Clinical Pharmacy (E-Journal) / Клінічна фармація
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Впровадження системи якості згідно з державним стандартом ISO 15189:2015 у лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру Національного фармацевтичного університету: прикладні аспекти
Get PDFOne of the stages in development and implementation of the quality system in medical laboratories is to conduct the validation works. The main objects of these works are the methods by which measurements of various parameters inthe laboratory are carried out.Aim. To study the quality assurance aspects in the Laboratory of the Clinical Diagnostics of the Clinical and Diagnostic Center at the National University of Pharmacy (NPhU) by carrying out validation procedures to assess the intra-laboratory reproducibility of biochemical methods.Materials and methods. The objects of the study were standardized biochemical methods for determining the levels of gamma-glutamyltransferase (GGT) and alkaline phosphatase in the samples of biological fluids. The “Chemical control.A reagent kit” produced by High Technology, Inc. (USA) with the known concentration of analytes was selected as a control serum. The measurements were carried out using the Express Plus automatic biochemical analyzer manufactured by Bayer (Germany). When processing the results of the research the indicators of descriptive statistics were used, and statistical estimates were made.Results. The assessment of intralaboratory convergence and reproducibility of the methods for determining the concentration of GGT and alkaline phosphatase by the photometric method when working on the Express Plus biochemicalanalyzer carried out by two operators-laboratory technicians of the same qualification indicates the absence of gross errors in the analyzer operation and statistically significant differences in the measurements. The assessment of themethod correctness using the standard sample has proven that the systematic error is insignificant (according to the criterion of acceptability specified). Thus, these methods provide the correctness of measurements within the laboratory. The increased uncertainty calculated as a metrological assessment of acceptability has shown that the values of the GGT and alkaline phosphatase levels obtained can be considered accurate and reliable. Conclusions. The validation of the methods for determination of GGT and alkaline phosphatase in the human blood by the photometric method has proven that these methods have performance characteristics corresponding to the regulated ones, satisfy the criteria specified, and the parameters measured with them correspond to the proper ones.Одним из этапов разработки и внедрения системы качества в медицинских лабораториях является проведение валидационных работ. Основными объектами этих работ становятся методики, с помощью которых проводятся измерения различных параметров в лаборатории.Цель. Исследование аспектов обеспечения качества в Лаборатории клинической диагностики Клинико-диагностического центра НФаУ путем проведения валидационных процедур по оценке внутрилабораторной вос-производимости биохимических методик.Материалы и методы. Объектами исследования стали стандартизированные биохимические методики определения уровней гамма-глутамилтрансферазы (ГГТ) и щелочной фосфатазы в образцах биологических жидкостей. В качестве контрольной сыворотки был выбран «Химический контроль. Набор реагентов» производства High Technology, Inc. (США) с известной концентрацией аналитов. Измерения проводились на автоматическом биохимическом анализаторе Express Plus фирмы Bayer (Германия). При обработке результатов исследований были использованы показатели описательной статистики и проведен ряд статистических оценок.Результаты. Оценка внутрилабораторной сходимости и воспроизводимости методик определения концентрации ГГТ и щелочной фосфатазы фотометрическим методом при работе на биохимическом анализаторе Еxpress Рlus, которая была проведена двумя операторами-лаборантами одинаковой квалификации, указывает на отсутствие грубых ошибок в работе анализатора и статистически важных различий при проведении измерений. Оценка правильности методик, проведенных с помощью стандартного образца доказала, что систематическая погрешность незначима (по заданному критерию приемлемости). Таким образом, данные методики обеспечивают правильность измерений в пределах лаборатории. Расширенная неопределенность, которая была рассчитана как метрологическая оценка приемлемости, показала, что полученные значения уровня ГГТ и щелочной фосфатазы можно считать точными и достоверными.Выводы. Валидация методик определения гамма-глутамилтрансферазы и щелочной фосфатазы в крови человека фотометрическим методом доказала, что данные методики имеют рабочие характеристики, которые соответствуют регламентированным, удовлетворяют установленным критериям, а измеренные с их помощью параметры соответствуют надлежащим.Одним з етапів розробки та впровадження системи якості у медичних лабораторіях є проведення валідаційних робіт. Основними об’єктами цих робіт стають методики, за допомогою яких проводяться вимірювання різних параметрів у лабораторії.Мета. Дослідження аспектів забезпечення якості у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ шляхом проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічних методик.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали стандартизовані біохімічні методики визначення рівнів гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) та лужної фосфатази у зразках біологічних рідин. У якості контрольної сироватки був обраний «Хімічний контроль. Набір реагентів» виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією аналітів. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus фірми Bayer (Німеччина). При обробці результатів досліджень були використані показники описової статистики та проведений ряд статистичних оцінок.Результати. Оцінка внутрішньолабораторної збіжності та відтворюваності методик визначення концентрації ГГТ та лужної фосфатази фотометричним методом при роботі на аналізаторі біохімічному Еxpress Рlus, проведена двома операторами-лаборантами однакової кваліфікації, вказує на відсутність грубих помилок у роботі аналізатора та статистично важливих відмінностей при проведенні вимірювань. Оцінка правильності методик, проведених за допомогою стандартного зразка, довела, що систематична похибка не значима (по заданому критерію прийнятності). Отже, дані методики забезпечують правильність вимірів у межах лабораторії. Розширена невизначеність, яка була розрахована як метрологічна оцінка придатності, показала, що отримані значення рівня ГГТ та лужної фосфатази можна вважати точними та достовірними.Висновки. Валідація методик визначення гамма-глутамілтрансферази та лужної фосфатази в крові людини фотометричним методом довела, що дані методики мають робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняють встановленим критеріям, а вимірювані за допомогою них параметри відповідають належним
Експериментальне вивчення впливу Глюкваміну на електролітний обмін у щурів з нирковою недостатністю
Get PDFRenal failure, which is the main clinical manifestation of chronic kidney disease (CKD), is accompanied by development of severe electrolyte metabolism disorders. Therefore, when searching effective drugs for the CKD treatment it is expedient to study their effect on the metabolism of electrolytes in conditions of renal failure development.Aim. To study experimentally the effect of Gluquamine on the electrolyte metabolism in rats with renal failure in order to substantiate the feasibility of its use in the CKD therapy.Materials and methods. Mercuric chloride nephropathy in rats was used as a model of renal failure. Urinary excretion of sodium, potassium and chloride ions was determined in animals, and the sodium filtration charge, its relative reabsorption and sodium-potassium coefficient were also calculated.Results. Three weeks after the renal failure simulation under the effect of Gluquamine there was a significant increase in excretion of sodium, potassium and chloride ions compared to untreated animals, indicating the normalization of the excretory function of the kidneys. The stimulating effect on the sodium filtration charge index, its relative reabsorption, and the sodium-potassium coefficient decrease were also observed. This indicates the normalization of the electrolyte metabolism. At the same time, by its effect Gluquamine significantly exceeded the activity of reference drugs quercetin and lesprefil by the majority of parameters.Conclusions. In conditions of development of renal failure in rats Gluquamine normalizes urinary excretion of ions, has a positive effect on the electrolyte metabolism and is a promising drug for the CKD therapy.Почечная недостаточность, являющаяся основным клиническим проявлением хронической болезни почек (ХБП), сопровождается развитием тяжелых нарушений электролитного обмена. Поэтому при поиске эффективных средств лечения ХБП целесообразно исследование их влияния на обмен электролитов в условиях развития почечной недостаточности.Цель исследования. Экспериментальное изучение влияния препарата Глюквамин на электролитный обмен у крыс с почечной недостаточностью для обоснования целесообразности применения в терапии ХБП.Материалы и методы. В качестве модели почечной недостаточности использовали сулемовую нефропатию у крыс. У животных определяли выведение с мочой ионов натрия, калия и хлоридов, также рассчитывали фильтрационный заряд натрия, его относительную реабсорбцию и натрий-калиевый коэффициент.Результаты. Через 3 недели после воспроизведения почечной недостаточности под влиянием Глюквамина наблюдалось достоверное увеличение относительно нелеченных животных экскреции ионов натрия, калия и хлоридов, что свидетельствует о нормализации выделительной функции почек. Также наблюдалось стимулирующее влияние на показатели фильтрационного заряда натрия, его относительной реабсорбции и снижение натрий-калиевого коэффициента, что говорит о нормализации обмена электролитов. При этом по степени влияния Глюквамин по большинству показателей достоверно превосходил активность препаратов сравнения кверцетина и леспефрила.Выводы. В условиях развития почечной недостаточности у крыс Глюквамин нормализует мочевую экскрецию ионов, оказывает положительное влияние на электролитный обмен и является перспективным средством лечения ХБП.Ниркова недостатність, що є основним клінічним проявом хронічної хвороби нирок (ХХН), супроводжується розвитком важких порушень електролітного обміну. Тому при пошуку ефективних засобів лікування ХХН доцільним є дослідження їх впливу на обмін електролітів за умов розвитку ниркової недостатності.Мета дослідження. Експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на електролітний обмін у щурів з нирковою недостатністю для обґрунтування доцільності застосування в терапії ХХН.Матеріали та методи. В якості моделі ниркової недостатності використовували сулемову нефропатію у щурів. У тварин визначали екскрецію із сечею іонів натрію, калію та хлоридів, також розраховували фільтраційний заряд натрію, його відносну реабсорбцію та натрій-калієвий коефіцієнт.Результати. Через 3 тижні після відтворення ниркової недостатності під впливом Глюкваміну спостерігалось вірогідне збільшення стосовно нелікованих тварин екскреції іонів натрію, калію та хлоридів, що свідчить про нормалізацію видільної функції нирок. Також спостерігався посилюючий вплив на показники фільтраційного заряду натрію, його відносної реабсорбції та зниження натрій-калієвого коефіцієнту, що говорить про нормалізацію обміну електролітів. При цьому за ступенем впливу Глюквамін за більшістю показників вірогідно перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу.Висновки. За умов розвитку ниркової недостатності у щурів Глюквамін нормалізує сечову екскрецію іонів, чинить позитивний вплив на електролітний обмін та є перспективним засобом лікування ХХН.
Забезпечення якості біохімічних досліджень за допомогою валідаційних процедур у лабораторії клінічної діагностики клініко-діагностичного центру національного фармацевтичного університету на прикладі методик визначення рівнів загального та прямого білірубі
Get PDFThe main principles of the quality system creating in modern laboratory diagnostics are: standardization of laboratory processes by developing standard operating procedures; general quality management of clinical laboratory researches based on the development and implementation of the requirements of international standards; quality control at all stages of the laboratory process through the introduction of the validation procedure.Aim. Investigation of quality assurance aspects in the Laboratory of Clinical Diagnostics of the Clinical and Diagnostic Center of the NUPh by carrying out the validation procedures for evaluating the intra-laboratory reproducibility of biochemical techniques.Materials and methods. The objects of the study were standardized biochemical methods for determining the levels of total and direct bilirubin in samples of biological liquids. As a control serum was used “Chemical control. Reagent kit”, produced by High Technology, Inc. (USA) with a known concentration of analytes. The measurements were carried out on the automatic biochemical analyzer Express Plus, Bayer (Germany). When processing the results of the research, descriptive statistics indicators were used and a number of statistical estimates were made.Results. The procedure for validating the method consists of several stages. First of all, a validation scenario was compiled: features of methods for determining total and direct bilirubin in biological liquids were established; the parameters to be evaluated were analyzed. Secondly, protocols have been developed for assessing the suitability of these techniques and validating characteristics.Evaluation of intralaboratory convergence and reproducibility of methods for determining the concentration of total and direct bilirubin by photometric method when working with the biochemical analyzer Еxpress Рlus, which was carried out by two operators-technicians of the same qualification, indicates the absence of gross errors in the analyzer operation and statistically significant differences in the measurement. Evaluation of the correctness of the methods carried out with the help of the control serum has proved that the systematic error is insignificant (according to the specified eligibility criterion). Thus, these methods, which have been certified, ensure the correctness of measurements within the laboratory. The increased uncertainty, which was calculated as a metrological assessment of acceptability, showed that the obtained values of total and direct bilirubin levels can be considered accurate and reliable.Conclusions. Validation of the methods for the determination of total and direct bilirubin in human blood by photometric method has proved that these techniques have performance characteristics that correspond to regulated ones that meet the established criteria, and the parameters measured with them correspond to the proper ones.Основными принципами создания системы качества в современной лабораторной диагностике являются: стандартизация лабораторных процессов путем разработки стандартных операционных процедур; общее управление качеством клинических лабораторных исследований на основе разработки и выполнения требований международных стандартов; контроль за качеством на всех этапах лабораторного процесса через внедрение процедуры валидации.Цель. Исследование аспектов обеспечения качества в Лаборатории клинической диагностики Клинико-диагностического центра НФаУ путем проведения валидационных процедур по оценке внутрилабораторной воспроизводимости биохимических методик.Материалы и методы. Объектами исследования стали стандартизированные биохимические методики определения уровней общего и прямого билирубина в образцах биологических жидкостей. В качестве контрольной сыворотки был выбран «Химический контроль. Набор реагентов», производства High Technology, Inc. (США) с известной концентрацией аналитов. Измерения проводились на автоматическом биохимическом анализаторе Express Plus фирмы Bayer (Германия). При обработке результатов исследований были использованы показатели описательной статистики и проведен ряд статистических оценок.Результаты. Процедура валидации методик состоит из нескольких этапов. Прежде всего, был составлен валидационный сценарий: установлены особенности методик определения общего и прямого билирубина в биологических жидкостях; проанализированы параметры, которые нужно оценивать. Во-вторых, были разработаны протоколы для оценки пригодности данных методик и определены валидационные характеристики.Оценка внутрилабораторный сходимости и воспроизводимости методик определения концентрации общего и прямого билирубина фотометрическим методом при работе на биохимическом анализаторе Еxpress Рlus, которая была проведена двумя операторами-лаборантами одинаковой квалификации, указывает на отсутствие грубых ошибок в работе анализатора и статистически важных различий при проведении измерений. Оценка правильности методик, проведенных с помощью контрольной сыворотки доказала, что систематическая погрешность незначима (по заданному критерию приемлемости). Таким образом, данные методики, которые были аттестованы, обеспечивают правильность измерений в пределах лаборатории. Расширенная неопределенность, которая была рассчитана как метрологическая оценка приемлимости, показала, что полученные значения уровня общего и прямого билирубина можно считать точными и достоверными.Выводы. Валидация методик определения общего и прямого билирубина в крови человека фотометрическим методом доказала, что данные методики имеют рабочие характеристики, которые соответствуют регламентированным, удовлетворяют установленным критериям, а измеренные с их помощью параметры соответствуют надлежащим.Основними принципами створення системи якості у сучасній лабораторній діагностиці є: стандартизація лабораторних процесів через розробку стандартних операційних процедур; загальне управління якістю клінічних лабораторних досліджень на основі розробки та виконання вимог міжнародних стандартів; контроль за якістю всіх етапів лабораторного процесу через впровадження процедури валідації.Мета. Дослідження аспектів забезпечення якості у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ шляхом проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічних методик.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали стандартизовані біохімічні методики визначення рівнів загального та прямого білірубіну у зразках біологічних рідин. У якості контрольної сироватки був обраний «Хімічний контроль. Набір реагентів. Рівень 1», виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією аналітів. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus фірми Bayer (Німеччина). При обробці результатів досліджень були використані показники описової статистики та проведено ряд статистичних оцінок.Результати. Процедура валідації методик складається з кількох етапів. Перш за все, був складений валідаційний сценарій: встановлені особливості методик визначення загального та прямого білірубіну в біологічних рідинах; проаналізовані параметри, які потрібно оцінювати. По-друге, були розроблені протоколи для оцінки придатності даних методик та визначені валідаційні характеристики.Оцінка внутрішньолабораторної збіжності та відтворюваності методик визначення концентрації загального та прямого білірубіну фотометричним методом при роботі на біохімічному аналізаторі Еxpress Рlus, яка була проведена двома операторами-лаборантами однакової кваліфікації, вказує на відсутність грубих помилок в роботі аналізатора та статистично важливих відмінностей при проведені вимірювань. Оцінка правильності методик, проведених за допомогою контрольної сироватки довела, що систематична похибка не значима (по заданому критерію прийнятності). Отже, дані методики, які були атестовані, забезпечують правильність вимірів у межах лабораторії. Розширена невизначеність, яка була розрахована як метрологічна оцінка придатності, показала, що отримані значення рівнів загального та прямого білірубіну можна вважати точними та достовірними.Висновки. Валідація методик визначення загального та прямого білірубіну в крові людини фотометричним методом довела, що дані методики мають робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняють встановленим критеріям, а вимірюванні за допомогою них параметри відповідають належним
Противиразкова дія екстракту густого водно- спиртового з незрілих плодів горіха волоського на моделі гострої спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у різних режимах введення
Get PDFThe importance of herbal medicines cannot be overestimated. The presence of the walnut nut in the composition of BAS causes a large number of pharmacological effects, such as anti-inflammatory, antioxidant, membrane- stabilizing, reparative, softening, astringent and antimicrobial, and it makes a thick extract of unripe walnut fruits a promising remedy for the treatment or prevention of stomach ulcer.Aim. To study the antiulcer activity of a thick extract from unripe walnut fruits in different modes of administration on the model of alcohol-prednisolone ulcer in rats.Materials and methods. The study object is a thick water-alcohol (30 % ethanol) extract from unripe walnut fruits (EIWF 30). The antiulcer properties of EIWF 30 were studied on the alcohol-prednisolone model of experimental ulcers. The thick extract was administered in preventive, curative, therapeutic and prophylactic modes intragastrically in the dose of 25 mg/kg. The intensity of ulcerative lesions and the antiulcer activity was assessed by macroscopic indices of the intensity of ulcerative defects in the coolant. Gastrointestinal parameters and the coolant state were evaluated.Results. The antiulcer activity of EIWF 30 in the dose of 25 mg/kg on the alcohol-prednisolone gastric ulcer in rats in the preventive mode of administration exceeds the activity of the reference drug by 16.67 %, in the therapeutic mode by 15.30 %, in the therapeutic and prophylactic mode by 15.38 %. The results obtained confirm the morphological studies. The administration of EIWF 30 in the dose of 25 mg/kg in the therapeutic and prophylactic mode contributed to a significant improvement in the state of the gastric mucosa structures, ulcerous lesions were absent, and the histologicalpattern corresponded to a mildly expressed reactive gastritis.Conclusions. The introduction of the alcohol-prednisolone mixture led to development of acute ulcerative lesions of the stomach as evidenced by the data from the macroscopic study of the coolant. EIWF 30 in the dose of 25 mg/kg for this pathology in various modes of administration shows the antiulcer activity, which is not inferior to the activity of the reference drug.Значимость растительных препаратов невозможно переоценить. Наличие в составе ореха грецкого совокупности БАВ обусловливает большое количество фармакологических эффектов: противовоспалительного, антиоксидантного, мембраностабилизирующего, репаративного, смягчающнго, вяжущнго и противомикробного, что делает густой экстракт из незрелых плодов ореха грецкого перспективным средством для лечения или профилактики ЯБЖ.Цель исследования. Исследование противоязвенной активности густого экстракта из незрелых плодов ореха грецкого при различных режимах введения на модели спиртово-преднизолоновой язвы у крыс.Материалы и методы. Объект исследования – густой водно-спиртовой (30 % этанол) экстракт из незрелых плодов ореха грецкого (ЭГВС 30). Противоязвенные свойства ЭГВС 30 изучали на спиртово-преднизолоновой модели экспериментальных язв. Густой экстракт вводили в профилактическом, лечебном, лечебно-профилактическом режимах внутрижелудочно в дозе 25 мг/кг. Оценку интенсивности язвенного поражения и противоязвенной активности проводили по макроскопическим показателям интенсивности образования язвенных дефектов в СОЖ. Оценивали показатели состояния ЖКТ и СОЖ.Результаты. Противоязвенная активность ЭГВС 30 в дозе 25 мг/кг на модели спиртово-преднизолоновой язвы желудка крыс в профилактическом режиме введения превышает активность препарата сравнения на 16,67 %, в лечебном – на 15,30 %, в лечебно-профилактическом – на 15,38 %. Полученные результаты подтверждают морфологические исследования. Введение ЭГВС в дозе 25 мг/кг в лечебно-профилактическом режиме способствовало значительному улучшению состояния структур слизистой оболочки желудка, отсутствовали язвенные поражения, а гистологическая картина соответствовала умеренно выраженному реактивному гастриту.Выводы. Введение спиртово-преднизолоновой смеси привело к развитию острого язвенного поражения желудка, о чем свидетельствуют данные макроскопического исследования СОЖ. ЭГВС 30 в дозе 25 мг/кг при данной патологии в различных режимах введения проявляет противоязвенную активность, которая не уступает активности препарата сравнения.Значимість рослинних препаратів неможливо переоцінити. Наявність у складі горіха волоського (ГВ) сукупності БАР обумовлює велику кількість фармакологічних ефектів: протизапального, антиоксидантного, мембраностабілізувального, репаративного, пом’якшувального, в’яжучого та антимікробного, що робить густий екстракт з незрілих плодів ГВ перспективним засобом для лікування або профілактики виразкової хвороби шлунка (ВХШ).Мета дослідження. Дослідження противиразкової активності густого екстракту з незрілих плодів ГВ при різних режимах введення на моделі спиртово-преднізолонової виразки у щурів.Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – густий водно-спиртовий (30 % етанол) екстракт з незрілих плодів горіха волоського (ЕГВС 30). Противиразкові властивості ЕГВС 30 вивчали на спиртово- преднізолоновій моделі експериментальних виразок. Густий екстракт вводили у профілактичному, лікувальному, лікувально-профілактичному режимах внутрішньошлунково в дозі 25 мг/кг. Оцінку інтенсивності виразкового ураження і противиразкової активності проводили за макроскопічними показниками інтенсивності утворення виразкових дефектів у СОШ. Оцінювали показники стану ШКТ та СОШ.Результати. Противиразкова активність ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг на моделі спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у профілактичному режимі введення перевищує активність препарату порівняння на 16,67 %, у лікувальному – на 15,30 %, у лікувально-профілактичному – на 15,38 %. Отримані результати підтверджують морфологічні дослідження. Введення ЕГВС у дозі 25 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі сприяло значному поліпшенню стану структур слизової оболонки шлунка, були відсутні виразкові ушкодження, а гістологічна картина відповідала помірно вираженому реактивному гастриту.Висновки. Введення спиртово-преднізолонової суміші призвело до розвитку гострого виразкового ураження шлунка, про що свідчать дані макроскопічного дослідження СОШ. ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг при даній патології у різних режимах введення виявляє противиразкову активність, що не поступалася активності препарату порівняння
Ефекти настойки яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на тлі токсичних доз алопуринолу в умовах надлишку похідних пурину та білків
Get PDFThere is an increasing interest in the use of herbal preparations as part of the combined therapy, including cases of hyperuricemia and gout. Preparations of goutweed (Aegopodium podagraria L.) aerial part are characterized by organoprotective and favorable metabolic effects, including the effect on the uric acid metabolism largely related to hydroxycinnamic acids. Allopurinol continues to be the most widely used hypouricemic drug.Aim. To characterize the renal, metabolic, and psychotropic effects of goutweed tincture combined with allopurinol in rats under the conditions of the excessive intake of purine derivatives and proteins.Materials and methods. The experiments were performed on the background of the excessive intake of purine derivatives and proteins in rats (10-day administration of the yeast extract in the dose of 10 g/kg with addition of molybdenum in the amount of 0.3 mg per animal and i/p injection of inosine in the dose of 50 mg/150 g). Goutweed tincture (1 ml/kg), allopurinol (50 mg/kg) and their combination were administered intragastrically during the whole period of the studies. The state of the excretory renal function, biochemical parameters of the blood plasma, the activity of xanthine oxidase (CSR) and the content of uric acid in the liver and kidneys, as well as the state of the CNS in the combined open field and an elevated plus maze tests were studied. Results. The renal injury on the background of excessive purine derivatives and proteins was verified by the criteria of hyperfiltration with increased water reabsorption and reduced ability of the kidney to excrete water load, a decrease in urea clearance and an increase of proteinuria. The level of urea and nitrogen of amino groups of the low-molecular compounds in the blood plasma increased in the absence of changes in creatininemia and uricemia (with a marked increase of renal excretion of uric acid on the background of the liver xanthine oxidase increased activity). Under the conditions of the excessive intake of purine derivatives and proteins goutweed tincture provided effective excretion of potassium, normalized the total protein content in the blood, as well as urea clearance without affecting other parameters and not leading to toxic effects. It also did not change the uric acid content and the xanthine oxidase activity of the liver and kidneys. On the background of allopurinol, the severity of the kidney damage increased with the threefold increase in the relative kidney weight, hyperazotemia, an abrupt decrease in GFR and urea clearance, reabsorption decrease, a tendency to increase in natriemia and, especially kalemia, a significant increase of proteinuria, as well as an increase in the total protein content in the blood. Goutweed tincture did not enhance the toxicity of allopurinol and did not prevent xanthine oxidase inhibition. It exerted the marked antiproteinuric effect, maintained sodium reabsorption, leading to the decrease in its excretion, reduced natriemia on the background of normokalemia. The tincture reduced the anxiety of animals in the elevated plus maze test, this effect was evident when the tincture was combined with allopurinol; in this case the intensity of vegetative and emotional signs in the open field test was also reduced. Conclusions. Goutweed tincture does not enhance the toxicity of allopurinol under the conditions of the excessive intake of purine derivatives and proteins.Возрастает интерес к применению средств растительного происхождения в составе комбинированной терапии, в частности гиперурикемии и подагры. Препараты надземной части сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) характеризуются органопротекторными и благоприятными метаболическими эффектами, в числе которых влияние на обмен мочевой кислоты, в значительной степени связанный с гидроксикоричными кислотами. Одним из основных гипоурикемических препаратов на сегодня остается аллопуринол.Цель исследования – охарактеризовать ренальные, метаболические и психотропные эффекты комбинации настойки сныти обыкновенной с аллопуринолом в условиях избытка пуриновых производных и белков у крыс.Материалы и методы. Опыты проведены на фоне избытка пуриновых производных и белков у крыс (10-дневное введение дрожжевого экстракта в дозе 10 г/кг с добавлением молибдена в количестве 0,3 мг на животное и в/б введения инозина в дозе 50 мг/150 г). Настойку сныти обыкновенной (1 мл/кг), аллопуринол (50 мг/кг) и их комбинацию вводили внутрижелудочно при воспроизведении модели. Определяли состояние выделительной функции почек, биохимические показатели плазмы крови, активность ксантиноксидазы (КСО) и содержание мочевой кислоты в печени и почках, состояние ЦНС в тестах открытого поля и приподнятого крестообразного лабиринта.Результаты. Поражение почек на фоне избытка пуриновых производных и белков верифицировано по критериям гиперфильтрации с возрастанием реабсорбции воды и снижением способности почки к выведению водной нагрузки, уменьшением клиренса мочевины и возрастанием протеинурии. Увеличивается содержание мочевины и аминного азота в плазме крови при отсутствии изменений креатининемии и урикемии (при этом выраженно возрастает почечная экскреция мочевой кислоты на фоне повышенной активности ксантиноксидазы печени). Настойка сныти в условиях избытка пуриновых производных и белков обеспечивает эффективную экскрецию калия, нормализует содержание общего белка в крови и клиренс мочевины, не изменяя другие показатели и не приводя к токсическим эффектам, а также не влияя на содержание мочевой кислоты и активность ксантиноксидазы печени и почек. На фоне аллопуринола возрастает тяжесть поражения почек с трехкратным возрастанием коэффициента массы органа, гиперазотемией, резким снижением СКФ и клиренса мочевины, уменьшением реабсорбции, тенденцией к повышению натриемии и, особенно, калиемии, выраженным возрастанием протеинурии, а также возрастанием содержания общего белка в крови. Настойка сныти не усиливает токсичность аллопуринола и не препятствует ингибированию им ксантиноксидазы. Она оказывает достоверное антипротеинурическое действие, способствует поддержанию реабсорбции натрия, за счет чего снижается его экскреция, уменьшается натриемия на фоне сохраненной нормокалиемии. Настойка уменьшает тревожность животных в тесте приподнятого крестообразного лабиринта, этот эффект сохраняется при комбинированном введении с аллопуринолом, в этих условиях также снижается выраженность эмоциональных и вегетативных реакций в тесте открытого поля.Выводы. Настойка сныти обыкновенной не увеличивает токсичность аллопуринола на фоне избытка пуриновых производных и белков.Зростає інтерес до застосування засобів рослинного походження у складі комбінованої терапії, зокрема гіперурикемії та подагри. Препарати надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються органопротекторними та сприятливими метаболічними ефектами, серед яких вплив на обмін сечової кислоти, значною мірою зумовлений гідроксикоричними кислотами. Одним із основних гіпоурикемічних препаратів на сьогодні залишається алопуринол.Мета дослідження – охарактеризувати ренальні, метаболічні та психотропні ефекти комбінації настойки яглиці звичайної з алопуринолом в умовах надлишку похідних пурину та білків у щурів.Матеріали та методи. Досліди проведені на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів (10-денне введення дріжджового екстракту у дозі 10 г/кг із додаванням молібдену у кількості 0,3 мг на тварину та д/о введення інозину в дозі 50 мг/150 г). Настойку яглиці звичайної (1 мл/кг), алопуринол (50 мг/кг) та їх комбінацію вводили внутрішньошлунково впродовж усього періоду відтворення моделі. Визначали стан видільної функції нирок, біохімічні показники плазми крові, активність ксантиноксидази та вміст сечової кислоти в печінці та нирках, стан ЦНС у тестах відкритого поля та хрестоподібного піднесеного лабіринту.Результати. Ураження нирок на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів верифіковано за наявністю гіперфільтрації із зростанням реабсорбції води та зниженням здатності нирки до виведення водного навантаження, зменшенням кліренсу сечовини та зростанням протеїнурії. Підвищується вміст сечовини та амінного азоту в плазмі крові за відсутності змін креатинінемії та урикемії (при цьому виражено зростає ниркова екскреція сечової кислоти на тлі підвищеної активності ксантиноксидази печінки). Настойка яглиці на тлі надлишку похідних пурину та білків забезпечує ефективну екскрецію калію, нормалізує вміст загального білка в плазмі крові та кліренс сечовини, не змінюючи інші показники та не виявляючи ознак токсичної дії, а також достовірного впливу на кількість сечової кислоти та активність ксантиноксидази в печінці та нирках. На тлі алопуринолу зростає тяжкість ураження нирок із триразовим зростанням коефіцієнта маси органу, гіперазотемією, різким падінням ШКФ та кліренсу сечовини, зменшенням процесів реабсорбції, тенденцією до збільшення натріємії та особливо каліємії, вираженим зростанням протеїнурії, а також підвищенням вмісту загального білка в крові. Настойка яглиці не посилює токсичність алопуринолу та не перешкоджає інгібуванню ним ксантиноксидази. Вона чинить достовірну антипротеїнуричну дію, сприяє підтримці реабсорбції натрію, за рахунок чого знижується його екскреція, зменшує натріємію на тлі збереження нормокаліємії. Настойка знижує тривожність тварин у тесті хрестоподібного піднесеного лабіринту, цей ефект збережений за комбінованого введення з алопуринолом, за цих умов також зменшується вираженість емоційних та вегетативних реакцій у тесті відкритого поля.Висновки. Настойка яглиці звичайної не збільшує токсичність алопуринолу в умовах надлишку похідних пурину та білків у щурів
Вплив екстракту та настойки яглиці звичайної (aegopodium podagraria l.) На поведінкові реакції мишей на тлі кофеїн-бензоату натрію
No full textConsiderable attention has been attracted recently to herbal preparations and dietary components containing hydroxycinnamic acids. High quantity of these compounds is present in the preparations of the aerial part of goutweed (Aegopodium podagraria L.) which exhibit moderate psychotropic and favourable metabolic effects.Aim. To characterize psychotropic effects of goutweed extract and tincture against the background of caffeine-sodium benzoate in mice.Materials and methods. The experiments were performed on random-bred mice after the course intragastric administration of goutweed extract (100 mg/kg and 1 g/kg) and goutweed tincture (1 and 5 ml/kg). Against the background of caffeine-sodium benzoate at a dose of 10 mg/kg intraperitoneally, the behavioural reactions were determined in the open-field test. Changes in the levels of anxiety and depression were studied in the elevated plus maze test (EPM) and the tail suspension test, respectively, against the background of a high dose of caffeine-sodium benzoate 120 mg/kg intraperitoneally.Results. In the open field test, goutweed tincture at a dose of 5 ml/kg eliminated the locomotor-stimulating effect of caffeine in mice, the tincture at a dose of 1 ml/kg and the extract in both doses did not influence on it. Goutweed preparations did not suppress the exploratory behaviour in this test and showed neutrality in relation to the emotional and vegetative manifestations or contributed to their decrease. In the EPM test, the extract in both doses and the tincture at a dose of 5 ml/kg reduced anxiety signs against the background of caffeine, the tincture increased the motor activity. In the tail suspension test, caffeine reduced the duration of immobility of mice, the extract at a dose of 100 mg/kg did not change this effect and eliminated it at a dose of 1 g/kg. The tincture in both doses caused a further decrease in the duration of immobility against the background of caffeine.Conclusions. Goutweed extract and tincture do not cause a negative influence on the CNS when combined with caffeine, being able to reduce depression and anxiety against the background of this psychostimulant.На сегодня большое внимание привлекают фитопрепараты и компоненты рациона, содержащие гидроксикоричные кислоты. Значительное их количество содержится в препаратах надземной части сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.), проявляющих умеренное психотропное и благоприятное метаболическое действие.Цель исследования – охарактеризовать психотропные эффекты экстракта и настойки сныти обыкновенной на фоне кофеин-бензоата натрия у мышей Материалы и методы. Опыты проведены на рандомбредных мышах после курсового внутрижелудочного введения экстракта сныти (100 мг/кг и 1 г/кг) и настойки сныти (1 и 5 мл/кг). На фоне кофеин-бензоата натрия в дозе 10 мг/кг внутрибрюшинно определяли поведенческие реакции в тесте открытого поля. Изменения тревожности и депрессивности изучали в тестах приподнятого крестообразного лабиринта (ПКЛ) и подвешивания за хвост соответственно на фоне высокой дозы кофеин-бензоата натрия 120 мг/кг внутрибрюшинно.Результаты. В тесте открытого поля настойка сныти в дозе 5 мл/кг устраняла стимулирующее действие кофеина на двигательную активность мышей, настойка в дозе 1 мл/кг и экстракт в обоих дозах не влияли на нее. Препараты сныти не уменьшали исследовательскую активность в данном тесте и проявляли нейтральность относительно эмоциональных и вегетативных реакций или способствовали их уменьшению. В тесте ПХЛ экстракт в обоих дозах и настойка сныти в дозе 5 мл/кг снижали тревожность на фоне кофеинf, настойка повышала двигательную активность. В тесте подвешивания за хвост кофеин уменьшал иммобильность мышей, экстракт в дозе 100 мг/кг не влиял на этот эффект в дозе 1 г/кг – устранял его. Настойка в обоих дозах вызывала дальнейшее уменьшение времени иммобильности на фоне кофеина.Выводы. Экстракт и настойка сныти обыкновенной не оказывают неблагоприятного воздействия на ЦНС при сочетании с психостимулятором кофеином и способны снижать депрессивность и тревожность на его фоне.На сьогодні значну увагу привертають фітопрепарати та компоненти раціону, що містять гідроксикоричні кислоти. Їх значною кількістю характеризуються препарати надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.), які виявляють помірну психотропну та сприятливу метаболічну дію.Мета дослідження – охарактеризувати психотропні ефекти екстракту та настойки яглиці звичайної на тлі кофеїн-бензоату натрію в мишей.Матеріали та методи. Досліди проведено на рандомбредних мишах після курсового внутрішньошлункового введення екстракту яглиці (100 мг/кг та 1 г/кг) і настойки яглиці (1 та 5 мл/кг). На тлі кофеїн-бензоату натрію в дозі 10 мг/кг доочеревинно визначали поведінкові реакції в тесті відкритого поля. Зміни тривожності та депресивності вивчали в тестах піднесеного хрестоподібного лабіринту (ПХЛ) і підвішування за хвіст відповідно на тлі високої дози кофеїн-бензоату натрію 120 мг/кг доочеревинно.Результати. У тесті відкритого поля настойка яглиці в дозі 5 мл/кг усувала стимулювальну дію кофеїну на рухову активність мишей, настойка в дозі 1 мл/кг та екстракт в обох дозах не впливали на неї. Препарати яглиці не зменшували дослідницьку активність у даному тесті та виявляли нейтральність щодо емоційних та вегетативних реакцій або сприяли їх зменшенню. В тесті ПХЛ екстракт в обох дозах і настойка яглиці в дозі 5 мл/кг знижували тривожність на тлі кофеїну, настойка підвищувала рухову активність. У тесті підвішування за хвіст кофеїн зменшував іммобільність мишей, екстракт в дозі 100 мг/кг не впливав на цей ефект, у дозі 1 г/кг – усуває його. Настойка в обох дозах спричиняла подальше зменшення часу іммобільності на тлі кофеїну.Висновки. Екстракт та настойка яглиці звичайної не чинять несприятливого впливу на ЦНС за поєднання з психостимулятором кофеїном та здатні знижувати депресивність та тривожність на його тлі.
Клініко-лабораторні показники при інфекційному мононуклеозі у дітей на фоні лікування валавіром
Get PDFInfectious mononucleosis (IM) is an acute infectious disease accompanied with fever, quinsy, damage of lymph nodes, liver, spleen and characteristic changes in the hemogram. The global spread of IM among the population, frequency of its chronic course, the presence of erased and atypical forms, the complexity of diagnosis and therapy cause the urgency of the problem of studying IM.Aim. To compare clinical and laboratory indicators in the acute period of IM in children treated with valavir. Materials and methods. The article contains the results of the own observations of 107 children with IM aged 2 to 15 years. Clinical and laboratory data were evaluated in patients with IM on the background of the treatment with valavir. Results. The main therapy was antihistamines and symptomatic drugs, antimicrobials were prescribed for the treatment of quinsy. Valavir was prescribed on the first day of admission with clinical verification of the diagnosis. Verification of pathogens was carried out by the method of enzyme immunoassay, specific immunoglobulins M and G were determined separately for VEB antigens by the PCR method. The disease in all children was accompanied with fever, tonsillitis, lymphadenopathy, enlargement of the liver and spleen. The study of clinical and laboratory features was conducted at the time of admission to the hospital and on the 12th day of hospitalization. Conclusions. According to the results of the study the conclusions have been made that prescription of valavir in the treatment of acute infectious mononucleosis in children leads to a more rapid disappearance of a number of clinical symptoms and normalization of laboratory indicators compared to patients who received only the symptomatic and pathogenetic therapy.Инфекционный мононуклеоз (ИМ) – острое инфекционное заболевание, сопровождающееся лихорадкой, ангиной, поражением лимфатических узлов, печени, селезенки и характерными изменениями гемограммы.Глобальное распространение ИМ в популяции, частота хронического течения, наличие стертых и атипичных форм, сложности диагностики и терапии обусловливают актуальность проблемы изучения ИМ. Цель исследования. Сравнительное изучение клинико-лабораторных показателей в острый период ИМ у детей при лечении валавиром. Материалы и методы. В статье содержатся результаты собственных наблюдений за 107 детьми в возрасте от 2 до 15 лет, больных инфекционным мононуклеозом (ИМ). Проведена оценка клинических и лабораторных данных у больных ИМ на фоне лечения валавиром. Результаты. Основную терапию составляли десенсибилизирующие препараты, симптоматические средства, для лечения ангины назначались антибактериальные препараты. Валавир назначался в первый день поступления при клинической верификации диагноза. Верификация возбудителей осуществлялась методом иммуно-ферментного анализа, определялись раздельно специфические иммуноглобулины М и G к антигенам ВЭБ и методом ПЦР. Заболевание у всех детей сопровождалось лихорадкой, тонзиллитом, лимфоаденопатией, увеличением печени и селезенки. Изучение клинико-лабораторных особенностей проводилось на момент поступления в стационар и на 12-й день госпитализации. Выводы. По результатам исследования сделаны выводы, что назначение валавира при лечении острого инфекционного мононуклеоза у детей приводит к более быстрому исчезновению ряда клинических симптомов и нормализации лабораторных показателей по сравнению с больными, получавшими только симптоматическую и патогенетическую терапию.Інфекційний мононуклеоз (ІМ) – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується лихоманкою, ангіною, ураженням лімфатичних вузлів, печінки, селезінки і характерними змінами гемограми. Глобальне поширенняІМ в популяції, частота хронічного перебігу, наявність стертих і атипових форм, складності діагностики і терапії обумовлюють актуальність проблеми вивчення ІМ.Мета дослідження. Порівняльне вивчення клініко-лабораторних показників у гострий період ІМ у дітей при лікуванні валавіром.Матеріали та методи. У статті містяться результати власних спостережень за 107 дітьми у віці від 2 до 15 років, хворих на інфекційний мононуклеоз (ІМ). Проведено оцінку клінічних і лабораторних даних у хворих на ІМ на фоні лікування валавіром.Результати. Основну терапію становили десенсибілізуючі препарати, симптоматичні засоби, для лікування ангіни призначалися антибактеріальні препарати. Валавір призначався в перший день надходження при клінічній верифікації діагнозу. Верифікація збудників здійснювалася методом імуноферментного аналізу, визначалися окремо специфічні імуноглобуліни М і G до антигенів ВЕБ і методом ПЛР. Захворювання у всіх дітей супроводжувалося лихоманкою, тонзилітом, лімфоаденопатією, збільшенням печінки і селезінки. Вивчення клініко-лабораторних особливостей проводилося на момент надходження до стаціонару і на 12-й день госпіталізації.Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок, що призначення валавіру при лікуванні гострого інфекційного мононуклеозу у дітей приводить до більш швидкого зникнення ряду клінічних симптомів і нормалізації лабораторних показників у порівнянні з хворими, які отримували тільки симптоматичну і патогенетичну терапію
Варіативність впливу атристаміну та іміпраміну на депресивну поведінку мишей в аспекті циркадіанних чинників
Get PDFChronophysiological features of secretion of some hormones and neurotransmitters (especially melatonin), which have distinct circadian and seasonal rhythms, are the main endogenous factors affecting the depressive behavior of both animals and humans. That is why it is possible to assume different sensitivity of the CNS in animals to the effect of antidepressant chemicals introduced in different phases of the day.Aim. To study the variability of the effect of a promising antidepressant atristamine in comparison with the classical tricyclic antidepressant imipramine on the depressive behavior of mice taking into account chronophysiological (circadian) factors.Materials and methods. The depressive behavior of mice was studied using the tail suspension test. Four experiments were performed within one day at the following time intervals: 2:00-4:00, 8:00-10:00, 14:00-16:00, 20:00-22:00. The cosinor analysis of the results was carried out using the Cosinor-Analisis 2.4 program.Results. There were no significant differences during the day among the indicators of the intact control group. Animals treated with imipramine (25 mg/kg) had a lower total time of immobility (a marker of the antidepressant activity) in all time periods. In the daytime, the decrease of this indicator was maximal and statistically significant (–36.8 % against the intact control group, p<0.05). At night, on the contrary, this parameter was slightly different from that in the intact control group (–12.2 %). The total time of immobility of mice on the background of atristamine (100 mg/kg) did not differ from that of the intact control group in the morning. In the daytime, atristamine significantly reduced this indicator (–26.5 %, p<0.05) compared to the intact control. The effect of the test compound on the depressive behavior of mice was decreased in the evening. Animals of this group at night were on average 30 % longer in the state of “behavioral despair” compared to the control. The cosinor analysis showed that the animals of all experimental groups had a 24-hour sinusoidal chronorhythm of depressivity in the tail suspension test. The same type of displacement of acrophases of the depressive behavior parameters in mice relative to physiological values occurs after administration of atristamine and imipramine. Unlike tricyclic antidepressant imipramine, atristamine causes a pronounced daily oscillation of depressive behavior of mice.Conclusions. Atristamine and imipramine significantly reduced the total time of immobility of animals only in the daytime period (14:00-16:00). The common chronopharmacological feature of the effect of atristamine and imipramine on the depressive behavior of mice is reduction of the antidepressant activities of both substances at night.К основным эндогенным факторам влияния на депрессивное поведение как животных, так и человека относят хронофизиологические особенности секреции некоторых гормонов и нейромедиаторов (в первую очередь мелатонина), которые имеют значительные циркадианные и сезонные ритмы. Именно поэтому можно предположить различную чувствительность ЦНС животных к воздействию химических соединений антидепрессивного действия при введении их в разные фазы суток.Цель исследования – изучить вариативность влияния перспективного антидепрессанта атристамина в сравнении с классическим трициклическим антидепрессантом имипрамином на депрессивность мышей с учетом хронофизиологических (циркадианных) факторов.Материалы и методы. Депрессивное поведение мышей исследовали в тесте подвешивания за хвост. В пределах одних суток было выполнено 4 опыта в такие временные интервалы: 2:00-4:00, 8:00-10:00, 14:00-16:00, 20:00-22:00. Косинор-анализ полученных результатов проводили с помощью программы Cosinor-Analisis 2.4.Результаты. Среди показателей группы интактного контроля не выявлено достоверных различий в течение суток. Животные, которым вводили имипрамин (25 мг/кг), имели меньшее общее время иммобильности (маркер антидепрессивного действия) во всех временных периодах. Днём уменьшение этого показателя было максимальным и статистически значимым (–36,8 % против интактного контроля, p<0,05). Ночью, наоборот, этот показатель мало отличался от такового в группе интактного контроля (–12,2 %). Общее время иммобильности мышей на фоне атристамина (100 мг/кг) утром не отличалось от показателя группы интактного контроля, днём атристамин достоверно уменьшал этот показатель (–26,5 %, р<0,05) относительно интактного контроля, вечером влияние исследуемого соединения на уровень депрессивности мышей ослаблялось, а ночью животные этой группы в среднем на 30 % дольше находились в состоянии «поведенческого отчаяния» по сравнению с контролем. Косинор-анализ показал, что животные всех экспериментальных групп имели 24-часовой синусоидальный хроноритм показателей депрессивности в тесте подвешивания за хвост. При этом на фоне введения атристамина и имипрамина происходит однотипное смещение акрофаз показателей депрессивности мышей относительно физиологических значений. В отличие от трициклического антидепрессанта имипрамина атристамин вызывает значительные суточные колебания показателей депрессивного поведения мышей.Выводы. Только в дневное время суток (14:00-16:00) и атристамин, и имипрамин достоверно уменьшали общее время иммобильности животных. Общей хронофармакологической особенностью влияния атристамина и имипрамина на уровень депрессивности животных является снижение антидепрессивных свойств обоих веществ в ночное время суток.До основних ендогенних факторів впливу на депресивну поведінку як тварин, так і людини відносять хронофізіологічні особливості секреції деяких гормонів та нейромедіаторів (у першу чергу, мелатоніну), які мають виразні циркадіанні та сезонні ритми. Саме тому можна припустити різну чутливість ЦНС тварин до впливу хімічних сполук антидепресивної дії при введенні їх у різні фази доби.Мета дослідження – вивчити варіативність впливу перспективного антидепресанта атристаміну в порівнянні з класичним трициклічним антидепресантом іміпраміном на депресивність мишей з урахуванням хронофізіологічних (циркадіанних) чинників.Матеріали та методи. Депресивну поведінку мишей досліджували у тесті підвішування за хвіст. У межах однієї доби було виконано 4 досліди у такі часові інтервали: 2:00-4:00, 8:00-10:00, 14:00-16:00, 20:00-22:00. Косінор-аналіз одержаних результатів проводили за допомогою програми Cosinor-Analisis 2.4.Результати. Серед показників групи інтактного контролю не виявлено достовірних відмінностей впродовж доби. Тварини, яким уводили іміпрамін (25 мг/кг), мали менший загальний час іммобільності (маркер антидепресивної дії) у всіх часових періодах. Удень зменшення цього показника було максимальним і статистично значущим (–36,8 % проти інтактного контролю, p<0,05). Уночі, навпаки, цей показник мало відрізнявся від такого у групі інтактного контролю (–12,2 %). Загальний час іммобільності мишей на тлі атристаміну (100 мг/кг) вранці не відрізнявся від показника групи інтактного контролю, вдень атристамін достовірно зменшував цей показник (–26,5 %, р<0,05) відносно інтактного контролю, ввечері вплив досліджуваної сполуки на рівень депресивності мишей послаблювався, а вночі тварини цієї групи у середньому на 30 % довше перебували у стані «поведінкового відчаю» порівняно з контролем. Косінор-аналіз показав, що тварини усіх експериментальних груп мали 24-годинний синусоїдний хроноритм показників депресивності у тесті підвішування за хвіст. При цьому на тлі введення атристаміну та іміпраміну відбувається однотипне зміщення акрофаз показників депресивності мишей відносно фізіологічних значень. На відміну від трициклічного антидепресанта іміпраміну атристамін викликає виразні добові коливання показників депресивної поведінки мишей.Висновки. Тільки у денний період доби (14:00-16:00) і атристамін, і іміпрамін достовірно зменшували загальний час іммобільності тварин. Спільною хронофармакологічною рисою впливу атристаміну та іміпраміну на рівень депресивності тварин є зниження антидепресивних властивостей обох речовин у нічний період доби
Розробка моделі процесу усунення та попередження виникнення невідповідностей при організації та проведенні клінічних випробувань лікарських засобів
Get PDFThe use of the CAPA-planning method to correct and prevent the risks emergence when organizing and conducting clinical trials (CT) of new drugs can close the cycle of actions between identifying the problem and the action to solve it. Our preliminary analysis of regulatory documentation showed the lack of unified harmonized requirements for this type of processes when organizing and conducting CT.Aim. To develop the algorithm for using the CAPA-planning method during the process of non-conformance correction and prevention when organizing and conducting CT.Materials and methods. The practical approaches used to develop CAPA-plans were assessed. The algorithm for the process of non-conformance correction and prevention was created. Methods of meta-analysis, abstraction, synthesis and generalization were used in this work.Results. Our analysis of the experience of using organizational structures for designing CAPA-plans has shown that the most convenient and effective for work is the form of drafting and execution of the CAPA-plan in the form of a consolidated table of all non-conformances identified. Quality management of CT using the CAPA-planning method is a multi-stage process that begins with non-conformance identification during the inspection or control and ends with the documented correction and prevention of all non-conformances identified.Conclusions. A review of the existing methods for organizing CAPA-plans indicates the absence of the general principles for their drafting, registration and work with them. The algorithm for the interfunctional process for non-conformance correction and prevention with the help of the CAPA-planning method has been developed.Использование метода CAPA-планирования для коррекции и предотвращения возникновения рисков во время организации и проведения клинических исследований (КИ) новых лекарств может закрыть цикл действий между выявлением проблемы и действиями по ее решению. Наш предварительный анализ нормативной документации показал отсутствие единых согласованных требований к этим типам процессов в организации и проведении КИ.Целью этой работы было разработать алгоритм использования метода CAPA-планирования в процессе коррекции и предотвращения несоответствий при организации и проведении КИ.Материалы и методы. Были оценены практические подходы, которые были использованы для разработки CAPA-планов. Создан алгоритм для коррекции и предотвращения несоответствий. В этой работе были использованы методы мета-анализа, абстракции, синтеза и обобщения.Результаты. Наш анализ опыта использования организационных структур для проектирования CAPA-планов показал, что наиболее удобным и эффективным для работы является форма составления CAPA-планов в виде сводной таблицы всех выявленных несоответствий. Управление качеством КИ с использованием метода планирования CAPA представляет собой многоэтапный процесс, который начинается с идентификации несоответствий во время проверки или контроля и заканчивается документированием коррекции и предотвращения всех выявленных несоответствий.Выводы. Обзор существующих методов организации CAPA-планов свидетельствует об отсутствии общих принципов их составления, регистрации и работы с ними. Мы разработали алгоритм межфункционального процесса коррекции и предотвращения несоответствий с помощью метода CAPA-планирования.Використання методу планування CAPA для корекції та попередження виникнення ризиків під час організації та проведення клінічних випробувань (КВ) нових ліків може закрити цикл дій між виявленням проблеми та діями з її вирішення. Наш попередній аналіз нормативної документації показав відсутність уніфікованих гармонізо-ваних вимог до цього типу процесів у рамках організації та проведення КВ.Метою даної роботи було розробити алгоритм використання методу CAPA-планування під час процесу корегування та попередження виникнення невідповідностей при організації та проведенні КВ.Матеріали та методи. Оцінені практичні підходи, які були використані для розробки CAPA-планів. Створено алгоритм процесу виправлення та попередження виникнення невідповідностей. У роботі використані методи мета-аналізу, абстракції, синтезу та узагальнення.Результати. Аналіз досвіду використання організаційних структур для розробки CAPA-планів показав, що найбільш зручною і ефективною для роботи є форма складання САРА-плану у формі зведеної таблиці всіх виявлених невідповідностей. Управління якістю КВ за допомогою методу CAPA-планування – це багатоетапний процес, який починається з виявлення невідповідності під час інспекції або контролю та закінчується документально оформленою корекцією та запобіганням виявлених невідповідностей. Висновки. Огляд існуючих методів організації CAPA-планів показав відсутність загальних принципів їх складання, реєстрації та роботи з ними. Ми розробили алгоритм для міжфункціонального процесу для виправлення та попередження невідповідностей за допомогою методу CAPA-планування
Ефективність та переносимість дієтичної добавки «Альцинара» у суб’єктів з гіперхолестеринемією: лабораторна складова клінічного випробування
Get PDFThe importance of dyslipidemia as one of the main risk factors of cardiovascular disease is currently undoubted. Medicines of plant origin with the anti-atherogenic potential are of particular relevance for prevention of the dyslipidemia development of borderline states.Aim. To study the laboratory component of the efficacy and tolerability of the dietary supplement “Altsinara”, produced by PJSC SIC “Borshchahivskiy CPP” compared to placebo in subjects with hypercholesterolemia in the framework of the clinical study “Randomized, simple blind, placebo-controlled study of the efficacy and tolerability of dietary supplement “Altsinara” produced by PJSC SIC “Borshchahivskiy CPP” with the participation of volunteers with hypercholesterolemia”.Materials and methods. The study was conducted with the participation of 60 volunteers with hypercholesterolemia, whose average age was 48.83 ± 1.17 years. To assess the laboratory component of the effectiveness and tolerability of the dietary supplement “Altsinara” the indicators of the clinical and biochemical blood test were used for 1 (screening), 3 (day 45) and 4 (final day 90) visit.Results. The prevailing efficacy and good tolerability of long-term use (within 90 days) of a dietary supplement “Altsinara”, tablets produced by PJSC SIC “Borshchahivskiy CPP”, Ukraine, have been proven. Based on the results of the test a dietary supplement “Altsinara”, tablets produced by PJSC SIC “Borshchahivskiy CPP”, Ukraine, can be recommended as a special food product for long-term use in persons with hypercholesterolemia and/or persons with a tendency to hypercholesterolemia (aggravated family history, overweight, inappropriate nutrition, etc.).Conclusions. Based on the results of a randomized, simple blind, placebo-controlled study on the effectiveness and tolerability of the dietary supplement “Altsinara” produced by PJSC SIC “Borshchahivskiy CPP” with the participation of volunteers with hypercholesterolemia its prevailing efficacy and good tolerability in long-term use (within 90 days) have been proven.Важность дислипидемии как одного из основных факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний в настоящее время не вызывает сомнений. Особую актуальность средства растительного происхождения с антиатерогенным потенциалом приобретают для профилактики развития дислипидемий и коррекции пограничных состояний.Цель. Изучение лабораторной составляющей показателей эффективности и переносимости диетической добавки (ДД) «Альцинара» производства ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ» по сравнению с плацебо у субъектов с гиперхолестеринемией в рамках проведения клинического исследования «Рандомизированное, простое слепое, плацебо-контролируемое исследование по изучению эффективности и переносимости диетической добавки Альцинара производства ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ» с участием добровольцев с гиперхолестеринемией».Материалы и методы. Исследование проведено с участием 60 субъектов, средний возраст которых составил 48,83 ± 1,17 лет, с гиперхолестеринемией. Для оценки лабораторной составляющей эффективности и переносимости ДД «Альцинара» использовали показатели клинического и биохимического анализа крови на 1 (скрининг), 3 (45 день лечения) и 4 (заключительный 90 день лечения) визите.Результаты. Преобладающая эффективность и хорошая переносимость при длительном применении (в течение 90 дней) ДД «Альцинара», таблетки производства ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ», Украина является доказанной. На основании результатов проведенного испытания можно рекомендовать диетическую добавку «Альцинара», таблетки производства ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ», Украина в качестве специального пищевого продукта для длительного использования лицам с гиперхолестеринемией и/или лицам со склонностью к гиперхолестеринемии (отягощенный семейный анамнез, избыточная масса тела, нерациональное питание и др.).Выводы. По результатам рандомизированного, простого слепого, плацебо-контролированного исследования по изучению эффективности и переносимости диетической добавки «Альцинара» производства ПАО НПЦ «Борщаговский ХФЗ» с участием субъектов с гиперхолестеринемией доказана ее преобладающая эффективность и хорошая переносимость при длительном применении (в течение 90 дней).Важливість дисліпідемії як одного з основних факторів ризику серцево-судинних захворювань у теперішній час не викликає сумнівів. Особливої актуальності засоби рослинного походження з антиатерогенним потенціалом набувають для профілактики розвитку дисліпідемій та корегування пограничних станів.Мета. Вивчення лабораторної складової показників ефективності та переносимості дієтичної добавки (ДД) «Альцинара» виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» у порівнянні з плацебо у суб’єктів з гіперхолестеринемією в межах проведення клінічного випробування «Рандомізоване, просте сліпе, плацебо-контрольоване випробування з вивчення ефективності та переносимості дієтичної добавки Альцинара виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» за участю добровольців з гіперхолестеринемією».Матеріали та методи. Дослідження проведено за участю 60 осіб, середній вік яких склав 48,83 ± 1,17 рокiв, з гіперхолестеринемією. Для оцінки лабораторної складової ефективності та переносимості ДД «Альцинара» використовували показники клінічного та біохімічного аналізу крові в 1 (скринінг), 3 (45 день лікування) та 4 (заключний 90 день лікування) візиті.Результати. Переважаюча ефективність і добра переносимість при тривалому застосуванні (впродовж 90 днів) ДД «Альцинара», таблетки виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Україна є доведеною. На підставі результатів проведеного випробування можна рекомендувати дієтичну добавку «Альцинара», таблетки виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Україна в якості спеціального харчового продукту для тривалого використання особам з гіперхолестеринемією та/або особам зі схильністю до гіперхолестеринемії (обтяжений родинний анамнез, надлишкова маса тіла, нераціональне харчування тощо).Висновки. За результатами рандомізованого, простого сліпого, плацебо-контрольованого дослідження з вивчення ефективності та переносимості дієтичної добавки «Альцинара» виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» за участю суб’єктів з гіперхолестеринемією доведена її переважаюча ефективність і добра переносимість при тривалому застосуванні (впродовж 90 днів)