Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Коли норми руйнуються: девіантна поведінка населення під час війни в Україні: Дослідження впливу війни на девіантну поведінку українського населення та можливі шляхи профілактики через психологічну корекцію та соціальні програми
Get PDFIn the article "Deviant Behavior of the Population During the War in Ukraine," the socio-psychological consequences of the war for the country's citizens are explored. Specifically, the impact of combat operations and constant stress on the population's behavior is analyzed, highlighting the increase in aggression, crime, substance abuse, suicidal tendencies, and looting. Special attention is given to the role of the media in shaping a negative emotional background and exacerbating deviant behavior. Methods of psychological correction are considered, as well as the application of the international mhGAP intervention guide to provide psychosocial assistance in situations with limited access to psychiatric services.У статті "Девіантна поведінка населення під час війни в Україні" досліджуються соціально-психологічні наслідки війни для громадян країни. Зокрема, аналізується вплив бойових дій та постійного стресу на поведінку населення, зростання рівня агресії, злочинності, наркоманії, суїцидальних тенденцій і мародерства. Особлива увага приділяється ролі засобів масової інформації у формуванні негативного емоційного фону та поглибленні девіантних форм поведінки. Розглянуто методи психологічної корекції, а також застосування міжнародного посібника mhGAP для надання психосоціальної допомоги в умовах обмеженого доступу до психіатричних послуг
Професійне вигорання медичних працівників в умовах війни: історичний аналіз, сучасні дослідження та авторське визначення
Get PDFRelevance
Professional burnout among medical workers is an urgent problem in the modern healthcare system, especially in Ukraine, where medical professionals operate under conditions of military conflict. Constant stress, high demands on work quality, limited resources, and extreme conditions significantly increase the risk of emotional and physical exhaustion. Burnout affects not only the well-being of the medical staff but also the quality of medical care provided to the population. The increasing cases of burnout among medical workers during wartime underscore the necessity for an in-depth study of this phenomenon and the development of effective strategies for its prevention and mitigation.
Aim
The aim of this article is to conduct a historical analysis of the formation of the concept of "professional burnout" among medical workers, provide a critical review of current research and gaps in the study of this phenomenon, and develop an author's definition of professional burnout in the context of medical workers operating in wartime conditions.
Materials and Methods
To achieve the research goal, a qualitative and quantitative content analysis of scientific literature dedicated to professional burnout among medical workers in wartime conditions was conducted. Literature searches were performed using international databases such as PubMed, CrossRef, Web of Science, and Google Scholar, covering the last 15 years (2008–2023). Based on the obtained data, an author's definition of professional burnout for medical workers in wartime conditions was developed.
Conclusions
The conducted analysis demonstrated that professional burnout is a complex, multidimensional phenomenon that manifests particularly acutely among medical workers during wartime. The historical development of the burnout concept reflects a shift from an individual to a systemic approach, emphasizing organizational and systemic factors. An author's definition of professional burnout among medical workers in wartime conditions has been proposed, which takes into account the specific stress factors characteristic of this group. It has been determined that effective strategies for the prevention and overcoming of burnout should be based on a comprehensive approach, combining individual and organizational interventions. The necessity for further research in this field is urgent, especially considering the cultural and contextual peculiarities of medical workers' activities in conditions of military conflict.
Актуальність
Професійне вигорання серед медичних працівників є нагальною проблемою сучасної системи охорони здоров'я, особливо в Україні, де медики працюють в умовах військового конфлікту. Постійний стрес, високі вимоги до якості роботи, обмежені ресурси та екстремальні умови значно підвищують ризик емоційного та фізичного виснаження. Вигорання впливає не лише на добробут самих медиків, але й на якість медичної допомоги, що надається населенню. Зростання випадків вигорання серед медичних працівників в умовах війни підкреслює необхідність глибокого вивчення цього феномену та розробки ефективних стратегій профілактики і подолання.
Мета
Метою статті є проведення історичного аналізу формування поняття "професійне вигорання" серед медичних працівників, критичний огляд сучасних досліджень та прогалин у вивченні цього явища, а також розробка авторського визначення професійного вигорання в контексті медичних працівників, які працюють в умовах війни.
Матеріали та методи
Для досягнення мети дослідження було проведено якісний та кількісний контент-аналіз наукової літератури, присвяченої професійному вигоранню серед медичних працівників в умовах війни. Пошук літератури здійснювався з використанням міжнародних баз даних, таких як PubMed, CrossRef, Web of Science та Google Scholar, за період останніх 15 років (2008–2023 роки). На основі отриманих даних розроблено авторське визначення професійного вигорання для медичних працівників в умовах війни.
Висновки
Проведений аналіз показав, що професійне вигорання є складним багатовимірним феноменом, який особливо гостро проявляється серед медичних працівників в умовах війни. Історичний розвиток поняття вигорання відображає перехід від індивідуального до системного підходу, з акцентом на організаційних та системних чинниках. Запропоновано авторське визначення професійного вигорання медичних працівників в умовах війни, яке враховує специфічні стресові фактори, характерні для цієї групи. Визначено, що ефективні стратегії профілактики та подолання вигорання повинні базуватися на комплексному підході, поєднуючи індивідуальні та організаційні інтервенції. Необхідність подальших досліджень у цій галузі є нагальною, особливо з урахуванням культурних та контекстуальних особливостей роботи медиків в умовах військового конфлікту
Когнітивні порушення у постраждалих від агресії РФ, на тлі посттравматичного стресового розладу (ПТСР)
Get PDFAbstract
Among the numerous manifestations of PTSD, there are, in particular, cognitive impairments. They significantly worsen the course of PTSD and the quality of life in patients, and also reduce the probability of overcoming psychotrauma.
We analyzed cognitive disorders prevalence among the civilian population of the de-occupied and affected by the full-scale Russian invasion communities of Chernihiv, Sumy, Dnipropetrovsk and Kharkiv regions.
Cognitive disorders were much more common among PTSD patients (OR 4.0) and were more characteristic for women over 41 (OR 7.5 -7.7). Such PTSD sequences can lead to a substantial workability decrease, especially regarding qualified work.
Thus, the analysis of the cognitive disorders prevalence in patients with PTSD lays the foundation for determining the prospects for overcoming the war consequences among the Ukrainian population.Анотація
Серед численних проявів ПТСР спостерігаються, зокрема, когнітивні порушення, що значно обтяжують перебіг ПТСР, погіршують якість життя та знижують імовірність подолання несприятливих наслідків психотравми.
Нами була досліджена розповсюдженість ПТСР та когнітивних розладів серед цивільного населення деокупованих та постраждалих від повномасштабного вторгнення РФ населених пунктів Чернігівської, Сумської, Дніпропетровської і Харківської областей.
Когнітивні розлади значно частіше зустрічались у пацієнтів із ПТСР (ВШ 4,0), були більш притаманні жінкам у віці понад 41 рік (ВШ 7,5 -7,7). Такі наслідки ПТСР можуть призвести до значного зменшення ефективності праці, зокрема найбільш кваліфікованої.
Тому, на нашу думку, аналіз поширеності когнітивних порушень у пацієнтів з ПТСР надає підґрунтя для визначення перспектив подолання наслідків війни для населення України
Психологічні ресурси онкологічних пацієнтів на паліативному етапі лікування
Get PDFOncological diseases are the leading cause of mortality in the world and in Ukraine. This problem requires the development of comprehensive strategies for combating and improving the medical and psychosocial support of patients. Advances in medicine allow more people with serious illnesses to receive palliative care at the end of life. Studying and understanding the psychological resources that contribute to improving the quality of life of cancer patients at the palliative stage is critically important for ensuring their comfort and developing more effective methods of psychological support in the palliative field.Онкологічні захворювання є провідною причиною смертності у світі та в Україні. Ця проблема вимагає розробки комплексних стратегій боротьби та вдосконалення медичної й психосоціальної підтримки пацієнтів. Прогрес у галузі медицини дозволяє більшій кількості людей з тяжкими недугами отримувати паліативну допомогу на завершальному етапі життя. Вивчення та розуміння психологічних ресурсів, які сприяють поліпшенню якості життя онкохворих на паліативному етапі, є критично важливим для забезпечення їхнього комфорту та розробки ефективніших методів психологічної підтримки в паліативній сфері
Управління когнітивними ресурсами у відновленні після бойових травм: нейропсихологічна оцінка на основі відстеження окорухової поведінки
Get PDFIn this abstract, we propose examining the use of neuropsychological assessment of attention based on webcam-based eye-tracking technology as indicators of cognitive resources in soldiers. Without diminishing the importance of mild traumatic brain injuries and other physical and psychological traumas, we suggest looking at the recovery process through the lens of dynamic resource allocation mechanisms. Highlighting the results of a pilot study conducted at "Feofaniya" Hospital, we present hypotheses regarding the factors that contribute to the recovery of military personnel.У тезах ми пропонуємо розглянути використання нейропсихологічної оцінки уваги на основі webcam-based eye-tracking технології у якості показників когнітивного ресурсу бійців. Не применшуючи важливість лЧМТ й інших, фізичних та психологічних травм, ми пропонуємо поглянути на процес відновлення крізь призму механізмів динамічної алокації ресурсів. Висвітлюючи результати пілотного дослідження на базі лікарні "Феофанія" ми приводимо гіпотези щодо чинників, що сприяють відновленню військових
EMDR метод психотерапії з доведеною ефективністю
Get PDFThis text is abstracts for the conference "Scientific and practical conference Trauma of war. Multimodal approach in inpatient treatment" June 21-22, 2024Даний текст є тезами до конференції «Науково-практична конференція Травми війни. Мультимодальний підхід в стаціонарному лікуванні» 21-22.06.202
Симптоми посттравматичного стресу та їх корекція через дистанційну реабілітацію у пацієнтів з постковідним синдромом під час війни
Get PDFRelevance. The COVID-19 pandemic has caused not only physical but also significant psycho-emotional consequences, leading to the development of post-COVID syndrome, which includes anxiety, depressive states, and symptoms of post-traumatic stress disorder (PTSD). The high level of uncertainty during the pandemic, fear for one's own life and that of loved ones, isolation, and prolonged treatment without clear pharmacological countermeasures created conditions for the formation of psychotraumatic consequences even among those without prior traumatic experiences.
Additional pressure caused by the war compounds the existing post-COVID syndrome, intensifying psychotraumatic burdens due to losses, constant stress, and forced displacement. In such conditions, post-traumatic stress becomes not only an individual issue but also a social phenomenon, requiring a comprehensive approach to diagnostics, treatment, and the development of systemic rehabilitation programs. This highlights the importance of creating modern, integrated medical and psychological care methods adapted to wartime conditions and utilizing remote interaction technologies.
Objective. To investigate the effectiveness of the “Medical and Psychological Rehabilitation Program for Anxiety and Depressive Post-COVID Disorders in Remote Interaction Settings” among patients with anxiety and depressive post-COVID disorders during wartime in Ukraine by assessing the dynamics of post-traumatic stress levels.
Materials and Methods. The study involved 240 individuals with depressive and anxiety post-COVID disorders, adhering to ethical and deontological standards in accordance with the principles outlined in the Declaration of Helsinki. The primary diagnostic tools for identifying post-traumatic stress included clinical interviews, assessment of PTSD criteria based on DSM-5, and the PTSD Checklist for DSM-5 (PCL-5).
Results. At the beginning of the study, the average PCL-5 scores for post-traumatic stress symptoms were almost identical in the study group and the control group, at 30.42±17.866 and 29.822±16.574, respectively (t=-0.271; p=0.786). By day 63, the average score in the study group had decreased to 13.295±8.728, with the PTSD symptom complex reduced in 5 out of 57 participants. In the control group, the average score remained nearly unchanged at 29.178±13.542, with the number of participants exhibiting PTSD symptoms decreasing from 54 to 44 (p<0.001; t=10.836). After three months, the average score in the study group further decreased to 3.443±2.709, while in the control group, it decreased to 24.347±13.214. The PTSD symptom complex in the study group dropped to zero, whereas in the control group, it increased from 44 to 47 (p<0.001; t=17.108).
Conclusions. The study results confirm the effectiveness of the medical and psychological rehabilitation program for patients with post-COVID anxiety and depressive disorders in remote interaction settings, particularly in reducing the PTSD symptom complex arising from both post-COVID syndrome and the impact of the war in Ukraine. These findings enable the adaptation of treatment processes through telemedicine and telepsychology, expanding the possibilities for medical and psychological care and rehabilitation via remote interaction.Актуальність. Пандемія COVID-19 має не лише фізичні, а й значні психоемоційні наслідки, що зумовлюють розвиток постковідного синдрому, який включає тривожні, депресивні стани та симптоми посттравматичного стресового розладу. Високий рівень невизначеності під час пандемії, страх за власне життя та близьких, ізоляція та тривале лікування без чітких фармакологічних протидій створили умови для формування психотравматичних наслідків навіть у тих, хто не мав травматичного досвіду в минулому.
Додатковий тиск спричинений війною, накладає на вже наявний постковідний синдром, посилення психотравматичного навантаження внаслідок втрат, постійного стресу та вимушеного переміщення. У таких умовах посттравматичний стрес стає не лише індивідуальною проблемою, а й соціальним явищем, яке потребує комплексного підходу до діагностики, лікування та розробки системних програм реабілітації. Це визначає важливість розробки сучасних, інтегрованих методів медико-психологічної допомоги, адаптованих до умов війни та із застосуванням дистанційних технологій.
Мета. Дослідити ефективність програми «Медико-психологічної реабілітації тривожних та депресивних постковідних порушень в умовах дистанційної взаємодії» у пацієнтів з тривожним та депресивними постковідними порушеннями в умовах війни в Україні шляхом оцінки динаміки рівня посттравматичного стресу.
Матеріали та методи дослідження. У дослідженні прийняло участь 240 осіб з депресивними та тривожними постковідними порушеннями, що відповідало етичним і деонтологічним нормам відповідно до принципів, викладених у Гельсінській декларації. Основними діагностичним інструментарієм для визначення посттравматичного стресу було використано клінічне інтерв’ю, оцінка критеріїв цього розладу за DSM-5, доповнене шкалою переліку симптомів ПТСР (PCL-5).
Результати. На початку дослідження, середні значення симптомів посттравматичного стресу за шкалою PCL-5 в групі дослідження та контрольній групах були майже однаковому рівні 30.42±17.866 та 29.822±16.574 відповідно (t=-0.271; p=0.786). На 63-й день середній показник у групі дослідження знизився до 13.295±8.728, при цьому комплекс симптомів посттравматичного стресу зменшився у 5 учасників з 57. У контрольній групі середній показник залишився майже незмінним – 29.178±13.542, а кількість учасників із симптоматичним комплексом зменшилася з 54 до 44 (р<0.001; t=10.836). Через 3 місяці середній показник у групі дослідження знизився до 3.443±2.709, тоді як у контрольній групі – до 24.347±13.214. Симптоматичний комплекс посттравматичного стресу у групі дослідження дорівнював нулю, в той час як у контрольній групі зріс із 44 до 47 (р<0.001; t=17.108).
Висновки. Отримані результати дослідження підтверджують ефективність програми медико-психологічної реабілітації пацієнтів з постковідними тривожними та депресивними порушеннями в умовах дистанційно взаємодії, в особливості симптоматичного комплексу посттравматичного стресу, що виник як на фоні власне постковідного синдрому, так і за участі фактору війни в Україні. Відповідні дані, дозволяють адаптувати лікувальний процес на рівні телемедицини та телепсихології, розгортаючи при цьому можливості медико-психологічної як допомоги, так і реабілітації за допомогою використання дистанційної взаємодії
Зв'язок патопсихологічних патернів з рівнем стресу у військовослужбовців
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Характеристика ментального компонента здоров’я пацієнтів з ожирінням, яким рекомендовано баріатричні втручання
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Психічне здоров'я студентів, які постраждали від війни: коморбідність, якість життя та терапевтичні стратегії
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи