Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Новітні тренди лікування хворих на депресію
Get PDFIntroduction. All over the world, the number of patients with depression has recently increased significantly, in particular, caused by global upheavals. This disorder is characterized by a long course, frequent exacerbations and relapses, therapeutic resistance, suicidal danger, etc. Suffering of patients with depressive disorders (DD), lack of effectiveness of standard treatment methods, rising costs of medical services, tangible losses to society and countries motivate specialists to search for new treatment methods. Medical cannabis (MC), virtual reality (VR), the game of Tetris (GT), digital tools of social messengers (DTSM), brain-computer interface (BCI), which effectively affect the reduction of DD, relieve suffering and improve the quality of life of these patients, have recently attracted attention among the promising brands of treatment for patients with post-stress depression.
Purpose. To analyze modern scientific sources regarding the prospects of improving medical and psychiatric care for patients with depression in the treatment of MK, VR, GT, DTSM, BCI.
Methods. An analytical study of modern foreign and domestic literature on optimizing the treatment of patients with depressive disorders using MK, VR, GT, DTSM and BCI from scientific databases PubMed, Google Scholar, Web of Science, Scopus using methods of systematization and generalization was conducted.
The results. The review analyzed the modern scientific literature, mainly for the last five years, on the available possibilities of treating patients with DR with MK, VR, GT, DTSM, BCI drugs, taking into account the peculiarities of the formation of depression in response to the distress of war. The effectiveness of these methods has been proven by foreign and domestic specialists based on the results of literature reviews, randomized studies, retrospective studies, patient surveys, which testify to a significant relief of symptoms of depression, anxiety, reduction of tension, improvement of sleep, etc. Traditional therapy is not always effective, it is characterized by side effects and pharmacoresistance, however, modern studies show a positive therapeutic effect and the prospects of using MK, VR, GT, DTSM, BCI in the treatment of patients with depression, provided that quality evidence studies are continued.
Conclusions. The conducted research confirms the significant prevalence of depression caused by stress, the limited effectiveness of standard methods of treatment for patients with the specified disorder, the need for further study of the latest safe methods of treatment, in particular MK, VR, GT, CISM, BCI, and conducting qualitative evidence-based research in order to improve the effectiveness of medical and psychiatric care for patients with DD in the conditions of modern challenges.Вступ. В усьому світі останнім часом значно зросла кількість хворих на депресію, зокрема заподіяну глобальними потрясіннями. Вказаному розладу притаманні тривалий перебіг, часті загострення та рецидиви, терапевтична резистентність, суїцидальна небезпека тощо. Страждання хворих на депресивні розлади (ДР), недостатня ефективність стандартних методів лікування, зростання витрат на медичні послуги, відчутні збитки суспільству та країнам мотивують фахівців до пошуку новітніх методів лікування. Серед перспективних брендів лікування хворих на постстресову депресію останнім часом привертають увагу медичний канабіс (МК), віртуальна реальність (ВР), гра «Тетріс» (ГТ), цифрові інструменти соціальних месенджерів (ЦІСМ), інтерфейс мозок-комп’ютер (ІМК), які ефективно впливають на редукцію ДР, полегшують страждання та покращують якість життя вказаних хворих.
Мета. Проаналізувати сучасні наукові джерела щодо перспективи вдосконалення медико-психіатричної допомоги хворим на депресію при лікуванні МК, ВР, ГТ, ЦІСМ, ІМК.
Матеріали та методи. Проведено аналітичне дослідження сучасної зарубіжної та вітчизняної літератури з оптимізації лікування хворих на депресивні розлади при застосуванні МК, ВР, ГТ і ЦІСМ, з наукових баз даних PubMed, Google Scholar, Web of Science, Scopus за використання методів систематизації та узагальнення.
Результати. В огляді проаналізовано сучасну наукову літературу, переважно за останні п’ять років з потенційних можливостей лікування хворих на ДР за допомогою МК, ВР, ГТ, ЦІСМ, ІМК, враховуючи особливості формуванні депресії у відповідь на дистрес війни. Ефективність зазначених методів доведена зарубіжними та вітчизняними фахівцями за результатами оглядів літератури, рандомізованих досліджень, ретроспективних досліджень, опитувань пацієнтів, які свідчать про значне полегшення симптомів депресії, тривоги, зменшення напруги, покращення сну тощо. Традиційна терапія виявляється не завжди ефективною, характеризується побічними ефектами та фармакорезистентністю, проте сучасні дослідження свідчать про позитивний терапевтичний ефект та перспективність застосування МК, ВР, ГТ, ЦІСМ, ІМК при лікуванні хворих на депресію за умови продовження якісних доказових досліджень.
Висновки. Проведене дослідження підтверджує значну поширеність депресії, спричинену стресом, обмежену ефективність стандартних методів лікування хворих на вказаний розлад, необхідність подальшого вивчення новітніх безпечних методів лікування, зокрема МК, ВР, ГТ, ЦІСМ, ІМК та проведення якісних доказових досліджень з метою підвищення ефективності медико-психіатричної допомоги хворим на ДР в умовах сучасних викликів
Інтернет-залежність, залежність від соціальних мереж та смартфонів як елемент адиктивної поведінки підлітків
No full textBackground. The problem of addictive behavior among adolescents is reaching alarming proportions, especially in the context of the socio-ecological crisis and the state of war in Ukraine. Excessive use of the internet, smartphones, and social media poses a serious threat to the mental and physical health of the younger generation, which requires in-depth scientific analysis.
Objective. To analyze the scientific literature on the problem of internet addiction as a form of addictive behavior in adolescents, and to systematize data on its prevalence, forms, causes, clinical manifestations, and consequences.
Results. The data analysis showed that internet addiction is a complex concept that includes addiction to social media, online games, cybersexual addiction, and other forms. The prevalence of internet addiction among adolescents worldwide varies widely, reaching 64% in some regions, and up to 52% in Ukraine. Adolescence is a critical period for the formation of addictions due to psychological characteristics: the desire for new experiences, fear of responsibility, and the search for self-affirmation. The main causes of addiction development include a deficit of communication within the family, low self-esteem, and a lack of friends and hobbies. The consequences include both psychological problems (depression, apathy, social maladjustment) and physical disorders (sleep disturbances, vision and posture problems). It has been established that an authoritative parenting style characterized by warmth in relationships can reduce the risk of addiction development.
Conclusions. Internet addiction is a global and multifaceted problem that requires an interdisciplinary approach. Further study of its formation mechanisms and the development of effective prevention and correction programs adapted to modern conditions are necessary.
Keywords: addictive behavior, internet addiction, adolescents, smartphone, social media, mental health, prevention
УДК 616.89-008.44:[004.738.5:613.86]-053.6Актуальність. Проблема адиктивної поведінки серед підлітків набуває загрозливих масштабів, особливо в умовах соціально-екологічної кризи та стану війни в Україні. Надмірне використання інтернету, смартфонів та соціальних мереж становить серйозну загрозу для психічного та фізичного здоров’я молодого покоління, що вимагає глибокого наукового аналізу.
Мета. Провести аналіз наукової літератури щодо проблеми інтернет-залежності як форми адиктивної поведінки у підлітків, систематизувати дані про її поширеність, форми, причини виникнення, клінічні прояви та наслідки.
Результати. Аналіз даних показав, що інтернет-залежність є комплексним поняттям, що включає залежність від соціальних мереж, онлайн-ігор, кіберсексуальну залежність та інші форми. Поширеність інтернет-залежності серед підлітків у світі коливається в широких межах, сягаючи в деяких регіонах 64% , а в Україні - до 52%. Підлітковий вік є критичним періодом для формування адикцій через психологічні особливості: прагнення до нового, страх перед відповідальністю та пошук самоствердження. Основними причинами розвитку залежності є дефіцит спілкування в родині, низька самооцінка, відсутність друзів та хобі. Наслідки включають як психологічні проблеми (депресія, апатія, соціальна дезадаптація), так і фізичні розлади (порушення сну, зору, постави). Встановлено, що авторитарний стиль виховання з теплотою у стосунках може знижувати ризик розвитку залежності.
Висновки. Інтернет-залежність є глобальною та багатогранною проблемою, що вимагає міждисциплінарного підходу. Необхідне подальше вивчення механізмів її формування та розробка ефективних програм профілактики та корекції, адаптованих до сучасних умов.
Ключові слова: адиктивна поведінка, інтернет-залежність, підлітки, смартфон, соціальні мережі, психічне здоров'я, профілактика
УДК 616.89-008.44:[004.738.5:613.86]-053.
Порушення соціального функціонування у пацієнтів з розладами спектру шизофренії та різним контентом маячних ідей впливу
No full textBackground. Significant impairments in social functioning (SF) in patients with schizophrenia spectrum disorders (SSDs) are determined by many factors. One of them is the impact on patients of delusional ideas of influence (DIdInf) , which are a very common clinical feature of SSDs.
Objective. To investigate the peculiarities and severity of SF disturbances in patients with SSDs and DIdInf with different content.
Materials and Methods. There were 166 patients with various types of SSDs aged 18–55 examined and divided into two groups of 83 patients each. The first group consisted of 31 men (37.3%) and 52 women (62.7%) who revealed mystical-fantastic content in their DIdInf; the second group consisted of 48 men (57.8%) and 35 women (42.2%) with everyday-life domestic content of DIdInf. It was used clinical-psychopathological examination and psychodiagnostics of SF disturbances for all participants using the Global Assessment of Functioning (GAF) and the Social Functioning Assessment (PSP) scales.
Results. It was found that the content of DIdInf plays a significant role in the nature and severity of SF disturbances. Statistically significant differences were found between patient groups depending on the content of DIdInf in relation to age, onset and course of the disorder, as well as the characteristics of SF disturbances.
Conclusions. Taking into account the content's specific features of DIdInf in patients with SSDs and their impact on the nature and severity of SF disturbances is an important component for improving rehabilitation programmes and individualising approaches to the treatment of this patients.
Keywords: diagnostics of mental disorders, mental health assessment, psychodiagnostics study; schizophrenia spectrum disorders, delusional ideas of influence with mystical-fantastic and everyday-life domestic content; evaluation of social functioning impairments.
УДК 616.89-008.444-02:616.895.8-05-07:159.923:159.955 Актуальність. Значні порушення соціального функціонування (СФ) пацієнтів при розладах спектру шизофренії (РСШ) визначається багатьма факторами. Одним з таких предикторів виступає вплив на стан хворих маячних ідей впливу, котрі є дуже поширеним клінічним проявом РСШ.
Мета. Дослідити характер та виразність порушень СФ у пацієнтів з РСШ та МІВ з різним фабульним змістом.
Матеріали і методи. Досліджено 166 пацієнтів з різними видами РСШ у віці 18 – 55 років, яких було розподіллено на дві групи по 83 пацієнта. Перша група: 31 чоловік (37,3%) та 52 жінки (62,7%), котрі виявили містико-фантастичний контент МІВ; друга – 48 чоловіків (57,8%) і 35 жінок (42,2%) з побутовим змістом МІВ. Всім учасникам було проведено клініко-психопатологічне та психодіагностичне дослідження рівня порушень СФ за допомогою шкал глобального функціонування (GAF) та оцінки соціального функціонування (PSP).
Результати. Було встановлено, що фабульний зміст МІВ відіграє значну роль у характері та ступені порушень СФ. Виявлено статистично значущі відмінності між групами пацієнтів залежно від змісту маячних ідей у співвідношенні з віком, дебютом та тривалістю розладу, а також особливостей порушень СФ.
Висновок. Врахування особливостей фабульного змісту МІВ у пацієнтів з РСШ та їх впливу на характер й виразність порушень СФ є важливим компонентом задля вдосконалення реабілітаційних програм та індивідуалізації підходів у лікуванні даного контингенту хворих.
Ключові слова: діагностика психічних розладів, оцінка психічного здоров’я, психодіагностичне дослідження; розлади спектру шизофренії, маячні ідеї впливу з містико-фантастичним та побутовим контентом; оцінка порушень соціального функціонування.
УДК 616.89-008.444-02:616.895.8-05-07:159.923:159.955
Психологічна дезадаптація та резилієнтність: досвід української молоді під час війни
Get PDFIntroduction. Due to the full-scale invasion of russia in Ukraine, the psychological well-being of Ukrainian youth has become an acute problem. Stressful events and traumatic experiences during the war lead to an increase in cases of depression, anxiety disorders, and stress reactions. Youth is an especially vulnerable group, as they are at a stage of forming psycho-emotional stability, which complicates coping with stressful situations. Resilience, as the ability to adapt to stress and recover from difficulties, can act as a buffer against negative consequences. The aim of the study was to determine the features of maladaptation and resilience factors in youth during the Russian-Ukrainian war.
Materials and methods. The study was conducted at the Railway Clinical Hospital No.1 and the Department of Medical Psychology of Bogomolets National Medical University. A total of 146 young people aged 18 to 35 who had experienced traumatic events during the war were examined. Psychodiagnostic questionnaires were used: LEC-5, IES-R, PHQ-9, GAD-7, CD-RISC-10, and the CQLS quality of life scale. Statistical data processing included the Student's t-test, Mann-Whitney test, Pearson and Spearman correlation analysis, and multifactor linear regression analysis.
Results. The analysis showed that a significant part of the youth had high levels of anxiety and moderately expressed symptoms of depression. Resilience was inversely proportional to the severity of depression and anxiety, as well as to the number of traumatic events. Older age and marital status were associated with a lower level of resilience, probably due to the accumulation of traumatic experiences and responsibility for the family. Resilience also positively correlated with quality of life, emphasizing its role as a protective factor.
Conclusions. The results of the study indicate that Ukrainian youth in war conditions face pronounced manifestations of maladaptation, particularly high levels of anxiety and depression. At the same time, high resilience contributes to better quality of life and reduced emotional distress. Considering the importance of psychological resilience in wartime, it is advisable to develop psychosocial interventions aimed at strengthening youth resilience.Вступ. У зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну збереження психологічного благополуччя української молоді стало гострою проблемою. Стресові події та травматичні переживання під час війни призводять до зростання випадків депресії, тривожних розладів і стресових реакцій. Молодь є особливо вразливою групою, адже перебуває на етапі формування психоемоційної стабільності, що ускладнює подолання стресових ситуацій. Резилієнтність, як здатність адаптуватися до стресу та відновлюватися після труднощів, може виступати буфером проти негативних наслідків. Метою дослідження було визначити особливості дезадаптації та фактори резилієнсу в молоді під час російсько-української війни.
Матеріали і методи. Дослідження проводилося на базі Дорожньої клінічної лікарні на залізничному транспорті №1 та кафедри медичної психології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Було обстежено 146 молодих людей віком від 18 до 35 років, які пережили психотравматичні події під час війни. У дослідженні використовувалися психодіагностичні опитувальники: LEC-5, IES-R, PHQ-9, GAD-7, CD-RISC-10 та шкала якості життя CQLS. Для статистичної обробки даних застосовувалися тести Стьюдента, Манна-Вітні, кореляційний аналіз Пірсона та Спірмена, а також багатофакторний лінійний регресійний аналіз.
Результати. Аналіз показав, що значна частина молоді мала високий рівень тривожності та помірно виражені симптоми депресії, що свідчить про стан дезадаптації. Резилієнтність виявилася обернено пропорційною до вираженості депресії та тривоги, а також до кількості травматичних подій. Старший вік і перебування в шлюбі були пов’язані з нижчим рівнем резилієнтності, що, може бути обумовлено накопиченням травматичного досвіду та відповідальністю за родину. Резилієнтність також позитивно корелювала з якістю життя, що підкреслює її роль як захисного фактора.
Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що українська молодь у воєнних умовах стикається з вираженими проявами дезадаптації, зокрема високим рівнем тривожності та депресії. Водночас висока резилієнтність сприяє кращій якості життя та пов’язана із меншим дистресом. Зважаючи на важливість резилієнсу в умовах війни, перспективною є розробка психосоціальних втручань, спрямованих на зміцнення резилієнтності молоді
Психодіагностична оцінка використання шкал PCL-5, PHQ-9 та GAD-7 при розладах, пов’язаних зі стресом та супутніми порушеннями сну
Get PDFThe aim of the study was to optimize the psychodiagnostic management algorithm for stress-related disorders and associated sleep disturbances by assessing the psychometric properties of the Ukrainian versions of PCL-5, PHQ-9, and GAD-7 scales. The study data included Ukrainian-language: demographic data, Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9), Generalized Anxiety Disorder Questionnaire-7 (GAD-7), PTSD Symptom Checklist for DSM-5 (PCL-5), Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire (PSQQ), Toronto Alexithymia Scale (TAS-26), and Quality of Life Scale edited by Prof. Chaban (CQLS). Statistical analysis includes descriptive statistics and Pearson correlation methods, assessment of internal consistency and validity of the PCL-5, PHQ-9, and GAD-7 scales, by using SPSS Statistics 23.0. The study population (N=111) included female (76.5%) and male (23.5%) with PTSD symptoms and sleep disturbances. According to the results of the statistical analysis of the internal consistency of the scales, the Cronbach's alpha index is for PHQ-9 (0.842); GAD-7 (0.881); PCL-5 for all 20 items is: (0.954); as well as for individual subscales of symptom clusters: intrusiveness (0.891); avoidance ( .779); negative reaction ( .893); hyperreactivity ( .852). Direct strong positive, statistically significant correlation between the total score indicators for PHQ-9, GAD-7 and PCL-5 (with subscale indicators, respectively) at the level of p>0.001 ( .000), which indicates a high level of convergent validity. The results showed a high diagnostic value of using these scales in the process of diagnosing stress-related disorders with concomitant sleep disturbances.Метою дослідження є оптимізація психодіагностичного алгоритму курації при розладах, пов’язаних зі стресом та супутніми порушеннями сну шляхом оцінки психометричних властивостей шкал PCL-5, PHQ-9 та GAD-7. Дані дослідження включали україномовні: демографічні дані, Опитувальник Здоров’я Пацієнта-9 (PHQ-9), Опитувальник Генералізованого Тривожного Розладу-7 (GAD-7), Контрольний Список Симптомів ПТСР для DSM-5 (PCL-5), Піттсбурзький Опитувальник Якості Сну (PSQQ), Торонтська Шкала Алекситимії (TAS-26) і Шкала Якості Життя за ред. Проф. Чабана (CQLS). Статистичний аналіз включає методи описової статистики та кореляції Пірсона, оцінку внутрішньої узгодженості та валідності шкал PCL-5, PHQ-9 і GAD-7, який було проведено за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics 23.0. До досліджуваної популяції (N=111) увійшли жінки (76,5%) і чоловіки (23,5%) з порушеннями сну після перенесеного травматичного стресу. За результатами статистичного аналізу внутрішньої узгодженості шкал, індекс Кронбаха альфа становить для PHQ-9 (0.842); GAD-7 (0.881); PCL-5 для всіх 20 пунктів становить: (0.954); а також для окремих субшкал кластерів симптомів: інтрузивність (0.891); уникання ( .779); негативного реагування( .893); гіперреактивності ( .852). Прямий сильний позитивний, статистично значимий кореляційний зв’язок між показниками загального балу за PHQ-9, GAD-7 та PCL-5 (із показниками субшкал відповідно) на рівні p>0,001 ( .000), що свідчить про високий рівень конвергентної валідності. Результати показали високу діагностичну цінність використання даних шкал у процесі діагностики розладів, пов’язаних зі стресом із супутніми порушеннями сну
Психотерапевтичні інтервенції в лікуванні деперсоналізаційно-дереалізаційного розладу
No full textIntroduction. Today, mental disorders manifested by depersonalisation and/or derealisation, as a sign of dissociative defence mechanisms, are one of the most common pathological phenomena, especially in adolescence and young adulthood. The article provides an overview and reasoning behind the choice of tools for short-term psychotherapeutic intervention in the treatment of depersonalization-derealization disorder (DDDs) based on clinical cases’ analysis of patients with this pathology.
Objective. Investigate the effect of targeted psychotherapeutic intervention in the management of patients with DDDs.
Materials and Methods. The analysis of patients’ clinical cases with DDDs is presented as examples of early and late (concern to the course of the disorder) targeted psychotherapeutic intervention in the curation of DDDs.
Results. Based on the diagnostics of DDDs in patients using a semi-structured clinical interview and psychodiagnostics examination, a plan (protocol) for targeted psychotherapeutic intervention was developed and applied. It’s aimed to enhancement the effectiveness of treatment for patients with DDDs.
Keywords: diagnostics and treatment of mental disorders, depersonalization, derealization, dissociation, depersonalization-derealization disorder, psychotherapeutic approaches to the treatment of mental disorders
УДК: 616.89-008.42:616.89-008.428.1-053.7/.84-036.1-079.4-08Вступ. На сьогодні психічні порушення, що проявляються деперсоналізацією та/або дереалізацією на тлі захисних механізмів дисоціації є одним з поширених патологічних феноменів, особливо в підлітковому та юнацькому віці. В статі наведені огляд і обґрунтування вибору інструментів короткострокового психотерапевтичного втручання в лікуванні деперсоналізаційно-дереалізаційного розладу (ДДР)
Мета. Дослідити ефект застосування цільової психотерапевтичної інтервенції в веденні пацієнтів з ДДР
Матеріали і методи. Наведено аналіз клінічних випадків пацієнток з ДДР як приклади раннього та пізнього (з точки зору перебігу розладу) застосування цільової психотерапевтичної інтервенції в терапії ДДР.
Результати. Виходячи з діагностичного визначення ДДР у пацієнток за допомогою напівструктурованого клінічного інтерв’ю та психодіагностичного дослідження, було розроблено та застосовано план (протокол) цільової психотерапевтичної інтервенції, котрий посилює ефективність лікування пацієнтів з ДДР.
Ключові слова: діагностика та лікування психічних розладів, деперсоналізація, дереалізація, дисоціація, деперсоналізаційно-дереалізаційний розлад, психотерапевтичні підходи лікування психічних розладів
УДК: 616.89-008.42:616.89-008.428.1-053.7/.84-036.1-079.4-0
Особливості ментального здоров'я у контексті баріатричної хірургії
Get PDFThis review of contemporary literature focuses on the mental health features in the context of bariatric surgery. The clinical benefits of bariatric surgical techniques for the physical health of patients with obesity have been well established. However, the psychosocial outcomes of treatment are less evident and require further detailed investigation. It is worth noting that the physical changes following bariatric intervention may lead to the development of stress dominance, anxiety, and depression, the early diagnosis of which can improve the long-term clinical outcomes of bariatric procedures. Psychological support for patients at all stages of bariatric intervention can help them adapt to new life conditions and ensure the long-term clinical effectiveness of the treatment. Psychosocial monitoring of patients after bariatric procedures is considered an integral component of care, as it helps reduce the risk of self-harm and suicide attempts. Although a multidisciplinary team is an essential part of the treatment process, standardized guidelines for psychological support in patients undergoing bariatric surgery are lacking. The development of a personalized approach and early identification of high-risk patients for psychopathology remains a crucial area for future research.Представлений огляд даних сучасної літератури присвячений особливостям ментального здоров'я у контексті баріатричної хірургії. Клінічні переваги методик баріатричної хірургії для фізичного компонента здоров’я пацієнтів з ожирінням доведені, проте психосоціальні результати лікування менш очевидні та потребують більш детального вивчення. Варто відмітити, що фізичні зміни, які виникають після баріатричного втручання можуть бути причиною формування стресової домінанти, тривожних станів та депресії, рання діагностика яких дозволить покращити клінічні результати баріатричних втручань у віддаленому періоді. Психологічна підтримка пацієнтів на всіх етапах баріатричного втручання дозволить адаптувати хворих до нових умов життя та забезпечити довгостроковий клінічний ефект проведеного лікування. Психосоціальний моніторинг пацієнтів після баріатричних втручань вважаємо невід’ємною складовою лікування, що дозволить знизити ризик самоушкоджень та спроб самогубства. Хоча участь мультидисциплінарної команди є важливою складовою лікувального процесу, стандартизовані рекомендації щодо психологічної підтримки пацієнтів, яким застосовують методики баріатричної хірургії, відсутні. Розробка персоналізованого підходу та ранньої ідентифікації групи пацієнтів з підвищеним ризиком психопатологій залишаються актуальними питаннями для майбутніх досліджень
Ефективність персоналізованої психокорекційної програми для зменшення дезадаптації осіб із нападоподібним переїданням
Get PDFIntroduction. Binge eating disorder (BED) is a significant medical and social problem that adversely affects patients' physical and mental health. Traditional treatment methods (cognitive-behavioral therapy, interpersonal therapy) do not always provide a lasting effect, necessitating the development of personalized psychocorrection programs.
Aim. To evaluate the effectiveness of a personalized psychocorrection program for patients with BED by analyzing changes in binge eating severity, anxiety, depression, alexithymia, and quality of life.
Methods and materials. The study included 163 patients diagnosed with BED. Inclusion criteria: meeting DSM-5 diagnostic criteria for BED, age 18-65, ability to provide informed consent. Assessment tools included the BES, HADS, TAS-20, Hall Emotional Intelligence Test, and CQLS. Patients were randomized into two groups: the study group (personalized psychocorrection) and the control group (standard treatment). The dynamics were assessed on days 1, 11, 104, and 194 after the intervention.
Results. Following the completion of the personalized psychocorrection program, the study group showed a statistically significant reduction in BED severity (BES, p<0.001), anxiety (HADS-A), and depression (HADS-D) levels (p<0.01). Additionally, improvements were observed in quality of life (CQLS, p<0.001) and reduced alexithymia (TAS-20, p=0.016). The control group also showed positive dynamics, but to a lesser extent. The personalized program proved to be more effective in the long-term period (6 months and 1 year later).
Conclusions. The personalized psychocorrection program demonstrates high effectiveness in reducing symptoms of binge eating disorder, anxiety, depression, and alexithymia, as well as improving patients' quality of life. It can be recommended as an effective approach to BED correction.Вступ. Розлад нападоподібного переїдання (РНП) є значною медико-соціальною проблемою, що негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я пацієнтів. Традиційні методи лікування (когнітивно-поведінкова терапія, міжособистісна терапія) не завжди дають стійкий ефект, що вимагає розробки персоналізованих психокорекційних програм.
Мета. Оцінити ефективність персоналізованої психокорекційної програми для пацієнтів із РНП шляхом аналізу змін у рівнях переїдання, тривожності, депресії, алекситимії та якості життя.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 163 пацієнти з діагностованим РНП. Критеріями включення були відповідність діагностичним критеріям РНП (DSM-5), вік 18-65 років, можливість надати інформовану згоду. Використано шкали BES, HADS, TAS-20, тест Гола, CQLS. Методологія включала рандомізацію на дві групи: досліджувану (персоналізована психокорекція) та контрольну (стандартне лікування). Оцінка динаміки проводилась через 1, 11, 104 та 194 дні після втручання.
Результати. Після завершення курсу персоналізованої психокорекції у досліджуваній групі відзначено статистично значуще зниження тяжкості переїдання за шкалою BES (p<0,001), рівнів тривожності (HADS-A) та депресії (HADS-D) (p<0,01). Також покращились показники якості життя (CQLS) (p<0,001) та зменшилась алекситимія (TAS-20) (p=0,016). У контрольній групі також зафіксовано позитивну динаміку, але менш виражену. Персоналізована програма виявилася більш ефективною у довготривалому періоді (через 6 місяців та 1 рік).
Висновки. Персоналізована психокорекційна програма демонструє високу ефективність у зниженні симптомів нападоподібного переїдання, тривожності, депресії та алекситимії, а також у покращенні якості життя пацієнтів. Вона може бути рекомендована як ефективний підхід до корекції РНП
Підвищення психологічної резилієнтності та зниження дезадаптації в молодих осіб, які зазнали впливу війни: рандомізоване контрольоване дослідження в Україні
Get PDFBackground. The full-scale war in Ukraine has led to a substantial increase in the psychological burden on young people, manifested in the high prevalence of anxiety–depressive disorders and post-traumatic stress disorder. Youth represent a critical developmental period, underscoring the need for targeted rehabilitation programs.
Objective. To enhance the effectiveness of medical and psychological support for young people through the development and evaluation of a resilience-oriented program aimed at reducing maladaptive symptoms and strengthening psychological resources.
Materials and Methods. A randomized controlled trial was conducted with 146 participants aged 18–35 years who exhibited psychological maladaptation due to the war in Ukraine. Participants were randomly assigned to either the intervention group (n=73; standard treatment plus resilience-oriented intervention) or the comparison group (n=73; standard treatment only). The intervention comprised five 60-minute sessions focusing on psychoeducation, emotional self-regulation, mindfulness techniques, and cognitive reframing of adverse experiences. Validated psychometric instruments were employed to assess outcomes (PHQ-9, GAD-7, IES-R, CD-RISC-10, CQLS).
Results. After 35 days, the intervention group demonstrated a statistically significant reduction in depression, anxiety, and post-traumatic stress symptoms (p<0.01), alongside significant improvements in resilience and quality of life (p<0.001), compared with the comparison group. Linear mixed-effects models confirmed the robustness of these findings after adjusting for sociodemographic covariates.
Conclusions. The resilience-oriented program showed high effectiveness in alleviating maladaptation symptoms and enhancing adaptive resources among war-affected youth. These findings support the integration of resilience-based interventions into standard medical-psychological rehabilitation programs. At the same time, the study’s limitations (single-center design, lack of blinding, short follow-up period) highlight the need for future multicenter, longitudinal trials with more heterogeneous samples.
Keywords: stress, maladaptation, resilience, youth, psychological interventions, psychological rehabilitation, war, depression, anxiety, post-traumatic stressАктуальність. Повномасштабна війна в Україні спричинила суттєве зростання психоемоційного навантаження серед молоді, що проявляється високою поширеністю тривожно-депресивних розладів і посттравматичного стресового розладу. Молодий вік є критичним періодом, тому потребує розробки цілеспрямованих реабілітаційних програм.
Мета. Підвищення ефективності медико-психологічної допомоги молоді шляхом розробки та оцінки ефективності резилієнс-орієнтованої програми, спрямованої на зниження дезадаптивних проявів та розвиток психологічних ресурсів.
Матеріали і методи. У рандомізованому контрольованому дослідженні взяли участь 146 осіб віком 18–35 років із психологічною дезадаптацією внаслідок війни в Україні. Шляхом рандомізації вони були розподілені у групу дослідження (n=73; стандартне лікування + втручання) та групу порівняння (n=73; стандартне лікування). Програма втручання включала п’ять 60-хвилинних сесій, орієнтованих на психоосвіту, розвиток емоційної саморегуляції, техніки майндфулнес та когнітивне переосмислення негативного досвіду. Для оцінки ефективності застосовувались валідизовані психодіагностичні шкали (PHQ-9, GAD-7, IES-R, CD-RISC-10, CQLS).
Результати. Через 35 днів у групі дослідження зафіксовано статистично значуще зниження рівнів депресії, тривоги та посттравматичного стресу (p<0.01), а також зростання показників резилієнсу та якості життя (p<0.001) порівняно з групою порівняння. Застосування регресійних моделей зі змішаними ефектами підтвердило стійкість результатів після контролю соціально-демографічних змінних.
Висновки. Розроблена програма продемонструвала високу ефективність у зменшенні симптоматики дезадаптації та підвищенні адаптивних ресурсів молоді, що перебуває в умовах війни. Отримані результати підтверджують доцільність включення резилієнс-орієнтованих інтервенцій до стандартних програм медико-психологічної реабілітації. Водночас обмеження дослідження (моноцентричний дизайн, відсутність засліплення, короткий період спостереження) вказують на перспективність проведення мультицентрових довготривалих досліджень із більш різнорідними вибірками.
Ключові слова: стрес, дезадаптація, резилієнс, молодь, психологічні втручання, психологічна реабілітація, війна, депресія, тривога, посттравматичний стре
Рекомендації щодо ведення дітей із психогенним кашлем
No full textСтійкий мимовільний кашель без ідентифікованої органічної причини має різні визначення, такі як «функціональний», «психогенний», «оперантний, умовнорефлекторний», «нав’язливий», «звичний», «тикозний». Запропонований у звіті експертної групи Chest щодо соматичного та тикозного кашлю у 2016 термін «звичний тикозний кашель». Ознаки такого кашлю: кашель іноді починається після легкої інфекції верхніх дихальних шляхів, але зберігається у вигляді сухого, повторюваного, гучного та мимовільного кашлю; зазвичай спостерігається вдень, ніколи не порушує сон і не посилюється під час фізичних навантажень; діти виглядають «здоровими», на відміну від батьків, які виглядають стурбованими; повсякденне життя і соціальна активність залишаються без змін; часто спочатку помилково діагностується як астма; клінічні та лабораторні дослідження зазвичай в нормі; терапевтичні втручання, включаючи бронхолітики, кортикостероїди та антибіотики, виявляються неефективними. Такий стійкий мимовільний кашель без причини вважається функціональним розладом.
Один з перших детальних звітів про такий випадок був опублікований BERNSTEIN. Він описав 12-річну дівчинку з «гавкаючим кашлем статевого дозрівання». Через 2 місяці BAKER включив «хронічний звичний кашель або психосоматичне захворювання» до диференційного діагнозу хронічного кашлю у дітей. Термін «кашель за звичкою» вперше використав BERMAN у 1966 році. Він описав шістьох дітей, у яких він «покладався виключно на мистецтво сугестії», щоб досягти припинення кашлю. Його 2-річне спостереження підтвердило успіх такої терапії.
Соматичний або психогенний кашель є відносно рідкісним явищем, що зустрічається частіше у дітей старшого шкільного віку, особливо у дівчаток. Вважається, що такі фактори, як тривалий стрес, емоційна напруга, шкільні проблеми чи конфлікти в сім'ї, можуть бути тригерами для розвитку кашлю. Часто такий кашель супроводжує інші психосоматичні розлади, такі як головний біль, біль у животі або порушення сну. Крім того, стресові фактори сучасного способу життя розглядаються як потенційні тригери (труднощі у навчанні, розлучення, смерть), булінг, хоча чіткої кореляції між ними не виявлено.
Отже, терміни «психогенний кашель» і «звичний кашель» використовуються для опису кашлю, який не має очевидної медичної етіології, не піддається медикаментозному лікуванню і вважається таким, що має психологічне підґрунтя. У літературі хронічний кашель вважався психогенним, якщо він не припинявся, незважаючи на медикаментозне лікування, мав такі характеристики, як свистячий або гавкаючий, був відсутній під час сну або був пов'язаний з психіатричним захворюванням.
Діагностичні критерії психогенного кашлю:
Великі:
Сухий кашель, індивідуально стереотипний, ніколи не порушує сон
Припиняється або починається спонтанно
Не порушує нормальну повсякденну або приємну соціальну активність
Фармакологічне лікування неефективне
Малі:
«Гавкаючий» або «з гудінням» кашель
Зменшення частоти або тяжкості при виконанні приємної соціальної діяльності або фізичних вправ
Погіршення в присутності батьків, вчителів або медичних працівників
Зазвичай пов'язаний з вторинними вигодами (наприклад, батьківська увага, пропуски занять у школі)
Часто передує інфекція верхніх дихальних шляхів
Зазвичай супроводжується «лоскотанням» у горлі, позою «підборіддя на грудях» або жестом «рука до рота»
Пацієнт демонструє «байдужість» до своїх симптомів
Рідко співіснують інші тики (гризіння нігтів, трихотиломанія).
Американський коледж пульмонологів оновив свої рекомендації щодо лікування соматичного кашлю та тикового кашлю. У настановах пропонується відмовитися від термінів «психогенний» і «звичний» кашель на користь соматичного кашлю і тикового кашлю. Діагноз ставиться відповідно до критеріїв DSM-5, з акцентом на кашлі без медичного пояснення і пов'язаному з психологічним стресом. Дітям рекомендується поведінкова терапія, сугестивна терапія (CHEST, оновлення 2020 року).
У рекомендаціях Європейського респіраторного товариства (ERS) щодо хронічного кашлю (2021) наголошують на мультидисциплінарному підході до хронічного кашлю у дітей, при виключенні органічних причин і діагностуванні психогенного кашлю. ERS виступає за психологічні поведінкові втручання при підозрі на синдром соматичного кашлю.
У ресурсі BMJ Best Practice (2023) підкреслюєьтся складність діагностики синдрому соматичного кашлю через відсутність специфічних біомаркерів. Діагноз ґрунтується на виключенні, а після виключення інших станів рекомендується проведення комплексної психологічної оцінки. Лікування фокусується на нефармакологічних підходах, таких як когнітивно-поведінкова терапія