Clinical Pharmacy (E-Journal) / Клінічна фармація
Not a member yet
269 research outputs found
Sort by
Хронічна обструктивна хвороба легень: епідеміологічні аспекти
No full textThe research of the main epidemiologic parameters of chronic obstructive pulmonary disease have been carried out within the study using the analytical method of research of evidence based medicine data bases, namely ACP Journal Club, Cochrane Library, Clinical Evedence, PubMed and others. The results of the research have shown that the main epidemiologic parameters of COPD, such as prevalence, morbidity and mortality vary considerably in different countries and sub-populations within a country and usually depend on the tobacco prevalence. The results of this research have shown that the average prevalence rate of COPD within the general population is registered at the level of 7.6%, while for smokers this index reaches 15.4%. The share of COPD in the structure of respiratory diseases was about 11% in Ukraine within the period of 2007-2011. According to the WHO data chronic obstructive pulmonary disease took the fourth position among TOP-10 causes of death in the world – 5.8% of all lethal cases in 2011. Lethality of COPD is about 60% of the total lethality cases in Ukraine. At present COPD is one of the main causes of morbidity and lethality all over the world, which results in a great economic and social loss. According to the WHO by 2020 COPD will have taken the fifth place in the world by the level of economic and social damage.В ходе исследования был проведен обзор основных эпидемиологических характеристик хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) с помощью аналитического метода изучения баз данных доказательной медицины, а именно: ACP Journal Club, Cochrane Library, Clinical Evedence, PubMed и других. Результаты исследования показали, что основные эпидемиологические параметры ХОБЛ, такие как распространенность, заболеваемость, смертность сильно разнятся не только в отдельных странах, но и в подгруппах населения внутри одной страны и имеют прямую зависимость от распространенности табакокурения. В результате исследования установлено, что средняя распространенность ХОБЛ в общей популяции регистрируется на уровне 7,6%, в то время как среди курящих этот показатель достигает 15,4%. В Украине в период 2007-2011 гг. удельный вес ХОБЛ в структуре болезней органов дыхания составил около 11%. По данным ВОЗ ХОБЛ в 2011 г. заняла четвертую позицию среди ТОП -10 причин смерти в мире – количество случаев составило 5,8% от всех смертельных случаев 2011 года. В Украине на смертность от ХОБЛ приходится около 60% от общего количества случаев. ХОБЛ на сегодняшний день является одной из важнейших причин заболеваемости и смертности по всему миру, что приводит к существенному экономическому и социальному ущербу. По данным ВОЗ к 2020 г. ХОБЛ займет пятое место в мире по уровню социально-экономического ущерба.У ході дослідження був проведений огляд основних епідеміологічних характеристик хронічної обструктивної хвороби легень (ХОХЛ) за допомогою аналітичного методу вивчення баз даних доказової медицини, а саме: ACPJournal Club, Cochrane Library, Clinical Evedence, PubMed та інших. Результати дослідження показали, що основні епідеміологічні параметри ХОХЛ, такі як поширеність, захворюваність, смертність значно різняться не тільки в окремих країнах, а й у підгрупах населення всередині однієї країни і носять пряму залежність від поширеності тютюнопаління. Згідно з результатами дослідження встановлено, що середня поширеність ХОХЛ у загальній популяції реєструється на рівні 7,6%, в той час як серед курців цей показник сягає 15,4%. В Україні в період 2007-2011 рр. питома вага ХОХЛ у структурі хвороб органів дихання становила близько 11%. За даними ВООЗ ХОХЛ у 2011 р. посіла четверту позицію серед ТОП-10 причин смерті у світі – кількість смертельних випадків складає 5,8% від усіх смертельних випадків 2011 року. В Україні на смертність від ХОХЛ припадає близько 60%від загальної кількості випадків. ХОХЛ на теперішній день є однією з найважливіших причин захворюваності ісмертності по всьому світу, що призводить до істотних економічних і соціальних збитків. За даними ВООЗ до2020 р. ХОХЛ займе 5-е місце в світі за рівнем соціально-економічних збитків
Вплив рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 на перебіг тетрахлорометанового гепатиту у щурів
Get PDFAs we know, the growth of the abundance and morbidity indicators, poor treatment outcomes, inadequate diagnosis define the problem of chronic liver disease as one of the most complex in modern medicine. In the pathogenesis of the severe inflammatory response in hepatitis of different genesis with development of liver failure and cholestasis the main role belongs to cytokines that are involved in attracting inflammatory cells in the lesion, which leads to the death of hepatocytes. Interleukin-1 (IL-1), which is one of the most important pro-inflammatory cytokines, occupies an important place in the process of liver damage in hepatitis. Taking into account a significant role of IL-1 in development of inflammation and cytolysis of hepatocytes the aim of our research was to determine the hepatoprotective action of the original recombinant receptor antagonist IL-1 on the model of chronic tetrachloromethane hepatitis in rats. The article gives the results of the experimental study of the influence of the original recombinant antagonist interleukin-1 receptors (ARIL-1) on development of chronic tetrachlorоmethane hepatitis in rats. The experimental liver damage was caused by a subcutaneous injection of carbon tetrachloride in the dose of 0.2 ml/100 g twice a week for 60 days. Herbal hepatoprotector Silibor was selected as a reference medicine. It has been found that ARIL-1 exceeds Silibor by its influence on the INC, survival of animals, the ALT activity, urea level, total protein in the serum, the content of DC and TBA-P in the rat liver homogenate. It allows to conclude that ARIL-1 is not inferior to the reference medicine by its hepatoprotective effect, and even exceeds it in the anti-inflammatory and antioxidant activity.Как известно, рост показателей распространенности и заболеваемости, неудовлетворительные результаты лечения, недостаточный уровень диагностики определяют проблему хронических заболеваний печени как одну из самых сложных в современной медицине. В патогенезе тяжелой воспалительной реакции при гепатитах разного генеза с развитием печеночной недостаточности и холестаза основная роль принадлежит цитокинам, которые принимают участие в привлечении воспалительных клеток в очаг поражения, что приводит к гибели гепатоцитов. В процессах повреждения печени при гепатитах важное место занимает интерлейкин-1 (ИЛ-1), который является одним из важнейших провоспалительных цитокинов. Учитывая значительную роль ИЛ-1 в развитии воспаления и цитолиза гепатоцитов, целью исследования стало определение гепатозащитного действия оригинального рекомбинантного антагониста рецепторов ИЛ-1 на модели хронического тетрахлорметанового гепатита у крыс. В статье приведены результаты экспериментального изучения влияния оригинального рекомбинантного антагониста рецепторов интерлейкина-1 (АРИЛ-1) на развитие хронического тетрахлорметанового гепатита у крыс. Экспериментальное повреждение печени вызывали подкожным введением крысам 50% масляного раствора тетрахлорметана в дозе 0,2 мл/100 г 2 раза в неделю в течение 60 суток. В качестве препарата сравнения выбран гепатопротектор растительного происхождения силибор. Выяснено, что АРИЛ-1 превосходит силибор по влиянию на МКП, выживаемость животных, активность АлАТ, уровень мочевины, общего белка в сыворотке крови, содержание ДК и ТБК-Р в гомогенате печени крыс. Это позволяет сделать вывод о том, что АРИЛ-1 по гепатозащитному действию не уступает препарату сравнения и даже превышает его по противовоспалительной и антиоксидантной активности.Як відомо, зростання показників розповсюдженості та захворюваності, незадовільні результати лікування, недостатній рівень діагностики визначають проблему хронічних захворювань печінки як одну із найскладніших в сучасній медицині. В патогенезі тяжкої запальної реакції при гепатитах різного ґенезу з розвитком печінкової недостатності та холестазу основна роль належить цитокінам, які беруть участь у залученні запальних клітин у ділянку пошкодження, що спричиняє загибель гепатоцитів. У процесах пошкодження печінки при гепатитах важливе місце посідає інтерлейкін-1 (ІЛ-1), який є одним з найважливіших прозапальних цитокінів. Враховуючи значну роль ІЛ-1 в розвитку запалення та цитолізу гепатоцитів, метою дослідження стало визначення гепатозахисної дії оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів ІЛ-1 на моделі хронічного тетрахлорометанового гепатиту у щурів. У статті наведені результати експериментального вивчення впливу оригінального рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на перебіг хронічного тетрахлорометанового гепатиту у щурів. Експериментальне пошкодження печінки викликали підшкірним введенням щурам 50% олійного розчину тетрахлорометану в дозі 0,2 мл/100 г 2 рази на тиждень протягом 60 діб. В якості препарату порівняння обрано гепатопротектор рослинного походження силібор. Визначено, що АРІЛ-1 переважає силібор за впливом на МКП, виживаність тварин, активність АлАТ, рівень сечовини, загального білка в сироватці крові, вміст ДК та ТБК-Р в гомогенаті печінки щурів. Це дозволяє зробити висновок, що АРІЛ-1 за гепатозахисною дією не поступається препарату порівняння, а навіть переважає його за протизапальною та антиоксидантною активністю
Структурні зміни нирок та печінки мишей з алоксановим цукровим діабетом при введенні препаратів яглиці звичайної (aegopodium podagraria l.)
No full textThe influence of the goutweed dry extract (1 g/kg), goutweed tincture (1 and 5 ml/kg) and “Arphasetin” tea infusion (18 ml/kg) on the histological structure of the kidneys and liver in alloxan-induced diabetic mice has been investigated. In three weeks after the pathological process induction in the nontreated mice dystrophic changes with the partial transition to necrobiosis and necrosis in the kidneys and liver, protein casts within the renal tubuli and lympholeucocytal infiltration in the liver were found. The goutweed dry extract (1 g/kg) and “Arphasetin” tea infusion (18 ml/kg) normalize the structure of the renal tubuli (granular dystrophy of the kidney epithelium and necrobiosis foci in some histological samples were evident), prevent pathological changes of hepatocytes (on the background of the extract the vascular plethora, hepatocytes granular dystrophy and hypertrophy of some cells were detected, on the background of “Arphasetin”, in addition to the abovementioned changes, single necrobiosis foci were registered). Necrobiosis and necrosis were not detected in the kidneys and liver of the animals treated with the goutweed tincture in the of dose of 5 ml/kg, but the vascular plethora was present. Granular dystrophy of the epithelium and protein casts within some tubuli were seen in the kidneys, granular dystrophy of hepatocytes was registered in the liver. The goutweed tincture in the dose of 1 ml/kg did not show the protective action on the histological structure of the kidneys and liver. Thus, a dry extract of goutweed (1 g/kg), the goutweed tincture (5 ml/kg, but not 1 ml/kg) and “Arphasetin” tea infusion (18 ml/kg) improve the histological structure of the kidneys and liver in alloxan-induced diabetic mice, prevent necrosis development and infiltration of tubuli with protein casts. The goutweed extract in the dose of 1 g/kg is considered to be the most promising medicine for further research.Исследовано влияние экстракта сныти обыкновенной (1 г/кг), настойки сныти обыкновенной (1 и 5 мл/кг) и настоя сбора «Арфазетин» (18 мл/кг) на гистоструктуру почек и печени мышей с аллоксановым диабетом. Через три недели после воспроизведения патологии в почках и печени нелеченных животных выявлены дистрофические изменения с частичным переходом в некроз и некробиоз, в почках – инфильтрация канальцев белком, в печени – лимфолейкоцитарная инфильтрация. Экстракт сныти обыкновенной (1 г/кг) и настой сбора «Арфазетин» нормализуют структуру почечных канальцев (присутствует зернистая дистрофия нефротелия, в отдельных гистопрепаратах – очаги некробиоза), противодействуют патологическим изменениям гепатоцитов (на фоне экстракта выявляли полнокровие сосудов, зернистую дистрофию гепатоцитов и гипертрофию отдельных клеток, на фоне «Арфазетина» к тому же регистрировали одиночные очаги некробиоза). В печени и почках животных, получавших настойку сныти обыкновенной в дозе 5 мл/кг, не выявляли некроза и некробиоза, присутствовало полнокровие сосудов, в почках – зернистая дистрофия нефротелия с белковой инфильтрацией некоторых канальцев, в печени – зернистая дистрофия гепатоцитов. Настойка сныти обыкновенной в дозе 1 мл/кг не оказывала защитного влияния на гистоструктуру почек и печени. Таким образом, экстракт сныти обыкновенной (1 г/кг), настойка сныти обыкновенной (5 мл/кг, но не 1 мл/кг) и настой сбора «Арфазетин» (18 мл/кг) нормализуют гистоструктуру почек и печени мышей с аллоксановым диабетом, противодействуют развитию некроза, а также белковой инфильтрации почечных канальцев. Наиболее перспективен для дальнейших исследований экстракт сныти обыкновенной в дозе 1 г/кг.Досліджено вплив екстракту яглиці звичайної (1 г/кг), настойки яглиці звичайної (1 та 5 мл/кг) та настою збору «Арфазетин» (18 мл/кг) на гістоструктуру нирок та печінки мишей з алоксановим діабетом. На третьому тижні розвитку патології в нирках та печінці нелікованих тварин виявлені дистрофічні зміни з частковим переходом у некробіоз та некроз, у нирках – інфільтрацію канальців білком, у печінці – лімфолейкоцитарну інфільтрацію. Екстракт яглиці звичайної (1 г/кг) та настій збору «Арфазетин» (18 мл/кг) нормалізують структуру ниркових канальців (наявна зерниста дистрофія нефротелію, в окремих гістопрепаратах – вогнища некробіозу), протидіють патологічним змінам гепатоцитів (на тлі екстракту виявляли повнокровність судин, зернисту дистрофію гепатоцитів, гіпертрофію окремих клітин, на тлі «Арфазетину» до того ж реєстрували поодинокі вогнища некробіозу). У нирках та печінці тварин, які одержували настойку яглиці звичайної в дозі 5 мл/кг, не виявляли некрозу та некробіозу, була наявною повнокровність судин, у нирках – зерниста дистрофія нефротелію з білковою інфільтрацією деяких канальців, у печінці – зерниста дистрофія гепатоцитів. Настойка яглиці звичайної в дозі 1 мл/кг не чинила захисного впливу на гістоструктуру нирок та печінки. Таким чином, екстракт яглиці звичайної (1 г/кг), настойка яглиці звичайної (5, але не 1 мл/кг) та настій збору «Арфазетин» (18 мл/кг) покращують гістоструктуру нирок та печінки мишей із алоксановим діабетом, протидіють розвитку некрозу, а також білковій інфільтрації ниркових канальців. Найбільш перспективним препаратом для подальших досліджень є екстракт яглиці звичайної в дозі 1 г/кг
Вплив субстрату кріоконсервованої шкіри свині на імунну відповідь щурів з нормальним гомеостазом
Get PDFThe aim of this work was to determine the immunotropic properties of the cryopreserved swine skin substrate (CSSS) in animals with normal homeostasis. The study was conducted in male mice weighing 18.0-20.0 g and male rats weighing 180.0-200.0 g. The effect of prophylactic oral CSSS doses of 200 and 500 mg/kg on the phagocytic activity of neutrophils, the state of oxygen-dependent antimicrobial neutrophil systems was evaluated in the test of nitroblue tetrazolium reduction (NBT-test), the antibody response (the number of antibody-forming cells and the level of hemagglutinin and hemolysin in the serum) and development of the reaction of the delayed type hypersensitivity have been studied. A significant immune-modulating activity of CSSS has been found, the oppositely directed character of this activity when the drug is used in two doses of 200 mg/kg and 500 mg/kg has been determined. In low doses CSSS induces activation of the nonspecific link of the immunity and suppressive processes of the cell-mediated immune response. When it is used in high doses, the stimulation of serogenesis processes is observed. The results obtained justify feasibility and prospects of further study of the mechanisms of the CSSS action in order to create a highly effective anti allergic drug.Целью представленной работы стало определение иммунотропных свойств субстрата криоконсервированной кожи свиньи (СКШС) на животных с нормальным гомеостазом. Исследование проведено на нелинейных мышах самцах массой 18,0-20,0 г и крысах самцах массой 180,0-200,0 г. Изучали влияние профилактического перорального введения СКШС в дозах 200 и 500 мг/кг на фагоцитарную активность нейтрофилов, состояние кислородзависимых бактерицидных систем в тесте восстановления нитросинего тетразолия (НСТ-тест), на антителогенез (по количеству антителообразующих клеток и уровня гемагглютининов и гемолизинов в сыворотке крови) и развитие реакции гиперчувствительности замедленного типа. Установлено, что введение СКШС в двух дозах 200 мг/кг и 500 мг/кг оказывает выраженное иммунотропное действие разнонаправленного характера на первичный иммунный ответ животных с нормальным иммунным статусом. В низкой дозе СКШС вызывает активацию неспецифического звена иммунитета и супрессивных процессов клеточного иммунного ответа. При применении СКШС в высокой дозе наблюдается стимуляция процессов антителогенеза. Полученные результаты обосновывают целесообразность и перспективность дальнейшего изучения механизмов действия СКШС с целью создания высокоэффективного противоаллергического средства.Метою представленої роботи стало визначення імунотропних властивостей субстрату з кріоконсервованої шкіри свині (СКШС) на тваринах з нормальним гомеостазом. Дослідження проведено на нелінійних тваринах: мишах самцях масою 18,0-20,0 г та щурах самцях масою 180,0-200,0 г. Вивчали вплив профілактичного перорального введення СКШС у дозах 200 і 500 мг/кг на фагоцитарну активність нейтрофілів, стан киснезалежних бактерицидних систем у тесті відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест), на антитілогенез (за кількістю антитілоутворюючих клітин та рівнем гемаглютинінів і гемолізинів у сироватці крові) та розвиток реакції гіперчутливості повільного типу. Встановлено виразну імунотропну дію СКШС, визначено різнонаправлений характер цієї дії при застосуванні засобу у двох дозах 200 мг/кг та 500 мг/кг. У низькій дозі СКШС викликає активацію неспецифічної ланки імунітету та супресивних процесів клітинної імунної відповіді. При застосуванні СКШС у високій дозі спостерігається стимуляція процесів антитілогенезу. Отримані результати обґрунтовують доцільність та перспективність подальшого вивчення механізмів дії СКШС з метою створення високоефективного протиалергічного засобу
Вивчення впливу комбінованої дії фотосенсибілізатора і низькоінтенсивного лазерного випромінювання на кількісний склад мікрофлори зубного нальоту
Get PDFThe effect of low-intensity laser radiation (LILR) on the background of a photosensitizer (ethacridine lactate) on selective elimination of pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms has been studied. Taking into account antiseptic properties of ethacridine lactate the maximally possible time of influence of ethacridine lactate as a photosensitizer should be set. It has been found that after the influence of rivanol (ethacridine lactate) within 1.5-3 minutes the bactericidal action on microorganisms is observed. The effect of antiseptic in the interval from 30 to 60 seconds was not accompanied with the expressed quantitative change of the microbial population. The second stage of the research was identification of microorganisms sensitivity to various concentrations of the photosensitizer. As a photosensitizer the aqueous solution of ethacridine lactate in the concentrations of 0.1; 0.05; 0.01% was used. The results obtained allow to conclude that the concentration of 0.1% solution of ethacridine lactate increases the sensitivity of microorganisms to the effects of low-intensity laser radiation. During the experiment the combined impact of the antimicrobial activity of 0.1% solution of ethacridine lactate and blue spectrum laser radiation has been determined; it is manifested by decrease in the number of CFU/ml of the total microflora of the dental plaque. The number of CFU is reduced from 14.3 ± 0.12 . 103/ml up to 2.4 ± 0.3 . 102/ml after exposure (Table 1). Comparing the data of the control (the initial number of the colonies grown) and the experiment (the number of the colonies grown after the photoactivated disinfection) we have found that the antibacterial action of photoactivated disinfection depends directly on duration of exposure. Thus, the effectiveness of combined use of a photosensitizer with LILR is 1.2 times higher than that of ethacridine lactate (the exposure time is 60 seconds), and 2.0 times higher than the antimicrobial effect of the laser blue spectrum (the exposure time is 120 seconds).В проведенном исследовании изучали влияние НИЛИ на фоне фотосенсибилизатора (этакридина лактата) на селективную элиминацию патогенных и условно-патогенных микроорганизмов. Учитывая то, что этакридина лактату присущи свойства антисептика, следовало установить максимально возможное время воздействия этакридина лактата как фотосенсибилизатора. Установлено, что после воздействия риванола (этакридина лактата) в течение 1,5-3-х минут отмечалось бактерицидное действие на микроорганизмы. Воздействие антисептика в промежутке от 30 до 60 с не сопровождалось выраженным количественным изменением микробной популяции. Вторым этапом исследования стало определение чувствительности микроорганизмов к различным концентрациям фотосенсибилизатора. Использовали водный раствор этакридина лактата с концентрациями 0,1; 0,05; 0,01%. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что раствор этакридина лактата в концентрации 0,1% повышает чувствительность микроорганизмов к действию низкоинтенсивного лазерного излучения. В ходе проведенного эксперимента было установлено антимикробное действие комбинированного влияния 0,1%-ого раствора этакридина лактата и лазерного излучения синего спектра, что проявляется снижением числа КОЕ/мл совокупной микрофлоры зубного налёта. Количество КОЕ снижается со значения 14,3±0,12 × 103/мл до значения 2,4±0,3 × 102/мл после облучения. Сопоставляя данные контроля (исходное число выросших колоний) и опыта (число колоний, выросших после проведения фотоактивированной дезинфекции), мы установили, что антимикробное действие фотоактивированной дезинфекции находится в прямой зависимости от длительности облучения. Так, эффективность комбинированного использования фотосенсибилизатора с НИЛИ в 1,2 раза превышает активность этакридина лактата (время экспозиции – 60 с) и в 2,0 раза превышает противомикробный эффект лазерного излучения синего спектра (время экспозиции – 120 с).У проведеному дослідженні вивчали вплив НІЛВ на тлі фотосенсибілізатора (етакридину лактату) на селективну елімінацію патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Враховуючи те, що етакридину лактату притаманні властивості антисептика, слід було встановити максимально можливий час дії етакридину лактату як фотосенсибілізатора. Встановлено, що після дії риванолу (етакридину лактату) протягом 1,5-3-х хвилин відзначалася бактерицидна дія на мікроорганізми. Дія ж антисептика в проміжку від 30 до 60 с не супроводжувалася вираженою кількісною зміною мікробної популяції. Другим етапом дослідження стало визначення чутливості мікроорганізмів до різних концентрацій фотосенсибілізатора. Використали водний розчин етакридину лактат у концентраціях 0,1; 0,05; 0,01%. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що розчин етакридину лактату в концентрації 0,1% підвищує чутливість мікроорганізмів до дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання. В ході проведеного експерименту було встановлено антимікробну дію комбінованого впливу 0,1%-вого розчину етакридину лактату і лазерного випромінювання синього спектра, що проявляється зниженням числа КУО/мл сукупної мікрофлори зубного нальоту. Кількість КУО знижується зі значення 14,3±0,12 × 103/мл до значення 2,4±0,3 × 102/мл після опромінення. Зіставляючи дані контролю (початкове число колоній, що виросли) і досліду (число колоній, що виросли після проведення фотоактивованої дезінфекції), ми встановили, що антимікробна дія фотоактивованої дезінфекції знаходиться в прямій залежності від тривалості опромінення. Так, ефективність комбінованого використання фотосенсибілізатора з НІЛВ в 1,2 рази перевищує активність етакридину лактату (час експозиції – 60 с) і в 2,0 рази перевищує антимікробний ефект лазерного випромінювання синього спектра (час експозиції – 120 с)
Дія антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання на добові біоплівки S. aureus та E. coli
Get PDFEstimating the results of the antimicrobial action and the LED radiation on diurnal S. aureus and E. coli biofilms it has been found that under the complex effects using optical emission of the orange spectrum and β-lactam antimicrobial drugs the density of biofilms was 1.5 times higher than the control values; under the action of the drug from the group of fluoroquinolones levofloxacin and the orange LED emission spectrum the density of daily S. aureus biofilm was 42.8 times reduced, and E. coli decreased by 18.9 times compared to the control. When determining the impact of the green radiation spectrum together with β-lactam antimicrobial drugs on daily biofilms of multiresistant strains there is inhibition of the density of isolates biofilm of both S. aureus and E. coli compared to the control. In a complex application of levofloxacin and the green LED emission spectrum the destruction of daily biofilms of multiresistant isolates of S. aureus by 2.4 times and E. coli by 3.1 times has been determined compared to the control. The similar results have been reported in determining the ability of irradiated planktonic cells to form the secondary biofilms: the lowest density of the secondary biofilm is registered in application of the optical radiation of the violet spectrum in combination with levofloxacin: the density of the secondary S. aureus biofilm reduced by 52.4, and the density of the E. coli biofilm reduced by 39.3 times compared to the control. As a result of this study the possibility of using the incoherent optical radiation of the violet spectrum with levofloxacin, which is a photosensitizer and contributes to decrease in the proliferative activity and the ability to form biofilms of multiresistant isolates of S. aureus and E. coli and increase their antibiotics resistance, in the treatment of inflammatory processes has been substantiated.Оценивая результаты действия противомикробных препаратов и светодиодного излучения на суточные биопленки S. aureus и E. coli, было установлено, что под комплексным воздействием с применением оптического излучения оранжевого спектра и β-лактамных противомикробных препаратов плотность биопленок была в 1,5 раза выше контрольных значений, препарата из группы фторхинолонов левофлоксацина и светодиодного излучения оранжевого спектра наблюдалось снижение плотности суточной биопленки S. aureus в 42,8 раза; а E. coli – в 18,9 раза по сравнению с контролем. При определении влияния излучения зеленого спектра вместе с β-лактамными антимикробными препаратами на суточные биопленки полирезистентных штаммов наблюдается угнетение плотности биопленки изолятов как S. aureus, так и E. coli по сравнению с контролем. А при комплексном применении левофлоксацина и светодиодного излучения зеленого спектра установлено разрушение суточных биопленок полирезистентных изолятов S. aureus в 2,4 раза, а E. coli в 3,1 раза по сравнению с контролем. Аналогичные результаты были зафиксированы при определении способности облученных планктонных клеток образовывать вторичные биопленки: наименьшая плотность вторичной биопленки зарегистрирована при применении оптического излучения фиолетового спектра комплексно с левофлоксацином: плотность вторичной биопленки S.aureus снижена в 52,4 и в 39,3 раза – снижена плотность вторичной биопленки E.coli сравнению с контролем. В результате данного исследования обоснована возможность применения в комплексной терапии гнойно-воспалительных процессов низкоинтенсивного некогерентного оптического излучения фиолетового спектра с левофлоксацином, который является фотосенсибилизатором и способствует подавлению пролиферативной активности и способности к формированию биопленок полирезистентных изолятов S. aureus и E. coli и повышению их антибиотикочувствительности.Оцінюючи результати щодо визначення дії антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання на добові біоплівки S. aureus і E. coli було встановлено, що під комплексним впливом із застосуванням оптичного випромінювання помаранчевого спектра та β-лактамних антимікробних препаратів щільність біоплівок була у 1,5 рази вища за контрольні значення, препарату з групи фторхінолонів левофлоксацину і світлодіодного випромінювання помаранчевого спектра зниження щільності добової біоплівки S. aureus у 42,8 рази а E. coli – у 18,9 рази порівняно з контролем. При визначенні впливу випромінювання зеленого спектра разом з β-лактамними антимікробними препаратами на добові біоплівки полірезистентних штамів спостерігається пригнічення щільності біоплівки ізолятів як S. aureus, так і E. coli порівняно з контролем. А при комплексному застосуванні левофлоксацину і світлодіодного випромінювання зеленого спектра встановлено руйнування добових біоплівок полірезистентних ізолятів S. aureus у 2,4 рази, а E. coli у 3,1 рази порівняно з контролем. Застосування антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання фіолетового спектра призвело до зниження щільності добових біоплівок S. aureus у 17,4 рази при застосуванні амоксиклаву, у 13,4 рази при застосуванні цефтриаксону та у 42,8 рази в комплексі з левофлоксацином. Аналогічні результати були зафіксовані при визначенні здатності опромінених планктонних клітин утворювати вторинні біоплівки: найменша щільність вторинної біоплівки зареєстрована при застосуванні оптичного випромінювання фіолетового спектра комплексно з левофлоксацином: щільність вторинної біоплівки S. aureus знижена у 52,4 та у 39,3 рази – знижена щільність вторинної біоплівки E. coli порівняно з контролем. У результаті цього дослідження обґрунтовано можливість застосування у комплексній терапії гнійно-запальних процесів низькоінтенсивного некогерентного оптичного випромінювання фіолетового спектра з левофлоксацином, який є фотосенсибілізатором та сприяє пригніченню проліферативної активності і здатності до формування біоплівок полірезистентних ізолятів S. aureus та E. coli і підвищенню їх антибіотикочутливості
Оцінка фармакотерапії хворих на цукровий діабет іі типу в умовах стаціонару
Get PDFThe assessment of drug therapy in patients with diabetes mellitus type II in hospital environment has been conducted. Using frequency analysis the dominant directions of pharmacotherapy for diabetes (pathogenetic therapy and therapy of complications formed as a result of metabolic disorders and angiogenic changes) have been determined. Priorities of physicians regarding prescription of drugs have been specified. The schemes of insulin therapy used in the therapeutic department and their compliance with the national treatment protocol of patients with diabetes have been analyzed in detail. Based on the data obtained the absence of doctors’ prescription of the schemes with long-acting insulin analogues has been determined and the need for pharmacoeconomicresearch in Ukraine in order to determine the rationality of their use in clinical practice has been revealed. The drugs that are the most expensive by the cost of treatment (4 trade names of thioctic acid and actovegin) have been determined. The issues for consideration by the local formulary committee concerning the possibility of replacing expensive drugs on their less expensive analogues under condition of their respective clinical effectiveness and availability at the pharmaceutical market have been identified. According to the results of “cost minimization” pharmacoeconomic analysis the expediency of replacing the more expensive items by the cost of treatment (berlition, thiogamma, espa-lipon) on less expensive analogue – dialipon has been determined; it will allow to use costs of the medical institution more efficiently.Проведена оценка медикаментозной терапии у больных сахарным диабетом ІІ-го типа в условиях стационара. С помощью частотного анализа установлены доминирующие направления фармакотерапии сахарного диабета (патогенетическая терапия и терапия осложнений, которые сформировались в результате метаболических нарушений и ангиогенных изменений). Определены приоритеты врачей относительно назначений лекарственных препаратов. Детально проанализированы схемы инсулинотерапии, которые использовались в терапевтическом отделении и их соответствие национальному протоколу лечения больных сахарным диабетом. На основании полученных данных определено отсутствие назначений врачами схем с использованием аналогов инсулина длительного действия и установлена необходимость проведения в Украине фармакоэкономических исследований с целью определения рациональности их применения в реальной клинической практике. Также установлены наиболее затратные по стоимости курса лечения лекарственные препараты (4 торговых наименования тиоктовой кислоты и актовегин). Определены вопросы для рассмотрения локальной формулярной комиссией относительно возможности замены затратных лекарственных препаратов на их менее затратные аналоги при условии их соответствующей клинической эффективности и наличия на фармацевтическом рынке. По результатам фармакоэкономического анализа «минимизация затрат» установлена целесообразность замены более затратных позиций по стоимости курса лечения (берлитион, тиогамы, эспа-липона) на менее затратный аналог – диалипон, что позволит более рационально использовать средства лечебного учреждения.Проведена оцінка медикаментозної терапії у хворих на цукровий діабет ІІ-го типу в умовах стаціонару. За допомогою частотного аналізу встановлені домінуючі напрямки фармакотерапії цукрового діабету (патогенетична терапія та терапія ускладнень, що сформувались у результаті метаболічних розладів та ангіогенних впливів). Визначені пріоритети лікарів щодо призначень лікарських препаратів. Детально проаналізовано схеми інсулінотерапії, що застосовувалися в терапевтичному відділенні, та їх відповідність національному протоколу лікування хворих на цукровий діабет. За отриманими результатами зазначена відсутність призначень лікарями схем з використанням аналогів інсуліну тривалої дії та встановлено необхідність проведення в Україні фармакоекономічних досліджень з метою визначення раціональності їх застосування в реальній клінічній практиці. Також з’ясовані найбільш витратні за вартістю курсу лікування медикаментозні препарати (4 торгових найменування тіоктової кислоти та актовегін). Визначені питання для розгляду локальною формулярною комісією стосовно ймовірності заміни найбільш витратних лікарських препаратів на їх менш витратні аналоги за умов їх відповідної клінічної ефективності та наявності на фармацевтичному ринку. За результатами фармакоекономічного аналізу «мінімізація витрат» з’ясовано доцільність заміни більш витратних позицій за вартістю курсу лікування (берлітіону, тіогами, еспа-ліпону) на менш витратний аналог діаліпон, що дозволить більш раціонально використовувати кошти лікарського закладу
Вивчення токсикологічних властивостей крему «метроксал»
No full textThe presence of Demodex folliculorum mites exacerbates the number of dermatological conditions, such as rosacea and perioral dermatitis, and complicates their treatment. Development and introduction of medicines with the complex action in practical medicine exhibiting anti-parasitic properties against Demodex folliculorum and possessing the antibacterial, anti-inflammatory, capillary-restorative, anti-edemic, antioxidant and anti-allergic effect are of great current interest. One of the stages of introduction of new medicines is to study toxicity, which allows to assess their safety. Acute toxicity, the skin-irritant effect of the cream containing metronidazole, salicylic acid, troxerutin and essential oil of lemon balm, as well as its anti-alterative activity have been experimentally investigated on the model of non-allergic contact subchronic dermatitis caused by turpentine. The results obtained show no toxicity and skin-irritant effect of the cream with a single topical application to rats in the doses of 500 and 15000 mg/kg; it allows to refer it to Class VI of practically non-toxic substances (LD > 15000 mg/kg) in accordance with the generally accepted classification of K.K.Sidorov. As a result of the study of the anti-alternative activity on the model of non-allergic contact subchronic dermatitis caused by turpentine it has been found that the cream under research reveals the anti-inflammatory action.Наличие клеща Demodex folliculorum усугубляет течение ряда дерматологических заболеваний, таких как розацеа, периоральный дерматит и усложняет их терапию. Актуальным является разработка и внедрение в практическую медицину лекарственных препаратов комплексного действия, которые проявляют антипаразитарные свойства по отношению к Demodex folliculorum, а также обладают антибактериальным, противовоспалительным, капилляроукрепляющим, противоотечным, антиоксидантным и противоаллергическим действием. Одним из этапов внедрения новых лекарственных препаратов является исследование токсичности, позволяющее оценить степень их безопасности. Экспериментально исследована острая токсичность, кожно-раздражающее действие крема, содержащего метронидазол, салициловую кислоту и троксерутин, а также его антиальтеративную активность на модели неаллергического контактного субхронического дерматита, вызванного скипидаром. Полученные результаты свидетельствуют об отсутствии токсического воздействия и кожнораздражающего эффекта крема при однократном наружном нанесении крысам в дозах 5000 и 150000 мг/кг, что позволяет отнести его в соответствии с общепринятой классификацией К.К.Сидорова к VI классу практически нетоксичных веществ (ЛД > 15000 мг/кг). В результате изучения антиальтеративной активности на модели неаллергического дерматита, вызванного скипидаром, установлено, что опытный крем проявляет противовоспалительное (антиальтеративное) действие.Наявність кліща Demodex folliculorum ускладнює перебіг низки дерматологічних захворювань, таких як розацеа і періоральний дерматит та утруднює їх терапію. Актуальним є розробка та впровадження у практичну медицину лікарських препаратів комплексної дії, які проявляють антипаразитарні властивості щодо Demodex folliculorum, володіють антибактеріальною, протизапальною, капілярозміцнювальною, протинабряковою, антиоксидантною та протиалергічною дією. Одним із етапів впровадження нових лікарських препаратів є дослідження токсичності, що дозволяє оцінити ступінь їх безпеки. Експериментально досліджено гостру токсичність, шкірноподразнювальну дію крему, який містить метронідазол, саліцилову кислоту та троксерутин, а також його антиальтеративну активність на моделі неалергічного контактного субхронічного дерматиту, викликаного скипидаром. Отримані результати свідчать про відсутність токсичного впливу і шкірноподразнювальної дії крему при одноразовому нашкірному нанесенні щурам у дозах 5000 і 150000 мг/кг, що дає змогу віднести його відповідно до загальноприйнятої класифікації К.К.Сидорова до VI класу практично нетоксичних речовин (ЛД > 15000 мг/кг). У результаті вивчення антиальтеративної активності на моделі неалергічного контактного субхронічного дерматиту, викликаного скипидаром, встановлено, що досліджуваний крем проявляє протизапальну (антиальтеративну) дію
Перспективи розробки і клінічного використання біосимілярів в україні
Get PDFThe concepts of a biopharmaceutical drug and a biosimilar have been described. Commercial advantages of the biosimilars use have been shown, expiration of terms of patents for a number of biopharmaceuticals is reported. The basic requirements of EMEA to research of biosimilars containing G-CSF (filgrastim) and epoetin are given. The analysis of key moments of biosimilars application such as pre-clinical and clinical studies, immunogenicity, use of trade mark, effective pharmacovigilance has been conducted. It has been noted that in the European Union, pharmaceutical companies must submit a risk-management plan to the agency at the time of application for a marketing authorization of new active pharmaceutical ingredients and biosimilars. The analysis conducted has revealed a significant price affordability of biosimilars manufactured by domestic pharmaceutical companies compared to the original drugs. There are pharmaceutical companies that can provide a full cycle of biosimilar manufacture in Ukraine. Introduction into production of highly effective and safe domestic biosimilars for the treatment of priority diseases (diabetes, anemia, cancer pathology, immunopathology) will allow to increase competitiveness and persistent development of domestic pharmaceutical companies. Among the most serious problems in manufacture and consumption of biosimilars in Ukraine there are the lack of funding, the absence of drug reimbursement of the cost to the public and others. It has been emphasized that the results of pre-clinical and clinical studies must show the equivalence of pharmacodynamic, pharmacokinetic and toxicological properties of a biosimilar to the original drug, equivalence of its therapeutic efficiency, safety profile, tolerance in relation to the original drug. The final evidence of biosimilar characteristics will be provided by strict pharmacovigilance.Охарактеризованы понятия «биотехнологический препарат» и «биосимиляр». Продемонстрированы коммерческие преимущества использования биосимиляров, сообщается об истечении сроков действия патентов на ряд биотехнологических препаратов. Приведены основные требования ЕМЕА к исследованию биосимиляров, содержащих G-CSF (filgrastim) и epoetin. Проведен анализ ключевых моментов применения биосимиляров: доклинические и клинические исследования, иммуногенность, использование торговой марки, эффективный фармаконадзор. Отмечено, что в ЕС для подачи заявки на регистрацию новых активных фармацевтических ингредиентов и биосимиляров фармацевтическим компаниям необходимо предоставлять план управления рисками. Проведенный анализ выявил существенную ценовую доступность биосимиляров отечественного производства по сравнению с оригинальными лекарственными средствами. В Украине существуют фармацевтические компании, которые могут обеспечить полный цикл производства биосимиляров. Внедрение в производство высокоэффективных и безопасных отечественных биосимиляров для терапии наиболее актуальных заболеваний (диабета, анемии, онкопатологии, иммунопатологии) позволит повысить конкурентоспособность и устойчивое развитие отечественных фармацевтических компаний. Среди наиболее серьезных проблем в сфере производства и потребления биосимиляров в Украине специалисты выделяют недостаточное финансирование, отсутствие системы возмещения населению стоимости ЛС и другие. Подчеркивается, что результаты доклинических и клинических исследований должны продемонстрировать эквивалентность фармакодинамических, фармакокинетических и токсикологических свойств биосимиляра оригинальному препарату, эквивалентность его терапевтической эффективности, профиля безопасности, переносимости относительно оригинального препарата. Окончательное доказательство характеристик биосимиляра обеспечит строгий фармаконадзор.Охарактеризовані поняття «біотехнологічний препарат» і «біосиміляр». Продемонстровані комерційні переваги використання біосимілярів, повідомляється про закінчення термінів дії патентів на низку біотехнологічних препаратів. Наведені основні вимоги ЕМЕА до дослідження біосимілярів, які містять G-CSF (filgrastim) і epoetin.Проведений аналіз ключових моментів застосування біосимілярів: доклінічні і клінічні дослідження, імуногенність, використання торговельної марки, ефективний фармаконагляд. Відзначено, що в ЄС для подачі заявки на реєстрацію нових активних фармацевтичних інгредієнтів та біосимілярів фармацевтичним компаніям необхідно надавати план управління ризиками. Проведений аналіз виявив суттєву цінову доступність біосимілярів вітчизняного виробництва у порівнянні з оригінальними ЛЗ. В Україні існують фармацевтичні компанії, які можуть забезпечити повний цикл виробництва біосимілярів. Впровадження у виробництво високоефективних і безпечних вітчизняних біосимілярів для терапії найбільш актуальних захворювань (діабету, анемії, онкопатології, імунопатології) дозволить підвищити конкурентоспроможність і стійкий розвиток вітчизняних фармацевтичних компаній. Серед найбільш серйозних проблем у сфері виробництва та споживання біосимілярів в Україні спеціалісти виділяють недостатнє фінансування, відсутність системи відшкодування населенню вартості ЛЗ та інші. Підкреслюється, що результати доклінічного і клінічного вивчення повинні продемонструвати еквівалентність фармакодинамічних, фармакокінетичних і токсикологічних властивостей біосиміляра оригінальному препарату, еквівалентність його терапевтичної ефективності, профілю безпеки, переносимості відносно оригінального препарату. Остаточну доказовість характеристик біосиміляра забезпечить суворий фармаконагляд
Клопідогрель у порівнянні з аспірином для вторинної профілактики ішемічного інсульту і смертності у хворих з серцево-судинними захворюваннями: фармакоекономічний аспект
Get PDFAspirin, dipyridamole and clopidogrel are three widely used antithrombotic drugs for the purpose of the secondary prevention of stroke. Based on the results of many clinical studies it has been shown that aspirin and clopidogrel are effective, but both have potentially serious side effects, however, clopidogrel is more expensive than aspirin. The article presents the results of the evaluation of cost-effectiveness of using antiplatelet agents of clopidogrel compared to aspirin in patients with atherosclerosis with ischemic stroke (IS), myocardial infarction (MI) and peripheral artery disease for prevention of acute ischemic stroke and cardiovascular mortality according to the results of CAPRIE randomized clinical research. For pharmacoeconomic analysis such methods as mathematical modeling and decision tree analysis «cost – effectiveness» have been used. The results of CAPRIE randomized clinical trial have shown that the long-term use of clopidogrel in patients with atherosclerotic vascular disease is more effective than aspirin in reducing the combined risk of IS, MI, or cardiovascular death. The common safety profile of clopidogrel is the same as for aspirin. The results of pharmacoeconomic analysis indicate that the use of clopidogrel as an antiplatelet agent in patients with cardiovascular disease for prevention of stroke compared to acetylsalicylic acid is more expensive for the payer, but provides additional effectiveness – two surviving lives when treating 1 000 patients.С целью вторичной профилактики инсульта наиболее часто используются три антитромботических препарата: аспирин, дипиридамол и клопидогрель. По результатам многих клинических исследований установлено, что аспирин и клопидогрель эффективны, но оба имеют потенциально серьезные побочные эффекты, однако клопидогрель дороже, чем аспирин. Приведены результаты оценки эффективности затрат использования антиагрегантов клопидогреля по сравнению с ацетилсалициловой кислотой у больных с атеросклерозом сосудов с перенесенным ишемическим инсультом (ИИ), инфарктом миокарда (ИМ) и поражением периферических артерий для профилактики острого ишемического инсульта и сердечно-сосудистой смертности по результатам рандомизированного клинического исследования CAPRIE. Для фармакоэкономического анализа были использованы следующие методы: математическое моделирование дерево решений и анализ «затраты – эффективность». По результатам рандомизированного клинического исследования CAPRIE установлено, что длительное применение клопидогреля у больных с атеросклеротическими сосудистыми заболеваниями является более эффективным, чем ацетилсалициловой кислоты в снижении комбинированного риска ИИ, ИМ или сердечно-сосудистой смерти. Общий профиль безопасности клопидогреля является таким, как и аспирина. Результаты фармакоэкономического анализа свидетельствуют, что использование клопидогреля как антиагрегантного средства у больных сердечно-сосудистыми заболеваниями с целью профилактики инсульта по сравнению с ацетилсалициловой кислотой является более затратным для плательщика, однако гарантирует дополнительную эффективность – две дополнительно сохраненные жизни при лечении 1000 больных.З метою вторинної профілактики інсульту найбільш часто використовуються три антитромботичних препарати: аспірин, дипіридамол і клопідогрель. За результатами багатьох клінічних досліджень встановлено, що аспірин і клопідогрель є ефективними, але обидва мають потенційно серйозні побічні ефекти, проте клопідогрель дорожчий, ніж аспірин. Наведені результати оцінки ефективності витрат використання антиагреганта клопідогрелю у порівнянні з ацетилсаліциловою кислотою у хворих з атеросклерозом судин з перенесеним ішемічним інсультом (ІІ), інфарктом міокарда (ІМ) та ураженням периферичних артерій для профілактики гострого ішемічного інсульту (ГІІ) та серцево-судинної смертності за результатами рандомізованого клінічного дослідження CAPRIE. Для фармакоекономічного аналізу були використані такі методи, як математичне моделювання дерево рішень та аналіз «витрати – ефективність». За результатами рандомізованого клінічного дослідження CAPRIE встановлено, що тривале застосування клопідогрелю у хворих з атеросклеротичними судинними захворюваннями є більш ефективним, ніж ацетилсаліцилової кислоти у зниженні комбінованого ризику ІІ, ІМ або судинної смерті. Загальний профіль безпеки клопідогрелю є таким, як і аспірину. Результати фармакоекономічного аналізу свідчать, що використання клопідогрелю як антиагрегантного засобу у хворих на серцево-судинні захворювання з метою профілактики інсульту в порівнянні з ацетилсаліциловою кислотою є більш витратним для платника, проте гарантує додаткову ефективність – два додатково збережених життя при лікуванні 1000 хворих