Communications and Communicative Technologies (E-Journal - Dnipro National University)
Not a member yet
182 research outputs found
Sort by
Linguistic representation of gender in publications of Courier Krivbas magazine
No full textУ статті наголошено, що медіа є чи не основним каталізатором гендерних проблем, обгрутовано необхідність їх дослідження. Схарактеризовано українські літературно-художні часописи як медійні платформи для обговорення літературних процесів та книговидавання, які презентували читачам широку палітру нових письменницьких постатей, заборонених творів, стали репрезентантами стану у сфері продукування художніх текстів. На основі моніторингу художніх творів, опублікованих на сторінках літературно-мистецького журналу «Кур’єр Кривбасу» початку ХХІ ст., доведено, що мовна репрезентація гендеру відзначена відповідною стереотипізацією. Звернено увагу на явище сексизму в текстах, який оприявнено через родові іменники та займенники, що використовуються в чоловічому роді на позначення представників обох статей, спрощення мовних виявів та економію лінгвістичного ресурсу, стереотипний опис фізіологічних та психологічних якостей жінок, лексеми, що принижують їх гідність, та слова зневажливого характеру. Виокремлено лексичні лакуни та безеквівалентні слова на позначення професій чоловіків і жінок стосовно відсутності відповідника в іншій родовій приналежності, процес фемінітивізму як спосіб делакунізації, встановлено роль використання фемінітивів для закріплення соціального статусу жінок, способи їх творення (суфіксальний, словоскладання, калькування тощо).
У статті для проведення аналізу лінгвістичної репрезентації гендеру використано системно-структурний аналіз, функціональний підхід — до вивчення мовної специфіки художніх текстів, описовий метод — для інтерпретації маскулінних та фемінних стереотипів і їх прояву в мові, а також методи систематизації та узагальнення, контент-аналіз. The article emphasizes that media is almost the main catalyst of gender issues, and substantiates the need to explore them. It also characterizes Ukrainian fiction and literary periodicals as media platforms for discussion of literary processes and book publishing that introduced their readers to a wide range of new writers and previously prohibited works, and then became representatives of the state of affairs in the field of literary text creation. Based on the monitoring of artistic works published on the pages of the literary and artistic magazine Courier of Kryvbas at the beginning of the 21st century, it has been proven that the linguistic representation of gender is marked by the corresponding stereotyping. Attention is drawn to the phenomenon of sexism in the texts, which is manifested through generic nouns and pronouns used in the masculine gender to denote representatives of both sexes, simplification of language expressions and economy of linguistic resources, stereotypical description of physiological and psychological qualities of women, lexemes that degrade their dignity, and words of a derogatory nature. The lexical lacunae and non-equivalent words used to designate the professions of men and women due to the absence of a counterpart in other genders, the process of feminism as a method of delocalization, the role of using feminitives to consolidate the social status of women, the ways of their creation (suffixing, word formation, tracing, etc.) are identified.
In the article, for the analysis of the linguistic representation of gender, a system-structural analysis, a functional approach - to the study of the linguistic specificity of artistic texts, a descriptive method - for the interpretation of masculine and feminine stereotypes and their manifestation in language, as well as methods of systematization and generalization, content analysis were used
Сторітелінг як інструмент формування та підтримки організаційної культури в медичних закладах
Full text linkThe article discusses the role and importance of storytelling in the context of creating and maintaining organisational culture in the healthcare sector. Medical institutions are constantly solving complex tasks related to the provision of high-quality medical care and interaction with patients and staff. In this regard, storytelling is an important tool, aimed at strengthening cultural values and adjusting goals.
The study examines the nature of organisational culture, its main components and culture, its main components and the peculiarities of its formation and maintenance in medical institutions. Organisational culture affects all aspects of business processes and is an important element of corporate identity, in particular in the healthcare sector. healthcare.
The authors determine that storytelling as a communication tool has become an important part of business communication and management in recent decades part of business communication and management practice in recent decades. Storytelling can be used to form common values and create meaningful narratives that promote cultural change and support the organisational organisational identity of healthcare facilities.
Stories in healthcare facilities reveal the specifics and uniqueness of the organisation, help to distinguish it from competitors from competitors and create a competitive advantage in the market. They form the organisation’s identity and the loyalty of employees and customers. Storytelling has an impact on on the organisational culture of a medical institution, promotes stability and highlights the unique character of the organisation character of the organisation; it allows to form values, beliefs and needs of of employees based on the institution’s mission. Storytelling is important for understanding medical discourse and the system of narratives in healthcare organisations. It supports or discredits official narratives or discredit them, depending on the perception of stakeholders. It is important that storytelling in healthcare facilities is accessible to all stakeholders and promote internal identification and loyalty to the institution.
Thus, storytelling is an essential tool for building and maintaining organisational culture in healthcare facilities, helping to create a unique identity and competitive advantage.
The article aims to stimulating discussion of the experience of using storytelling and further research of this important aspect of management in the healthcare sector. of healthcare enterprises.У статті розглянуто роль та значення сторітелінгу в контексті створення та збереження організаційної культури у сфері охорони здоров’я. Медичні заклади постійно вирішують комплексні завданні, пов’язані з наданням високоякісної медичної допомоги та взаємодією з пацієнтами й персоналом. При цьому сторітелінг виступає як важливий інструмент, спрямований на зміцнення культурних цінностей та корегування цілей.
Під час дослідження розглянуто природу організаційної культури, її основні складники та особливості формування й підтримки в медичних установах. Організаційна культура впливає на всі аспекти бізнес-процесів і є важливим елементом корпоративної ідентичності, зокрема у сфері охорони здоров’я.
Авторами визначено, що сторітелінг як інструмент комунікації в останні десятиліття став важливою частиною бізнес-комунікації та управлінської практики. Сторітелінг може бути використаний для формування спільних цінностей та створення змістовних наративів, які сприяють впровадженню культурних змін та підтримують організаційну ідентичність медичних закладів.
Історії в медичних закладах розкривають специфіку та унікальність організації, допомагають відрізнити її від конкурентів і створюють конкурентну перевагу на ринку. Вони формують ідентичність організації та лояльність співробітників і клієнтів. Сторітелінг впливає на організаційну культуру медичної установи, сприяє стабільності та увиразнює неповторний характер організації; дозволяє формувати цінності, переконання та потреби співробітників на основі місії закладу. Сторітелінг важливий для розуміння медичного дискурсу та системи наративів у медичних організаціях. Він підтримує офіційні наративи або дискредитує їх, залежно від сприйняття стейкхолдерами. Важливо, щоб сторітелінг у медичних закладах був доступний для всіх стейкхолдерів і сприяв внутрішній ідентифікації та лояльності до установи.
Отже, сторітелінг є суттєвим інструментом для формування та підтримки організаційної культури в медичних закладах, допомагає створити унікальну ідентичність та конкурентну перевагу.
Стаття спрямована на стимулювання обговорення досвіду використання сторітелінгу та подальше дослідження цього важливого аспекту менеджменту підприємств сфери охорони здоров’я
До питання про ефективність радіослова в Україні 1926–1932 років
Full text linkУ статті розглянуто таке явище в історії українського національного інформаційного радіомовлення, як радіогазети. З’явившись у другій половині 20-х рр. ХХ ст., вони стали прообразом регулярного мовлення, становлення радіо як одного із засобів масової комунікації. Звернуто увагу на той факт, що ці найперші форми звернення до слухацької аудиторії, насамперед, задовольняли її потреби в забезпеченні вагомою суспільно-політичною інформацією, спричиняли результативну дію на слухачів, сприяли засвоєнню ними тогочасних соціальних цінностей. Наголошується на тім, що результативність мовленого в етері слова при його зверненні до масової аудиторії є однією із форм ефективності радіожурналістики. Окрему увагу присвячено започаткуванню інтерактивності мовлення радіогазет, що дістало розвиток у подальші роки й заклало підвалини для повноцінного інтерактивного мовлення ХХІ ст. Доведено, що завдяки активному залученню абсолютно всіх категорій і прошарків населення до оприлюднення критики та до простого прослуховування радіогазет влада встановлювала зворотний зв’язок із широкою аудиторією. Цьому слугувало чітке наповнення змістової частини радіогазет — йдеться про наявність матеріалів і програм різних типів мовлення, використання широкої жанрової палітри, розмаїта тематична спрямованість контенту задля задоволення інформаційних потреб різних категорій населення, розширення виховної функції радіогазет тощо. Простежуються чіткі паралелі між діяльністю радянської ідеологічної машини та тотальним контролем за радіомовленням На прикладі функціонування радіогазет здійснено спробу виокремити механізми досягнення ефективності радіослова в Україні.This article examines such a phenomenon in the history of Ukrainian national information radio broadcasting as radio newspapers. Having appeared in the second half of the 20s of the 20th century, they became a prototype of regular broadcasting, the formation of radio as one of the means of mass communication. Attention was drawn to the fact that these first forms of appeal to the listening audience, first of all, satisfied their needs to provide weighty social and political information, had a productive effect on the listeners, and contributed to their assimilation of contemporary social values. It is emphasized that the effectiveness of the word spoken on the air when addressing a mass audience is one of the forms of effectiveness of radio journalism. Particular attention is devoted to the beginning of the interactivity of broadcasting radio newspapers, which was developed in subsequent years and laid the foundations for full-fledged interactive broadcasting of the XXI century. It has been proven that the authorities established feedback with a wide audience thanks to the active involvement of absolutely all categories and strata of the population in publicizing criticism and simply listening to radio newspapers. This was served by a clear filling of the content part of radio newspapers - it is about the availability of materials and programs of various types of broadcasting, the use of a wide genre palette, various thematic orientations of content to meet the informational needs of different categories of the population, expansion of the educational function of radio newspapers, etc. Clear parallels between the activities of the Soviet ideological machine and the total control over radio broadcasting are traced. The goal of the study is to make an attempt to identify the mechanisms of achieving the effectiveness of the radio speech in Ukraine using the example of the operation of radio newspapers
The editorial structure of a modern domestic online publication: main development trends
Full text linkУ статті проаналізовано склад редакцій інтернет-медіа з визначенням основних тенденцій у розвитку таких колективів. На підставі дослідження зроблено висновок про доцільність виокремлення чотирьох умовних груп редакцій: із мінімальним числом працівників (до 5–6 осіб), невеликі (до 10–15 членів колективу), середні (до 25–30 осіб) та великі – понад 30 працівників. На кількісний склад редакцій, формування їх відділів впливають фінансування, масштаб поширення, тематична спрямованість видань, специфіка новинного продукту, який медіа готують для своєї аудиторії, відсоток авторських та запозичених в інших ЗМІ матеріалів та інші чинники.
Для мережевих медіа характерні риси як журналістських колективів традиційних ЗМІ (керівна й виконавська ланки, система редакторів, кореспондентів, класичні назви відділів – новин, економіки, освіти, політики – тощо), так і власне пов’язаних з інтернет-середовищем та відповідними форматом функціонування і характером виробленої новинної продукції. Ідеться передусім про властиві лише таким ЗМІ посади працівників (відповідальний за соцмережі, модератор, керівниця digital-напрямку тощо) і відділи редакції (техно, Youtube, SMM, блогів та інші).
Середньостатистична редакція сучасного українського сайту постає у вигляді колективу в межах 10–20 осіб, але з урахуванням вузької спеціалізації, регіональних особливостей та всеукраїнського масштабу їх кількість може суттєво змінюватися. Найпоширенішими в редакціях інтернет-медіа є посади керівника (головного редактора, шеф-редактора, директора), його заступника, редакторів відділів, редакторів, кореспондентів.
Роль редакцій у майбутньому посилюватиметься, оскільки їх діяльність безпосередньо має вплив на успішність медіа. Отож виникатиме потреба надалі ґрунтовно вивчати журналістський склад ЗМІ для отримання об’єктивних даних щодо природи та характеру функціонування медійних колективів.
Загалом редакційні системи інтернет-медіа – рухомі, зазнають постійних трансформацій, щоб успішно долати виклики часу та ефективно конкурувати на медіаринку.The article attempts to analyze the composition of Internet media editorial offices, highlighting the main trends in the development of such collectives. Based on the research, it was concluded that it is appropriate to distinguish four conditional groups of newsrooms: with a minimum number of employees (up to 5–6 people), small (up to 10–15 staff members), medium (up to 25–30 people) and large — with more than 30 employees. The quantitative composition of newsrooms and the formation of their departments are influenced by funding, the scale of distribution, the thematic focus of publications, the specificity of the news product that the media prepares for its audience, the percentage of original and borrowed materials from other media, and other factors.
Network media have the characteristics of both journalistic collectives of traditional mass media (management and executive ranks, a system of editors, correspondents, classical department names — news, economy, education, politics, etc.), as well as those actually related to the Internet environment and the corresponding format of functioning and the nature of the produced news products. This is primarily about the positions of employees (responsible for social networks, moderator, head of the digital direction, etc.) and editorial departments (techno, Youtube, SMM, blogs, etc.) that are unique to such mass media.
The average editorial staff of a modern Ukrainian website appears in the form of a team of 10–20 people, but taking into account the narrow specialization, regional features and the all-Ukrainian scale, their number can vary significantly. The most common positions in Internet media editorial offices are the positions of manager (chief editor, director), his deputy, department editors, editors, and correspondents.
The role of editorial offices will increase in the future, as their activities directly affect the success of the media. Therefore, there will be a need to thoroughly study the composition of mass media teams in order to obtain more objective data regarding their nature and functioning.
In general, editorial systems of Internet media are mobile and undergo through constant transformations in order to successfully overcome the challenges of time and compete effectively on the media market
Formation of security competences of students of the specialty 061 Journalism focusing on the challenges of the Russian-Ukrainian war
Full text linkУ статті виокремлено фізичний, психологічний, цифровий, правовий складники безпекової парадигми сучасної вищої освіти, обґрунтовано нові вимоги до формування безпекових компетентностей здобувачів вищої освіти відповідно до змін у медійній практиці. Актуалізовано важливість безпекових компетентностей у процесі підготовки випускників спеціальності 061 Журналістика з огляду на виклики російсько-української війни, окреслено потребу їх переосмислення, а відтак унесення змін до освітньо-професійних програм, робочих навчальних програм та наповнення окремих фахових дисциплін. За результатами контент-аналізу освітніх та робочих програм підготовки бакалаврів журналістики в ТНПУ ім. В. Гнатюка упродовж 2019–2022 н. р. простежено тенденцію до поетапного збільшення аудиторної форми роботи в структурі окремих фахових дисциплін. Наголошено, що в її сегменті збільшено частку практичних занять, під час яких студенти в наближених до виробничих умов реаліях мають змогу глибше засвоїти теоретичний матеріал та відпрацювати фахові навички; з метою вироблення в студентів-журналістів навичок критичного мислення, введено медіаосвітній комплекс вибіркових дисциплін («Медіаосвіта» / «Інфомедійна грамотність» / «Інформаційна гігієна»); а також внесено зміни до чинних робочих програм окремих курсів, які спрямовані на відпрацювання алгоритму підготовки журналіста виконувати професійні завдання з урахуванням безпекового складника як на особистому, так і загальнодержавному рівнях. Виділено безпекові компетентності окремих дисциплін, які формуються наскрізно впродовж реалізації структури ОПП «Журналістика» та спрямовані на розвиток фахових компетентностей (hard skills) та соціально-психологічних умінь і навичок (soft skills), необхідних для оперативного реагування на актуальні потреби в майбутній професійній діяльності, запропоновано уточнення окремих із них.The article singles out the physical, psychological, digital, and legal components of the security paradigm of modern higher education, substantiates the new requirements for the formation of security competencies of students of higher education in accordance with changes in media practice. The importance of security competencies in the process of training graduates of the specialty 061 Journalism in view of the challenges of the Russian-Ukrainian war is updated, the need for their rethinking is outlined, and therefore changes are made to educational and professional programs, work training programs and the filling of individual professional disciplines. According to the results of the content analysis of the educational and work programs for the preparation of bachelors in journalism at the Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University during 2019-2022 academic years a trend towards a gradual increase in the classroom form of work in the structure of individual professional disciplines was observed. It is emphasized that in its segment the share of practical classes has been increased, during which students in realities close to production conditions have the opportunity to learn theoretical material more deeply and practice professional skills; in order to develop critical thinking skills in journalist students, a media education complex of selective disciplines was introduced ("Media education" / "Information literacy" / "Information hygiene"); as well as changes were made to the current work programs of individual courses, which are aimed at working out the algorithm for preparing a journalist to perform professional tasks taking into account the security component at both the personal and national levels.The security competences of individual disciplines are highlighted, which are formed throughout the implementation of the educational and professional program «Journalism» and are aimed at the development of professional competences (hard skills) and social and psychological abilities and skills (soft skills) necessary for prompt response to current needs in future professional activity, clarification of some of them is proposed
Конфесійне паломництво в Україні та Німеччині як c оціально комунікаційна взаємодія в контексті сучасних трансформацій
Full text linkThe article emphasizes that confessional pilgrimage as a social and communicative interaction in the context of modern transformations includes new approaches in Ukraine and Germany. The author describes pilgrimage trips to the cities and villages of Transcarpathia and Bavaria, taking into account the specifics of the routes and socio-communication features. Ukraine should be able to attract foreign and domestic tourists with its historical heritage. In addition, all monuments should be restored in accordance with the relevant programs and laws and be able to be maintained, developed and maintained at the expense of tourists. In addition, it should always be remembered that everything starts with culture in general and the attitude towards cultural monuments in particular. It is important to respect both the educational and cultural heritage of the country, and especially in times of war.
Pilgrimage guidebooks, as well as specialized, documentary, and feature films on relevant topics, stories, and interviews with other pilgrims about making sacred journeys, are of great importance for making a pilgrimage. Therefore, writing a guidebook is appropriate from the point of view of social communication, and it is in this plane that the author tries to reveal the significance of this means of communication through the collection of information, analysis of sources, visits to sacred places, photos, and videos. The development of a guide to pilgrimage sites in the cities and villages of Transcarpathia, as well as cities and villages of Bavaria, is a necessary part of the author's educational research.
The article uses cultural, comparative, and religious studies methods, which allowed the author to analyze issues of religious tourism, pilgrimage taking into account the specifics of this sphere. The author also used historical, systemic and informational approaches.У статті наголошено, що конфесійне паломництво як соціально-комунікаційна взаємодія в контексті сучасних трансформацій включає нові підходи на території України та Німеччини. Автором описані паломницькі подорожі до міст та сіл Закарпаття та Баварії із урахуванням специфіки маршрутів та соціокомунікаційних особливостей. Україна повинна мати можливість приваблювати іноземних та внутрішніх туристів своєю історичною спадщиною. Крім того, всі пам'ятки мають бути відреставровані за відповідними програмами та законами і мати можливість підтримуватися, розвиватися та утримуватися за рахунок коштів туристів. Необхідно поважати культурну спадщину країни, а під час війни особливо, оскільки завдяки культурній спадщині і її збереженню будуть передаватись традиції і самі пам’ятки як об’єкти релігійної й культурної спадщини майбутнім поколінням нашої країни.
Велике значення для здійснення паломництва мають путівники, а також спеціалізовані, документальні та художні фільми на відповідну тематику, розповіді, інтерв'ю інших паломників про здійснення сакральних подорожей. Тому написання путівника є доречним з точки зору соціальної комунікації, і саме в цій площині автор намагається розкрити значення цього засобу комунікації через збір інформації, аналіз джерел, відвідування сакральних місць, фото- та відеоматеріали. Тому розробка путівника паломницькими місцями міст і сіл Закарпаття, а також міст і сіл Баварії є необхідною частиною просвітницьких досліджень автора.
У статті використано культурологічний, порівняльний, релігієзнавчий методи, що дозволило проаналізувати проблеми релігійного туризму з урахуванням специфіки цієї сфери. Автор також використовував історичний, системний та інформаційний підходи
Ukrainian Marketing: Present and Prospects: Review of the book: O. Filanovskyi. Cargo marketing and Ukraine / trans. Ukrainian O. Zhurenko. — Kharkiv: VD "Fabula", 2021. — 144 p.
Full text linkВ рецензії на книгу О. Філановського «Карго-маркетинг і Україна» (Харків: Фабула, 2021) зосереджено увагу на практиках українського маркетингу, його стереотипах та забобонахThe review of O. Filanovsky's book «Cargo Marketing and Ukraine» (Kharkiv: Fabula, 2021) focuses on Ukrainian marketing practices, stereotypes, and prejudices
Новітні дидактичні засоби в медіаосвіті (на прикладі мультимедійного лонгріду)
Full text linkThe article presents a multimedia longread as a means of implementing effective media education practice. The idea of using this multimedia technology for the formation of media competence of media education students is substantiated. Emphasis is placed on its components — information, analytical skills; historical and journalistic knowledge; creative qualities. It is proved that multimedia longread is an effective communication tool that has significant information and suggestive potential. The key multimedia elements (audio, video, infographics, game techniques, feedback) are characterized in terms of their application in media education activities. The architectonics and options for the content of the longread dedicated to prominent Ukrainian publicists are proposed. The expediency of the choice and importance of the declared figures for media education studies is substantiated. The article pays considerable attention to the current state of media education, highlighting those challenges of the globalized infospace that force media educators to review educational tasks and tools. A conclusion is made about the effectiveness of the use of innovative media in media education, which corresponds to the peculiarities of the "digital" perception of information by new generations, characterized by multichannel reception and interactive interaction. It is indicated that the appeal to the journalistic works of Vyacheslav Chornovil will allow to actualize the values of national culture in media educational practices, to increase the prestige of Ukrainian-language communication, to attract students to get acquainted with the best examples of journalism, which can be decisive for assessing current communication processes. It is noted that media competence as a target result of media education will allow specialists in various fields to navigate the innovative media environment and productively apply its achievements.У статті представлено мультимедійний лонгрід як засіб здійснення ефективної медіаосвітньої практики. Обґрунтовано ідею використання цієї мультимедійної технології для формування медіакомпетенції здобувачів медіаосвіти. Акцентовано на таких її складниках — інформаційні, аналітичні навички; історико-журналістські знання; творчі якості. Доведено, що мультимедійний лонгрід є ефективним комунікаційним інструментом, що має значний інформацієтвірний та сугестивний потенціал. Схарактеризовано ключові мультимедійні елементи (аудіо, відео, інфографіка, ігрові техніки, засоби зворотного зв’язку) в аспекті застосування їх у медіаосвітній діяльності. Запропоновано архітектоніку і варіанти змістового наповнення лонгріду, присвяченого видатним українським публіцистам. Обґрунтовано доцільність вибору й вагомість заявлених постатей для медіаосвітнього студіювання. Значну увагу в статті приділено сучасному стану медіаосвіти, висвітленню викликів глобалізованого інфопростору, які змушують медіапедагогів переглядати освітні завдання та інструментарій. Зроблено висновок про ефективність застосування в медіаосвіті інноваційних медіазасобів, що відповідають особливостям «цифрового» сприйняття інформації новим поколінням, характеризуються багатоканальністю рецепції та можливостями інтерактивної взаємодії. Вказано, що звернення до публіцистичного доробку В’ячеслава Чорновола дозволить актуалізувати в медіаосвітніх практиках цінності національної культури, підвищити престижність україномовного спілкування, залучити здобувачів до ознайомлення із кращими зразками публіцистики, що можуть стати визначальними для оцінювання поточних комунікаційних процесів. Зазначено, що медіакомпетентність як цільовий результат медіаосвіти дозволить фахівцям різних галузей орієнтуватися в інноваційному медіасередовищі та продуктивно застосовувати його здобутки
Stylistically reduced language innovations in the communication of vaccination opponents and corona skeptics on Ukrainian YouTube
Full text linkПід час епідемії COVID-19 в Україні з’явився антивакцинаторський рух, завданням якого стало поширення на масову аудиторію неправдивої інформації щодо хвороби та запобіжних засобів від неї. Противники вакцинації об’єднуються навколо блогерів, що активно генерують фейки та маніпулюють думкою аудиторії. Швидке просування теорій ковід-дисидентів призвело до високих рівнів суспільної шкоди, а саме зриву кампанії вакцинації, через що Україна має високу смертність від коронавірусу. Ще одним важливим аспектом шкоди поширення антивакцинаторського руху є те, що вже доведений його зв’язок з інформаційною операцією країни-агресора, спрямованою на максимальне зменшення рівня вакцинації. Перед суспільством постала проблема протистояння маніпулятивним технологіям та поширення дезінформації. Тому метою статті стало простежити феномен використання стилістично знижених мовних новотворів як елементів маніпуляції та комунікації коронаскептиків у мережі YouTube. Використовуючи методи аналітичного моніторингу та контекстуального аналізу контенту противників вакцинації, автори з’ясували, що блогери YouTube каналів із метою усунення модерації та блокування медіаконтенту створили низку мовних новотворів на позначення понять, пов’язаних як із самим захворюванням, так і з заходами протидії ньому — вакцинації, масковому режиму тощо. Виявлені під час дослідження неологізми було класифіковано та розділено за принципом позначуваних ними реальних термінів та явищ, проаналізовано їхній словотвір та емоційний вплив. Зокрема з’ясувалося, наприклад, що для позначення самої хвороби ковід-дисиденти використовують зневажливі пароніми та перифрази, таким чином закріплюючи в аудиторії меседж про те, що SARS-CoV–2 є не більш загрозливим, ніж будь-який інший вірус. У результаті розвідки зроблено висновок про використання стилістично знижених новотворів для применшення загрози COVID-19, натяку на штучність хвороби, а також для уникнення автоматичної модерації з боку YouTube.During the COVID-19 epidemic, an anti-vaccination movement appeared in Ukraine, the task of which was to spread to a mass audience false information about the disease and preventive measures against it. Opponents of vaccination unite around bloggers who actively generate fakes and manipulate the opinion of the audience. The rapid promotion of dissident covid theories has led to high levels of public harm, namely the disruption of the vaccination campaign, which is why Ukraine has a high death rate from coronavirus. Another important aspect of the damage caused by the spread of the anti-vaccination movement is that its connection with the information operation of the aggressor country, aimed at maximally reducing the vaccination rate, has already been proven. Society faced the problem of resisting manipulative technologies and the spread of disinformation. Therefore, the purpose of the article was to trace the phenomenon of using stylistically reduced language innovations as elements of manipulation and communication of corona skeptics on the YouTube network. Using methods of analytical monitoring and contextual analysis of the content of opponents of vaccination, the authors found out that bloggers on YouTube channels, in order to eliminate moderation and blocking of media content, created a number of linguistic innovations to denote concepts related to both the disease itself and measures to combat it — vaccination, mask regimen, etc. The neologisms discovered during the research were classified and divided according to the principle of real terms and phenomena denoted by them, and their wording and emotional impact were analyzed. In particular, it turned out, for example, that to refer to the disease itself, covid-dissidents use derogatory paronyms and paraphrases, thus fixing in the audience the message that SARS-CoV-2 is no more threatening than any other virus. As a result of the investigation, it was concluded about the use of stylistically reduced new works to minimize the threat of COVID-19, hint at the artificiality of the disease, and also to avoid automatic moderation by YouTube
Visualization of information in data journalism: bibliometric analysis of scientific research
Full text linkImprovement in the conditions of digital progress of visualization mechanisms and tools in data journalism leads to the growth of scientific interest in this aspect. The article aims to carry out a comprehensive bibliometric analysis of scientific research related to information visualization in data journalism and to identify new trends in this media segment. Scientific publications indexed in the scientometric database Scopus were chosen as the empirical base of the study. In total, 179 articles published between 2008 and 2022 were analyzed. Multilevel bibliometric (Scopus tools), comparative (Google Trends), and cluster (VOSviewer) analyzes were used to provide a methodological basis. The research results show a gradual increase in the number of scientific publications related to visualization in data journalism, and the peak of scientific activity falls in 2020. During the research, significant interest in the concepts of "visualization," "journalism," "big data," and "open data" was revealed » and investigated the nature of the connection between them. Analytical tools of the VOSviewer software were used to analyze co-citations by keywords, which made it possible to build a map of the network connection between the main concepts of data visualization in data journalism and to identify clusters (scientific directions) of research on this topic. The evolutionary-temporal analysis and the analysis of inter-cluster connections made it possible to identify new and little-explored areas of scientific research. The results of the bibliometric analysis can be used as a methodological basis for further scientific research or applied to the construction of modern visual objects in data journalism.Удосконалення в умовах цифрового прогресу механізмів та інструментів візуалізації в журналістиці даних зумовлює зростання наукового інтересу до цього аспекту. Стаття має на меті здійснити комплексний бібліометричний аналіз наукових досліджень, що стосуються візуалізації інформації в журналістиці даних, та виявити нові тренди в цьому медійному сегменті. Емпіричною базою дослідження було обрано наукові публікації, проіндексовані в наукометричній базі Scopus. Загалом було проаналізовано 179 статті, опубліковані в період з 2008 по 2022 рр. Для забезпечення методологічної основи застосовано багаторівневий бібліометричний (інструменти Scopus), компаративний (Google Trands), кластерний (VOSviewer) аналізи. Отримані результати дослідження демонструють поступальне збільшення кількості наукових публікацій, що стосуються візуалізації в журналістиці даних, пік наукової активності припадає на 2020 р. Під час дослідження було виявлено значний інтерес до понять «visualization», «journalism», «big data», «open data» та досліджено характер зв’язку між ними. Аналітичними інструментами програмного забезпечення VOSviewer було проведено аналіз співцитувань за ключовими словами, що дозволило побудувати мапу мережевого зв’язку між основними поняттями візуалізації в журналістиці даних та виділити кластери (наукові напрямки) досліджень цієї тематики. Еволюційно-часовий аналіз та аналіз міжкластерних зав’язків дозволив ідентифікувати нові та малодосліджені напрямки наукового пошуку. Результати бібліометричного аналізу можуть бути використані як методологічна основа для подальших наукових досліджень або застосовані для побудови сучасних візуальних об’єктів у журналістиці даних