Perioperaciina Medicina (E-Journal)
Not a member yet
96 research outputs found
Sort by
Антибіотикорезистентність: виклики сьогодення та шляхи їх вирішення
Get PDFThe use of antibiotics in various spheres of human life and in various sectors of society has led to the emergence of antibiotic resistance. Pandemics and military conflicts around the world, including in Ukraine, also leave their mark on the evolution of pathogens and their antibiotic resistance, which is associated with the limitation of people’s health needs by the lack of adequate medical care, large-scale migration and uncontrolled use of antibiotics. This article discusses the main actions of microorganisms aimed at protecting themselves from antibiotics, depending on their species. A number of publications have been analyzed to study and highlight the main necessary steps proposed by various authors to overcome this problem both in the healthcare sector and in society.Залучення антибіотиків у різні сфери життя людей та у різні галузі життєдіяльності суспільства призвело до виникнення антибіотикорезистентності. Пандемії та розв’язання військових конфліктів у різних країнах світу, зокрема і в Україні, також накладають свій відбиток на еволюцію збудників та їхню антибіотикорезистентність, що пов’язано з обмеженням санітарно-гігієнічних потреб людей, відсутністю адекватної медичної допомоги, великої міграції людей та безконтрольного використання антибіотиків. У даній статті розглянуті основні дії мікроорганізмів, спрямовані на захист від антибіотиків залежно від видової приналежності. Проведено аналіз ряду публікацій для вивчення та висвітлення основних необхідних кроків, запропонованих різними авторами, щодо подолання даної проблеми як в галузі охорони здоров’я, так і в суспільств
Реміфентаніл: огляд його знеболювального та седативного застосування в періопераційний період
Get PDFAdequate perioperative pain relief is an integral part of anesthesia. Opioid analgesics occupy one of the key places in the purchase of acute and chronic pain in the world. The article presents current data on the clinical effectiveness of remifentanil, a derivative of fentanyl, which is a selective ultra-short-acting μ-opioid receptor agonist when used in the perioperative period for the treatment of acute and chronic pain. Comparisons of the therapeutic activity and physicochemical properties, pharmacokinetic and pharmacodynamic characteristics of remifentanil with other opioids (fentanyl, sufentanil, alfentanil) are provided. Its unique properties (eg, organ function-independent metabolism, non-accumulation, rapid onset of action, and short duration of action) distinguish it from other opioid agents. Remifentanil is at least as effective as comparator opioids such as fentanyl, sufentanil in relieving pain and sedating patients during the perioperative period. In addition, it provides rapid and predictable extubation and is associated with shorter duration of mechanical ventilation and shorter length of hospitalization than comparators in some studies. In addition, remifentanil is well tolerated in both adults and children. Thus, remifentanil is a desirable addition to currently available pharmacologic agents used to treat period pain in patientsАдекватне періопераційне знеболювання є невід’ємною частиною ведення анестезії. Опіоїдні анальгетики посідають одне з ключових місць у купіруванні гострого та хронічного болю у світі. Враховуючи велику кількість побічних дій та розвиток гіпералгезії/ толерантності до опіоїдних аналгетиків, нині розробляється багато методик безопіоїдної або малоопіоїдної анестезії. У статті наводяться сучасні дані клінічної ефективності реміфентанілу — похідного препарату від фентанілу, який є селективним агоністом μ-опіоїдних рецепторів ультракороткої дії при використанні у періопераційний період для лікування гострого та хронічного болю. Наводяться порівняння терапев тичної активності та фізико-хімічних властивостей, фармакокінетичних і фармакодинамічних особливостей реміфентанілу з іншими опіоїдами (фентанілом, суфентанілом, алфентанілом). Його унікальні властивості (наприклад, незалежний від функції органів метаболізм, відсутність накопичення, швидкий початок дії та короткочасна дія) відрізняють його від інших опіоїдних агентів. Реміфентаніл є принаймні таким само ефективним, як і опіоїди порівняння, такі як фентаніл, суфентаніл, щодо полегшення болю та седації у пацієнтів в періопераційний період. Крім того, він забезпечує швидку та передбачувану екстубацію, а також асоціюється з меншою тривалістю ШВЛ і скороченням тривалості госпіталізації, ніж препарати порівняння в деяких дослідженнях. Крім того, реміфентаніл загалом добре переноситься як дорослими, так і в дитячому віці. Таким чином, реміфентаніл є бажаним доповненням до наявних на даний момент фармакологічних засобів, які використовуються для лікування болю у пацієнтів в періопераційний період
Досвід використання розчину гіалуронової кислоти (Diart) в лікуванні пацієнтів з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями кульшового суглоба
Get PDFBackground. Degenerative-dystrophic diseases of the joints are chronic progressive pathological conditions, accompanied by such features as presence of pain syndrome, impaired functional capacity, muscle weakness, deformation and instability of the joints. The high prevalence of degenerative-dystrophic diseases of the hip joint necessitates the search for optimal non-invasive treatment methods.
Objectives. This study aims to analyze the clinical results of intra-articular injections of hyaluronic acid solution (Diart) in the treatment of patients with II–III stages of degenerative-dystrophic diseases of the hip joint.
Materials and methods. The clinical results of 30 patients with II–III stages of degenerative-dystrophic diseases of the hip joint were analyzed. The group included 11 (36.67%) males and 19 (63.33%) females. The mean age of group was 61.43±7.98 years. All patients underwent a course of drug therapy using hyaluronic acid solution (Diart), which included 3 intra-articular injections of the drug, which were performed with the 7-day interval. Clinical results were evaluated at the initial visit, at 7, 14, 30 and 90 days after the first injection of Diart by objective examination of patients and analysis of subjective data using the WOMAC questionnaire. Statistical analysis was performed using Statistica 13 software package.
Results. The high effectiveness of intra-articular injections of hyaluronic acid (Diart) in the treatment of patients with II-III stages of degenerative-dystrophic diseases of the hip joint and the absence of complications associated with intra-articular injection of the drug have been established. Signs of post-injection sy- novitis, discomfort, swelling or other unpleasant sensations weren’t observed in any of the examined patients. Comparing the results established during remote period, on the 90th day of observation, and indicators determined at the initial visit, we proved a decrease in the intensity of the pain syndrome in the hip joint by 30.35%, in stiffness — by 29.57%, an improvement in the indicators characterizing the functional capacity by 21.34 % and the total values of the WOMAC index — by 27.37%, after a treatment course using Diart.
Conclusion. The high efficiency of using intra-articular injections of hyaluronic acid solution (Diart) in the treatment of patients with II–III stages of degen- erative-dystrophic diseases of the hip joint has been proven.Актуальність. Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів є хронічними прогресуючими патологічними станами, характерними ознаками яких є наявність больового синдрому, порушення функціональної спроможності, м’язова слабкість, деформація та нестабільність суглобів. Висока поширеність дегенеративно-дистрофічних захворювань кульшового суглоба обумовлює необхідність пошуку оптимальних неінвазивних методів лікування.
Мета дослідження: проаналізувати клінічні результати застосування інтраартикулярних ін’єкцій розчину гіалуронової кислоти (Diart) в лікуванні пацієнтів з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями кульшового суглоба II–ІІІ ступенів.
Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано клінічні результати 30 хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями кульшового суглоба ІІ–ІІІ ст. До групи включено 11 (36,67 %) чоловіків та 19 (63,33 %) жінок. Середній вік обстежених — 61,43±7,98 років. Усім пацієнтам проведено курс медикаментозної терапії з використанням розчину гіалуронової кислоти (Diart), який включав три внутрішньосуглобові ін’єкції лікарського засобу, що виконувалися з інтервалом 7 днів. Клінічні результати оцінювали при первинному зверненні, а також на 7, 14, 30 та 90 добу з моменту введення першої ін’єкції Diart шляхом об’єктивного обстеження пацієнтів та аналізу суб’єктивних даних з допомогою опитувальника WOMAC. Статистичний аналіз виконували, використовуючи програму Statistica 13.
Результати. Встановлено високу ефективність застосування інтраартикулярних ін’єкцій розчину гіалуронової кислоти (Diart) в лікуванні пацієнтів з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями кульшового суглоба II–ІІІ ступенів та відсутність ускладнень, пов’язаних з внутрішньосуглобовим уведенням препарату. Ознаки післяін’єкційного синовіїту, дискомфорту, розпирання чи інших неприємних відчуттів у обстежених хворих не спостерігали в жодному випадку. Порівнюючи результати, встановлені у віддаленому періоді — на 90 добу спостереження, та показники, визначені при первинному зверненні обстежених хворих, нами доведено зменшення інтенсивності больового синдрому в кульшовому суглобі на 30,35 %, скутості — на 29,57 %, покращення показників, що характеризували функціональну спроможність, — на 21,34 % та сумарних значень індексу WOMAC — на 27,37 %, після курсу проведеного медикаментозного лікування з використанням лікарського засобу Diart.
Висновок. Таким чином, доведено високу ефективність застосування інтраартикулярних ін’єкцій розчину гіалуронової кислоти (Diart) в лікуванні пацієнтів з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями кульшового суглоба II–ІІІ ступенів
Антибіотикорезистентність в практиці лікаря: причини та шляхи подолання в Україні
Get PDFIn todays world, the use of antibiotics is not limited to the medical field; they are also actively used in many areas of our life, including agriculture. The widespread and uncontrolled use of antibiotics leads to the growth of antibiotic resistance, which results in the emergence of new resistant strains of microorganisms every day, complicating the course of many infectious diseases. This publication highlights current views on the main causes, mechanisms of microbial resistance, and measures taken in Ukraine to overcome it by implementing the main modern European guidelines and orders of the Ministry of Health of Ukraine.В сучасному світі використання антибіотиків не обмежується лише галузями медицини; також вони активно використовуються у багатьох сферах нашого життя, зокрема у сільському господарстві, тваринництві й харчовій промисловості. Поширеність та безконтрольність їх використання призводять до зростання антибіотикорезистентності, внаслідок чого з кожним днем виникають нові резистентні штами мікроорганізмів, які ускладнюють перебіг багатьох інфекційних хвороб. У цій публікації висвітлено сучасні погляди на основні причини, механізми виникнення резистентності мікроорганізмів та заходи, що застосовуються в Україні для її подолання шляхом імплементації у практику основних сучасних європейських настанов та наказів МОЗ України
Особливості анестезіологічної допомоги хворим на холодову кропивницю (огляд літератури)
No full textCold urticaria (CU) is an allergic reaction that manifests itself as hives-like rashes or red spots in response to general or local cooling of the body. Th e disease can be acquired or hereditary, and in the cold season it can affect all segments of the population. Th is pathological condition, at first glance, does not seem to be a very dangerous variant of a local cold injury, but in persons who are prone to exposure to low temperatures, especially with a burdened cold history, it may be accompanied by chronicity of the process and complicated by neurovasculitis, obliterating endarteritis and secondary Raynaud’s syndrome, may decrease the quality of life of the victims and become a cause of disability. The pathophysiology of CU is largely unknown, but it is likely to be related to immunoglobulin E (IgE) and mast cell activation. Cooling has been reported to induce the release of neutrophilic and eosinophilic chemotactic factors, prostaglandin D2, and tumor necrosis factor (TNF-α). Less common immunologic fi ndings in patients with CU include cryoglobulinemia consisting of monoclonal IgG and mixed IgG/IgM and IgG/IgA cryoglobulin types. The mechanisms of development of CU are mainly determined by the formation of cryoglobulins (cold hemolysins) and subsequent degranulation of mast cells. Th e diagnosis of CU depends on the patient’s history and the results of cold provocation tests. Patients with CU are recommended first of all not to overcool, to take warm showers, to wear warm clothes and a hat, and not to consume cold food and drinks. Treatment options include second-generation H1 antihistamines and glucocorticosteroids. New promising option is omalizumab, a humanized monoclonal antibody derived from a recombinant DNA molecule that targets and selectively binds to circulating IgE and affects mast cells function. In patients with CU undergoing general anesthesia, premedication including antihistamines and corticosteroids is recommended, along with strict maintenance of perioperative normotermia.Холодова кропивниця (ХК) є алергічною реакцією, яка проявляється висипаннями за типом кропив’янки або червоних плям у відповідь на загальне або локальне охолодження тіла. Захворювання буває набутим або спадковим і в холодну пору року може уражувати всі верстви населення. Цей патологічний стан на перший погляд видається не дуже небезпечним варіантом локальної холодової травми, але в осіб, які схильні до впливу низьких температур, особливо з обтяженим холодовим анамнезом, може супроводжуватися хронізацією процесу й ускладнюватись нейроваскулітом, облітеруючим ендартеріїтом і вторинним синдромом Рейно, може знизити якість життя постраждалих і стати причиною інвалідності. Патофізіологія ХК мало вивчена, але ймовірно пов’язана з імуноглобуліном Е (IgE) та активацією тучних клітин. Охолодження тканин індукує викид хемотактичних факторів нейтрофілів та еозинофілів, простагландину D2 та фактора некрозу пухлин альфа (TNF-α). Менш частою імунологічною знахідкою у пацієнтів з ХК є кріоглобулінемія з моноклональними IgG та змішаними IgG/ IgM або IgG/IgA типами кріоглобулінів. Механізм розвитку ХК здебільшого визначається формуванням кріоглобулінів (холодних гемолізинів) та наступною дегрануляцією тучних клітин. Діагностика ХК залежить від анамнезу пацієнта та результатів холодових тестів. Пацієнтам з ХК рекомендують насамперед не переохолоджуватися, приймати теплий душ, носити теплий одяг та головний убір, не вживати холодну їжу та напої. Варіанти терапії включають H1-гістаміноблокатори другого покоління та глюкокортикоїди. Новою перспективною опцією є омалізумаб — моноклональне антитіло, яке отримують з рекомбінантної молекули ДНК і яке селективно зв’язує циркулюючий IgE і впливає на функцію тучних клітин. У пацієнтів з ХК, які підлягають загальній анестезії, в премедикацію рекомендовано включати антигістамінні та кортикостероїди, разом із суворим дотриманням періопераційної нормотермії
Мідазолам для процедурної седації у дорослих та дітей. Огляд літератури
Get PDFThe use of medicated procedural sedation in ambulatory surgery and in intensive care units has become popular due to increased treatment options for the doctor and increased comfort for the patient. The purpose of this literature review is to highlight studies reporting the efficacy and safety of midazolam as a sedative in adults and children for procedural sedation.Використання медикаментозної процедурної седації в амбулаторній хірургії та у відділеннях інтенсивної терапії набуло значної популярності завдяки розширенню лікувальних можливостей для лікаря і збільшенню комфорту для пацієнта. Метою даного огляду літератури є висвітлення досліджень, що повідомляють про ефективність і безпеку мідазоламу як седативного засобу у дорослих та дітей, які потребують процедурної седації
Дослідження ефективності антимікробних пов’язок із хлоргексидину біглюконатом у профілактиці катетер-асоційованих інфекцій кровотоку у відділеннях інтенсивної терапії для дітей
Get PDFIntroduction. Nosocomial infections are risk factors associated with in-hospital mortality. Among other factors, these infections are strongly associated with invasive devices. In pediatric patients, a central venous catheter (CVC) is one of the most common causes of catheter-related bloodstream infection (CRBSI).
Background. To investigate the effectiveness of antimicrobial chlorhexidine dressings compared with standard dressings in the prevention of central venous catheter-related bloodstream infections.
Methods. 20 children who were treated in the intensive care unit were randomly divided into two groups of 10: a group that used chlorhexidine dressings and a group that used standard dressings (comparison group). Patient care was carried out in accordance with asepsis and antisepsis rule. The primary outcomes were a comparative study of microbiological researches of peripheral blood blood culture and catheter blood sample. But the final results were cultures from the tip of the catheter (at least 5 cm) after removal of the catheter in case of clinical symptoms of KAIK or in case of planned removal of the catheter due to the lack of its further need.
Results. Catheter colonization occurred in 3 patients in the control group (3 %) and in 2 patients in the chlorhexidine dressing group (2 %). Catheter-related bloodstream infections occurred in 3 patients in the control group (3%), and in patients in the chlorhexidine group, no microorganisms were isolated by microbiological examination of the implantation sites (0 %). Although more patients in the comparison group had catheter-related bloodstream infections, the difference in infection rates between the two groups was insignificant (P = 0.07).
Conclusions. The use of chlorhexidine-impregnated dressings reduced the incidence of catheter-related bloodstream infections, contamination, colonization, and local catheter infection in the pediatric intensive care unit, but there was no significant difference compared with the use of standard dressings. This study needs further study in pediatric patients.Вступ. Внутрішньолікарняні інфекції є факторами ризику, пов’язаними з внутрішньолікарняною летальністю. Серед інших факторів ці інфекції сильно пов’язані з інвазивними пристроями. У педіатричних пацієнтів центральний венозний катетер (ЦВК) є одним із найчастіших причин катетер-асоційованої інфекції кровотоку (КАІК).
Мета. Дослідити ефективність антимікробних пов’язок із хлоргексидином порівняно з ефективністю стандартних перев’язувальних матеріалів у профілактиці інфекцій кровотоку, пов’язаних з центральним венозним катетером.
Методи. 20 дітей, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії, було рандомно поділено на дві групи по 10 осіб: група, яким використовували пов’язки з хлоргексидином, та група із застосуванням стандартних пов’язок (група порівняння). Догляд за пацієнтами здійснювали відповідно до правил асептики та антисептики. Первинними результатами було порівняльне дослідження мікробіологічних досліджень гемокультури периферичної крові та зразка крові з катетера. Та остаточними результатами були посіви з кінчика катетера (не менше 5 см) після видалення катетера при клінічних симптомах КАІК або при плановому видаленні катетера за браком його подальшої необхідності.
Результати. Колонізація катетера відбулася у 3 пацієнтів у групі порівняння (3 %) та у 2 пацієнтів у групі при застосуванні хлоргексидинових пов’язок (2 %). Інфекції крові, пов’язані з катетером, мали місце у 3 пацієнтів у групі порівняння (3 %), у пацієнтів з групи хлоргексидину мікроорганізмів не було виділено при мікробіологічному дослідженні ділянок імплантації (0 %). Незважаючи на те, що більша кількість пацієнтів у групі порівняння мали інфекції крові, пов’язані з катетером, різниця між показниками зараження між цими двома групами була незначною (Р = 0,07).
Висновки. Застосування просочених хлоргексидином пов’язок знижувало частоту інфекцій кровотоку, пов’язаних з катетерами, забруднення, колонізації та місцевої катетерної інфекції у відділенні інтенсивної терапії для дітей, але порівняно з використанням стандартних пов’язок не було суттєвої відмінності. Дане дослідження потребує подальшого вивчення у пацієнтів дитячого віку
Злоякісна неоплазія в дивертикулі Меккеля — наш досвід
Get PDFMeckel’s diverticulum is the most common congenital anomaly within the gastrointestinal tract, with a prevalence in the general population of 0.9–3 %. Among the malignant neoplasms associated with Meckel’s diverticulum, carcinoids and gastrointestinal stromal tumors predominate in percentage, with adenocarcinomas accounting for less than 6% of all associated malignancies. The authors present a rare case report of a 67-year-old patient with gastric-type adenocarcinoma in Meckel’s diverticulum, with metastatic foci in both lobes of the liver at the time of diagnosis. The case demonstrates diagnostic and therapeutic procedures that led to a correct diagnosis and a satisfactory treatment outcome. They emphasize the importance of using all the possibilities of diagnosis and treatment as well as the necessity of cooperation with other experts in the proper management of this disease, they express an opinion about considering prophylactic resection of intraoperatively detected Meckel’s diverticulum.Дивертикул Меккеля є найпоширенішою вродженою аномалією шлунково-кишкового тракту з поширеністю в загальній популяції 0,9–3 %. Серед злоякісних новоутворень дивертикулу Меккеля у відсотковому співвідношенні переважають карциноїди та гастроінтестинальні стромальні пухлини; поширеність аденокарцином становить менше 6 % від усіх асоційованих злоякісних новоутворень. Автори представляють рідкісний клінічний випадок 67-річного пацієнта з аденокарциномою шлункового типу в дивертикулі Меккеля з метастатичними вогнищами в обох частках печінки на момент встановлення діагнозу. Випадок демонструє діагностичні й терапевтичні процедури, які привели до правильного діагнозу та задовільного результату лікування. Вони наголошують на важливості використання всіх можливостей діагностики та лікування, а також на необхідності співпраці з іншими фахівцями у правильному лікуванні цього захворювання, висловлюють думку щодо розгляду профілактичної резекції інтраопераційно виявленого дивертикулу Меккеля
Танатологія і термінальні стани в сучасній художній та мережевій літературі: міждисциплінарний дискурс
Get PDFThe article analyzes the thanatological motive and terminal conditions in fiction and web literature in an interdisciplinary context. Features of the image of death and various mediocre conditions in the web literature on the example of the internet novel “The Age of Glory and Hope” by Yevhenii Litvak are considered. The textual analysis revealed that web literature is more distributed, so the image of clinical death, predagonism, agony, etc. in the text of internet works may have a broader and more diverse semantic load than traditional fiction. It was found that death as a concept is represented by the following interpretations: euthanatic killing of some heroes by others, senseless suicide for dramatic plot twists, fair punishment and self-sacrifice for others and just death for fun. All these variations perform their artistic function in the text, while based on certain medical principles, which is expressed in the descriptions symptoms elements of the terminal conditions and death.У статті аналізується танатологічний мотив і термінальні стани в художній та мережевій літературі в міждисциплінарному контексті. Розглядаються особливості зображення смерті та різних посередніх станів у мережевій літературі на прикладі інтернет-роману “Епоха слави і надії” Євгенія Лит-вака. Під час текстуального аналізу було з’ясовано, що веблітература є більш розтабуйованою, а відтак зображення клінічної смерті, передагонії, агонії тощо в тексті інтернет-творів може мати більш широке та розмаїте смислове навантаження, на противагу традиційній художній літературі. Виявлено, що смерть як концепт презентована такими інтерпретаціями: еутанатичне вбивство одних героїв іншими, безглузде самогубство з метою різкої зміни розвитку сюжету, справедливе покарання та самопожертва заради інших та просто смерть заради розваги. Всі наведені варіації виконують у тексті свою художню функцію, одночасно ґрунтуючись на певних медичних засадах, що виражається в наведених у тексті описах елементів симптоматики термінальних станів та смерті
Антибіотикорезистентність та раціональне амбулаторне антибіотиколікування інфекцій верхніх дихальних шляхів у дітей
Get PDFOn the eve of the season of respiratory infections, we would like to draw the attention of outpatient doctors to the fact that 80–90 percent of winter diseases affecting the nose, ears, throat and lungs are of viral origin. Improper and excessive consumption of antibiotics increases the risk of antibiotic resistance, and thus humanity enters the post-antibiotic era. The World Health Organization warns that the problems that antibiotic resistance could cause in the future can be compared to the spread of AIDS in the 1980s. The principles of rational use of antibiotics should always be based on the assumption that antibiotics are causal drugs, and their overuse very often leads to resistance, which negatively affects the entire population. Irrational antibiotic therapy can also lead to discomfort, worsening of acute and chronic pain. It is also important to know that in the post-antibiotic era, science has other options for fighting bacteria, such as vaccination, immunotherapy, and strengthening individual immunity. The correct attitude of doctors to the prevention of diseases and rational treatment with antibiotics can help reduce the resistance of bacterial strains, discomfort and pain.Напередодні сезону респіраторних інфекцій хочемо звернути увагу амбулаторних лікарів на те, що 80–90 відсотків зимових захворювань, які уражують ніс, вуха, горло і легені, мають вірусне походження. Неправильне та надмірне споживання антибіотиків підвищує ризик резистентності до антибіотиків, і таким чином людство вступає в постантибіотичну еру. Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що проблеми, які може спричинити резистентність до антибіотиків у майбутньому, можна порівняти з поширенням СНІДу у 1980-х роках. Принципи раціонального використання антибіотиків завжди повинні базуватися на припущенні, що антибіотики є причинно-наслідковими препаратами, і їх надмірне використання дуже часто призводить до резистентності, яка негативно впливає на все населення. Нераціональна антибіотикотерапія може також призводити до дискомфорту, погіршення гострого та хронічного болю. Важливо також знати, що в постантибіотичну еру наука має й інші варіанти боротьби з бактеріями, такі як вакцинація, імунотерапія та зміцнення індивідуального імунітету. Правильне ставлення лікарів до профілактики захворювань і раціональне лікування антибіотиками може сприяти зниженню резистентності штамів бактерій, дискомфорту та болю