Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Ґендерні особливості вживання алкоголю зі шкідливими наслідками при психічній та соматичній патології в практиці сімейної медицини
Get PDFThis is a conference abstract from the Scientific-practical сonference "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to gender features of alcohol use with harmful consequences in mental and physical pathology in family practice.Даний текст є тезами Науково-практичної конференції «Психосоматична медицина: наука і практика». Описане нижче присвячено ґендерним особливостям вживання алкоголю зі шкідливими наслідками при психічній та соматичній патології в практиці сімейної медицини
Чи може застосування мультидисциплінарного підходу підвищити прихильність та ефективність лікування пацієнтів із цукровим діабетом 1 і 2 типу?
No full textSignificance and evaluation of the impact of psychosocial factors on the treatment adherence of patients with Diabetes Mellitus type 1 and type 2 and the importance of a multidisciplinary approach to improving the efficacy of treatment.Значення та оцінка впливу психосоціальних чинників на прихильність до лікування хворих на цукровий діабет 1 і 2 типу та важливість міждисциплінарного підходу у покращенні ефективності їх лікування
Непсихотичні розлади у хворих на артеріальну гіпертензію
No full textThis is a conference abstract from the 12th Scientific-Practical Conference of Students and Young Scientists "Medical Psychology 12.0: Aspects of Clinical Practice". It is dedicated to formation of sanogenic thinking as the way of avoiding obsessive thoughts.Даний текст є тезами ХІІ Науково-практичної конференції студентів та молодих вчених: «Медична психологія 12.0: аспекти практичної діяльності». Описане нижче присвячено формуванню саногенного мислення як способу уникнення нав'язливих думок
Оцінка якості життя та психологічного стану у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки та надмірною вагою
No full textBackground. In recent years the most common liver disease in the world is a non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). Given that this disease is closely linked to metabolic disorders and, first of all, obesity, it significantly impairs the quality of life of patients, and may also be accompanied by depressive disorders. Mortality among patients with chronic liver disease (CKD) remains quite high, not only due to irreversible cirrhosis but also through numerous complications of the disease, such as HCC and related mental disorders, of which depression plays a special role
Goal. To optimize treatment, analyze and identify optimal questionnaires for assessing the quality of life, screening and assessing the severity of depressive disorders in patients with CNS and obesity with varying degrees of severity of the disease.
Materials and methods. The publications were analyzed in such bibliographic databases as Pubmed and Google Scholar for keywords: depression disorder, depression, quality of life, non-alcoholic fatty liver disease, obesity.
Results. The main methods of assessing the quality of life (QOL) and depression in patients with NADH and obesity - questionnaires. During the analysis of the literature on the topic, it has been found that the most convenient clinical evaluation in the clinical practice is the Chronic Liver Disease Questionnaire (CLDQ) and the Liver Disease Symptom Index 2.0 (LDSI 2.0), and to assess the presence of symptoms of depression, the Beck Depression Inventory, BDI).
Conclusions. The evaluation of NSC and the screening of depressive disorders in patients with NSCLC and obesity is very important for predicting the effectiveness of therapy, the choice of treatment tactics.
Given that hronic Liver Disease Questionnaire (CLDQ) and the Liver Disease Symptom Index 2.0 (LDSI 2.0) have not been translated into Ukrainian, it is necessary to continue work towards the creation of the Ukrainian version, their adaptation and subsequent assessment of validity. Questionnaire that can be recommended for self-assessment of depression is the Beck Depression Scale.
The use of questionnaires will help clinicians assess the psychological and physical condition of patients, and will allow them to choose the most effective tactics and management strategies for patients with NAFLD and obesity.Актуальність. Найбільш поширеним захворюванням печінки в світі в останні роки вважається неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП). Враховуючи те, що це захворювання тісно пов’язано з метаболічними порушеннями і, в першу чергу, з ожирінням, це значно погіршує якість життя пацієнтів, а також може супроводжуватись депресивними розладами. Смертність серед пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (ХЗП) залишається досить високою, не тільки через незворотній цироз, але й через численні ускладнення хвороби, такі як ГЦК та супутні психічні розлади, особливу роль серед яких відіграє депресія.
Мета. З метою оптимізації лікування, проаналізувати та визначити оптимальні опитувальники для оцінки якості життя, скринінгу та оцінки ступеня тяжкості депресивних розладів у пацієнтів з НАЖХП та ожирінням з різним рівнем тяжкості захворювання.
Матеріали та методи. Було проаналізовано публікацій̈ в таких бібліографічних базах даних, як: Pubmed та Google Scholar за ключовими словами: депресивний розлад, депресія, якість життя, неалкогольна жирова хвороба печінки, ожиріння.
Результати. Основні методики оцінки якості життя (ЯЖ) та депресивних станів у пацієнтів з НАЖХП та ожирінням – опитувальники. В ході аналізу літератури за темою виявлено, що найбільш зручними для оцінки ЯЖ в клінічній практиці є спеціальні опитувальники Chronic Liver Disease Questionnaire (CLDQ) та Liver Disease Symptom Index 2.0 (LDSI 2.0), а для оцінки наявності симптомів депресії - шкала депресії Бека (Beck Depression Inventory, BDI).
Висновки. Оцінка ЯЖ та скринінг депресивних розладів у пацієнтів з НАЖХП та ожирінням має велике значення для прогнозування ефективності терапії, вибору тактики лікування. Враховуючи те, що опитувальники Liver Disease Symptom Index 2.0 (LDSI 2.0) та CLDQ не були перекладені українською мовою, необхідно продовжити роботу в напрямку створення української версії, їх адаптації та подальшої оцінки валідності. Опитувальники, які можна рекомендувати для самооцінки депресії це Шкала депресії Бека. Застосування опитувальників допоможе клініцистам оцінити психологічний та фізичний стан пацієнтів, що надасть змогу підібрати найбільш ефективну тактику та стратегію ведення пацієнтів з НАЖХП та ожирінням
Клінічні особливості динаміки соматизованого розладу та механізми соматизації
No full textThis publication is a fragment of work on the analysis of clinical and psychopathological features of somatoform abnormalities in patients with psychotic and non-psychotic disorders in order to substantiate ways of optimizing the diagnosis of somatoform disorders in patients with mental disorders of different genesis, taking into account the pathogenetic mechanisms of somatization and the development of complex medical and rehabilitation measures.Ця публікація є фрагментом роботи з аналізу клініко-психопатологічних особливостей соматоформних порушень у хворих із психотичними та непсихотичними розладами задля обґрунтування шляхів оптимізації діагностики соматоформних порушень у хворих на психічні розлади різного генезу з урахуванням патогенетичних механізмів соматизації та розробки комплексних лікувально-реабілітаційних заходів
Тривожні та депресивні розлади у онкологічних пацієнтів з хронічним больовим синдромом на етапі паліативного лікування
No full textThe one of the leading stressful factor at the palliative stage of cancer is chronic pain that can caused arising mental disorders, especially affective and neurotic. The aim of the study was to study specificity of depressive and anxious states in cancer patient with different intensity of chronic pain. This is a conference abstract from the Scientific-practical conference "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to anxious and depressive disorders in cancer patients with chronic pain at the stage of palliative care.Одним з провідних стресових факторів на етапі паліативної допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями є хронічний біль, який може ставати причиною виникнення психічних розладів переважно афективного та невротичного спектру. Даний текст є тезами Науково-практичної конференції «Психосоматична медицина: наука і практика». Описане нижче присвячено тривожним та депресивним розладам у онкологічних пацієнтів з хронічним больовим синдромом на етапі паліативного лікування
Короткофокусна психодинамічна орієнтована психотерапія як метод оптимізації лікування інволюційних психозів
No full textAim of the research. This article is based on the results of empirical experience and a pre-conducted study of the effectiveness of treatment of patients with mental disorders that manifested in the middle period of life (45-60 years). These findings provide an algorithm of short-term psychodynamic oriented psychotherapy focuses on such kind of patients.
Materials and Methods. In order to optimize the psychotherapeutic process, this article suggests to use differentiated therapeutic tactics and interpretive techniques, according to the specific phase of therapy. Each of these tactics and techniques should be focused and correspond to the actual experience of the patient. The proposed method of psychotherapy is a "method of choice" for the treatment of involutional psychosis in combination with medication. With sufficient qualifications of the therapist, this technique can be used both during the active existence of symptoms of psychosis, and within the limits of remission.
Results. The research findings illustrate that the central focus of the experiences of patients with mental disorders manifested in the middle period of life (45-60 years) is the need to come to terms with their own lives (with the circumstances of the internal and external realities). According to this fact, the central focus of the therapeutic work with such patients should be formulated in the same way.
The treatment process of this central focus occurs in six psychotherapeutic phases, each of which develops its thematic aspect. These phases can be conditionally placed in the following sequence: 1) the phase “building trust with the therapist”; 2) the phase of “making claims to/in the inner circle”; 3) the phase of “memories of one’s own achievements and good times” (the phase of “relative validation / verification” of the positive moments of one’s life, and therefore the positive qualities of one’s own personality); 4) the phase of “rethinking your life and understanding your own part in it”; 5) the phase “understanding the connection between one’s own life and a current illness”; 6) the phase of “forgiveness of oneself for the mistakes, finding new values in life”.
Conclusions. We have shown that the central focus of the experiences of patients with mental disorders manifested in the middle period of life (45-60 years) is the need to reconcile with their own lives. According to this fact, the central focus of therapeutic work with such patients should be object-oriented reconciliation with the circumstances of internal and external realities. The psychotherapeutic process proceeds in six separated phases. The therapist should differentiate therapeutic tactics and interpretive techniques in each of these phases. The therapist`s methods should be congruent with the actual focus of the patient's experiences and the patient's level of the integration of the Ego.Мета роботи – на основі емпіричного досвіду, та попередньо проведеного дослідження ефективності лікування пацієнтів з психічними розладами, які маніфестували в інволюційном періоді життя, розроблено алгоритм короткофокусної психодинамічно орієнтованої психотерапії як методу вибору для даної когорти пацієнтів.
Матеріали та методи. Для оптимізації психотерапевтичного процесу пропонується використання диференційованої терапевтичної тактики та інтерпретативної техніки, відповідно до конкретної фази терапії, кожна з яких представлена своїм тематичним фокусом, конгруентним до центрального актуального переживання пацієнта. пропонована методика психотерапії є «методом вибору» для лікування інволюційного психозу у комбінації з медикаментозним лікуванням. При достатній кваліфікації психотерапевта, дану методику можна використовувати як у період активного існування симптомів психозу, так і у межах станів ремісії.
Результати. Центральний фокус переживань пацієнтів з психічними розладами, що маніфестував у період життя 45-60 років і, відповідно, центральний фокус терапевтичної роботи з ними можна сформулювати наступним чином: потреба в примиренні зі своїм власним життям (з обставинами внутрішньої та зовнішньої реальностей). Обробка зазначеного центрального фокусу відбувається в шість психотерапевтичних фаз, кожна з яких розробляє його частковий тематичний аспект. Згадані фази можна умовно розмістити в такій послідовності: 1) фаза «формування довіри до терапевта»; 2) фаза «висловлювання претензій найближчому оточенню»; 3) фаза «спогадів про власні досягнення і хороші часи» (фаза «стосункової валідизації / верифікації» позитивних моментів свого життя, а отже - і позитивних якостей власної особистості); 4) фаза «переосмислення свого життя і розуміння своєї особистої участі в ньому»; 5) фаза «осмислення зв'язку між власним життям і актуальною хворобою»; 6) фаза «пробачення самого себе за допущені помилки, знаходження нових цінностей у житті».
Висновки. Центральний фокус переживань пацієнтів з психічними розладами, які маніфестували в інволюційному періоді життя і, відповідно, центральний фокус терапевтичної роботи з ними полягає у потребі примирення зі своїм власним життям (з обставинами внутрішньої і зовнішньої реальностей). Психотерапевтичний процес протікає у шість виокремлених фаз, у кожній з яких терапевт повинен диференційовано застосовувати терапевтичну тактику й інтерпретативну техніку, що конгруентні з актуальним фокусом переживань пацієнта і ступенем інтеграції його Его
Програма медико-психологічної корекції дезадаптації дружин, чоловіки яких страждають на шизофренію, та її ефективність
No full textThe purpose of the study is to substantiate, develop and evaluate the effectiveness of the program of medical and psychological correction of maladaptation of wives whose husbands suffer from paranoid schizophrenia (PS).
To achieve this goal, in compliance with the principles of bioethics and deontology, on the basis of KU "Vinnytsia Regional Psychoneurological Hospital. A.I. Yushchenko" surveyed 120 women whose husbands had PS and 50 women whose husbands did not have mental or behavioral disorders. The comprehensive examination included the use of clinical-psychological, psychodiagnostic and statistical research methods.
The analysis of the obtained results allowed to build a model of the psychogenesis of psychological maladaptation in wives of men with PS, according to which the primary biologically determined stress resistance provoked unjustifiably rapid depletion of communicative coping resources, which led to increased vulnerability to stress provoked by the husbands' disease, resulting in the formation of incongruent interdependent relationships, which led to the development of family maladaptation, which, in turn, caused problems of psychosocial functioning, which ultimately led to the formation of maladaptive mental states and further reduced the ability to resist stress, thus closing the vicious circle of pathological interaction.
Based on the created model, the effectiveness of the program of medical and psychological correction measures was developed and proved, the essence of which is to increase stress-protective resources and optimize stress-coping behavior as a core pathogenetic link in the development of maladaptation, which is achieved using psychoeducational, cognitive-behavioral, systemic and group personality-oriented actions, which are implemented in eight successive stages.Мета дослідження – обґрунтувати, розробити та оцінити ефективність програми медико-психологічної корекції дезадаптації дружин, чоловіки яких страждають на параноїдну шизофренію (ПШ).
Для досягнення поставленої мети, з дотриманням принципів біоетики і деонтології, на базі КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. О.І. Ющенка» було обстежено 120 жінок, чоловіки яких хворіли на ПШ, та 50 жінок, чоловіки яких не мали психічних і поведінкових розладів. Комплексне обстеження включало застосування клініко-психологічного, психодіагностичного і статистичного методів дослідження.
Аналіз отриманих результатів дозволив побудувати модель психогенезу психологічної дезадаптації у дружин чоловіків, хворих на ПШ, згідно якої, первинний біологічно детермінований дефіцит стресостійкості провокував невиправдано швидке виснаження комунікативних копінг-ресурсів, що обумовлювало підвищену вразливість до дії психосоціально-стресових факторів, пов`язаних з захворюванням чоловіка на ПШ, внаслідок чого в формувались дисконгруентні співзалежні взаємоввідносини, що призводило до розвитку сімейної дезадаптації, яка, в свою чергу, породжувала проблеми психосоціального функціонування, що, в підсумку, призводило до формування дезадаптивних психічних станів та ще більше знижувало здатність до стрес-опору, замикаючи таким чином порочне коло патологічних взаємовпливів.
Ґрунтуючись на створеній моделі, розроблено та доведено ефективність програми заходів медико-психологічної корекції, сутність якої – підвищення стрес-протективних ресурсів й оптимізація стрес-долаючої поведінки, як стрижневої патогенетичної ланки розвитку дезадаптації, що досягається за умови використання психоосвітніх, когнітивно-поведінкових, сімейних й групових особистісно-орієнтованих впливів, які реалізовуються у вісім послідовних стадій
Психокорекція та оптимальна фармакотерапія при тривожно-фобічному синдромі.
No full textBackground. The article presents methods of detection and ways of correction of psychosomatic disorders among patients suffering from anxiety and phobic syndrome. These studies have shown that among patients with anxiety-phobic syndrome of psychosomatic disorders are most pronounced anxiety, phobia, fear, panic. Therefore, in addition to the basic therapy in patients with anxiety-phobic syndrome, psychotherapy was used, which led to early recovery, effective treatment, as well as lengthening the period of remission.
The purpose. Although today some scientific studies are conducted on the methods of treating patients with anxiety-phobic syndrome, several questions about effective treatment methods of psychodiagnostics and psychocorrections are still unknown. According to various authors, anxiety-phobic syndrome is 38-43% in the structure of neurological diseases. The study was aimed at researching the levels of anxiety in anxiety-phobic syndrome and to improve their psychological correlation.
Materials and methods. Materials for the study were collected from the first and second departments of the clinic of Tashkent Medical Academy (TMA). As a primary research material, 46 patients who were treated with a diagnosis of Psychosomatic syndrome - a predominance of anxiety were taken. Patients are aged between 25-40years and the average age is 32.5±2.3.
The diagnosis was based on complaints, Anamnesis, objective and neurological status, as well as paraclinical data when patients came to the clinic for hospital treatment. Mental disturbances, objective and neurological status were evaluated through medical psychological tests with the help of recommendation of medical psychological questionnaire by Ibodullaev Z.R.(patent №001031)
Results. Anxiety level sare detected through the HADS scale: in the first group patients had light (mild) level among 4 patients, medium level among 7 patients, high-level anxiety indicators in 9 patients; the second group patients were found light level in 6 patients, medium level in 8 patients, high level in 8 patients (Р<0,05).
Conclusion. Based on these results, it is recommended to use psychopharmacotherapeutic treatment and cognitive-behavioral psychotherapy, adding to the basis of the treatment of patients with anxiety-syndrome in neurosis.Актуальність. У статті представлені методи виявлення та способи корекції психосоматичних розладів серед пацієнтів, які страждають на тривожний та фобічний синдром. Ці дослідження показали, що серед пацієнтів із тривожно-фобічним синдромом психосоматичних розладів найбільш виражені тривожність, фобія, страх, паніка. Тому, крім основної терапії у пацієнтів із тривожно-фобічним синдромом, застосовувалася психотерапія, яка призвела до раннього одужання, ефективного лікування, а також до подовження періоду ремісії.
Мета. Хоча сьогодні проводяться деякі наукові дослідження щодо методів лікування хворих на тривожно-фобічний синдром, кілька питань щодо ефективних методів лікування психодіагностики та психокорекцій досі невідомі. За даними різних авторів, тривожно-фобічний синдром становить 38-43% у структурі неврологічних захворювань. Дослідження було спрямовано на дослідження рівнів тривожності при тривожно-фобічному синдромі та на покращення їх психологічної кореляції.
Матеріали та методи. Матеріали для дослідження були зібрані з першого та другого відділень клініки Ташкентської медичної академії (ТМА). В якості основної групи дослідження було взято 46 пацієнтів, яким лікували діагноз Психосоматичний синдром - переважання тривожності. Пацієнти у віці від 25 до 40 років, а середній вік - 32,5 ± 2,33. Діагноз грунтувався на скаргах, анамнезі, об'єктивному та неврологічному статусі, а також на параклінічних даних, коли пацієнти приходили в клініку на стаціонарне лікування. Психічні розлади, об'єктивний та неврологічний статус оцінювали за допомогою медико-психологічних тестів за допомогою рекомендацій медико-психологічного анкетування Ібодуллаєва З.Р. (патент №001031).
Результати. Рівень тривожності виявлений за шкалою HADS: у першій групі 4 пацієнти мали легкий рівень, 7 пацієнтів - середній, показники тривоги високого рівня у 9 пацієнтів; у пацієнтів другої групи виявлено легкий рівень у 6 пацієнтів, середній рівень у 8 пацієнтів, високий рівень у 8 пацієнтів (Р <0,05).
Висновки. На основі цих результатів рекомендується застосовувати психофармакотерапевтичне лікування та когнітивно-поведінкову психотерапію, додаючи до основи лікування пацієнтів із синдромом тривожності при неврозі
Підвищення комплаєнтності методами тілесно-орієнтованої терапії
No full textThis is a conference abstract from the "Psychosomatic Medicine Of The XXI Century: Realities And Perspectives" Congress. It is dedicated to the increase of compliance with methods of body therapy.Даний текст є тезами Конгресу: «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Описане нижче присвячено підвищення комплаєнтності методами тілесно-орієнтованої терапії