Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Мета та стратегічні напрями цільової моделї «система у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки»
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Циркадні ритми, хронотипи сну та їх генетичні основи
Get PDFIntroduction. Circadian rhythms are cyclical changes in cellular, molecular, and biological processes that repeat approximately every 24 hours. Driven by an internal “biological clock” that is largely anatomically located in the suprachiasmatic nucleus and influenced by environmental stimuli, circadian rhythms play a central role in regulating many aspects of physiological processes, including sleep-wake cycles. Sleep chronotype, sometimes referred to in the literature as circadian preference, is part of circadian rhythmicity and is usually defined as individual variation in the preferred timing of the sleep-wake cycle. Interest in the genetic basis of circadian rhythmicity has been around for a long time. To date, great strides have been made in identifying a number of molecules that constitute the basic circadian biological clock that functions in every cell, not just in the suprachiasmatic nucleus of the cerebrum.
Methods. Our study aimed to investigate the current state of scientific knowledge on the genetic basis of circadian rhythms, sleep chronotypes, their features of functioning and disorders, including hereditary sleep pathology.
Materials. The study material is data from publications of research results on the genetic basis of sleep chronotypes, circadian rhythms and the functioning of the "biological clock", presented in peer-reviewed scientific publications of the last twenty years.
Results. The interaction between circadian rhythms and sleep homeostasis was first summarized in the “two-process model.” It offers a description of sleep regulation that relies on both the circadian system (process C) and sleep homeostasis (process S). Process C depends on an approximately 24-hour rhythmic change in sleep propensity balanced by process S, which increases as a function of wakefulness. To date, great progress has been made in identifying a number of molecules that constitute the basic circadian biological clock, which functions in every cell and not exclusively in the suprachiasmatic nucleus (SCN). Based on scientific studies in model systems, it is now clear that the molecular circadian clock consists of a negative feedback loop involving the PER genes (PER1, PER2, and PER3) and CRY (CRY1 and CRY2), although other genes also play a significant role. As PER and CRY proteins accumulate in the cytoplasm of cells during the subjective “day,” both heterodimers repress BMAL1-CLOCK-mediated transcription and ultimately repress their own transcription (i.e., PER and CRY). This inhibition is relieved by the degradation of these proteins by targeting them for degradation by ubiquitin.
Conclusions. Although the results of genetic studies are not always unambiguous, general patterns suggest that multiple genes play important roles in influencing circadian typology. At present, the presence of a connection between polymorphisms of biological clock genes that affect the circadian oscillator and sleep chronotype is clear, but the complete neurophysiological and molecular mechanisms of individual differences in chronotypes are unknown, although hypothetically they may also be associated with biological clock genes.Вступ. Циркадні ритми – це циклічні зміни в клітинних, молекулярних і біологічних процесах, які повторюються приблизно раз на 24 години. Керовані внутрішнім «біологічним годинником», за який в більшій мірі анатомічно відповідає супрахіазмальне ядро і під впливом стимулів навколишнього середовища, циркадні ритми відіграють центральну роль у регуляції багатьох аспектів фізіологічних процесів, включаючи сон – цикли неспання. Хронотип сну, який в літературі інколи називають добовими перевагами, є частиною циркадної ритмічності і зазвичай визначається як індивідуальна варіація бажаного часу циклу сну-неспання. Інтерес до генетичної основи циркадної ритмічності існує вже достатньо давно. На теперішній час вже досягнуто величезних успіхів у ідентифікації низки молекул, що складають базовий циркадний біологічний годинник, який функціонує в кожній клітині, а не виключно в супрахіазмальномі ядрі великого мозку.
Метою нашого дослідження було дослідження сучасного пласту наукових знань з генетичних основ циркадних ритмів, хронотипів сну, їх особливостей функціонування та порушень, включаючи спадкову патологію сну.
Матеріал дослідження – дані публікацій результатів досліджень генетичних основ хронотипів сну, циркадних ритмів та функціонування «біологічного годинника», викладені в рецензованих наукових виданнях останніх двадцяти років.
Результати. Взаємодія циркадних ритмів і гомеостазу сну, вперше була зведена в «модель двох процесів». Вона пропонує опис регуляції сну, який спирається як на циркадну систему (процес C), так і на гомеостаз сну (процес S). Процес C залежить від приблизно 24-годинної ритмічної зміни схильності до сну, яка врівноважена процесом S, котрий збільшується як функція часу неспання. На теперішній час вже досягнуто величезних успіхів у ідентифікації низки молекул, що складають базовий циркадний біологічний годинник, який функціонує в кожній клітині, а не виключно в супрахіазмальномі ядрі великого мозку (SCN). На основі наукових досліджень в модельних системах тепер вже стає зрозуміло, що молекулярний циркадний годинник складається з петлі негативного зворотного зв’язку за участю генів PER (PER1, PER2 і PER3) і CRY (CRY1 і CRY2), хоча істотну роль відіграють і інші гени. Оскільки протеіни PER і CRY накопичуються в цитоплазмі клітин протягом суб’єктивного «дня», обидва гетеродимери пригнічують транскрипцію, опосередковану BMAL1-CLOCK, і зрештою пригнічують транскрипцію самих себе (тобто саме PER і CRY). Зазначене гальмування зменшується завдяки деградації цих протеїнів завдяки спрямуванню процессу в бік деградації білком убіквітином.
Висновки. Хоча результати генетичних досліджень не завжди здаються однозначними, загальні моделі свідчать про те, що численні гени відіграють важливу роль у впливі на циркадіанну типологію. На теперішній час зрозуміла присутність зв’язку поліморфізму генів біологічного годинника, які впливають на циркадний осцилятор, з хронотипом сну, але цілісні нейрофізіологічні та молекулярні механізми індивідуальної різниці хронотипів невідомі, хоча гіпотетично вони і можуть також бути пов'язані з генами біологічного годинника
Основні фактори, що впливають на формування постстресових розладів у населення в умовах сучасної війни в Україні
Get PDFThis text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online
Вплив хронічного стресу на організм людини та роль психоедукації у редукції його психічних проявів
Get PDFIn wartime, the impact of chronic stress is undeniable. We may not pay attention to it, but our body, brain and hormonal background are undergoing changes. Сhronic stress affects all systems of the body. The long-term activation of the stress response system and the overexposure to cortisol and other stress hormones that come with it can disrupt almost all of your body's processes. This can put you at increased risk for a variety of physical and mental health problems, including anxiety, depression, digestive issues, headaches, muscle tension and pain, heart disease, heart attack, high blood pressure, stroke, sleep problems, weight gain, and memory and concentration impairment.
Some studies have shown that stress has many effects on the human nervous system and can cause structural changes in different parts of the brain [14]. Chronic stress can lead to atrophy of the brain mass and decrease its weight [23]. These structural changes bring about differences in the response to stress, cognition and memory [14]. Of course, the amount and intensity of the changes are different according to the stress level and the duration of stress[14].
У воєнний час вплив хронічного стресу беззаперечний. Ми можемо це до кінця не усвідомлювати, але наш організм, мозок і гормональний фон зазнають змін. Хронічний стрес впливає на всі системи організму. Довгострокова активація системи реакції на стрес і надмірний вплив кортизолу та інших гормонів стресу, які приходять із цим, можуть порушити майже всі процеси вашого організму. Це може призвести до підвищеного ризику різноманітних проблем із фізичним і психічним здоров’ям, включаючи тривогу, депресію, проблеми з травленням, головні болі, м’язову напругу та біль, серцеві захворювання, інфаркт, високий артеріальний тиск, інсульт, проблеми зі сном, збільшення ваги, а також порушення пам'яті та концентрації.
Організм людини влаштований таким чином, що короткостроковий стрес у невеликих дозах може його активувати та загалом дати загальнозміцнюючий ефект, але коли цей стрес стає тривалим або хронічним, він може мати серйозні наслідки для організму, аж до його органічних та функціональних змін. У природі людини закладено адаптивні механізми, покликані підтримувати гомеостаз в умовах несприятливого впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Ці механізми універсальні за своєю природою і не залежать від причин, що їх викликали. Вони полягають у рутинних змінах у роботі нервової та ендокринної систем - основних регуляторних систем організму, і будь-яке порушення їх функціонування супроводжується змінами практично в кожному органі.
Деякі дослідження показали, що стрес має багато впливів на нервову систему людини та може викликати структурні зміни в різних частинах мозку [14]. Хронічний стрес може призвести до атрофії маси мозку та зменшення його ваги [23]. Ці структурні зміни призводять до відмінностей у реакції на стрес, когнітивних здібностях і пам’яті [14]. Звичайно, кількість та інтенсивність змін відрізняються залежно від рівня стресу та тривалості стресу [14]
Кореляція між рівнем резилієнсу та якістю життя української молоді під час війни
Get PDFAbstracts of the report to the IV Congress with international participation "Psychosomatic Medicine of the 21st Century: Realities and Prospects"Тези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Рівні резильєнтності іноземних студентів-медиків під час війни в Україні
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Особливості кошмарів при посттравматичному та комплексному посттравматичному стресовому розладі у комбатантів
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Позитивна психотерапія: Відновлення ресурсів і сил після травми
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Депресивні розлади у студентів медичного ВНЗ в умовах хронічного стресу
Get PDFRelevance. Chronic stress causes a prolonged adaptive response to significant traumatic events. The psychological situation in modern Ukraine is characterized by the massive impact of a number of such events. A natural response to this is the development of mental, including affective, disorders. Many researchers have studied the impact of such events on young people, including students. It has been found that medical students in peacetime demonstrate high rates of depressive spectrum disorders, especially among younger age groups. The wide prevalence of depressive disorders in medical students, the combination of forms of stressful events and their duration in our conditions, and the lack of practical recommendations for the provision of psychological and psychiatric care to such individuals determine the relevance of this study.Objective. To create a set of recommendations for increasing stress resistance and improving the mental state of medical students by identifying symptoms of emotional disorders and determining the factors that have the greatest impact on the mental state and quality of life. Materials and methods. The study was conducted by conducting an online survey using Google Forms among 122 students of different courses at a medical university (without signs of mental disorders in their anamnesis). Of these, 48 were male and 74 were female, aged 17 to 23. The questionnaire was created with questions that included complaints, self-assessment of health and study regimen, social indicators (whether they left their home during the war, whether they had COVID-19, the relationship of these factors to their condition, etc.), and the means used to overcome emotional problems. To assess the level of depressive symptoms, a health questionnaire (PHQ-9) was used.Results and discussion. Almost all students reported changes in their emotional state of varying duration and severity. The use of the health questionnaire (PHQ-9) revealed that only 22 (18.0%) students had no depressive symptoms. The distribution of the severity of depressive symptoms was as follows: mild - 29 (23.8%) people, moderate - 35 (28.7%) people, moderately severe - 25 (20.5%) people and severe - 11 (9.0%) people. The proportion of more severe depressive manifestations was found among senior students. A direct moderate correlation was found between the severity of depressive manifestations and changes in the academic performance of medical students (r=0.338 at p=0.000139) and satisfaction with interpersonal relationships (r=0.413 at p=0.000002). Conclusion. Medical students demonstrated high rates of depressive spectrum disorders. The most pronounced levels of these disorders were observed in senior students. Recommendations are proposed to increase students' stress resistance and improve their emotional well-being. The study indicates a high need to create psychoeducational programs for this contingent of people with their implementation in the curriculum in order to support emotional well-being and prevent the occurrence of emotional disorders and burnout in future doctors.Актуальність. Хронічний стрес викликає тривалу адаптаційну реакцію на значні психотравмуючі події. Психологічна ситуація у сучасній Україні характеризується масивним впливом цілої низки таких подій. Природною відповіддю на це є розвиток психічних, в тому числі афективних, розладів. Багато дослідників вивчали вплив таких подій на осіб молодого віку, зокрема, студентів. З'ясувалося, що студенти здобувачі медичного освіти у мирний час демонструють високі показники розладів депресивного спектру, особливо у представників молодших вікових груп. Широка поширеність депресивних розладів у студентів медиків, поєднання форм стресових подій та їх тривалість у наших умовах, відсутність практичних рекомендацій щодо надання психолого-психіатричної допомоги таким особам обумовлюють актуальність даного дослідження.Мета роботи. Створення комплексу рекомендацій для підвищення стресостійкості та покращення психічного стану студентів здобувачів медичної освіти шляхом виявлення в них симптомів емоційних розладів і визначення факторів, що здійснюють найбільший вплив на психічний стан і якість їх життя. Матеріали та методи. Дослідження проводилось шляхом проведення онлайн-анкетування за допомогою Google Forms 122 студентів різних курсів медичного університету (без ознак психічних порушень в анамнезі). З них 48 осіб чоловічої и 74 особи жіночої статі у віці від 17 до 23 років. Анкету було створено з питаннями, які включали скарги, власну оцінку стану здоров’я, а також режиму навчання, соціальні показники (чи покидали вони свій дім під час війни, чи хворіли на COVID-19, зв'язок цих факторів із їхнім станом і т.і.) та засоби, які використовуються для подолання проблем в емоційному стані. Для оцінки рівня депресивних проявів застосовувався опитувальник про стан здоров'я (PHQ-9).Результати та їх обговорення. Про зміни в емоційному стані різної тривалості та виразності повідомляли майже всі студенти. Використання опитувальника про стан здоров'я (PHQ-9) виявило, що відсутність депресивних симптомів спостерігалась лише у 22 (18,0%) студентів. Розподіл ступенів важкості депресивних проявів виглядав наступним чином: легкий – 29 (23,8%) осіб, помірний - 35 (28,7%) осіб, середньо-тяжкий - 25 (20,5%) осіб і тяжкій – 11 (9,0%) осіб. Доля більш тяжких ступенів депресивних проявів виявилась у студентів старших курсів. Виявлено прямий помірний кореляційний зв'язок між тяжкістю депресивних проявів і змінами в успішності навчання студентів медиків (r= 0,338 при р=0,000139) та задоволеності міжособистісними стосунками (r= 0,413 при р=0,000002). Висновки. Студенти здобувачі медичної освіти продемонстрували високі показники розладів депресивного спектру. Найбільш виражені рівні цих розладів спостерігались у студентів старших курсів. Запропоновано рекомендації щодо підвищення стресостійкості студентів та покращення їхнього емоційного благополуччя. Дослідження свідчить про високу потребу у створенні психоосвітних програм для цього контингенту осіб з імплементацію їх в навчальну програму з метою підтримки емоційного благополуччя і запобіганню виникнення емоційних розладів та явищ вигорання у майбутніх лікарів
Цільова модель «Система у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» як відповідь на руйнівний вплив війни в Україні
Get PDFAccording to the World Health Organization, about 22% of the population of Ukraine is at risk of mental disorders. The war affects not only mental health but also social and economic living conditions. The response to these challenges was the development of the target model “System in the field of mental health and psychosocial support”, which was carried out by the team of authors of the Coordination Center for Mental Health under the Cabinet of Ministers of Ukraine within the framework of the All-Ukrainian Mental Health Program initiated by Olena Zelenska. The target model defines the national direction for creating an optimally functioning integrated mental health and psychosocial support system in Ukraine. The purpose of the target model was to describe a new system of mental health support, to create legislation on mental health in a broad sense that goes beyond health care, and to introduce relevant changes in all spheres of society.
The target model provides a comprehensive overview of the envisioned national mental health system in Ukraine, which includes promotion, prevention, further development of the mental health service network, and involvement of all relevant sectors at the national and local levels, and aims to ensure good coordination between all stakeholders involved in addressing the wide range of mental health needs of the Ukrainian population during the war and recovery period. According to this goal, the main postulates of the target model and four main tasks were formulated. Ways to achieve this goal were identified, and recommendations for the implementation of strategic tasks at the national, regional and local levels were carefully described.Цільова модель містить комплексний огляд передбачуваної національної системи психічного здоров’я в Україні, яка включає сприяння, профілактику, подальший розвиток мережі служб психічного здоров’я, а також залучення усіх відповідних секторів на національному та місцевому рівнях і має на меті забезпечити хорошу координацію між усіма зацікавленими сторонами, залученими для забезпечення широкого спектру потреб населення України у сфері психічного здоров’я під час війни та періоду відновлення. Відповідно до вказаної мети були сформульовані і основні постулати цільової моделі та чотири основних завдання. Визначені шляхи досягнення поставленої мети, ретельно описані рекомендації щодо реалізації стратегічних завдань національному, регіональному та місцевому рівнях