Communications and Communicative Technologies (E-Journal - Dnipro National University)
Not a member yet
182 research outputs found
Sort by
Медіаспоживання та культура читання в контексті домінування аудіовізуальних форматів
Full text linkThis article examines media consumption processes in the contemporary digital environment, with particular attention to the transformation of information practices and the culture of reading amid the dominance of audiovisual formats. The study aims to elucidate the role of text as a central cognitive and cultural instrument, capable of fostering critical thinking, analytical reflection, and intellectual autonomy. It argues that the predominance of audiovisual content at the expense of textual practices causes a more superficial perception of information, decreases analytical depth, and undermines cognitive discipline. The methodological framework, grounded in multidisciplinary approaches, enables the identification of sociocultural patterns in the evolution of reading culture and the delineation of strategies to support and sustain deep reading practices. The findings of the sources analysis for this paper show that reading, as a stable cultural practice, has historically served as the foundation of intellectual culture, fostering analytical thinking, reasoned reflection, and sustained concentration, whereas the proliferation of dynamic audiovisual content encourages a more superficial perception of information and increases susceptibility to manipulative influences. Consequently, the erosion of reading culture has direct implications for the development of critical thinking and the cognitive autonomy of society, posing risks to intellectual independence. These observations rationalize the need to develop conceptual models that harmonize the cognitive potential of text with the expressive power of audiovisual formats, support the restoration of reading as a cultural practice, and cultivate critically thinking individuals within the context of the growing dominance of digital media, thereby opening avenues for the balanced development of information culture and the intellectual resilience of society.Стаття присвячена аналізу процесів медіаспоживання в сучасному цифровому середовищі, об’єктом якого виступають трансформації інформаційних практик, а предметом – культура читання в умовах домінування аудіовізуальних форматів. Метою дослідження є визначення ролі тексту як ключового когнітивного та культурного інструменту, здатного забезпечувати розвиток критичного мислення, аналітичної рефлексії та інтелектуальної автономії особистості. У статті доводиться, що витіснення текстових практик аудіовізуальним контентом обумовлює поверховість сприйняття інформації, зниження глибини аналітичного осмислення та послаблення когнітивної дисципліни. Методологічна основа роботи, ґрунтуючись на мультидисциплінарних підходах, дозволяє окреслити соціокультурні закономірності трансформації читацької культури та визначити шляхи підтримки практик глибокого читання. Аналіз джерел засвідчує, що читання як стабільна культурна практика виконувало роль фундаменту інтелектуальної культури, забезпечуючи аналітичність мислення, здатність до аргументованої рефлексії та концентрації, тоді як поширення динамічного аудіовізуального контенту сприяє поверховому сприйняттю інформації та підвищує уразливість до маніпулятивних впливів. Від так, ослаблення культури читання безпосередньо впливає на розвиток критичного мислення та когнітивну автономію суспільства, створюючи ризики зниження рівня інтелектуальної самостійності. Виходячи з цього, обґрунтовано необхідність формування концептуальних моделей, що гармонізують когнітивний потенціал тексту з експресивністю аудіовізуальних форматів, сприяють відновленню читання як культурної практики та підтримці критично мислячої особистості в умовах зростаючого домінування цифрових медіа, відкриваючи перспективи для збалансованого розвитку інформаційної культури й інтелектуальної стійкості суспільства
The Problem of Identity and Positioning of Ukrainian News Channels in the Context of Full-Scale War
No full textСтаттю присвячено дослідженню ідентичності та позиціювання українських інформаційних телеканалів під час воєнного стану. Актуальність зумовлена тим, що повномасштабна війна стала каталізатором переосмислення ролі мовників: поряд із забезпеченням точною інформацією вони змагаються за увагу аудиторії одночасно в ефірі, на смартфонах, SmartTV та персональних комп’ютерах, що посилює медіаконвергентні процеси. Мета наукової розвідки - з’ясувати, як канали самоназиваються (телеканал/медіаплатформа/проєкт), яку суспільну місію декларують і як змінюють позиціювання під впливом війни. Методологічною основою є контент-аналіз сайтів телекомпаній, слоганів, промоцій. Для цього проведено аналіз програмних документів й офіційних соцмереж 11 мовників. Здійснено порівняльний аналіз динаміки змін позиціювання протягом 2022–2025 рр. Застосовано дискурс-аналіз. Результатом дослідження стала фіксація чіткої тенденції до конвергенції та розширення брендової ідентичності. Традиційні інформаційні телеканали України дедалі частіше декларують як мультимедійні платформи. Запропоновано класифікацію за моделями ідентичності телемедій. Дослідження зафіксувало випадки невизначеної або втраченої ідентичності. Зокрема, «УНІАН ТБ» під впливом воєнних реалій взагалі відмовився від інформаційного позиціювання і став розважальним каналом, наповненим серіалами. Окреслено напрямки подальших досліджень: зв’язок між позиціюванням і увагою аудиторії та адаптація контенту для різних платформ. Практичні результати слугують відображенням публічної самопрезентації каналів для менеджерських рішень.This article examines the identity and positioning of Ukrainian news television channels during the period of martial law. This topic is particularly relevant because the full-scale war in Ukraine has catalyzed a rethinking of broadcasters’ roles. In addition to providing accurate information, they now compete for audience attention simultaneously via traditional broadcasts, smartphones, smart TVs, and personal computers, a situation that intensifies media convergence processes. The study aimed to determine how these channels self-identify (as a television channel, media platform, or project), what social mission they declare, and how their positioning changed under the impact of the war. The research methodology included: content analysis of the broadcasters’ websites, slogans, and promotional materials; analysis of programming documents and the official social media accounts of 11 channels; a comparative analysis of positioning changes from 2022 to 2025; and the application of discourse analysis. The results reveal a clear trend toward convergence and an expansion of brand identity, as traditional Ukrainian news channels increasingly present themselves as multimedia platforms. The study proposes a classification of television media identity models and notes instances of undefined or lost identity. For example, amid the realities of war, UNIAN TV abandoned its news-oriented positioning entirely, transforming into an entertainment channel filled with television series. Future research directions include exploring the relationship between a channel’s positioning and audience attention, as well as adapting content to different platforms. From a practical perspective, the findings reflect how channels publicly self-present, which can inform managerial decisions
Медіапроєкт як інструмент реалізації компетентнісного підходу в журналістській освіті
Full text linkThis article explores the potential of media projects as instruments for implementing a competency-based approach in journalism education. In the context of ongoing transformations in the media landscape, including digitalisation and platformisation, the authors argue for integrating theoretical instruction with hands-on experience through the creation of student-led media products. The study draws on an analysis of 739 coursework and final qualification papers produced by students of the Bachelor’s degree programme in Journalism at the first cycle of higher education at Oles Honchar Dnipro National University between 2020 and 2025. The article focuses on the alignment of these student works with programme competencies and learning outcomes defined by the Outcome-Based Education (OBE) framework, with particular emphasis on the development of practical, ethical, and digital skills. Special attention is given to the integration of the educational process into the professional media environment, as well as to the methodological and pedagogical foundations of diploma project design as a form of simulated professional practice. The article concludes with practical recommendations for enhancing project-oriented journalism education amid ongoing transformations in the media landscape.Стаття присвячена аналізу потенціалу медіапроєкту як інструмента реалізації компетентнісного підходу в журналістській освіті. На тлі трансформацій сучасного медіасередовища, цифровізації та платформізації автори обґрунтовують доцільність поєднання теоретичної підготовки студентів із практичною діяльністю у форматі створення власних медіапродуктів. Дослідження базується на аналізі 739 курсових і випускних кваліфікаційних робіт студентів спеціальності «Журналістика» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у 2020–2025 рр. У фокусі — відповідність цих робіт програмним компетентностям та результатам навчання, передбаченим концепцією Outcome-Based Education (OBE), зокрема формуванню практичних, етичних і цифрових навичок. Особлива увага приділена аналізу інтеграції освітнього процесу у професійне середовище, а також методологічним та педагогічним засадам дипломного проєктування як моделі симульованої професійної діяльності. У статті запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення проєктно орієнтованої журналістської освіти в умовах змін медіаландшафту
Blogosphere in the System of Professional Training of Modern Journalists
Full text linkМетою наукової розвідки є вивчення можливостей блогосфери в системі соціальних комунікацій та її значення для професійної підготовки майбутніх журналістів. У статті проаналізовано виклики, які стоять перед журналістською освітою в контексті нових викликів сучасності, глобалізації, переходу до інноваційних технологій, російсько-української війни, війни інформаційної, пошуку ефективних методик в системі професійної підготовки майбутніх журналістів. Вказано на важливість вдосконалення програмних навичок майбутніх журналістів, спрямованих на опанування методів захисту від маніпуляцій та дезінформації в медіапросторі, вивчення змісту та форм протидії інформаційній війні. У статті з’ясовано необхідність переходу до якісно нового рівня використання блогосфери в професійній підготовці майбутнього журналіста, доцільність блогології як науки про використання електронних засобів масової комунікації та розвитку інформаційної культури особистості в підготовці фахівця журналістики. Встановлено, що зі зміною комунікативних навичок зростає швидкість подання інформації, виникають нові інформаційні технології, що потребують фахівців, здатних відповідати як вимогам часу, так і запитам масово-комунікативної сфери. Одним із ключових викликів для журналістики залишається війна, зокрема інформаційна. У статті запропоновано оцінку блогерів як лідерів думок в інформаційному просторі, їх ролі в спотворенні фактів (свідомо чи несвідомо), поширенні неправдивої інформації, маніпуляцій суспільним мисленням, забезпеченні всебічного й безстороннього висвітлення новин, дотриманні балансу думок.The purpose of this research is to analyze the potential of the blogosphere in the system of social communications and its significance for the professional training of future journalists. The article analyses the challenges facing journalism education in the context of modern realities, globalization, the transition to innovative technologies, the Russian-Ukrainian war, the information war and the search for effective methodologies in the system of professional training for future journalists. The importance of improving software skills of future journalists is emphasized, particularly in mastering methods of protection against manipulation and disinformation in the media space, as well as studying the content and forms of countering information warfare. The article highlights the necessity of transitioning to a qualitatively new level of utilizing the blogosphere in the professional training of journalists, the relevance of blogology as a science on the use of electronic mass communication tools, and the development of an individual’s information culture in journalism education. It has been established that in context of communication skills changes, the speed of information submission increases, and new information technologies emerge, requiring specialists who can meet both contemporary demands and the needs of the mass communication sphere. This necessity occurs due to new challenges facing journalism, among which war, including the information war, holds a significant place. The article also provides an assessment of bloggers as opinion leaders in the information space, their role in intentional or unintentional distortion of facts, dissemination of false information, manipulation of public opinion, ensuring comprehensive and impartial news coverage, and maintaining a balance of perspectives
«Маркетинг 6.0»: еволюція через омніканальність: Рецензія на книгу: Kotler Ph., Setiawan I., Kartajaya H. Marketing 6.0: The Future Is Immersive. — Hoboken: Wiley, 2023. — 256 p.
Full text linkThe review of Marketing 6.0: The Future Is Immersive by Philip Kotler, Iwan Setiawan, and Hermawan Kartajaya examines the evolution of marketing communications in the context of digital transformation. The authors introduce the concept of Marketing 6.0, which integrates human-centricity with technological ubiquity, positioning artificial intelligence and the metaverse as pivotal elements in brand-consumer interactions. Kotler reimagines traditional marketing tools, emphasizing omnichannel strategies, predictive marketing, and the anthropomorphism of brands. The work adopts an interdisciplinary approach, synthesizing economic, psychological, and sociocultural perspectives. The author’s critical perspective on the ethical challenges of digital technologies complements a forward-looking analysis of marketing’s future. The review highlights the book’s value for researchers and practitioners, particularly in the context of accelerated digital transformation relevant to the Ukrainian landscape.Рецензія на книгу Філіпа Котлера, Івана Сетіавана та Хервавана Картаджайї «Marketing 6.0: The Future Is Immersive» аналізує еволюцію маркетингових комунікацій у контексті цифрової трансформації. Автори пропонують концепцію Маркетингу 6.0, що інтегрує людиноцентричність із технологічною всеосяжністю, де штучний інтелект і метавсесвіт стають ключовими елементами взаємодії брендів зі споживачами. Котлер переосмислює традиційні маркетингові інструменти, акцентуючи на омніканальності, передбачувальному маркетингу та антропоморфності брендів. Робота поєднує міждисциплінарний підхід, аналізуючи економічні, психологічні та соціокультурні аспекти. Критичний погляд автора на етичні виклики цифрових технологій доповнює прогностичний аналіз майбутнього маркетингу. Рецензія підкреслює цінність книги для дослідників і практиків, особливо в умовах прискореної цифрової трансформації, характерної для українського контексту
Power, Compromise, and Persuasion: An Analysis of Procedural Rhetoric in Frostpunk 2
No full textМетою даної наукової розвідки є дослідження процедурної риторики як методу комунікації, що реалізується через ігрові механіки та системи правил у цифрових інтерактивних медіа. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням ролі відеоігор як інструменту формування соціальних смислів, ідеологічного впливу та етичної рефлексії в умовах цифрової культури. Відеоігри дедалі частіше використовуються не лише як форма розваги, а як повноцінна платформа для суспільного діалогу, критики та освіти, що вимагає переосмислення риторичних практик у нових медіа. У роботі проаналізовано потенціал відеогри Frostpunk 2 як інструменту соціального і політичного висловлювання, що моделює складні ідеологічні, етичні та управлінські дилеми. Висвітлено механізми риторичної дії гри: залучення гравця до процедурних рішень, фракційної політики, розподілу ресурсів і навігації між конкуруючими ціннісними системами. Встановлено, що Frostpunk 2 створює багаторівневу риторичну структуру, яка активізує критичне мислення гравця та стимулює рефлексію щодо природи влади, політичної відповідальності та соціального компромісу. У статті застосовано описовий метод, метод компаративного аналізу, синтез та узагальнення. Результати дослідження демонструють, що Frostpunk 2 вибудовує багаторівневу риторичну архітектуру, в якій ігрові системи виступають носіями ідеологічних повідомлень, а гравець стає активним учасником процесу продукування сенсів. Механіки гри функціонують як аргументи, що не лише змальовують соціальну реальність, а й пропонують етичні й політичні рамки для її інтерпретації. Доведено, що ігровий досвід провокує рефлексію щодо компромісів між колективним добробутом і політичною стабільністю, між етикою виживання та моральною відповідальністю. Процедурна риторика гри активізує когнітивну залученість гравця, формуючи емерджентні наративи, які мають потенціал для глибокого осмислення соціальних процесів у позаігровому контексті.The aim of this scholarly inquiry is to explore procedural rhetoric as a method of communication realized through game mechanics and systems of rules in digital interactive media. The relevance of the topic stems from the rapid growth of video games as tools for shaping social meanings, exerting ideological influence, and facilitating ethical reflection in the context of digital culture. Video games are increasingly used not only as a form of entertainment but also as a full-fledged platform for social dialogue, critique, and education, requiring a rethinking of rhetorical practices in new media. This study analyzes the potential of the video game Frostpunk 2 as a medium for social and political expression that models complex ideological, ethical, and governance-related dilemmas. It highlights the mechanisms of the game’s rhetorical action, including the player's involvement in procedural decisions, factional politics, resource allocation, and navigation between competing systems of values.The study establishes that Frostpunk 2 constructs a multilayered rhetorical structure that activates the player’s critical thinking and stimulates reflection on the nature of power, political responsibility, and social compromise. The research employs descriptive analysis, comparative method, synthesis, and generalization. The results demonstrate that Frostpunk 2 builds a rhetorical architecture in which game systems serve as carriers of ideological messages, and the player becomes an active participant in the production of meaning. The game’s mechanics function as arguments that not only depict social reality but also offer ethical and political frameworks for its interpretation. It is shown that the gameplay experience provokes reflection on the compromises between collective welfare and political stability, between the ethics of survival and moral responsibility. The game’s procedural rhetoric engages the player cognitively, generating emergent narratives with the potential for deep contemplation of social processes beyond the game context
Youth, Networks, and Politics: Analysis of Challenges and Prospects of Political Communication: Review of the collective monograph: Kitsa M., Finkler Yu., Khitrova T., Mudra I., Haladzhun Z., Siry A., Hotsur O., Pietruszka M., Voitovych N. Youth and Political Communication: Social Networks, Manipulation, and Public Engagement: Collective Monograph / Ed. by M.O. Kitsa, O.I. Hotsur. Kyiv, 2025. 200 p.
No full textУ рецензії підкреслено актуальність дослідження ролі нових медіа у взаємодії молоді та політики в умовах війни. Відзначено системність аналізу, наукову новизну, міждисциплінарність і практичну цінність рецензованої монографії. Авторка схвально оцінює методологію, логіку викладу й стиль, водночас пропонуючи розширити студіювання соціальних конфліктів і психологічних аспектів політичної комунікації.The review highlights the relevance of studying the role of new media in the interaction between youth and politics in the context of war. It underscores the systematic nature of the analysis, scholarly originality, interdisciplinarity, and practical value of the monograph. The author commends the methodology, clarity of presentation, and overall style, while also suggesting a broader exploration of social conflicts and the psychological dimensions of political communication
Медіатизація внутрішніх переселенців у регіональних ЗМІ 2014–2024 рр.: динаміка підходів, тем, образів
Full text linkThe article explores the media representation of internally displaced persons (IDPs) in Ukraine’s regional press, with a focus on the positive dynamics of transforming IDP images during the Russian-Ukrainian war. The relevance of the study is determined by the scale of internal displacement caused by Russia’s full-scale invasion in 2022 and the impact of media images on how IDPs are perceived in host communities. It was found that the media not only cover practical aspects of displacement but also shape public attitudes by constructing the status, roles, and identity of IDPs. In doing so, they often reproduce influential stereotypes that also affect state policy toward IDPs. Content analysis revealed that from 2014 until early 2022, regional media predominantly constructed IDPs within the binary opposition ‘Us/Them,’ contributing to their stigmatization, marginalization, and even criminalization. However, since February 24, 2022, media approaches have changed significantly. Content analysis of Dnipropetrovsk region’s media shows the disappearance of hate speech and negative stereotypes. The focus shifted toward comprehensive support for IDPs, volunteer initiatives aimed at integration, and personal stories of displaced people. The binary opposition ‘We/They’ was replaced by unifying narratives portraying IDPs as citizens in need of help and understanding. These transformations were driven by the nationwide scale of displacement and the new state information policy aimed at preventing polarization.У статті висвітлено особливості медіарепрезентації внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у регіональній пресі України, акцентовано на позитивній динаміці трансформації образів ВПО під час російсько-української війни. Актуальність дослідження спричинена впливом медійних образів на характер сприйняття ВПО в громадах-реципієнтах. З’ясовано, що ЗМІ не лише висвітлюють утилітарні питання переміщення, але й формують суспільне ставлення, конструюючи статусно-рольові характеристики та ідентичність ВПО. При цьому вони часто відтворюють впливові стереотипи, які зокрема визначають державну політику щодо ВПО. Проведений контент-аналіз виявив, що від 2014 р. до початку великої війни регіональні медіа переважно конструювали внутрішніх переселенців у рамках бінарної опозиції «Ми/Вони». Патогенність і деструктивність такого підходу до ВПО сприяла стигматизації, маргіналізації та криміналізації внутрішньо переміщених осіб. Проте з 24 лютого 2022 р. медійні підходи суттєво змінилися. Результати контент-аналізу ЗМІ Дніпропетровщини свідчать про зникнення мови ворожнечі та негативних стереотипів. Фокус змістився на всебічну підтримку ВПО, волонтерські ініціативи щодо інтеграції та особисті історії переселенців. Бінарну опозицію «Ми/Вони» замінили консолідувальними наративами, що зображують ВПО як громадян, які потребують допомоги та розуміння. Ці перетворення були зумовлені масштабами переміщення, що охопило всю країну, та новою державною інформаційною політикою, спрямованою на запобігання поляризації. Від початку повномасштабного вторгнення полярну риторику в медіа заступили текстотвірні концепти, ґрунтовані на консолідувальному займеннику «Ми»
«Уникнення новин»: концептуалізація поняття у світовому та українському контексті
Full text linkAccording to the Reuters Digital News Report, in 2024, 39% of respondents admitted that they sometimes or often avoid the news. It seems relevant to review foreign conceptual approaches to the interpretation of the newest concept of ‘news avoidance’ and to scale the results of scientific reflections to the national information space. The article focuses on the genesis and terminological definitions, methods of monitoring and studying the phenomenon, cause and effects, ways to correct the current trend of gradual decrease in attention to the news; the thematic cluster of international media reaction to the Russian-Ukrainian war is analysed in the focus of the stated topic.
The process of systematising scientific research and attempts to conceptualise the concept is complicated by the emphasis on various sense-forming components: contextual, media-structural, personalised cognitive and emotional.
The separation of unintentional and intentional avoidance with the corresponding typology of the latter (permanent, accidental, selective) allows us to systematise the characteristics of audience behaviour and at the same time to remove topics that contribute to the growth of selective news avoidance. It is in this cluster that emotionally exhausting war news becomes a factor in individual news choices and does not always determine the general refusal to seek information. Understanding these processes is particularly relevant for the Ukrainian information space given the rapid decline in trust in the media. According to the results of the social survey ‘Media Consumption of Ukrainians: the third year of full-scale war’ (OPORA/USAID), the dynamics are alarming: during the war, the audience of those who do not trust any source of information has increased from 5.2% to 15.2%.
The non-linearity of the cause-and-effect effects of news avoidance implies a complication of the tools for analytical generalisations and non-standard counter-strategies for responding to news avoidance as a global phenomenon.За даними Reuters Digital News Report, у 2024 р. 39 % опитаних визнали, що іноді або часто уникають новин. Тому актуальним є огляд зарубіжних концептуальних підходів до поняття «news avoidance» і масштабування результатів наукових рефлексій на національний інформаційний простір. В оглядовій статті сфокусовано увагу на генезі та термінологічних визначеннях, методиках моніторингу та вивчення явища, причинно-наслідкових ефектах, способах коригування сучасних тенденції поступового зменшення уваги до новин; проаналізовано тематичний кластер міжнародної медіареакції на російсько-українську війну у фокусі заявленої теми.
Процес систематизації наукових досліджень і спроби концептуалізації поняття ускладнений акцентуацією на різних сенсоформуючих складниках: контекстних, медіаструткурних, персоналізованих когнитивно-емоційних. Виокремлення ненавмисного та навмисного уникнення новин з відповідною типологією останнього (постійне, випадкове, вибіркове) дозволяє систематизувати характеристики аудиторної поведінки і вилучити теми, що сприяють зростанню вибіркового уникнення новин. У цьому кластері емоційно виснажливі воєнні новини стають факторами індивідуального новинного вибору й не завжди визначають загальну відмову від інформаційного пошуку. Розуміння цих процесів є особливо актуальним для українського інформаційного простору з огляду на стрімке падіння довіри до медіа. За результатами соцдослідження «Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни» (ОПОРА/ USAID) динаміка загрозлива: за час війни аудиторія тих, хто не довіряє жодному джерелу інформації зросла від 5,2 % до 15,2 %.
Нелінійність причинно-наслідкових ефектів уникнення новин ускладнює інструментарій аналітичних узагальнень і нестандартність контрстратегій реагування на глобальне явище
Topics of Modern Materials on Lviv Television
No full textПід час даного дослідження вдалося з’ясувати основну тематику новин львівського телеканалу. На сьогодні аналіз тематики телеканалів є актуальним, адже журналістам важливо знати, яким темам потрібно насамперед надавати перевагу. Мета дослідження – визначити особливості створення журналістських матеріалів та вибору тем на львівському телебаченні. Під час даного дослідження були використані теоретичні та емпіричні методи дослідження, серед них: аналіз, синтез, контент-аналіз, описовий, моніторинг.
У цій статті основну увагу зосереджено на особливостях у процесі вибору тем для висвітлення львівським телеканалом «Суспільне Львів». Саме тому за допомогою методу аналізу в даному дослідженні з усіх сюжетів телеканалу «Суспільне. Львів» було взято та проаналізовано матеріали, які вийшли в ефір впродовж лютого-березня 2025 року. Загалом можемо відзначити теми про війну. Сюжети «Суспільного Львів» за лютий 2025 року зосереджені на тематиці війни і людей, поєднуючи репортажі з особистими історіями, що створюють глибоку емпатію та підтримують патріотичний дух суспільства. Щодо сюжетів на Львівському телебаченні за березень 2025 року, то усі проаналізовані матеріали охоплюють воєнну тематику: звіти про бойові дії та технічні втрати ворога, індивідуальні історії, людські історії воїнів та їхніх родин, вшанування пам’яті загиблих, волонтерські ініціативи, патріотичне найменування вулиць на честь загиблих Героїв. Спільний мотив усіх сюжетів – глибока особиста драма війни, людський вимір оборони країни та підтримка українських військових. У всіх матеріалах присутні: збалансована подача інформації – від військових дій до родинних історій, подекуди живі цитати очевидців і героїв, що підсилюють довіру та емоційність, точна локалізація подій, тож глядач розуміє географію війни й масштаби, відчутна повага до військових – матеріали не експлуатують трагедії, а висвітлюють їх з гідністю.During this study, it was possible to find out the main topics of the news of the Lviv TV channel. Today, the analysis of the topics of TV channels is relevant, because it is important for journalists to know which topics should be given priority first. The purpose of the study is to determine the features of creating journalistic materials and choosing topics on Lviv television. During this study, theoretical and empirical research methods were used: analysis, synthesis, content analysis, descriptive, monitoring.
This article focuses on the features of the process of choosing topics for coverage by the Lviv TV channel “Suspilne Lviv”. That is why, using the analysis method in this study, materials that were aired during February-March 2025 were taken and analyzed from the stories of the TV channel “Suspilne. Lviv”.
Topics of “Suspilne Lviv” for February 2025 focused on the themes of war and people, combining reports with personal stories that create deep empathy and support the patriotic spirit of society. As for the stories on Lviv Television for March 2025, all the analyzed materials cover military topics: reports on combat operations and enemy technical losses, individual stories, human stories of soldiers and their families, commemoration of the dead, volunteer initiatives, patriotic naming of streets in honor of the fallen Heroes. The common motif of all the stories is the deep personal drama of war, the human dimension of the country's defense, and support for the Ukrainian military. All materials feature: balanced presentation – from military actions to family stories, sometimes live quotes from eyewitnesses and heroes that enhance trust and emotion, accurate localization of events, so the viewer understands the geography and scale of the war, tangible respect for the military – the materials do not exploit tragedies, but rather cover them with dignity