Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Варіанти перебігу тривожно-депресивних розладів з урахуванням сучасного патоморфозу.
Get PDFThis text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online
Патопсихологічні патерни при стрес-асоційованих психологічних порушеннях
Get PDFThis text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online
Психодіагностика у диференційній діагностиці депресивних розладів підліткового та молодого віку
Get PDFOne of the most important problems of clinical psychiatry now is depressive disorders (DD) in adolescents and young adults. They are especially often comorbid with different manifestative features of self-destructive behavior (SDB). Therefore, the intime quality diagnostics and effective treatment of these psychopathological disorders are constantly focused by researchers and require further study.
Objective: to study the clinical features of DD and their comorbidity with other psychopathological disorders in adolescence and young adulthood according to sex, and to determine the effectiveness of psychodiagnostic methods in the diagnostics and treatment of these disorders.
Materials and Methods. There were examined 64 outpatients (15 – 19 years old) in the study: 14 boys (21.9%, mean age – 17.2 ± 1.5) and 50 girls (78.1%, mean age – 16.6 ± 2.1) with DD, according to the ICD-10. The study included a psychodiagnostic exam with the Beck Depression Inventory (BDI), the Drawing test of E. Warthegg (WZT), and the Purpose in Life Test (PIL).
Results. The study identified various types of DD with syndromes comorbidity in the patients. Hystero-depressive syndrome was the most common diagnosis. Girls showed a significant prevalence of these symptoms as well as the depressive-depersonalization/derealization symptom complex, while boys were more likely to have depressive-obsessive and anxiety-depressive syndromes. All examined patients had manifestative features of SDB: suicidal tendencies, suicidal thoughts, and suicidal fantasies. Suicidal thoughts, as well as non-suicidal self-cutting and excoriation in total, were significantly prevalent in girls (p=0.042 and p=0.017).
The results of the BDI scale, as part of the psychodiagnostic study, showed that severe depression was significantly more common in girls compared to boys (p=0.007).
The study conducted the interpretative analyses of an image content and drawing characteristics according to the WZT. Based on the data formalized by the R. Likert scale, the following types of drawings were identified: primitive, narrative and creative. The 'primitive' drawing was the most frequent type in all patients, with a statistically significant prevalence among boys (p=0.047). Girls showed a higher prevalence of 'creative' drawings compared to boys (p=0.044), with a 4.89 times higher frequency.
The results of the PIL test showed that 87.3% of the examined patients had substantially low score of total test index in relation to an average level of normality by sex. And the level of the self-awareness and life meaning averaged 55.1% in boys and only 29.7% in girls, according to the average normative indicators for the test subscales.
Conclusions. The study proved the importance of using the BDI, WZT and PIL tests in the differential diagnostics of DD in adolescents and young adults to define the strategy of pharmacotherapy and psychotherapy for these patients.Однією з найважливіших проблем сучасної клінічної психіатрії є депресивні розлади (ДР) підліткового та молодого віку, які найчастіше мають коморбідне поєднання, насамперед, з проявами саморуйнівної поведінки (СрПв). Саме тому, питання якісної і своєчасної діагностики та ефективного лікування цих психопатологічних порушень постійно перебувають у фокусі наукових досліджень і потребують додаткового вивчення.
Мета: вивчити особливості ДР в підлітковому та молодому віці та їх коморбідність з іншими психопатологічними порушеннями у відповідності до статі, а також визначити ефективність застосування психодіагностичних методів у діагностиці та лікуванні цих порушень.
Матеріали і методи: досліджено 64 амбулаторних пацієнта у віці 15 – 19 років: 14 юнаків (21,9%, середній вік – 17,2±1,5) та 50 дівчат (78,1%, середній вік – 16,6 ±2,1) з ДР, згідно критеріям Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду. Всім учасникам було проведено психодіагностичне дослідження за допомогою опитувальника депресії А. Бека (BDI), проективної методики Е. Вартегга (WZT), та опитувальника «Смисло-життєві орієнтації» (СЖО)
Результати: За результатами дослідження в обстежених було діагностовано різні варіанти ДР з синдромальною коморбідністю. Серед всіх випадків найбільшу кількість склали пацієнти з істеро-депресивний синдромом. Достовірне домінування цієї симптоматики та депресивно-депересоналізаційного/дереалізаційного симптомокомплексу було виявлено у дівчат, тодя як юнакам більш притаманним було формування депресивно-обсесивного та тривожно депресивного синдромів. В усіх обстежених були виявлені певні маніфестні прояви СрПв, а саме, суїцидальні тенденції, суїцидальні думки та суїцидальні фантазії. Суїцидальні думки, а також несуїцидальні самопорізи та екскоріації (у сукупності) як прояв зовнішніх форм аутодеструктивної поведінки достовірно переважали у дівчат (відповідно р=0,042 та р=0,017).
За результатами психодіагностичного дослідження, згідно шкали BDI, тяжкий рівень депресії значно частіше зустрічавсяу дівчат у порівнянні з юнаками (р=0,007).
Інтерпретативний аналіз малюнків обстежених пацієнтів за WZT (змістовність зображення та особливості малювання з використанням шкали Р. Лайкерта як способу формалізації даних) дозволив визначити їх типи: примітивний, сюжетний, творчій. Було виявлено, що найчастіше в цілому зустрічався «примітивний» варіант малюнку зі статистично значущим його переважанням серед юнаків (p=0,047). «Творчі» малюнки з великим переважанням (у 4,89 рази частіше) спостерігалися в дівчат у порівнянні з юнаками (p=0,044).
За результатами тесту СЖО 87,3% обстежених мали занижений загальний показник тесту щодо усередненої норми, відповідно до статі, а рівень самоусвідомлення та розуміння сенсів життя в середньому склала в юнаків 55,1%, а в дівчат – лише 29,7% від усереднених нормативів за окремими субшкалами тесту.
Висновки: Проведене дослідження довело важливість використання тестів BDI, WZT та СЖО у деференційній діагностиці ДР в підлітковому та юнацькому віці задля визначення тактики фармакотерапії та психотерапевтичної роботи з цими пацієнтами
Результати розробки мультимодальної моделі ієрархічних структурно-функціональних патогенетичних ланок розладів психічної сфери внаслідок COVID-19
Get PDFThis text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online
Дистанційна підтримка на фронті стресу: подолання тривоги та депресії в умовах війни в Україні
Get PDFThis text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online
Мігрень і сон. Як формується їх взаємозв’язок?
Get PDFActuality: Many patients with migraines note that sleep significantly impacts the course of their disease. Clinicians and epidemiological studies have recognized the association between migraine and sleep disorders for centuries. Nevertheless, the exact nature of this connection and the underlying mechanisms remain not fully understood.
Methods: 64 patients with migraine were examined, and the relationship between migraine attacks and sleep was evaluated. An analysis of the potential pathophysiological mechanisms that link migraine and sleep was carried out based on the analysis of publications, followed by the formulation of the main approaches regarding the possibilities of using this in daily clinical practice.
Results and Discussion: Only 31.2% of migraine sufferers were delighted with their sleep quality. Among patients with chronic migraine, only 7.7% were delighted with their sleep quality. Migraine patients noted the following sleep disturbances: insufficient duration, dissatisfaction with sleep, difficulty falling asleep, nightmares, and daytime sleepiness. 32.8% of migraine sufferers noted sleep disturbance as one of the triggers that provoke migraine attacks. Recent biochemical and neuroimaging studies have identified central nervous system structures and neurotransmitters involved in the pathophysiology of migraine, as well as important for regulating standard sleep architecture, suggesting a possible causal role in the pathogenesis of both disorders of the dysregulation of these shared networks. Dysfunction of the hypothalamus and thalamocortical networks, as well as the glymphatic system, may be the main common areas involved in the pathological mechanisms of migraine and sleep disorders. Based on the analysis, 10 points were proposed that can help in everyday clinical practice.
Conclusion: Sleep disorders and migraines are pathogenetically related and, therefore, are prevalent comorbid diseases. The current understanding of the neurobiological mechanisms underlying the comorbidity of migraine with sleep disorders still needs to be improved. However, it can be assumed that both pathogenes are based on the dysfunction of the hypothalamus and thalamocortical networks and the work of the glymphatic system. Routine assessment of the presence of complaints of sleep disturbances in patients with migraine and the use of specific pharmacological and non-pharmacological methods of treatment of sleep disturbances would be appropriate, as it may have a positive effect on reducing the burden of migraine.Актуальність: Багато пацієнтів, які хворіють на мігрень, відмічають що сон має значний вплив на перебіг їхнього захворювання. Наявність зв’язку між мігренню та розладами сну вже століттями визнається клініцистами та епідеміологічними дослідженнями. Тим не менш, точна природа цього зв’язку, механізми, що лежать в основі залишаються не зовсім зрозумілими.
Методи: Обстежено 64 пацієнти з мігренню, та оцінено взаємозв’язок між нападами мігрені і сну. Проведено аналіз потенційних патофізіологічних механізмів, які пов’язують мігрень і сон на основі аналізу публікацій з подальшим формулюванням основних підходів, щодо можливостей використання цього в щоденній клінічній практиці.
Результати і обговорення: Лише 31,2% хворих на мігрень були повністю задоволені своєю якістю сну. Серед хворих на хронічну мігрень лише 7,7% були повністю задоволені своєю якістю сну. Хворі на мігрень відмічали такі порушення сну: недостатню тривалість, незадоволеність сном, важкість засинання, нічні кошмари, наявність денної сонливості. 32,8% хворих на мігрень відзначали порушення сну, як один з тригерів, що провокує мігренозні напади. Останні біохімічні та нейровізуалізаційні дослідження виявили структури центральної нервової системи та нейромедіатори, залучені в патофізіологію мігрені, а також важливі для регуляції нормальної архітектури сну, що свідчить про можливу причинну роль у патогенезі обох розладів дисрегуляції цих спільних нетворків. Дисфункція роботи гіпоталамуса та стовбурово-кортикальних мереж, а також глімфатична система можуть бути основними спільними ділянками, що залучені в патологічні механізми мігрені та порушень сну. На основі проведеного аналізу було запропоновано 10 пунктів, які можуть допомогти в буденній клінічній практиці.
Висновок: Порушення сну та мігрень пов’язані між собою патогенетично і тому є дуже поширеними коморбідними захворюваннями. Сучасне розуміння нейробіологічних механізмів, що лежать в основі коморбідності мігрені із розладами сну, все ще є досить обмеженим, проте, можна припустити, що в основі патогенезу обох проявляється дисфункція роботи гіпоталамуса та стовбурово-кортикальних мереж, а також робота глімфатичної системи. Рутинна оцінка наявності скарг на порушення сну у пацієнтів з мігренню та застосування специфічних фармакологічних і немедикаментозних методів лікування порушень сну буде доцільним, оскільки може позитивно повпливати на зменшення тягаря мігрені
Перебіг горювання при різних типах втрат в умовах війни: протокол дослідницького проєкту «Фенікс»: досвід реалізації залучення респондентів
Get PDFThis text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.
Abstract. The topic of grief after the loss of a loved one becomes especially relevant in times of war. New revisions of the classifications used in psychiatry contain codes for both normal and pathological grief. However, the diagnostic criteria in different classifications are slightly different. Therefore, it is important to study the course of grief in the context of war realities. The abstract presents a research protocol for studying the course of grief after the loss of a loved one in the context of wartime, describes the challenges during the process of engaging respondents and ways to solve them by the research team.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online.
Анотація. Тема переживання горя після втрати близької людини набуває особливої актуальності у часи війни. У контексті включення до нових переглядів класифікацій хвороб, якими користуються у психіатрії, нозологічних одиниць на позначення патологічного горювання та наявності відмінностей у діагностичних критеріях різних класифікацій, важливим є дослідження перебігу горювання в умовах реалій триваючої війни для визначення оптимального за змістом та інтенсивністю обсягу надання допомоги. У тезах представлений протокол дослідження перебігу горювання після втрати близької людини в контексті воєнного часу, описано виклики під час процесу залучення респондентів та шляхи їх вирішення дослідницькою командою
Посттравматичний стресовий розлад і нейрофідбек: оцінка ефективності терапії серед українських військовослужбовців
Get PDFRelevance
Post-traumatic stress disorder (PTSD) is a serious mental illness that often occurs in people who have experienced traumatic events, especially in the military who have participated in combat. PTSD is accompanied by symptoms such as anxiety, depression, intrusive memories, and emotional instability, and can significantly reduce the quality of life of patients. Traditional treatments, such as medication and psychotherapy, are often not effective enough or cause side effects, prompting the search for alternative approaches.
One of the most promising methods is neurofeedback, an innovative approach aimed at improving self-regulation of brain activity through monitoring and training of brain waves. Neurofeedback allows patients with PTSD to learn to control their psycho-emotional states, reduce stress and improve concentration. This method is especially important for the military, who often experience PTSD after combat. In combination with medication therapy, neurofeedback enhances the effectiveness of treatment, promoting long-term positive changes and improving the quality of life of patients, making it an important tool in rehabilitation.
Aims. To evaluate the effectiveness of neurofeedback in reducing PTSD and anxiety symptoms in Ukrainian military personnel, as well as to study the impact of this therapy on the psychoemotional state and quality of life of patients.
Materials and methods. The study involved 55 servicemen aged 19-65 years who suffered from PTSD. The PCL-M questionnaire and the SUDS scale for stress level were used to assess the condition. All patients underwent neurofeedback therapy with brain activity monitoring using EEG from the Callibri technology unit. The data were analysed to identify the relationship between PTSD symptoms and changes in brain activity.
Results. Neurofeedback therapy showed an average reduction in PTSD symptoms by 7.67 points on the PCL-M scale. 65% of patients had an improvement of more than 5 points, and 15% had minor changes. The level of stress decreased by 2.14 points on the SUDS scale, with 70% of patients showing a reduction of 2 points or more. EEG showed slight changes in brain activity (+0.25 points). 5% of patients had a slight worsening of symptoms, which emphasises the importance of an individual approach to therapy.
Conclusion. Our study confirmed the promise of neurofeedback in the treatment of military personnel suffering from PTSD, demonstrating a significant improvement in the psychoemotional state of patients and a reduction in symptoms and stress levels. However, some individual variations in response to therapy have been reported, including a slight worsening of the condition in some cases. The uniqueness of our study lies in the focus on military personnel from Ukraine, which adds context to the evaluation of the effectiveness of neurofeedback in an active conflict setting. This underscores the need for further research to examine the long-term effects of the therapy and its adaptation to chronic stress, using a larger sample of patients and longer periods of therapy.Актуальність. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є серйозним психічним захворюванням, яке часто виникає у людей, що пережили травматичні події, особливо у військових, які брали участь у бойових діях. ПТСР супроводжується такими симптомами, як тривожність, депресія, нав'язливі спогади, емоційна нестабільність, і може суттєво знижувати якість життя пацієнтів. Традиційні методи лікування, зокрема медикаментозна терапія і психотерапія, часто виявляються недостатньо ефективними або викликають побічні ефекти, що підштовхує до пошуку альтернативних підходів.
Одним із перспективних методів є нейрофідбек — інноваційний підхід, який спрямований на покращення саморегуляції мозкової активності через моніторинг і тренування мозкових хвиль. Нейрофідбек дозволяє пацієнтам з ПТСР навчитися контролювати свої психоемоційні стани, знижувати рівень стресу та покращувати концентрацію. Особливо важливий цей метод для військових, які часто стикаються з ПТСР після бойових дій. В поєднанні з медикаментозною терапією, нейрофідбек підсилює ефективність лікування, сприяючи довготривалим позитивним змінам і підвищенню якості життя пацієнтів, що робить його важливим інструментом у реабілітації.
Мета роботи. Оцінити ефективність нейрофідбеку для зменшення симптомів ПТСР та тривожності у військовослужбовців України, а також вивчити вплив даної терапії на психоемоційний стан і якість життя пацієнтів.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 55 військовослужбовців віком 19–65 років, які страждали на ПТСР. Для оцінки стану використовували опитувальник PCL-M та шкалу SUDS для рівня стресу. Усі пацієнти пройшли нейрофідбек-терапію з моніторингом мозкової активності за допомогою ЕЕГ від технологічної установки Callibri. Дані аналізувалися для виявлення взаємозв'язку між симптомами ПТСР і змінами мозкової активності.
Результати. Нейрофідбек-терапія показала в середньому зниження симптомів ПТСР на 7.67 балів за шкалою PCL-M. 65% пацієнтів мали покращення більше ніж на 5 балів, а 15% — незначні зміни. Рівень стресу знизився на 2.14 бали за шкалою SUDS, при цьому 70% пацієнтів показали зниження стресу на 2 бали і більше. ЕЕГ показало незначні зміни мозкової активності (+0.25 бала). 5% пацієнтів мали незначне погіршення симптомів, що підкреслює важливість індивідуального підходу в терапії.
Висновки. Наше дослідження підтвердило перспективність нейрофідбеку в терапії військовослужбовців, які страждають на ПТСР, демонструючи значне покращення психоемоційного стану пацієнтів і зниження симптомів та рівня стресу. Однак було зафіксовано деякі індивідуальні варіації в реакції на терапію, включаючи незначне погіршення стану в окремих випадках. Унікальність нашого дослідження полягає у фокусі на військових з України, що додає контекст для оцінки ефективності нейрофідбеку в умовах активного конфлікту. Це підкреслює необхідність подальших досліджень, спрямованих на вивчення довготривалих ефектів терапії та її адаптації до умов хронічного стресу, з залученням більшої вибірки пацієнтів та триваліших періодів терапії
Особливості розвитку розладів, пов’язаних зі стресом із супутніми порушеннями сну внаслідок військових подій
Get PDFThe aim of this study was to assess the features of the development of stress-related with concomitant sleep disorders as a result of military events, by comparing the indicators in groups according to the level of manifestation of post-traumatic symptoms and determining the relationships according to the indicators of the results of diagnostic scales. The study data included Ukrainian-language: demographic data, Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9), Generalized Anxiety Disorder Questionnaire-7 (GAD-7), PTSD Symptom Checklist for DSM-5 (PCL-5), Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire (PSQQ), Toronto Alexithymia Scale (TAS-26) and Quality of Life Scale edited by Prof. Chaban (CQLS). Statistical analysis includes descriptive statistics and Pearson correlation, which was carried out using SPSS Statistics 23.0 software.
The study population consists (N=111, women (76.5%) and men (23.5%)). Strong, significant positive associations were found between all scale scores, including: PTSD, depression, anxiety, alexithymia, sleep and subjective quality disorders, latency, duration, daytime functioning disorders, and treatment (p > 0.001). In addition to treatment scores with anxiety, sleep latency, and duration (p>0.01). Strong negative correlations were found between the quality of life scores and other scores (p > 0.001), latency (p > 0.01), and sleep duration, and daytime functioning disorders and age (p > 0.05). Consequently, significant associations were found between higher rates of sleep disturbance and symptoms of PTSD, anxiety, depression, alexithymia, and poor quality of life.Метою даного дослідження було оцінити особливості розвитку розладів, специфічно пов’язаних зі стресом із супутніми порушеннями сну, внаслідок військових подій, шляхом порівняння показників у групах за рівнем прояву посттравматичних симптомів та визначення взаємозв’язків за показниками результатів діагностичних шкал. Дані дослідження включали україномовні: демографічні дані, Опитувальник Здоров’я Пацієнта-9 (PHQ-9), Опитувальник Генералізованого Тривожного Розладу-7 (GAD-7), Контрольний Список Симптомів ПТСР для DSM-5 (PCL-5), Піттсбурзький Опитувальник Якості Сну (PSQQ), Торонтська Шкала Алекситимії (TAS-26) і Шкала Якості Життя за ред. Проф. Чабана (CQLS). Статистичний аналіз включає методи описової статистики та кореляції Пірсона, який було проведено за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics 23.0.
До досліджуваної популяції (N=111) увійшли жінки (76,5%) і чоловіки (23,5%) з розладами сну після перенесеного травматичного стресу. Сильні, значущі позитивні зв’язки були виявлені між усіма показниками шкал, зокрема: ПТСР, депресією, тривожністю, алекситимією, порушеннями сну та суб’єктивної якості, латентністю, тривалістю, порушенням денного функціонування та лікуванням (p > 0,001). Крім показників лікування з тривогою, латентністю сну та тривалістю (p>0,01). Виявлено негативно сильні кореляції між результатами рівня якості життя та іншими показниками (p > 0,001), латентністю (p > 0,01) і тривалістю сну та порушенням денної життєдіяльності і віком (p > 0,05). Отже, значні зв’язки були виявлені між вищими показниками порушень сну та симптомами ПТСР, тривожності, депресії, алекситимії та низькою якістю життя
Психологічна допомога неврологічному хворому. Практичний досвід під час війни
Get PDF This text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.
In the article, the author emphasizes the role of psychological intervention in the treatment of neurological patients. He notes that the psychologist helps the doctor to implement an individual approach to the patient by assessing his mental state, features of the course of the disease. In addition, the advantage of the psychologist's actions in the modern clinic is the joint, coordinated actions of the interdisciplinary team during the treatment and rehabilitation of the patient, which contribute to the most complete recovery. The article focuses on the fact that military actions and psycho-traumatic consequences of the war undoubtedly only contributed to the spread of neurological, in particular, vascular diseases. There are studies that prove a direct link between stress and hypertension, between stress and cardiovascular diseases, which are the main causes of neurological diseases.
The attention of the author of the article was focused on helping patients with cerebrovascular diseases, as they make up the largest part of neurological patients (about 60%). And psychological help after a stroke is provided by the National Program of Medical Guarantees.
Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online.
У статті автор підкреслює роль психологічного втручання в лікування неврологічних хворих. Зазначає, що психолог допомагає лікарю запровадити індивідуальний підхід до пацієнта, оцінивши його психічний стан, особливості перебігу хвороби. Крім того, перевагою дій психолога в сучасній клініці є спільні, узгоджені дії міждисциплінарної команди під час лікування та реабілітації пацієнта, які сприяють найбільш повному відновленню. В статті акцентовано увагу на тому, що військові дії та психотравмуючі наслідки війни безперечно тільки сприяли поширенню неврологічних, зокрема, судинних захворювань. Є дослідження, які доводять прямий зв’язок між стресом та артеріальною гіпертензією, між стресом та серцево-судинними захворюваннями, які є основними причинами неврологічних захворювань.
Увага автора статті була зосереджена на допомозі пацієнтам з цереброваскулярними захворюваннями, так як вони становлять найбільшу частину неврологічних хворих (близько 60%). А психологічна допомога після інсульту передбачена Національною програмою медичних гарантій