Clinical Pharmacy (E-Journal) / Клінічна фармація
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Методологія розробки та стандартизації лікарських, ветеринарних та косметичних засобів на основі сапропелю та продуктів його переробки
Sapropel has a great economic importance. The main applications of sapropels are agriculture (farming, animal husbandry), building material production (wood-fiber boards, thermal insulation materials), medicine (therapeutic muds, cosmetics), geology (drilling fluids), etc.Aim. To create a scientific and methodological approach to the complex sapropel processing and the development of the composition, technology and standardization of medicinal, veterinary and cosmetic agents based on sapropel and its processing products.Materials and methods. The studies were conducted by analyzing electronic and paper information sources concerning sapropel resources, composition, biological activity and applications; marketing analysis of the market of medicinal, veterinary and cosmetic agents based on sapropel and its processing products.Results. The methodology of the complex sapropel processing for preparing medicines includes information search, research, and biological blocks, which, in their turn, consist of a series of sequential stages that are interrelated and complement each other. Taking into consideration methodological approaches the algorithms of experimental studies of the complex use of sapropel for sapropel extraction and development of therapeutic and prophylactic and cosmetic agents, as well as the pharmaceutical development methodology of semi-solid dosage forms and veterinary preparations with sapropel extracts for external use applied as the basis of creating a dermatotropic medical product for dermal administration and veterinary preparation for the cattle udder care, have been proposed.Conclusions. Based on the algorithmic principle the methodological approach proposed allows providing the complex use of sapropel and its processing products when developing medicinal, veterinary and cosmetic products. These products are original, stable during storage, with a pronounced specific activity and the absence of toxic effects.Сапропель имеет важное народнохозяйственное значение. Основными направлениями использования сапропелей является сельское хозяйство (земледелие, животноводство), производство строительных материалов (древесно-волокнистые плиты, теплоизоляционные материалы), медицина (лечебные грязи, косметические препараты), геология (буровые растворы) и др.Цель. Создание научно-методического подхода к комплексной переработке сапропеля и разработке состава, технологии и стандартизации лекарственных, ветеринарных и косметических средств на основе сапропеля и продуктов его переработки.Материалы и методы. Исследования проводились путем анализа электронных и бумажных источников информации о ресурсах и месторождениях сапропелей, их составе, биологическом действии и сфере использования; маркетингового анализа рынка лекарственных, ветеринарных и косметических средств на основе сапропеля и продуктов его переработки.Результаты. Методология комплексной переработки сапропеля для создания препаратов включает информационно-поисковый, исследовательский и биологический блоки, которые, в свою очередь, состоят из ряда последовательных этапов, которые взаимосвязаны и дополняют друг друга. Учитывая методологические подходы, предложены алгоритмы экспериментальных исследований комплексного использования сапропеля для получения экстрактов сапропеля и разработки лечебно-профилактических и косметических средств, а также методология ФР мягких ЛС и ВС с экстрактами сапропеля для накожного применения, которая была использована как основа создания лекарственного дерматотропного средства для накожного применения и ВЗ для ухода за выменем крупного рогатого скота.Выводы. Предложенный методологический подход позволяет на основе алгоритмического принципа обеспечить комплексное использование сапропеля и продуктов его переработки для разработки оригинальных, стабильных при хранении, с выраженной специфической активностью и отсутствием токсического действия лекарственных, ветеринарных и косметических средств.Сапропель має важливе народногосподарське значення. Основними напрямами використання сапропелів є сільське господарство (землеробство, тваринництво), виробництво будівельних матеріалів (деревинно-волокнисті плити, теплоізоляційні матеріали), медицина (лікувальні грязі, косметичні препарати), геологія (бурові розчини) тощо.Мета дослідження. Створення науково-методичного підходу до комплексної переробки сапропелю та розробки складу, технології і стандартизації лікарських, ветеринарних та косметичних засобів на основі сапропелю та продуктів його переробки.Матеріали та методи. Дослідження проводили шляхом аналізу електронних і паперових джерел інформації про ресурси та родовища сапропелів, їх склад, біологічну дію та сфери використання; маркетингового аналізу ринку лікарських, ветеринарних та косметичних засобів на основі сапропелю та продуктів його переробки.Результати. Методологія комплексної переробки сапропелю для створення препаратів включає інформаційно-пошуковий, дослідницький та біологічний блоки, які, в свою чергу, складаються з ряду послідовних етапів, що взаємопов’язані та доповнюють один одного. Враховуючи методологічні підходи, запропоновані алгоритми експериментальних досліджень комплексного використання сапропелю для отримання екстрактів сапропелю та розробки лікувально-профілактичних та косметичних засобів, а також методологію ФР м’яких ЛЗ і ВЗ з екстрактами сапропелю для зовнішнього застосування, що була використана як основа для створення лікарського дерматотропного засобу для нашкірного застосування та ВЗ для догляду за вим’ям великої рогатої худоби.Висновки. Запропонований методологічний підхід дозволяє на основі алгоритмічного принципу забезпечити комплексне використання сапропелю та продуктів його переробки для розробки оригінальних, стабільних при зберіганні, з вираженою специфічною активністю та відсутністю токсичної дії лікарських, ветеринарних та косметичних засобів
Дослідження антимікробної активності м’якої лікарської форми противірусної дії
Nowadays there is a tendency towards the spread of viral diseases that cause significant complications to human health. Therefore, the question of creating new drugs that have a high antiviral effect is topical.Aim. To study the antimicrobial activity of the pharmaceutical composition with acyclovir and miramistin in a soft dosage form with the antiviral effect.Materials and methods. The objects of the study were model samples of the soft dosage form containing acyclovir and miramistin in the concentrations of 0.25 % (sample 1), 0.5 % (sample 2), 0.75 % (sample 3). Staphylococcus aureus АТСС 25293, Bacillus subtilis АТСС 6633, Escherichia coli АТСС 25922 and Candida albicans АТСС 885/653 were used as test cultures. The antimicrobial activity of the experimental samples was studied in vitro by the agar diffusion method.Results and discussion. According to the results of the studies it has been found that all samples studied have a wide range of the antimicrobial action in relation to the test strains used (the diameter of the growth inhibition zones of test cultures is 13-26 mm). It has been proven that the culture of the test strain Staphylococcus aureus АТСС 25293 has a higher sensitivity to samples 2 and 3.Conclusions. The studies of the antimicrobial activity of the soft dosage form with the antiviral effect in relation to different cultures of microorganisms have been conducted, and the optimal concentration of the active substance – miramistin, 0.5 %, has been experimentally substantiated.С каждым днем наблюдается тенденция к распространению вирусных заболеваний, которые наносят значительные осложнения здоровью человека. Поэтому, актуальным является вопрос создания новых лекарственных препаратов, обладающих высокой противовирусной активностью и при этом не вызывают резистентности.Цель работы. Изучить антимикробную активность фармацевтической композиции с ацикловиром и мирамистином в виде мягкой лекарственной формы противовирусного действия.Материалы и методы. Объектами исследования были модельные образцы мягкой лекарственной формы, в состав которых входили ацикловир и мирамистин в концентрациях 0.25 % (образец 1), 0.5 % (образец 2), 0.75 % (образец 3). В качестве тест-культур использовали Staphylococcus aureus АТСС 25293, Bacillus subtilis АТСС 6633, Escherichia coli АТСС 25922 и Candida albicans АТСС 885/653. Антимикробную активность исследуемых образцов изучали in vitro с помощью метода диффузии в агар.Результаты и их обсуждение. За результатами проведенных исследований установлено, что все исследуемые образцы имеют широкий спектр антимикробного действия по отношению к использованным тест-штаммам (диаметр зон задержки роста тест-культур составляет 13-26 мм). Доказано, что культура тест-штамма Staphylococcus aureus АТСС 25293 имеет более высокую чувствительность к образцам № 2 и № 3.Выводы. Проведено исследование антимикробной активности мягкой лекарственной формы противовирусного действия в отношении различных культур микроорганизмов и експериментально обоснована оптимальная концентрация действующего вещества мирамистин – 0.5 %.З кожним днем поширюється тенденція до розповсюдження вірусних захворювань, які завдають значних ускладнень здоров’ю людини. Тому, актуальним є питання створення нових лікарських препаратів, які володіють високою противірусною активністю та при цьому не викликають резистентності.Мета роботи. Вивчити антимікробну активність фармацевтичної композиції з ацикловіром та мірамістином у вигляді м’якої лікарської форми противірусної дії.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були модельні зразки м’якої лікарської форми, до складу яких входили ацикловір та мірамістин у концентраціях 0.25 % (зразок 1), 0.5 % (зразок 2), 0.75 % (зразок 3). В якості тест-культур використовували Staphylococcus aureus АТСС 25293, Bacillus subtilis АТСС 6633, Escherichia coli АТСС 25922 та Candida albicans АТСС 885/653. Антимікробну активність дослідних зразків вивчали in vitro за допомогою метода дифузії в агар.Результати та їх обговорення. За результатами проведених досліджень встановлено, що усі досліджувані зразки мають широкий спектр антитимікробної дії по відношенню до використаних тест-штамів (діаметр зон затримки росту тест-культур складає 13-26 мм). Доведено, що культура тест-штама Staphylococcus aureus АТСС 25293 має більш високу чутливість до зразків № 2 та № 3.Висновки. Проведено дослідження антимікробної активності м’якої лікарської форми противірусної дії по відношенню до різних культур мікроорганізмів та експериментально обґрунтовано оптимальну концентрацію діючої речовини мірамістин – 0.5 %
Фармакоекономічний аналіз ефективності витрат при використанні трастузумабу в ад’ювантній терапії HER2+ раку молочної залози ранньої стадії
Breast cancer (BC) is the first among all oncological diseases in women and is one of the main causes of female mortality worldwide, including in Ukraine. The HER2 + subtype of breast cancer is characterized by the most unfavorable prognosis. The targeted drug trastuzumab significantly improves the 10-year survival rate of patients with HER2 + breast cancer, but at the same time significantly increases the cost of treatment.Aim. To assess pharmacoeconomically the adjuvant therapy of the early stage of HER2 + breast cancer with trastuzumab (Herceptin® medicine) from the perspective of the Ukrainian healthcare system.Materials and methods. The method of analytical modeling by Markov was used. Modeling was carried out on the basis of the results of a randomized, multicenter open clinical trial of phase III HERA. The time horizon of the model is 10 years. As an alternative to trastuzumab the standard adjuvant therapy regimens for breast cancer given in the current Protocol for the care of breast cancer patients were considered. According to the results of modeling by Markov the methods of “cost-effectiveness” and “cost-utility” were used. The efficiency criterion was the life years gained (LYG). The utility criterion was QALY. The cost of direct medical expenses was taken into account. The cost structure was determined by the Protocol. The cost of drugs was determined by the Register of the Ministry of Health of Ukraine as of 08/07/2019. The cost of medical services was determined by price lists. The cost of correcting side effects of chemotherapy was also taken into account. The discount was 3 % annually. The analysis of the sensitivity of the results was conducted to change the price of trastuzumab and the price of drugs of alternative adjuvant therapy regimens.Results. According to the modeling the average life expectancy of patients with HER2 + breast cancer in the trastuzumab group was 7.32 years, in the standard chemotherapy group it was 6.43 years. In the trastuzumab group, patients received 6.72 QALYs, while in the standard chemotherapy group – 5.80. The adjuvant therapy with trastuzumab gave the patients an additional 0.89 LYG and 0.92 QALY. The costs of treatment during the study in the trastuzumab group averaged 627115.5 UAH per one patient, in the group of the standard chemotherapy it was 501939.6 UAH. The incremental ratios ICER (the cost of 1 additional year of life) and ICUR (the cost of 1 additional QALY) were 140,833.8 UAH and 136088.8 UAH, respectively.Conclusions. The targeted drug trastuzumab is a medicine for the adjuvant therapy of the early stage HER2 + breast cancer with the evidence-based effectiveness. The adjuvant therapy regimen for HER2 + breast cancer with trastuzumab compared to the standard adjuvant chemotherapy with HER2 + is expensive, but gives better results. It gives an average of an additional 0.89 years of life and 0.92 QALY. The pharmacoeconomic analysis based on modeling by Markov and “cost-effectiveness” and “cost-utility”calculations allows considering the early stage adjuvant therapy of HER2 breast cancer with trastuzumab (Herceptin®) as an economically feasible medical technology in the healthcare of Ukraine today.Рак молочной железы (РМЖ) занимает первое место среди всех онкологических заболеваний у женщин и является одной из главных причин женской смертности во всем мире, в том числе и в Украине. Наиболее неблагоприятным прогнозом характеризуется HER2 + подтип РМЖ. Таргетный препарат трастузумаб способствует существенному повышению 10-летней выживаемости пациенток с HER2 + РМЖ, но одновременно значительно увеличивает стоимость лечения.Цель исследования – оценка фармакоэкономической целесообразности адъювантной терапии ранней стадии HER2+ РМЖ трастузумабом (препарат Герцептин®) с позиции украинской системы здравоохранения.Материалы и методы. Определение результатов лечения и связанных с ним затрат выполнено на основании аналитического моделирования по методу Маркова на основе результатов рандомизированного многоцентрового открытого клинического исследования III фазы HERA. Временной горизонт модели – 10 лет. В качестве альтернативы трастузумабу рассматривались стандартные схемы адъювантной терапии РМЖ, представленные в действующем Протоколе медицинской помощи больным РМЖ. На основе результатов моделирования по Маркову использованы методы «затраты-эффективность» и «затраты-полезность». В качестве критерия эффективности использовали годы сохраненной жизни (LYG). В качестве критерия полезности использовали показатель QALY. Учитывали стоимость прямых медицинских затрат, структура которых была определена в соответствии с действующим Протоколом. Стоимость ЛП определялась согласно реестру МОЗ Украины по состоянию на 7.08.2019. Стоимость медицинских услуг определялась согласно имеющимся прейскурантам. Также учитывали стоимость коррекции побочных явлений химиотерапии. Дисконтирование определено на уровне 3 % ежегодно. Анализ чувствительности результатов проведен к изменению цены на трастузумаб и лекарственные препараты альтернативных схем адъювантной терапии.Результаты. Согласно моделированию средняя ожидаемая продолжительность жизни пациенток с HER2 + РМЖ в группе трастузумаба составляет 7,32 лет по сравнению с показателем 6,43 лет в группе стандартной ХТ, в течение которых они получают соответственно 6,72 и 5,80 QALY. Адъювантная терапия трастузумабом обеспечивает дополнительно 0,89 LYG и 0,92 QALY. Общие расходы за период исследования в группе трастузумаба составили в среднем 627115,5 грн на одну пациентку, в группе стандартной ХТ – 501939,6 грн. Инкрементальные коэффициенты ICER (стоимость 1 дополнительного года жизни) и ICUR (стоимость 1 дополнительного года качественной жизни) составили соответственно 140833,8 грн и 136088,8 грн.Выводы. Таргетный препарат трастузумаб является лекарственным средством с доказанной эффективностью при использовании в качестве адъювантной терапии HER2 + РМЖ на ранней стадии. Схема адъювантной терапии HER2 + РМЖ с использованием трастузумаба по сравнению со стандартной схемой адъювантной терапии HER2 + требует больших затрат, в то же время позволяет достичь лучших результатов – в перспективе 10 лет обеспечивает в среднем дополнительно 0,89 лет жизни и 0,92 QALY. Фармакоэкономический анализ на основе моделирования по методу Маркова и расчетов методами «затраты-эффективность» и «затраты-полезность» позволяет считать использование трастузумаба (препарат Герцептин®) в качестве адъювантной терапии HER2 + РМЖ на ранней стадии экономически целесообразной медицинской технологии в условиях здравоохранения Украины на сегодняшний день.Рак молочної залози (РМЗ) посідає перше місце серед всіх онкологічних захворювань у жінок і є однією з головних причин жіночої смертності в усьому світі, в тому числі і в Україні. Найбільш поганим прогнозом характеризується HER2+ підтип РМЗ. Таргетний препарат трастузумаб сприяє суттєвому підвищенню 10-річної виживаності пацієнток з HER2+ РМЗ, але одночасно значно збільшує вартість лікування.Мета дослідження. Оцінка фармакоекономічної доцільності ад’ювантної терапії ранньої стадії HER2+ РМЗ трастузумабом (препарат Герцептин®) з позиції української системи охорони здоров’я.Матеріали та методи. Визначення результатів лікування і пов’язаних з ним витрат виконано на підставі аналітичного моделювання за методом Маркова на ґрунті результатів рандомізованого багатоцентрового відкритого клінічного дослідження III фази HERA. Часовий горизонт моделі – 10 років. В якості альтернативи трастузумабу розглядалися стандартні схеми ад’ювантної терапії РМЗ, представлені у чинному Протоколі медичної допомоги хворим на РМЗ. На ґрунті результатів моделювання за Марковим використані методи «витрати-ефективність» і «витрати-корисність». В якості критерію ефективності використовували роки збереженого життя (LYG). В якості критерію корисності використовували показник QALY. Враховували вартість прямих медичних витрат, структура яких була визначена у відповідності до чинного Протоколу. Вартість ЛП визначалась згідно з реєстром МОЗУ станом на 7.08.2019 р. Вартість медичних послуг визначалася згідно з наявними прейскурантами. Також враховували вартість корекції побічних явищ хіміотерапії. Дисконтування визначено на рівні 3 % щорічно. Аналіз чутливості результатів проведено до зміни ціни на трастузумаб та лікарські препарати альтернативних схем ад’ювантної терапії.Результати. Згідно з моделюванням середня очікувана тривалість життя пацієнток з HER2+ РМЗ в групі трастузумабу становить 7,32 років у порівнянні з показником 6,43 років у групі стандартної ХТ, впродовж яких вони отримують відповідно 6,72 та 5,80 QALY. Ад’ювантна терапія трастузумабом забезпечує додатково 0,89 LYGта 0,92 QALY. Загальні витрати за період дослідження у групі трастузумабу склали в середньому 627115,5 грн на одну пацієнтку, в групі стандартної ХТ – 501939,6 грн. Інкрементальні коефіцієнти ICER (вартість 1 додаткового року життя) та ICUR (вартість 1 додаткового року якісного життя) склали відповідно 140833,8 грн та 136088,8 грн.Висновки. Таргетний препарат трастузумаб є лікарським засобом з доказаною ефективністю при використанні в якості ад’ювантної терапії HER2+ РМЗ в ранній стадії. Схема ад’ювантної терапії HER2 + РМЗ з використанням трастузумабу у порівнянні зі стандартною схемою ад’ювантної терапії HER2 + потребує більших витрат, в той же час дозволяє досягти кращих результатів – в перспективі 10 років забезпечує в середньому додатково 0,89 років життя та 0,92 QALY. Фармакоекономічний аналіз на грунті моделювання за методом Маркова та розрахунків методами «витрати-ефективність» та «витрати-корисність» дозволяє вважати використання трастузумабу (препарат Герцептин®) в якості ад’ювантної терапії HER2 + РМЗ в ранній стадії економічно доцільною медичною технологією в чинних умовах охорони здоров’я України
Експериментальне дослідження психотропних та нейротропних властивостей листя лепехи звичайної
One of the most widespread plants in Ukraine is sweet flag (Acorus calamus). Acorus calamus leaves possess the pharmacological properties. In recent years there have been data on the neurotropic properties of Acrous calamus extracts.Aim. To determine the effect of Acorus calamus leaves on the animal’s behavioral responses, anxiety, depression, as well as the muscle tone and the coordination of movements.Materials and methods. The dealcoholized water-alcohol extract of Acorus calamus leaves (conditional name ECL) was obtained by M.S. Yaremenko, a postgraduate student at the Department of Botany of the NUPh under the supervision of prof. T.M. Gontova. The psychotropic and neurotropic properties of the original extract from Acorus calamus leaves in the doses of 1 and 5 ml/kg by the behavioral responses of mice in the open field test, manifestations of depression in the tail suspension test, the course of thiopental-induced anesthesia and physical endurance in the forced swim test were studied.Results. It has been found that the extract from Acorus calamus leaves has a dose-dependent effect on the locomotor, orienting-exploratory activity, as well as the muscle tone and the movement coordination of the experimental animals. In the doses of 1 and 5 ml/kg the extract from Acorus calamus leaves demonstrated a moderate actoprotective activity. The extract from Acorus calamus leaves in the dose of 5 ml/kg showed a moderate analeptic effect. The reference drug Bilobil in a single dose of 100 mg/kg did not show a significant effect on the behavioral responses, manifestations of depression, the course of thiopental-induced anesthesia and physical endurance of mice.Conclusions. The extract from Acorus calamus leaves shows a dose-dependent effect on the animal’s behavioral responses, anxiety, depression, as well as the muscle tone and the coordination of movements. The extract from Acorus calamus leaves demonstrates a moderate actoprotective activity and a moderate analeptic effect. The data obtained indicate the necessity for further in-depth studies of extracts from Acorus calamus leaves to create effective drugs based on them for the correction of the central nervous system disorders.Одним из самых распространенных растений в Украине является аир обыкновенный (Acorus calamus). Фармакологические свойства имеют и листья аира. В последние годы появились данные об нейротропных свойствах экстрактов Acrous calamus.Цель исследования. Определение влияния листьев аира обыкновенного на поведенческие реакции животного, тревожность, депрессию, а также мышечный тонус и координацию движений.Материалы и методы. Деалкоголизированный спиртово-водный экстракт листьев аира обыкновенного (Acorus calamus) – условное название ЭКЛ был получен на кафедре ботаники НФаУ аспирантом Яременко М. С. под руководством проф. Гонтового Т. М. Исследованы психотропные и нейротропные свойства оригинального экстракта листьев аира обыкновенного (Acorus calamus) в дозах 1 и 5 мл/кг по влиянию на поведенческие реакции мышей в тесте открытого поля, проявления депрессивности в иммобилизационном тесте, течение тиопенталового наркоза и физическую выносливость в тесте «плавание с нагрузкой».Результаты. Установлено, что экстракт листьев аира обыкновенного проявляет дозозависимое влияние на локомоторную, ориентировочно-исследовательскую активность, а также на мышечный тонус и координацию движений подопытных животных. В дозах 1 и 5 мл/кг экстракт листьев аира обыкновенного проявляет умеренную актопротекторную активность. Экстракт листьев аира обыкновенного в дозе 5 мл/кг оказывал умеренное аналептическое действие. Препарат сравнения «Билобил» при однократном применении в дозе 100 мг/кг не показал существенного влияния на поведенческие реакции мышей, проявления депрессивности, течение тиопенталового наркоза и физическую выносливость.Выводы. Экстракт листьев аира обыкновенного оказывает дозозависимое влияние на поведенческие реакции, тревожность, депрессивность животных, а также на мышечный тонус и координацию движений. Экстракт листьев аира обыкновенного проявляет умеренную актопротекторную и аналептическую активность. Полученные данные свидетельствуют о необходимости дальнейших углубленных исследований экстрактов листьев аира обыкновенного для создания на их основе эффективных препаратов для коррекции нарушений функции нервной системы.Однією з найпоширеніших рослин в Україні є лепеха звичайна (Acorus calamus). Фармакологічні властивості має і листя лепехи. В останні роки з’явилися дані щодо нейротропних властивостей екстрактів Acrous calamus.Мета дослідження. Визначення впливу листя лепехи звичайної на поведінкові реакції тварини, тривожність, депресію, а також м’язовий тонус і координацію рухів.Матеріали та методи. Деалкоголізований спиртово-водний екстракт листя лепехи звичайної (Acorus calamus) – умовна назва ЕКЛ був отриманий на кафедрі ботаніки НФаУ аспірантом Яременко М. С. під керівництвом проф. Гонтової Т. М. Досліджені психотропні та нейротропні властивості оригінального екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus) в дозах 1 та 5 мл/кг за впливом на поведінкові реакції мишей у тесті відкритого поля, прояви депресивності в іммобілізаційному тесті, перебіг тіопенталового наркозу та фізичну витривалість у тесті «плавання з навантаженням».Результати. Встановлено, що екстракт листя лепехи звичайної проявляє дозозалежний вплив на локомоторну, орієнтовно-дослідницьку активність, а також на м’язовий тонус та координацію рухів піддослідних тварин. У дозах 1 та 5 мл/кг екстракт листя лепехи звичайної виявляє помірну актопротекторну активність. Екстракт листя лепехи звичайної у дозі 5 мл/кг показав помірну аналептичну дію. Препарат порівняння «Білобіл» при одноразовому застосуванні в дозі 100 мг/кг не чинив суттєвого впливу на поведінкові реакції мишей, прояви депресивності, перебіг тіопенталового наркозу та фізичну витривалість.Висновки. Екстракт листя лепехи звичайної чинить дозозалежний вплив на поведінкові реакції, тривожність, депресивність тварин, а також на м’язовий тонус та координацію рухів. Екстракт листя лепехи звичайної виявляє помірну актопротекторну та аналептичну активність. Отримані дані свідчать про потребу подальших поглиблених досліджень екстрактів листя лепехи звичайної для створення на її основі ефективних препаратів для корекції порушень функції нервової системи
Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті
The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались
Дослідження впливу низькомолекулярного аналога нейропептиду Y на поведінкові реакції щурів
It is known that along with the main stress-adaptive systems, one of the decisive places is occupied by the biologically active peptide – neuropeptide Y (NPY). NPY is a biologically active compound of peptide nature, which is capable to activate 4 different subtypes of NPY receptors in mammals. The prevalence of NPY receptors determines that the system of NPY and NPY receptors is involved in the regulation of many physiological functions, including the feeling of satiety and hunger, circadian rhythms, response to stress, learning, regulation of the vascular tone, sleep, sexual behavior, etc.Аim. To study the effect of the low molecular analog of neuropeptide Y on the behavioral response of rats in the tests “open field” and “elevated plus-maze”.Materials and methods. The study object was a modified terminal NPY fragment containing 9 amino acid residues. The experimental animals received intranasally a solution of the peptide studied in the dose of 0.02 mg/kg, 0.05 mg/kg and 0.1 mg/kg. The pharmacological study of the effect of the compound on the behavioral reactions of rats was performed using the tests “open field” and “elevated plus-maze”.Results. Experiments in rats showed the presence of anxiolytic properties of the compound without the associated sedative effect. In the tests “open field” and “elevated plus-maze”, the activating effect of the compound on the locomotor activity and a decrease in vegetative manifestations were observed.Conclusions. The data obtained indicate that the neuropeptide Y modified fragment is able to affect the anxiety level and research activity of rats; it substantiates the feasibility of further studies of this experimental compound.Известно, что наряду с основными стресс-адаптивными системами организма одно из ведущих мест занимает биологически активный пептид – нейропептид Y (NPY). NPY – биологически активное соединение пептидной природы, способное активировать 4 различных подтипа NPY-рецепторов у млекопитающих. Широкая распространенность NPY-рецепторов обусловливает то, что система NPY и NPY-рецепторов участвует в регулировании многих физиологических функций, среди которых чувство насыщения и голода, циркадные ритмы, реакция организма на стресс, обучение, регуляция сосудистого тонуса, сна, сексуального поведения и т. д.Цель. Исследование влияния низкомолекулярного аналога нейропептида Y на поведенческую реакцию крыс в тестах «открытое поле» и «приподнятый крестообразный лабиринт».Материалы и методы. Объектом исследования был модифицированный конечный фрагмент NPY, содержащий 9 аминокислотных остатков. Экспериментальные животные получали интраназально раствор исследуемого пептида в дозе 0,02 мг/кг, 0,05 мг/кг и 0,1 мг/кг. Фармакологическое изучение влияния соединения на поведенческие реакции крыс проводилось в тестах «открытое поле» и «приподнятый крестообразный лабиринт».Результаты. Эксперименты на крысах показали наличие анксиолитических свойств в соединениях без сопутствующего седативного эффекта. В тестах «открытое поле» и «приподнятый крестообразный лабиринт» наблюдалось активирующее влияние соединения на локомоторную активность и снижение вегетативных проявлений.Выводы. Результаты исследований указывают на то, что модифицированный фрагмент нейропептида Y способен влиять на уровень тревожности и исследовательской активности крыс, что обосновывает целесообразность дальнейшего исследования этого экспериментального соединения.Відомо, що поряд з основними стрес-адаптивними системами організму одне з вирішальних місць посідає біологічно активний пептид – нейропептид Y (NPY). NPY – біологічно активна сполука пептидної природи, здатна активувати 4 різних підтипи NPY-рецепторів у ссавців. Широка розповсюдженість NPY-рецепторів обумовлює те, що система NPY і NPY-рецепторів бере участь у регулюванні багатьох фізіологічних функцій, серед яких відчуття насичення та голоду, циркадні ритми, реакція організму на стрес, навчання, регуляція судинного тонусу, сну, сексуальної поведінки тощо.Мета. Дослідження впливу низькомолекулярного аналога нейропептиду Y на поведінкову реакцію щурів у тестах «відкрите поле» та «піднесений хрестоподібний лабіринт».Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був модифікований кінцевий фрагмент NPY, що містить 9 амінокислотних залишків. Дослідні тварини отримували інтраназально розчин досліджуваного пептиду у дозуванні 0,02 мг/кг, 0,05 мг/кг та 0,1 мг/кг. Фармакологічне вивчення впливу сполуки на поведінкові реакції щурів проводилося в тестах «відкрите поле» та «піднесений хрестоподібний лабіринт».Результати. Експерименти на щурах показали наявність анксіолітичних властивостей у сполуки без супутнього седативного ефекту. В тестах «відкрите поле» і «піднесений хрестоподібний лабіринт» спостерігався активуючий вплив сполуки на локомоторну активність та зниження вегетативних проявів.Висновки. Дані експерименту вказують на те, що модифікований фрагмент нейропептиду Y здатен впливати на рівень тривожності та дослідницької активності щурів, що обґрунтовує доцільність подальшого дослідження цієї експериментальної сполуки
Підходи до впровадження системи якості згідно з ISO 15189:2015 у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру Національного фармацевтичного університету на прикладі методик визначення рівнів лактатдегідрогенази та глюкози у біологічних
A modern clinical and diagnostic laboratory should solve the problems of implementing and maintaining the quality system based on the application of the principles of the specialized standard ISO 15189: 2015 “Medical laboratories. Some requirements for quality and competence” as an element of providing the procedure for assessing the conformity of the laboratory research results. The effective solution of these issues becomes one of the important conditions for accreditation, and the introduction of the assessment of the suitability of methods in daily activities is evidence of the competence of modern clinical and diagnostic laboratories.Aim. To study the approaches to quality assurance in the Clinical Diagnostics Laboratory of the Clinical Diagnostic Center at the NUPh by carrying out validation procedures for assessing the suitability of biochemical methods for determining levels of lactate dehydrogenase (LDH) and glucose in biological fluids.Materials and methods. The objects of the study were standardized biochemical methods for determining levels of LDH and glucose. “Chemical control. Reagent kit. Level1” produced by High Technology, Inc. (USA) with the known concentration of analytes was selected as a control serum. The measurements were performed on an Express Express Plus automatic biochemical analyzer manufactured by Bayer Corporation,Germany. When processing the research results the indicators of descriptive statistics were used, and a number of statistical evaluations were carried out.Results. The procedure for validation of methods consisted of several stages. Protocols and validation reports were developed at the premises of the Clinical Diagnostics Laboratory of theClinicalDiagnosticCenter at the NUPh to assess the suitability of methods for determining LDH and glucose in biological fluids by the photometric method using an Еxpress Рlus biochemical analyzer. Validation was performed using reagents manufactured by High Technology, Inc. (USA) and control materials (standard samples). The following validation characteristics of the methods were determined: specificity, convergence and reproducibility, accuracy, measurement uncertainty. Assessment of the internal laboratory convergence and reproducibility of methods for determining the concentration of LDH and glucose during the operation of the analyzer, which was carried out by two laboratory operators of the same qualification, indicated the absence of gross errors in the operation of the analyzer and statistically important differences in the measurements. Assessment of the correctness of the methods performed using the control serum proved that the systematic error was not significant (according to the given acceptance criterion). Thus, these methods provided correct measurements within the laboratory. The calculation of the expanded uncertainty showed that the values of LDH and glucose levels obtained could be considered accurate and reliable.Conclusions. Validation of methods for determining lactate dehydrogenase and glucose in the human blood by the photometric method has proven that these methods have performance characteristics that meet the regulated and established criteria, and the parameters measured with their help correspond to the proper ones. Современная клинико-диагностическая лаборатория должна решать проблемы внедрения и обеспечения системы качества, основанной на применении принципов специализированного стандарта ISO 15189:2015 «Лаборатории медицинские. Отдельные требования к качеству и компетентности» как элемента обеспечения процедуры оценки соответствия результатов лабораторных исследований. Эффективное решение этих вопросов становится одним из важных условий при аккредитации, а внедрение оценки пригодности методов в повседневную деятельность является свидетельством компетентности современных клинико-диагностических лабораторий.Цель. Исследование подходов к обеспечению качества в Лаборатории клинической диагностики Клинико-диагностического центра НФаУ посредством проведения валидационных процедур по оценке пригодности биохимических методик определения уровней лактатдегидрогеназы (ЛДГ) и глюкозы в биологических жидкостях.Материалы и методы. Объектами исследования стали стандартизированные биохимические методики определения уровней ЛДГ и глюкозы. В качестве контрольной сыворотки был выбран «Химический контроль. Набор реагентов. Уровень 1» производства High Technology, Inc. (США) с известной концентрацией аналитов. Измерения проводились на автоматическом биохимическом анализаторе Express Plus производства фирмы «Bayer Corporation», Германия. При обработке результатов исследований были использованы показатели описательной статистики и проведен ряд статистических оценок.Результаты. Процедура валидации методик состоит из нескольких этапов. На базе Лаборатории клинической диагностики КДЦ НФаУ были разработаны протоколы и валидационные отчеты для оценки пригодности методик определения ЛДГ и глюкозы в биологических жидкостях фотометрическим методом с помощью биохимического анализатора Еxpress Рlus. Валидацию было проведено с помощью реагентов производства High Technology, Inc., USA и контрольных материалов (стандартных образцов). Были определены валидационные характеристики методик: специфичность, сходимость и воспроизводимость, правильность, неопределенность измерений. Оценка внутренне-лабораторной сходимости и воспроизводимости методик определения концентрации ЛДГ и глюкозы при работе анализатора, которая была проведена двумя операторами-лаборантами одинаковой квалификации, указывает на отсутствие грубых ошибок в работе анализатора и статистически важных различий при проведении измерений. Оценка правильности методик с использованием контрольной сыворотки доказала, что систематическая погрешность не значима (по заданному критерию приемлемости). Таким образом, данные методики обеспечивают правильность измерений в пределах лаборатории. Расчет расширенной неопределенности показал, что полученные значения уровней ЛДГ и глюкозы можно считать точными и достоверными.Выводы. Валидация методик определения лактатдегидрогеназы и глюкозы в крови человека фотометрическим методом доказала, что данные методики имеют рабочие характеристики, которые соответствуют регламентированным, удовлетворяют установленным критериям, а измеренные с их помощью параметры соответствуют надлежащим. Сучасна клініко-діагностична лабораторія повинна вирішувати проблеми впровадження та забезпечення системи якості, заснованої на застосуванні принципів спеціалізованого стандарту ISO 15189:2015 «Лабораторії медичні. Окремі вимоги до якості та компетентності» як елементу забезпечення процедури оцінки відповідності результатів лабораторних досліджень. Ефективне вирішення цих питань стає однією з важливих умов при акредитації, а впровадження оцінювання придатності методів у повсякденну діяльність є свідченням компетентності сучасних клініко-діагностичних лабораторій.Мета. Дослідження підходів до забезпечення якості у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ за допомогою проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічних методик визначення рівнів лактатдегідрогенази (ЛДГ) та глюкози у біологічних рідинах.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали стандартизовані біохімічні методики визначення рівнів ЛДГ та глюкози. В якості контрольної сироватки був обраний «Хімічний контроль. Набір реагентів. Рівень 1», виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією аналітів. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus виробництва фірми «Bayer Corporation», Німеччина. При обробці результатів досліджень були використані показники описової статистики та проведено ряд статистичних оцінок.Результати. Процедура валідації методик складається з кількох етапів. На базі Лабораторії клінічної діагностики КДЦ НФаУ були розроблені протоколи та валідаційні звіти для оцінки придатності методик визначення ЛДГ та глюкози в біологічних рідинах фотометричним методом за допомогою біохімічного аналізатора Еxpress Рlus. Валідацію було проведено за допомогою реагентів виробництва High Technology, Inc.,USA та контрольних матеріалів (стандартних зразків). Були визначені валідаційні характеристики методик: специфічність, збіжність та відтворюваність, правильність, невизначеність вимірювань. Оцінка внутрішньо-лабораторної збіжності та відтворюваності методик визначення концентрації ЛДГ та глюкози при роботі аналізаторі, яка була проведена двома операторами-лаборантами однакової кваліфікації, вказує на відсутність грубих помилок у роботі аналізатора та статистично важливих відмінностей при проведенні вимірювань. Оцінка правильності методик, проведених за допомогою контрольної сироватки, довела, що систематична похибка не значима (по заданому критерію прийнятності). Отже, дані методики забезпечують правильність вимірів у межах лабораторії. Розрахунок розширеної невизначеності показав, що отримані значення рівнів ЛДГ та глюкози можна вважати точними та достовірними.Висновки. Валідація методик визначення лактатдегідрогенази та глюкози в крові людини фотометричним методом довела, що дані методики мають робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняють встановленим критеріям, а вимірювані за допомогою них параметри відповідають належним
ФАРМАКОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА СТРУКТУРУ ТА МІНЕРАЛІЗАЦІЮ КІСТОК
Osteoporosis is the most common metabolic disease of bones and is characterized by decrease of bone strength, which leads to a high risk of fractures. The seriousness of this disease is in its prolonged asymptomatic course; moreover, the disease affects a significant part of the population, especially older age groups.Aim. To conduct the pharmacoeconomic analysis of the use of bisphosphonates in patients with postmenopausal osteoporosis by the cost-effectiveness method.Materials and methods. The cost-effectiveness ratio was calculated. The average retail prices of medicines for 2017 obtained according to the data of the PharmXplorer analytical system of “Morion” company were used to calculate the cost of osteoporosis pharmacotherapy.Results. Analysis of the cost of treatment showed that Alendon-70 (Micro Labs) was the cheapest drug in the alendronic acid group; its cost per treatment course for three years was 1092 UAH. Ibandronic acid-Vista, 150 mg, (Mistral Capital Management) was the cheapest drug in the group of ibandronic acid; its cost per course of treatment for three years was 11,405.88 UAH. Medicines on the basis of strontium ranelate were presented at the Ukrainian market only by one manufacturer. The results of the pharmacoeconomic analysis showed that ibandronate was the dominant method compared to strontium ranelate since it was more effective (62.0 % versus 41.0 %) and had a lower value for the cost-effectiveness ratio (18,396.58 UAH versus 150,602.56 UAH).Conclusions. The data obtained suggest that the use of bisphosphonates, including ibandronate, is effective and cost-effective in menopausal osteoporosis.Остеопороз (ОП) является самым распространенным метаболическим заболеванием скелета и характеризуется снижением прочности костей, что приводит к высокому риску переломов. Серьезность данного заболевания заключается в его длительном, бессимптомном течении, при этом поражается значительная часть населения, особенно старших возрастных групп.Цель исследования. Проведение фармакоэкономического анализа применения бисфосфонатов у пациенток с постменопаузальным ОП с использованием метода «затраты – эффективность».Материалы и методы. Расчет коэффициента «затраты-эффективность». Для расчетов стоимости фармакотерапии ОП были использованы среднерозничные цены на ЛП за 2017 год, полученные по данным аналитической системы «PharmXplorer» компании «Морион».Результаты. Анализ стоимости лечения показал, что наиболее дешевым препаратом из группы алендроновой кислоты был Алендон-70, Micro Labs, стоимость лечения которым за три года составила 1092 грн. Из группы кислоты ибандроновой дешевым препаратом была Ибандроновая кислота-ВИСТА 150 мг, Mistral Capital Management, стоимость лечения которой за три года составила 11405,88 грн. Препараты на основе стронция ранелата представлены на рынке Украины только одним производителем. Сравнение результатов лечения ибандронатом и стронция ранелатом показало, что ибандронат является доминантным методом, так как он более эффективен (62,0 % против 41,0 %), а показатель «затраты – эффективность» меньше, чем в препарате стронция ранелата (18396,58 грн против 150602,56 грн).Выводы. Полученные данные свидетельствуют о том, что при менопаузальном остеопорозе назначение бисфосфонатов, в том числе ибандроната, является эффективным и экономически выгодным.Остеопороз (ОП) є найпоширенішим метаболічним захворюванням скелета і характеризується зниженням міцності кісток, що призводить до високого ризику переломів. Серйозність даного захворювання полягає в його тривалому безсимптомному перебігу, при цьому уражається значна частина населення, особливо старші вікові групи.Мета дослідження. Проведення фармакоекономічного аналізу застосування бісфосфонатів у пацієнток з постменопаузальним ОП з використанням методу «витрати-ефективність». Матеріали та методи. Розрахунок коефіцієнту «витрати–ефективність». Для розрахунків вартості фармакотерапії ОП були використані середньороздрібні ціни на ЛП за 2017 рік, які отримані за даними аналітичної системи «PharmXplorer » компанії «Моріон».Результати. Аналіз вартості лікування показав, що найбільш дешевим препаратом з групи алендронової кислоти був - АЛЕНДОН-70, Micro Labs , вартість лікування якого за три роки склала – 1092 грн. З групи кислоти ібандронової найдешевшим препаратом був - ІБАНДРОНОВА КИСЛОТА-ВІСТА 150 мг, Mistral Capital Management, вартість лікування якого за три роки склала – 11405,88. Препарати на основі стронція ранелату представлені на ринку України тільки одним виробником. Порівняння результатів лікування з ібандронатом та стронцію ранелатом показало, що ібандронат є домінантним методом, тому що цей метод більш ефективний (62,0 % проти 41,0 %) та показник «витрати-ефективність» менший чим в препараті стронцію ранелату (18 396,58 грн. проти 150 602,56 грн.).Висновки. Отримані дані свідчать про те, що при менопаузальному остеопорозі призначення бісфосфонатів, зокрема ібандронату, є ефективним та економічно вигідним
Теоретичне обґрунтування пошуку потенційних лікарських засобів, що містять біологічно активні речовини з сировини харчових рослин
Considering that food plants have a stable raw material base and proved harmless to the human body, the use of raw materials of food plants to create new MP is relevant and has several advantages: sufficient raw material base, meaningful efficiency and high safety level.Aim. Theoretical justification of the search for potential medicinal products based on the food plant row materials, in particular, carrot roots and parsnip roots.Materials and methods. Clinical and pharmacological analysis of the databases of scientific information (articles, monographs, abstracts of theses, etc.) was conducted from Ukraine and worldwide (NCBI, Vernadsky National Library of Ukraine, Google Scholar, Google Academy). This information includes contain data on the search, development, preclinical research, clinical trials, application in officinal medical practice on the basis of plant-based row materials, in particular, carrot roots and parsnip roots.Results. The conducted study allowed to prove the relevnce, timeliness, expediency and prospect of search of new promising medicinal products on the basis of raw materials of food plants of the Celery genus of carrot roots and parsnip roots.Conclusion. Within the process of the study if has been justified that plants of celery genus planted carrot and planted parsnip, having powerful, affordable and cheap raw material base, are the sources of substances containing the amount of biologically active substances promising to create on their basis new drugs with cytoprotective, anti-inflammatory, nephroprotective, wound healing, reparative action, and they are prospective in terms of the introduction into medical practice for the treatment of skin lesions.Учитывая то, что пищевые растения имеют стабильную сырьевую базу и доказанную безвредность для организма человека, использование сырья пищевых растений для создания новых лекарственных средств является актуальным и имеет ряд преимуществ: достаточную сырьевую базу, значимую эффективность и высокую степень безопасности.Цель. Теоретическое обоснование поиска потенциальных лекарственных средств на основе сырья пищевых растений, в частности – корнеплодов моркови и пастернака.Материалы и методы. Клинико-фармакологическому анализу подлежали источники научной информации (статьи, монографии, авторефераты диссертаций и т.п.) из баз Украины и мира (NCBI, НБУ им В. И. Вернадского, Google Scholar, Google Академия), в которых приведены данные о поиске, разработке, доклинических исследованиях, клинических испытаниях, применении в официнальний и народной медицине лекарственных средств на основе растительного сырья, в частности - корнеплодов моркови и пастернака.Результаты. Проведенное исследование позволило доказать актуальность, своевременность, целесообразность и перспективность поиска новых лекарственных средств на основе сырья пищевых растений рода сельдерейных корнеплодов моркови и пастернака.Выводы. В процессе исследования доказано, что растения рода сельдерейных морковь посевная и пастернак посевной, имея мощную, доступную и дешевую сырьевую базу, являются источниками субстанций, содержащих сумму биологически активных веществ, перспективных для создания на их основе новых лекарственных средств с цитопротекторным, противовоспалительным, нефропротекторным , ранозаживляющим, репаративным действием и являются перспективными для внедрения в медицинскую практику с целью лечения повреждений кожи.Зважаючи на те, що харчові рослини мають стабільну сировинну базу й доказану нешкідливість для організму людини, використання сировини харчових рослин для створення нових ЛЗ є актуальним та має низку переваг: достатню сировинну базу, значущу ефективність та високий ступінь безпечності. Мета. Теоретичне обґрунтування пошуку потенційних лікарських засобів на основі сировини харчових рослин, зокрема – корнеплодів моркви та пастернака.Матеріали та методи. Клініко-фармакологічному аналізу підлягали джерела наукової інформації (статті, монографії, автореферати дисертаційних робіт та тощо) з баз України та світу (NCBI, НБУ ім В. І. Вернадського, Google Scholar, Google Академія), в яких наведені дані про пошук, розробку, доклінічні дослідження, клінічні випробування, застосування у офіцінальній та народній медицині лікарських засобів на основі рослинної сировини, зокрема – з корнеплодів моркви та пастернака.Результати. Проведене дослідження дозволило довести актуальність, своєчасність, доцільність та перспективність пошуку нових лікарських засобів на основі сировини харчових рослин роду Селерових коренеплодів моркви та пастернака.Висновки. В процесі дослідження доведено, що рослини роду Селерових морква посівна та пастернак посівний, маючи потужну, доступну та дешеву сировинну базу, є джерелами субстанцій, що містять суму біологічно активних речовин, перспективних для створення на їх основі нових лікарських засобів з цитопротекторною, протизапальною, нефропротекторною, ранозагоювальною, репаративною дією та є перспективними для впровадження в медичну практику з метою лікування пошкоджень шкіри
Дослідження впливу ліофілізованого екстракту хамерію вузьколистого на гістологічний стан слизової оболонки шлунка щурів на моделі етанол-преднізолонової виразки
For more than 150 years, gastric ulcer (GU) continues to be a health problem as a chronic, relapsing disease, which occupies the central place among diseases of the gastrointestinal tract due to severity of course, complications and mortality. Despite significant advances in the research of the pathogenesis of GU, the introduction of a large number of modern treatments, a large arsenal of anti-ulcer drugs, there is now an increase of this pathology both in Ukraine and worldwide. Today, pharmacotherapy of GU includes more than 500 different drugs and about 1000 of their combinations. For the treatment of GU a wide range of drugs is used, most of them are synthetic with a significant number of side effects and a number of contraindications. One of the ways of solving this problem is the use of herbal medical products (HMP). In gastroenterology, HMP can be used during the exacerbation of the disease as a means of complementary therapy in combination with basic drugs, as well as therapeutic and prophylactic agents at the initial stages of the disease, at the stage of antirecession therapy and in the period of rehabilitation. The plant world is a promising source of biologically active substances (BAS) that can be used for prophylaxis and in the complex treatment of GU taking into account that HMP contain valuable natural BAS (such phenolic compounds as flavonoids, tannins, hydroxycinnamic acids, coumarins, polysaccharides, amino and organic acids, etc.). In this regard, the lyophilized extract of fireweed herb (Chamaenerion angustifolium) is of considerable interest; it can be the source for obtaining a new drug with the anti-ulcerative activity. Therefore, it is advisable to study the anti-ulcer activity of the lyophilized extract of fireweed herb (LEFH) obtained from herb of the species under study.Aim. To study the corrective effect of LEFH on the microscopic structure of the gastric mucosa (GM) on the model of ethanol-prednisolone ulcer of the stomach in rats.Materials and methods. Gastroprotective properties of the lyophilized extract of fireweed herb were studied on the model of acute ulcer of the stomach in rats; it was stimulated by intragastric administration of the mixture of prednisolone in the dose of 20 mg/kg and 80 % ethanol in the dose of 6 ml/kg. LEFH in the dose of 20 mg/kg and “Gastrofit” were administered in 7 days before, on the day of administration and on the second day after the introduction of the alcohol-prednisolone mixture. Samples for histological examination were prepared by the general methods and stained with hematoxylin and eosin; and Schiff-method (Mc Manus) was used to identify neutral mucopolysaccharides and determine the activity of mucus secretion by secretory elements of the stomach.Results. The introduction of the ethanol-prednisolone mixture to rats provoked the development of the acute ulcerative and erosive process in different parts of the gastric mucosa, and it was accompanied by significant disorders of the microcirculation and edema of the stroma. In most cases, ulcers spread to the entire depth or a large part of the glands. It was revealed that there was a reduction in mucus secretion of the surface epithelium in areas outside the destruction zones and particular stimulation and release of pepsinogen and enhancement of acid formation (due to the morphological condition of main and parietal cells). After administration of LEFH acute ulcers and erosions in the gastric mucosa were detected in 60 % of cases. But they were located only in the prepyloronic and pyloric parts of the stomach, and most of the defects in depth were definitely smaller than in control pathology. The remnants of the tubular secretory portions under the areas with defects were somewhat better preserved. The signs of the stromal edema around the destruction zone were less pronounced, but there were focal disorders of the microcirculation. The functional activity of mucocytes was visually within the normal range. After administration of the reference drug “Gastrofit” in the similar mode acute ulcers and erosions were detected in 80 % of animals. Localization and the histological condition of defects differed little from those in rats of the previous group. Around the defect areas, quite moderate subepithelial edema of the stroma was observed, while manifestations of local microcirculation disorders were more visible.Conclusions. LEFH does not significantly prevent the development of the pathological process in the gastric mucosa; however, under its effect the depth of glands injury and expressiveness of microcirculatory disorders are somewhat limited, the signs of edema are reduced, the mucus secretion is stabilized, and the functional state of parietal and main cells improves. All this allows us to recognize that in this experimental model of the gastric pathology LEFH has shown some gastroprotective effect, which is not inferior to that of the reference drug “Gastrofit” or even exceeds it. На протяжении более 150 лет язва желудка (ЯБ) продолжает оставаться проблемой здравоохранения как хроническое рецидивирующее заболевание, которое занимает центральное место среди заболеваний желудочно-кишечного тракта из-за тяжести течения, осложнений и смертности. Несмотря на значительные успехи в исследовании патогенеза ЯБ, большого количества современных методов лечения, большого арсенала противоязвенных препаратов, в настоящее время наблюдается рост этой патологии как в Украине, так и во всем мире. На сегодняшний день фармакотерапия ЯБ включает более 500 различных препаратов и около 1000 их комбинаций. Для лечения ЯБ используют широкий спектр препаратов, большинство из которых является синтетическими, со значительным количеством побочных эффектов и рядом противопоказаний. Одним из способов решения этой проблемы является использование лекарственных средств растительного происхождения (ЛРС). В гастроэнтерологии ЛРС могут использоваться при обострении заболевания в качестве средств дополнительной терапии в сочетании с основными лекарственными средствами, а также с лечебными и профилактическими средствами на начальных стадиях заболевания, на стадии антикризисной терапии и в период реабилитации. Растительный мир является перспективным источником БАВ, которые можно использовать для профилактики и в комплексном лечении ЯБ, учитывая то, что ЛР содержат ценные природные БАВ (соединения фенольного характера – флавоноиды, дубильные вещества, гидроксикоричные кислоты, кумарины; полисахариды, амино- и органические кислоты и др.). В данном ракурсе значительный интерес вызывает кипрей узколистный, который может быть источником получения нового препарата с противоязвенной активностью, поэтому целесообразным было исследовать противоязвенную активность лиофилизированного экстракта (ЛЭТХ), полученного из травы изучаемого вида.Целью работы было изучение корригирующего влияния ЛЭТХ на микроскопическое строение слизистой оболочки желудка (СОЖ) на модели этанол-преднизолоновой язвы желудка у крыс.Материалы и методы. Гастропротекторные свойства лиофилизированного экстракта кипрея узколистного изучали на модели острой язвы желудка у крыс; его стимулировали внутрижелудочным введением смеси преднизолона в дозе 20 мг/кг и 80 % этанола в дозе 6 мл/кг. ЛЭТХ в дозе 20 мг/кг и сбор «Гастрофит» вводили за 7 дней до, в день введения и на второй день после введения этанол-преднизолоновой смеси. Образцы для гистологического исследования готовили по общим методикам и окрашивали гематоксилином и эозином, использовали ШИК-реакцию согласно Мак-Мануса для выявления нейтральных мукополисахаридов и определения активности выделения слизи секреторными элементами желудка.Результаты. Введение смеси этанол-преднизолона крысам спровоцировало развитие острого язвенного и эрозивного процесса в различных участках слизистой оболочки желудка, которое сопровождалось значительными нарушениями микроциркуляции и отеком стромы. В большинстве случаев язвы распространялись на всю глубину или на большую часть желез. Выявлено снижение секреции слизи покровного эпителия в участках за пределами зон разрушения, стимуляцию и высвобождение пепсиногена, усиление кислотообразования (согласно морфологического состояния главных и париетальных клеток). После введения ЛЭТХ острые язвы и эрозии в слизистой оболочке желудка были обнаружены в 60 % случаев. Но они располагались только в препилорических и пилорических отделах желудка, а большинство дефектов по глубине были меньше, чем в контрольной группе. Несколько лучше сохранились остатки трубчатых секреторных отделов под участками сдефектами. Признаки отека стромы вокруг зоны разрушения были менее выраженными, но наблюдались очаговые нарушения микроциркуляции. Функциональная активность мукоцитов была визуально в пределах нормы. После введения препарата сравнения «Гастрофит» в аналогичном режиме острые язвы и эрозии были обнаружены у 80 % животных. Локализация и гистологическое состояние дефектов мало отличались от крыс предыдущей группы. Вокруг дефектных участков наблюдался довольно умеренный субэпителиальный отек стромы, более выражеными были проявления локальных нарушений микроциркуляции.Выводы. ЛЭТХ существенно не препятствует развитию патологического процесса в слизистой оболочке желудка, но под его влиянием несколько ограничена глубина повреждения желез и выраженность микроциркуляторных расстройств, уменьшаются признаки отека, стабилизируется секреция слизи, улучшается функциональное состояние париетальных и главных клеток. Все это позволяет признать, что на данной экспериментальной модели патологии желудка ЛЭТХ проявляет некоторое гастропротекторное действие, которое не уступает препарату сравнения «Гастрофит» или несколько превышает его. Вже понад 150 років виразкова хвороба шлунка (ВХ) продовжує залишатись проблемою охорони здоров’я, тому що є хронічним, рецидивуючим захворюванням, яке за поширеністю, тяжкістю перебігу, ускладненнями та смертністю посідає центральне місце серед захворювань шлунково-кишкового тракту. Незважаючи на значні успіхи у вивченні патогенезу ВХ, впровадження великої кількості сучасних методів лікування, великий арсенал противиразкових засобів, на теперішній час відзначається зростання даної патології як в Україні, так і в усьому світі. Сьогодні фармакотерапія ВХ включає більше 500 різних препаратів і близько 1000 їх комбінацій. Для лікування ВХ застосовується широкий спектр лікарських препаратів, більшість з яких є синтетичними зі значною кількістю побічних ефектів і низкою протипоказань. Одним зі шляхів вирішення даної проблеми є застосування лікарських засобів рослинного походження (ЛЗР). У гастроентерології ЛЗР можна застосовувати в період загострення хвороби як засоби додаткової терапії в поєднанні з базисними препаратами, а також як лікувальні і профілактичні засоби на початкових стадіях захворювання, на етапі протирецидивної терапії та в період реабілітації. Рослинний світ є перспективним джерелом БАР, які можна використовувати для профілактики та в комплексному лікуванні ВХ, враховуючи те, що ЛР містять цінні природні БАР (сполуки фенольного характеру – флавоноїди, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, кумарини; полісахариди, аміно- та органічні кислоти тощо). У даному ракурсі значний інтерес викликає хамерій вузьколистий, який може бути джерелом одержання нового препарату з противиразковою активністю, тому доцільним було дослідити противиразкову активність ліофілізованого екстракту (ЛЕТХ), одержаного з трави досліджуваного виду.Метою роботи було вивчення коригуючого впливу ЛЕТХ на мікроскопічну будову слизової оболонки шлунка (СОШ) на моделі етанол-преднізолонової виразки шлунка у щурів.Матеріали та методи. Гастропротекторні властивості ЛЕТХ вивчали на моделі гострої виразки шлунка у щурів; його стимулювали внутрішньошлунковим введенням суміші преднізолону в дозі 20 мг/кг і 80 % етанолу в дозі 6 мл/кг. ЛЕТХ в дозі 20 мг/кг і збір «Гастрофіт» вводили за 7 днів до, в день введення і на другий день після введення етанол-преднізолонової суміші. Зразки для гістологічного дослідження готували за загальними методиками і фарбували гематоксиліном і еозином та використовували ШІК-реакцію згідно з Мак-Манусом для виявлення нейтральних мукополісахаридів та визначення активності виділення слизу секреторними елементами шлунка.Результати. Введення суміші етанол-преднізолону щурам спровокувало розвиток гострого виразкового та ерозивного процесу в різних ділянках слизової оболонки шлунка, що супроводжувалося значними порушеннями мікроциркуляції та набряком строми. У більшості випадків виразки поширювалисьна всю глибину або на велику частину залоз. Виявлено зниження секреції слизу покривним епітелієм у ділянках за межами зон руйнування і стимуляцію та вивільнення пепсиногену, посилення кислотоутворення (згідно з морфологічним станом головних і парієтальних клітин). Після введення ЛЕТХ гострі виразки та ерозії в слизовій оболонці шлунка були виявлені в 60 % випадків. Але вони розташовувалися тільки в препілоричних і пілоричних відділах шлунка, а більшість дефектів за глибиною була явно меншою, ніж у контрольній групі. Дещо краще збереглися залишки трубчастих секреторних відділів під ділянками з дефектами. Ознаки набряку строми навколо зони руйнування були менш вираженими, але спостерігалися вогнищеві порушення мікроциркуляції. Функціональна активність мукоцитів була візуально в межах норми. Після введення препарату порівняння збору «Гастрофіт» в аналогічному режимі гострі виразки і ерозії були виявлені у 80 % тварин. Локалізація і гістологічний стан дефектів мало відрізнялися від щурів попередньої групи. Навколо дефектних ділянок спостерігався досить помірний субепітеліальний набряк строми, більш вираженими були прояви локальних порушень мікроциркуляції.Висновки. ЛЕТХ істотно не перешкоджає розвитку патологічного процесу в слизовій оболонці шлунка, але під його впливом дещо обмежена глибина пошкодження залоз і вираженість мікроциркуляторних розладів, зменшуються ознаки набряку, стабілізується секреція слизу, покращується функціональний стан парієтальних і головних клітин. Все це дозволяє визнати, що в даній експериментальній моделі патології шлунка ЛЕТХ проявляє деякий гастропротекторний ефект, який не поступається препарату порівняння «Гастрофіт» або з невеликим запасом його перевищує