Kyivan Academy (E-Journal) / Київська Академія
Not a member yet
101 research outputs found
Sort by
Співочі книги у василіянських монастирях Руської провінції другої половини XVIII — початку ХІХ ст. (цивілізаційнi зміни в церковно-музичнiй сфері)
Full text linkThis article offers an analysis the of church music books of the Basilian monasteries of the Rus province in the second half of the 18th— early 19th centuries. Publishing activities of the printing house in Pochayiv Basilian Monastery is described, based on studying the monastery inventories. Publishing targeted on music books, in particular printing so called «Irmola» — multy-genre books, which is a specific Ukrainian type of the church singing book. The article also focuses on the influences of the Basilian Order on the spread of Western Christian cultural influences in the second half of the 18th century.Статтю присвячено аналізові церковно-музичних книг василіянських монастирів Руської провінції другої половини XVIII — початку ХІХ ст. На підставі монастирських інвентарів висвітлюється діяльність друкарні Почаївського василіянського монастиря, яка, серед іншого, спеціалізувалася на виданні музичних книг, зокрема Ірмолоїв— поліжанрових збірників, що властиві українському типові церковно-співочої книги. У статті наголошено також на ролі Василіянського Чину в поширенні західно-християнських культурних впливів упродовж другої половини XVIII cт
Рукопис Йоана Дамаскіна зі збірки Києво-Софійського монастиря в контексті українських навчальних та перекладацьких осередків 1570-х —1580-х рр.
Full text linkThe article considers Cyrillic manuscript of John Damascene’s theological work of the 1570–1580s from the funds of V.I. Vernadsky National library of Ukraine. This artifact came from Kyiv St. Sophia monastery collection, was introduced into scientific circulation long time ago, and is well known among researchers. The preparation of this edition of John Damascene’s theological work widely spread in Orthodox community and amended with text additions according to the Latin and Greek edition, is considered to be connected with Russian emigrant Prince A.M. Kurbsky’s activity. Despite that, the codex studies still have lacunas, because according to a complex of features and analogy to the manuscript of Symeon the Metaphrast, the writing of the codex in question should be attributed directly to Volhynia circle of Russian emigrant A.M. Kurbsky in Mylianovychi or in Kovel, and it should be given a status of one of the few autographs of this scholarly center. The manuscript was written by several chancery cursive handwritings, common for the Rus-language commercial documentation of that time, from Ukrainian lands as well. The artifact contains traces of unfinished proofreading, translation, and commenting. The complex of its codicology, textology, filigranology studies raises a question of identification of a scholarly center, other than A.M. Kurbsky’s one. This center functioned in the 1570–1580s, apparently on Volhynia territory, and its members would deal with translation and proofreading of the most prominent theological works, rewriting them with the professional scribe’s handwritings. Considering the character of writing, the attempt was made to assimilate this manuscript to chancery documentation, for instance with Volodymyr Grodsk’s books. In addition, we tried to find more manuscript artifacts with a similar topic, time, and form of writing. In a wider context, the exploration of John Damascene’s manuscript and other artifacts features leads to posing the question whether these texts were created during the work process of the educational centers (proto-schools) in the chancery circle of that time.У статті проаналізовано кириличний рукопис богословської праці Йоана Дамаскіна з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Пам’ятка походить зі збірки Києво-Софійського монастиря, давно введена у науковий обіг і відома дослідникам. Підготовку редакції твору, що постала внаслідок доповнення тексту за латинським та грецьким виданням, пов’язують з волинським гуртком російського емігранта князя А.М. Курбського в Миляновичах чи в Ковелі, і вона отримала статус одного з нечисленних автографів цього книжного осередка. Рукопис написано кількома канцелярськими курсивними почерками, характерними для тогочасної руськомовної ділової документації з українських теренів.Пам’ятка містить сліди редакційної, перекладацької і коментаторської роботи в незавершеній стадії. Комплекс її кодикологічних, текстологічних і філігранологічних ознак насуває питання про ще один книжний осередок 1570-х — 1580-х рр., вірогідно, на волинських теренах, відмінний від гуртка Курбського, учасники якого займалися перекладом і редагуванням найпопулярніших богословських праць. Було здійснено спробу зблизити рукопис за характером написання з канцелярською документацією, зокрема, з Володимирськими ґродськими книгами, а також виявити інші рукописні пам’ятки, близькі до нього за тематикою, часом та формою написання. У ширшому контексті дослідження особливостей рукопису Йоана Дамаскіна та інших пам’яток спонукає до постановки питання про те, чи не постали ці тексти в процесі функціонування тогочасних освітніх осередків у канцелярському середовищі
Авторські коментарі та примітки у книгах Норберта Ґоліховського (1848–1921)
Full text linkThe article addresses handwritten notes from the books of Lviv Bernardine monk, Norbert Golichowski. The books are stored in the Scientific Library of Ivan Franko National University of Lviv. Eleven books in ten volumes are identified to have the author’s notes. The date of their creation is determined. The author also identifies the books which Norbert Golichowski referred to in his notes. The Appendixes include the notes with biographic information and the notes that acknowledge provenance of the books. They also contain the author’s photographs glued into the books and the prayer to honour the Blessed Bernardine Wladyslaw of Gelniów.У розвідці проаналізовано рукописні примітки з книг львівського бернардинця Норберта Ґоліховського. Книги зберігаються у Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка. Як авторські примірники, ідентифіковано 11 книг у 10 томах. Встановлено час створення рукописних приміток та ідентифіковано книги, на які Норберт Ґоліховський посилається у примітках. У додатках опубліковано примітки, що містять біографічну інформацію, підтверджують провінієнцію книг, вклеєні до книг фотографії автора та молитву на вшанування бернардинського блаженного Владислава з Ґельньова
Шеретюк, Руслана, і Стоколос, Надія. «Pietas et Litterae» («Благочестя та Освіта»). Культурно-освітня діяльність ордену піарів на Волині (кінець XVII — перша третина ХІХ ст.) (Рівне: О. Зень, 2018), 289 с.
Full text linkBook review: Sheretiuk, Ruslana, and Stokolos, Nadiia. «Pietas et Litterae» («Blahochestia ta Osvita»). Kulturno-osvitnia diialnist ordenu piariv na Volyni (kinets XVII — persha tretyna ХІХ st.) (Rivne: O. Zen, 2018), 289 s.Рецензія на книгу: Шеретюк, Руслана, і Стоколос, Надія. «Pietas et Litterae» («Благочестя та Освіта»). Культурно-освітня діяльність ордену піарів на Волині (кінець XVII — перша третина ХІХ ст.) (Рівне: О. Зень, 2018), 289 с
Склокін, Володимир. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство (Львів: Видавництво УКУ, 2019), 268 с.
Full text linkBook review: Sklokin, Volodymyr. Rosiiska imperiia i Slobidska Ukraina u druhii polovyni XVIII st.: prosvichenyi absoliutyzm, imperska intehratsiia, lokalne suspilstvo (Lviv: Vydavnytstvo UKU, 2019), 268 s.Рецензія на книгу: Склокін, Володимир. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство (Львів: Видавництво УКУ, 2019), 268 с
Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р.
Full text linkBook review: Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р.Рецензія на книгу Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р
Музична культура Чернігівського колеґіуму в світлі нових джерел
Full text linkThe reason for writing the article was the musical manuscript (Kant) found by Lyudmila Posokhova, which for a long time was considered lost. The uniqueness of this monument is that it is the only preserved sheet music example from the early modern period school performances from Ukrainian Orthodox educational institutions, in particular, the Chernihiv College. The manuscript dates from 1706. All other musical works of this type are preserved without notes, only with the verbal text. The most likely author(s) of the edging was one of the teachers or students of the rhetoric class. The study of the musical manuscript in the context of the history of the musical culture of the Chernihiv College suggests that the edging could be performed with the accompaniment of one musical instrument (lute) or an entire ensemble. In addition to exploring the musical theoretical and structural features of the work, the article presents information about singers of archbishops of Chernihiv, student-singers, the play of students on various musical instruments, as well as music practice in traveling groups.Підставою для написання статті стало віднайдення Людмилою Посоховою нотного канта з рукопису, який тривалий час вважали втраченим. Унікальність цієї пам’ятки, датованої 1706 роком, полягає у тому, що це єдиний збережений нотний зразок зі шкільних вистав ранньомодерної доби в українських православних навчальних закладах. Решта музичних творів такого типу дійшли до нас без нот, лише з вербальним текстом. Найвірогіднішим автором (авторами) канту був хтось із викладачів або студентів класу риторики. Дослідження нотного рукопису в контексті історії музичної культури Чернігівського колеґіуму дозволяє припустити, що кант виконували у супроводі або одного музичного інструменту (лютні), або цілого інструментального ансамблю. Крім аналізу музично-теоретичних та структурних особливостей твору, у статті наведено відомості про співаків чернігівських архиєпископів, студентів-співаків, про гру студентів на різних музичних інструментах, а також про музичну практику мандрівних гуртів
Варлаам Голенковський та його записи курсів філософії і теології, що їх викладав у Києво-Могилянському колеґіумі Стефан Яворський (1691–1697)
Full text linkThis paper introduces unknown manuscripts to researchers, which contain records of a philosophical course (1691/2–1692/3) and theological courses (1693/4–1696/7) taught in Kyiv-Mohyla College by Stephan Jaworsky. The manuscripts are kept in the National Library of the Russian Federation in Saint-Petersburg. It has been found out that these records were made by a student Basil Holenkowsky by name, who ended his life under the name of Barlaam as an Archimandrite of the monastery on Kiy-island in Onega lake in 1722. The study of his biography allows to clear up some codicological features of the manuscripts when and where they were bound and the history of the manuscripts when and how they got into the National Library of the Russian Federation. A new analysis of sources, even of those already known to historians, also may support an interpretation of facts of life of this person and his acts not only within the framework of the traditional historiography of the 19th century, but also as a concsious choice of a person who followed pragmatic considerations. On the other hand, the brought to light manuscripts allow not only to argue when Holenkowsky attended the Kyiv College but also to assume hypothetically when he could enter the college, who were his fellow-students, and how that could have affected his future. The manuscripts from Petersburg contain signs of the dates and authorship of these courses inside, which are not found in other known records. If one compares these manuscripts with other records of these courses, they can note that the record of the philosophy course is complete, while the one of theology doesn’t contain some parts of the course taught during the forth year. That can be interpreted as a sign of Holenkowsky’s not having attended the forth year of this course.Це дослідження вводить у науковий обіг невідомі рукописи курсів філософії (1691/2–1692/3 н. рр.) та теології (1693/4–1696/7 н. рр.), що викладав у Києво-Могилянському колегіумі Стефан Яворський. Вони зберігаються в Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург). Встановлено, що записи зробив студент Василь Голенковський (чернече ім’я — Варлам), який завершив земний шлях у 1722 р. архимандритом Кийського монастиря в Онезькій губі Білого моря. Вивчення його біографії дає змогу з’ясувати кодикологічні особливості (коли і де було переплетено) та історію (як і коли потрапили до Російської національної бібліотеки) манускриптів. Аналіз навіть відомих джерел допомагає зрозуміти, що впливало на вибір Голенковського, наскільки він був свідомим та прагматичним, а це дозволяє відійти від традиційних пояснювальних схем XIX ст.Виявлені рукописи також допомагають встановити, коли саме Голенковський розпочав студії у Київському колегіумі, хто навчався разом з ним і як це могло вплинути на його кар’єру в Росії. Вони мають «внутрішні» свідоцтва датування та авторства курсів, яких немає в інших відомих джерелах. Порівняння петербурзьких манускриптів з іншими записами показує, що фіксація філософських викладів повна, але бракує частини теологічного курсу за четвертий рік, найвірогідніше тому, що Голенковський тоді не навчався
Коли і хто вперше прочитав у КиєвоМогилянському колегіумі повний богословський курс?
Full text linkAlready in the 19th century pioneer scholars investigated the issue of the beginning of theological courses in Kyiv in the Mohylian Academy. By the end of the 19th century there was general consensus that teaching of theology was included in the curriculum practically since the very beginnings of the «Latin schools». However, the researchers’ conclusions are challenged by informations coming directly from the inside of the corporation of the Mohylian professors. Indeed, a sermon delivered by Stefan Javors’kyi in Baturyn in 1697 makes it possible to establish beyond any doubt that the first officially approved, complete course of theology was not held by Joasaf Krokovskyi, as it was supposed before, but by Stefan Javorskyi. The sermon he delivered for the feast of the Epiphany in January 1697 is followed by a hitherto unpublished dedication to Ivan Mazepa where the preacher informs the Hetman that a full course of theology has been held by himself in the Mohylian College in that academic year. Javors’kyi also expresses his gratitude for the support given by Mazepa to the enterprice. The mentioned fact is confirmed by other sources which have been ignored by historians to this day.Про викладання богослов’я в Києві йшлося вже в піонерських наукових дослідженнях історії Могилянської академії першої половини XIX ст. Практично відразу присутність теологічного курсу в навчальній програмі пов’язували зі статусом «латинських шкіл». На кінець XIX ст., здавалося, питання часу появи повного богословського курсу в Києві було остаточно вирішено. Втім, висновки дослідників підважує інформація з проповіді, виголошеної в Батурині у 1697 р. Цей голос «із середини» могилянської професорської корпорації дає змогу передатувати запровадження повних теологічних студій в колегіумі. Піонером чотирирічного богослов’я був не Йоасаф Кроковський, як вважалося до сьогодні, а Стефан Яворський. Це підтверджують, окрім прямо вказаних у проповіді даних, ще кілька джерел, що їх досі історики не зауважували
Цитати з Пісні над Піснями та Одкровення в руських гоміліях на Успення (XVII ст.): між латинськими впливами і тяглістю візантійської моделі
Full text linkThe aim of this study is to investigate a group of nine early modern Ruthenian homilies dedicated to the Marian feast of the Dormition, while focusing on both the liturgical and extra-liturgical sources of their Biblical quotations. One feature of these texts is the presence of such Biblical quotations as Song of Songs 6, 9 («who is she that looketh forth as the morning») and Apocalypse 12, 1 («and there appeared a great wonder in heaven: a woman clothed in the sun») which, while being an integral part of the Latin exegetical tradition of the Assumption, played just a marginal — if any — role in the Byzantino-Slavic liturgical tradition of the Dormition. The use of the Marian imagery modelled on the Song of Songs and the Apocalypse may be ascribed to the influence of either exegetic Comments to the Bible, such as those of Cornelius a Lapide, or Marian homiletic and exegetic literature produced in the West in the late Middle Ages and the Counter-Reformation. On the other hand, the tradition of Hesychasm — especially Theophilos Kokkinos’ Dormition Canon and Gregory Palamas’ Dormition homilies — may well represent a first step in extending the Marian reading of the Song of Songs to the Byzantine-Slavic area. Another question that is addressed in this paper is how the intellectual and ecclesiastical context in the Ukrainian lands, a distinctive feature of which was pluriconfessionalism and its close ties to Western Baroque, influenced the way in which these authors represented Mary.Стаття містить аналіз дев’яти українських гомілій XVII ст., присвячених Успенню Богородиці, — проповідей Лазаря Барановича, Йоаникія Ґалятовського, Леонтія Карповича, Антонія Радивилoвського, Кирила Транквілліона-Ставровецького та Симеона Полоцького. Проповіді Полоцького розглядаються як приклад текстів, написаних для московської публіки автором, вихованим у мультиконфесійному середовищі Речі Посполитої. Авторка зосереджує свою увагу на біблійних цитатах (особливо з Пісні над Піснями 6,9 та Одкровення 12), зокрема на їхніх літургійних і позалітургійних джерелах. У статті сформульовано гіпотезу, згідно з якою руські проповідники часто запозичували образи Богородиці з західних гомілетико-літургійних творів, що підтверджує низка текстуальних запозичень із творів католицької екзегетики, наприклад, Корнелія а Ляпіде, св. Бернарда та св. Бонавентури. Аналіз образу Богородиці здійснено в контексті співвідношення православ’я (включно з візантійською й ісихастською гомілетічною традицією) і католицизму в Україні XVII ст