana, especially in the cities of Accra and Kumasi, between 1900 and 1960.
Scientific-technical borrowings are one of those types of scientific support for the work of industrial sectors, whose role in the conditions of exiting the crisis to acquiring the particular importance.
Since the mid-1920s, they have become the main way of scientific support for the organization of the development of Ukrainian electric machine-building industry in the context of large-scale electrification of the country. That was due to the need for a quick withdrawal of this industry from the previous crisis in the absence in the Ukrainian SSR of its own scientific support system for the electric machine engineering. An example of this measure, which was considered in the study, was an attempt to achieve the fastest possible increase in productivity of the Kharkiv Electromechanical Plant at minimal financial cost.
The next article analyzes the activities of the mining industry in the south of the Russian Empire, of which Ukraine was a part of that time. An analysis of the so-called “coal crisis” and the role of large miners in collusion has been made. Market monopolization has been considered. Emphasis is made on the customs policy of the tsarist government, speculation on temporary fuel difficulties. The study shows that in the last quarter of the nineteenth century there was a consolidation and monopolization of the mining industry in the south of the Russian Empire.
In the 21st century, every reputable journal also has an online version, which makes the dissemination of scientific information almost instantaneous. We are so accustomed to the conveniences of the information age that it is difficult for us to imagine the difficulties that scientists faced a little over 150 years ago. The genesis of science launched the process of forming branch of scientific communities and demanded stable ways of communication for productive and effective development of the branch. Scientific journals have become an ideal means of disseminating information, and a scientific article has been transformed from an ordinary letter into a modern form and has taken on an ideal form. The importance of international communication between scientists, on the example of consideration of the activities of Valerian Mykolaiovych Lihin, is discussed in the following study. He became the first Russian-speaking member of one of the oldest Mathematical Societies in Europe - the French. V. Lihin broke the tradition of “isolated” science when discoveries in the Russian Empire (and later in the USSR) were made separately from the rest of the world.
In the next article an attempt to investigate in a chronological order the historical circumstances on the formation and development of the mainline electric locomotives engineering at the Luhansk diesel locomotives engineering plant (1957–2014) has been made.
Historical and biographical research is continued by the article, which considers the factors shaping the scientific worldview of Mykola Pavlovych Petrov - an outstanding scientist and engineer against the background of his initiative and organizational efforts to develop the domestic scientific and technical space of the late nineteenth - early twentieth
The article devoted to highlighting the contribution of academician Mariia Vasylivna Pavlova (Gortynska) in the development of palaeozoology science at the end of the XIX – the first third of the XX centuries continues the cycle of historical and biographical researches.
We hope that our readers will be interested in scientific work, examining the research of Russian women in the field of human genetics in 1920-1930. The main task of the article was to determine the contribution of women scientists to the development of different fields of human genetics. Particular attention was given to reconstructing women’s geneticists’ research work, reviewing the content of their publications, and analyzing the theoretical and methodological approaches they employed in solving various scientific problems.
In the history of Ukrainian archeology, there are many names of outstanding researchers who have devoted their lives to the study of our antiquity. Among them is Yulian Kulakovskyi, a well-known domestic historian and archeologist. In 1883 Yu. A. Kulakovskyi joined the Nestor Chronicler Historical Society. Since that time, his life and career have been closely linked to this scientific union.
The analysis of the results of researches in the field of late antique archeology of the Crimea, published on the pages of “Readings of the Historical Society of Nestor the Chronicler”, is discussed in the next article.
The development of the spread of COVID-19 shows that in the fight against it in the first place are such measures and actions as unrestricted access to information on methods of combating the spread of the virus; exchange of data at the international level on treatment methods of the disease; communication between scientists from different countries; timely quarantine measures, etc. In this sense, it is important to study the historical experience of mankind in the fight against pandemics. This issue of the journal History of Science and Technology concludes with an article on a critical analysis of nineteenth-century military interventions as the main cause of the spread of infectious diseases internationally. Emerging problems and solutions obtained as a result of a critical analysis of the materials of the International Sanitary Conferences reveal the history of the spread of infectious diseases and the methods of early statistics used for epidemiological purposes.
Concluding this Preface, we emphasize once again the importance of a comprehensive study of international historical experience in the development of science and technology. Not limited to any one field or field of science, we are ready to provide the pages of our journal for the opportunity to exchange views with the international scientific community.
Let peace and health be with everyone in these hard times!This issue of the journal “History of Science and Technology” has been prepared in difficult conditions.
In difficult conditions for authors…
In difficult conditions for reviewers ...
In difficult conditions for the editorial board…
In difficult conditions for the whole world in general!!!
This issue contains ten articles. The first of these articles came in late 2019, when the world did not know yet these terrible words: Corona virus disease 2019 (COVID-19); severe acute respiratory syndrome Corona virus 2 (SARS-CoV-2)… COVID-19 was first identified in December 2019 in Wuhan, China, and has since spread worldwide, resulting in an ongoing pandemic.
As on May 29, 2020, when these lines were written, more than 5 800 000 cases were recorded in 188 countries, killing more than 359 000 people.
We hope that humanity will invent a vaccine as soon as possible, and these horrific death statistics will first stop growing and then stop altogether. For this, many events and activities are important, as history shows. Including the history of the development of science and technology, that is the subject area of our publication.
In many sources on the history of electric power production the evolution of electric power production was studied both in developed and developing countries and its impact on economy.
The growing demand for electric power became the most problem that stood before the power sector of Ghana. This issue begins with an article examining activities that in many ways helped to create a sustainable electricity supply for households and industries in Ghana, especially in the cities of Accra and Kumasi, between 1900 and 1960.
Scientific-technical borrowings are one of those types of scientific support for the work of industrial sectors, whose role in the conditions of exiting the crisis to acquiring the particular importance.
Since the mid-1920s, they have become the main way of scientific support for the organization of the development of Ukrainian electric machine-building industry in the context of large-scale electrification of the country. That was due to the need for a quick withdrawal of this industry from the previous crisis in the absence in the Ukrainian SSR of its own scientific support system for the electric machine engineering. An example of this measure, which was considered in the study, was an attempt to achieve the fastest possible increase in productivity of the Kharkiv Electromechanical Plant at minimal financial cost.
The next article analyzes the activities of the mining industry in the south of the Russian Empire, of which Ukraine was a part of that time. An analysis of the so-called “coal crisis” and the role of large miners in collusion has been made. Market monopolization has been considered. Emphasis is made on the customs policy of the tsarist government, speculation on temporary fuel difficulties. The study shows that in the last quarter of the nineteenth century there was a consolidation and monopolization of the mining industry in the south of the Russian Empire.
In the 21st century, every reputable journal also has an online version, which makes the dissemination of scientific information almost instantaneous. We are so accustomed to the conveniences of the information age that it is difficult for us to imagine the difficulties that scientists faced a little over 150 years ago. The genesis of science launched the process of forming branch of scientific communities and demanded stable ways of communication for productive and effective development of the branch. Scientific journals have become an ideal means of disseminating information, and a scientific article has been transformed from an ordinary letter into a modern form and has taken on an ideal form. The importance of international communication between scientists, on the example of consideration of the activities of Valerian Mykolaiovych Lihin, is discussed in the following study. He became the first Russian-speaking member of one of the oldest Mathematical Societies in Europe - the French. V. Lihin broke the tradition of “isolated” science when discoveries in the Russian Empire (and later in the USSR) were made separately from the rest of the world.
In the next article an attempt to investigate in a chronological order the historical circumstances on the formation and development of the mainline electric locomotives engineering at the Luhansk diesel locomotives engineering plant (1957–2014) has been made.
Historical and biographical research is continued by the article, which considers the factors shaping the scientific worldview of Mykola Pavlovych Petrov - an outstanding scientist and engineer against the background of his initiative and organizational efforts to develop the domestic scientific and technical space of the late nineteenth - early twentieth
The article devoted to highlighting the contribution of academician Mariia Vasylivna Pavlova (Gortynska) in the development of palaeozoology science at the end of the XIX – the first third of the XX centuries continues the cycle of historical and biographical researches.
We hope that our readers will be interested in scientific work, examining the research of Russian women in the field of human genetics in 1920-1930. The main task of the article was to determine the contribution of women scientists to the development of different fields of human genetics. Particular attention was given to reconstructing women’s geneticists’ research work, reviewing the content of their publications, and analyzing the theoretical and methodological approaches they employed in solving various scientific problems.
In the history of Ukrainian archeology, there are many names of outstanding researchers who have devoted their lives to the study of our antiquity. Among them is Yulian Kulakovskyi, a well-known domestic historian and archeologist. In 1883 Yu. A. Kulakovskyi joined the Nestor Chronicler Historical Society. Since that time, his life and career have been closely linked to this scientific union.
The analysis of the results of researches in the field of late antique archeology of the Crimea, published on the pages of “Readings of the Historical Society of Nestor the Chronicler”, is discussed in the next article.
The development of the spread of COVID-19 shows that in the fight against it in the first place are such measures and actions as unrestricted access to information on methods of combating the spread of the virus; exchange of data at the international level on treatment methods of the disease; communication between scientists from different countries; timely quarantine measures, etc. In this sense, it is important to study the historical experience of mankind in the fight against pandemics. This issue of the journal History of Science and Technology concludes with an article on a critical analysis of nineteenth-century military interventions as the main cause of the spread of infectious diseases internationally. Emerging problems and solutions obtained as a result of a critical analysis of the materials of the International Sanitary Conferences reveal the history of the spread of infectious diseases and the methods of early statistics used for epidemiological purposes.
Concluding this Preface, we emphasize once again the importance of a comprehensive study of international historical experience in the development of science and technology. Not limited to any one field or field of science, we are ready to provide the pages of our journal for the opportunity to exchange views with the international scientific community.
Let peace and health be with everyone in these hard times!This issue of the journal “History of Science and Technology” has been prepared in difficult conditions.
In difficult conditions for authors…
In difficult conditions for reviewers ...
In difficult conditions for the editorial board…
In difficult conditions for the whole world in general!!!
This issue contains ten articles. The first of these articles came in late 2019, when the world did not know yet these terrible words: Corona virus disease 2019 (COVID-19); severe acute respiratory syndrome Corona virus 2 (SARS-CoV-2)… COVID-19 was first identified in December 2019 in Wuhan, China, and has since spread worldwide, resulting in an ongoing pandemic.
As on May 29, 2020, when these lines were written, more than 5 800 000 cases were recorded in 188 countries, killing more than 359 000 people.
We hope that humanity will invent a vaccine as soon as possible, and these horrific death statistics will first stop growing and then stop altogether. For this, many events and activities are important, as history shows. Including the history of the development of science and technology, that is the subject area of our publication.
In many sources on the history of electric power production the evolution of electric power production was studied both in developed and developing countries and its impact on economy.
The growing demand for electric power became the most problem that stood before the power sector of Ghana. This issue begins with an article examining activities that in many ways helped to create a sustainable electricity supply for households and industries in Ghana, especially in the cities of Accra and Kumasi, between 1900 and 1960.
Scientific-technical borrowings are one of those types of scientific support for the work of industrial sectors, whose role in the conditions of exiting the crisis to acquiring the particular importance.
Since the mid-1920s, they have become the main way of scientific support for the organization of the development of Ukrainian electric machine-building industry in the context of large-scale electrification of the country. That was due to the need for a quick withdrawal of this industry from the previous crisis in the absence in the Ukrainian SSR of its own scientific support system for the electric machine engineering. An example of this measure, which was considered in the study, was an attempt to achieve the fastest possible increase in productivity of the Kharkiv Electromechanical Plant at minimal financial cost.
The next article analyzes the activities of the mining industry in the south of the Russian Empire, of which Ukraine was a part of that time. An analysis of the so-called “coal crisis” and the role of large miners in collusion has been made. Market monopolization has been considered. Emphasis is made on the customs policy of the tsarist government, speculation on temporary fuel difficulties. The study shows that in the last quarter of the nineteenth century there was a consolidation and monopolization of the mining industry in the south of the Russian Empire.
In the 21st century, every reputable journal also has an online version, which makes the dissemination of scientific information almost instantaneous. We are so accustomed to the conveniences of the information age that it is difficult for us to imagine the difficulties that scientists faced a little over 150 years ago. The genesis of science launched the process of forming branch of scientific communities and demanded stable ways of communication for productive and effective development of the branch. Scientific journals have become an ideal means of disseminating information, and a scientific article has been transformed from an ordinary letter into a modern form and has taken on an ideal form. The importance of international communication between scientists, on the example of consideration of the activities of Valerian Mykolaiovych Lihin, is discussed in the following study. He became the first Russian-speaking member of one of the oldest Mathematical Societies in Europe - the French. V. Lihin broke the tradition of “isolated” science when discoveries in the Russian Empire (and later in the USSR) were made separately from the rest of the world.
In the next article an attempt to investigate in a chronological order the historical circumstances on the formation and development of the mainline electric locomotives engineering at the Luhansk diesel locomotives engineering plant (1957–2014) has been made.
Historical and biographical research is continued by the article, which considers the factors shaping the scientific worldview of Mykola Pavlovych Petrov - an outstanding scientist and engineer against the background of his initiative and organizational efforts to develop the domestic scientific and technical space of the late nineteenth - early twentieth
The article devoted to highlighting the contribution of academician Mariia Vasylivna Pavlova (Gortynska) in the development of palaeozoology science at the end of the XIX – the first third of the XX centuries continues the cycle of historical and biographical researches.
We hope that our readers will be interested in scientific work, examining the research of Russian women in the field of human genetics in 1920-1930. The main task of the article was to determine the contribution of women scientists to the development of different fields of human genetics. Particular attention was given to reconstructing women’s geneticists’ research work, reviewing the content of their publications, and analyzing the theoretical and methodological approaches they employed in solving various scientific problems.
In the history of Ukrainian archeology, there are many names of outstanding researchers who have devoted their lives to the study of our antiquity. Among them is Yulian Kulakovskyi, a well-known domestic historian and archeologist. In 1883 Yu. A. Kulakovskyi joined the Nestor Chronicler Historical Society. Since that time, his life and career have been closely linked to this scientific union.
The analysis of the results of researches in the field of late antique archeology of the Crimea, published on the pages of “Readings of the Historical Society of Nestor the Chronicler”, is discussed in the next article.
The development of the spread of COVID-19 shows that in the fight against it in the first place are such measures and actions as unrestricted access to information on methods of combating the spread of the virus; exchange of
Народження науки
No full textPhysics, biology, chemistry, for example, do not already only study programs in many universities but are at the forefront of the development of science, and that is science itself. The development of the basic foundation becomes the mother of science, such as mathematics, as a suspicion of the birth of new sciences. The interests related to the life and welfare of humans always invites the possibility of the birth of science in concepts, but mathematics confirms it. In certain cases, as an application, or it gives birth to answers in technology form, which is distorted according to the social demands of society. Every science has its methodology, which is based on the logic that helps to reason. A natural model is an approach to generating methods, as well as the principles that develop in artificial intelligence based on mathematics. This principle not only changes the way of perceiving data, but it also establishes new definitions of data, and changes statistics, optimization, and other fields. Each science also has implications for other sciences but also has applications that are also related to other sciences. Every science supports technology to improve social welfare. Historically, century by century, many new scientific fields were born, and it has evidence from the publication of scientific works to books as scientific standards. Then, the teaching curricula supported its initial dissemination and its development through research with evidence of scientific publications either through papers in proceedings of scientific meetings or articles in the journals. A study program about science in the related faculty is mandatory, and it is as the spearhead in further scientific and technological development. So everything starts and ends at one point, namely the birth of new science, as the birth of data science. This paper describes the birth of science by involving historical traces. The reflection of scientific development is starting from the foundation to become a scientific field, namely data science. It also illustrates the roadmap of a scientific indirectly.
Физика, биология, химия, например, уже не только изучаются по программам во многих университетах, но и находятся в авангарде развития науки, и это и есть сама наука. Развитие основного фундамента становится матерью науки, такой как математика, как предпосылки для зарождения новых наук. Интересы, связанные с жизнью и благополучием людей, всегда предполагают возможность рождения науки в концепциях, и математика это подтверждает. В некоторых случаях как приложение, или же она дает ответы в технологической форме, которая искажается в соответствии с социальными требованиями общества. У каждой науки есть своя методология, основанная на логике, помогающей рассуждать. Естественная модель ‒ это подход к созданию методов, а также принципов, которые развиваются в искусственном интеллекте на основе математики. Этот принцип не только меняет способ восприятия данных, но также устанавливает новые определения данных и изменяет статистику, оптимизацию и другие области. Каждая наука также имеет причастность к другим наукам, но в то же время имеет и применения, связанные с другими науками. Каждая наука поддерживает технологии для улучшения общественного благосостояния. Исторически, столетие за столетием рождались многие новые области науки, и это подтверждается публикациями научных работ и книг в качестве научных стандартов. Затем учебные программы поддерживали её первоначальное распространение и развитие посредством исследований с подтверждением научных публикаций либо в материалах научных собраний, либо в журнальных статьях. Учебная программа по естествознанию на соответствующем факультете является обязательной и является отправной точкой для дальнейшего научного и технологического развития. Поэтому, всё начинается и заканчивается в одной точке, а именно в рождении новой науки, как зарождение науки о данных. Эта статья описывает рождение науки с привлечением отпечатков истории. Отражение научного развития начинается с формирования основ для становления научной области, а именно науки о данных. Статья также косвенно иллюстрирует научную дорожную карту.Фізика, біологія, хімія, наприклад, вже не тільки вивчаються за програмами в багатьох університетах, але і знаходяться в авангарді розвитку науки, і це і є сама наука. Розвиток основного фундаменту стає матір'ю науки, такої як математика, як передумови для зародження нових наук. Інтереси, пов'язані з життям і добробутом людей, завжди припускають можливість народження науки в концепціях, і математика це підтверджує. У деяких випадках як додаток, або ж вона дає відповіді в технологічній формі, яка спотворюється відповідно до соціальних вимог суспільства. У кожної науки є своя методологія, заснована на логіці, що допомагає міркувати. Природна модель ‒ це підхід до створення методів, а також принципів, які розвиваються в штучному інтелекті на основі математики. Цей принцип не тільки змінює спосіб сприйняття даних, але також встановлює нові визначення даних і змінює статистику, оптимізацію і інші області. Кожна наука також має причетність до інших наук, але в той же час має і застосування, пов'язані з іншими науками. Кожна наука підтримує технології для поліпшення суспільного добробуту. Історично, століття за століттям народжувалися багато нових областей науки, і це підтверджується публікаціями наукових робіт і книг в якості наукових стандартів. Потім навчальні програми підтримували її початкове поширення і розвиток за допомогою досліджень з підтвердженням наукових публікацій або в матеріалах наукових зібрань, або в журнальних статтях. Навчальна програма з природознавства на відповідному факультеті є обов'язковою і є відправною точкою для подальшого наукового і технологічного розвитку. Тому, все починається і закінчується в одній точці, а саме в народженні нової науки, як зародження науки про дані. Ця стаття описує народження науки з залученням відбитків історії. Відображення наукового розвитку починається з формування основ для становлення наукової області, а саме науки про дані. Стаття також опосередковано ілюструє наукову дорожню карту
Профессор В. Е. Тимонов – формирование научного мировоззрения
No full textThe name of Vsevolod Timonov, an outstanding scientist-engineer, teacher, public figure, and popularizer of science, doctor of technical sciences, Honored worker of science and technology of the RSFSR, professor, is well known to a wide range of domestic and foreign scientists and technicians. Nowadays, the creative worky of the extraordinary personality of the scientist is particularly interesting to researchers for its inexhaustibility and versatility. In his activity, V. Ye. Timonov showed the features of a talented researcher, experimenter, organizer of science, an innovator in solving important theoretical and applied problems of hydraulic engineering. The article covers his early life and activities. This period of life of V. Ye. Timonov allows us to understand and reflect the conditions of the formation of the scientists’ worldview, the factors that influenced the formation of his creative personality, and to analyze the main directions of his activity. And let us note that his 60 years of scientific, pedagogical, and social activity is characterized by exceptional versatility and depth. The outstanding scientist boundlessly devoted to science until the last day, V. Ye. Timonov is the author of more than 700 scientific papers. Among his works are a number of textbooks, manuals, and monographs, which have received wide recognition of scientists of our country and foreign researchers. Several finely written books showcase his multifaceted talent as a memoirist. For more than 50 years V. Ye. Timonov was engaged in pedagogical work at high school. His lectures (at institutes, universities, and in the general public) have always been a huge success. He brought up a whole galaxy of scientists. Vsevolod Yevhenovych devoted a lot of effort and time to the promotion of science, active, purposeful struggle with anti-scientific concepts in hydrobiology, hydrography, hydraulic engineering. Timonov's scientific and organizational activity was also fruitful. A man of great and versatile culture, an eager admirer, and a deep connoisseur of poetry and literature, V. Ye. Timonov himself was a gifted promoter of scientific knowledge.Ім’я Всеволода Євгеновича Тімонова, видатного вченого-інженера, педагога, громадського діяча і популяризатора науки, доктора технічних наук, Заслуженого діяча науки і техніки РРФСР, професора добре відоме широким колам вітчизняних і зарубіжних вчених, що працюють в різних галузях науки і техніки. Сьогодні творчість непересічної особистості вченого особливо цікавить дослідників своєю невичерпністю і багатогранністю. В діяльності В. Є. Тімонова яскраво проявилися риси талановитого дослідника, експериментатора, організатора науки, новатора у вирішенні важливих теоретичних і прикладних проблем гідротехніки. У статті висвітлюється його ранній період життя та діяльності. Цей період життєвого шляху В. Є. Тімонова дозволяє нам зрозуміти і відобразити умови формування світогляду вченого, фактори, що вплинули на становлення його творчої особистості і проаналізувати основні напрями його діяльності. А від себе зауважимо, що його 60-річна наукова, педагогічна і громадська діяльність характеризується винятковою багатогранністю і глибиною. Видатний вчений, до останнього дня безмежно відданий науці, В. Є. Тімонов – є автором понад 700 наукових праць. Серед його праць – ряд підручників, навчальних посібників і монографій, які отримали широке визнання вчених нашої країни і зарубіжних дослідників. В декількох талановито написаних книгах яскраво відобразився його багатогранний талант мемуариста. Понад 50 років В. Є. Тімонов вів педагогічну роботу у вищій школі. Його лекції (в інститутах, університетах і на масовій аудиторії) завжди мали величезний успіх. Він виховав цілу плеяду вчених. Багато сил і часу Всеволод Євгенович віддавав справі популяризації науки, активній, цілеспрямованій боротьбі з антинауковими концепціями в гідробіології, гідрографії, гідротехніці. Плідною була і науково-організаційна діяльність Тімонова. Людина великої і різнобічної культури, палкий шанувальник і глибокий знавець поезії та літератури, В. Є. Тімонов і сам був обдарованим популяризатором наукових знань.Имя Всеволода Евгеньевича Тимонова, выдающегося ученого-инженера, педагога, общественного деятеля и популяризатора науки, доктора технических наук, Заслуженного деятеля науки и техники РСФСР, профессора хорошо известно широким кругам отечественных и зарубежных ученых, работающих в различных областях науки и техники. Сегодня творчество незаурядной личности ученого особенно интересует исследователей своей неисчерпаемостью и многогранностью. В деятельности В. Е. Тимонова ярко проявились черты талантливого исследователя, экспериментатора, организатора науки, новатора в решении важных теоретических и прикладных проблем гидротехники. В статье освещается его ранний период жизни и деятельности. Этот период жизненного пути В. Е. Тимонова позволяет нам понять и отразить условия формирования мировоззрения ученого, факторы, повлиявшие на становление его личности и проанализировать основные направления его деятельности. От себя заметим, что его 60-летняя научная, педагогическая и общественная деятельность характеризуется исключительной многогранностью и глубиной. Выдающийся ученый, до последнего дня беззаветно преданный науке, В. Е. Тимонов - является автором более 700 научных работ. Среди его работ - ряд учебников, учебных пособий и монографий, получивших широкое признание ученых нашей страны и зарубежных исследователей. В нескольких талантливо написанных книгах ярко отразился его многогранный талант мемуариста. 50 лет В. Е. Тимонов вел педагогическую работу в высшей школе. Его лекции (в институтах, университетах и на массовой аудитории) всегда имели огромный успех. Он воспитал целую плеяду ученых. Много сил и времени Всеволод Евгеньевич отдавал делу популяризации науки, активной, целенаправленной борьбе с антинаучными концепциями в гидробиологии, гидрографии, гидротехнике. Плодотворной была и научно-организационная деятельность В. Е. Тимонова. Человек большой и разносторонней культуры, страстный поклонник и глубокий знаток поэзии и литературы, В. Е. Тимонов и сам был одаренным популяризатором научных знаний
Либерализация телекоммуникаций и расширение цепочки добавленной стоимости в Южной Европе. Telefónica, 1982–2000 годы
No full textThis article deals with the opening of telecommunications to competition and its determinants in Spain, a country seriously committed to the monopoly. It is framed in the general scenario of an accelerated technological change driven by new materials, components and transmission systems, a sharp regulatory change and an extension of the value chain with new products and services, in particular data, mobile telephony and cable. Such properties fit perfectly with the time axis chosen which comprises the two last decades of the 20th century and coincide with a phase in which the protagonist company is facing the challenge not only of liberalisation but also of a profound change in the parameters of the market. The study focuses on Telefónica's response to new regulatory and market requirements. Methodologically, it revolves around the multidisciplinary nature, which integrates the approach of the history of technology understood as a system (Thomas P. Hugues and Melvin Kranzberg) and the economic and business history (Nathan Rosenberg). The text is structured in four sections that examine the persistence of the monopoly of Telefonica and liberalisation, the axes of Telefónica's transformation through global and strategic plans and the broadening of the value chain, focussed on the cable market. Some preliminary historical and technical issues and key elements in the evolution of the sector are addressed. The text attends to the relations between the market structure inherited from the monopoly and the process, from which the advantages of Telefónica with the rest of the companies emanate. The research rests mainly on primary sources of the company studied, twice as valuable because they are difficult to access by researchers and perfectly determined to grasp the company's strategy, as well as on reports from major international institutions and secondary literature. The conclusion deals with the methodological consideration of the close link between supply and demand-related factors.Ця стаття розглядає історію конкуренції телекомунікаційних систем в Іспанії (країні, яка має серйозні монополістичні тенденції) і фактори, що визначають цю конкуренцію. Стаття аналізує загальний сценарій прискорення технологічних змін, викликаних новими матеріалами, компонентами і системами передачі, різкими змінами в законодавстві і розширенням ланцюжка створення вартості за рахунок нових продуктів і послуг, зокрема баз даних, мобільного телефонного зв'язку і кабелю. Зазначені вище властивості ідеально вписуються в обрану тимчасову вісь, яка охоплює два останніх десятиліття 20-го століття і збігається з етапом, на якому конкуруючі компанії зіткнулися з проблемою не тільки лібералізації, але й глибоких змін параметрів ринку. Основна увага в дослідженні приділяється розгляду відповідних кроків компанії Telefónica на нові нормативні та ринкові вимоги. Методологічно дослідження має мультидисциплінарний характер, який об'єднує підходи історії техніки, що розуміється як система (Томас П. Хьюз і Мелвін Кранцберг), і історії економіки та бізнесу (Натан Розенберг). Текст складається з чотирьох розділів, в яких досліджується збереження монополії Telefonica і лібералізація, осі трансформації Telefónica через глобальні та стратегічні плани і розширення ланцюжка створення доданої вартості з упором на кабельний ринок. Розглянуто деякі попередні історичні та технічні питання та ключові елементи еволюції сектора. У статті розглядаються відносини між ринковою структурою, успадкованої від монополії, і процесом, з якого виникають переваги компанії Telefónica в порівнянні з іншими компаніями. Дослідження ґрунтується в основному на первинних джерелах вивченої компанії, які вдвічі цінніші, бо вони важкодоступні для дослідників і повністю ілюстративний для розуміння стратегії компанії, а також на звітах великих міжнародних організацій та вторинної літературі. Автор приходить до висновку про наявність тісного зв'язку між факторами попиту і пропозиції.Эта статья рассматривает историю конкуренции телекоммуникационных систем в Испании (стране, которая имеет серьезные монополистические тенденции) и факторы, определяющие эту конкуренцию. Статья анализирует общий сценарий ускорения технологических изменений, вызванных новыми материалами, компонентами и системами передачи, резкими изменениями в законодательстве и расширением цепочки создания стоимости за счет новых продуктов и услуг, в частности данных, мобильной телефонной связи и кабеля. Указанные выше свойства идеально вписываются в выбранную временную ось, которая охватывает два последних десятилетия 20-го века и совпадает с этапом, на котором конкурирующие компании столкнулись с проблемой не только либерализации, но и глубокого изменения параметров рынка. Основное внимание в исследовании уделяется рассмотрению ответных шагов компании Telefónica на новые нормативные и рыночные требования. Методологически исследование имеет мультидисциплинарный характер, который объединяет подходы истории техники, понимаемой как система (Томас П. Хьюз и Мелвин Кранцберг), и истории экономики и бизнеса (Натан Розенберг). Текст состоит из четырех разделов, в которых исследуется сохранение монополии Telefonica и либерализация, оси трансформации Telefónica через глобальные и стратегические планы и расширение цепочки создания добавленной стоимости с упором на кабельный рынок. Рассмотрены некоторые предварительные исторические и технические вопросы и ключевые элементы эволюции сектора. В статье рассматриваются отношения между рыночной структурой, унаследованной от монополии, и процессом, из которого проистекают преимущества компании Telefónica по сравнению с остальными компаниями. Исследование основывается в основном на первичных источниках изученной компании, которые вдвое более ценны, потому что они труднодоступны для исследователей и полностью иллюстративны для понимания стратегии компании, а также на отчетах крупных международных организаций и вторичной литературе. Автор приходит к выводу о наличии тесной связи между факторами спроса и предложения