Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Вплив факторів стресу, пов’язаних з війною в Україні, на психічне здоров’я молоді (на прикладі студентів 3-4 курсів Національного університету «Києво-Могилянська академія»)
Get PDFBackground: In recent years, Ukraine has experienced profound socio-political upheavals, exacerbated by a full-scale war that has lasted for over two years. This protracted war has not only left physical scars on the body of our nation, but has also caused significant psychological trauma, especially among young people. As the war continues, understanding the extent of the impact of war-related stressors on the mental health of Ukrainians has become imperative, especially in academic settings.
Methods: The research has cross-sectional design. The duration of the field phase of the study was 3 weeks from 08 to 28 April 2024. The sample size was 217 students (95% confidence level, 6.5% margin of error with a total population of 2340 students). An online survey was used to collect quantitative data, including demographic data, a list of specific stressors, and the PCL-5 scale.
Results: Among the respondents, 62.6% of females and 36.5% of males had PTSD symptoms (p-value 0.004). Age, course, faculty, specialty, region of residence, type of settlement, employment, change of residence did not have a statistically significant relationship with the presence of PTSD symptoms in the study sample. The most common stress factor - "Ongoing threat of negative events" - is present in 98.2% of respondents. The least common is "Bodily injury" - 63.6%. The highest stress level (8.3/10) was caused by the factor "Death/serious injury of a family member or close friend". The lowest (4.4/10) was "Sound of air raid sirens".
Conclusion: Students of the National University of Kyiv-Mohyla Academy are experiencing an increased level of stress due to the war in Ukraine, and this stress affects their mental health and leads to the development of symptoms of post-traumatic stress disorder. A statistically significant relationship was found between each of the stressors studied and the respondents' PTSD symptoms.Передумови: Останніми роками Україна переживає глибокі соціально-політичні потрясіння, які ускладнились повномасштабною війною, що триває вже більше двох років. Ця затяжна війна не лише залишила фізичні шрами на тілі нашої нації, але й завдала значних психологічних травм, особливо молоді. Оскільки війна триває, розуміння рівня впливу факторів стресу, пов'язаних з війною, на психічне здоров'я українців стає вкрай необхідним, особливо в академічному середовищі.
Методи: Дизайн дослідження крос-секційний. Тривалість польового етапу дослідження склала 3 тижні з 08 по 28 квітня 2024 року. Розмір вибірки 217 студентів (ступінь достовірності 95%, похибка 6.5% при генеральній сукупності 2340 студентів). Для збору кількісних даних було використано онлайн-опитування, яке складалось із демографічних даних, переліку специфічних факторі стресу та шкала PCL-5.
Результати: Серед респондентів 62,6% жінок та 36,5% чоловіків мали симптоми ПТСР (р=0,004). Вік, курс, факультет, спеціальність, область проживання, тип населеного пункту, зайнятість, зміна місця проживання не мали статистично значущого зв'язку з наявністю симптомів ПТСР у досліджуваній вибірці. Найпоширеніший фактор стресу – «Безперервна загроза негативних подій» - був наявний у 98,2% респондентів. Найменш поширений – «Тілесні ушкодження» - у 63,6%. Найвищий рівень стресу 8,3/10 викликав фактор «Смерть/серйозне поранення члена сім'ї або близького друга». Найменший 4,4/10 – «Звук сирен повітряної тривоги».
Висновок: Студенти Національного університету "Києво-Могилянська академія" переживали підвищений рівень стресу через війну в Україні, і цей стрес вплинув на їх психічне здоров’я та призвів до розвитку симптомів посттравматичного стресового розладу. Статистично значущий зв'язок було виявлено між кожним із досліджуваних факторів стресу та симптомами ПТСР у респондентів
Зв’язок депресії з Д-дефіцитом у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в умовах хронічного стресу війни
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Огляд міжнародної практики та підходів врегулювання евтаназії: ставлення суспільства та медичної спільноти, потенціал асертивності
Get PDFRelevance. In the modern world, the issue of euthanasia remains one of the most complex and controversial topics in the field of medical ethics, palliative care, as well as psychosocial and legal aspects. The question of euthanasia touches not only on human rights but also on the deep moral and philosophical principles of society, which form the foundation of humanity, support, and the perception of the value of human life, sparking heated debates among doctors, lawmakers, religious leaders, and ordinary citizens. On the one hand, euthanasia can be viewed as an expression of humanism, allowing individuals to avoid unbearable pain and end their lives with dignity; on the other hand, there are serious risks of abuse and violations of the rights of the most vulnerable groups, such as the elderly, patients with incurable, terminal, chronic diseases, and those with mental disorders. Approaches to the regulation of euthanasia vary significantly across different countries, which calls for deep analysis, comparison of practices, and understanding of the social, psychological, and legal aspects of this complex phenomenon. In light of new global trends emphasizing individual rights, technological innovations, and social changes, the study of euthanasia has become extremely relevant and necessary to find balanced solutions.
Aim. Conduct a comprehensive analysis of the practices and attitudes towards euthanasia in various countries around the world, focusing on the legislative, social, psychological, and ethical aspects. Examine the current approaches to euthanasia regulation and assess the impact of these approaches on vulnerable population groups, the medical community, and society as a whole. Outline global trends and future perspectives in this area, taking into account technological innovations and the ethical challenges humanity may face in the future.
Materials and methods. Scientific publications, legislative acts, international agreements, public opinion surveys, and sociological studies related to the existing legal norms in countries where euthanasia is legalized, as well as in those where it remains prohibited. Research methods include a comparative analysis of legislative systems, quantitative analysis of survey and sociological data, and qualitative analysis of scientific and journalistic literature that addresses various aspects of euthanasia.
Conclusions. Euthanasia remains an extremely complex and multifaceted issue, as it is intertwined with ethical, legal, social, and psychological aspects, deeply connected to the cultural and religious traditions of societies. The analysis of practices in different countries shows that the legalization of euthanasia can help ensure the right to a dignified death, particularly for patients with incurable diseases. However, significant risks related to potential abuses and pressures on vulnerable groups, such as the elderly, patients with incurable, terminal, chronic illnesses, and those with mental disorders, remain serious obstacles to achieving a global consensus.
Social attitudes and the views of the medical community vary greatly—from support for personal autonomy to concerns about the moral responsibility of healthcare professionals. Moreover, the rise of technological advancements, particularly the development of artificial intelligence and life-support systems, poses new challenges for regulating euthanasia, requiring legislative frameworks to adapt to new realities. In the future, debates on euthanasia are likely to intensify in the face of global changes, and further research and analysis will be necessary to find a fair and balanced approach to this issue.Актуальність. У сучасному світі питання евтаназії залишається однією з найскладніших і найсуперечливіших тем у сфері медичної етики, паліативної допомоги, психосоціальних та юридичних аспектів. Питання евтаназії торкається не лише прав людини, а й глибинних моральних і філософських принципів суспільства, на яких будуються основи гуманності, допомоги та сприйняття цінності людського життя, викликаючи палкі дебати серед лікарів, законодавців, релігійних лідерів і звичайних громадян. З одного боку, евтаназія може розглядатися як прояв гуманізму, що дозволяє людям уникнути нестерпного болю і завершити життя гідно, а з іншого боку, існують серйозні ризики зловживань і порушень прав найвразливіших груп населення, таких як люди похилого віку, пацієнти з невиліковними, термінальними, хронічними захворюваннями та пацієнти з психічними розладами. У різних країнах світу підходи до регулювання евтаназії суттєво відрізняються, що вимагає глибокого аналізу, порівняння практик і розуміння соціальних, психологічних і юридичних аспектів цього складного явища. У світлі нових глобальних тенденцій, які акцентують увагу на індивідуальних правах, технологічних інноваціях і соціальних змінах, дослідження теми евтаназії стає надзвичайно актуальним та необхідним для пошуку збалансованих рішень.
Мета. Всебічно проаналізувати практику та ставлення до евтаназії в різних країнах світу, з акцентом на законодавчі, соціальні, психологічні та етичні аспекти. Вивчити чинні підходи до регулювання евтаназії, оцінити вплив цих підходів на вразливі групи населення, медичну спільноту та суспільство в цілому. Окреслити глобальні тенденції та перспективи розвитку в цій сфері, враховуючи технологічні інновації та етичні виклики, з якими людство може зіткнутися в майбутньому.
Матеріали та методи. Наукові публікації, законодавчі акти, міжнародні угоди, опитування громадської думки та соціологічні дослідження, що стосуються існуючих правових норм у країнах, де евтаназія легалізована, а також у тих країнах, де вона залишається забороненою. Методи дослідження включають порівняльний аналіз законодавчих систем, кількісний аналіз даних опитувань і соціологічних досліджень, а також якісний аналіз наукової та публіцистичної літератури, що висвітлює різні аспекти евтаназії.
Висновки. Евтаназія залишається надзвичайно складним і багатогранним, оскільки воно пов’язане з етичними, правовими, соціальними та психологічними аспектами, які глибоко переплітаються з культурними та релігійними традиціями суспільств. Аналіз практик різних країн показує, що легалізація евтаназії може сприяти забезпеченню права на гідну смерть, особливо для пацієнтів з невиліковними захворюваннями. Однак значні ризики, пов'язані з можливими зловживаннями та тиском на вразливі групи, такі як люди похилого віку, пацієнти з невиліковними, термінальними, хронічними захворюваннями та пацієнти з психічними розладами, залишаються серйозними перешкодами на шляху до глобального консенсусу.
Соціальні настрої та ставлення медичної спільноти демонструють значну різноманітність — від підтримки особистої автономії до занепокоєння щодо моральної відповідальності медиків. Окрім цього, зростання технологічного прогресу, зокрема розвиток штучного інтелекту та систем підтримки життя, ставить нові виклики для регулювання евтаназії, що вимагає адаптації законодавчих норм до нових реалій. У майбутньому дискусії щодо евтаназії, ймовірно, посилюватимуться на тлі глобальних змін, і подальші дослідження та аналіз будуть необхідними для пошуку справедливого та збалансованого підходу до цього питання
Особливості психічного стану внутрішньо переміщених осіб із обсесивно-компульсивним розладом
Get PDFRelevance. Combat actions and the impact of their immediate threat are currently a significant factor in the deterioration of mental health for citizens of Ukraine. Under the constant influence of stress factors, not only new mental illnesses develop, but also exacerbation and aggravation of already existing mental disorders arise. Deterioration of the mental health of internally displaced persons with OCD can lead to their complete disability, and therefore monitoring the mental state of such patients in conditions of combat actions is critically necessary.
Aims. The purpose of the study was to establish the features of the mental state of internally displaced persons with obsessive-compulsive disorder.
Materials and methods. 48 patients with a diagnosis of OCD who were internally displaced persons and 50 people with a diagnosis of OCD who were not internally displaced persons were examined. Manifestations of anxiety and depression were assessed using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). The level of severity of obsessions and compulsions was determined using the Yale-Brown Obsessive-Compulsive Scale (Y-BOCS). The level of quality of life was determined using the Quality of Life Assessment Scale (CQLS) (Chaban O.S., 2017).
Results. As a result of the study of the mental state of patients with OCD, it was found that the intensity of symptoms of the obsessive-compulsive spectrum, and therefore the severity of the course of OCD in both groups, was moderate and did not have statistically significant differences. However, it was found that in the group of internally displaced persons with OCD, a significantly higher level of anxiety and depressive symptoms was observed, as well as a significantly lower level of quality of life. This suggests that although the internal displacement does not lead to a deterioration in the course of OCD due to an increase in the intensity of obsessive-compulsive symptoms, the mental state of such patients deteriorates due to a pronounced impregnation with anxiety and depressive symptoms, which leads to a significant decrease in their quality of life.Актуальність. Бойові дії та вплив їх безпосередньої загрози наразі є значущим фактором погіршення психічного здоров’я для громадян України. В умовах постійного впливу стресових факторів відбувається не тільки розвиток нових, а і загострення та агравація уже існуючих ментальних розладів. Погіршення ментального здоров’я хворих на ОКР внаслідок впливу безпосередньої загрози бойових дій може призвести до їх повної інвалідизації, а тому моніторинг психічного стану таких хворих в умовах воєнних дій є критично необхідним.
Мета дослідження – встановлення особливостей психічного стану хворих на ОКР, що являються внутрішньо переміщеними особами.
Матеріали і методи. Було обстежено 48 пацієнтів з діагнозом ОКР, які являлися внутрішньо переміщеними особами, та 50 осіб з діагнозом ОКР, які не зазнавали впливу внутрішнього переміщення внаслідок загрози бойових дій. Прояви тривоги та депресії було оцінено за допомогою Госпітальної шкала тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS). Рівень вираженості обсесій та компульсій визначався за шкалою обсесивно-компульсивних розладів Йеля –- Брауна (Y-BOCS). Рівень якості життя було встановлено за допомогою Шкали оцінки якості життя (CQLS) (Чабан О.С., 2017).
Результати. В результаті дослідження психічного стану хворих на ОКР встановлено, що інтенсивність симптомів обсесивно-компульсивного спектру, а отже, і важкість перебігу ОКР в обох групах була помірною і не мала статистично значущих відмінностей. Однак виявлено, що у групі внутрішньо переміщених осіб спостерігався достовірно вищий рівень тривожних та депресивних симптомів, а також достовірно нижчий рівень якості життя. З цього випливає, що хоча внутрішнє переміщення в результаті загрози бойових дій не призводить до погіршення перебігу ОКР за рахунок збільшення інтенсивності обсесивно-компульсивної симптоматики, психічний стан таких хворих погіршуються за рахунок вираженої імпрегнації тривожною та депресивною симптоматикою, що призводить до значного зниження якості їх життя
Особливості підготовки клінічних психологів в сучасних умовах
Get PDFAbstract. The article deals with the issues of quality training of professionals in the field of mental healthcare, namely clinical psychologists. This is an urgent problem in the context of the war in Ukraine. Postgraduate medical education is an important stage of their training and is included in the ongoing professional development of such specialists as a process of acquiring new knowledge and continuous improvement of professional skills. A master's degree in Clinical Psychology is one of the most important types of quality training for mental health professionals. Such an educational and professional master's program was developed by the academic staff of the Department of Psychiatry, Psychotherapy and Medical Psychology of Shupyk National Healthcare University of Ukraine, taking into consideration the complex challenges of the current stage of postgraduate education development in Ukraine and the new standards of higher education introduced in our country.
The aim of this programme is to train professionals capable of solving complex tasks and innovative problems in the field of mental healthcare, as well as preventive mental health, psychocorrection of mental health-related diseases which are characterized by uncertainty of conditions and requirements and may require research and/or innovation. Its main task is to develop key competencies in the field of mental healthcare.
An important component of the programme is the list of mandatory competences (integral, general and professional) that future clinical psychologists should acquire during their master's studies, and that will determine their ability to successfully carry out professional activities.Анотація. У статті розглядаються питання якісної підготовки фахівців у сфері охорони психічного здоров’я, а саме клінічних психологів, що є актуальною проблемою в умовах війни в Україні. Післядипломна медична освіта є важливим етапом їх підготовки та включена до безперервного професійного розвитку таких фахівців, як процесу набуття нових знань та постійного вдосконалення професійних вмінь. Магістратура за спеціальністю «Клінічна психологія» є одним з значущих видів якісної підготовки фахівців у сфері охорони психічного здоров’я. Саме таку освітньо-професійну програму магістерського рівня розроблено науково-педагогічними працівниками кафедри психіатрії, психотерапії та медичної психології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, зважаючи на складні виклики сучасного етапу розвитку післядипломної освіти в Україні та нові стандарти вищої освіти, що запроваджені у нашій країні.
Метою даної програми є підготовка фахівців здатних розв’язувати складні задачі та проблеми інноваційного характеру у сфері охорони психічного здоров’я населення, а також психопрофілактику, психокорекцію захворювань, пов’язаних з психічним здоров’ям, що характеризуються невизначеністю умов та вимог і можуть передбачати необхідність проведення досліджень та/або здійснення інновацій. Основним її завданням визначено формування у фахівців ключових компетентностей у сфері охорони психічного здоров’я населення.
Важливою складовою програми став перелік обов’язкових компетентностей (інтегральних, загальних та фахових), які мають здобути майбутні клінічні психологи під час навчання в магістратурі, та які будуть визначати здатність успішно провадити професійну діяльність
Оцінка важкості стресу у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в залежності від рівня забезпеченості вітаміном Д
Get PDFNowadays the impact of the war’s stress factors on Ukrainian population continues. A number of psychopathological disorders are more common in patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) than in the general population. The impact of such disorders is underestimated, no more than 30% of the total number are actually detected, and more attention should be paid to their diagnosis in patients with T2DM.
Methods. 121 patients with T2DM aged 19-75 were examined, of whom 54 men, 67 women. Assessment of vitamin D status was carried out using the "25-hydroxycalciferol" test, which was performed by the CLIA chemiluminescent immunoassay method. The assessment of the severity of stress was carried out using the DASS 21 questionnaire. The Spearman correlation coefficient was calculated to determine the direct or inverse dependence of the severity of stress on the level of 25-hydroxycalciferol. To analyze the relationship between the risk of severe and extremely severe stress with factor characteristics, the method of constructing logistic regression models was used.
Results. A significant inverse relationship between the level of vitamin D and the severity of stress was observed. A strong statistical relationship between the risk of severe and extremely severe stress with the level of 25-OHD was revealed. The level of 25-OHD demonstrated a high prognostic value for the risk of severe and extremely severe stress.
Discussion. The explanation for the inverse relationship between the level of 25-OH D and the severity of stress may lie in the presence of vitamin D receptors in the brain. It is known that D deficiency negatively affects the course of T2DM and must be corrected in time.
Conclusions. In patients with T2DM, a significant inverse relationship between the level of 25-OH D and the degree of stress severity was observed. A level of 25-OH D ≤ 22.9 ng/ml is predictive for the risk of severe stress.На сьогоднішній день триває вплив стресових чинників війни на населення України. Низка психопатологічних розладів частіше зустрічається у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (ЦД2), ніж у загальній популяції. Вплив таких розладів недооцінений, реально виявляють не більше 30% від загальної кількості, їх діагностиці у хворих на ЦД2 необхідно приділяти більше уваги.
Методи. Обстежено 121 пацієнта з ЦД2 віком 19-75 років, з яких 54 чоловіків, 67 жінок. Оцінка забезпеченості вітаміном Д проводилася за допомогою дослідження «25-гідроксикальциферол», яке виконували методом хемілюмінісцентного імуноаналізу CLIA. Оцінку ступеня вираженості стресу здійснювали за допомогою опитувальника DASS 21. Коефіцієнт кореляції Спермана підраховували для визначення прямої або зворотної залежності рівня вираженості стресу від рівня 25-гідроксикальциферолу. Для аналізу зв’язку ризику стресу важкого та надважкого ступеню з факторними ознаками використано метод побудови моделей логістичної регресії.
Результати. Спостерігалася достовірна зворотна залежність між рівнем вітаміну Д та ступенем важкості стресу. Виявлено сильний статистичний зв’язок ризику стресу важкого та надважкого ступеню з рівнем 25-ОН Д. Отримано рівень 25-ОН Д, що має прогностичне значення для ризику стресу важкого та надважкого ступеню.
Обговорення. Пояснення зворотної залежності між рівнем 25-ОН Д та ступенем важкості стресу може лежати в наявності рецепторів до вітаміну Д у головному мозку. Відомо, що Д дефіцит негативно впливає на перебіг ЦД2 і має вчасно коригуватися.
Висновки. У пацієнтів з ЦД2 спостерігалася достовірна зворотна залежність між рівнем 25-ОН Д та ступенем важкості стресу. Рівень 25-ОН Д ≤ 22,9 нг/мл є прогностичним щодо ризику стресу важкого та надважкого ступеню
Якість життя молодших фахівців з медичною освітою під час воєнного стану
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Тривожні розлади у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в стадії загострення та ремісії
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Вплив булінгу на психічне здоров'я дітей та підлітків: механізми виникнення та наслідки
Get PDFRelevance. Recently, numerous negative phenomena (conflict, aggression, cruelty) have been observed in interpersonal relationships among adolescents, often beginning in school. Behaviors related to violence among schoolchildren have been labeled as bullying, harassment, and abuse. In international psychology, such phenomena are referred to as "school bullying." Despite its undeniable significance, the issue of bullying in domestic psychological literature remains scarcely addressed and requires further investigation.
Aim. The aim of this study is to analyze the scientific literature and research regarding the characteristics of bullying among children and adolescents and to assess its impact on both mental and physical health.
Materials and methods. A qualitative and quantitative content analysis was conducted on both Ukrainian and English scientific literature addressing the consequences of bullying for adolescents. Searches were performed using the PubMed and Google Scholar databases, as well as the UNICEF Ukraine website. The primary objective was to investigate the impact of bullying on the mental health of adolescents. Articles focusing on the psychological and neurobiological consequences of bullying were included. Exclusion criteria were: other types of articles such as original research, books, commentaries, etc. The search for English-language articles was performed using the keywords “bullying” AND “mental health” AND “teenagers.” The initial search yielded 154 articles in PubMed and 353 in Google Scholar. After content analysis, articles not meeting the inclusion criteria were excluded, and 9 articles were included in the study.
The search for Ukrainian-language articles was conducted using the keywords “булінг”, “психічне здоров’я”, “підлітки.” Inclusion criteria were: (1) the work contains at least one of the keywords; (2) the work is dedicated to the impact of bullying on the mental health of adolescents. The initial search in Ukrainian yielded 4090 articles in Google Scholar containing one or several of the keywords. After content analysis, articles that did not meet the inclusion criteria were excluded, and 8 articles were included in the study. The analysis focused on researchers’ perspectives regarding the nature of bullying and its impact on the mental health of adolescents.
Conclusions. The problem of bullying among adolescents is becoming increasingly relevant on a global scale due to its extensive spread and serious social consequences. According to research, victims of bullying are at a higher risk of developing anxiety disorders, depression, post-traumatic stress disorder (PTSD), as well as experiencing reduced levels of social adaptation. Scientific investigations into this issue have been ongoing for several decades, especially regarding its medical and psychosocial consequences. Research confirms that bullying not only triggers short-term psychological stress but also leads to long-lasting changes in the brain that may affect emotional regulation and behavior in adulthood.Актуальність. Останнім часом серед підлітків у міжособистісних відносинах спостерігається безліч негативних явищ (конфліктність, агресивність, жорстокість), які починають проявлятися ще в школі. Поведінку школярів, пов’язану з насильством, називали цькуванням, травлею, знущанням. У зарубіжній психології такі явища отримали назву «шкільний булінг» (school bullying), Незважаючи на виключну значущість, проблема булінгу у вітчизняній психологічній літературі практично не висвітлена і потребує подальших досліджень.
Мета. Проаналізувати дані наукової літератури та наукових досліджень щодо особливостей булінгу в дітей та підлітків та оцінити його вплив на психічне і фізичне здоров’я.
Матеріали та методи. Було проведено якісний та кількісний контент-аналіз наукової україномовної та англомовної літератури, в якій опубліковано наслідки булінгу для підлітків. Пошук відбувався із використанням баз даних PubMed та Google Scholar та сайту ЮНІСЕФ Україна.
Основною метою було дослідити визначення впливу булінгу на психічне здоров’я підлітків. Статті присвячені психічним та нейробіологічним наслідкам булінгу. Критерії невключення: Інші види статей – оригінальне дослідження, книги, коментарі і т.д;. Пошук англомовних статей відбувався по ключовим словам «bullying» AND «mental health» AND «teenagers». Початковий пошук показав статті (154 у Pubmed та 353 у Google Scholar). Після аналізу вмісту було відхилено статті, що не відповідають критеріям включення, після чого у дане дослідження було включено 9 статтей.
Пошук україномовних статей відбувався по ключовим словам «булінг», «психічне здоров’я», «підлітки». Критерії включення: 1. Робота містить одне з ключових слів; 2. Робота присвячена впливу булінгу на психічне здоров’я піділтків. Початковий пошук українською мовою показав 4090 україномовних статей Google Scholar, що містять одне або декілька з ключових слів. Після аналізу вмісту було відхилено статті, що не відповідають критеріям включення, після чого у дане дослідження було включено 8 статей. Аналізувалася думка дослідників щодо природи булінгу та його впливу на ментальне здоров’я підлітків.
Висновки. Проблема булінгу серед підлітків набуває все більшої актуальності у світовому масштабі через його значну розширення та серйозні соціальні наслідки. Згідно з дослідженнями, жертви булінгу стають з підвищеним ризиком розвитку тривожних розладів, депресії, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а також зниженням рівня соціальної адаптації.
Наукове вивчення цієї проблеми триває протягом останніх десятиліть, особливо з точки зору її медичних і психосоціальних наслідків. Дослідження підтверджують, що загострення не тільки короткочасний психологічний стрес, але й тривалі зміни в мозку, які можуть вплинути на емоційну регуляцію та поведінку в дорослому віці
Рівень та компоненти астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» в умовах психосоціальної кризи
Get PDFIntroduction. Asthenia (from Greek Asthenia – weakness) is a psychopathological condition characterized by weakness, increased fatigue, emotional lability, hyperesthesia, sleep disorders. In the population, the frequency of chronic form of asthenia or chronic fatigue syndrome reaches 2,8%. Stress loads are the everyday reality of a modern person, in particular in the conditions of a military conflict, the psychological consequences of the COVID-19 pandemic, etc. The risk group for the consequences of a psychosocial crisis is medical workers, in particular specialists of psychiatric services. The problem of asthenia among medical interns is an actual one that requires further study and resolution, especially in the conditions of a psychosocial crisis.
The purpose of the study is to identify and assess the level and components of asthenia among interns specializing in «Psychiatry» in conditions of a psychosocial crisis.
Methods. A psychodiagnostic study of the level and components of asthenia in 30 interns in the specialty «Psychiatry» of the 1st and 2nd years of study was carried out, using the psychometric scale for assessing the level of fatigue (Fatigue Assessment Scale, FAS).
Results. The asthenia score among the entire sample indicated the presence of fatigue (moderate level of asthenia), and fatigue was observed among both male and female. In the conducted study, it was found that the level of physical asthenia prevailed over the level of mental one in the entire sample, and this tendency was noticeable among both male and female.
When assessing the severity/level of asthenia, the following has been found: absence of asthenia was observed among 10,0% of participants, presence of fatigue (mild or moderate level) - 66.7%, and pronounced fatigue (high level) was present among 23,3% of participants.
In particular, the absence of fatigue was noted by 11,1% of male, the presence of fatigue by 77.8%, pronounced fatigue by 11,1%. Among female, 9.5% noted the absence of fatigue, 61.9% - the presence of fatigue, and 28.6% - pronounced fatigue.
Discussion. Our results regarding the moderate level of asthenia in psychiatry interns coincide with the data of other researchers regarding the increased risk of emotional burnout syndrome among young doctors. As mentioned in a number of studies, training young doctors in practices to cope with the effects of fatigue can help prevent the early development of burnout syndrome. In order to mitigate the signs of fatigue and burnout among medical workers, in particular psychiatric services, it is necessary to develop strategies and programs for the prevention and prevention of the consequences of the psychosocial crisis in the health care system.
Conclusion. All study participants have showed fatigue, which corresponded to a moderate level of asthenia, both among male and female. According to the components of asthenia, it has been established that the level of physical asthenia prevailed over the level of mental asthenia, in all participants of both sexes. According to the level of asthenia and the degree of severity, no statistically significant difference was found between female and male in the sample. The obtained data should be taken into account when conducting early diagnosis, prevention and correction of asthenic manifestations in interns in the specialty «Psychiatry», to prevent the syndrome of professional burnout, in particular in conditions of psychosocial crisis.Актуальність. Астенія (грец. Asthenia – безсилля, слабкість) – психопатологічний стан, що характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, емоційною лабільністю, гіперестезією, порушеннями сну. У популяції частота хронічної форми астенії або синдрому хронічної втоми досягає 2,8%. Стресові навантаження – це повсякденна реальність сучасної людини, зокрема в умовах воєнного конфлікту, психологічних наслідків пандемії COVID-19 тощо. Групою ризику щодо наслідків психосоціальної кризи є медичні працівники, зокрема фахівці психіатричних служб. Проблема астенії у лікарів-інтернів є актуальною, яка потребує подальшого вивчення та вирішення, особливо в умовах психосоціальної кризи.
Метою дослідження є виявлення та оцінка рівня та компонентів астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» в умовах психосоціальної кризи.
Методи. Проведено психодіагностичне дослідження рівня та компонентів астенії у 30 лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» 1-го та 2-го років навчання, за допомогою психометричної шкали оцінки рівня втоми (Fatigue Assessment Scale, FAS).
Результати. Показник астенії серед всієї вибірки вказував на наявність втоми (помірний рівень астенії), і втома спостерігалась як серед чоловіків, так і жінок. У проведеному дослідженні виявлено, що рівень фізичної астенії переважав над рівнем психічної у всієї вибірки, і ця тенденція була помітна як серед чоловіків, так і жінок.
При оцінці ступеня вираженості/рівня астенії виявлено наступне: відсутність астенії спостерігалася серед 10,0% учасників, наявність втоми (легкий або помірний рівень) – 66,7%, а виражена стомлюваність (високий рівень) була наявна серед 23,3% учасників.
Зокрема, відсутність втоми відзначили 11,1% чоловіків, наявність втоми – 77,8%, виражену стомлюваність – 11,1%. Серед жінок 9,5% відзначили відсутність втоми, 61,9% – наявність втоми, а 28,6% – виражену стомлюваність.
Обговорення. Отримані нами результати щодо помірного рівня астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» збігаються з даними інших дослідників щодо підвищеного ризику синдрому емоційного вигорання саме у молодих лікарів. Як згадувалося в низці досліджень, навчання молодих лікарів практикам подолання впливу втоми може допомогти запобігти ранньому формуванню синдрому вигорання. Для пом’якшення ознак втоми та вигорання у медичних працівників, зокрема психіатричних служб, необхідна розробка стратегій та програм профілактики та запобігання наслідків психосоціальної кризи в системі охорони здоров’я.
Висновок. У всіх учасників дослідження виявлена втома, що відповідало помірному рівню астенії, як серед чоловіків, так і жінок. За компонентами астенії встановлено, що рівень фізичної астенії переважав над рівнем психічної, у всіх учасників обох статей. За рівнем астенії та ступенем вираженості не було виявлено статистично значущої відмінності між жінками та чоловіками у вибірці. Отримані дані мають бути враховані при проведенні ранньої діагностики, профілактики та корекції астенічних проявів у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія», для попередження синдрому професійного вигорання, зокрема в умовах психосоціальної кризи