Communications and Communicative Technologies (E-Journal - Dnipro National University)
Not a member yet
182 research outputs found
Sort by
Means of audience interest in online interviews
Full text linkIn the proposed study, the author attempted to analyze interviews in network media from the point of view of audience interest. In particular, based on the processing of materials in the specified genre posted on the "Ukrainian Pravda" website, the means that authors mainly resort to in order to attract as much attention as possible to the readers are singled out. Based on processing more than fifty interviews with various heroes on various topics, it was established that the interviews published on the website of the specified edition during 2018-2022 are mature genre publications. A typical structure characterizes such materials. They appear in the form of a long, clearly structured conversation, divided into micro-topics, which serves as an additional means of engaging the audience. The heroes of the publications answer questions that are important to her, express their opinions, give evaluations regarding current, exciting events, processes, and phenomena. Professional preparation of the authors for the interview (as evidenced by the prepared questions), selected topics with subtopics for conversation are the means of interest of the readers. The use of informational and quotational insets, headings, their characteristic words and expressions that attract attention due to their semantics, professionally taken photos, presented drawings, graphics, videos, captions to them, text subtitles - these are all things that strengthen the perception of author’s materials in interview genre. Another defining feature of these publications is their information saturation, wealth of facts. Collectively used means of engaging the audience serve as a good basis for creating a high-quality creative product.At the same time, under conditions of diversification of the species palette of headlines, the use of the main idea of a conversation with an emphasis on relevance will further contribute to the popularity of the interview among visitors to the "Ukrainian Pravda" website. Such publications are a good example for novice journalists of how to conduct interviews, prepare for them, and build a questioning strategy.У пропонованому дослідженні автор здійснив спробу проаналізувати інтерв’ю в мережевих медіа з погляду зацікавлення аудиторії. Зокрема, на основі опрацювання матеріалів у зазначеному жанрі, розміщених на сайті «Українська правда», виокремлено ті засоби, до яких переважно вдаються автори з метою привернути якомога більшу увагу читачів. На підставі опрацювання понад п’ятдесяти інтерв’ю з різними героями на різні теми встановлено, що опубліковані на сайті зазначеного видання інтерв’ю впродовж 2018–2022 років є зрілими жанровими публікаціями. Для таких матеріалів характерна типова побудова. Вони постають у вигляді розлогої, чітко структурованої розмови, розподіленої на мікротеми, що слугує додатковим засобом зацікавлення аудиторії. Герої публікацій відповідають на важливі для неї запитання, висловлюють думки, дають оцінки стосовно актуальних, цікавих подій, процесів, явищ. Засобами зацікавлення читачів виступає фахова підготовка авторів до інтерв’ю (про що свідчать підготовлені запитання), обрані теми з підтемами для розмови. Використання інформаційних і цитатних врізів, заголовків, характерних у них слів і виразів, які своєю семантикою привертають увагу, професіонально зняті світлини, представлені малюнки, графіка, відео, підписи до них, текстові підзаголовки, — це все те, що посилює сприйняття авторських матеріалів у жанрі інтерв’ю. Інша визначальна риса цих публікацій — їх інформаційна насиченість, багатство фактів. Сукупно використані засоби зацікавлення аудиторії слугують хорошою основою для створення якісного творчого продукту. Воднораз за умов урізноманітнення видової палітри заголовків, використання в них основної ідеї розмови з акцентом на актуальності ще більше сприятиме популярності інтерв’ю серед відвідувачів сайту «Українська правда». Такі публікації є хорошим прикладом для журналістів-початківців, як потрібно робити інтерв’ю, готуватися до них, вибудовувати запитальну стратегію
District press of Ternopil region in the media discourse of Ukraine: formation and functioning
Full text linkВ умовах сучасного інформаційного простору, коли активно відбувається перехід до цифрових масмедіа, зменшується кількість традиційної друкованої газетної періодики. У статті аналізується процес становлення та функціонування районної преси Тернопільщини, концептуально осмислюється її місце в загальноукраїнському інформаційному просторі. Запропоновано умовний поділ території Тернопільської області на три медіарайони: північний, центральний і південний. Північний медіарайон ‒ це районні газети «Народне слово», «Голос Лановеччини», «Новини Шумщини», «Діалог». До складу центрального входять «Зборівська дзвіниця», «Бережанське віче», «Вільне слово», «Земля Підгаєцька», «Воля», «Подільське слово», «Гомін волі», «Вісник Надзбруччя». Південний включає районні газети «Галицький вісник», «Нова доба», «Колос», «Вісті Придністровʼя» і «Голос народу». На основі моніторингу проаналізовано їх комунікативний потенціал, висвітлено динаміку історичного розвитку кожного видання та схарактеризовано структуру. Наголошено, що регіональна преса є унікальним масовокомунікаційним і соціокультурним феноменом, посідає важливе місце в духовному, громадсько-політичному, історичному та культурному житті України. Районна періодика як один із її сегментів належить до інформаційних джерел, які сьогодні набувають особливого значення і потребують усебічного вивчення. Зроблено висновок, що районні газети Тернопільщини початку ХХІ ст. є суттєвим сегментом інформаційного простору України, чи не єдиним документальним «супроводом» знакових подій у регіоні та важливим джерелом інформації про історію, культуру, етнографію краю, функціонування місцевих державних установ тощо. Місцева преса досліджуваного періоду є специфічним історичним джерелом, опрацювання якого вимагає детальної верифікації.Current terms of information space, when the transformation to digital mass-media is on the go, the amount of traditional printed news papers. The article analyzes the process of formation and functioning of the district press of the Ternopil region, conceptually understanding its place in the all-Ukrainian information space. A conditional division of the territory of Ternopil region into three media districts: northern, central and southern is proposed. The Northern Media District includes the district newspapers Narodne Slovo, Golos Lanovechchyna, Novyny Shumshchyna, and Dialog. The central group includes "Zborivska Dvinnytsia", "Berezhanske Viche", "Vilne slovo", "Zemlya Pidgaetska", "Volya", "Podilske Slovo", "Homin Voli", "Visnyk Nadzbruchcha". The southern one includes the district newspapers "Halytsky Visnyk", "Nova Doba", "Kolos", "Visti Pridnistrovya" and "Voice of the People". On the basis of monitoring, their communicative potential was analyzed, the dynamics of the historical development of each publication were highlighted, and the structure was characterized. It is emphasized that the regional press is a unique mass communication and socio-cultural phenomenon, that occupies an important place in the spiritual, social-political, historical and cultural life of Ukraine. District press, being a segment of local media, belongs to the sources of information that are gaining extra importance nowadays, thus requiring a comprehensive study. It was concluded that the district newspapers of the Ternopil region at the beginning of the 21st century is a significant segment of the information space of Ukraine, almost the only documentary "accompaniment" of significant events in the region and an important source of information about the history, culture, ethnography of the region, the functioning of local state institutions, etc. The local press of the studied period is a specific historical source, the study of which requires detailed verification
Комунікаційні прийоми і методи інформаційної підтримки мистецького проєкту
Full text linkAt the current stage of development of Ukrainian society, against the background of globalization of many spheres of activity, development of the digital era, information and communication technologies, views on the place of culture, its role in society and understanding of the processes of cultural development and preservation of cultural heritage are changing. The influence of culture on social and artistic life and socio-economic processes of the country as a whole is undeniable. The problems of development of cultural and creative industries, management, relationships and partnerships, financing are relevant for any state, regardless of its level of development. Therefore, there is a need to determine the social role of culture in society, the formation of a new policy on development, financing, search for new types of partnerships, interaction with non-governmental / public organizations, organizational and informational support. The article discusses the purpose, objectives and methods of communication support for the art project "Legends of the Odesa Estuary" - an animated series created with the support of the Ukrainian Cultural Foundation. The initiative to create an animated series about the historical events of the south of Ukraine, namely Odesa region, is related to the urgent issue of destroying imperial myths and narratives of pro-Soviet historiography and propaganda about the alleged foundation and development of Odesa, Odesa region and the south of Ukraine exclusively by the Russian state. That is why the aim of the project was to create, using modern graphic animation technologies, a short meaningful series designed for children, youth and family audiences about the little-known but very important stages of the formation of Ukrainian statehood in the southern territories of Odesa region. Analysis and monitoring of the project results indicate a sufficiently effective model of building a complex of information technologies and methods of media support for the project, which, taking into account the specifics and subject matter, can be offered to other similar cultural and artistic projects.На сучасному етапі розвитку українського суспільства, на тлі глобалізації багатьох сфер діяльності, розвитку цифрової ери, інформаційно-комунікаційних технологій, змінюються погляди на місце культури, її роль в суспільстві та розуміння процесів розвитку культури й збереження культурної спадщини. Незаперечним є факт впливу культури на суспільне й мистецьке життя та соціально-економічні процеси країни загалом. Проблеми розвитку культурних та креативних індустрій, управління, взаємовідносин та партнерства, фінансування є актуальними для будь-якої держави, незалежно від рівня її розвиненості. Тому постає необхідність визначення соціальної ролі культури в суспільстві, формування нової політики щодо розвитку, фінансування, пошуку нових видів партнерства, взаємодії з неурядовими/громадськими організаціями, організаційної та інформаційної підтримки. У статті розглядається мета, завдання та методи комунікаційної підтримки мистецького проєкту «Легенди одеського лиману» — анімаційного серіалу, створеного за підтримки Українського культурного фонду. Ініціатива створення анімаційного серіалу про історичні події півдня України, а саме Одещини, пов’язана з актуальним питанням руйнації імперських міфів і наративів прорадянської історіографії і пропаганди про нібито заснування та розвиток Одеси, одеського регіону і півдня України виключно російською державою. Саме тому метою проєкту було створення за допомогою сучасних графічних анімаційних технологій короткого змістовного серіалу, розрахованого на дитячу, молодіжну й сімейну аудиторію, про маловідомі, але дуже важливі етапи становлення державності України на південних територіях Одещини. Аналіз і моніторинг результатів проєкту свідчить про достатньо ефективну модель побудови комплексу інформаційних технологій і методів медійної підтримки проєкту, яку можна запропонувати й іншим аналогічним культурно-мистецьким проєктам
Media activity and respondents' attitude to Ukrainian TV and radio analytics
Full text linkУ цій статті розглянуто результати анкетування української громадськості — реальних та потенційних телеглядачів і радіослухачів, щодо їхньої медійної активності та ставлення до телерадіоаналітики. Опитування проводилось у період перекодування телеканалів в Україні, починаючи з 28.01.2020 по 28.01.2021 рр. В анкетуванні взяли участь 1117 осіб різного вікового діапазону, різної соціальної, гендерної, професійної належності, до того ж, респонденти з різних місць проживання. Акцент зроблено на питаннях: загальний попит на телерадіоконтент та типи мовлення; частотність прослуховування / перегляду радіо та телепередач; розуміння респондентами суті медійної аналітики, основних її функцій; ставлення до журналістської етики, використання мультимедійних технологій на радіо, інтерактивних методів; порівняння кількісних показників попиту на контент телеканалів при вільному доступі до них упродовж 2019 р. та після їх закодування з 28.01.2020 р., а також попиту на контент українських радіостанцій у цей же період. Ціль дослідження — з’ясувати кількісні та якісні показники медійної активності та ставлення респондентів до радіо та телеаналітики. Соціологічна вибірка цього дослідження не передбачала особливих умов підбору респондентів, а тому формувалась випадково і хаотично, так само як зазвичай формується медійна авдиторія. За задумом авторів основна увага респондента спрямована на логіку питання, а не на логіку побудови анкетування, для цього в анкеті застосовано хаотичне розташування запитань, що дає змогу відволікти увагу респондентів від контрольних запитань. Посилання на анкету: https://forms.gle/D9vgHQW1nCkZqN668This article examines the results of a survey of the Ukrainian public - actual and potential TV viewers and radio listeners - regarding their media activity and attitude to television and radio analytics. The survey was conducted during the period of transcoding of TV channels in Ukraine, starting from 01/28/2020 to 01/28/2021. 1,117 people of different age ranges and different social, gender, and professional backgrounds took part in the survey, as well as respondents from different places of residence. Attention is focused on the issues of general demand for television and radio content and types of broadcasting; frequency of listening/watching radio and television programs; respondents' understanding of the essence of media analytics, its main functions; attitude to journalistic ethics, use of multimedia technologies on the radio, interactive methods; a comparison of the quantitative indicators of the demand for the content of TV channels with free access to them throughout 2019 and after their encoding from January 28, 2020, as well as the demand for the content of Ukrainian radio stations in the same period. The purpose of the research is to find out the quantitative and qualitative indicators of media activity and the attitude of respondents to radio and television analytics. The sociological sample of this study did not provide for special conditions for selecting respondents, and therefore was formed randomly and chaotically, just as a media audience is usually formed. According to the authors' idea, the main attention of the respondent is directed to the logic of the question, and not to the logic of the construction of the questionnaire; for this, the questionnaire uses a chaotic arrangement of questions, which allows diverting the attention of the respondents from the control questions
Локалізація сайту: функціональний та лінгвістичний аспекти
Full text linkOne of the modern business demands is the existence of a web resource that would tell the customers about the work of the company, give the news about its activity and function as an online-shop, if the company is a producer of certain material artifacts. Besides, if the company is oriented not only at the inner but also at the outer market, it is necessary to have a multi-lingual site, which can satisfy the demands of the target market of various local communities. The site of `Artmash` Ltd is presented in six languages (Romanian, Russian, Ukrainian, English, Polish and Lithuanian). Such great amount of work demanded the efforts of a team of specialists: web designers, translators, editors, IT developers, specialists in SEO-promotion and SEO-optimization. Thus, site localization cannot be considered only as a linguistic problem because it is necessary to take into account functional moments as well. The web resource is created on the platform Lavarel. The web designers managed, without the loss of meaning and visual esthetics, to express all the peculiarities of the original resource, all the architectonics elements and their denominations were correctly transferred into all the languages. Thanks to the niche and product uniqueness that is offered by the `Artmash` Ltd, there was no need in additional measures in SEO-optimization. All the keys were just translated into local languages. A video content as a full component of the resource did not get foreign versions and is represented mainly by Ukrainian videos. In the process of work, 100% translated language versions were obtained, i.e., the site was dubbed. The authors were involved in the preparation of Ukrainian and English version. The main attention was given to terms and multi-component terminological combinations typical for agricultural equipment, appliances and mechanisms produced by `Artmash`Ltd. Working with the English translation, it was necessary to address to the graphics and video in order to find a correct equivalent of a certain reality. The Ukrainian content demanded the choice from some variants.Однією з вимог до сучасного бізнесу є наявність вебресурсу, який би розповідав про роботу компанії, надавав новини про її діяльність, функціонував як інтернет-магазин, якщо компанія є виробником певних матеріальних артефактів. У тому ж разі, якщо компанія орієнтована не лише на внутрішній, але і на зовнішні ринки, необхідний багатомовний сайт, який міг би задовольнити потреби цільової аудиторії різних локальних спільнот. Сайт ТОВ «Артмаш» отримав 6 мовних версій (румунською, російською, українською, англійською, польською, литовською). Такий значний обсяг робіт потребував зусиль цілої команди спеціалістів: вебмайстрів, перекладачів, редакторів, тестувальників, спеціалістів із SEO-просування та SEO-оптимізації. Відтак, локалізація сайту не може розглядатись лише як лінгвістична проблема, адже необхідно враховувати і суто функціональні моменти. Вебресурс створений на платформі Lavarel. Вебдизайнерам вдалось без втрат змісту і візуальної естетики передати усі особливості оригінального ресурсу, всі архітектонічні елементи та їх позначення були адекватно передані усіма мовами. Через унікальність ніші та оригінальність продукції, яку пропонує український виробник ТОВ «Артмаш» не виникло необхідності у додаткових заходах із SEO-оптимізації. Всі ключі біли просто перекладені локальними мовами. Відеоконтент як повноцінна складова ресурсу не отримав іншомовних версій і представлений здебільшого україномовними відеороликами. У процесі роботи було отримано на 100 % перекладені мовні версії, тобто було зроблено дубляж сайту. Автори дослідження були задіяні у процесі підготовки україно- та англомовної версій сайту. Особливої уваги потребували терміни й багатокомпонентні термінологічні сполучення, характерні для сільськогосподарського обладнання, машин та механізмів, які виробляє ТОВ «Артмаш». Під час перекладу англійською доводилось вдаватись до роботи з графікою та відео, щоб надати адекватний відповідник певної реалії. Україномовний контент вимагав вибору з кількох наявних варіантів
Neuromarketing as a modern technology of marketing communication: analysis of primary sources
Full text linkСучасні технологічна та цифрова революції зумовили глибинні зміни практично в усіх сферах життєдіяльності людини. Один із наукових проривів відбувся у сфері нейротехнологій. Тепер, завдяки сучасним методам вивчення людського мозку, з’явилася можливість впливати на нашу свідомість та поведінку. Безумовно, поява подібних технологій не могла залишитися непоміченою у сфері комунікацій. У результаті з’явився нейромаркетинг — новий напрямок у маркетинговій комунікації, який використовує технологію впливу на підсвідомість. Нейромаркетинг, як предмет вивчення, усе частіше постає в теоретичних роботах та практиці фахівців із маркетингу. Сотні компаній сьогодні спеціалізуються в цьому напрямі. Однак нейромаркетинг більшість учених розглядає як один із проявів сучасних нейротехнологій, іншими словами, як результат останніх досягнень нейробіології в галузі вивчення людського мозку та свідомості. Дослідницькі технології в галузі нейробіології використовуються для проведення маркетингових досліджень, результати яких дозволяють більш точно судити про людські реакції та поведінку. На цих даних потім ґрунтується маркетингова стратегія та комунікація. Такий погляд звужує уявлення про нейромаркетинг. У статті запропоновано розглядати нейромаркетинг як новий напрямок у маркетинговій комунікації, який базується на чотирьох складниках — маркетинг, сучасні цифрові технології, нейротехнології та сучасна поведінкова економіка. Саме комбінація методології, інструментів та результатів досліджень цих чотирьох галузей дозволяє ефективно впливати на рішення людини та змінювати її поведінку. Саме на стику цих чотирьох сфер викристалізований новий напрямок — нейромаркетинг — одна з найманіпулятивніших технологій ХХ століття.Modern technological and digital revolutions have led to profound changes in almost all spheres of human life. One of the scientific breakthroughs occurred in the field of neurotechnology. Now, thanks to modern methods of studying the human brain, it is possible to influence our consciousness and behavior. Of course, the emergence of such technologies could not go unnoticed in the field of communications. As a result, neuromarketing appeared — a new direction in marketing communication that allows us to influence our subconscious. Neuromarketing, as a subject of study, appears more and more frequently in the theoretical works and practice of marketing specialists. Hundreds of companies today specialize in this area. Hundreds of companies today specialize in this area. However, first of all, this direction is considered as one of the manifestations of modern neurotechnologies, in other words, as a result of the latest achievements in neurobiology in the field of studying the human brain and consciousness. Research technologies in the field of neurobiology are used to conduct marketing research, the results of which allow to more accurately judge human reactions and behavior. Marketing strategy and communication are then based on these data. This view narrows the idea of neuromarketing. The article proposes to consider neuromarketing as a new direction in marketing communication, based on four components — marketing, modern digital technologies, neuroscience and modern behavioral economics. It is the combination of methodology, tools and research data from these four industries that can effectively influence human decision-making and change his behavior. It is at the junction of these four areas that a new direction crystallizes — neuromarketing — one of the most manipulative technologies of the 20th century
"Історія пишеться нами"
Full text linkРецензія на книгу: Ябченко М. Коротка історія українського фемінізму: мальопис / ілюстрації Юлії Вус та Івана Кипібіди. — Київ: «Видавництво», 2022. — 104 с.)Book review: Yabchenko M. Short history of Ukrainian feminism: sketches / illustrations by Yulia Vus and Ivan Kypibida. — Kyiv: "Publishing House", 2022. — 104 p.
Комікс як інструмент сучасної наукової комунікації
Full text linkAmong the descriptors of the modern world, visuality and accessibility are becoming the most significant. Science today uses various tools to contextualize knowledge and disseminate research results not only within the scientific community but also to a wide audience. Educational and popular science comics became the most famous example of such interaction; their active involvement in learning is considered as an important factor in the formation of scientific communication. At the same time, the practices of combining comics as a graphic narrative and science, combined with the tasks of spreading knowledge, today form the newest non-standard algorithms of cooperation. The article offers an overview of one of these directions — comics-based research (CBR). The analysis of various practices of using comic techniques and graphic storytelling with an applied purpose in various thematic scientific adaptations is presented. Visualization of the components of the algorithm for creating such a comic is made on the basis of a data comic. The discussion in the definitions actualized different approaches to the implemented practices. The purpose of the work was to present the main directions of these discussions, to objectify the concept of applied comics as a structured text of the visual narrative, and to pay attention to the emergence of the latest scientific clusters in which the comic is powerfully integrated into the interdisciplinary space (graphic medicine, ethnography, narrative geography). The author defines a very tentative division between these types of CBR with regard to the use of comics as a method of research or a means of disseminating information. This convention is the result of the multimodal nature of the comic, which combines images and text into a single story, and this narrative is consonant with different disciplines and industries, visual techniques, and formats.Серед дескрипторів сучасного світу візуальність та доступність стають найпоказовішими. Наука сьогодні використовує різні інструментарії для контекстуалізації знань та поширення результатів дослідження не тільки в межах наукової спільноти, але й для широкої аудиторії. Найвідомішим прикладом такої взаємодії стали освітянські та науково-популярні комікси; їх активне залучення до навчання розглядають як важливий фактор становлення наукової комунікації. Разом із тим, практики об’єднання коміксу як графічного наративу і науки, успільнені завданнями поширення знань, сьогодні формують новітні нестандартні алгоритми співпраці. У статті запропонована оглядова характеристика одного з таких напрямів — дослідження на основі коміксів (comics-based research (CBR). Подано аналіз різних практик використання коміксових технік, графічного сторітелінгу з прикладною метою в різнотематичних наукових адаптаціях. Унаочнення складників алгоритму створення такого коміксу зроблено на основі дата-коміксу. Дискусійність у визначеннях актуалізувала різні підходи до зреалізованих практик. Метою роботи було представити головні напрями цих дискусій, опредметнити поняття прикладного коміксу як структурованого тексту візуальної оповіді й звернути увагу на виникнення новітніх наукових кластерів, в яких комікс потужно інтегрований у міждисциплінарний простір (графічна медицина, етнографія, наративна географія). Дуже умовний розподіл між цими видами CBR пов’язується з використанням коміксу як методу дослідження чи засобу поширення інформації. Така умовність — результат мультимодальної природи коміксу, що об’єднує зображення і текст в єдину історію, а ця наративність суголосна різним дисциплінам і галузям, візуальним технікам і форматам
Особливості функціонування медіаринку України в умовах війни (лютий-вересень 2022 року)
Full text linkIn scientific research, an analysis of the state of the media market in Ukraine, in particular the print media market of the last twenty years, was carried out. Crisis periods of media development are singled out, special attention is paid to the COVID-19 pandemic and the period of modernity that the state has been experiencing since February 24, 2022 — the full-scale invasion of Russia into Ukraine. The war caused a new configuration of the mass media market of Ukraine, in which not all print publications and even powerful media groups, such as Media Group Ukraine, were able to hold on. The specifics of the general state of the media market were determined, and changes in its development under the conditions of the Russian-Ukrainian war were tracked. Attention is drawn to the role of social networks and Internet media in the general configuration of the information market. With the help of the conducted survey, where the key question was "Where do consumers get information during the war", it was found that it was social networks that became the main source of information for Ukrainians after February 24, 2022. At the same time, checking information is a mandatory activity for consumers . The need to verify information is due to factors that crystallized as a result of the relevant state information policy during the war: 1) an active centralized information campaign of the state; 2) positioning of the joint marathon of "Edyni Novyni" TV channels as a mouthpiece of official messages and the only source of true news; 3) information and educational campaigns were conducted on all official state resources, Ukrainian public educational platforms, and in "Yediny noviny", the purpose of which is to teach citizens to detect fakes and false reports; 4) for the first time in the history of independence, the Center for Combating Disinformation was created under wartime conditions, which collects and refutes false text and audio-video content.У науковій розвідці здійснено аналіз стану медіаринку в Україні, зокрема ринку друкованих медіа останніх двадцяти років. Виокремлено кризові періоди розвитку медіа, особливу увагу звернено на пандемію COVID-19 та на період сучасності, який переживає держава з 24 лютого 2022 р., — повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Війна обумовила нову конфігурацію масмедійного ринку України, на якому змогли втриматися не всі друковані видання та, навіть, потужні медіагрупи, наприклад, «Медіа Група Україна». Визначено специфіку загального стану медіаринку, відстежено зміни його розвитку в умовах російсько-української війни. Звернено увагу на роль соціальних мереж та інтернет-медіа в загальній конфігурації інформаційного ринку. За допомогою проведеного опитування, де ключовим було питання «Звідки отримують споживачі інформацію під час війни», з’ясовано, що саме соціальні мережі стали основним джерелом інформації для українців після 24 лютого 2022 р. При цьому перевірка інформації є обов’язковою діяльністю для споживачів. Необхідність перевірки інформації зумовлена чинниками, що викристалізувалися внаслідок відповідної державної інформаційної політики в час війни: 1) активна централізована інформаційна кампанія держави; 2) позиціювання спільного марафону телеканалів «Єдині новини» як рупора офіційних повідомлень та єдиного джерела правдивих новин; 3) на всіх офіційних державних ресурсах, українських громадських освітніх платформах, в «Єдиних новинах» були проведені інформаційно-просвітницькі кампанії, мета яких — навчити громадян виявляти фейки, неправдиві повідомлення; 4) уперше за історію незалежності у воєнних умовах створено Центр протидії дезінформації, який збирає й спростовує неправдивий текстовий та аудіовідеоконтент
Mass media hate-speech, or how the media construct a new reality of hate
Full text linkСтаття присвячена дослідженню особливостей вияву мови ворожнечі в інформаційному просторі південного регіону України до початку широкомасштабної війни. Увагу зосереджено на якісному аналізі дискурсу ненависті, який формується завдяки активному тиражуванню в масмедіа мови ворожнечі. Під час проведеного моніторингу матеріалів популярних онлайн-видань міста Одеси («Таймер», «УСІ online», «048», «Думська»), Херсона («Херсон online», «Херсонці», «Херсон daily», «Kherson.net.ua») і Миколаєва («Преступности.net», «НикВести», «0512.com.ua», «Вечерний Николаев») за період з 1 червня 2016 р. до 1 червня 2020 р. виявлено наявність порівняно стійкого дискурсу ненависті стосовно таких об’єктів, як етнічні групи (роми, грузини, чеченці, молдавани, азербайджанці тощо), соціальні групи (люди з інвалідністю, без постійного місця проживання, представники ЛГБТ-спільноти), окремі регіони України (Донбас), гендер, мовне питання. Формування дискурсу ворога в ЗМІ передбачає тиражування негативно-оцінних контекстів про представників зазначених груп, конструювання образів ворога, позиціонування групи як джерела загроз (у тому числі тверджень про її кримінальність, приписування ворожих дій та небезпечних намірів), необґрунтовану актуалізацію належності людини до певної групи, твердженню про її неповноцінність, моральні недоліки, цитування без збалансованого коментаря, згадці групи та її представників в принизливому й образливому контексті. Виявлені масмедійні тенденції, на наш погляд, є досить потужним інструментом для створення нових агентів негативних цінностей та умовних «псевдоворогів». Адже масмедійна мова ворожнечі задіяна, як правило, у маніпулятивних процесах, у яких не відображає реальність, а створює нову, досить агресивну псевдореальність.The article is devoted to the study of the peculiarities of the manifestation of hate speech in the information space of the southern region of Ukraine before the beginning of a large-scale war. Attention is focused on the qualitative analysis of hate discourse, which is formed due to the active reproduction of hate speech in the mass media. During the monitoring of the materials of popular online publications of the city of Odesa ("Timer", "USI online", "048", "Dumska"), Kherson ("Kherson online", "Khersontsi", "Kherson daily", "Kherson.net.ua") and Mykolayev ("Prestupnosty.net", "NykVesty", "0512.com.ua", "Vechernyi Nykolaev") for the period from June 1, 2016, to June 1, 2020, the presence of relatively persistent hate speech against such objects, such as ethnic groups (Roma, Georgians, Chechens, Moldovans, Azerbaijanis, etc.), social groups (people with disabilities, without permanent residence, representatives of the LGBT community), separate regions of Ukraine (Donbas), gender, language issues. The formation of hostile discourse was carried out thanks to the reproduction of negative evaluative contexts about the representatives of the specified groups, the construction of images of the enemy, the positioning of the group as a source of threats (including the assertion of its criminality, the attribution of hostile actions and dangerous intentions), the unfounded actualization of a person’s belonging to a certain group, the assertion about its inferiority, moral shortcomings, the use of citation without a balanced comment, the mention of the group and its representatives in a humiliating and offensive context. The identified mass media trends, in our opinion, are quite a powerful tool for creating new agents of negative values and conditional "pseudo-enemies". After all, the mass media language of enmity is involved, as a rule, in manipulative processes, in which it does not reflect reality, but creates a new, quite aggressive pseudo-reality