Vasyl Stefanyk Precarpathian National University: Scientific journals / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Not a member yet
6216 research outputs found
Sort by
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ФІНАНСОВОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Get PDFThe article focuses on the study of the use of artificial intelligence (AI) in enterprise financial management under the conditions of ensuring their economic security. In the context of the digitalization of the economy, the integration of innovative technologies into enterprises\u27 financial processes has become not only a trend but also a necessity for enhancing competitiveness and protection against external and internal threats. The purpose of the article is to identify the opportunities, limitations, and risks of applying AI technologies in financial management while considering the aspects of economic security. The research methodology is based on general scientific methods of analysis and synthesis, a systematic approach, empirical research methods, including the analysis of contemporary case studies.
The research results show that the use of AI significantly improves the efficiency of financial planning, optimizes budgeting processes, enhances decision-making quality, and reduces the level of financial risks. At the same time, the implementation of AI is accompanied by threats such as financial data leakage, increased vulnerability of information systems, and the risk of algorithm malfunction under insufficient control. The scientific novelty of the study lies in identifying and systematizing the risks arising from the integration of artificial intelligence technologies into enterprises\u27 financial activities, as well as in proposing approaches to managing these risks from the standpoint of economic security.
The practical significance of the work is the development of recommendations for enterprises on the effective and safe implementation of AI technologies in financial management, taking into account the characteristics of the economic environment and the internal structure of the organization. The article uses open data obtained using the analytical tool YouControl. For a practical experiment, ChatGPT from OpenAI and Bard from Google were selected as the most popular generative models.
The proposed approaches can be used by heads of financial departments, digital transformation consultants, and risk management specialists in developing strategies for adaptation to the new conditions of the digital economy.Тема статті присвячена дослідженню використання штучного інтелекту (ШІ) у фінансовому менеджменті підприємств в умовах забезпечення їхньої економічної безпеки. В умовах цифровізації економіки інтеграція інноваційних технологій у фінансові процеси підприємств стала не лише трендом, а й необхідністю для підвищення їхньої конкурентоспроможності та захисту від зовнішніх і внутрішніх загроз. Метою статті є виявлення можливостей, обмежень і ризиків застосування технологій ШІ у фінансовому менеджменті з урахуванням аспектів економічної безпеки. Методологічну базу дослідження складають загальнонаукові методи аналізу і синтезу, системний підхід, методи емпіричного дослідження, зокрема аналіз сучасних практичних кейсів.
Результати дослідження свідчать, що використання ШІ дозволяє суттєво підвищити ефективність фінансового планування, оптимізувати бюджетні процеси, покращити якість ухвалення управлінських рішень і знизити рівень фінансових ризиків. Водночас впровадження ШІ супроводжується загрозами витоку фінансової інформації, підвищенням вразливості інформаційних систем та ризиком некоректної роботи алгоритмів при недостатньому контролі. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні та систематизації ризиків, що виникають у процесі інтеграції технологій штучного інтелекту у фінансову діяльність підприємств, а також у запропонованих підходах до управління цими ризиками з позицій економічної безпеки.
Практична значущість роботи полягає у формулюванні рекомендацій для підприємства щодо ефективного і безпечного впровадження технологій ШІ у фінансовий менеджмент, з урахуванням особливостей економічного середовища та внутрішньої структури організації. У статті використано відкриті дані, отримані за допомогою аналітичного інструменту YouControl. Для проведення практичного експерименту вибрано ChаtGPT від оpenаі та Bаrd від Gооgle як найпопулярніші генеративні моделі.
Запропоновані підходи можуть бути використані керівниками фінансових підрозділів, консультантами з цифрової трансформації, а також фахівцями з управління ризиками для розробки стратегій адаптації до нових умов цифрової економіки
ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ КЕРІВНИКА СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Get PDFThe article considers the phenomenon of the manager\u27s managerial culture as a key factor in the effective functioning of a modern educational institution in the context of transformational changes. The authors emphasize the need to combine professional competence, emotional intelligence, strategic thinking and ethical responsibility in managerial activity. An analysis of scientific approaches to the definition of the concept of "managerial culture", its functions and components is carried out. It is determined that managerial culture is an integral characteristic of the manager\u27s personality, which includes value-motivational, emotional-volitional, cognitive, managerial-praxeological, control-evaluation and subjective components. The concepts of "managerial culture" and "management culture" are distinguished, which allows for a deeper understanding of the internal and external aspects of managerial activity. The main functions of managerial culture are outlined, including: communicative and informational, design, predictive, motivational, leadership, implementation, training, education, control, evaluation and correction. It is emphasized that a high level of managerial culture contributes to the formation of an effective management culture, the development of the teaching staff and the creation of a favorable educational environment. The article is interdisciplinary in nature and is based on the achievements of pedagogy, psychology, management and cultural studies. The conclusion is made about the need for further research to clarify the content of the concept of "managerial culture" and the development of effective management strategies in the field of education.У статті розглядається феномен управлінської культури керівника як ключовий чинник ефективного функціонування сучасного закладу освіти в умовах трансформаційних змін. Автори акцентують увагу на необхідності поєднання професійної компетентності, емоційного інтелекту, стратегічного мислення та етичної відповідальності в управлінській діяльності. Здійснено аналіз наукових підходів до визначення поняття «управлінська культура», її функцій і складових. Визначено, що управлінська культура є інтегральною характеристикою особистості керівника, яка охоплює ціннісно-мотиваційний, емоційно-вольовий, когнітивний, управлінсько-менеджерський, праксеологічний, контрольно-оцінювальний та суб’єктний компоненти. Розмежовано поняття «управлінська культура» та «культура управління», що дозволяє глибше зрозуміти внутрішні та зовнішні аспекти управлінської діяльності. Окреслено основні функції управлінської культури, серед яких: комунікативно-інформаційна, проєктувальна, прогностична, мотиваційна, керівництва, реалізації, навчання, виховання, контролю, оцінки та корекції. Підкреслено, що високий рівень управлінської культури сприяє формуванню ефективної культури управління, розвитку педагогічного колективу та створенню сприятливого освітнього середовища. Стаття має міждисциплінарний характер і ґрунтується на досягненнях педагогіки, психології, менеджменту та культурології. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень для уточнення змісту поняття «управлінська культура» та розробки ефективних управлінських стратегій у сфері освіти
Вплив легування оловом на властивості тонких шарів SrCo2O4, отриманих методом золь-гель занурення
No full textTin doped SrCo2O4 thin films at 0%, 3% and 5% on "pyrex" glass substrates have been prepared by Sol-gel Dip-coating method. In both cases cobalt nitrate, strontium nitrate and tin chloride were used as cobalt and strontium precursor and tin dopant source, respectively. X-ray diffraction analysis confirms the SrCo2O4 spinel crystal structure (311) as the preferential orientation with crystallite sizes ranging from 23.58 to 25.44 nm. Analysis of optical transmission spectra as a function of wavelength shows that transmission of the doped films is found to be superior to the undoped film and the band gaps (Eg) decreased from 1.48 to 1.43 eV by Sn dopants. Complex impedance spectroscopy indicates that the grain boundary effect is dominant in the mechanism of conduction. The resistance at the room temperature varied from 47.75 Ω to 41.87 Ω for variation of Sn concentration.Тонкі плівки SrCo2O4, леговані оловом, з вмістом 0%, 3% і 5% на підкладках зі скла "пірекс" були виготовлені методом золь-гель занурення. В обох випадках нітрат кобальту, нітрат стронцію та хлорид олова використовувалися як попередник кобальту та стронцію та джерело допанту олова відповідно. Рентгеноструктурний аналіз підтверджує кристалічну структуру шпінелі SrCo2O4 (311) як переважну орієнтацію з розмірами кристалітів від 23,58 до 25,44 нм. Аналіз спектрів оптичного пропускання як функції довжини хвилі показує, що пропускання легованих плівок виявляється кращим, ніж нелегованої плівки, а ширина забороненої зони (Eg) зменшилася з 1,48 до 1,43 еВ за допомогою легуючих домішок Sn. Спектроскопія комплексного імпедансу показує, що зернограничний ефект є домінуючим у механізмі провідності. Опір при кімнатній температурі змінювався від 47,75 Ом до 41,87 Ом для зміни концентрації Sn
КОНВЕРГЕНТНИЙ ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ
Get PDFPurpose. The aim of the study was to identify, theoretically substantiate, and experimentally verify the role of physical culture in regulating the quality of life (QoL) among university students.
Materials and Methods. The study involved theoretical analysis and generalization of scientific data, which suggested a strong link between regular physical activity (PA) and improved physical, psychological, cognitive, and social well-being. An empirical study was conducted via a proprietary survey methodology, developed based on generally accepted questionnaires, involving 147 students of humanities specialties at the Vasyl Stefanyk Сarpathian National University. The collected data was processed using methods of mathematical statistics, specifically Exploratory Factor Analysis (EFA), Cluster Analysis (K-means), and Correlation Analysis. Subjective indicators were assessed using a 5-point scale.
Results. The self-assessment results showed that students predominantly rated their QoL as "good" (49.3%) and "excellent" (28.8%). EFA identified three main factors explaining 78.1% of the sample variance: Factor 1: "General Well-being and Health" (41.3%, combining QoL, health, and PA); Factor 2: "Educational and Media Activity" (20.8%, satisfaction with Physical Culture (PC) classes and viewing sports content); and Factor 3: "Routine and Nutrition" (16.0%, rational daily routine, healthy eating, and self-discipline). Cluster Analysis divided the students into 4 groups: "Highly Active" 15.0%, "Active and Satisfied" 28.6%, "Average Level" 23.8%, and "Passive" 32.7%. Strong positive correlations were found: QoL ↔ Health (0.78) and QoL ↔ Satisfaction with PC (0.72).
Conclusions. The quality of life of university students is closely related to their lifestyle and both their self-organized and mandatory physical culture classes. Satisfaction with physical education correlates with subjective well-being, while behavioral habits (routine, nutrition) correlate with organization and a healthy lifestyle.Мета – виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити роль фізичної культури в регулюванні якості життя студентів ЗВО. Матеріал і методи: Теоретичний аналіз та узагальнення даних, анкетування студентів гуманітарних спеціальностей Карпатського національного університету, експлораторний факторний аналіз (EFA), кластерний та кореляційний аналіз.
Результати: Студенти переважно самооцінюють власну «якість життя» на «добре» (49,3%) та «відмінно» (28,8%). Кластерний аналіз виділив 4 групи студентів: «Високоактивні», «Активні та задоволені», «Середній рівень» та «Пасивні». Факторний аналіз визначив три основні фактори: «Загальне благополуччя та здоров’я» (41,3%), «Навчально-медійна активність» (20,8%) та «Режим та харчування» (16,0%). Виявлено сильні позитивні кореляції: Якість життя ↔ Здоров’я (0,78) та Якість життя ↔ Задоволеність ФК (0,72)10.
Висновки. Якість життя студентів ЗВО тісно пов’язана з їхнім способом життя, а також самостійними і обов’язковими заняттями фізичною культурою
Від Майдану до війни: правова кваліфікація та міжнародні аспекти збройного конфлікту між Росією та Україною
Get PDFThe article reveals the legal aspects and the international dimension of the armed conflict between the Russian Federation and Ukraine, which began after the Revolution of Dignity and is characterized by an escalation from the annexation of Crimea to the full-scale invasion in 2022. The evolution of events is analyzed, from the mass protests of 2013–2014 aimed at affirming democratic principles and Ukraine’s European course of development, to the emergence of a new stage of international armed confrontation. The legal qualification of the actions of the Russian Federation is examined in the light of international humanitarian law, the provisions of the UN Charter, UN General Assembly resolutions, and the practice of the International Criminal Court and the European Court of Human Rights. The article highlights the legal assessment of such phenomena as the annexation of the Autonomous Republic of Crimea, the organization of illegal “referendums” and elections in the temporarily occupied territories, as well as the support and coordination of illegal armed groups in eastern Ukraine. Special attention is given to the recognition of the conflict as international, which is essential for the application of the 1949 Geneva Conventions and their Additional Protocols, as well as for establishing the international legal responsibility of the aggressor state. The impact of international decisions and sanctions on the formation of legal mechanisms of accountability is investigated, along with the reaction of international organizations to Russia’s violations of jus ad bellum and jus in bello norms.The article also examines the domestic political and legal transformations of Ukraine under the conditions of the conflict, including the development of anti-corruption legislation, the reform of the judicial system, and the strengthening of human rights protection institutions. The role of the Revolution of Dignity is studied as a key stage in the formation of the national legal system and as a factor in Ukraine’s international subjectivity.Therefore, the purpose of the article is to provide a comprehensive analysis of the international legal qualification of the armed conflict between Russia and Ukraine, to determine its legal consequences for the international legal order, and to outline approaches to holding the aggressor state accountable.Стаття розкриває правові аспекти та міжнародний вимір збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною, який розпочався після Революції Гідності та характеризується ескалацією від анексії Криму до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Аналізується еволюція подій від масових протестів 2013–2014 років, що мали на меті утвердження демократичних принципів та європейського курсу розвитку України, до формування нового етапу міжнародного збройного протистояння. Досліджується правова кваліфікація дій Російської Федерації у світлі норм міжнародного гуманітарного права, положень Статуту ООН, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, практики Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини.У статті висвітлюється юридична оцінка таких явищ, як анексія Автономної Республіки Крим, організація незаконних «референдумів» і виборів на тимчасово окупованих територіях, підтримка та координація незаконних збройних формувань на сході України. Особлива увага приділяється визнанню конфлікту міжнародним, що має суттєве значення для застосування положень Женевських конвенцій 1949 року та Додаткових протоколів до них, а також для встановлення міжнародно-правової відповідальності держави-агресора. Досліджується вплив міжнародних рішень і санкцій на формування правових механізмів притягнення до відповідальності, а також реакція міжнародних організацій на порушення Росією норм jus ad bellum та jus in bello.Стаття розкриває внутрішньополітичні та правові трансформації України в умовах конфлікту, включаючи розвиток антикорупційного законодавства, реформування судової системи та посилення інститутів захисту прав людини. Досліджується роль Революції Гідності як ключового етапу становлення національної правової системи та як фактора міжнародної суб’єктності України.Саме тому метою статті є комплексний аналіз міжнародно-правової кваліфікації збройного конфлікту між Росією та Україною, визначення його правових наслідків для міжнародного правопорядку та формування підходів до притягнення держави-агресора до відповідальності
Медіація як інструмент кримінально-процесуальної економії: переваги, ризики, законодавчі виклики
Get PDFThe article presents a comprehensive analysis of mediation as a tool of criminal procedural economy in Ukraine. The author explores the advantages, risks, and legislative challenges associated with the implementation of mediation within criminal proceedings, especially in the context of restorative justice and Ukraine’s European integration policy. It is substantiated that in conditions of judicial overload and lengthy trial durations, mediation serves as an effective means to optimize procedural resources, accelerate case resolution, and restore social justice.The study focuses on the legal framework governing mediation, particularly the provisions of the Law of Ukraine “On Mediation” (2021), the Criminal Procedure Code of Ukraine, recent restorative justice programs for juveniles, and international standards such as Recommendation No. R(99)19 of the Committee of Ministers of the Council of Europe. The article highlights the main benefits of mediation – judicial relief, cost-effectiveness, promptness, and the restoration of legal relationships – while also emphasizing risks like secondary victimization, confidentiality concerns, and the need for professional training of mediators.Key legislative challenges are identified, including the need to improve the regulatory framework, expand the categories of cases eligible for mediation, ensure consistency in judicial practice, and secure sustainable funding. The study stresses the importance of adopting best practices from European jurisdictions while considering the national legal context. Mediation is recognized as an integral component of Ukraine’s evolving criminal justice policy, aiming to modernize conflict resolution and enhance procedural efficiency.У статті здійснено комплексний аналіз медіації як інструменту кримінально-процесуальної економії в Україні. Автор досліджує переваги, ризики та законодавчі виклики, що супроводжують впровадження медіації у сферу кримінального провадження, особливо з урахуванням відновного правосуддя та євроінтеграційного вектору державної політики. Обґрунтовано, що за умов перевантаженості судової системи та тривалості розгляду кримінальних справ, медіація є ефективним засобом оптимізації процесуальних ресурсів, скорочення строків розгляду справ і відновлення соціальної справедливості. Увагу зосереджено на законодавчій основі функціонування інституту медіації, зокрема на положеннях Закону України «Про медіацію» (2021), Кримінального процесуального кодексу України, нових ініціативах у сфері юстиції щодо неповнолітніх, а також міжнародних стандартах, таких як Рекомендація № R(99)19 Комітету Міністрів Ради Європи. Розкрито переваги медіації (розвантаження судів, економія процесуальних ресурсів, швидкість, відновлення правовідносин), але також підкреслено ризики (повторна віктимізація, конфіденційність, професійний рівень медіаторів).Окреслено ключові виклики, що потребують вирішення: вдосконалення нормативної бази, розширення категорій справ для медіації, забезпечення єдності практики та стабільного фінансування. Акцентовано на важливості впровадження європейського досвіду з урахуванням національних особливостей. Медіація розглядається як невід’ємна складова сучасної кримінально-правової та кримінально-процесуальної політики України
Управління юридичною особою – механізм реалізації її правосуб’єктності
Get PDFThe article is devoted to the peculiarities of exercising the legal capacity of a legal entity, which is an artificial entity. In modern doctrine, a management body is considered to be a structurally separate, organizationally formalized subdivision of a legal entity, designed to exercise its legal capacity. The activities of management bodies are manifested in their decisions regarding the management of the legal entity’s activities and the conduct of its affairs. The author notes that two concepts of interpreting the nature of the activities of the bodies of a legal entity have been formed in doctrine: the first advocates the identification of the management body as a representative of the legal entity; the second determines that the actions of the management body are the actions of the legal entity itself. The latter position is considered a priority in theory and practice, and we unreservedly support it as one that reflects the specificity of the structure of a legal entity as an autonomous subject of legal relations. According to the priority concept of explaining the nature of a legal entity’s body, the bodies are an integral part of the legal entity, and there are no legal relations between it and its bodies. A legal entity’s body cannot be considered its legal representative. The actions of the body are always the actions of the legal entity itself.The activities of its executive body are key to the legal capacity of a legal entity. This body may be sole or collegial (e.g., a director or board). When a legal entity enters into a transaction, the director of the legal entity acts not as a natural person but as a body of the legal entity, i.e., as part of it. The article supports the position that acts of management bodies are not normative acts, since: they are not universally binding; they do not regulate relations, but ensure the management of the legal entity’s activities; they are individual acts; they are acts of application of the provisions of the law and local normative acts.Стаття присвячена питанню особливостей реалізації дієздатності юридичної особи, яка є штучним утворенням. Орган управління у сучасній доктрині розглядається як структурно відокремлений, організаційно оформлений підрозділ юридичної особи, призначений для реалізації її правосуб’єктності. Діяльність органів управління проявляється у прийнятті ними рішень щодо управління діяльністю юридичної особи та веденні її справ. Автором зазначається, що у доктрині було сформовано дві концепції трактування природи діяльності органів юридичної особи: перша обстоює ідентифікацію органу управління в якості представника юридичної особи; друга – визначає, що дії органу управління є діями самої юридичної особи. Остання позиція трактується в якості пріоритетної у теорії і практиці, і підтримується нами безапеляційно як така, яка відображає специфіку конструкції юридичної особи в якості автономного суб’єкта правовідносин. Відповідно до пріоритетної концепції пояснення природи органу юридичної особи, органи є невід’ємною частиною юридичної особи, між нею та її органами відсутні будь-які правовідносини. Орган юридичної особи не може розглядатися в якості її законного представника. Дії органу завжди є діями самої юридичної особи.Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. У статті підтримано позицію, що акти органів управління не є нормативними актами, оскільки: не мають загальнообов’язкового характеру; не регулюють відносини, а забезпечують управління діяльністю юридичної особи; є індивідуальними актами; є актами застосування норм закону та локальних нормативних актів
Покращення креативного письма за допомогою мультимодальної педагогіки в мовній освіті
No full textThe article studies the pedagogical potential of a multimodal, sensory-based approach to enhancing creative writing skills in language education. It focuses on its impact on teachers’ perceptions, practices, and classroom applications. The purpose of the study is to examine how engaging all five senses (vision, sound, touch, smell, and taste) can stimulate idea generation, enrich descriptive language, and promote narrative experimentation among educators, thereby addressing common challenges such as writer’s block, lack of inspiration, and initial resistance to writing tasks. The research was conducted during a professional development workshop, “Writing with All Senses: A Multimodal Journey into Storytelling,” which combined theoretical instruction in order to provide the participants with the required information on multimodality and diverse hands-on activities involving sensory prompts and drabble writing. Data were collected through pre- and post-workshop surveys, sensory worksheets, written reflections, and oral feedback, allowing for both qualitative and quantitative analysis. The authors’ contribution lies in designing and implementing a structured multimodal writing framework adaptable to diverse classroom contexts, based on the theory of multimodality, creative writing, and experiential learning. Scientific novelty is reflected in the integrated application of multi-sensory stimuli within a teacher training format, offering empirical evidence of their effectiveness in fostering creativity, emotional engagement, and classroom transferability. Practical significance is demonstrated through participants’ reported readiness to adapt sensory-based techniques in their teaching, with identified strategies for scaffolding idea generation, reducing affective filters, and enhancing creativity. The study concludes that treating writing as an embodied, multi-sensory process enriches narrative quality, broadens pedagogical tools, and makes creative writing instruction more inclusive and accessible across varied learning environments.Стаття присвячена дослідженню педагогічного потенціалу мультимодального, сенсорно орієнтованого підходу до розвитку навичок творчого письма в мовній освіті. Особлива увага зосереджена на тому, як цей підхід впливає на сприйняття, педагогічні практики та способи їх застосування вчителями. Мета дослідження – з’ясувати, як залучення п’яти органів чуття (зору, слуху, дотику, нюху та смаку) може стимулювати генерування ідей, збагачувати описову лексику та сприяти наративним експериментам, допомогти подолати поширені труднощі, зокрема нестачу натхнення та ідей. Дослідження проводилося під час майстер-класу підвищення кваліфікації “Writing with All Senses: A Multimodal Journey into Storytelling”, який поєднував теоретичний блок, що передбачав ознайомлення учасників із необхідною інформацією щодо основ теорії мультимодальності, практичними вправами, які включали роботу із сенсорними стимулами, та написання “драблів”. Матеріалами для аналізу стали результати анкетування до та після заняття, робочі аркуші для нотаток, письмові роботи та усний зворотний зв’язок, що дало змогу поєднати кількісні та якісні методи дослідження. Внесок авторів статті відображений у створенні та апробації структурованої мультимодальної моделі творчого письма, адаптованої до різних освітніх контекстів і заснованої на теоріях мультимодальності, втіленого пізнання та експериментального навчання. Наукова новизна полягає в інтеґрованому використанні багатосенсорних стимулів у форматі підготовки педагогів з отриманням емпіричних даних щодо їх ефективності у стимулюванні креативності, емоційного залучення та практичної застосовності. Практичне значення підтверджується готовністю учасників упроваджувати сенсорно орієнтовані техніки у власні заняття, зокрема для підтримки генерування ідей та розвитку креативності. У підсумку обґрунтовано, що розуміння письма як мультисенсорного процесу збагачує якість наративу, розширює педагогічний інструментарій та робить викладання творчого письма більш інклюзивним і доступним у різних навчальних середовищах
Від народних казок до національної ідентичності: освітній вплив албанської дитячої літератури в Косово
No full textThis study aimed to identify the impact of the systematic use of works of Albanian children’s literature on the development of national identity and value orientations among primary school pupils in Kosovo. The study employed a systemic approach, comparative method, critical analysis of theoretical sources, and empirical data collection methods, including surveys, semi-structured interviews, and a formative experiment conducted in five primary schools across various regions of Kosovo from November 2024 to January 2025, involving 78 pupils from Years 3 and 4. The findings demonstrated that Albanian children’s literature performs five interrelated functions: cultural-identificational, cognitive-developmental, moral-educational, emotional-aesthetic, and therapeutic. The formative experiment revealed a significant increase in national identity scores in the experimental group (from 3.42 to 4.38 points) compared to the control group (from 3.39 to 3.67 points). The most effective in shaping national identity were found to be folk tales and legends (4.72 out of 5), historical stories (4.68), and patriotic poetry (4.65). Among value orientations, the most notable changes were observed in the indicators “Respect for elders and preservation of traditions” (an increase of 31%), “Patriotism and love for the homeland” (29%), and “Honesty and justice” (26%). A comparative analysis of different literary genres revealed that poetic works are most effective in developing phonemic awareness and enriching vocabulary, prose contributes to the development of coherent speech, while dramatic texts foster dialogical speech and communication skills. A strong correlation was found between the intensity of reading Albanian children’s literature and the level of knowledge about national history and culture (r=0.74, p<0.01), confirming the role of systematic reading as an effective means of shaping national identity.Метою цього дослідження було визначити вплив систематичного використання творів албанської дитячої літератури на розвиток національної ідентичності та ціннісних орієнтацій серед учнів початкової школи у Косово. У дослідженні використовувалися: системний підхід, порівняльний метод, критичний аналіз теоретичних джерел і методи збору емпіричних даних, включаючи опитування, напівструктуровані інтерв’ю та формувальний експеримент, проведений у п’яти початкових школах у різних реґіонах Косово (з листопада 2024 року по січень 2025 року за участi 78 учнів 3 та 4 класів). Результати дослідження показали, що албанська дитяча література виконує п’ять взаємопов’язаних функцій: культурно-ідентифікаційну, когнітивно-розвивальну, морально-освітню, емоційно-естетичну та терапевтичну. Формувальний експеримент виявив значне зростання балів національної ідентичності в експериментальній групі (з 3,42 до 4,38 балів) порівняно з контрольною групою (з 3,39 до 3,67 балів). Найефективнішими у формуванні національної ідентичності виявилися народні казки та легенди (4,72 з 5), історичні оповідання (4,68) та патріотична поезія (4,65). Серед ціннісних орієнтацій найбільш помітні зміни спостерігалися у показниках “Повага до старших та збереження традицій” (збільшення на 31%), “Патріотизм та любов до батьківщини” (29%) та “Чесність i справедливість” (26%). Порівняльний аналіз різних літературних жанрів показав, що поетичні твори найефективніші у розвитку фонематичної свідомості та збагаченні словникового запасу, проза сприяє розвитку зв’язного мовлення, тоді як драматичні тексти сприяють діалогічному мовленню та комунікативним навичкам. Було виявлено сильну кореляцію між інтенсивністю читання албанської дитячої літератури та рівнем знань про національну історію та культуру (r=0,74, p<0,01), що підтверджує значення систематичного читання як ефективного засобу формування національної ідентичності
КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ І МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА: НАУКОВА ТА ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ До 35-річчя від часу заснування
Get PDFThe article describes the milestones of the scientific and educational activities of the Department of History of Ukraine and Methods of Teaching History at the Vasyl Stefanyk Carpathian National University through the prism of the achievements of its teaching staff.
Attention is drawn to the activities of its predecessor, the Department of History of the USSR and the Ukrainian SSR (1968–1990), in particular, the life and creative path, scientific, educational and organizational and methodological work of the department‟s teachers I. Vasyuta, V. Dukhnich, I. Chervinkin-Korolіev, V. Melnyk, A. Kryukov, M. Rekhtman, L. Pravdyva, M. Kuchernyuk, M. Kugutyak and others are analyzed. It is noted that in order to strengthen the personnel potential of the history faculty of the then institute, the Department of History of the USSR and the Ukrainian SSR received a new impetus in its development after the transfer of experienced professors from the city of Lviv, Volodymyr Hrabovetsky and Oleksandr Karpenko, to its staff. Their creative work during the Ivano-Frankivsk period of teaching at the higher education institution is revealed in detail.
The activities of the teachers of the Department of History of Ukraine under the leadership of V. Нrabovetsky, which was established a year before the declaration of state independence in 1991 and became one of the first of a similar profile in the Ukrainian state, are highlighted. The scientific, educational, and organizational and methodological work of the department‟s teachers I. Shumeyko, S. Svorak, I. Tsependa, V. Marchuk, I. Pylypiv, V. Burdulanyuk, B. Нavryliv, M. Syhydyn, and others was considered.
The directions of work of the Department of History of Ukraine and teaching methods headed by the head Igor Raykivskyi at the current stage of its development are highlighted. It is noted that the department is a kind of «human resources forge» for replenishing the ranks of structural divisions of the Precarpathian Uni- versity and other higher education institutions of Ukraine. Today, the department‟s teachers, being responsible for the educational programs «Secondary Education (History)» of the first (bachelor‟s) and second (master‟s) levels of higher education, pay special attention to the professional preparation of history students for professional activity in the system of school and extracurricular education, focusing on modern educational standards, the needs of the New Ukrainian School and the formation of students‟ civic competence, the development of critical thinking and readiness for innovations in education.
One of the central links in the activities of the department‟s teaching staff is scientific work. Over the 35 years of the department‟s existence, dozens of monographs and hundreds of articles in professional Ukrainian and foreign scientific publications have been published, the authors of which were teachers, graduate students, and even students. In the last 10 years alone, the department has organized and coorganized about 50 international, allUkrainian, and regional scientific conferences and round tables.
Considerable attention is paid to popularizing little-known pages of Ukrainian history among the population in the mass media, in particular on regional television and radio, in the local periodical press, social networks, etc. The department‟s teachers maintain international ties with leading scientific institutions, participate in the activities of a specialized academic council for the defense of doctoral and candidate theses at the Precarpathian University, are responsible for publishing the scientific, cultural and educational local history journal «Halychyna», which became the first professional publication at the faculty, have success in working with gifted students, preparing winners and prize-winners at all-Ukrainian history Olympiads.
In addition to teaching and scientific activities, the faculty of the department and academic mentors in groups pay significant attention to educational work among student youth, which contributes to the formation of patriotism and moral qualities. The department‟s teachers regularly serve on the jury of student and regional student history Olympiads, and scientific research competitions of the Junior Academy of Sciences of Ukraine. The Department of History of Ukraine and methods of teaching history has traditionally occupied high places in university-wide rankings in recent years and is ranked first in the Faculty of history, political science and international relations.У статті охарактеризовано віхи наукової та освітньої діяльності кафедри історії України і методики викладання історії Карпатського національного університету імені Василя Стефаника крізь призму доробку її професорсько-викладацького складу. Звернено увагу на діяльність її попередниці – кафедри історії СРСР і УРСР (1968–1990 рр.). Проаналізовано творчий шлях, наукову, навчальну та організаційно-методичну роботу викладачів кафедри. Відзначається, що новий імпульс у своєму розвитку кафедра історії СРСР і УРСР отримала після приходу в середині 1970-х рр. досвідчених професорів зі Львова Володимира Грабовецького та Олександра Карпенка. Виокремлено основні напрями роботи кафедри історії України (з 2018 р. – кафедри історії України і методики викладання історії), зміна назви якої відбулася у зв‟язку з підвищенням уваги до методичної складової в освітньому процесі відповідно до сучасних вимог підготовки фахівців предметної спеціальності «Середня освіта ((Історія та громадянська освіта)»