Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Вторинна травматизація психологів, які працюють зі свідками психотравмуючих подій: огляд літератури
The article presents a review of previous studies focusing on the appearance of symptoms of post-traumatic stress disorder (PTSD) among psychotherapists working with individuals who have psychotraumatic experiences. The impact of psychotrauma on specialist’s mental health is determined not by a single therapeutic session frequently, but rather by the specialist's reaction and perception of interactions with patients. Personal involvement in the patient’s traumatic experience could lead to secondary trauma and PTSD symptoms manifestation. Thus, psychotherapists who have personal experience of surviving traumatic event are more prone to secondary traumatization and PTSD working with victims due to the nature of empathy. However, high internal motivation, the adaptation ability, professional experience, strong relations with colleagues, as well as a sense of contribution importance are reducing the risk of traumatisation and lead to successful work performance. The article highlights a number of factors that both increase and decrease the likelihood of secondary trauma and PTSD, including self traumatic experience, personal motivation, work conditions, and social resources.Стаття представляє огляд попередніх досліджень, що фокусуються на виявленні симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед психотерапевтів, зайнятих терапією індивідуумів, які зазнали психотравмуючого досвіду. Слід зазначити, що вплив психотравми на стан фахівців часто обумовлений не окремою терапевтичною сесією, а скоріше реакцією і сприйняттям спеціаліста на взаємодії з клієнтами. Особисте залучення фахівця в травматичний досвід пацієнтів може призвести до розвитку вторинної травматизації, та симптомів ПТСР. Важливо, що психотерапевти, які мають особистий досвід переживання психотравмуючої події, більш схильні до вторинної травматизації та ПТСР при роботі з постраждалими через особливості емпатії. Однак висока внутрішня мотивація, здатність до адаптації, професійний досвід, ресурсні взаємини з колегами, а також відчуття важливості своєї діяльності сприяють зниженню ризику травмування та успішному здійсненню роботи. Стаття підкреслює низку чинників, які як підвищують, так і знижують ймовірність вторинної травматизації і ПТСР, включаючи власний психотравматичний досвід, рівень мотивації, умови праці та соціальні ресурси
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і супутні з ним депресивні симптоми в осіб з регіонів, що значно постраждали від агресії РФ
Abstract
Post-traumatic stress disorder (PTSD) is a chronic mental disorder that leads to a decrease in the quality of life and an increase in the economic burden. Exposure to traumatic stress is the main trigger for the development of PTSD. PTSD is a significant challenge for mental health both during and after wars..
PTSD prevalence among residents of the de-occupied and heavily war-affected communities of Chernihiv, Kharkiv, Dnipro and Sumy oblast was analyzed; the risk of concomitant depression symptoms was assessed.
PTSD average prevalence among the regions heavily affected by the Russian aggression was 27.4%. Young people at the age of 18-29 appeared the most susceptible to PTSD and demonstrated a prevalence of PTSD signs of 32.6%. Detected PTSD in the vast majority of cases was accompanied by the signs of depression. Clinical PTSD signs increased the risk of depression disorders 15 times.
Keywords: post-traumatic stress disorder (PTSD), screening, full-scale invasion, depressive symptoms, depressive disorders, civilian population, psychotraumatic factors, full-scale russian aggression, prolonged war, comorbidity, diagnostic questionnaires.Анотація
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – хронічний психічний розлад, що призводить до зниження якості життя та зростання економічного тягаря. Вплив травматичного стресу є провідним тригером розвитку ПТСР.
Досліджено поширеність ПТСР серед цивільного населення деокупованих та постраждалих від бойових дій регіонів Чернігівської, Харківської, Дніпропетровської та Сумської області, оцінений ризик розвитку супутніх депресивних симптомів у пацієнтів з ознаками ПТСР.
Середня поширеність ознак ПТСР у регіонах України, які серйозно постраждали і продовжують страждати від російської агресії становить 24,7%. Найуразливішими до ПТСР виявилися молоді люди - у віці 18-29 років поширеність клінічних проявів ПТСР становила 32,6%. Ознаки ПТСР у переважній більшості випадків супроводжувались депресивними проявами. Наявність клінічних ознак ПТСР у понад 15 разів підвищує ризик депресивних розладів.  
Когнітивні моделі порушень сну у пацієнтів з соматоформними розладами
Тези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Особливості циркадної регуляції при тривожних розладах
Тези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Психологічні складові проблеми професійної комунікації у ситуації повідомлення діагнозу та несприятливих новин
Establishing and delivering diagnosis in medical practice is a common and mandatory component of a doctor's professional activity. Along with this, a number of diagnoses characterized by an unfavorable prognosis for life can cause significant changes in the patient's mental health, so informing the patient can become a difficult task.
A qualitative analysis of doctor-patient communication about life-threatening diseases was carried out and the main psychological problems that arise during such communication were determined.
The main negative expectations of doctors in the situation delivering bad news are: intense negative emotions in patient; the possibility development of mental disorders in the patient; projecting negative emotions on the doctor who reported the news; complication of further communication with the patient in connection with the growth of mental distress; discomfort when answering "uncomfortable questions"; responsibility imbalance.
Improving the professional communication of doctors can be provided by increasing knowledge in clinical psychology, communication skills. But also important is psychological state and dynamics of the doctor's own experiences during reporting a diagnosis, self-observation, reflection and psychological self-help skills, are also an important component.
Key words: doctors, medical communication, communicative competence, delivering bad news, SPIKES, professional stress, oncology, psycho-oncology, cancer patients.Встановлення та повідомлення діагнозу у медичній практиці є звичною і обов’язковою складовою професійної діяльності лікаря. Поряд з цим, ряд діагнозів, що характеризують несприятливим для життя прогнозом, можуть викликати значні зміни психічного здоровя пацієнта, тому інформування хворого може ставати складною задачею.
На основі змістовного аналізу психологічної складової кейсів професійної взаємодії лікарів з пацієнтами щодо повідомлення загрозливого для життя діагнозу було визначено основні психологічні проблеми, які виникають під час комунікації.
Основними негативними очікуванням лікарів у ситуації повідомлення діагнозу та несприятливих новин є: інтенсивні негативні емоції у пацієнта у відповідь на повідомлення; можливість розвитку психічних розладів у пацієнта у відповідь на повідомлення діагнозу та несприятливих новин; проектування негативних емоцій на лікаря, що повідомив новину; ускладнення подальшої комунікації з пацієнтом у зв’язку зі зростанням психічного дистресу; дискомфорт при відповіді на «незручні питання»; дисбаланс відповідальності.
Покращення професійної комунікації лікарів може бути здійснений на основі зростання знань з клінічної психології, навиків комунікації, але також важливою складовою виступає психологічний стан та динаміка переживань самого лікаря в процесі повідомлення діагнозу, що потребує розвитку навиків самоспостереження, рефлексії та психологічної самодопомоги.
Ключові слова: лікарі, медична комунікація, комунікативні компетентності, повідомлення діагнозу, SPIKES, професійний стрес, онкологія, психоонкологія, онкопацієнти.
Система соціально-психологічгого супроводу людей, що зазнали наслідків травм війни
The relevance of this article is driven by the social situation that has emerged in Ukrainian society amidst Russian aggression and full-scale war, necessitating the resolution of pressing issues faced by the most vulnerable segments of the population. This paper analyzes and examines modern approaches and peculiarities of implementing the social-psychological support system for war-affected vulnerable populations in Ukraine, as well as providing assistance to combatants of the Armed Forces of Ukraine. The main directions of social-psychological work with this category of citizens are outlined with the aim of overcoming the negative impacts of war. Examples of successful implementation of the social-psychological support system by the public organization "Kharkiv City Association of Afghanistan Veterans (Internationalist Warriors)" are provided, utilizing methods such as engaging veterans in social activities and «helping for self-help» with a focus on the post-traumatic growth of the affected individuals.
Актуальність даної статті обумовлена соціальною ситуацією яка склалася в українському суспільстві в умовах російської агресії та повномасштабної війни, необхідністю вирішення актуальних питань найбільш уразливих верств населення. У даній роботі проаналізовано та розглянуто сучасні підходи та особливості застосування системи соціально-психологічного супроводу постраждалих від війни вразливих верств населення України, а також надання допомоги учасникам бойових дій (комбатантам) Збройних Сил України. Позначені основні напрями соціально-психологічної роботи з цією категорією громадян, з метою подолання негативних впливів війни. Наведені приклади успішного застосування системи соціально-психологічного супроводу громадською організацією «Харківська міська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)» за допомогою таких методів, як залучення ветеранів до соціальної активності, «допомога заради самодопомоги» з акцентом на посттравматичному зростанні постраждалих
Посттравматичний стресовий розлад після перенесеної акубаротравми: клінічний випадок
Abstract. The article describes a clinical case of post-traumatic stress disorder and features of its course caused by a mine-explosive injury, diagnosis and treatment of this disease. On the basis of the patient's complaints, medical history, neurological and mental status data, as well as the results of a neurophysiological and neuropsychological examination, it was found that after the last treatment, for a period of 2 months, the patient's condition worsened: complaints of intense emotional fluctuations, manifested by anxiety, sleep disorders and logoneurosis (suffocation) became permanent, increased excitement was maintained both during sleep and during wakefulness. At the same time, clonic jerks of the right arm and left leg, which sometimes had the appearance of tonic-clonic seizures, were added to the general symptoms of PTSD (flashbacks, overwhelming memories with nightmare dreams, and avoidance of crowds). Physiological manifestations of asthenic syndrome were characterized by pain in the region of the heart, constant fluctuations in pressure.
In addition, a relaxation technique using binaural sounds and photostimulation is proposed as a natural positive stimulation of the senses (sight and hearing) to increase the production of "hormones of happiness". After conducting several sessions of audiovisual stimulation, positive dynamics were observed in the form of improved sleep and a reduction in the high level of stuttering. After the session, the patient felt more relaxed and was able to effectively discuss personal problems with the doctor. A relaxation methodology using the "Photosonix Nova Pro 100 Mind Machine" device is proposed, which provides an incomparable opportunity to control the psycho-emotional state of the patient.Анотація. У статті описано клінічний випадок посттравматичного стресового розладу та особливості його перебігу, зумовлені мінно-вибуховою травмою, діагностику та лікування цього захворювання. На підставі скарг хворого, анамнезу захворювання, даних неврологічного, психічного статусу, а також результатів нейрофізіологічного та нейропсихологічного обстеження виявлено, що після останнього лікування, терміном 2 місяці, стан пацієнта погіршився: скарги на інтенсивно-виражені емоційні коливання, які проявлялись тривожністю, розладами сну та логоневрозом (затинанням) стали постійними, підвищена збудженість утримувалась як під час сну, так і під час неспання. Водночас до загальної симптоматики ПТСР (флешбеки, нахлинаючі спогади із кошмарними сновидіннями та уникнення скупчення людей) долучились клонічні посмикування правої руки та лівої ноги, які іноді мали вигляд тонікоклонічних судом. Фізіологічні прояви астенічного синдрому характеризувались біллю в області серця, постійним коливанням тиску. Запропоновано додатково методику релаксації з використанням бінауральних звуків і фотостимуляцію як природню позитивну стимуляцію органів чуття (зору та слуху) для збільшення вироблення «гормонів щастя». Після проведення кількох сеансів аудіовізуальної стимуляції спостерігалась позитивна динаміка у вигляді налагодження сну, зменшення високого рівня заїкуватості. Після сеансу пацієнт почувався більш розкутим, був здатний до ефективного обговорення особистих проблем з лікарем. Запропоновано релакс-методику з використанням приладу «Майндмашина Photosonix Nova Pro 100», яка дає ні з чим незрівнянну можливість контролювати психоемоційний стан пацієнта
Використання соціальних мереж підлітками: потенційний вплив на психіку і поведінку
Actuality. The growing use of social networks forces us to pay attention to their impact on the mental health of children and adolescents. Excessive use can cause a variety of problems, such as mood disorders, social comparison, anxiety disorders, eating disorders, alcohol use, self-harm, and cyberbullying. There is a need to develop effective strategies for preventing and treating these problematic phenomena. Work to prevent these problems includes developing strategies for parents, teachers and other adults to educate children about social media use. This can include limiting the time spent on social media, educating about online safety, and encouraging healthy online habits.
The work aimed to analyze the potential hazards associated with the excessive use of social media among secondary school students. Additionally, the research aimed to identify any potential risks and problems that may arise as a result of their online behavior.
Materials and methods. We interviewed 41 schoolchildren aged 12 to 16 (39% boys and 61% girls) who participated in the survey to determine their online habits and mental health status.
Results. Almost every fourth teenager notes that he spends more time on the Internet than he would like. More than 70% of respondents may neglect household chores or studies to spend more time online; 26.8% always or often prefer being online to communicating with loved ones. It is noteworthy that 17.1% had suicidal thoughts. The model that included age, presence of panic attacks, and presence of family dissatisfaction with excessive Internet use had the best predictive power for predicting suicidal thoughts and tendencies, for which the AUC was 0.947 (95% CI 0.829–0.993). The sensitivity of the obtained model was 85.71%, specificity - 91.18%.
Conclusions. Thus, the presence of panic attacks in the past increases by 211.75 (95% CI 3.17–14165.93) times the chances of suicidal thoughts and tendencies, the presence of relatives' dissatisfaction with excessive use of the Internet by 9.5 (95% CI 1, 27 – 71.27) times, and the increase in age – 5.95 (95% CI 1.42 – 24.94) times.Актуальність. Зростаюче користування соціальними мережами змушує звернути увагу на їх вплив на психічне здоров'я дітей та підлітків. Надмірне користування може викликати різноманітні проблеми, такі як розлади настрою, соціальне порівняння, тривожні розлади, розлади харчування, вживання алкоголю, самоушкодження та кіберзалякування. Наразі існує потреба у розробці ефективних стратегій для попередження та лікування цих проблемних явищ. Робота над запобіганням цим проблемам включає в себе розробку стратегій для батьків, учителів та інших дорослих з метою виховання дітей у використанні соціальних мереж. Це може включати обмеження часу, витраченого на соціальні мережі, освіту щодо безпеки в Інтернеті та стимулювання здорових звичок в Інтернеті.
Метою роботи було проведення аналіз у небезпек, які пов'язані із застосуванням соціальних медіа серед здобувачів середньої освіти та визначити потенційні ризики та проблеми, що виникають при їх надмірному використанні.
Матеріали та методи: Було проведено опитування 41 школярів віком 12–16 років (39% хлопчиків та 61% дівчат) з визначенням їх онлайн-поведінки та психічного здоров'я.
Результати. Майже кожен четвертий підліток відмічає, що проводить в інтернеті більше часу, ніж того хотів би. Більше 70% опитаних можуть нехтувати домашніми справами або навчанням, щоб проводити більше часу в мережі; 26,8% завжди або часто надають перевагу перебуванню в мережі, аніж спілкуванню з близькими. Звертає увагу, що 17,1% мали суїцідальні думки. Найкращою прогностичною здатністю передбачати суїцидальні думки та тенденції мала модель, яка включала вік, наявність панічних атак та наявність незадоволення близьких з приводу надмірного використання інтернету, для якої AUC становила 0,947 (95% ДІ 0,829–0,993). Чутливість отриманої моделі склала 85,71%, специфічність - 91,18%.
Висновки. Таким чином наявність панічних атак в минулому збільшує в 211,75 (95% ДІ 3,17–14165,93) рази шанси суїцидальних думок та тенденцій, наявність незадоволення близьких з приводу надмірного використання інтернету – в 9,5 (95% ДІ 1,27 – 71,27) рази, а зростання віку – в 5,95 (95% ДІ 1,42 – 24,94) раз
Аналіз ЕЕГ-характеристик пароксизмальних функціональних розладів, асоційованих із бойовим стресом
This text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online