Communications and Communicative Technologies (E-Journal - Dnipro National University)
Not a member yet
182 research outputs found
Sort by
Особливості цифрового просування освітніх програм закладів вищої освіти
Full text linkThe rapid digitization of modern society is connected not only with the development of digital and Internet technologies. Restrictions introduced in many countries in 2020 because of Coronavirus pandemic accelerated this process. Generation Z youth satisfy their communication needs mostly with the help of social media. Traditional tools are often powerless to reach this target audience and influence their behavior. Taking into account the need to achieve results in this particular group, universities need to have a clear online marketing strategy and use digital tools effectively. But it should be taken into account that Internet marketing of various institutions, companies and areas of activity have their own peculiarities. The presented research is a practical case of the digital promotion campaign of the educational program Digital Media of Oles Honchar Dnipro National University. On the example of this case, the peculiarities of the Internet marketing strategy of the educational program of the institution of higher education are demonstrated. The stages of the promotional campaign are considered. It is emphasized that the implementation of the developed program, in particular, the created landing page with an automated function, and a series of creative banners placed for five months in selected digital communication channels in accordance with the content plan, led to proper coverage and high-quality information of the target audience about the new educational program. Feedback automatization made it possible to create a database of enrollees interested in studying under this educational program and establish personal communication with them. As a result, these activities helped to achieve the set goal of recruiting a student group for the first year of study. The practical significance of this case is that the presented marketing program does not require large financial costs and can be implemented by any institution of higher education. The program uses metrics that allow to monitor the effectiveness of each tool in online mode and provide an opportunity to implement operational management of the marketing campaign.Cтрімка цифровізація сучасного суспільства пов'язана не лише з розвитком диджитальних й інтернет-технологій. Обмеження, запроваджені у багатьох країнах у 2020 році через пандемію коронавірусу, прискорили цей процес. Молодь покоління Z задовольняє свої комунікаційні потреби здебільшого за допомогою соціальних медіа. Традиційні інструменти часто безсилі дістатися до цієї цільової аудиторії та вплинути на її поведінку. З огляду на необхідність досягнення результату саме в цій групі, потрібно мати чітку маркетингову онлайн-стратегію та ефективно використовувати цифрові інструменти. Але треба враховувати, що інтернет-маркетинг різних закладів, компаній та напрямів діяльності має свої особливості. Представлене дослідження — практичний кейс програми диджитал промоушн освітньої програми «Диджитальні медіа» Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. На прикладі цього кейсу демонструються особливості стратегії інтернет-маркетингу освітньої програми закладу вищої освіти. Розглядаються етапи проведення промоційної кампанії. Акцентується, що реалізація розробленої програми, зокрема, створений лендинг з автоматизованою функцією, та серія креативів, розміщених протягом п’яти місяців у обраних цифрових каналах комунікації відповідно до контент-плану, привела до належного охоплення та якісного інформування цільової аудиторії про нову освітню програму. Автоматизація зворотного зв'язку дозволила створити базу зацікавлених у навчанні за цією освітньою програмою абітурієнтів та налагодити персональну комунікацію з ними. Як наслідок, ці заходи допомогли досягти поставленої мети — здійснити набір студентської групи на перший курс. Практична значущість цього кейсу полягає в тому, що представлена маркетингова програма не потребує великих фінансових витрат і може бути реалізована будь-яким навчальним закладом вищої освіти. Програма використовує метрики, які дозволяють відстежувати ефективність кожного інструменту в онлайн-режимі і дають можливість здійснювати оперативне керівництво маркетинговою кампанією
Відображення війни в Україні у польських медіа: загальний огляд
Full text linkIn the article it is analyzed how the Polish media cover the full-scale war in Ukraine, in particularly different information strategies and approaches. There are considered the main themes, accents and trends, which dominate the Polish mass media, as well as possible influence of media coverage on the public opinion in Poland. The main aim of the study was to provide an analysis of how Polish media highlighted and continue to cover full-scale war in Ukraine. The research tasks firstly lied in the research and review of source base, in particular processing scientific works Ukrainian and foreign researchers on the topic of coverage the war in Ukraine by Polish media. Secondly, it was important to highlight the most popular Polish media and to provide review of content of their materials that concerned on Ukraine. Finally, it was provided a comparative genre- thematic analysis of coverage of publications about Ukraine in Polish media, with separation key narratives and trends. Analysis covers both traditional and online media formats, while evaluating their role in formation of public opinion as well as political moods. New genre formats were considered, in particular those which appeared in the Polish media after full-scale invasion of Russia to Ukraine. Also thematic accents in Polish media are highlighted. In the article there are emphasized those media approaches which can influence on polish perception of war in Ukraine. Moreover, it is examined what social and political consequences it may have. The separate attention is assigned to the impact of the media coverage on the informational, political, economic and diplomatic relations between Poland and Ukraine. The conclusion presents reflections on the possible scenarios of development media coverage of war in Ukraine in the future and it`s potential influence on Polish society and international politics.У статті проаналізовано, як польські медіа висвітлюють повномасштабну війну в Україні, зокрема в контексті різних інформаційних стратегій та підходів. Розглядаються основні теми, акценти та тенденції, які домінують у польських ЗМІ, а також можливий вплив медійного висвітлення на суспільну думку в Польщі. Головною метою дослідження був оглядовий аналіз того, як польські медіа висвітлювали та продовжують висвітлювати повномасштабну війну в Україні. Завдання дослідження передбачали огляд джерельної бази дослідження, зокрема опрацювання наукових праць українських та закордонних дослідників на тему висвітлення війни в Україні у польських медіа, виокремлення найпопулярніших польських медіа, огляд змісту їхніх матеріалів, що стосувались України, здійснення порівняльного аналізу жанрово-тематичного охоплення публікацій щодо нашої держави, виокремлення ключових наративів та тенденцій. Аналіз охоплює як традиційні, так і новітні медіаформати, оцінюючи їх роль у формуванні громадської свідомості та політичних настроїв щодо конфлікту. Розглянуто нові жанрові формати, які з'явились у польських медіа після повномасштабного вторгнення росії в Україну, виокремлено тематичні акценти у польських медіа. У статті також підкреслено, як медіапідходи можуть впливати на польське сприйняття війни в Україні і які соціально-політичні наслідки це може мати. Окрему увагу приділено впливу інформаційної та економічної політики на дипломатичні відносини між Польщею та Україною. У висновку подано роздуми про можливі сценарії розвитку медіависвітлення війни в Україні в майбутньому та його потенційний вплив на польське суспільство і міжнародну політику
Соціально-економічна проблематика регіональних телевізійних новин в умовах російсько-української війни (на прикладі телеканалу «3-Студія» м. Івано-Франківськ)
Full text linkThe article is devoted to researching the news content of regional media during the full-scale war between Russia and Ukraine. The place of local information resources in the modern communication paradigm, the implementation of which is based on segmented information interests, digital technologies and the principle of global journalism in regional, national and world media discourses, is defined.
The transformation of the activity of information resources in Ukraine, caused by full-scale Russian aggression, is outlined, and the change in the behavior of the media audience regarding information consumption is substantiated, which led to the growth of Ukrainians’ trust in regional media. The modification of the regional media discourse in the focus of the local prism of the perception of events of national significance is meaningful.
The importance of researching the news segment of regional television companies in the focus of the socio-economic section is clarified. It is emphasized that the materials of this problematic and thematic spectrum form a general picture of the impact of the war on the region and society in general. On the example of the regional Ivano-Frankivsk television and radio company “3-Studio”, the dominance of socio-economic materials in the news television discourse of the region, their relevance during the war and the influence on public opinion is substantiated.
The transformation of the quantitative representation of specialized news content on regional television during the two years of the war is traced, the main economic and social narratives of regional news are identified, the reasons for the change in vectors in the presentation of socio-economic issues in the region are analyzed. The role of the regional Ivano-Frankivsk television and radio company “3-Studio” in the context of forming a holistic picture of reality, developing public dialogue and understanding the complexities associated with military aggression is proved.Статтю присвячено дослідженню новинного контенту регіональних медіа під час повномасштабної війни Росії проти України. Визначено місце локальних інформаційних ресурсів у сучасній комунікаційній парадигмі, реалізація якої ґрунтується на сегментованих інформаційних інтересах, цифрових технологіях та принципі глобальної журналістики в регіональному, загальнонаціональному та світовому медіадискурсах.
Окреслено трансформацію діяльності інформаційних ресурсів в Україні, спричинену повномасштабною російською агресією, обґрунтовано зміну поведінки медіааудиторії щодо споживання інформації̈, що зумовило зростання довіри українців до регіональних медіа. Досліджено модифікацію регіонального медіадискурсу у фокусі локальної призми сприйняття подій загальнодержавного значення. Виділено виклики, перед якими постають місцеві медіа в умовах воєнного стану.
З’ясовано важливість дослідження новинного сегменту регіональних телевізійних компаній у фокусі соціально-економічного зрізу. Наголошено, що матеріали цього проблемно-тематичного спектру формують загальну картину впливу війни на регіон та суспільство загалом. На прикладі обласної івано-франківської телерадіокомпанії «3-Студія» обґрунтовано домінування в новинному теледискурсі регіону матеріалів соціально-економічної тематики, їх актуальність у час війни та вплив на суспільну думку. Простежено трансформацію кількісного представлення спеціалізованого новинного контенту в регіональному телеетері впродовж двох воєнних років, визначено основні економічні та соціальні наративи новин, осмислено причини зміни векторів у представленні соціально-економічної проблематики. Окреслено важливість обласної івано-франківської телерадіокомпанії «3-Студія» в контексті формування цілісної картини дійсності, розвитку громадського діалогу та розуміння складнощів, пов’язаних з військовою агресією
TV journalism during full-scale war: an analysis of Ukrainian media content on the Russian-Ukrainian War
Full text linkУ статті проведено комплексний аналіз телевізійного контенту про російсько-українську війну, трансльованого на всеукраїнських каналах, з метою визначення ролі журналістики у відображенні російсько-української війни.
Підкреслено суттєву трансформацію інформаційних пріоритетів і методик подання інформації в період війни. Основна увага зосереджена на аналізі діяльності всеукраїнських телеканалів, які активно висвітлюють події на фронті. Виявлено, що в умовах повномасштабного вторгнення тележурналістика зазнала суттєвих змін у контенті та редакційній політиці. Основні напрямки висвітлення містять деталізацію воєнних подій, гуманітарних криз, міжнародної політики та внутрішніх реформ. Зміна пріоритетів відбилася в зростанні значущості нових джерел інформації та переорієнтації стратегій репортажу в умовах адаптації медіа до швидкозмінних умов кризового періоду.
Розглянуто фундаментальні зміни в стратегіях створення контенту та кураторства телепрограм, де основним вектором стає досягнення перемоги та національної єдності.
Детально проаналізовано ініціативи медіагруп: інформаційні марафони та різноманітні проєкти, спрямовані на підтримку морального духу громадян. Окрема увага приділена зміні контенту на телеканалах, разом із сімейними розважальними та культурними програмами, які надають глядачам психологічну розрядку та допомогу у впорядкуванні зі стресом, пов’язаним з війною.
Зазначено важливість програми «Єдині новини» в інформуванні громадськості, впливу на настрої та думки глядачів. Програма має різноманітні джерела інформації та впливає на формування громадської думки в умовах російсько-української війни.
Проаналізовано реакції аудиторії, зокрема в соціальних мережах, де значна частина коментарів була позитивною: люди висловлюють вдячність за об’єктивне та своєчасне інформування.
У дослідженні підкреслено критичну роль журналістики у відображенні російсько-української війни, вказано на її вплив та суспільну реакцію на кризові події. Це підтверджує, що журналістика не тільки відіграє роль інформаційного мосту між подіями та громадськістю, але й активно формує громадську думку, забезпечуючи суспільству всебічне розуміння ситуації.The article provides a comprehensive analysis of the television content about the Russian-Ukrainian war broadcast on all-Ukrainian channels. The author emphasises the significant transformation of information priorities and methods of presenting information during the war. The main focus is on the analysis of the activities of all-Ukrainian TV channels, which actively cover events at the front, emphasizing the military achievements of Ukrainian forces and aggression by Russian troops.
It was found that in the conditions of the military conflict, the media underwent significant changes in content and editorial policy. The main areas of coverage included detailing war events, humanitarian crises, international politics and domestic reforms. The change in priorities was reflected in the growing importance of new sources of information and the reorientation of reporting strategies, emphasizing the need to adapt the media to the rapidly changing conditions of the crisis period.
Fundamental changes in the strategies of content creation and curation of TV programs are considered, where the main strategic vector is the achievement of victory and national unity.
The initiatives of media groups, such as informational marathons and various projects aimed at supporting the morale of citizens, are analyzed in detail. Particular attention is paid to changing the content on television channels, including family, entertainment and cultural programs, which provide viewers with psychological relief and help in coping with war-related stress.
The importance of the «Edyny novyny» program in informing the public, influencing the moods and opinions of viewers, was noted. The program is distinguished by the variety of sources of information and the ability to influence the formation of public opinion in conflict conditions. The reactions of the audience were analyzed, in particular in social networks, where a significant part of the comments were positive, expressing gratitude for the objective and timely information.
Thus, the study highlighted the critical role of journalism in the coverage of military conflicts, pointing to its influence on public perception and response to crisis events. This confirms that journalism not only plays the role of an information bridge between events and the public, but also actively shapes public opinion, providing society with a comprehensive understanding of the situation
Interactivity in online media: classification and characteristics of key features
No full textЦе дослідження спрямоване на розробку актуальної класифікації інтерактивних функцій, що використовуються в онлайн-медіа. Концепція інтерактивності тісно пов’язана з онлайн-журналістикою та інтернетом загалом. Вона докорінно змінила медіаландшафт, розширивши можливості взаємодії з аудиторією та збагативши формати презентації даних. В онлайн-медіа інтерактивність може бути представлена широким спектром функцій від гіперпосилань і мультимедійних елементів до віджетів зворотного зв’язку та контенту у форматі віртуальної чи доповненої реальності. Актуальність цього дослідження обумовлюється необхідністю систематизації інформації щодо поширених в онлайн-медіа інтерактивних функцій, розробки їх універсальної класифікації. Основу дослідження складає критичний аналіз напрацювань попередніх років, огляд літератури на тему інтерактивності в онлайн-медіа за останні три десятиліття — від зародження цифрової журналістики до найбільш сучасних досліджень. Поміж проаналізованих робіт виявлено одинадцять унікальних класифікацій інтерактивних функцій в онлайн-медіа, вивчено їх ключові особливості, оцінено їх актуальність з огляду на реалії сучасного медіаринку. Систематизувавши, оновивши та розширивши напрацювання попередніх років, запропоновано власну класифікацію інтерактивних функцій в онлайн-медіа. Особливу увагу приділено інтерактивному контенту, що досі згадувався у науковій літературі побічно, переважно в контексті журналістики даних та мультимедійного сторителінгу. Пропонується розглядати інтерактивність в онлайн-журналістиці у трьох вимірах: користувач-медіа, користувач-користувач та користувач-контент. В межах цих вимірів визначено 22 інтерактивні функції, класифіковані також за параметрами взаємодії, такими як зворотній зв’язок, співучасть, доступ до оновлень, персоналізація, комунікація та взаємодія з контентом. Запропонована класифікація забезпечує актуальну та більш чітку структуру для оцінки інтерактивності онлайн-медіа та може слугувати основою для подальших досліджень.This study aims to classify interactive features prevalent in online media. The concept of interactivity is closely linked to the digital journalism and the internet as a whole. It has fundamentally reshaped the media landscape by enhancing opportunities for audience engagement and diversifying data presentation formats. In online media, interactivity can manifest in a wide range of features, from hyperlinks and multimedia elements to feedback widgets and virtual reality content. The relevance of this study lies in the need to systematise knowledge on interactive features in online media by developing its universal classification. The research is grounded in a critical review of the existing scholarly literature over the past three decades — from the emergence of digital journalism to the most recent studies. Through this review, eleven unique classifications of interactive features in online media have been identified, their key characteristics examined, and their relevance assessed in light of current media market conditions. By systematising, updating, and expanding upon prior research, a new classification of interactive features in online media has been proposed. Special attention is given to interactive content, which has so far been only indirectly addressed in academic literature, primarily in the context of data journalism and multimedia storytelling. Interactivity is proposed to be considered as a multidimensional construct, involving user-media, user-user, and user-content dimensions of interaction. Within this framework, 22 distinct interactive features have been identified and further classified by interaction parameters, such as feedback, participation, updates access, personalisation, communication, and content interaction. Proposed classification provides a clearer framework for evaluating the interactive qualities of online media and can serve as a foundation for future research
Вербалізація емоцій в українських онлайн-медіа
Full text linkThe relevance of the research is determined by the tendency of modern media discourse towards emotionality, evaluativeness, the importance of emotional language means the process of perceiving a journalistic text. Undeniable today is the growing popularity of digital media, which emphasizes the need to learn the language of emotions in the online environment. The subject of studies is language techniques and means of emotional expression in the texts of national news resources "Ukrainska Pravda" and "Dzerkalo Tyzhnia". The study aims to monitor and systematize the most common verbal markers of emotionality in online publications, to highlight the dominant connotative emotional language units in the context of the analyzed topics. The research methodology includes a complex of general scientific methods: conceptual analysis, content analysis, induction, analysis and synthesis, comparison, systematization an classification. The novelty of intelligence lies in typology language means and methods of expressing the emotional spectrum in online texts. As a result of the research, it was found that an important component of the media text is the audience's emotional reaction to it. Emotions are verbalized with the help of emotives i.e. language units of different levels (lexical, morphological, syntactic, stylistic). The content analysis of the all-Ukrainian online editions "Dzerkalo Tyzhnia" and "Ukrainska Pravda" from September 2020 to March 2021 showed the dominance of emotions with a negative connotation, corresponding to the emotions and experiences of journalists and recipients regarding conflict i.e. sensitive topics (Covid-19, violation of human rights and freedoms, violence, corruption). Metaphors and epithets, foreign vocabulary, qualitatively evaluative adjectives and idioms, subjective modal syntactic constructions with evaluative semantics, colloquial and colloquial vocabulary, neologisms are most often used. Emotionally expressive means demonstrate the dominance of a pejorative construction of reality, cause a predicted emotional effect in the audience and tend to model the language picture of modern media texts in the online space.Актуальність дослідження зумовлена тенденцією сучасного медіадискурсу до емотивності, оцінності, важливістю емоційних мовних засобів у процесі сприймання журналістського тексту. Беззаперечним сьогодні є зростання популярності цифрових медіа, що увиразнює необхідність вивчення мови емоцій в онлайн-середовищі. Предметом студій є мовні прийоми та засоби вираження емоційності в текстах загальнонаціональних новинних ресурсів «Українська правда» та «Дзеркало тижня». Мета дослідження полягає у моніторингу та систематизації найпоширеніших вербальних маркерів емоційності в онлайн-виданнях, виділенні конотативних домінант емоційних мовних одиниць у контексті аналізованих тем. Методика дослідження охоплює комплекс загальнонаукових методів: концептуальний аналіз, контент-аналіз, індукція, аналіз та синтез, порівняння, систематизація та класифікація. Новизна розвідки полягає в типологізації мовних засобів та прийомів вираження емоційного спектру в онлайн-текстах. У результаті дослідження з’ясовано, що важливим компонентом медіатексту є емоційна реакція на нього аудиторії. Емоції вербалізуються за допомогою емотивів – мовних одиниць різних рівнів (лексичного, морфологічного, синтаксичного, стилістичного). Контент-аналіз загальноукраїнських онлайн-видань «Дзеркало тижня» та «Українська правда» упродовж вересня 2020 – березня 2021 рр. засвідчив домінування емотивів із негативною конотацією, співвідносною з емоціями та переживаннями журналістів і реципієнтів щодо конфліктно-чутливих тем (Covid-19, порушення прав і свобод людини, насильства, корупції). Найчастіше використано метафори та епітети, іншомовну лексику, якісно-оцінні прикметники та фразеологізми, суб’єктивно-модальні синтаксичні конструкції з оцінною семантикою, розмовно-просторічну лексику, неологізми. Емоційно-експресивні засоби демонструють домінування пейоративного конструювання дійсності, спричиняють прогнозований емоційний ефект в аудиторії та тенденційно моделюють мовну картину сучасних медіатекстів в оналайн-просторі
News telegram-channels functions transformations during the war
Full text linkУ статті розглянуто трансформаційні процеси, що спостерігаються у функціонуванні публічних телеграм-каналів під час повномасштабного російського вторгнення. Запропоновано класифікацію сучасних напрямів розвитку телеграму, як-то: сервіс обміну миттєвими повідомленнями, додаткова платформа медіадіяльності, канал кросмедіа та самостійна медіаплатформа. Відповідно до ідентифікованих напрямів визначено функції різних видів новинних телеграм-каналів, зареєстрованих у розділі «Новини і ЗМІ» професійних журналістських (корпоративних та персональних) й аматорських, верифікованих та анонімних. Акцентовано на особливостях реалізації інформаційної функції під час війни, зокрема трансформації стандартів новинної журналістики, схарактеризовано специфіку комунікативної функції, а також функцій формування порядку денного та генерації трафіку на інші платформи кросмедіа в професійних журналістських телеграм-каналах (на прикладі «УП. Стрічка», «Радіо Свобода» та «Суспільне Новини»). З’ясовано перспективи використання публічних телеграм-каналів як самостійної медіаплатформи та каналу кросмедіа. Розглянуто особливості реалізації функцій формування громадської думки, соціальної організації (стимуляції суспільної активності) й громадянської самоорганізації в персональних журналістських та аматорських новинних телеграм-каналах у період повномасштабного вторгнення. Проаналізовано вплив аматорських каналів («Лачен пише», «Sternenko», «Николаевский Ванек») на зміну функцій новинних ресурсів у месенджері. Звернено увагу на деформацію стандартів новинної журналістики в неверифікованих анонімних телеграм-каналах. Схарактеризовано співмірність інформаційної, розважальної та психотерапевтичної функцій аматорських новинних ресурсів (на прикладі телеграм-каналів «Труха Украина», «Украина Сейчас», «Ukraine Now»).The article describes the transformational processes that occur in the functioning of public telegram channels during the full-scale Russian invasion. In the article the author suggests a classification of contemporary trends in the development of Telegram: as a service for exchanging instant messages for notifications, an additional platform for media, a cross-media channel, and an independent media platform. According to identified trend, it is determined the functional paradigm of different kinds of news Telegram channels that are registered in the section “News and Media” of professionals (corporate and personal) as well as amateur journalists, verified and anonymous. The article highlights the peculiarities of informational function implementation during the war period, in particular, the transformation of the standards in new journalism; it also characterizes the peculiarities of the communicative function, as well as the function of forming the agenda and generating the Internet traffic on other cross-media platforms on professional journalistic telegram channels (on the example of "UP. Line", “Radio Svoboda” and “Suspіlne Novini”). The prospects for winning public telegram channels from an independent media platform and the cross-media channel are stated. The peculiarities of the implementation of the functions to forming public opinion, social organization (stimulation of the social activity), and the public self-organization in personal journalistic and amateur new telegram channels during the period of the full-scale invasion. The input of amateur channels (“Lachen pyshe”, “Sternenko”, “Nikolaevsky Vanek”) is analyzed to change the functions of new resources in the messenger. The author pays attention to the deformation of the standards of new journalism in unverified anonymous telegram channels. The author compares informative, entertaining, psychotherapeutic functions of amateur new resources (based on the telegram channels "Truha Ukraina", "Ukraina Seychas", and "Ukraine Now")
What does "neurocopywriting" look like to the readers of Denis Kaplunov's tutorial
Full text linkРецензія на посібник: Каплунов Д. Нейрокопірайтінг. — Харків : Фабула, 2018. — 352 с.Review of the tutorial: Kaplunov D. Neuro copywriting. — Kharkiv: Fabula, 2018. — 352 p
Інформаційно-комунікаційна діяльність та аналітика під час російсько-української війни (на прикладі соціальних мереж)
Full text linkThe article analyzes the importance of information and communication activities during the war. In particular, it is determined that today there is a battle between Ukraine and the Russian Federation for a narrative, where both countries are looking for legitimacy and success in spreading correct information for themselves, because the perception of these narratives directly affects the course of hostilities. The article outlines the main narratives promoted by Ukraine and Russia.
The research hypothesis is that the world's first war of social networks is taking place in Ukraine. The interdependence between the spread of the mobile Internet, access to modern gadgets and the activity of propaganda activities in social networks is analyzed.
The main attention in intelligence is paid to the Internet as one of the most influential channels of communication, which is capable of reaching the maximum number of recipients in the shortest possible time, who then distribute the necessary information independently. The article proves that it is social networks that contain a large share of disinformation, which is "thrown in" by information scraps and fake pages. It is noted that fake or untrue content has a much higher chance of spreading than true information.
The article reveals the communication and technological specificity of the Internet environment in terms of propaganda influence, for which even the leading Ukrainian broadcasters (STUDIYA "1+1", "UA: First", "Rada", "ICTV", "STB" and "Ukraine 24 ") united in the joint telethon "Edyni Novyni" to show the official position of the state, sometimes use unverified information from the Internet and, accordingly, resort to spreading fakes or disinformation. In this context, the activity of the single news marathon against the background of the single information pool of Russia, which is under the control of the Kremlin, is analyzed.У статті проаналізовано значення інформаційно-комунікаційної діяльності під час війни. Зокрема визначено, що сьогодні між Україною та РФ відбувається битва за наратив, де обидві країни шукають легітимності та успіху в поширенні правильної для себе інформації, адже сприйняття цих наративів безпосередньо впливає на перебіг бойових дій. У статті окреслено головні фейки та наративи, що просуває Україна та країна агресор.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що в Україні відбувається перша у світі війна соціальних мереж, суть якої застосування широкого спектру маніпулятивних технік впливу на масову свідомість. Проаналізовано взаємозалежність між поширенням мобільного інтернету, доступом до сучасних гаджетів та активністю пропагандистської діяльності в соціальних мережах.
Основну увагу в розвідці приділено інтернету як одному з найбільш впливових каналів комунікації, що здатний у найкоротші терміни охоплювати максимальну кількість реципієнтів, які далі самостійно поширюють необхідну інформацію. У статті доведено, що саме соціальні мережі містять велику частку дезінформації, яку “вкидають” інформаційні ломи та фейкові сторінки. Зазначено, що фейковий чи неправдивий контент має значно більше шансів на поширення, ніж правдива інформація.
У статті розкрито інформаційно-комунікаційну специфіку діяльності інтернет-середовища в аспекті пропагандистського впливу, за якого навіть провідні українські мовники (СТУДІЯ«1+1», «UA: Перший» Суспільний мовник, «Рада», «ICTV», «СТБ» та «Україна 24») об’єдналися в спільний телемарафон «Єдині новини», щоб показати офіційну позицію держави. У контексті цього проаналізовано діяльність єдиного марафону новин
Specifics of professional training for business journalists in Ukraine
Full text linkУ статті комплексно досліджено підходи до підготовки фахівців у діловій та економічній журналістиці у вітчизняних та закордонних навчальних закладах. Авторка, опрацювавши підходи до організації навчання вузькопрофільних журналістів у практиці західних вишів та беручи до уваги вітчизняні реалії, зокрема відсутність освітньо-професійних програм підготовки ділових журналістів, а також стан і перспективи ділового медіаландшафту та запит профільної спільноти, розробила фахові компетентності та програмні результати навчання як елементи освітньо-професійної програми для подальшої інституалізації школи ділової журналістики в Україні. Описані в статті підходи до організації робочого процесу були враховані при розробці робочої програми з навчальної дисципліни «Бізнес-журналістика: медіапрактикум» для студентів 2 курсу освітньо-професійної програми «Економічна журналістика» Київського національного університету імені Вадима Гетьмана. У статті також наведено ряд ключових понять і термінів із термінологічного словника ділової журналістики, укладеного авторкою в межах дисертаційного дослідження. Запропоновано визначення понять: «ділова журналістика», «діловий журналіст», «галузеві стандарти ділової журналістики», «профіль ділового журналіста», «професійні компетенції ділового журналіста», «рівень занурення ділового журналіста в контекст», які до цього не були термінологізовані в науковому середовищі. Результати дослідження можуть бути використані при розробці освітніх програм підготовки ділових журналістів з урахуванням практикоорієнтованого підходу, а також для удосконалення навчальних курсів із економічної та ділової проблематики в межах фахової підготовки студентів-журналістів, зокрема щодо особливостей роботи з вузькогалузевою інформацією, соціально-економічними темами.The article comprehensively examines approaches to the training of specialists in business and economic journalism in domestic and foreign educational institutions. The author, having worked out approaches to the organization of training narrow-profile journalists in the Western universities and taking into account domestic realities, in particular the lack of educational and professional training programs for business journalists, as well as the state and prospects of the business media landscape and the request of the specialized community, developed professional competencies and program learning outcomes as elements of the educational and professional program for the further institutionalization of the school of business journalism in Ukraine. The approaches to the organization of the work process described in the article were taken into account when developing the work program for the educational discipline «Business Journalism: Media Practice» for students of the 2nd year in the educational and professional program «Economic Journalism» of Vadym Hetman Kyiv National University. The article also provides a number of key concepts and terms from the terminology dictionary of business journalism compiled by the author as part of her dissertation research. A definition of the concepts: «business journalism», «business journalist», «industry standards of business journalism», «profile of a business journalist», «professional competencies of a business journalist», «level of immersion of a business journalist in the context», which had not been terminologized in scientific environment. The results of the research can be used in the development of educational programs for the training of business journalists taking into account a practice-oriented approach, as well as for the improvement of educational courses on economic and business issues within the professional training of journalist students, in particular, regarding the specifics of working with narrow-field information, socio-economic topics