Communications and Communicative Technologies (E-Journal - Dnipro National University)
Not a member yet
182 research outputs found
Sort by
The Ukrainian Sports Media Market under the Monopoly of OTT Platforms
No full textДослідження присвячене аналізу ринку ОТТ-платформ в Україні в 2024 р. та їх впливу на трансляцію спортивного контенту. У роботі розглянуто зростання популярності ОТТ-сервісів серед української аудиторії протягом початку 2020-х рр., їх роль у монополізації спортивних трансляцій та фінансові особливості взаємодії трансляторів з аудиторією. Український медіаринок 2024 р. був поділений між п'ятьма основними ОТТ-платформами: MEGOGO, Київстар ТБ, Sweet TV, Netflix і YouTube Premium. Лідерами серед них за кількістю передплатників є MEGOGO, Київстар ТБ і Sweet TV, які охоплюють дві третини ринку. У дослідженні порівняно дві стримінгові платформи: MEGOGO (українська компанія, що пропонує широкий спектр контенту, включно зі спортивними подіями) та Setanta Sports (іноземна компанія, спеціалізована виключно на спортивних трансляціях). Дослідження підтвердило, що спортивний контент є одним із ключових факторів залучення аудиторії на ОТТ-платформи. Активна фаза монополізації цього ринку почалася у 2023 р. із запровадженням ексклюзивних трансляцій. MEGOGO отримала ексклюзивні права на показ окремих спортивних трансляцій, які не можуть бути легально показані на інших ОТТ-платформах або кабельних сервісах. Setanta Sports також використовує модель ексклюзивності для залучення аудиторії, пропонуючи окремі трансляції виключно на власному сайті. Від 2022 р. монополія на ринку ОТТ-платформ України призвела до зменшення кількості ресурсів, де можна безоплатно переглянути весь доступний спортивний контент. Але й за таких умов аудиторія сервісів продовжує зростати, попри технічні чи інші супутні проблеми з показом, які стають особливо критичними для репутації під час найрейтинговіших трансляцій. Отже, платформи мають розробити рішення, щоб швидко усувати такі недоліки. Отримані результати підтверджують, що майбутнє трансляцій спортивного контенту в Україні значною мірою залежить від ОТТ-платформ, які продовжують змінювати ландшафт спортивного мовлення, упроваджують інновації, моделі монетизації та адаптуються до нових вимог аудиторії.The study focuses on the analysis of the OTT platform market in Ukraine in 2024 and their impact on sports content broadcasting. The paper examines the growing popularity of OTT services among Ukrainian audiences during the early 2020s, the role of these services in the monopolization of sports broadcasting, and the financial aspects of interaction between broadcasters and audiences. In 2024, the Ukrainian media market was divided among five main OTT platforms: MEGOGO, Kyivstar TV, Sweet TV, Netflix, and YouTube Premium. The leaders in terms of the number of subscribers are MEGOGO, Kyivstar TV, and Sweet TV, which together cover two-thirds of the market. The study compares two streaming platforms — MEGOGO (a Ukrainian company offering a wide range of content, including sports events) and Setanta Sports (a foreign company specializing exclusively in sports broadcasting). ʼThe research confirmed that sports content is one of the key factors attracting audiences to OTT platforms. The active phase of market monopolization began in 2023 with the introduction of exclusive broadcasts. MEGOGO obtained exclusive rights to certain sports events that cannot be legally shown on other OTT platforms or cable services. Setanta Sports also uses the exclusivity model to attract audiences by offering selected broadcasts exclusively on its own website. Since 2022, monopolization in the Ukrainian OTT market has led to a decrease in the number of resources where all available sports content can be viewed for free. Nevertheless, audience numbers on these platforms continue to grow, despite technical or accompanying issues with broadcasts that become especially critical for their reputation during high-rating events. Therefore, platforms must develop solutions to promptly address such shortcomings. The findings confirm that the future of sports broadcasting in Ukraine largely depends on OTT platforms, which continue to reshape the landscape of sports media, introduce innovations and monetization models, and adapt to new audience demands
«Фронт видимості»: трансформація медіарепрезентації ЛГБТК+ спільнот на диджитал-платформах «Суспільного Мовлення» в умовах російсько-української війни
Full text linkThe relevance of this study stems from the crucial role of the information space in the Russo-Ukrainian War, in which Russia employs anti-LGBTQ+ disinformation to discredit Ukraine's pro-European trajectory. The full-scale invasion, Ukraine's pursuit of EU accession, the implementation of the Law on Media (2022), and the increased visibility of LGBTQ+ service members have fundamentally altered the societal context. However, a significant research gap persists regarding a thorough diachronic analysis of the coverage of LGBTQ+ communities by Ukraine's public broadcaster. This article aims to examine the dynamics of media representation of LGBTQ+ communities and the transformation of dominant narratives on Suspilne Movlennia’s (Suspilne Ukraine) digital platforms amidst the Russo-Ukrainian War. The methodology utilizes a mixed-methods approach, combining quantitative content analysis with qualitative narrative analysis. The empirical dataset comprises 695 media items published on Suspilne Novyny (News), its regional information channels, Suspilne Kultura (Culture), and Suspilne Sport from December 2, 2019, to September 30, 2025. The coding procedure was performed manually by the author, and its reliability was confirmed (Krippendorff's α = 0.91). The results reveal a fundamental transformation in media discourse, catalyzed by the full-scale invasion. The analysis identified a qualitative shift, moving from the dominance of narratives of internal social conflict ("institutional incapacity" and "political antagonism") to the assertion of a new dominant narrative: "desecuritization through joint defense." This pivotal narrative, reinforced by the narrative of civilizational confrontation, signaled the transformation of the image of LGBTQ+ people within the media discourse — from vulnerable communities to active agents in the nation's defense. This shift in representation is consistent with fundamental changes in public opinion, as documented by sociological data from the Kyiv International Institute of Sociology, commissioned by the Nash Svit Center. The study concludes that Suspilne Movlennia (Suspilne Ukraine) functions as an "institutional shield," as evidenced by the complete absence of any amplification of Russia's homophobic narratives within the entire research corpus.Актуальність дослідження зумовлена роллю інформаційного простору в російсько-українській війні, де Росія використовує анти-ЛГБТК+ дезінформацію для дискредитації європейського вибору України. Повномасштабне вторгнення, курс на вступ до ЄС, Закон «Про медіа» (2022) та видимість ЛГБТК+ військових кардинально змінили суспільний контекст. Однак існує лакуна в ґрунтовному діахронному аналізі висвітлення ЛГБТК+ спільнот суспільним мовником України. Метою статті є з’ясування динаміки медіарепрезентації ЛГБТК+ спільнот та трансформації домінантних наративів на диджитал-платформах «Суспільного Мовлення» в умовах російсько-української війни. Методологія ґрунтується на гібридному підході, поєднуючи кількісний контент-аналіз із якісним наративним аналізом. Емпіричну базу склали 695 матеріалів, опублікованих на «Суспільне Новини», регіональних інформаційних каналах, «Суспільне Культура» та «Суспільне Спорт» з 2 грудня 2019 року по 30 вересня 2025 року. Процедура кодування здійснювалася автором вручну, її надійність підтверджено (Krippendorff's α = 0.91). Результати фіксують фундаментальну трансформацію медіадискурсу, каталізовану повномасштабним вторгненням. Виявлено якісний перехід від домінування наративів внутрішнього соціального конфлікту («інституційної неспроможності» та «політичного антагонізму») до утвердження нового домінантного наративу «десек'юритизації через спільний захист». Цей поворотний сюжет, підсилений наративом цивілізаційного протистояння, ознаменував трансформацію образу ЛГБТК+ людей у межах самого медіадискурсу – від вразливих спільнот до активних суб’єктів оборони країни. Встановлено, що цей зсув у репрезентації корелює з докорінними змінами в громадській думці, зафіксованими соціологічними даними Київського міжнародного інституту соціології на замовлення Центру «Наш світ». Підтверджено, що «Суспільне Мовлення» виконує функцію інституційного щита, оскільки аналіз усього корпусу матеріалів засвідчив повну відсутність ретрансляції гомофобних наративів Росії
Особливості функціонування ЗМІ національних меншин в Україні та інших країнах Європи: на прикладі Швеції
Full text linkThe article explores the peculiarities of the functioning of national media of ethnic minorities in Ukraine and Sweden, their role in preserving linguistic and cultural identity and their importance in social and political life. The author analyzes the legal, social and economic aspects of these media, their role in the processes of integration and information accessibility. A comparative analysis of the Ukrainian and Swedish experience is made, including the impact of state policy, European standards and international obligations on the development of ethnic media. The content analysis and results of a sociological survey among representatives of ethnic minorities in both countries are presented. Key indicators are identified: the importance of ethnic media for preserving cultural identity, the frequency of their use, audience preferences and barriers. Around 80% of respondents in Ukraine and 75% in Sweden believe that ethnic media play an important role in maintaining language and traditions. Both countries demonstrate a predominant focus on digital platforms, which is in line with current media trends. At the same time, funding, staffing, and access to content remain challenges. The study showed significant differences in state support for ethnic media: in Ukraine, their development is hampered by financial constraints, political instability, and language policy, while in Sweden, stable legislation and state support facilitate their development. It is concluded that national media are a key mechanism not only for preserving cultural identity but also for integrating minorities into society. They promote interethnic dialogue, reduce stereotypes and strengthen social cohesion. The effective development of ethnic media requires comprehensive government support, including legislative initiatives, funding, and educational programs.У статті досліджуються особливості функціонування національних ЗМІ етнічних меншин в Україні та Швеції, акцентується увага на їхній ролі у збереженні мовної й культурної ідентичності та значенні у суспільно-політичному житті. Аналізуються правові, соціальні та економічні аспекти діяльності цих медіа, їхня роль у процесах інтеграції та забезпеченні інформаційної доступності. Здійснено порівняльний аналіз українського та шведського досвіду, включаючи вплив державної політики, європейських стандартів і міжнародних зобов’язань на розвиток етнічних ЗМІ. Представлено контент-аналіз і результати соціологічного опитування серед представників етнічних меншин обох країн. Виявлено ключові індикатори: значущість етнічних медіа для збереження культурної ідентичності, частоту їхнього використання, вподобання аудиторії та бар’єри. Близько 80 % респондентів в Україні та 75 % у Швеції вважають, що етнічні ЗМІ відіграють важливу роль у підтримці мови та традицій. Обидві країни демонструють переважну орієнтацію на цифрові платформи, що відповідає сучасним медіа-трендам. Водночас фінансування, кадрове забезпечення та доступність контенту залишаються викликами. Дослідження засвідчило значні відмінності в державній підтримці етнічних медіа: в Україні їхній розвиток ускладнюється фінансовими обмеженнями, політичною нестабільністю та мовною політикою, тоді як у Швеції стабільне законодавство й державна підтримка сприяють їх розвитку. Зроблено висновок, що національні ЗМІ є ключовим механізмом не лише для збереження культурної ідентичності, а й для інтеграції меншин у суспільство. Вони сприяють міжетнічному діалогу, зменшенню стереотипів і зміцненню соціальної згуртованості. Ефективний розвиток етнічних медіа потребує комплексної державної підтримки, що включає законодавчі ініціативи, фінансування та освітні програм
Conceptual Changes in the Structure of Football Match Broadcasting in New Media: Causes and Consequences
No full textТрансляція футбольних матчів зазнає суттєвої трансформації в контексті особливостей функціонування та технічних можливостей нових медіа. Її структура розширилася, вийшовши за часові межі гри та інтегрувавши компоненти, які раніше існували у форматі окремих оглядових телевізійних програм. Водночас у сфері спортивної комунікативістики саме структура прямої трансляції матчу залишається недостатньо дослідженою. У статті здійснено спробу частково заповнити означену прогалину. Подано історичний огляд етапів еволюції показу спортивних подій, зокрема футбольних матчів; проведено порівняльний аналіз підходів у вітчизняній та зарубіжній науковій думці щодо вивчення різних аспектів створення прямої трансляції футбольних ігор; представлено результати структурного аналізу показу одного з ключових матчів Української Прем’єр-ліги — «Шахтар» — «Динамо». Комплексне дослідження дозволило продемонструвати концептуальні зміни, виокремити низку ключових тенденцій у трансформації структури показу спортивних змагань у нових медіа та зробити висновок, що від технічного процесу передачі зображення трансляція еволюціонувала до комплексного культурно-комунікаційного явища, що поєднує інформаційний, аналітичний, емоційний та технологічний виміри, формуючи нову якість сприйняття спортивних подій. Отже, трансляція футбольного матчу в сучасних медіаумовах постає як багатокомпонентний медіапродукт, що виходить за межі традиційного спортивного мовлення та відповідає запитам авдиторії цифрової доби. Крім того, результати проведеної роботи окреслили нові горизонти для подальших досліджень, зокрема виявили зміни в завданнях, що постають перед виробниками трансляцій, засвідчили зростання вимог до професійної діяльності спортивного коментатора.The broadcasting of football matches has undergone significant transformation in the context of the functioning and technical capacities of new media. In particular, its structure has expanded beyond the temporal boundaries of the game, incorporating components that were previously presented as separate review programs. At the same time, within sports communication studies, the structure of a live match broadcast remains an underexplored area. This article seeks to partially address this gap. It provides a historical overview of the stages in the evolution of sports event broadcasting, with special focus on football matches; presents a comparative analysis of Ukrainian and foreign scholarly approaches to the study of various aspects of live football broadcasting; and offers a structure analysis of one of the most important UPL matches, FC Shakhtar vs. FC Dynamo. The comprehensive research made it possible to demonstrate conceptual changes, to identify several key trends in the transformation of sports broadcasting structures in the era of new media, and to conclude that broadcasting has evolved from a purely technical process of image transmission into a complex cultural and communicative phenomenon, combining informational, analytical, emotional, and technological dimensions. Thus, in the current media environment, a football broadcast has become a multi-component media product that extends beyond traditional sports coverage and reflects the expectations of a digital-age audience. Moreover, the study revealed new horizons for future research, as it identified shifts in the tasks faced by producers, including emerging requirements for commentators
Podcasting Without Hype: A Review of Eric Nuzum’s Book: Review of Nuzum, E. Make Noise: A Creator’s Guide to Podcasting and Great Audio Storytelling / Eric Nuzum ; translated from English by H. Pshenychnaya. — Kharkiv : Vivat, 2022. — 336 p.
No full textРецензія присвячена книзі Еріка Нюзума «Гучніше! Як створювати круті подкасти», яка поєднує практичні поради та досвід автора в аудіосторителінгу. Проаналізована техніка сторителінгу, робота з авдиторією, організація творчого процесу та підготовка до інтерв’ю. Особлива увага приділена розділу про постановку питань, посиланням на класичні теорії розповіді та універсальним порадам для різних медіаформатів. Рецензія оцінює книгу як корисний ресурс для подкастерів, журналістів і всіх, хто цікавиться аудіоісторіями.The review focuses on Eric Nuzum’s book Make Noise: A Creator’s Guide to Podcasting and Great Audio Storytelling, which combines practical advice and the author’s experience in audio storytelling. It analyzes storytelling techniques, audience engagement, the organization of the creative process, and interview preparation. Special attention is given to the chapter on asking questions, references to classical narrative theories, and the universality of the advice for different media formats. The review considers the book a useful resource for podcasters, journalists, and anyone interested in audio storytelling
Українські книжкові телеграм-канали з погляду інфлуенсер-маркетингу
Full text linkThe article examines the peculiarities of the functioning of author's book blogs in the Ukrainian segment of Telegram. The author argues that writing reviews by readers on a social network has long been a much larger phenomenon than reader promotion of books, but is an expression of the global phenomenon of online influencer marketing. It is proposed to adopt the term "book influencer" as a generally accepted international term for book influencers. The study analyses Ukrainian author's book blogs on Telegram and identifies 17 most popular ones by the number of subscribers. The article focuses on the peculiarities of bloggers' public identity, in particular, in the selection of content and the use of labelling for posts. It is proved that the main characteristic of the public identity of book influencers is reading as a lifestyle. Some of the latest strategies for engaging the audience are described, in particular, the activation of subscribers using the military-patriotic theme.
It is found that book bloggers do not act on the basis of anonymity, but are interested in developing their own brand and creating social capital. posting posts on a commercial basis, and cooperation with publishers is not always on a barter basis. It has been found that most of the blogs we analysed have labelled advertising (11 out of 17), however, only a few bloggers openly state the terms of advertising.
It is noted that in addition to the marketing function, book telegram channels have a value-oriented function for their audience. It is determined that book influencers are now defending the Ukrainian book and Ukrainian book publishing, and condemning Russian literature as part of the identity of the aggressor country in the Russian-Ukrainian war.У статті розглянуті особливості функціонування авторських книжкових блогів в українському сегменті телеграму. Запропоновано погляд, що написання відгуків читачами в соціальній мережі давно є значно більшим явищем, ніж читацька промоція книги, і є виразником глобального явища онлайн-інфлуенсер маркетингу. Пропоновано ввести в науковий обіг для позначення книжкових впливовців термін «букфлуенсер» як загальноприйнятий міжнародний термін. Урамках дослідження було проаналізовано українські авторські книжкові блоги телеграму та визначено 17 найбільш популярних за кількістю підписників. Акцентовано на особливостях реалізації публічної ідентичності блогерів, зокрема в підборі контенту, застосуванні маркування дописів. Доведено, що основною характеристикою публічної ідентичності книжкових впливовців є читання як стиль життя. Описано новітні стратегії залучення аудиторії, зокрема активізацію підписників з використанням військово-патріотичної теми. З’ясовано, що книжкові блогери не діють на підставах анонімності, а зацікавлені в розвитку власного бренда та створенні його позитивної репутації, розбудові соціального капіталу. Виявлено розміщення дописів на комерційній основі й з’ясовано, що співпраця блогерів з видавництвами відбувається меншою мірою на бартерній основі. Проаналізовано маркування реклами в блогах, виявлено, що в більшій частині телеграм-каналів реклама маркується (11 із 17), разом із тим лише деякі блогери відкрито прописують умови розміщення реклами.
Звернено увагу, що окрім первинної маркетингової функції, книжкові телеграм-канали здійснюють і ціннісно-орієнтовну функцію для своєї аудиторії. Визначено, що зараз книжкові впливовці відстоюють українську книгу та українське книговидавництво і засуджують російську літературу як частину ідентичності країни-агресора в російсько-українській війні. 
Artificial intelligence in the media industry and media education. Main challenges and competitive advantages
No full textСтаттю присвячено вивченню проблем інтеграції новітніх технологій в освітній процес підготовки спеціалістів креативних галузей, а також у виробничий процес фахівців медіа. У розвідці розглянуто особливості використання медіавиробниками та медіаосвітянами інструментів штучного інтелекту (далі – ШІ) як додаткової технології, здатної урізноманітнити й збагатити медіаконтент, сприяти покращенню якості медіапродукції. На основі порівняльного аналізу з’ясовано, як взаємодія людського інтелекту зі штучним надаватиме конкурентних переваг студентами в навчальному середовищі, а також працівникам медіасфери в бізнес-середовищі.
Проблематизовано нові реалії фахівців креативних галузей та медіаосвітян, у яких з’явився АІ (Аrtificial Іntelligence)-помічник, здатний швидко генерувати великі обсяги інформації. Це, з одного боку, позитивно впливає на швидкість обробки даних, сприяє зростанню ефективності показників виробничих процесів у медіасфері, підвищує технологічні можливості та ефективність навчання. А з другого – може призвести до зниження якості контенту, втрати його автентичності, унікальності, оригінальності, авторства, навіть за наявності чітких нормативних стандартів.
Акцентовано, що проблемою є й те, що сьогодні переважна більшість успішних підприємств дотримується тенденцій впровадження технологій ШІ з метою оптимізації виробництва, зокрема за рахунок зменшення навантаження на працівників медіасфери. Це в майбутньому може стати причиною скорочення фахівців медіагалузі та негативно позначиться на людському капіталі. Виокремлено трансформаційні виклики, переваги, з’ясовано правові засади медіафахівців і медіаосвітян в умовах використання генеративного штучного інтелекту, запропоновано правила доброчесної співпраці людського інтелекту зі штучним.The article is devoted to the study of the problems of integrating the latest technologies into the educational process of training specialists in creative industries, as well as into the production process of media specialists. The research examines the peculiarities of the use of artificial intelligence tools (hereinafter - AI) by media producers and media educators as an additional technology capable of diversifying and enriching media content and improving the quality of products. On the basis of a comparative analysis, it was found out how the interaction of human intelligence with artificial intelligence will contribute to gaining competitive advantages by students in the educational environment, as well as media workers in the business environment.
The new realities of specialists in creative industries and media educators, who have an AI assistant capable of quickly generating large amounts of information, are problematized. This, on the one hand, has a positive effect on the speed of data processing, contributes to the growth of indicators of production processes in the media sphere, increases technological capabilities, and the effectiveness of training. And from the second, it can lead to a decrease in the quality of the content, loss of its authenticity, uniqueness, originality, authorship, even in the presence of clear regulatory standards. It was emphasized that the problem is that today the vast majority of successful enterprises follow the trends of implementing AI technologies in order to optimize production, including by reducing the burden on media workers. In the future, this may lead to the reduction of specialists in the media industry and negatively affect human capital. The transformational challenges and advantages are highlighted, the legal principles of media specialists and media educators in connection with the use of generative artificial intelligence are clarified, and the rules for the virtuous development of human intelligence with artificial intelligence are proposed
Канал Youtube як складник конвергентних ЗМІ: роль, вплив та перспективи
Full text linkThe article aims to analyze the role of local media in shaping the public agenda during large-scale military actions in Ukraine and how to increase audience loyalty and engagement through convergent practices. In particular, the content, growth dynamics, target audience characteristics, and specific features of the YouTube channel Dnipro TV as a convergent media are considered. The city television channel has successfully transformed from a traditional broadcaster into a convergent media through its YouTube channel and other social networks. This has allowed it to expand its audience, maintain influence, and adapt to changes in the media landscape.
It is noted that during two years of full-scale aggression, the number of subscribers to the Dnipro TV YouTube channel has nearly tripled. The channel hosts all the content produced by the creative team of Dnipro TV. The videos can be accessed directly from the YouTube page or via the respective section on the website. The chosen research period is characterized by, on the one hand, increased demand for local content from the city's TV channel audience due to the hostilities and security threats to the population. On the other hand, there is the involvement of the global community in events in Ukraine and the interest of displaced persons, with local content on the YouTube channel being accessible from any country. Thus, only 64.7 % of users watch videos on the YouTube channel from within Ukraine, while over 35 % view local content from other countries.
The analysis also highlights changes in the audience's gender composition: before the war, women constituted the majority, while in 2023 and 2024, the male audience made up 54 %, compared to 45.9 % female.
The convergent local media Dnipro TV attracts its audience with news broadcasts, a series of original programs, and talk shows, all of which can be found on YouTube and watched at a convenient time. We believe that the development of this channel as a convergent media with multiplatform content representation holds great promise.Аналізується роль локальних медіа в формуванні порядку денного населення під час широкомасштабних воєнних дій на території України та способи збільшення лояльності й залученості аудиторії завдяки використанню ними конвергентних практик. Зокрема, розглядаються контент, динаміка зростання, особливості цільової аудиторії, специфіка роботи ютуб-каналу «Дніпро TV» як конвергентного медіа. Міський телеканал успішно перетворився з телевізійного мовника на конвергентне медіа завдяки каналу на відеохостингу Ютуб та використанню інших соціальних мереж. Це дозволило розширити аудиторію, зберегти вплив та адаптуватися до змін у медіа-просторі. Зауважено, що за два роки повномасштабної агресії кількість підписників ютуб-каналу «Дніпро TV» зросла майже втричі. На каналі розміщується весь контент, який продукує творча група телеканалу «Дніпро TV». Пропоновані відео можна побачити безпосередньо на ютуб-сторінці каналу або перейти з відповідної рубрики сайту.
Обраний період дослідження відзначається, з одного боку, підвищенням попиту на локальний контент у аудиторії міського телеканалу через бойові дії та безпекові загрози населенню, з іншого боку, відзначається залучення світової громади до подій в Україні та інтерес вимушених переселенців, і локальний контент саме на ютуб-каналі стає доступним з будь-якої країни. Так, лише 64,7 % користувачів переглядають відео на ютуб-каналі з території України, а більше 35 % дивляться локальний контент з інших країн. У результаті аналізу відмічено зміни у гендерному складі аудиторії: якщо до початку війни переважну більшість становили жінки, то у 2023 і 2024 роках чоловіча аудиторія становить 54 %, у той час як жіноча — 45,9 %.
Конвергентне локальне медіа «Дніпро TV» приваблює аудиторію новинними випусками, низкою авторських програмам, ток-шоу, усі випуски яких можна знайти на ютубі і переглянути у зручний час. Вважаємо вкрай перспективним розвиток цього каналу саме як конвергентного медіа з мультиплатформною представленістю контенту
Ukrainian practice of wartime solution journalism: topics, tools, approaches
No full textУ статті визначено теоретичні погляди стосовно дефініцій «журналістика рішень» і «конструктивна журналістика» як медійних підходів, орієнтованих на пошук розв’язання суспільних проблем. Авторами розглянуто практику української журналістики рішень під час воєнного стану. Виокремлено тематичні домінанти висвітлення метатеми війни та повоєнного відновлення, схарактеризовано інструментарій, застосовуваний журналістами для унаочнення рішень, привертання уваги аудиторії.
За допомогою методів кейс-стаді та контент-аналізу було вивчено текстове й візуальне наповнення українського онлайн-видання «Рубрика», яке працює в напрямку журналістики рішень. Розроблена система категорій аналізу дозволила визначити, що в досліджуваному медіакейсі трендовими є теми фізичного й ментального здоров’я та військової сфери. При цьому героями й об’єктами матеріалів здебільшого є представники експертного середовища в різних напрямках, волонтери, військові та підприємці. Геополітичний контекст пошуку рішень у виданні зосереджено на внутрішньоукраїнському дискурсі, а тексти про залучення міжнародної підтримки є перспективними з огляду на розширення тематичних ракурсів аналізованого медіа.
Результати аналізу свідчать про те, що в «Рубриці» пошук рішень у розрізі метатеми війни здебільшого здійснюється через висвітлення діяльності волонтерських, благодійних і державних ініціатив. Оформлення розв'язання проблем, порушених у публікаціях видання, здійснюється за допомогою таких цифрових інструментів, як візуальне виокремлення в тексті ключових слів, цитат, списків порад, інструкцій і рекомендацій, а також перелінковки на зовнішні та внутрішні ресурси. З’ясовано, що перспективними засобами для «медіа рішень» залишається більш широке використання мультимедійного ілюстративного контенту: скриншотів, інфографіки, інтерактивних карт, аналітичних врізок-довідок, фото й відеоматеріалів, які увиразнюють пропоновані розв’язання, дозволяють розширити й диверсифікувати аудиторію.The article identifies theoretical views on the definitions of “solutions journalism” and “constructive journalism” as media approaches aimed at finding solutions to social problems. The authors analyze the practice of Ukrainian solution journalism during martial law. The thematic dominants of the coverage of the meta-topic of war and post-war reconstruction are highlighted, and the tools used by journalists to visualize solutions and draw attention of the audience are characterized.
Using the methods of case study and content analysis, the authors studied the textual and visual content of the Ukrainian online publication “Rubryka”, which works in the realm of solutions journalism. The developed categories of analysis made it possible to determine that the topics of physical and mental health and the military sphere are trending in the case of the studied media outlet. At the same time, the heroes and objects of the materials are mostly representatives of the expert community in various fields, volunteers, military personnel, and entrepreneurs. The geopolitical context of the search for solutions in the publication is focused on the internal Ukrainian discourse, and the topic of attracting international support is prospective in the light of expanding thematic variety of the analyzed media.
The results of the analysis indicate that in “Rubryka” the search for solutions in the context of the meta-topic of war is mainly carried out through the coverage of volunteer, charitable and government initiatives. The solution to the problems raised in the publication's materials is formalized using such digital tools as visual highlighting of keywords, quotes, lists of tips, instructions and recommendations in the text, as well as linking to external and internal resources. It has been recommended that the wider use of multimedia illustrative content, such as screenshots, infographics, interactive maps, analytical references, photos and videos, will help to emphasize the proposed solutions, expand and diversify the audience
Медіатизація війни у фокусі наукових теорій та аналітичних практик
Full text linkThe review article presents contemporary theories on the mediatization of war and discursive practices of media analysis. The methodology for the selection of materials was based on international scientometric and bibliographic databases. The analysed content (more than 120 books and articles in the initial sample, 87 in the final sample) was selected on the Scopus, Web of Science and Google Scholar databases using keywords (mediatization; mediatization of war; Russian-Ukrainian war and media; digital war) and filters.
The structure proposed by the authors integrates three problem areas: different stages of mediatization of war and conflict in relation to leading theories; interpretative methods of analysis and general results of the effectiveness of narrative and framing analysis methods; the most illustrative discussions within each of the proposed theories. The current Ukrainian issues have been included in each section and subsection of the proposed article.
The main focus is on the academic material that deals with the mediatization of conflicts and crises and actively links well-known actors in communication work with the corresponding strategy of media impact and influence.
The deployment of different phases of the mediatization of war in genesis is presented on the basis of the theory of А. Hoskins and B. O'Loughlin, with a separate exclusion of Digital War as an umbrella term, the interpretation of which goes beyond the traditional interdisciplinary framework.
This latest scholarly content brings together articles on the revolutionary impact of technological developments on the course of war (drones, unmanned aerial vehicles, cyber weapons, precision munitions, etc. ), the effects of digital technologies in the new ecology of war (mobile, participatory, proxy warfare, digital violence, propaganda), and finally, the new logic of war, in which the oversaturation of media content leads to a decrease in global attention, empathic burnout, and, most controversially, to a systemic crisis of humanitarian knowledge and, despite its documentation and dissemination, to forgetting.Оглядова стаття презентує сучасні теорії медіатизації війни та дискурсивні практики аналізу медіа. У методиці відбору матеріалів послуговувались даними міжнародних наукометричних баз. Аналізований контент (більше 120 книг та статей у стартовій вибірці, 87 — в остаточній) відібраний на платформах Scopus, Web of Science, Google Scholar за ключовими словами (медіатизація; медіатизація війни; російсько-українська війна та медіа; цифрова війна) та з використанням фільтрів.
Запропонована авторками структура інтегрує три проблемних напрямки: різні фази медіатизації війни та конфліктів з огляду на провідні теорії; інтерпретативні методики аналізу та загальні результати ефективності наративних та фреймінгових аналітичних практик; найпоказовіші дискусії в межах досліджуваних тем. Актуальна сьогодні українська тематика залучена до кожного розділу та підрозділу запропонованої статті.
Зосереджено увагу на корпусі наукових матеріалів, присвячених медіатизації конфліктів та криз, що поєднує знаних акторів комунікаційної дії з відповідною стратегією медіаефектів та впливів.
Розгортання різних фаз медіатизації війни в ґенезі подано на основі теорії Е. Госкінза і Б. О’Лафліна з окремим представленням війни цифрової (Digital War). У новітньому науковому контенті об’єднано статті про революційний вплив на хід війни технологічних розробок (дрони, безпілотники, кіберзброя, високоточні боєприпаси та ін.), про наслідки цифрових технологій у новій екології війни (мобільна, партисипаторна, проксі війна, цифрове насильство, пропаганда) і, нарешті, про нову логіку війни, у якій перенасиченість медіаконтенту призводить до зменшення світової уваги, емпатичного вигоряння і, найсуперечливіше — до системної кризи гуманітарного знання та, незважаючи на документування та поширення, до забування