Communications and Communicative Technologies (E-Journal - Dnipro National University)
Not a member yet
182 research outputs found
Sort by
Журнал самиздата «Пороги»: типологические особенности, проблематика, жанры
No full textДля визначення поточних тенденцій самвидаву передбачено жанрово-тематичний аналіз журналу «Пороги». Типологічні особливості, проблематика, жанри розглядалися в процесі аналізу.Українська нелегальна преса, яка не мала чіткої періодичності та механізму розповсюдження, повідомляла про порушення прав людини на території Радянського Союзу, створення національно-визвольного руху та руху за захист громадських прав, а також, зокрема, про репресії творчої та академічної інтелігенції. Варто згадати, що серед самвидавної преси журнал «Пороги» мав тираж та розповсюджувався в 1988–1990 рр.Історичний досвід 1985–1991 рр., в часи «плюралізму думок», доводить ефективність великої кількості носіїв та каналів альтернативних джерел. Дисиденти як комунікатори, інтерпретатори дійсності, зокрема автори журналу «Пороги», змінювали ставлення громадян УРСР до офіційної влади, радянської ідеології та історії, поступово проводячи рефреймінг. На регіональному рівні часопис «Пороги» підіймав гострі проблеми, популяризував національну культуру та історію, тому його контент перейшов до публічної сфери. Автори та редакція журналу пропонували шляхи вирішення соціокультурних та політичних проблем країни, а також друкували дискусії, різні точки зору чи позиції з релігійних, соціальних, політичних питань. Збереження культурної, історичної, етнографічної спадщини, популяризація української мови, висвітлення проблеми міжконфесійних відносин були актуальними та суспільнозначущими темами. У статті було розглянуто та проаналізовано журналістські жанри часопису «Пороги». Серед них можна виділити статтю, есе, нарис, огляд, репортаж, коментар, фейлетон. Автори альтернативного каналу комунікації змінювали смисли, публікували замовчувану та заборонену владою інформацію, пропонували аудиторії альтернативний контент взагалі. Результати дослідження можна використовувати під час викладання курсу «Сучасна публіцистика».In order to determine the current trends of the samvydav the genre-thematic analysis of the magazinel "Porogy" is implied. Typological peculiarities, problems, genres are under consideration during the process of analysis.Ukrainian illegal press which had no clear periodicity and no defined mechanism of distribution, reported of human rights violation on the territory of the Soviet Union, creation of national liberation movement and civil rights protection movement as well as, among other issues, told about repressions of creative and academic intelligentsia. It is worth mentioning among self-published press the magazine named “Porogy”, which had definite circulation and was distributed sporadically in 1988–1990.The historical experience of 1985–1991 in times of “pluralism of thoughts” proves the effectiveness of a greater number of media and channels of alternative sources. Dissidents, as interpreters of reality, in particular, the authors of the magazine “Pogory”, changed the attitude of citizens of the Ukraine towards the official authorities, the Soviet ideology and history, gradually reframing it.At the regional level, magazine “Pogory” raised acute problems, popularized national culture and history, and therefore its content became public. The authors and editorial board of the magazine offered ways to solve socio-cultural and political problems of the country. Preservation of cultural, historical, ethnographic heritage, popularization of the Ukrainian language, coverage of the problem of interconfessional relations were topical and socially significant themes. In the paper the journalistic genres of the magazine “Poorogy” are reviewed and analyzed. The authors of the alternative channel of communication changed their meanings, published silent and forbidden information, offered the audience alternative content.The results of the article can be used while teaching the course "Modern Writing on Current Affairs".Для определения текущих тенденций самиздата предусмотрен жанрово-тематический анализ журнала «Пороги». Типологические особенности, проблематика, жанры рассматриваются в процессе анализа.Украинская нелегальная пресса, которая не имела четкой периодичности и механизма распространения, сообщала о нарушениях прав человека на территории Советского Союза, создании национально-освободительного движения и движения в защиту гражданских прав, а также, в частности, о репрессиях творческой и академической интеллигенции. Стоит отметить, что среди самиздатовской прессы журнал «Пороги» имел тираж и распространялся в 1988–1990 гг.Исторический опыт 1985–1991 гг., во времена «плюрализма мнений», доказывает эффективность большого количества носителей и каналов альтернативных источников. Диссиденты как коммуникаторы, интерпретаторы действительности, в частности авторы журнала «Пороги», меняли отношение граждан УССР к официальной власти, советской идеологии и истории, постепенно проводя рефрейминг.На региональном уровне журнал «Пороги» поднимал острые проблемы, популяризировал национальную культуру и историю, поэтому его контент перешел в публичную сферу. Авторы и редакция журнала предлагали пути решения социокультурных и политических проблем страны, а также публиковали дискуссии, разные точки зрения или позиции по религиозным, социальным, политическим вопросам. Сохранение культурного, исторического, этнографического наследия, популяризация украинского языка, освещение проблемы межконфессиональных отношений были актуальными и общественно значимыми темами. В статье были рассмотрены и проанализированы журналистские жанры журнала «Пороги». Среди них можно выделить статью, эссе, обзор, репортаж, комментарий, фельетон. Авторы альтернативного канала коммуникации меняли смыслы, публиковали замалчиваемую и запрещенную властью информацию, предлагали аудитории альтернативный контент в общем. Результаты исследования можно использовать во время преподавания курса «Современная публицистика»
PR-activity of Ukrainian universities in social networks
Get PDFРозглянуто закордонні, переважно американські та європейські, практики використання соціальних мереж у комунікативній діяльності університетів та вивчено досвід вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО). Визначено, що прагнення українських університетів здійснювати активну діяльність у соціальних медіа цілком корелюється із тенденціями PR-активності європейських та американських університетів. Також означено основні проблеми в організації комунікації на сторінках соцмереж, що схожі для закордонних і вітчизняних університетів, але з певною дистанцією в часі. Досліджено офіційні акаунти обраних українських класичних і технічних університетів у соціальних мережах Facebook, YouTube, Twitter, Instagram та проаналізовано статистику цих сторінок. На підставі статистичних даних та методом спостереження визначено, в яких соціальних медіа акаунти університетів активні й перспективні для просування комунікаційної стратегії ЗВО, а які соцмережі втратили популярність у цільових аудиторій. Також здійснено контент-аналіз тематичного наповнення університетських офіційних сторінок у мережі Facebook. Основні статистичні дані наочно представлені в чотирьох таблицях, що дає змогу порівняти PR-активність досліджуваних ЗВО в соціальних медіа. Виявлено основні недоліки у формуванні контенту університетськими PR-відділами та основні тренди в написанні постів у стрічку новин на Facebook.
Докладне вивчення комунікативної практики PR-відділів дозволило розробити рекомендації щодо покращення ефективності роботи із просування офіційних акаунтів у соціальних медіа та підвищення активності цільових аудиторій, що стежать за сторінками, поширюють інформацію ЗВО на своїх сторінках, коментують пости. Доведено, що відсутність стратегічного планування комунікативної діяльності в соціальних мережах позначається як на результатах масштабних PR-кампаній, так і на ефективності комунікацій для інформаційної підтримки університетських заходів.Scientific problem. The paper notes that the desire of Ukrainian universities to carry out PR-activities in social media is correlated with the tendencies of PR activity of European and American universities. However, the lack of specialists in digital communications (SMM) within the staff of universities makes it possible to characterize their activity in social media as being carried out without a clear definition of goals and using limited tools. Due to the lack of strategic planning, we observe low communication efficiency of using social media.
Novelty. The brand pages of Ukrainian universities in social networks are analyzed, quantitative characteristics and content topics are investigated. Recommendations are developed for improving the efficiency of communication and updating the style of content on the brand pages of universities in social networks.
Research methodology. The official accounts of Ukrainian classical and technical universities in social networks (Facebook, YouTube, Twitter and Instagram) are discovered and analyzed the statistics of these pages. Based on the statistical data and the method of observation, brand pages of universities in social networks are defined in which are active and promising for the promotion of the communication strategy of universities, and which social networks have lost popularity among target audiences. In addition, the analysis of the contents of Facebook brand pages is done. The basic statistics is graphically presented in four tables, which allow comparing the PR activity of the universities in social media.
Results. For the effectiveness of PR in social media, it is necessary to increase the activity of followers, to distribute different content in the information and comment on the publications. It is proved that the lack of strategic planning of communicative activity in social networks negatively affects the results of both large PR campaigns and the effectiveness of communications for informational support of university activities. The main shortcomings in creating the content of the university's PR services and the main trends in writing messages in the Facebook news are revealed.
The practical significance. The detailed study of the PR-practice of the universities makes it possible to develop recommendations for increasing the effectiveness of promote brand pages in social networks.В статье рассмотрен зарубежный опыт использования социальных сетей в коммуникативной деятельности университетов и изучены практики отечественных учреждений высшего образования. Отмечено, что стремление украинских университетов осуществлять активную деятельность в социальных медиа коррелируется с тенденциями PR-активности европейских и американских университетов. Также обозначены основные проблемы в организации коммуникации на страницах в соцсетях, совпадающие для зарубежных и отечественных университетов. Исследованы официальные аккаунты лучших украинских классических и технических университетов в социальных сетях Facebook, YouTube, Twitter, Instagram и проанализирована статистика этих страниц. На основании статистических данных и методом наблюдения определены социальные медиа, аккаунты в которых являются активными и перспективны для продвижения коммуникационной стратегии вузов, а какие соцсети утратили популярность у целевых аудиторий. Также проведен контент-анализ тематического наполнения университетских официальных страниц в сети Facebook. Основные статистические данные наглядно представлены в четырех таблицах, которые позволяют сравнить PR-активность исследуемых вузов в социальных медиа. Выявлены основные недостатки при создании контента университетскими PR-службами и основные тренды в написании постов в новостную ленту на Facebook. Детальное изучение коммуникативной практики пресс-служб позволило разработать рекомендации для повышения эффективности работы по продвижению официальных аккаунтов в социальных медиа и повышению активности целевых аудиторий, которые подписаны на страницы, распространяют университетскую информацию на своих страницах, комментируют посты. Доказано, что отсутствие стратегического планирования коммуникативной деятельности в социальных сетях негативно сказывается как на результатах масштабных PR-кампаний, так и на эффективности коммуникаций для информационной поддержки университетских мероприятий
Гетеростереотип Украины в дискурсе качественных британских изданий
Get PDFДану розвідку присвячено висвітленню питання медіарецепції України британськими якісними виданнями, що значною мірою обумовлює характер міждержавної взаємодії та геополітичних пріоритетів європейської спільноти в українському питанні загалом. Означене питання розв’язується шляхом ідентифікації найбільш частотних гетеростереотипів, виявлення їх формально-змістових особливостей та контекстів функціонування у текстовому просторі медіа. Актуалізовано новий концепт «стереотип перехідного періоду», який, з одного боку, вказує на специфіку об’єкта стереотипізування, а з іншого – умотивовує рецептивні особливості суб’єктів стереотипотворення, якими у нашому дослідженні виступають британські видання. Дослідження гетеростереотипізації України здійснено шляхом застосування програмного контент-аналізу AntConc 3.5.0 (Windows), який характеризується ознаками валідності, об’єктивності, надійності. Виявлено найбільш частотні гетеростереотипи, утворені шляхом поєднання етноніму «Ukraine» із оказіонально релевантними концептами, та проаналізовано їх смислові поля. Визначено, що британські видання для висвітлення української теми обирають переважно конфліктогенну проблематику. Вона стає дискурсивним фоном для репрезентації українського суспільства як поляризованого, розколотого за географічним, культурним, мовним, ідеологічним параметрами. Україна постає державою із розколотою ідентичністю. Серед гетеростереотипних образів домінує мілітаризований образ нашої держави. Серед частотних контекстів етноніму виокремлюються контексти війни, політичної кризи, екологічної катастрофи. Виявлено, що у матеріалах з української тематики концепт «Russia» домінує над концептом «Ukraine». Вказано на те, що британські медіа легітимізують окремі інституції та явища, табуйовані в українських медіадискурсивних практиках. Отримані результати мають теоретичне значення для галузі «Соціальні комунікації» та можуть застосовуватися у технологічних розробках зі створення та коригування іміджу України.The study is dedicated to the issues of media reception of Ukraine by British quality newspapers, that largely determines the nature of intergovernmental cooperation and the geopolitical priorities of the European community in the Ukrainian issue as a whole. This issue can be solved by pointing out the most frequent heterostereotypes, identifying their formal content features and operating contexts in the text space of the media.The new concept that is called the «Stereotype of the Transition Period» has been updated, which, on one hand, indicates the specifics of the object of stereotyping, and on the other hand, motivates the receptive features of the subjects of stereotyping, which are the British articles in our study. The investigation of heterostereotyping of Ukraine was carried out by using the programmatic content analysis AntConc 3.5.0 (Windows), which can be characterized by the signs of validity, objectivity and reliability. The most frequent heterostereotypes formed by the process of combining of the ethnonym "Ukraine" with occasionally relevant concepts are revealed, and their semantic fields are analyzed.It is stated that conflict-related issues are mostly chosen by British quality newspapers to cover the Ukrainian theme. It becomes a discursive background for representing Ukrainian society as polarized, split according to geographical, cultural, linguistic and ideological parameters. Ukraine is presented as a state with the divided identity. Among the heterosterotypical images, the militarized image of our state dominates. Among the frequent contexts of ethnonym, the contexts of war, political crisis and environmental catastrophe are outlined.It is revealed that in the materials on Ukrainian subjects, the concept «Russia» dominates over the concept of "Ukraine". It is pointed out that the British media legitimize certain institutions and phenomena that are tabooed in the Ukrainian media-discourse practices.The results obtained have a theoretical significance for «Social Communications» field and can be used in technological developments to create and correct the image of Ukraine.В данном исследовании рассматривается вопрос медиарецепции Украины британскими качественными изданиями, которая в значительной степени обусловливает характер межгосударственного взаимодействия и геополитических приоритетов европейского сообщества в украинском вопросе в целом. Указанный вопрос решается путем идентификации наиболее частотных гетеростереотипов, выявления их формально-содержательных особенностей и контекстов функционирования в текстовом пространстве медиа. Актуализирован новый концепт «стереотип переходного периода», который, с одной стороны, указывает на специфику объекта стереотипизирования, а с другой – объясняет рецептивные особенности субъектов стереотипообразования, которыми в нашем исследовании выступают британские издания. Исследование гетеростереотипизации Украины осуществлено путем применения программного контент-анализа AntConc 3.5.0 (Windows), который характеризуется признаками валидности, объективности, надежности. Выявлены наиболее частотные гетеростереотипы, образованные путем объединения этнонима «Ukraine» с окказионально релевантными концептами, и проанализированы их смысловые поля. Определено, что британские издания для освещения украинской темы выбирают преимущественно конфликтогенную проблематику. Она становится дискурсивным фоном для репрезентации украинского общества как поляризованного, расколотого по географическому, культурному, языковому, идеологическому параметрам. Украина предстает как государство с расколотой идентичностью. Среди гетеростереотипных образов доминирует милитаризованный образ нашего государства. Среди частотных контекстов этнонима выделяются контексты войны, политического кризиса, экологической катастрофы. Выявлено, что в материалах на украинскую тематику концепт «Russia» доминирует над концептом «Ukraine». Указано на то, что британские медиа легитимизируют отдельные институты и явления, табуированные в украинских медиадискурсивных практиках. Полученные результаты имеют теоретическое значение для отрасли «Социальные коммуникации» и могут применяться в технологических разработках по созданию и корректировке имиджа Украины
Ілюстративна концепція видання роману «Місто» В. Підмогильного
Get PDFИсследование посвящено одному из важнейших направлений издательской стратегии «Основ» современного периода – обновлению концепции книжного продукта, связанному с визуализацией литературно- художественного издания. В соответствии с новой издательской политикой «Основы» запускают проект «Альтернативная серия украинской классики», который иллюстрируют молодые украинские художники.Научная новизна нашего исследования заключается в концептуальном осмыслении издательского проекта «Альтернативная серия украинской классики» на примере визуальной версии романа В. Подмогильного «Город». В работе утверждается, что, благодаря совершенно новому для современного читателя иллюстративному оформлению, произведения украинских классиков получат новую жизнь, а удачное с точки зрения маркетинга название «Альтернативная серия...» станет современным слоганом проекта и привлечет потенциальных читателей.Анализ иллюстративного оформления романа В. Подмогильного «Город», изданного «Основами» в 2017 г., подтверждает, что произведение стало по-настоящему альтернативным в смысле авангардности его оформления. В статье обосновывается мысль о том, что данное издание занимает особое место среди других переизданий украинской классической литературы из-за специфических отношений притяжения – отталкивания между вербальным городским текстом В. Подмогильного (1927) и авангардным, постмодерным, комиксным визуальным текстом современного города Н. Павлюка (2017). Диалогичность двух городских дискурсов рождает новые смыслы вербального текста. Таким образом, город, описанный в романе В. Подмогильного 90 лет назад, становится актуальным и современным для читателей 2017 года, а постмодернистское иллюстративное оформление классического произведения создаёт новые коды и контексты.Проведенное исследование позволяет утверждать, что «Основы» – это издательство, которое не только выпускает качественный издательский продукт с учетом запросов времени, но и использует современные маркетинговые стратегии для реализации своей продукции.The research is devoted to the analysis of the editorial and publishing policy of “Solomiia Pavlychko’s Publishing House “Osnovy”. One of the important tools of “Osnovy” publishing strategy at the present stage is the modernization of its product, which consists of the original visualization of the artistic text. In accordance with the new publishing policy, “Osnovy” launches the “Alternative Series of Ukrainian Classics” with the illustrations of young Ukrainian artists.The scientific novelty of our research is the conceptual comprehension of the publishing project “Alternative Series of Ukrainian Classics”. The visual version of the novel “The City” by V. Pidmohylnyi is of special attention. In the study, we suggest that the name “Alternative Series ...” is a successful marketing technique, as for many readers, classics is related to the official ones, sometimes boring and formalized “school” ideas about literature. So, it was planned that the concept “alternative” would become a modern slogan for the project and expand the audience of potential readers. Thus, the works of Ukrainian classics received an entirely new illustration for a modern Ukrainian.The analysis of the illustrative presentation of novel “The City” by V. Pidmohylnyi, published in “Osnovy” in 2017, affords the ground for the suggestion that the work became a truly alternative in the sense of avant-garde design. The article emphasises the idea that “The City” (2017), which is being investigated by us, is especially distinguished among other reprints of classical Ukrainian literature by the collision and dialogue of the verbal urban text of V. Pidmohylnyi (1927) with the avant-garde, postmodern, comic visual text of modern city by M. Pavliuk (2017). New meanings of the verbal text are born on the collision of two urban discourses. Thus, through the illustrative material, the modern city, described in the novel by V. Pidmohylnyi 90 years ago, becomes relevant and modern for the citizens of 2017. So, we are dealing with the postmodern illustrative design of the classical edition, which through the latest forms of visualization, creates new visions and contexts.The offered study states that “Osnovy” is not only a publishing house, creating a quality publishing product concerning the latest news, but also uses modern marketing strategies to implement its products.Дослідження присвячено одному із важливих напрямків видавничої стратегії «Основ» новітнього періоду – осучасненню видавничого продукту, що полягає в оригінальній візуалізації літературно-художнього видання. Відповідно до нової видавничої політики «Основами» започатковується «Альтернативна серія української класики» з ілюстраціями молодих українських художників. Наукова новизна нашого дослідження полягає в концептуальному осмисленні видавничого проекту «Альтернативна серія української класики», зокрема увагу звернено на візуальну версію роману «Місто» В. Підмогильного. У дослідженні акцентується думка, що назва «Альтернативна серія…» є вдалим маркетинговим прийомом, оскільки для багатьох читачів класика асоціюється з офіційним, подекуди нудним і заформалізованим «шкільним» уявленням про літературу. Отже, планувалося, що поняття «альтернативна» стане сучасним слоганом до проекту й розширить аудиторію потенційних читачів, і твори українських класиків отримають абсолютно нове для сучасного українця ілюстративне оформлення.Аналіз ілюстративного оформлення роману «Місто» В. Підмогильного, що вийшов в «Основах» у 2017 р., дає підстави стверджувати, що твір став по-справжньому альтернативним у сенсі авангардності його оформлення. У статті обстоюється думка про те, що досліджуване нами видання роману «Місто» особливо виокремлюється з-поміж перевидань класичної української літератури за рахунок зіткнення і діалогу вербального урбаністичного тексту В. Підмогильного (1927 р.) з авангардним, постмодерним, коміксним візуальним текстом сучасного міста М. Павлюка. На тлі зіткнення двох міських дискурсів народжуються нові сенси вербального тексту. Так, сучасне місто, описане в романі В. Підмогильного 90 років тому, завдяки ілюстративному матеріалу стає актуальним і сучасним для містян 2017 р., наближується до них постмодерним ілюстративним оформленням класичного видання, яке завдяки новітнім формам презентації створює нові візії та контексти.
Здійснене дослідження дозволяє стверджувати, що «Основи» – це не тільки видавництво, яке створює якісний видавничий продукт із урахуванням запитів часу, але й використовує сучасні маркетингові стратегії для реалізації своєї продукції
Западноукраинская региональная пресса в переходный период от тоталитаризма к демократии: 1988–1998 гг.
No full textОкреслено процес трансформування західноукраїнської регіональної преси. Об’єктом дослідження взято систему преси демократичного спрямування, що виходила друком у 1988–1998 рр. на теренах Західної України. Вибір територіального сегмента преси визначено особливою роллю західного регіону у новітніх державотворчих процесах, його виразною відмінністю у суспільно-політичних, соціокультурних та ментальних площинах у загальнонаціональному контексті. Першочергове завдання статті, що полягало у виявленні ознак, характерних для трансформаційного шляху функціонування західноукраїнської регіональної преси, реалізовано, опираючись на загальнонаукові методи наукового пізнання: історичний, аналітико-синтетичний, системний. На виконаному зрізі економічної та суспільно-політичної кон’юнктури виділено етапи змін: вихід з під тоталітарного впливу, легалізація неофіційних видань; крах монополії впливу, поява нових видань і сегментування ринку; функціонування преси в умовах політичного різноманіття та загрози втрати національного інформаційного простору. Названо основні чинники, які здійснили поштовх до подальшого розвитку всієї системи медіа: зростання випуску неофіційної періодики, поява легальної демократичної преси, пошуки нових організаційних засад і напрямів роботи незалежних видань, збільшення кількості місцевої періодики, перехід видань у власність великих комерційних структур, вплив російського інформаційного середовища.Ключова роль преси західного регіону України у ході демократичних перетворень проілюстрована матеріалами опрацьованої джерельної бази. Зокрема, визначено наступні акценти впливу: на процеси розбудови держави, відродження регіональних традицій, питання культури, освіти, релігії.This article outlines the process of transformation of the Western Ukrainian regional press at the beginning of democratic development in the environment of restored national independence. It installs the role of the press in this context.
The methodology of a research includes the content analysis, which involved systematic reading or observation of texts. These results indicate that the press of the Western region of Ukraine emphasizes the special value in the newest processes of state forming. The general trends of the development of the economic, social and political state forming are explored. Basic factors which carried out a shove to subsequent development of media system are highlighted. Periods, marked characteristic changes in the system are determined: exit out of totalitarian influence and legalization of unofficial editions; crash of monopoly of influence, appearance of new editions and market segmentation; functioning in the conditions of political variety and threat of loss of national informative space.The novelty is the key role of the press of the Western region of Ukraine marked during democratic transformations. The value of the democratic press in forming of the state, revival of regional traditions, culture, education and religion is accented. These periodicals were appeared as an alternative of the totalitarian press and had a great influence on subsequent development of the system of the mass media. The practical significance of the article is to follow the line of development of these editions, which should help to create powerful public media in Ukraine.Очерчен процесс трансформации западноукраинской региональной прессы. Объектом исследования стала система прессы демократического курса, издаваемая в 1988–1998 гг. на территории Западной Украины. Выбор территориального сегмента прессы определен особой ролью западного региона Украины в процессах построения новой государственности, его отличием в общественно-политических, социокультурных и ментальных плоскостях в общенациональном контексте. Первоочередная задача статьи, состоявшая в выявлении признаков, характерных для трансформационного пути функционирования западноукраинской региональной прессы, реализована, благодаря использованию общенаучных методов научного познания: исторического, аналитико-синтетического, системного. На срезе экономической и общественно-политической конъюнктуры выделены этапы изменений в системе прессы: выход из под тоталитарного контроля, легализация неофициальных изданий; крах монополии влияния, появление новых изданий и сегментирование рынка; функционирования прессы в условиях политического многообразия и угрозы потери национального информационного пространства. Названы основные факторы, способствовавшие дальнейшему развитию всей системы медиа: рост выпуска неофициальной печати, появление легальной демократической прессы, поиски новых организационных основ и направлений работы независимых изданий, увеличение количества местной периодики, переход изданий в собственность крупных коммерческих структур, влияние российского информационного пространства.Ключевая роль прессы западного региона Украины в ходе демократических преобразований проиллюстрирована материалами разработанной источниковой базы. В частности, определены следующие акценты влияния: на процессы развития государства, возрождение региональных традиций, вопросы культуры, образования, религии
Експресивний потенціал публіцистики
Get PDFВ статье предпринята попытка на материале двух публицистических сборников А.Т. Аверченко – «Дюжина ножей в спину революции» и «Двенадцать портретов (в формате будуар)» – рассмотреть специфические средства и приемы выражения экспрессивности и пафоса публицистики в этих текстах. Фиксация и анализ различных форм авторского отношения к описываемым людям и событиям, допустимых и возможных только в публицистике, таких, в частности, как рассредоточенные в тексте в виде лапидарных замечаний или развернутые на всем его пространстве лексические характеристики, а также подтексты и особенности архитектоники, дают основания для введения нового термина, с помощью которого можно было бы определять публицистическую выразительность, – «публицистема». Введение названного термина будет способствовать экономии лексических средств в процессе анализа публицистических произведений и позволит обнаруживать в парадигме таких произведений как общие, так и отличные черты поэтики конкретных авторов.The article deals with the specific means and ways of expressiveness and pathos expression of publicism in two publicistic works of A.T. Averchenko – “A Dozen knives in the back of the revolution” and “Twelve portraits (in the format of "boudoir")”. The fixation and analysis of various expression forms of the author`s attitude to people and events, which are described, admissible and possible only in publicism, such as scattered in the text in the form of lapidar comments or lexical characteristics all over its space as well as implications and peculiarities of architectonics, all this gives grounds to introduce a new term. This new term – “publicistem” – would make it possible to define publicistic expressiveness. The introduction of the term will contribute to the economy of lexical means while analyzing publicistic works and will let us find out both similar and different features in the paradigm of such works.The works “A Dozen knives in the back of the revolution” and “Twelve portraits (in the format of "boudoir")” were being created almost simultaneously at the beginning of the 1920-s, in the period when the emigrant-writer, who left Russia, gradually switches from a funny genre, a witty story, to publicism as a from which gives opportunity for the direct, critical expression of your own attitude to the events happening in Motherland. It is well-known that Averchenko had a deeply negative attitude to the revolutionary events, and to the October revolution in particular. These two works are similar not only due to their publicistic tension but also due to the similarity of themes and even some “characters”. However, the first work includes feuilletons, whereas the second contains pamphlets. The stories written by Averchenko after October 1917 may have been considered by the author as those that do not clearly express his civic stand. If this supposition is right, then it is clear why Averchenko works actively in publicism during his last years.The results we want to reach and the ways to reach them are illustrated with the examples from publicistic works written by Averchenko in the 1920-s. They are connected with the projections of the set up theoretic hypothesis onto the specificity of feuilleton texts.У статті здійснено спробу на матеріалі двох публіцистичних збірок А. Т. Аверченка – «Дюжина ножей в спину революции» и «Двенадцать портретов (в формате будуар)» – розглянути специфічні засоби та прийоми вираження експресивності та пафосу публіцистики в цих текстах. Фіксація й аналіз різноманітних форм вираження авторського ставлення до людей і подій, що описуються, припустимих і можливих лише в публіцистиці, таких, зокрема, як розпорошені у тексті у вигляді лапідарних зауваг або розгорнуті на всьому його просторі лексичні характеристики, а також підтексти й особливості архітектоніки, дають підстави для введення нового терміна, за допомогою якого можна було б визначати публіцистичну виразність, – «публіцистема». Введення зазначеного терміна сприятиме економії лексичних засобів під час аналізу публіцистичних творів і дозволить віднаходити в парадигмі таких творів як спільні, так і відмінні риси поетики конкретних авторів
Мінливість історії: Ніл Фергюсон «Площі та вежі»
Get PDFПредставлена рецензия на книгу Нила Фергюсона «Площади и башни», изданную в украинском переводе в 2018 году. Авторскую концепцию взаимодействия и противостояния иерархических структур и открытых сообществ рассмотрено в русле современных дискуссий вокруг нарративной истории.The review of Niall Ferguson's book "The Square and The Tower", published in Ukrainian translation in 2018, is presented. The author's concept of interaction and confrontation between hierarchical structures and open societies is considered in the context of contemporary discussions around narrative history.Представлено рецензію на книгу Ніла Фергюсона «Площі та вежі», що вийшла в українському перекладі у 2018 році. Авторську концепцію взаємодії та протистояння ієрархічних структур і відкритих спільнот розглянуто в руслі сучасних дискусій навколо наративної історії
Обґрунтування теорії японських медіа у дискурсі соціальних комуникацій
Get PDFИсследование посвящено обоснованию теории японских медиа. В работе исследованы социальные особенности японских СМИ, обусловленные определёнными теориями социальных коммуникаций. Полученные результаты указывают на то, как социальные предпосылки соотносятся с разными видами японских СМИ, такими как газеты, телевидение, Интернет, индустрия аниме и манги и так далее. В статье анализируется явление пресс-клубов, журналистики оживления в местных газетах и принцип сосуществования в японских СМИ. Также работа включает применение теории использования и удовлетворения к индустрии медийных развлечений. Исследование показывает, что теория японских медиа тесно связана с историческими и социальными предпосылками. Научная работа представляет системный анализ медиа-теорий, применимых к японской медиа-системе, обоснованных актуальными тенденциями японского рынка и социальными предпосылками. Автор статьи также исследует такие теории медиа, как теорию навязывания повестки дня, теорию культивирования и теорию глобальной деревни. Каждая из этих теорий имеет свои собственные социальные особенности в Японии, которые отличаются в зависимости от разных типов медиа. Например, теория навязывания повестки дня может быть применена к национальным ежедневным газетам Японии, но другие средства медиа как правило её не используют. Однако теория использования и удовлетворения может быть применена не только к развлекательным медиа, но и к японским журналам. Результаты работы могут быть использованы для последующих исследований японской теории медиа в отечественном и иностранном научных дискурсах.The academic paper is devoted to the rationalization of Japanese media theory. This piece of work aims to show the social peculiarities of Japanese media, justified by certain theories of the social communications` discourse. The research reveals how social preconditions apply to the different means of media in Japan, such as newspapers, television, Internet, anime and manga industry etc. The author of this paper scrutinizes Japanese press clubs’ phenomenon, revitalization in local newspapers and coexistence principle in Japanese media. Moreover, the paper highlights an implementation of uses and gratifications theory to Japanese media entertainment industry. The research justifies that media theory in Japan is based on the historical and social preconditions. The academic work presents a systematic analysis of media theories applied to Japanese media system, justified by Japanese market`s tendencies of current importance and social preconditions. The author of the paper also examines media theories such as agenda setting theory, cultivation theory and global village theory. Each of these theories have their own social peculiarities in Japan, and they differ depending on the different means of media. For example, agenda setting theory can be applied to Japanese national daily newspapers, but other means of media do not tend to use it. However, uses and gratifications theory can be applied not only to entertainment media, but to Japanese magazines as well. The results of the research can be used for the further research of Japanese media theory in domestic and foreign academic discourses.Обґрунтувується теорія японських медіа. У роботі проаналізовані соціальні особливості японських ЗМІ у системному взаємозв’язку із певними теоріями соціальних комунікацій. Досліджується, як соціальні передумови співвідносяться с різними типами японських ЗМІ, такими як газети, телебачення, Інтернет, індустрія аніме та манги тощо. У статті аналізується явище прес-клубів, журналістики оживлення у місцевих газетах та принцип співіснування в японських ЗМІ. Також робота включає пристосування теорії використання та задоволення до індустрії медійних розваг. Дослідження показує, що теорія японських медіа тісно пов’язана з історичними та соціальними передумовами. Наукова робота пропонує системний аналіз медіа-теорій, що можуть бути пристосовані до японської медіа-системи, які обґрунтовані актуальними тенденціями японського ринку та соціальними передумовами. Автор статті також досліджує такі теорії медіа, як теорію нав’язування повістки дня, теорію культивування і теорію глобального села. Кожна з цих теорій має свої власні соціальні особливості в Японії, що відрізняються в залежності від типів медіа. Наприклад, теорія нав’язування повістки дня може бути пристосована до щоденних національних газет Японії, але інші засоби медіа її як правило не використовують. Проте теорія використання та задоволення може бути пристосована не лише до розважальних медіа, а і до японських журналів. Результати роботи можуть бути використані для подальших досліджень японської теорії медіа у вітчизняному та іноземному наукових дискурсах
Копірайтинг як діяльність зі створення онлайнового контенту
Get PDFCopywriting is a relatively young text-making industry, which is becoming important with the development of the Global Network. Despite the great popularity and high economic efficiency, it has not acquired the systemic scientific coverage. Meanwhile, the scientific approach, the development of a proper conceptual apparatus, weighty methodological recommendations and generalizations are of necessity.Based on the existing scientific discourse, practical experience of copywriters, numerous texts presented in blogs of reputable content studios and advertising agencies, the authors come to a definite opinion and the concrete conclusions, stated in this paper.Modern media practice is inextricably linked with the content creation and SEO promotion. Journalists, PR-specialists, ordinary owners of online resources are daily faced with the problem of filling sites, their optimization for search engines and promotion. The Ukrainian and Russian segments of the Internet are filled with resources, the content of which duplicates each other, because it created using copy-paste technology. This situation contradicts the current legislation of Ukraine, violates ethical standards and reduces the effectiveness of online texts. The development of a comprehensive scientific and methodological framework will reduce the negative situation and will be useful for practicing copywriters. The activity should go beyond the limits of purely practical activities and acquire its scientific understanding.It uses the separation of the process of creating content for copywriting, rewriting, scanning, translation from other languages, copy-paste, synonymizing. According to the authors, such an approach is optimal for the current state of this activity. From the presented list, attention is focused on copywriting as the most promising technology for creating texts for websites. All types of copywriting available in UA and Runet (image, SEO, LSI-copywriting, SMM and writing texts that sell) are analyzed, and the main requirements for each of them are highlighted.Рассмотрен сравнительно молодой вид онлайновой медийной деятельности – копирайтинг. Несмотря на большую популярность и высокую экономическую эффективность, копирайтинг до сих пор не получил системного осмысления. Именно поэтому актуальность формирования научного подхода, разработки надлежащего понятийного аппарата, весомых методических рекомендаций и обобщений на вызывает сомнений.В статье представлены результаты исследования, опирающиеся на существующий научный дискурс, практический опыт копирайтеров, а также многочисленные тексты, изложенные в блогах авторитетных контентных студий и рекламных агентств.Современная медийная практика неразрывно связана с созданием контента и SEO-продвижением. Журналисты, PR-специалисты, рядовые владельцы онлайн-ресурсов ежедневно сталкиваются с проблемой наполнения сайтов, их оптимизацией под поисковые системы и продвижением. Украинские и русскоязычные сегменты сети Интернет наполнены ресурсами, контент которых дублирует друг друга, создаваясь по технологии копипаста. Такая ситуация противоречит действующему законодательству Украины, нарушает этические стандарты и отнюдь не способствует эффективному функционированию онлайновых текстов. Разработка комплексной научно-методологической базы будет способствовать устранению негативной ситуации и пригодится копирайтерам-практикам. Отрасль должна выйти за пределы чисто практической деятельности и приобрести свое научное осмысление.В статье использовано разделение процесса создания контента на копирайтинг, рерайтинг, скан, перевод с других языков, копипаст, синонимайз, что является, по мнению авторов, оптимальным для сегодняшнего состояния этой деятельности. Из представленного перечня внимание акцентировано на копирайтинге как на самой перспективной технологии создания текстов для сайтов. Анализируются все имеющиеся в UА и Рунете виды копирайтинга (имиджевый, SEO, LSI-копирайтинг, SMM и написание продающих текстов), а также выделяются главные требования к каждому из них.Розглянуто порівняно молодий вид онлайнової медійної діяльності – копірайтинг. Незважаючи на велику популярність та високу економічну ефективність, копірайтинг досі не системного осмислення. Між тим нагальним є науковий підхід, розробка належного понятійного апарату, вагомих методичних рекомендацій та узагальнень.У статті представлено результати дослідження, які спираються на існуючий науковий загал, практичний досвід копірайтерів, а також численні тексти, викладені в блогах авторитетних контентних студій та рекламних агентств.Сучасна медійна практика нерозривно пов’язана з контентотворенням та SEO-просуванням. Журналісти, PR-фахівці, пересічні власники онлайн-ресурсів щоденно стикаються з проблемою наповнення сайтів, їх оптимізацією під пошукові системи та просуванням. Українсько і російськомовні сегменти мережі Інтернет наповнені ресурсами, контент яких дублює один одного, створюючись за технологією копіпасту. Така ситуація суперечить чинному законодавству України, порушує етичні стандарти та аж ніяк не сприяє ефективному функціонуванню онлайнових текстів. Розробка комплексної науково-методологічної бази сприятиме усуненню негативної ситуації, що склалася та стане у нагоді копірайтерам-практикам. Галузь має вийти за межі суто практичної діяльності і набути свого наукового розуміння.У статті використано поділ процесу контентотворення на копірайтинг, рерайтинг, скан, переклад з інших мов, копіпаст, синонімайз, що є, на думку авторів, найоптимальнішим для сьогоднішнього стану цієї діяльності. З поданого переліку увагу закцентовано на копірайтингу як на найперспективнішій технології створення текстів для сайтів. Аналізуються усі наявні в УА та Рунеті види копірайтингу (іміджевий, SEO, LSІ-копірайтинг, SMM та написання текстів, які продають), а також виокремлюються головні вимоги до кожного з них
Методические аспекты преподавания дисциплины «Медиалингвистические технологии»
No full textЗасоби масової комунікації, які володіють майже необмеженими правами на доступ до інформації та її поширення, мають можливість впливати на поведінку як особистості, так і мас. Тому нагальною є потреба запровадження у навчальний процес дисциплін, які давали б спеціалістам у сфері медіа необхідний інструментарій для захисту від застосування маніпулятивних технологій. Мета статті полягає в тому, щоб розглянути основні засади викладання нової для спеціальності «Журналістика» дисципліни «Медіалінгвістичні технології» і довести доцільність її впровадження у магістерські навчальні плани підготовки журналістів. Теоретичну базу дослідження складає концепція медіатексту як багаторівневого явища, яке поєднує в нерозривній діалектичній єдності медійні та лінгвістичні характеристики. Методологія дослідження містить досягнення тих напрямків, у рамках яких аналізуються медіатексти. При вивченні об’єкту дослідження застосовувалися методи лінгводидактики.
Структура дисципліни, ефективні методики її викладання стали предметом дослідження у руслі розробки освітніх компетенцій, необхідних для медіафахівця, а саме здатності визначати характеристики масової комунікації як специфічної сфери функціонування мови мас-медіа та медіатексту; аналізувати функціонально-стилістичні і комунікативно-прагматичні ресурси сучасної медіакомунікації; характеризувати специфіку медіатексту та його основних видів, зокрема PR, рекламного та журналістського медіатексту на різних носіях; визначати критерії коригування та здійснювати загальну редакцію авторських текстів у мас-медіа. Дисципліна «Медіалінгвістичні технології» є необхідною складовою професійної підготовки працівників сфери масової комунікації, тому що поглиблює зв'язки між мовознавчими і професійно орієнтованими дисциплінами і розкриває цілі, завдання та механізми медіалінгвістічного впливу в засобах масової комунікації. Запропонована методика викладання навчальної дисципліни «Медіалінгвістичні технології» може бути використана у навчальному процесі при підготовці майбутніх фахівців у медіасфері.Mass media, which have almost unlimited rights to information access and its spreading, always use any opportunity to influence mass and individual consciousness. That is why it is of primary importance to introduce special academic subjects, which would give media experts reliable tools to protect from manipulation technologies.The purpose of the article is to consider methodical aspects of teaching a subject «Medialinguistic Technologies», which is new for the speciality «Journalism», and to prove its expediency for master of journalism curriculum. The theoretical basis of the research includes the conception of mediatext as a multi-leveled phenomenon that combines media and linguistic characteristics. Research methodology contains the achievements of those trends within which mediatexts are analyzed. While studying the object of the research, linguodidactics methods were also applied.The structure of the subject curriculum and effective methods of its teaching are the subject of the research in the direction of education competences elaboration, necessary for media experts, especially, the ability to define mass communication characteristics as a specific sphere of mass media language and text functioning, the ability to analyze the specificity of mediatext and its main types, in particular PR, advertising and journalistic mediatexts in different media, to accomplish general editing of authors` texts in mass media. The subject «Medialinguistic Technologies» is an essential part of professional training of mass communication experts because it both strengthens the ties between linguistic and professionally-oriented subjects and reveals the aim, tasks and mechanisms of medialinguistic impact in mass media. Suggested methods of «Medialinguistic Technologies» teaching can be applied while training future experts in media sphere.Средства массовой коммуникации, обладающие почти неограниченными правами на доступ к информации и ее распространение, имеют возможность влиять на массовое и индивидуальное сознание. Поэтому насущной потребностью стало введение в учебный процесс дисциплин, которые давали бы специалистам в сфере медиа необходимый инструментарий для защиты от применения манипулятивных технологий. Цель статьи заключается в том, чтобы рассмотреть основные принципы преподавания новой для студентов специальности «Журналистика» дисциплины «Медиалингвистические технологии» и доказать целесообразность ее включения в магистерские учебные планы подготовки журналистов. Теоретической базой исследования является концепция медиатекста как многоуровневого явления, в котором неразрывно соединены медийная и лингвистическая составляющие. Методология исследования включает достижения тех научных направлений, в рамках которых анализируются медиатексты. При изучении объекта исследования применялись также методы лингводидактики.Структура дисциплины, эффективные методики ее преподавания стали предметом исследования в русле разработки образовательных компетенций, необходимых для медиаспециалиста, таких как способность определять характеристики массовой коммуникации как специфической сферы функционирования языка СМК и медиатекста, умение анализировать функционально-стилистические и коммуникативно-прагматические ресурсы современной медиакомуникации, характеризовать специфику медиатекста и его основных видов, в том числе PR, рекламного и журналистского медиатекста на различных носителях, осуществлять общую редакцию авторских текстов в СМК. Дисциплина «Медиалингвистические технологии» является необходимой составляющей профессиональной подготовки работников сферы массовой коммуникации, поскольку углубляет связи между языковыми и профессионально ориентированными дисциплинами и раскрывает цели, задачи и механизмы медиалингвистического влияния в средствах массовой коммуникации. Предложенная методика преподавания учебной дисциплины «Медиалингвистические технологии» может быть использована в учебном процессе при подготовке будущих специалистов в медиасфере