Communications and Communicative Technologies (E-Journal - Dnipro National University)
Not a member yet
182 research outputs found
Sort by
Українська військова преса: відповідність часу
Get PDFSince 2014, materials and publications have become extremely popular in Ukraine, the content of which is connected with the armed conflict in the east of Ukraine. According to the results of sociological polls in 2018 – respondents named the conflict in the Donbas and Luhansk region the main problem of modern Ukraine. It’s not the first time when the history of the development of military journalism and the military media have attracted the attention of scientists, but it is still early to consider all issues relating to military buildings, in particular those that appeared during the armed conflict in the east of Ukraine. The purpose of the article is to characterize the content and image features of the public and private military media of Ukraine. To achieve this goal, it is supposed to analyze the most replicated and influential modern military media of Ukraine, as well as to consider the newly created edition of military subjects of the ATO / EP period and compare the features of their content during the information war.The object of the study: the central print edition of the Ministry of Defense of Ukraine “People’s Army” and the newspaper of the special purpose regiment of the National Guard of Ukraine “Azov” “Black Sun”. Comparing the two editions, we have come to the conclusion that both newspapers, first of all, are striving to widely and objectively cover the current problems of the Ukrainian army, its reform issues, talk about current events in the ATO / OOS zone, and also – and most importantly – take care of the formation of the reader’s audience of a positive image for the fatherland shield.The newspapers mentioned above have various circulations, different form their own content, different in lexical features, but adequately fulfill their main purpose: to provide the citizens of Ukraine with the information about the life of the modern army, which meets the requirements of the time.С 2014 г. в Украине чрезвычайно востребованными стали материалы и издания, содержание которых связано с вооруженным конфликтом на Востоке Украины. По состоянию на 2018 год – по результатам социологических опросов – главной проблемой современной Украины респонденты назвали именно конфликт на Донбассе и Луганщине. История развития военной журналистики и военных СМИ неоднократно привлекала внимание ученых, однако считать все вопросы, касающиеся военных зданий, в частности тех, которые появились во время вооруженного конфликта на Востоке Украины, окончательно решенными еще рано. Цель статьи – охарактеризовать содержательные и имиджевые особенности государственных и частных военных СМИ Украины. Для достижения поставленной цели проанализированы наиболее тиражированные и влиятельные современные военные СМИ Украины, а также рассмотрено новосозданное издание военной тематики периода АТО/ООС и проведено сравнение особенностей их контента во время информационной войны.Объект исследования: центральное печатное издание Министерства обороны Украины «Народная армия» и газета полка особого назначения в составе Национальной гвардии Украины «Азов» «Черное Солнце». Сопоставив два издания, мы пришли к выводам, что обе газеты прежде всего стремятся широко и объективно освещать современные проблемы украинской армии, вопросы ее реформирования, рассказывать о текущих событиях в зоне АТО/ООС, а также – и это главное – заботятся о формировании у читательской аудитории положительного имиджа защитника Отчизны.Названные газеты имеют разные тиражи, по-разному формируют свой контент, отличаются лексико-стилистическими особенностями, но достойно выполняют свое основное предназначение: предоставлять гражданам Украины информацию о жизни современной армии, что соответствует требованиям времени.З 2014 р. в Україні надзвичайно затребуваними є матеріали та видання, зміст яких пов’язаний з військовим конфліктом на Сході України. Станом на 2018 рік – за результатами соціологічних опитувань – головною проблемою сучасної України респонденти назвали саме конфлікт на Донбасі та Луганщині. Історія розвитку військової журналістики і військових ЗМІ неодноразово привертала увагу науковців, однак вважати всі питання, що стосуються військових видань, зокрема тих, які з’явилися під час збройного конфлікту на Сході України, остаточно розв’язаними ще зарано. Мета статті – охарактеризувати змістовні та іміджеві особливості державних і приватних військових ЗМІ України. Для досягнення поставленої мети ставимо завдання проаналізувати найбільш тиражовані та впливові сучасні військові ЗМІ України, а також розглянути новостворене видання військової тематики періоду АТО/ООС і порівняти особливості їх контенту під час інформаційної війни.Об’єкт дослідження: центральне друковане видання Міністерства оборони України «Народна армія» та газета полку особливого призначення у складі Національної гвардії України «Азов» «Чорне Сонце». Зіставивши два видання, ми дійшли висновків, що обидві газети передусім намагаються широко й об’єктивно висвітлювати сучасні проблеми української армії, питання її реформування, розповідати про перебіг подій у зоні АТО/ООС, а також – і це головне – дбають про формування у читацької аудиторії позитивного іміджу захисника Батьківщини.Названі газети мають різні наклади, по-різному формують свій контент, відрізняються мовностилістичними особливостями, але достойно виконують своє основне призначення: давати громадянам України інформацію про життя сучасної армії, що відповідає вимогам часу
Редактор у традиційних та онлайн-медіа
Get PDFThe editor functions in traditional and online media are considered. In the duties of editors who work there, there is a number of common and different features.In online and traditional media, it is the editor who directs all editorial processes: examines the needs of the consumer of information, builds up the agenda and the general policy of the publication in accordance with them. In addition, the editor prepares materials for publication, gives the authors recommendations for improving the conceptual and linguistic aspects of the articles; monitors the compliance of the materials with regulatory requirements, the format of the publication, its ideological orientation.As in the traditional and online editions, the editor checks the spelling of the cited numerical data and quotations, the writing and use of scientific and technical terms, names, units of measurement, the correspondence of symbols; determines the form of the material feed.The editors of traditional and network media are responsible for the timely provision of information, the observance of the publication schedule, and the coordination of the actions of all the employees. In any media the editor is the author’s assistant. In fact, composition and presentation style are also the subject of editor’s close attention.However, the transition to the online format has put forward additional requirements for all employees of mass communication activities. The terms of reference for the network media editor have considerably expanded. Now the content should be updated around the clock and seven days a week. It should be done according to the requirements of the audience.The transprofessionalism of the online media editor has become common. Such specialist has the knowledge and skills that traditional media have inherent to journalists and managers. Considering that the web resources have absorbed the characteristics of various media formats, the editor has to think in terms of hypertextuality, super-operativeness, multimedia, focus on individual user requests.All this puts forward new requirements for the preparation of editorial staff in specialized universities.Рассмотрены функции реактора в традиционных и сетевых СМИ. В должностных обязанностях редакторов, которые в них работают, есть много общего и различного.В онлайн- и традиционных СМИ редактор, как известно, осуществляет руководство всеми редакционными процессами: изучает потребности потребителя информации, в соответствии с ними выстраивает повестку дня и общую политику издания. Кроме того, редактор осуществляет подготовку материалов к публикации, дает авторам рекомендации по улучшению концептуального и языкового аспектов статей; следит за соответствием материалов нормативным требованиям, формата издания, его идеологической направленности и тому подобное.Как и в традиционной, так и в онлайновой редакциях редактор по первоисточникам проверяет правильность написания приведенных цифровых данных и цитат, написание и употребление научно-технических терминов, имен, единиц измерения, соответствие символов, определяет форму подачи материала, то есть в любом медиа редактор является помощником автора.Редакторы традиционных и сетевых медиа отвечают за своевременное предоставление информации, соблюдение графика выхода номера в свет, осуществляют координацию действий всех сотрудников. Фактаж, композиция и манера изложения также являются предметом пристального внимания редактора.Однако переход к онлайн-формату выдвинул ко всем сотрудникам массово-коммуникативной деятельности дополнительные требования. Круг обязанностей редактора сетевого медиаресурса значительно расширился: теперь контент должен обновляться круглосуточно и ежедневно, причем соответствующее обновление должно быть ориентированным на запросы аудитории.Транспрофессионализм редактора онлайн-медиа стал привычным явлением – такой специалист обладает знаниями и навыками, которые в традиционных медиа были присущи журналистам и менеджерам. Учитывая то, что веб-ресурсы впитали в себя характеристики различных медиа-форматов, редактору приходится мыслить категориями гипертекстуальности, сверхоперативности, мультимедийности, учитывать индивидуальные запросы пользователей.Приведенные факторы выдвигают новые требования и к подготовке современных редакторских кадров в профильных вузах.Розглянуто функції редактора у традиційних та мережевих медіа. У посадових обов’язках редакторів, які у них працюють, є багато спільного та відмінного.В онлайн- і традиційних ЗМІ редактор, як відомо, здійснює керівництво усіма редакційними процесами: вивчає потреби споживача інформації, відповідно до них вибудовує порядок денний та загальну політику видання. Крім того, редактор здійснює підготовку матеріалів до оприлюднення, дає авторам рекомендації щодо покращення концептуального та мовного аспектів статей; стежить за відповідністю матеріалів нормативним вимогам, формату видання, його ідеологічній спрямованості тощо.Як і у традиційній, так і в онлайновій редакціях редактор за першоджерелами перевіряє правильність написання наведених цифрових даних і цитат, написання та вживання науково-технічних термінів, імен, одиниць виміру, відповідність символів, визначає форму подачі матеріалу, тобто у будь-якому медіа редактор є помічником автора.Редактори традиційних та мережевих медіа відповідають за вчасне надання інформації, дотримання графіка виходу номера у світ, здійснюють координацію дій усіх співробітників. Фактаж, композиція та манера викладу також є предметом пильної уваги редактора.Проте перехід до онлайн-формату висунув до всіх співробітників масово-комунікативної діяльності додаткові вимоги. Коло обов’язків редактора мережевого медіаресурсу значно розширилося: тепер контент має оновлюватися цілодобово і щоденно, причому відповідне оновлення має бути орієнтованим на запити аудиторії.Транспрофесіоналізм редактора онлайн-медіа став звичним явищем – такий фахівець володіє знаннями та навичками, які в традиційних медіа були притаманні журналістам та менеджерам. З огляду на те, що веб-ресурси увібрали у себе характеристики різних медіаформатів, редакторові доводиться мислити категоріями гіпертекстуальності, надоперативності, мультимедійності, враховувати індивідуальні запити користувачів.Наведені чинники висувають нові вимоги і до підготовки сучасних редакторських кадрів у профільних вишах
Латентне семантичне індексування (LSI) та його вплив на копірайтинг
Get PDFLatent semantic indexing (LSI) is becoming more and more popular in copywriting, gradually replacing texts written on the principles of SEO. LSI was called in the 2010s, when popular search engines switched to a qualitatively new way of ranking materials and sites. The difference between SEO and LSI ways of creation lies in the fact that search engines rank SEO materials by keywords, while LSI are ranked how fully the topic is covered and how useful the article will be to the reader. Consequently, in addition to keywords and phrases, the associative core is involved here. Materials written for people have replaced the texts created for the search engine. The article describes the algorithm for creation of the associative and thematic core, the ways in which this can be done. The basic steps helping to create an LSI text are also shown.The author underlines that due to the specificity of the presentation of a significant amount of information and the maximum expertise in the disclosure of the topic, text writers accustomed to working on the principles of SEO have to learn to write within a new paradigm. The owners of the websites that host articles created by LSI principles have discovered the advantages of this way of presenting information, since their resources have become better indexed and take the leading positions in search results. Such algorithms as “Baden-Baden”, “Korolev” and “Panda” have positively influenced the Internet environment as a whole, since re-optimized texts, which were filled with keys and were of little use to the reader, now have turned out to be on the last positions of issue. The new method of ranking according to the LSI method allows specialists to create the texts that are not only useful and expert but also differ in lexical richness, using expressive and figurative means of the language, which could not be assumed in SEO materials.It is highlighted in the article the use of neural networks should bring the way of presenting information to the consumer’s needs even more, inventing techniques that will allow leading materials created in an ordinary language to lead the positions without the need to incorporate key phrases into the text. We believe that the LSI-method, which has perfectly manifested itself in copywriting, is capable of unlocking the potential of the media texts, which are now being written on the principles of SEO.Латентное семантическое индексирование (LSI) в копирайтинге приобретает всё большую популярность, постепенно вытесняя написанные по принципам SEO тексты. LSI был призван к жизни в 2010-х гг., когда популярные поисковые сервисы перешли к качественно новому способу ранжирования материалов и сайтов. Отличие этих двух способов создания текстов заключается в том, что поисковики ранжируют SEO-материалы по ключевым словам, а LSI – по тому, насколько полно раскрыта тема и какую пользу статья принесет читателю. Соответственно здесь, кроме ключевых слов и словосочетаний, задействуется ассоциативное ядро. На смену текстам, созданным для машинного поиска, пришли написанные для людей материалы. В статье рассмотрен алгоритм создания ассоциативного и тематического ядра, способы, с помощью которых это можно сделать. Также приведены основные этапы создания LSI-текста.В работе подчеркнуто, что, учитывая специфичность представления информации – значительный объем, максимальную экспертность в раскрытии темы, текстовикам, которые привыкли работать по принципам SEO, приходится учиться писать по новой парадигме. Владельцы сайтов, на которых размещены статьи, созданные по LSI-принципам, открыли преимущества такого способа предоставления информации, поскольку их ресурсы стали лучше индексироваться и занимать ведущие позиции в поисковой выдаче. Алгоритмы «Баден-Баден», «Королев», «Панда» положительно повлияли на интернет-среду в целом, поскольку переоптимизованные тексты, которые пестрели ключами и были малополезны для читателя, теперь оказались на последних позициях выдачи. Новый способ ранжирования по методике LSI позволяет создавать тексты не только полезные и экспертные, но и отличающиеся лексическим богатством, с использованием выразительных и образных средств языка, чего нельзя было предположить в SEO-материалах.В статье высказано мнение о том, что применение нейросетей еще больше приблизит способ изложения информации к потребностям потребителя, изобретет методики, которые позволят выводить на ведущие позиции материалы, созданные обычным языком, без необходимости вписывания ключевых словосочетаний. Считаем, что LSI-способ, который прекрасно проявил себя в копирайтинге, способен с новой стороны раскрыть потенциал медиатекста, который сейчас пытаются писать по принципам SEO.Латентна семантична індексація (LSI) у копірайтингу набуває все більшої популярності, поступово витісняючи написані за принципами SEO тексти. LSI був покликаний до життя в 2010-х рр., коли популярні пошукові сервіси перейшли до якісно нового способу ранжування матеріалів і сайтів. Відмінність цих двох способів текстотворення полягає у тому, що пошуковики ранжують SEO-матеріали за ключовими словами, а LSI – за тим, наскільки повно розкрита тема і яку користь стаття принесе читачеві. Відповідно тут, крім ключових слів та словосполучень, підключається асоціативне ядро. На зміну текстам, створеним для машинного пошуку, прийшли написані для людей матеріали. У розвідці розглянуто алгоритм створення асоціативного й тематичного ядра, способи, за допомогою яких це можна зробити. Також наведено основні етапи створення LSI-тексту.У роботі підкреслено, що, з огляду на специфічність подання інформації – значний обсяг, максимальну експертність у розкритті теми, текстовикам, які звикли працювати за принципами SEO, доводиться вчитися писати за новою парадигмою. Власники сайтів, на яких розміщено статті, написані за LSI-принципами, відкрили переваги такого способу подання інформації, оскільки їх ресурси почали краще індексуватися та займати провідні позиції у пошуковій видачі. Алгоритми «Баден-Баден», «Корольов», «Панда» позитивно вплинули на інтернет-середовище, оскільки переоптимізовані тексти, що рясніли ключами, тепер опинилися на останніх позиціях видачі. Новий спосіб ранжування за методикою LSI дозволяє створювати тексти не лише корисні й експертні, але й такі, що відрізняються лексичним багатством, дозволяють використовувати художньо-образні засоби, чого не можна було припустити у SEO-матеріалах.У розвідці висловлюється думка, що застосування нейромереж має ще більше наблизити спосіб викладення інформації до потреб споживача, винайде методики, які дозволять виводити на провідні позиції матеріали, створені звичайною мовою, без необхідності вписування ключових словосполучень. Вважаємо, що LSI-спосіб, який чудово проявив себе у копірайтингу, здатний з нового боку розкрити потенціал медіатексту, який зараз намагаються писати за принципами SEO
Медіарецепція ПР-діяльності у дискурсі британських та українських якісних видань: порівняльний аналіз
Get PDFThe article is dedicated to the study of the recent changes that are currently taking place in the field of public relations and the transformation of the interaction process of the PR Institute with the media. The actuality of the work can be explained by the fact that the main world trends of the functioning of PR at the present stage are examined and this experience is extrapolated to Ukrainian realities. And considering the fact that the process of integration into the world economic and cultural space is crucial for our country, the development of the public relations field in all spheres of the country's activity and the coordinated mechanism of interaction with the media system are a priority. The main features of the development of public relations under the influence of modern technologies and in the conditions of new media were determined, the analysis of changes in PR-manager’s profile was made. The use of the content analysis method in the process of investigation of high quality British and Ukrainian newspapers has revealed the most common stereotypes of public relations as an area and profession in Britain and Ukraine. The novelty of the study is to apply comparative practices, which on the base of the distinguished stereotypes allowed to demonstrate some differences in the modality of media representations made by foreign and domestic media outlets as social and communication technology. It has been proved that the media reception of the public relations specialist`s professional activity is mostly negative in color, due to the pragmatic orientations of the industry. However, in the British media, the trend towards the image of PR as the “agent of change”, especially social ones, is highlighted, high level of work of specialists is emphasized. Instead, in Ukrainian high-quality mass media, public relations continue to be viewed as a kind of manipulative technology or just a publicity tool.Данная статья посвящена исследованию актуальных изменений, которые происходят в области связей с общественностью. Актуальность работы обусловлена тем, что в ней рассмотрены основные мировые тренды функционирования PR на современном этапе, данный опыт экстраполирован на украинские реалии. А учитывая то, что для нашей страны определяющим сейчас является процесс интеграции в мировое экономическое и культурное пространство, развитие отрасли связей с общественностью во всех сферах деятельности страны и слаженный механизм взаимодействия с системой средств массовой информации является приоритетным. Определены особенности развития связей с общественностью под влиянием современных технологий и в условиях новых медиа, осуществлен анализ изменений в профессиограмме ПР-менеджера. Применение метода контент-анализа качественных британских и украинских газет позволило выявить наиболее распространенные стереотипные представления о связях с общественностью как направление и профессия в Великобритании и в Украине. Новизна работы заключается в применении компаративистских практик, которые, путем выделения стереотипов, позволили продемонстрировать различия в модальности медиарепрезентации иностранными и отечественными СМИ паблик рилейшнз как социально-коммуникационной технологии. Доказано, что медиарецепция профессиональной деятельности специалиста по связям с общественностью имеет преимущественно негативную окраску, что обусловлено прагматическими ориентирами обозначенной области. Однако в британских СМИ повышается тенденция к изображению PR как «агента перемен» прежде всего социальных, подчеркнут высокий уровень напряженности работы специалистов. Зато в украинских качественных СМИ связи с общественностью продолжают рассматриваться как определенная манипулятивная технология или только инструмент паблисити.Дану розвідку присвячено дослідженню актуальних змін, які відбуваються у галузі зв’язків із громадськістю. Актуальність роботи обумовлена тим, що у ній розглянуто основні світові тренди функціонування PR на сучасному етапі, даний досвід екстрапольовано на українські реалії. А з огляду на те, що для нашої країни визначальним наразі є процес інтеграції у світовий економічний та культурний простір, розвиток галузі зв’язків із громадськістю в усіх сферах діяльності країни та злагоджений механізм взаємодії із системою засобів масової інформації є пріоритетним. Визначено особливості розвитку зв’язків із громадськістю під впливом сучасних технологій та в умовах нових медіа, здійснено аналіз змін у професіограмі ПР-менеджера. Застосування методу контент-аналізу якісних британських та українських газет дозволило виявити найпоширеніші стереотипні уявлення про зв’язки із громадськістю як напрям та професію в Британії та в Україні. Новизна роботи полягає у застосуванні компаративістських практик, які, шляхом виокремлення стереотипів, дозволили продемонструвати відмінності у модальності медіарепрезентації іноземними та вітчизняними ЗМІ паблік рілейшнз як соціально-комунікаційної технології. Доведено, що медіарецепція професійної діяльності фахівця із зв’язків із громадськістю має здебільшого негативне забарвлення, що зумовлено прагматичними орієнтирами означеної галузі. Однак у британських ЗМІ наразі підвищується тенденція до зображення PR як «агента змін» передусім соціальних, підкреслено високий рівень напруженості роботи фахівців. Натомість в українських якісних ЗМІ зв’язки з громадськістю продовжують розглядатися як певна маніпулятивна технологія або лише інструмент паблісіті
Журналістика як синергетичний об’єкт
Get PDFThe study highlights the latest mass-media trends and constructs in the context of the synergetic paradigm. Journalism is described as an open, non-linear, unbalanced, dynamic system which is capable of self-organization. The components of the synergetic cycle of the presented system are identified. Its actual phase of development is defined as post-journalism. The most typical phenomena with fractal features are determined. They include participative and amateur journalism. Manifestations of the holistic principle in the functioning of the system are also traced at the level of individual factors of the communication system - sender, recipient, message and code. Powerful influence of fluctuations of the external for journalism systems is outlined.
Media picture of the world, which integrates not only information, but also pseudo-information elements that are also part of the functional field of journalistic influence, is defined as a systematic result of the «work» of the given system. The author outlines the transformation of the two-stage communication model, the complementation of the communication system with such factors as «bubble filter» and «content aggregators», expansion of the functional and role position of the sender.It is stated that the increase in the level of entropy in the journalism system is due to the non-compliance with professional standards, ethical norms, and accepted functional roles from the fractal phenomena that are currently only beginning to be formed within the system. From the standpoint of synergetics, the phenomenon of mediatization, which is the result of self-organization of the journalism system in interaction with the actors of the environment, is disclosed.Methodological features of the synergetic approach to the study of journalism are also revealed. They include metaphorization of the synergetic terminology; discreteness in the application of the synergetic paradigm, which foresees emphasis on some regularities in the development of the system while levelling the others; implementation of the synergetic approach in a simplified version through the analysis of the objects as a set of the system features.Данное исследование представляет новые масс-медийные тренды и конструкты в контексте синергетической парадигмы. Журналистика охарактеризована как открытая, нелинейная, неравновесная, динамическая система, способная к самоорганизации. Идентифицированы составляющие синергетического цикла данной системы. В качестве актуальной фазы развития названа стадия постжурнализму. Определены наиболее характерные явления, имеющие фрактальные свойства. Среди них названы партисипативная и аматорская журналистика. Проявления холистического принципа в функционировании системы также прослежено на уровне отдельных факторов коммуникационной системы – адресанта, адресата, сообщения, кода. Указано на мощное влияние флуктуаций внешних для журналистики систем. Как системный результат «работы» указанной системы определена медиакартина мира, которая интегрирует не только информационные, но и псевдоинформационные элементы, которые также входят в функциональное поле журналистского воздействия. Указано на трансформацию двухступенчатой модели коммуникации, дополнения коммуникационной системы факторами «пузырькового фильтра», «агрегаторов контента», расширение функционально-ролевой позиции адресанта. Отмечено, что усиление уровня энтропии в системе журналистики обусловлено несоблюдением профессиональных стандартов, этических норм, принятых функциональных ролей со стороны фрактальных явлений, которые пока только начинают формироваться внутри системы.С позиции синергетики раскрыто явление медиатизации, что является следствием самоорганизации системы журналистики при взаимодействии с акторами внешней среды.Также выявлены методологические особенности синергетического подхода к изучению журналистики. Среди них названы метафоризация синергетической терминологии; дискретность в применении синергетической парадигмы, которая предусматривает акцентирование одних закономерностей развития системы и нивелирование других; реализация синергетического подхода в упрощенном варианте путем анализа объектов как совокупности свойств систем.Дану розвідку присвячено висвітленню новітніх мас-медійних трендів та конструктів у контексті синергетичної парадигми. Журналістику схарактеризовано як відкриту, нелінійну, нерівноважну, динамічну систему, здатну до самоорганізації. Ідентифіковано складники актуального синергетичного циклу означеної системи. Як поточну фазу розвитку названо стадію постжурналізму. Визначено найбільш характерні явища, що мають фрактальні властивості. З-поміж них названо партисипативну та аматорську журналістику. Прояви холістичного принципу у функціонуванні даної системи також простежено на рівні окремих чинників комунікації – адресанта, адресата, повідомлення, коду. Вказано на потужний вплив флуктуацій зовнішніх для журналістики систем. Як системний результат «роботи» означеної системи визначено медіакартину світу, котра інтегрує не лише інформаційні, а й псевдоінформаційні елементи, що наразі також входять у функціональне поле журналістського впливу. Вказано на трансформацію двоступеневої моделі комунікації, доповнення комунікаційної системи чинниками «бульбашкового фільтра», «агрегаторів контенту», розширення функціонально-рольової позиції адресанта. Зазначено, що посилення рівня ентропії у системі журналістики обумовлено недотриманням професійних стандартів, етичних норм, узвичаєних функціональних ролей з боку фракталів, що наразі лише починають формуватися усередині системи.З позиції синергетики розкрито явище медіатизації, що є наслідком самоорганізації системи журналістики при взаємодії із акторами зовнішнього середовища. Також виявлено методологічні особливості синергетичного підходу до вивчення журналістики. Серед них названо метафоризацію синергетичної термінології; дискретність у застосуванні синергетичної парадигми, що передбачає увиразнення одних закономірностей розвитку системи і нівелювання інших; реалізацію синергетичного підходу у спрощеному варіанті через аналіз об’єктів як сукупності властивостей систем
Імерсивна журналістика: чинники ефективного функціонування
Get PDFThe main approaches to the definition of the “immersive journalism” phenomenon is considered and its working definition is derived. This working definition incorporates both traditional and newest approaches to the structure-forming, technological and functional factors of the production of VR-content. There are the levels of immersion into the story are analyzed on the example of video–360 ° scenes (posted on the official YouTube channel of t The New York Times) in this study. The factors influencing the formation of the system of user preferences are studied. The results of vidIQ analysis of five the most popular immersive scenes are compared and presented. It tried to measure the presence in the virtual environment by the of the Witmer-Singer’s method. The study also used the methodology of actor-network theory and the approaches of Maria-Laure Ryan. The object of study are the most popular vidIQ assessment immersive video of “The New York Times” (2015–2017): “Walking New York”, “The Atomic Bombing of Hiroshima”, “The Fight for Falluja”, “Seeking Pluto's Frigid Heart” and “The Displaced” as the one of the most resonant immersive publications. In this empirical material, the components of the VR effect are highlighted: presence, involvement, immersion. Each of the components is built up by the functioning of a few factors from the Witmer-Singer model. It’s determined that the components of the VR effect are not equivalent. The basis of the immersive narration is the effect of presence, supported either by immersion in the storu, or by involvement into the environment. The results indicate that it’s quite difficult to consider the whole complex of factors in the production of journalistic materials. In full, they work in making and consuming of not immersive, but VR-content. For the media, the VR technology is not yet a priority, and therefore they prefer to create a presence effect through the possibilities of influencing the algorithm of narrative deployment and the realism presented environment.Рассмотрены основные подходы к определению феномена «иммерсивной журналистики» и выведено ее рабочее определение, которое вбирает в себя как традиционные, так и новейшие подходы к структурообразующим, технологическим и функциональным факторам производства VR-контента. В данном исследовании на примере сюжетов, созданных в формате «видео 360 °» и размещенных на официальном YouTube-канале ресурса «The New York Times», проанализированы уровни погружения в повествование, изучены факторы влияния на формирование системы пользовательских предпочтений, сопоставлены результаты vidIQ-анализа пяти самых популярных иммерсивных сюжетов, осуществлена попытка измерить присутствие в виртуальной среде по методике Witmer-Singer. При проведении исследования также использованы методология акторно-сетевой теории и подходы Maria-Laure Ryan. Объектом изучения стали самые популярные, по оценке vidIQ, иммерсивные сюжеты «The New York Times» за 2015-2017 гг., «Walking New York», «The Atomic Bombing of Hiroshima», «The Fight for Falluja», «Seeking Pluto's Frigid Heart» и одна из самых резонансных иммерсивных публикаций «The Displaced». В данном эмпирическом материале выделены составляющие VR-эффекта: присутствие, вовлеченность, погружение. Каждый из составляющих выстраивается благодаря функционированию ряда факторов из модели Witmer – Singer. Определено, что составляющие VR-эффекта не равнозначны. Основу иммерсивного повествования составляет эффект присутствия, подкрепленный либо погружением в сюжет, либо вовлеченностью в среду. Полученные результаты свидетельствуют, что учитывать в процессе производства журналистских материалов весь комплекс факторов достаточно сложно. В полной мере они работают при изготовлении и потреблении не иммерсивного, а VR-контента. Для СМИ же последняя технология пока не является приоритетной, а потому создавать эффект присутствия они предпочитают через возможность влиять на алгоритм развертывания повествования и реалистичность презентованной среды.Розглянуто основні підходи до визначення феномена «імерсивна журналістика» та виведено її робоче визначення, яке вбирає в себе як традиційні, так і новітні підходи до структуротворчих, технологічних та функціональних чинників продукування VR-контенту. У цьому дослідженні на прикладі сюжетів, створених у форматі «відео 360 °» та викладених на офіційному YouTube-каналі ресурсу «The New York Times», проаналізовано рівні занурення в оповідь, вивчено фактори впливу на формування системи користувацьких уподобань, зіставлено результати vidIQ-аналізу п’яти найпопулярніших імерсивних сюжетів, зроблено спробу виміряти присутність у віртуальному середовищі за методикою Witmer–Singer. Під час проведення дослідження також використано методологію акторно-мережевої теорії та підходи Maria-Laure Ryan. Об’єктом вивчення стали найпопулярніші, за оцінкою vidIQ, імерсивні сюжети «The New York Times» за 2015–2017 рр., «Walking New York», «The Atomic Bombing of Hiroshima», «The Fight for Falluja», «Seeking Pluto’s Frigid Heart» та одна з найрезонансніших імерсивних публікацій «The Displaced». У цьому емпіричному матеріалі виокремлено складники VR-ефекту: присутність, залученість, занурення. Кожен зі складників вибудовується завдяки функціонуванню низки факторів за моделлю Witmer – Singer. Визначено, що складники VR-ефекту не є рівнозначними. Основу імерсивної оповіді складає ефект присутності, який підкріплюється або зануренням у сюжет, або залученістю середовища. Отримані результати свідчать, що враховувати у процесі виробництва журналістських матеріалів увесь комплекс факторів досить складно. Повною мірою вони працюють за умови виготовлення та споживання не імерсивного, а VR-контенту. Для медіа ж остання технологія поки що не є пріоритетною, а тому творити ефект присутності вони воліють через можливість впливати на алгоритм розгортання оповіді та реалістичність середовища, що презентується
Літературні ремінісценції у текстах ЗМК як засіб популяризації читання
Get PDFLiterary reminiscences are often used in journalistic texts. They can be implemented into journalistic materials in various forms: it may be a reference to a literary work, characters, other images, or citation of the text. Literary reminiscences are used by the authors of journalistic materials primarily to enhance the emotivity and expressiveness of the text. However, along with this, they also perform an important function of culture transferring. A correlation of literary reminiscences with genres has been traced and it is noted that such technique is most often found in the journalistic genres of art and journalism, in particular in essays, blogs and authors’ columns. The mention of writers’ names, famous characters or the use of fragments of literary works is connected with the functional features of these journalistic genres. The author of a journalistic text, introducing literary reminiscences to it, appeals to the reader’s basic knowledge of literature and, consequently, makes him remember something known, or refer to reference sources to find out the unknown. Literary reminiscences not only update the basic knowledge of the fiction reader, but also become a powerful stimulus for their expansion. Thus, propaganda and popularization of reading are taking place. In the process of research, in addition to general scientific methods, a descriptive and comparative methods have been used. The scientific novelty of the study is that literary reminiscences in journalistic texts are considered in the aspect of reading popularization for the first time. The study may complement the curricula of the courses “Theory and History of Journalism”, “Mass Communication and Information”, “Practical Stylistics”, “Publicism”, “Theory of Social Communications” in the aspect of the role of media in the popularization of reading. Prospect for the further research is a more detailed analysis of literary reminiscences in the media texts, in particular, the search for references to works of Ukrainian literature.Целью статьи является анализ такой разновидности формирования интереса к чтению средствами СМИ, как литературные реминисценции, то есть упоминание феноменов художественной литературы в журналистских материалах, что способствует распространению в обществе положительного мнения об этом виде деятельности, привлечению к нему представителей различных возрастных категорий, особенно молодежи, ориентированной сейчас в основном на общение в виртуальной среде. Выделены следующие типы: упоминание о литературном произведении, персонажах или цитирование текста художественного произведения. Проведено разграничение рекламы чтения и журналистских текстов, посвященных литературным явлениям (материалов о писателях, произведениях, юбилейных мероприятиях и т. п.). Речь идет именно об использовании аллюзии и реминисценции, которые рассчитаны на общие (журналист и аудитория) фоновые знания художественной литературы. Прослежено корреляцию литературных реминисценций с жанрами. В частности, отмечается, что чаще такой прием встречается в художественно-публицистических жанрах журналистики, а именно: в эссе, очерках, блогах, авторских колонках. Упоминание писателей, известных персонажей или использование фрагментов литературных произведений связано с функциональными особенностями этих журналистских жанров. Научная новизна исследования заключается в том, что литературные реминисценции в журналистских текстах впервые исследованы в популяризации чтения. В ходе исследования, кроме общенаучных методов, использовались описательный и компаративный методы. Материалом для исследования стали тексты украинских интернет-СМИ. Результаты исследования могут дополнить учебные курсы «Теория и история журналистики», «Массовая коммуникация и информация», «Практическая стилистика», «Публицистика», «Теория социальных коммуникаций» в аспекте роли средств массовой информации в популяризации чтения.Метою статті є аналіз такого різновиду формування інтересу до читання засобами ЗМІ, як літературні ремінісценції, тобто згадування феноменів художньої літератури у журналістських матеріалах, який сприяє поширенню в суспільстві позитивної думки про цей вид діяльності, залученню до нього представників різноманітних вікових категорій, особливо молоді, орієнтованої нині переважно на спілкування у віртуальному середовищі. Виокремлено наступні типи: згадка про літературний твір, персонажів або цитування тексту художнього твору. Проведено розмежування цього способу пропагування читання та журналістських текстів, які присвячені літературним явищам (матеріалів про письменників, твори, ювілейні заходи тощо). Мова йде саме про використання алюзії і ремінісценції, які розраховані на спільні (журналіста та аудиторії) фонові знання з художньої літератури. Простежено кореляцію літературних ремінісценцій з жанрами, зокрема, зазначається, що найбільш часто такий прийом зустрічається у художньо-публіцистичних жанрах журналістики, зокрема в есе, нарисах, блогах, авторських колонках. Згадування письменників, відомих персонажів чи використання фрагментів літературних творів пов’язане з функціональними особливостями цих журналістських жанрів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що літературні ремінісценції в журналістських текстах вперше досліджені в аспекті популяризації читання. У процесі дослідження, окрім загальнонаукових методів, використовувалися описовий і компаративний методи. Матеріалом для дослідження стали тексти українських інтернет-ЗМІ. Результати дослідження можуть доповнити навчальні курси «Теорія та історія журналістики», «Масова комунікація та інформація», «Практична стилістика», «Публіцистика», «Теорія соціальних комунікацій» у аспекті ролі засобів масової інформації у популяризації читання
Documentary comics у сучасному науковому дискурсі та українському комікс-просторі
Get PDFThe characteristics of documentary comics in modern multidisciplinary scientific space is presented, the methods of nonlinear historiography (narrative, oral history, commemoration) and post-documentalism are presented. The scientific discourse focuses on the types of interpretation of reality in comics, the hybridity of genre and style features, the types and forms of empathic involvement of the reader, the compositional specifics of graphic journalism. Scientists’ particular attention is focused on the forms of representation of the “lost history and the history of the lost” (N. Chute), on the means of expanding the space of human memory and historical narrative. The modern direction of scientific research, where documentary comics act as a kind of memory archiver in the form of a visual narrative (N. Mickwitz), as an effective means of understanding and experiencing the historical trauma, brings comics’ studies into the space of global commemorative and historical perspective research. In its own working definition of the genre, narrative, temporal deferment, and veracity of subjective evaluation are actualized. Using the formation example of the Ukrainian comic-space, the principles of accelerated and almost simultaneous deployment of the heroic and documentary narratives are characterized, the features of documentalism in the comic “Will”, the graphic novel “Hole” by S. Zakharov are analyzed. Documentary storytelling in the format of comic journalism is investigated on the basis of the collection “Shadows of forgotten ancestors. Graphic stories”, multiplatform (dos-a-dos format book, comic book, audio performance on YuoTube) hybrid presentation of thematic narrative is illustrated within the “Underground Sky” publication.Представлена характеристика documentary comics в современном мультидисциплинарном научном пространстве, охарактеризованы методики нелинейной историографии (нарративная, устная история, коммеморация) и постдокументализма. Научный дискурс сосредоточен на видах интерпретации реальности в комиксах, гибридности жанровых и стилевых особенностей, видах и формах эмпатической вовлеченности читателя, композиционной специфике графической публицистики. Особое внимание ученых акцентировано на формах представленности «потерянной истории и истории потерянных» (Н. Chute), средствах расширения пространства человеческой памяти и исторического нарратива. Современное направление научных исследований, где documentary comics выступает своеобразным архиватором памяти в форме визуального нарратива (N. Mickwitz), действенным средством осмысления и переживания исторической травмы, выводит comic studies в пространство глобальных коммеморативных и исторических перспективных исследований.В собственном рабочем определении жанра актуализированы нарративность, временная отсроченность, правдивость субъективной оценки. На примере становления украинского комикс-пространства охарактеризованы принципы ускоренного и почти одновременного развертывания героического и документального нарративов, проанализированы особенности документализма в комиксах «Воля», графическом романе С. Захарова «Дыра». Документальный сторителлинг в формате комикс-журналистики исследован на основе сборника «Тени забытых предков. Графические истории», мультиплатформенная (книга в формате dos-a-dos, комикс, аудиоспектакль на YuoTube) гибридная презентация тематического нарратива проиллюстрирована изданием «Подземное поднебесье».Представлено розуміння documentary comics у сучасному мультидисциплінарному науковому просторі, схарактеризовані методики нелінійної історіографії (наративна, усна історія, комеморація) та постдокументалізму. Наукові рефлексії щодо обраного об’єкта дослідження зосереджені на видах інтерпретації реальності у коміксах, гібридності жанрових та стильових ознак, особливостях емпатичної залученості читача, композиційній специфіці графічної публіцистики. Особливу увагу науковців закцентовано на формах представленості «втраченої історії та історії втрачених» (Н. Chute), засобах розімкнення простору людської пам’яті та історичного наративу. Сучасний напрямок наукових розвідок, де documentary comics виступає своєрідним архіватором пам’яті у формі візуального наративу (N. Mickwitz), дієвим засобом осмислення та переживання історичної травми, виводить comic studies у простір глобальних комеморативних та історичних перспективних узагальнень.У власному робочому визначенні жанру актуалізовано наративність, часову відтермінованість, правдивість суб’єктивної оцінки. На прикладі становлення українського комікс-простору схарактеризовано принципи прискореного та майже одночасного розгортання героїчного та документального наративів, проаналізовано особливості документалізму у коміксах «Воля», графічному романі С. Захарова «Діра». Документальний сторітелінг у форматі комікс-журналістики досліджено на основі збірки «Тіні забутих предків. Графічні історії», мультиплатформенну (книгу у форматі dos-a-dos, комікс, аудіоспектакль на YouTube) гібридну презентацію тематичного наративу проілюстровано виданням «Подземное поднебесье»
«Букварь Южнорусскій. 1861 року» Тараса Шевченка в комунікативному просторі України: реальність та перспективи присутності
Get PDFThis study is an attempt to determine the role of the last text of T. G. Shevchenko’s “Bukvar Yuzhnorusskіy, 1861” in the whole communicative space of Ukraine.For this purpose, study was conducted in the following areas: characteristics of the era of writing the text and its entry into the communicative space; determining the place of the text in the creative history of the author; the study of the internal structure of the text; the characteristics of modernity regarding the presence of the text in the mass consciousness.In the process of the study, the following results have been obtained: according to the information given by the press of that time and the letters of T.G. Shevchenko “Bukvar Yuzhnorusskіy, 1861” became a significant event in public life; its compilation, printing and distribution became a reality because by that time the Ukrainian literature researchers had collected and printed a certain number of folk texts, Shevchenko had his own David Psalms cycle, and the society supported the idea of creating Sunday schools by charity meetings; modern Ukrainian society does not need the “Bukvar Yuzhnorusskіy, 1881”, due to the loss of the value of the textbook for elementary school and the lack of a need for the textbook of Christian morality; the quality research “Bukvar Yuzhnorusskіy, 1861” and its separate components (David Psalmi, duma) does not affect the relevance of the text in the mass consciousness.Данное ислледование является попыткой определения роли последнего текста Т. Г. Шевченко «Букварь Южнорусскій. 1861 року» в коммуникативном пространстве Украины.С этой целью было проведено исследование по следующим направлениям: характеристика эпохи написания текста и его вхождения в коммуникативное пространство; определение места текста в творческой истории автора; исследование внутренней структуры текста; характеристика современности на предмет присутствия текста в массовом сознании.В результате исследования были получены следующие результаты: по информации, полученной из прессы того времени и писем Т. Г. Шевченко, «Букварь Южорусскій. 1861 року» стал заметным событием общественной жизни; его составление, печать и распространение стали реальностью, потому что к этому времени украинские исследователи литературы собрали и напечатали определенное количество народных текстов, в распоряжении Т. Г. Шевченко был собственный цикл «Давидові псалмы», а общество поддержало идею создания воскресных школ благотворительными собраниями; украинское современное общество не нуждается в «Букваре южнорусском. 1861 року» по причине утраты последним ценности учебника для начальной школы и отсутствия потребности в учебнике христианской морали; качество исследования «Букваря Южнорусского. 1861 року» и его отдельных составляющих («Давидові псалми», думы) не влияет на актуальность текста в массовом сознании.У дослідженні зроблено спробу визначення ролі останнього тексту Т. Г. Шевченка «Букварь Южнорусскій. 1861 року» в загальному комунікативному просторі України.Задля досягнення цієї мети було проведено розвідку за такими напрямами: характеристика епохи написання тексту та його потрапляння в комунікативний простір; визначення місця тексту в історії творчості автора, дослідження внутрішньої структури тексту, характеристики сьогодення на предмет присутності визначеного тексту в масовій свідомості.У результаті дослідження були отримані наступні результати: за свідоцтвами преси та листів Т. Г. Шевченка «Букварь Южнорусскій. 1861 року» став помітною подією громадського життя; його складання, друк та розповсюдження стали можливими, тому що на цей час українські літературні дослідники вже зібрали та оприлюднили певну кількість народних текстів, Т. Г. Шевченко мав «Давидові псалми», а суспільство благодійно підтримало ідею народних шкіл; в українському сьогоденні загал не потребує «Букваря Южнорусского. 1861 року», тому що він втратив вартість підручника для начальної школи та не отримав вартості підручника християнської моралі; рівень дослідження «Букваря Южнорусского. 1861 року» та його окремих складових («Давидові псалми», думи) не впливає на актуальність тексту в масовій свідомості
Кількісні методи вивчення потреб та поведінки споживачів у контексті сучасних маркетингових комунікацій
Get PDFThe factors which resulted in not only changes in basic consumers’ requirements to the goods, but also in changes in their preferences and expectations and, moreover, in their value orientations, are determined. Today, the consumer has an opportunity to choose a variety of goods on a shelf, a place of a purchase, a convenient channel of communication and also a way of life. The development of digital technologies has led to a decrease in the dependence and physical commitment of a consumer to a place of work, residence or communication channel. For a successful business marketing strategy, one needs to identify these changes quickly and reliably, analyze them, and, based on the analysis, formulate their marketing strategy, both in terms of assortment policies and in terms of marketing communications. An example of instrumental consumer research conducted by well-known brands of the FMCG segment analyzes the techniques of studying consumers’ behavior and the preferences that they give to one or another product, and the possibility of targeted influence on the adoption of relevant decisions. Problems with the reliability of data obtained by traditional methods of quantitative research are revealed. Since modern methods are extremely simplistic, they often do not take into account the peculiarities of the mentality of the consumers of a particular region, their behavioral and value settings, which determine their answers during surveys. Even with an individual approach to developing a questionnaire that takes into account the characteristics of respondents, there is no guarantee of the reliability of the data. However, management decisions are made and marketing strategies are developed being based on these data. Similar errors, typical for traditional methods of research, make it necessary to look for alternative solutions. Such an alternative would be Big Data, a tool that has already proven itself as an effective technology of sociological research during the presidential campaign of D. Trump in the United States and Brexit in the UK.Определяются факторы, следствием которых стали не только изменения базовых требований потребителей к товарам, изменение их предпочтений и ожиданий, но и изменение их ценностных ориентаций. Сегодня потребитель имеет возможность не только широкого выбора товара на полке, места его покупки, удобного канала коммуникации, но и образа жизни. Развитие цифровых технологий привело к снижению зависимости и физической привязанности потребителя к месту работы, месту жительства или к каналу коммуникации. Для успешной маркетинговой стратегии бизнеса необходимо оперативно и достоверно выявлять эти изменения, анализировать их и на основе анализа формировать свою маркетинговую стратегию как в части ассортиментной политики, так и в части маркетинговой коммуникации. На примере инструментальных потребительских исследований, проводившихся известными брендами сегмента FMCG, анализируются методики изучения поведения потребителя и предпочтений, которые он отдает тем или иным товарам, и возможности целенаправленного воздействия на принятие им соответствующих решений. Выявляются проблемы с достоверностью данных, полученных традиционными методами количественных исследований. Поскольку современные методы предельно упрощены, они часто не учитывают особенности менталитета потребителей конкретного региона, их поведенческих и ценностных установок, обуславливающих их ответы при опросах. Даже при индивидуальном подходе к разработке анкеты, учитывающем особенности респондентов, нет гарантий в достоверности полученных данных. Но на основе этих данных принимаются управленческие решения, разрабатываются маркетинговые стратегии. Подобные ошибки, характерные для традиционных методов исследований, заставляют искать альтернативные решения. Такой альтернативой может стать Big Data – инструмент, уже показавший себя как эффективная технология социологических исследований во время президентской кампании Трампа в США и Brexit в Великобритании.Визначаються фактори, наслідком яких стали не тільки зміни базових вимог споживачів до товарів, зміна їхніх переваг і очікувань, а й зміна їхніх ціннісних орієнтацій. Сьогодні споживач має можливість не тільки широкого вибору товару на полиці, місця його покупки, зручного каналу комунікації, а й способу життя. Розвиток цифрових технологій привів до зниження залежності і фізичної прихильності споживача до місця роботи, місця проживання або до каналу комунікації. Для успішної маркетингової стратегії бізнесу необхідно оперативно і достовірно виявляти ці зміни, аналізувати їх і на основі аналізу формувати свою маркетингову стратегію як в частині асортиментної політики, так і в частині маркетингової комунікації. На прикладі інструментальних споживчих досліджень, що проводилися відомими брендами сегмента FMCG, аналізуються методики вивчення поведінки споживача, переваги, які він віддає тим чи іншим товарам, та можливості цілеспрямованого впливу на прийняття ним відповідних рішень. Виявляються проблеми з достовірністю даних, отриманих традиційними методами кількісних досліджень. Оскільки сучасні методи гранично спрощені, вони часто не враховують особливості менталітету споживачів конкретного регіону, їх поведінкових і ціннісних установок, які обумовлюють їх відповіді при опитуваннях. Навіть при індивідуальному підході до розробки анкети, що враховує особливості респондентів, немає гарантій в достовірності отриманих даних. Але ж на основі цих даних приймаються управлінські рішення, розробляються маркетингові стратегії. Подібні похибки, характерні для традиційних методів досліджень, змушують шукати альтернативні рішення. Такою альтернативою може стати Big Data – інструмент, що вже показав себе як ефективна технологія соціологічних досліджень під час президентської кампанії Трампа в США і Brexit у Великобританії