Vasyl Stefanyk Precarpathian National University: Scientific journals / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Not a member yet
6216 research outputs found
Sort by
ВИКРИТТЯ «ОПОЗИЦІЙНОЇ ГРУПИ» В СТАНІСЛАВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ ІНСТИТУТІ
Get PDFThe article highlights the activities of the «opposition group», which was formed under the influence of the processes of controlled de-Stalinisation of the Soviet political system, decisions of the XX Congress of the CPSU among teachers of social and economic sciences (departments of Marxism-Leninism, Ukrainian language and literature, Russian language and literature) of the Stanislav Pedagogical Institute, who openly criticised not only Stalinism, but also certain flaws of the totalitarian regime. It is proved that in the political sphere of the USSR, the crisis affected both the ruling elite of the party and the government, and was reflected in the struggle for the redistribution of power and internal conflicts at the level of Soviet scholars in the region. On the example of individual teachers of the state higher educational institution I. Martynenko, B. Liakhovych, M. Donchenko and I. Kurylenko, the transformation of ideological views and, accordingly, their official and scientific careers is traced. It is proved that the higher educational institutions of the Ukrainian SSR were transformed into institutions for ideological service of the needs of the Soviet political system.У статті висвітлено діяльність «опозиційної групи», що сформувалася під впливом процесів контрольованої десталінізації радянської політичної системи, рішень ХХ з‟їзду КПРС у середовищі викладачів суспільно-економічних наук (кафедр марксизму-ленінізму, української мови та літератури, російської мови та літератури) Станіславського педагогічного інституту, які відкрито виступили не тільки з критикою сталінізму, але й окремих вад тоталітарного режиму. Доведено, що в політичній сфері СРСР криза торкнулася як керівної верхівки партії та уряду, знайшла відображення в боротьбі за переділ влади, так і внутрішніх конфліктах на рівні радянських наукових працівників області. На прикладі окремих викладачів державного вищого навчального закладу І. Мартиненка, Б. Ляховича, М. Донченка та І. Куриленка простежено трансформацію ідейних поглядів і відповідно службової та наукової кар‟єри. Доведено, що вищі наукові установи Української РСР були перетворені на заклади з ідеологічного обслуговування потреб радянської політичної системи
Cooperation and judicial assistance of states parties to the Rome Statute: theoretical and legal aspect
No full textThe article provides a comprehensive theoretical and legal analysis of the mechanism of cooperation between States Parties and the International Criminal Court (ICC). The research is based on the premise that the ICC’s institutional capacity to exercise its jurisdiction is directly dependent on the good faith fulfillment by states of their obligations under Part 9 of the Rome Statute. The author examines in detail the legal nature of the «vertical» model of cooperation, which significantly differs from the traditional «horizontal» system of interstate legal assistance inherent in classical international law. Key attention is paid to the conceptual distinction between the legal categories of «extradition» and «surrender,» which is fundamental for aligning international obligations with constitutional norms of national legal orders. It is substantiated that the surrender regime to the ICC is a sui generis procedure that excludes the application of most traditional grounds for refusing assistance (for example, the prohibition on extraditing own nationals). The article also analyzes complex theoretical problems related to the conflict between treaty obligations under the Statute and norms of customary international law regarding the immunities of officials of third states (the issue of Article 98). Procedural mechanisms for resolving disputes regarding cooperation, the role of the Assembly of States Parties, and the legal consequences of non-compliance with Court requests (finding of non-compliance) are considered. Theoretical aspects of protecting information affecting national security interests in the context of Article 72 of the Statute, and finding a balance between state sovereignty and the necessity of international justice, are highlighted separately. It is concluded that the effectiveness of the ICC system depends on forming a consistent practice of prioritizing international obligations
Provisional checklist and habitat preferences of ants (Hymenoptera: Formicidae) in Halych national park, Ukraine
Get PDFAbstract: A total of 37 ant species were identified from Halych national park, significantly enriching knowledge of its local myrmecofauna. Combined with literature data, 48 species are now known from the national park. The most abundant taxa were Formica cunicularia, Formica glauca, Lasius flavus, Lasius niger, Lasius platythorax, Myrmica rubra, Myrmica ruginodis, and Tetramorium ferox. Four species – Monomorium pharaonis, Hypoponera punctatissima, Aphaenogaster splendida, and Plagiolepis taurica – were recorded as exceptional findings, likely linked to human introduction or climate-driven northward range shifts. Notably, only solitary reproductive individuals (males or females) of these species were found, indicating possible anthropogenic dispersal through livestock feed, building materials, or trade goods. Habitat analysis revealed that the greatest species richness occurred in human-altered ecosystems – 26 species in fallow lands and 18 in post-forest mesophilous meadows – while forests, wetlands, riparian zones, and steppes hosted fewer but distinct assemblages. Widespread, ecologically plastic species such as L. niger, M. rubra, M. ruginodis, and F. cunicularia dominated most habitats. The study highlights both the high diversity and vulnerability of the Park’s ant fauna to human influence and climate change. Continued monitoring is essential for understanding invasion pathways, conserving native biodiversity, and guiding effective management strategiesАнотація. У межах Галицького національного природного парку виявлено 37 видів мурашок, що суттєво доповнює знання про місцеву мірмекофауну. Разом із літературними даними, на сьогодні для території парку відомо 48 видів. Найпоширенішими виявились Formica cunicularia, Formica glauca, Lasius flavus, Lasius niger, Lasius platythorax, Myrmica rubra, Myrmica ruginodis і Tetramorium ferox. Чотири види, включаючи Monomorium pharaonis, Hypoponera punctatissima, Aphaenogaster splendida і Plagiolepis taurica, виявлені поодиноко і є незвичайними знахідками, ймовірно пов’язаними із опосередкованими людиною занесеннями або кліматично зумовленими зміщеннями ареалів на північ. Слід зазначити, що всі знайдені особини цих видів представлені лише самцями або самицями, але не робочими, що свідчить про можливий антропогенний спосіб їх поширення – з кормами для худоби, будівельними матеріалами чи іншими товарами. Аналіз розподілу мурашок за оселищами показав, що найбільше видове різноманіття спостерігається на прелогах (26 видів) і післялісових мезофільних луках (18 видів). Натомість у лісових, болотних, заплавних та степових оселищах виявлено значно меншу кількість видів. Широко поширені екологічно пластичні види, такі як Formica cunicularia, Lasius niger, Myrmica rubra і Myrmica ruginodis, домінують у більшості вивчених оселищ. Наше дослідження засвідчує високе різноманіття та водночас уразливість фавни мурашок національного парку до впливів людини й кліматичних змін. Подальший моніторинг є необхідним для з’ясування ймовірних шляхів інвазії, збереження місцевого біорізноманіття та розроблення ефективних природоохоронних і управлінських стратегій
Інгібування агрегації α-синуклеїну поліфенолами
No full textParkinson’s disease (PD) is the second most common neurodegenerative disorder marked by intracellular Lewy bodies, composed mainly of amyloid fibrils formed by α-synuclein (αSyn). Native αSyn is a soluble intrinsically disordered protein, but in PD it misfolds into a pathological β-sheet structure that aggregates, impairs mitochondrial function, triggers inflammation, and ultimately leads to neuronal death. Because αSyn aggregation proceeds through multistep nucleation and rapid fibril elongation, inhibiting this process—particularly by blocking fibril growth at the ends—is a promising therapeutic strategy. This review focuses on polyphenols as inhibitors of αSyn amyloid fibril aggregation. Polyphenols modulate aggregation through diverse mechanisms, including stabilization of monomers, redirection into non-toxic off-pathway oligomers (e.g., EGCG, Resveratrol), disruption of existing fibrils (Baicalein), and covalent modification of αSyn lysine residues (Quercetin, Hydroxytyrosol). Importantly, gut microbiota-derived metabolites of dietary polyphenols (such as 3-HPPA) can cross the blood–brain barrier and strongly attenuate αSyn seeding, underscoring their therapeutic potential in PD.Хвороба Паркінсона (ХП) є другим за поширеністю нейродегенеративним захворюванням, що характеризується внутрішньоклітинними тілами Леві, які складаються переважно з амілоїдних фібрил, утворених α-синуклеїном (αSyn). Нативний αSyn є розчинним внутрішньо безладним білком, але при ХП він неправильно згортається в патологічну β-листову структуру, яка агрегується, порушує функцію мітохондрій, викликає запалення і, в кінцевому підсумку, призводить до загибелі нейронів. Оскільки агрегація αSyn відбувається шляхом багатоступеневого зародження та швидкого подовження фібрил, інгібування цього процесу, зокрема шляхом блокування росту фібрил на кінцях, є перспективною терапевтичною стратегією. Цей огляд зосереджується на поліфенолах як інгібіторах агрегації амілоїдних фібрил αSyn. Поліфеноли модулюють агрегацію за допомогою різних механізмів, включаючи стабілізацію мономерів, перенаправлення в нетоксичні олігомери поза шляхом (наприклад, EGCG, ресвератрол), руйнування існуючих фібрил (байкалеїн) та ковалентну модифікацію залишків лізину αSyn (кверцетин, гідрокситирозол). Важливо, що метаболіти харчових поліфенолів (такі як 3-HPPA), що походять з мікробіоти кишечника, можуть проникати через гематоенцефалічний бар\u27єр і сильно послаблювати зародження αSyn, що підкреслює їх терапевтичний потенціал при ПД
ГАЛИЦЬКІ ЗАРУЧНИКИ З «ДІЯНЬ УГОРЦІВ»: СПРОБА ІДЕНТИФІКАЦІЇ
Get PDFThe article is devoted to a thorough analysis of “Gesta Hungarorum” by the anonymous master P. (presumably a Dominican monk at the court of the “younger king” Béla in Transylvania), where a lot of cases of the transfer to the Magyars (while searching for a honfoglalás) the sons of the conquered by them rulers, such hostages, are noted. Anonymous indicated a clear number of hostages only in the three cases: the Prince of Volodymyr gave to Magyars his two sons, and Galician and Bulgarian – one son each. It is very well known that “Gesta Hungarorum” recreated the legendary arrival of the Magyar tribes in the Danube lowlands, imposing on the events of the late 9th – early 10th centuries certain patterns from later historical events of the establishment of the current royal dynasty from the Adriatic Sea to the Carpathians and Subcarpathia and from the Tatra Mountains to Transylvania. This narrative contained completely real historical events camouflaged as an epic in the origo gentis style characteristic of that time. However, the exceptional specificity in mentioning the Volodymyr, Galician, and Bulgarian hostages in the “Gesta Hungarorum” allows us to see them as contemporary (or well-known) rulers to Anonymous, with whom he could even have met in person. The children of Prince Roman Mstyslavovych – Danylo and Vasylko – can be considered hostages of Volodymyr. The Galician hostage is, rather, Prince Yaroslav Volodymyrkovych, one of his grandchildren, bastards of Volodymyr Yaroslavovych, or the son of Roman Igorevych, while the Bulgarian one is probably the son of Tsar Ivan Asen II, Coloman. In any case, the proposed identifications make it possible to once again doubt on the appearance of “Gesta Hungarorum” during the reign of Béla III, which is most actively written about in Hungarian historiography. The version that the work was prepared at one of the courts of the “younger king” Béla (from 1235 – Béla IV) in Transylvania with the final completion of the text between 1237/8–1241 seems more rational. The logistics of the Magyar march from Scythia to Pannonia were probably corroborated by the text of the Dominican monk Julian, written under the impressions of his second journey in search of “Greater Hungary”.Стаття присвячена ретельному аналізу «Діянь Угорців» анонімного майстра П. (імовірно, домініканського ченця при дворі «молодшого короля» Бели у Трансильванії) на предмет кількості занотованих у творі випадків передачі мадярам синів-заручників з боку упокорених ними на шляху здобуття «нової батьківщини» володарів. Із кількох десятків такого штибу нотаток лише у трьох Анонім вказав чітку кількість заручників: володимирський князь передав до рук мадярів двох своїх синів, а галицький і болгарський – по одному. Відомо, що «Діяння Угорців» відтворили легендарний прихід мадярів-номадів у Дунайську низовину, накладаючи на події кінця ІХ – початку Х ст. певні шаблони з пізніших історичних подій утвердження чинної королівської династії від Адріатики до Карпат і Прикарпаття та від Татр до Трансильванії. Цей переказ містив цілком реальні історичні події, закамуфльовані під епос у характерному на той час стилі origo gentis. Утім, виняткова конкретика при згадці «Діяннями Угорців» володимирських, галицького і болгарського заручників дозволяє бачити у них сучасних (або добре відомих) Анонімові володарів, з якими він міг зустрічатися навіть особисто. Володимирськими заручниками можна вважати дітей князя Романа Мстиславовича – Данила і Василька. Галицький заручник – це, радше, князь Ярослав Володимиркович, котрийсь із його онуків, синів-бастардів Володимира Ярославовича, або син Романа Ігоревича, натомість болгарський – імовірно, син Івана Асеня ІІ Коломан. Принаймні запропоновані ідентифікації дозволяють вкотре засумніватися у постанні «Діянь Угорців» за правління Бели ІІІ, про що найактивніше пишуть в угорській історичній науці. Раціональніше виглядає версія підготовки твору при одному із дворів «молодшого короля» Бели (із 1235 р. – Бели IV) у Трансильванії із остаточним завершенням тексту поміж 1237/8–1241 рр. Логістику мадярського вимаршу зі Скіфії до Паннонії, вірогідно, Анонім відкорелював на основі тексту домініканського ченця Юліана, посталого під враженнями від другої поїздки у пошуках «Великої Угорщини»
ШЛЯХТА ГАЛИЦЬКОЇ ЗЕМЛІ ТА З’ЇЗД У ГАЛИЧІ 1427 РОКУ
Get PDFThis article examines the participation of the Halych land nobility in the congress held on 28 June 1427 in Halych. The congress, attended by King Władysław II Jagiełło, also gathered the nobility of the Ruthenian royal domains. The king sought to secure oaths of allegiance regarding the succession of his sons. The most complete list of Halych nobility from that period comes from materials stored in the Crown Archives, compiled by Jan Zamoyski in the late 1560s. Several documents from that time show that 144 individuals represented the Halych lands – 34.4% of all attendees – a figure influenced by the proximity of the nobility to Halych. These documents reveal the division of the Galician lands into three counties: Halych, Terebovlia, and Kolomyia. The composition of the Halych nobility highlights nearly all landowners, often spanning two generations. Notably, many individuals present in 1427 would later become the first local officials following the extension of crown law into the Ruthenian lands. Overall, these events and preserved records offer a foundation for the most comprehensive study of the Crown nobility’s personal composition at the close of Władysław II Jagiełło’s reign, representing an early census of landowners in the king’s Ruthenian domain.У статті показано участь шляхти Галицької землі у з’їзді, що відбувся 28 червня 1427 року у Галичі. На з’їзд, на який приїхав король Владислав II Яґайло, прибула також шляхта руських земель королівського домену. Король мав на меті прийняти присягу вірності своїх підданих у справі успадкування престолу синами після його смерті. Аналіз матеріалів, що відклалися у копіярії Коронного архіву, зробленого у другій половині 1560-х років Яном Замойським, дозволяє отримати чи не максимально можливий перелік шляхти Галицької землі на цей час. У кількох документах, що були списані у той час, Галицька земля була репрезентована 144 особами, що складалоm34,4 % від усіх присутніх. Така кількість пов’язана з близькістю проведення з’їзду. Документи показують поділ Галицької землі на три повіти – Галицький, Теребовельський та Коломийський. Персональний склад галицької шляхти дозволяє побачити чи не усіх землевласників, причому нерідко представлених двома поколіннями. Прикметною ознакою є присутність у 1427 році осіб, які за сім років, після впровадження на руських землях Польського королівства коронного права, будуть першими земськими урядниками. Загалом ця подія і збережені списки шляхтичів дозволяють максимально повно дослідити персональний склад шляхти руських земель Корони наприкінці панування Владислава II Яґайла, що можна вважати першим переписом землевласників руського домену короля
Інженерія біоматеріалів: провідні досягнення у технології медичних пристроїв
No full textThis review article provides an overview of the development and applications of biomaterials in the areas of design and functionality of medical devices, dental implants, and prosthetics, highlighting recent advancements, challenges, and future directions.The foundation of this review lies in the examination of the classification, properties, and characteristics of various biomaterials, encompassing metals, ceramics, polymers, composites, natural biomaterials and hybrid biomaterials. Biomaterials have found extensive applications in medical devices, such as cardiovascular stents, pacemakers, implantable sensors, and biosensors. In dental implants, titanium-based and ceramic-based implants have improved osseointegration and aesthetics. Prosthetics have also been benefited from biomaterials, with advancements in limb replacements, orthotics, and tissue engineering scaffolds.The biological interactions between biomaterials and the human body are crucial, with biocompatibility, bioactivity, and biodegradability being key considerations. Recent advancements in biomaterials design, such as nanostructured surfaces, bio-inspired materials, and 3D printing, have enhanced biomaterials performance. However, challenges persist, including toxicity and biocompatibility concernsand mechanical property optimization.Despite these challenges, biomaterials research continues to advance, driven by emerging trends such as personalized medicine, tissue engineering, biohybrid systems, tailored biomaterials for individual patient needs, biomaterials-based scaffolds for tissue regeneration and integrating biomaterials with living tissues hold immense promise.
This review aims to provide researchers, clinicians, and industry professionals with a thorough understanding of biomaterials development and applications, inspiring innovative solutions for improved healthcare outcomes.By exploring the vast potential of biomaterials, this review seeks to bridge the gap between materials science, engineering, and medicine, fostering collaboration and innovation in the pursuit of better patient care.У даній оглядовій статті представлено розвиток і застосування біоматеріалів у проєктуванні та функціональності медичних пристроїв, стоматологічних імплантатів та протезів, із висвітленням останніх досягнень, викликів та перспектив подальшого розвитку. Основою огляду є аналіз класифікації, властивостей та характеристик різних біоматеріалів, зокрема металів, кераміки, полімерів, композитів, природних і гібридних біоматеріалів. Біоматеріали широко застосовуються у медичних пристроях, таких як серцево-судинні стенти, кардіостимулятори, імплантовані сенсори та біосенсори. У стоматологічних імплантатах використання титанових і керамічних систем сприяло покращенню остеоінтеграції та естетики. Протезування також значно виграло від застосування біоматеріалів– у вдосконаленні замін кінцівок, ортезів та каркасів для тканинної інженерії.Біологічні взаємодії між біоматеріалами та організмом людини є ключовими; при цьому основними критеріями виступають біосумісність, біоактивність та біодеградабельність. Сучасні розробки у сфері дизайну біоматеріалів, зокрема наноструктуровані поверхні, біоінспіровані матеріали та 3D-друк, значно покращили їхні характеристики. Водночас залишаються виклики, пов’язані з токсичністю, питаннями біосумісності та оптимізацією механічних властивостей. Незважаючи на ці труднощі, дослідження біоматеріалів продовжує активно розвиватися завдяки новим тенденціям: персоналізованій медицині, тканинній інженерії, біогібридним системам, створенню індивідуально підібраних біоматеріалів для потреб пацієнтів, використанню біоматеріальних каркасів для регенерації тканин та інтеграції з живими тканинами.Метою цього огляду є надання дослідникам, клініцистам та представникам промисловості ґрунтовного уявлення про розвиток і застосування біоматеріалів, що може стимулювати пошук інноваційних рішень для підвищення ефективності медичної допомоги. Розглядаючи широкий потенціал біоматеріалів, огляд прагне поєднати матеріалознавство, інженерію та медицину, сприяючи співпраці та інноваціям у напрямі покращення якості життя пацієнтів
Вплив режимів гарячого деформування на структуру, механічні та триботехнічні властивості порошкових композитів системи AL-ТІС
No full textIn this work were investigated the structure, phase composition, mechanical and tribotechnical properties of aluminium matrix composites obtained by hot forging. The results of local phase analysis showed that the hot forgin aluminum-matrix composites consist of an aluminium matrix and dispersed titanium carbide inclusions. The HRB hardness values range from 69.1 to 80 (for samples with 45-50 Al (wt. %)) and up to 73.7-76 (55-60 Al (wt. %)) and compressive strengths are σb = 450 - 600 MPa; σ0.2=350 - 509 MPa depending on the composition and preheating temperature. AMCs with sufficiently high strength are capable of plastic deformation ε-5.3-9.19%. The results of tribotechnical studies have shown that when testing a composite paired with copper, the samples without excess carbon wear out intensively due to the mutual adhesion of the aluminium matrix of the composite and the copper. In turn, the composites containing residual carbon showed a resistance of more than 100 times in relation to the compositions without excess carbon.У роботі досліджено структуру, фазовий склад, механічні та триботехнічні властивості алюмінієвих матричних композитів, отриманих методом гарячого кування. Результати локального фазового аналізу показали, що гарячештамповані алюмоматричні композити складаються з алюмінієвої матриці та дисперсних включеннями карбіду титану. Значення твердості за школою HRb коливаються від 69,1-80 (для зразків із 45-50%, (мас.) Al) та до 73,7-76 (55-60 %, (мас.) Al) та міцності при стисненні становлять σв=450-600 МПа; σ0,2=350-509 МПа в залежності від складу та температури попереднього нагріву. AMCs при достатньо високій міцності здатні до пластичного деформування ε-5,3-9,19%. Результати триботехнічних досліджень показали, що при випробуванні композиту в парі з міддю зразки без надлишкового вуглецю інтенсивно зношуються через взаємну адгезію алюмінієвої матриці композиту та міді. В свою чергу композити які містять залишковий вуглець показали стійкість в більше чим в 100 раз по відношенню до складів без надлишкового вуглецю
Співвідношення взаємності в термоелектричних композитах: оптимізація матеріалів для енергоефективності та управління тепловою енергією.
No full textEffective kinetic properties of two-phase heterogeneous media with thermoelectric properties have been considered. These properties manifest themselves when an electric current and a heat flow coexist in the medium. It is shown that in some cases, it is possible to generalize the reciprocity relations obtained in the absence of thermoelectric phenomena and find invariants (combinations of effective thermoelectric coefficients) with respect to changes in the phase concentration in the two-dimensional case. For the three-dimensional case, using the moving percolation threshold approach in the mean-field theory, it is shown that similar reciprocity relations (invariants) can be approximately satisfied when the percolation threshold is shifted.Були розглянуті ефективні кінетичні властивості двофазних гетерогенних середовищ з різними термоелектричними властивостями. Ці властивості проявляють себе, коли електричний струм та тепловий потік співіснують у цьому середовищі. Показано, що в деяких випадках виявляється можливим узагальнити співвідношення взаємності, отримані за відсутності термолектричних явищ, і знайти інваріанти (комбінації ефективних термоелектричних коефіцієнтів) відносно зміни концентрації у двовимірному випадку. У тривимірному випадку, використовуючи підхід рухомого порогу протікання у теорії середнього поля, показано,що схожі співвідношення взаємності (інваріанти) можуть бути наближено задоволені, коли поріг протікання зсувається  
Спектральні та температурні властивості тонкоплівкових фотоелектричних перетворювачів на основі телуриду кадмію
No full textThis paper investigates the effect of CdTe layer thickness on the spectral characteristics and parameters of the Au/CdTe/CdS/ITO thin-film heterostructure using both modeling and experimental measurements. The thin-film solar cell was deposited by RF magnetron sputtering in vacuum. Numerical analysis in the SCAPS-1D simulation environment enabled the evaluation of the dependencies: efficiency, short-circuit current density, and open-circuit voltage on the wavelength spectrum and absorber layer thickness. It was shown that increasing the absorber layer thickness to 3-4 µm promotes the growth of both current density and open-circuit voltage, which is consistent with experimental measurements. The obtained temperature dependencies indicate a decrease in efficiency with increasing temperature under both monochromatic spectra and solar illumination, with the temperature dependencies of relative efficiency under monochromatic and direct solar illumination being nearly identical.У роботі представлено результати експериментальних досліджень та моделювання у програмі SCAPS спектральних та температурних властивостей тонкоплівкових напівпровідникових фотоелектричних структур Au/CdTe/CdS/ITO. Показано, що довжина хвилі світлового випромінювання має прямий вплив на ефективність тонких плівок CdTe, монохроматичне світло з енергією близькою до ширини забороненої зони CdTe демонструє максимальні значення ефективності. Отримані температурні залежності свідчать про зниження ефективності при збільшенні температури, як при монохроматичних спектрах так і при сонячному світлі, при чому температурні залежності відносної ефективності при освітленні монохроматичним світлом та прямим сонячним світлом практично співпадають