Vasyl Stefanyk Precarpathian National University: Scientific journals / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Not a member yet
6216 research outputs found
Sort by
Human rights organizations as subjects of documenting war crimes
No full textThe article is devoted to the characterisation of human rights organisations as a subject of documenting war crimes. It is stated that the modern world is inherent in the rapid pace of globalisation and integration of social processes, while long-lasting armed conflicts cause significant damage not only to the national interests of the state on whose territory they take place, but also to the entire international community. It is emphasised that the highest degree of danger of a armed conflict is war. The author provides statistics on the number of armed conflicts and the number of people died. The author underlines that the armed conflict in eastern Ukraine since 2014 and the war across the entire territory of Ukraine since February 24, 2022, pose a threat to the state sovereignty, national security of the state, safety of the civilian population, integrity of borders, cause large-scale damage to the economic, political and social spheres, and to this day are accompanied by numerous war crimes. The author highlights that it is extremely important to take into account the dynamism and multidimensionality of this crime, to reflect it in the components of national and international criminal justice mechanisms, to ensure that the perpetrators are finally brought to criminal responsibility for genocide and to prevent its recurrence in the future.It is noted that an important partner for national, foreign and international law enforcement agencies is civil society human rights organisations that document international crimes committed during the Russian-Ukrainian war. These are, first and foremost, the Ukrainian Helsinki Human Rights Union, the Ukrainian Legal Advisory Group, the Regional Center for Human Rights, the Media Initiative for Human Rights, the DEJURE Foundation, and the Coalition for Documenting War Crimes “Ukraine 5 AM Coalition”, which includes 35 human rights organisations.The author seeks to define the algorithm of actions of these subjects when documenting war crimes and focuses on important details and aspects of such documentating. The author identifies the problematic issues faced by civil society organisations working on documenting war crimes of a legislative, educational, organisational (tactical) character
Criminal cases of Soviet special services as a primary source for the history of everyday life: methodological accents
No full textIn the article, the tandem of authors attempts to analyze the criminal cases of the Soviet special services as a primary source on the history of everyday life. The authors seek to identify methodological tools for studying this type of primary sources. It is stated that the Russian-Ukrainian war of 2014–2025 “raised to the surface” a number of important socio-cultural issues, since the Russian Federation is the direct successor of the Soviet Union and its actions appear as a kind of reflection of the national policy of its predecessor. It is argued that the concept of “criminal case” from the point of view of jurisprudence (in the Criminal Procedure Code of Ukraine) is used as a synonym for the category of “materials of criminal proceedings”. The term “criminal case” is used mostly in educational and scientific literature. The authors note that the materials of a criminal case perform an evidentiary and law enforcement function.At the same time, in their opinion, this issue is tangential to another – anthropocentric, because it is capable of reproducing a historical person who does not claim to be “famous” or “outstanding” according to established academic characteristics. The biographies of these people, in the opinion of the authors of the article, are capable of reproducing historians who study the everyday life of past generations, that is, “everyday historians”. It is they who, within the framework of their methodological tools, study the life of “small” people in conditions of “borderline situations” – that is, wars, revolutions, occupations, persecutions, etc. The methodological principles of the history of everyday life as a separate scientific direction of historical science, in the opinion of the authors of the article, have significantly diversified the search tools, introducing a new search method – “do not loose any grain” which means “do not loose any single detail”. This method involves a more careful and holistic approach to the study of a historical person as such, studying down to the smallest details of his life. At the same time, according to the authors, criminal cases as primary sources have their advantages over other historical monuments - they are able to «snatch from the lives» of historical people facts that are mostly not noticed in traditional primary sources, perceived mainly as secondary
Practical aspects of compensation for civilian victims... in the context of the Russian invasion of Ukraine
No full textInternal erro
The Tragedy Of The Holodomor Of 1932-1933 In Ukraine In The Language Of Domestic And Foreign Legal Documents
No full textThe author drew attention to the importance of the legal aspect of covering the problem of the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine in modern domestic historiography. The purpose of this work is to cover the historical and legal aspects of the problem of the Holodomor of 1932-1933 in modern domestic historiography; study the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine through the language of legal documents; study the tragedy of the Holodomor of 1932-1933 as a genocide against the Ukrainian people in different countries of the world. It is noted that all the actions of the then Stalinist leadership, including legal ones, in relation to the Ukrainian peasantry, which was left on the verge of extinction, are incriminated as crimes against humanity that have no statute of limitations. Based on the overall complexity, massiveness of the tragedy, and the assessment of the legal actions of the Stalinist leadership, it is proven that the Holodomor of 1932-1933 was artificial in nature and had all the signs of genocide against the Ukrainian people.The importance of the studies of V. Vasylenko, N. Svynarenko, S.Yu. Ivanova, M.M. Antonovych and others in the study of this topic is mentioned. It is noted that the death registration books for 1932-1933 and other documentation of that time in all archives of Ukraine were inaccessible for use even by specialists, in the country of the Soviets an absolute ban on information about the famine was in effect until 1987, the Soviet authorities had something to hide from their people. The dynamics of the dissemination of information about the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine as genocide against the Ukrainian people in the representative and legislative bodies of various states of the world are analyzed in chronological order, the years of recognition of this event as genocide are indicated.It is stated that for the history of the formation of independent Ukraine, the law «On the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine», adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine on November 28, 2006, which defines the events of 1932-1933 as genocide of the Ukrainian people, is of great importance
Destruction Of Ukrainian Cultural Heritage By The Russian Aggressor As A Direct Abidance Of The Soviet War Against Ukrainian Identity
No full textThe article discusses the problem of destruction of Ukrainian cultural heritage in the context of the general war against both the Ukrainian national identity and the state waged by the Russian aggressor. The author underlines that the deliberate destruction of Ukraine’s cultural heritage in the current military and political situation is an integral part of Russia’s chauvinistic policy and neo-imperial course, which is ostensibly aimed at protecting the interests of the Slavs, but in reality is aimed at destroying the Ukrainian identity. The author provides substantial evidence that the neo-imperial Russian regime is deeply rooted in the Soviet regime proved by common political course of denationalization of Ukrainians as well as common political path to create a dictatorship and intimidation by terror, which was implemented by the Soviet Empire of Evil.The article presents facts about the destruction of churches, i.e. national sources of spirituality, achievements of world-famous Ukrainian artists, burning of old prints and manuscripts, and looting of Ukrainian museums during the Soviet era. These facts became known due to the efforts of Ukrainian dissidents and the Ukrainian diaspora. Similar examples of the destruction of Ukrainian cultural heritage are observed today: artefacts are illegally exported from the occupied Crimea; manuscripts, old books, museum collections are taken away; historical and architectural monuments are systematically destroyed. Those are examples not only of barbaric vandalism, but also of the deliberate attack on the national identity and originality of the Ukrainian people
The Role of Antioxidants in Rehabilitation after Stroke
Get PDFStroke remains a leading cause of long-term disability worldwide, and oxidative stress plays a pivotal role in its pathogenesis and the limitation of functional recovery. This review summarizes current understanding of oxidative stress mechanisms after ischemic stroke and the therapeutic potential of antioxidants in post-stroke rehabilitation. During ischemia and reperfusion, excessive production of reactive oxygen and nitrogen species (ROS/RNS) leads to lipid peroxidation, mitochondrial dysfunction, and neuroinflammation, which impair neuroplasticity and functional recovery. Endogenous enzymatic antioxidants such as superoxide dismutase, catalase, and glutathione peroxidase, as well as non-enzymatic antioxidants, maintain redox homeostasis but often become insufficient under pathological conditions. Exogenous antioxidants, including vitamins, polyphenols, coenzyme Q10, and pharmacological agents such as edaravone, can reduce oxidative damage and support neuronal survival. Antioxidants acting through Nrf2 and NF-κB signaling pathways also modulate inflammation and enhance neurogenesis. Although preclinical data are promising, clinical results remain inconsistent, emphasizing the need for personalized and combined strategies that integrate pharmacological antioxidants, antioxidant-rich nutrition, and advanced delivery systems such as nanoparticles and hydrogels. These combined approaches may enhance neuroplasticity and improve rehabilitation outcomes for stroke survivors.Інсульт залишається однією з головних причин тривалої інвалідності у всьому світі, а окислювальний стрес відіграє ключову роль у його патогенезі та обмеженні функціонального відновлення. У цьому огляді узагальнено сучасні уявлення про механізми окислювального стресу після ішемічного інсульту та терапевтичний потенціал антиоксидантів у реабілітації після інсульту. Під час ішемії та реперфузії надмірне вироблення активних форм кисню та азоту призводить до перекисного окислення ліпідів, мітохондріальної дисфункції та нейрозапалення, що погіршує нейропластичність та функціональне відновлення. Ендогенні ферментативні антиоксиданти, такі як супероксиддисмутаза, каталаза та глутатіонпероксидаза, а також неферментативні антиоксиданти підтримують окисно-відновний гомеостаз, але часто стають недостатніми в патологічних умовах. Екзогенні антиоксиданти, включаючи вітаміни, поліфеноли, коензим Q10 та фармакологічні засоби, такі як едаравон, можуть зменшити окислювальне ушкодження та підтримати виживання нейронів. Антиоксиданти, що діють через сигнальні шляхи Nrf2 та NF-κB, також модулюють запалення та посилюють нейрогенез. Хоча доклінічні дані є багатообіцяючими, клінічні результати залишаються суперечливими, що підкреслює необхідність індивідуалізованих та комбінованих стратегій, які інтегрують фармакологічні антиоксиданти, харчування, багате антиоксидантами, та сучасні системи доставки, такі як наночастинки та гідрогелі. Ці комбіновані підходи можуть підвищити нейропластичність та поліпшити результати реабілітації пацієнтів, які перенесли інсуль
Видання для дітей: терміни, види видань, практичні результати
No full textThe article attempts to summarise and structure the current regulatory information on editions for children in Ukraine, describing typical practical results. Such scientific and methodological aspirations were caused by the absence of a stable and generally accepted definition of the term ‘edition for children’ in Ukraine.
This publication mentions the names of the main researchers who considered editions for children through the prism of their relation to literature for children, book publishing for children, illustration of publications for children, press for children, printed editions for children, electronic resources for children and statistical accounting of these types of editions. After a brief overview of the existing areas of research on editions for children, the author of the publication attempts to formulate her interpretation of the term ‘editions for children’. In the future, such an interpretation has a chance to be transformed into an official definition of ‘editions for children’, or at least to be partially used in future updates of regulatory documents.
The research was based mainly on a review of current Ukrainian regulatory documents that directly or indirectly coordinate the production of editions for children. The theoretical basis of the study includes some regulatory documents at different levels of the publishing and printing industries: national (DSTU, DSanPiN), industry (GSTU) and local (SOU) standards. Since there is still a huge problem of professional understanding and practical application of the existing official terminology on the types of editions for children, a selection of items regulating the publishing and printing aspects of editions for children was made from the texts of the standards. All the information identified was summarised and formed into lists according to the logic of practical application.
The practical part of the study is verbalised in the description of typical publishing products presented in the form of various types of editions for children published in modern Ukraine. Digital indicators of editions for children are taken from the official information on statistical accounting of all kinds of editions by the State archive of printing – Ivan Fedorov Book Chamber of Ukraine.
У статті здійснено спробу узагальнення та структурування сучасних нормативних відомостей України про видання для дітей з описом типових практичних результатів. Такі науково-методичні прагнення були спричинені відсутністю в Україні сталого і загальноприйнятого визначення терміну «видання для дітей».
У цій публікації згадано імена основних дослідників, які розглядали видання для дітей крізь призму їх дотичності до літератури для дітей, книговидання для дітей, ілюстрування видань для дітей, преси для дітей, друкованих видань для дітей, електронних ресурсів для дітей і статистичного обліку цих видів видань. Після короткого огляду існуючих напрямів досліджень щодо видань для дітей автором публікації здійснено спробу сформулювати власне трактування терміна «видання для дітей». В подальшому таке трактування має шанс на трансформацію в офіційну дефініцію «видання для дітей», або ж принаймні на часткове використання в майбутніх оновленнях нормативних документів.
Проведене дослідження здебільшого базувалося на огляді чинних нормативних документів України, які напряму чи побіжно регламентують випуск видань для дітей. До теоретичної бази дослідження увійшов ряд нормативних документів різних рівнів видавничої та поліграфічної галузей: національні (ДСТУ, ДСанПіН), галузевий (ГСТУ) та локальний (СОУ) стандарти. Оскільки досі існує величезна проблема фахового розуміння та практичного застосування наявної офіційної термінології щодо видів видань для дітей, з текстів стандартів проведено вибірку позицій, які регламентують видавничий та поліграфічний аспекти випуску видань для дітей. Усі виявлені відомості узагальнено та сформовано в списки за логікою практичного застосування.
Практичну частину дослідження вербалізовано в описі типових видавничих продуктів, представлених у вигляді різноманітних видів видань для дітей, які побачили світ у сучасній Україні. Цифрові показники випуску видань для дітей взято з офіційної інформації про статистичний облік всіх видів видань державним архівом друку – Книжкова палата України імені Івана Федорова.
Генерування казок на основі ШІ як шлях розвитку комунікативної компетентності дитини
Get PDFThe article examines the potential of fairy tales generated by AI for the development of communicative competence of children of preschool and primary school age. New possibilities of personalized and individualized education and upbringing of children, integration of modern technologies in the educational process are highlighted.
The research was carried out in April−August 2024 using a complex of methods: formal and structural analysis of 12 Ukrainian folk tales (Ivasyk-Telesyk, Koza-dereza, Kolobok, Kotygoroshko, Kryvenka kachechka, etc.); secondary analysis of sources devoted to the psychological aspects of the fairy tale; an expert survey on the use of AI to create children\u27s fairy tales; experiment using AI generators (Storytime AI, Kazka.fun, etc.).
Currently, there are already AI models suitable for creating fairy tales: text (Kazka.fun, ChatGPT, Gemini); images (Microsoft Designer, Copilot); audio (AudioGen, Soundraw, Loudly); video (Canva, InVideo).
A typology of AI fairy tales is proposed: by creator (tales based on children\u27s ideas; tales based on adults\u27 ideas); by format (text, audio, video, multimedia); according to the plot (tales about animals, magical tales, social and household tales, etc.); by language (native language, foreign language, several languages); by interactivity (non-interactive, interactive).
To determine the necessary features of the poetics of AI fairy tales, 12 folk tales were taken as a sample. The typical features of a fairy tale are defined: a positive, coherent story; a simple structure with a beginning, middle and end; heroes emotionally close to the child; contains a moral lesson, teaches justice, teaches and educates in a light form; speaks partly about negativity and fear; has a rich and vivid language; is visual, its scenes are easy to imagine and visualize.
AI fairy tales are a tool for forming children\u27s communication skills. The research is a contribution to understanding the potential of AI technology. Further research is needed to investigate the long-term effects of AI-generated fairy tales on children\u27s development.У статті розглядається потенціал казок, згенерованих за допомогою штучного інтелекту, для розвитку комунікативної компетентності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Виокремлено нові можливості персоналізованого та індивідуалізованого навчання й виховання дітей, інтеграції сучасних технологій в освітній процес.
Дослідження проводилося у квітні–серпні 2024 року із застосуванням комплексу методів: формального та структурного аналізу 12 українських народних казок (Івасик-Телесик, Коза-дереза, Колобок, Котигорошко, Кривенька качечка тощо); вторинного аналізу джерел, присвячених психологічним аспектам казки; експертного опитування щодо використання ШІ для створення дитячих казок; експерименту із застосуванням генераторів ШІ (Storytime AI, Kazka.fun та ін.).
Наразі вже існують моделі ШІ, придатні для створення казок: текстові (Kazka.fun, ChatGPT, Gemini); візуальні (Microsoft Designer, Copilot); аудіо (AudioGen, Soundraw, Loudly); відео (Canva, InVideo).
Запропоновано типологію казок, згенерованих ШІ: за авторством (казки на основі ідей дітей; казки на основі ідей дорослих); за форматом (текст, аудіо, відео, мультимедіа); за сюжетом (казки про тварин, чарівні казки, соціально-побутові казки тощо); за мовою (рідна мова, іноземна мова, кількома мовами); за рівнем інтерактивності (неінтерактивні, інтерактивні).
Для визначення необхідних ознак поетики ШІ-казок було взято за зразок 12 народних казок. Визначено типові риси казки: позитивна, зв’язна розповідь; проста структура з початком, серединою та кінцем; герої, емоційно близькі дитині; наявність морального уроку, навчання справедливості, виховання в легкій формі; часткове звернення до негативу та страху; багата й образна мова; візуальність, легкість уявлення сцен.
Казки, згенеровані ШІ, є інструментом формування комунікативних навичок дітей. Дослідження є внеском у розуміння потенціалу технологій штучного інтелекту. Потрібні подальші дослідження для вивчення довгострокового впливу таких казок на розвиток дитини
Життя й історія в щоденниках Ярослава Івашкевича 1911–1955 років
No full textThe article is devoted to the analysis of the depiction by Jarosław Leon Iwaszkiewicz of the period of Polish history during the Second World War. The purpose of this article is to characterize the artistic skill of the writer’s depiction of the individual life and the life of the Polish people during the fascist occupation using the material from the «Dzienników (Diaries) 1911–1955». Research methodology. The analysis used a synthesis of the fundamental methods and principles of scientific research, including primarily hermeneutic, textual, typological, poetological, and partly biographical in their interconnections and complementarities. Research results. For the first time in Ukrainian literary studies, the manifestation of such artistic skill of Iwaśkewicz has been revealed, which not only did not detract from the documentary value of his testimonies, but on the contrary, strengthened it. Practical significance. The results of the study can be used to study Polish literature of the 20th century, in particular the work of J. Iwaszkiewicz, the history of Poland through a human document with a comparison of the testimonies of other artists, for example, Wanda Talakowska (1905–1985), through Iwaszkiewicz\u27s characterization of writers Jerzy Andrzejewski (1899–1980), Krzysztof Kamil Baczynski (1921–1944), Stanisław Ignaty Witkiewicz (1885–1939), Jan Lechon (Leszek Serafinowicz, 1899–1956), Julian Tuwim (1894–1953). Scientific observations and conclusions can be used as the basis for lecture courses in universities on the history of Polish literature, as well as in general education institutions with instruction in Polish.Стаття присвячена аналізу зображення Я. Івашкевичем періоду польської історії в часи Другої світової війни. Мета цієї статті полягає в тому, щоб на матеріалі «Dzienników (Щоденників) 1911–1955» охарактеризувати художню майстерність зображенняп письменником життя окремої людини і життя польського народу під час фашистської окупації. Дослідницька методика. У процесі аналізу використаний синтез основоположних методів і принципів наукового дослідження, серед яких передусім герменевтичний, текстовий, типологічний, поетологічний, частково біографічний у їхніх взаємозв’язках та доповнюваності. Результати дослідження. Вперше в українському літературознавстві розкрито прояв такої художньої майстерності Івашкевича, яка не тільки не зніжувала документальну цінність його свідчень, навпаки підсилювала її. Практичне значення. Отримані результати дослідження можуть бути використані для вивчення польської літератури ХХ століття, зокрема творчості Я. Івашкевича, історії Польщі через людський документ із зіставленням свідчень інших митців, наприклад Ванди Талаковської (1905–1985), через характеристику Івашкевичем письменників Єжи Анджеєвського (1899–1980), Кши́штофа Камі́ля Бачи́нського (1921–1944), Станіслава Ігнатія Віткевича (1885–1939), Яна Лехоня (Лешека Серафиновича, 1899–1956), Юліана Тувіма (1894–1953). Наукові спостереження та висновки можуть бути покладені в основу лекційних курсів у вишах з історії польської літератури, а також у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням польською мовою
ОТЕЦЬ ЯКИМ ФЕЩАК ЧСВВ (1881–1920): ДИДАКТИЧНИЙ ПРИКЛАД СЛУЖІННЯ БОГОВІ ТА УКРАЇНІ
Get PDFThe article analyzes an example of reconstruction using biographical and prosopographical methods of the biography, pastoral ministry, and social and cultural work of the Greek-Catholic Basilian priest Fr. Yakym Feshchak against the background of the development of historical events of the end of the 19th - the second decade of the 20th century, the possibilities of using his biography in the methodology of teaching history and national-patriotic education of modern Ukrainian youth in the 21st century are outlinedУ статті проаналізовано приклад реконструкції методами біографістики і просопографії життєпису, душпастирського служіння та громадсько-культурної праці греко-католицького священника-василіянина о. Якима Фещака на тлі розвитку історичних подій кінця ХІХ – другої декади ХХ століття, окреслено можливості використання його життєпису у методиці викладання історії та національно-патріотичному вихованні сучасної української молоді у ХХІ ст