Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу. Стратегії успішного створення ефективної організаційної культури в медичному закладі (практичні кейси клініки Мейо)
No full textThe health care system is changing rapidly in an effort to provide quality care, improve public health, and optimize spending on patients with chronic diseases and the elderly.
Changes affecting clinical practice include new approaches to payment and supply of medicines, electronic medical records, patient portals and public reports on quality indicators. Leaders of the transformation are health professionals, whose daily work is crucial for the success and improvement of the Health Care system.
It should be borne in mind that the consequence of systemic medical changes and the resulting additional pressure may be professional burnout of health workers. To prevent burnout, it is necessary to develop the involvement of staff, which should not be only the personal responsibility of the health worker, but form a comprehensive approach to the interaction of the organization and employees.
That is why the mistake of many medical institutions is to start with narrowed decisions for the formation of staff involvement. For example, through trainings, seminars on stress management, etc. Healthcare professionals perceive these actions as insincere intentions of the medical institution in solving problems. The organization must demonstrate by its actions and example the concern for the well-being of its employees (creation of recreation areas, transparent system of rewards and feedback, optimization / automation of processes to simplify work, etc.). Using the experience of the Mayo Clinic*, this article will discuss 9 effective strategies to achieve this goal.
* The Mayo Clinic is a non-profit organization (an organization that does not have the main purpose of its activities to make a profit and does not distribute the profits among the participants), one of the largest private medical and research centers in the world, founded in 1889. As of 2012, the Mayo Clinic is an exemplary medical center, employing 50.9 thousand people, including 3,800 doctors and scientists. The clinic's revenue in 2012 exceeded 500 million is allocated for research. Medical facilities under the auspices of the Mayo Clinic operate in 70 cities in the United States, the largest units - in Phoenix and Jacksonville.
Система охорони здоров’я швидко змінюється, прагнучи забезпечити якісну допомогу, покращити здоров'я населення та оптимізувати витрати на пацієнтів із хронічними захворюваннями та пацієнтів похилого віку.
Серед змін, що впливають на клінічну практику можна виділити: нові підходи до оплати та постачання лікарськими засобами, електронні медичні записи, портали пацієнтів та публічні звіти про показники якості. Провідниками трансформації являються медичні працівники, щоденна робота яких має вирішальне значення для успіху та вдосконалення системи Охорони Здоров'я.
Варто приймати до уваги, що наслідком системних медичних змін і спричиненого цим додаткового тиску, може бути професійне вигорання медичних працівників. Для попередження виникнення професійного вигорання необхідно розвивати залученість персоналу, що не має бути лише особистою відповідальністю медичного працівника, а повинно являти собою комплексний підхід взаємодії організації та співробітників.
Саме тому помилкою багатьох медичних закладів являється початок зі звужених рішень для формування залученості персоналу. Наприклад за рахунок проведення тренінгів, семінарів по управлінню стресом і т.д. Медичні працівники сприймають дані дії, як нещирі наміри медичного закладу у вирішенні проблем. Організація має продемонструвати власними діями та прикладом турботу про благополуччя своїх працівників (створення зон відпочинку, прозорої система винагород та зворотнього зв’язку, оптимізація/автоматизація процесів для спрощення роботи і т.д.). На прикладі досвіду клініки Мейо*, в даній статті буде розглянуто 9 ефективних стратегій на шляху до вирішення даної мети.
*Клініка Мейо - некомерційна організація (організація, яка не має в якості основної мети своєї діяльності одержання прибутку і не розподіляє отриманий прибуток між учасниками), один з найбільших приватних медичних і дослідницьких центрів світу, заснованих в 1889 році. Станом на 2012 рік клініка Мейо є зразковим медичним центром, в якому працюють 50,9 тисяч осіб, серед яких 3 800 лікарів і вчених. Виручка клініки за 2012 рік перевищила 500 млн виділяється на наукові дослідження. Лікувальні установи під егідою Mayo Clinic працюють в 70 містах США, найбільші підрозділи - в Фініксі і Джексонвіллі
Психосоматичні особливості пацієнток з сидеропенічним синдромом
No full textВ даному досліджені було описано психосоматичний стан 58 пацієнток з аномальними матковими кровотечами, наслідком яких була залізодефіцитна анемія легкого ступеню важкості. При наявності характерних скарг майже у всіх жінок встановлені ознаки депресії. Завдяки лікуванню, з поліпшенням клініко-лабораторних показників стабілізувався і психічний стан. Лікарям первинної ланки надання медичної допомоги при зверненні пацієнток фертильного віку з проявами депресії доцільно проводити скринінг на наявність дефіциту заліза
Сучасні підходи до діагностики та надання допомоги пацієнтам на продромальному етапі шизофренії
No full textBackground. The prodrome of psychosis is a period of pre-psychotic disorder that represents a deviation from previous human experience and behavior. It`s diagnosed partly retrospectively after the development of definitive symptoms and signs of schizophrenia. A prolonged untreated prodromal period is a precursor to an adverse disease course.
Method. The research material is modern publications devoted to the study of the clinical features of the prodromal stage of schizophrenia and the provision of specialized medical care. The research method is bibliographic and analytical.
Results. Modern diagnostic systems reveal early signs that are often observed in people at high risk of developing a psychotic disorder. Clinical factors of increased risk of transition to psychosis and very high-risk factors of psychosis in youth have been identified. Certain areas of painful change are stratified into neurotic, affective, cognitive, physical, behavioral, as well as subthreshold nonspecific and specific psychotic symptoms. Were selected types of psychosis` prodrome, depending on the severity of subthreshold psychotic symptoms.
The influence of cannabinoids on the central nervous system is carried out through a system of presynaptic endocannabinoid receptors, among which two types are distinguished: cannabinoid receptors of the first type (CB1) and cannabinoid receptors of the second type (CB2). These receptors are physiologically adapted to interact with two endogenous cannabinoids that are produced in the human body - with anandamide and 2-arachidonoylglycerol. Recent studies have shown that the level of anandamide in the cerebrospinal fluid of patients with schizophrenia is significantly increased. Moreover, in those who used cannabis occasionally, the level of this neurotransmitter was significantly higher than in those who used cannabis systematically or did not use it at all. Currently, there are three main scientific models of a possible association of schizophrenia and cannabis use: the “self-medication hypothesis”, the “causal model” and the “general factor hypothesis”. «General factor hypothesis» seems to be the most logical, since, indeed, the increased risk of both dependence on cannabis and the development of schizophrenia and other psychotic disorders of the schizophrenic spectrum can be associated with some common factor. Some genetic or social factors can act as this common factor, and in the group of people who are under the influence of this factor, the predisposition to psychotic disorders and cannabis use can have a synergistic effect on the emerging of clinically defined schizophrenia. International clinical guidelines recommend a few practical steps in monitoring patients in the psychosis` prodrome. But there are cautious about the use of antipsychotics if the patient does not meet the diagnostic criteria for a psychotic disorder. It`s advisable treating the psychosis` prodrome by a combination of antipsychotics and/or antidepressants, psychotherapy for patients and their families, as well as by omega-3 fatty acids. The prodromal phase of schizophrenia is the most optimal target for primary medical intervention, but its diagnostics and therapy require further scientific research and validation in actual clinical practice.
Conclusion. The prodromal stage of schizophrenia is the most optimal target for primary medical intervention; however, its diagnosis and therapy require further scientific research and confirmation in current clinical practice. In addition, a number of legal issues remain unresolved, because the provision of specialized medical care to people who have not been diagnosed with a mental disorder is currently in a certain legal vacuum.Актуальність. Продром психозу позначає період препсихотичного порушення, що представляє відхилення від попереднього досвіду та поведінки людини та діагностується почасти ретроспективно після розвитку остаточних симптомів та ознак шизофренії. Тривалий нелікований продромальний період є передвісником несприятливого перебігу хвороби.
Методи й матеріали. Матеріал дослідження – сучасні публікації, присвячені вивченню клінічних особливостей продромального етапу шизофренії та надання спеціалізованої медичної допомоги. Метод дослідження – бібліографічно-аналітичний.
Результати. Продромальний етап розвитку шизофренії – це період передпсихотичного розладу, який являє собою відхилення від попереднього досвіду та поведінки людини. Діагностується частково ретроспективно після розвитку остаточних симптомів та ознак шизофренії. Тривалий нелікований продромальний період є попередником несприятливого перебігу захворювання. Сучасні діагностичні системи виявляють ранні ознаки, які часто спостерігаються у людей з високим ризиком розвитку психотичного розладу. Виявлено клінічні фактори підвищеного ризику переходу до психозу та дуже ризиковані фактори психозу у молоді. Певні ділянки хворобливих змін стратифікуються на невротичні, афективні, когнітивні, фізичні, поведінкові, а також підпорогові неспецифічні та специфічні психотичні симптоми. Були обрані типи продрому психозу в залежності від вираженості субпорогових психотичних симптомів. Вплив канабіноїдів на центральну нервову систему здійснюється через систему пресиноптичних ендоканабіноїдних рецепторів, серед яких виділяють два типи: канабіноїдні рецептори першого типу (СВ1R) та канабіноїдні рецептори другого типу (СВ1R). Ці рецептори фізіологічно пристосовані до взаємодії з двома ендогенними канабіноїдами, які виробляються в організмі людини – з анандамідом та 2-арахідонілгліцеролом. В роботах останніх років показане, що рівень саме анандаміду в цереброспинальній рідині хворих на шизофренію значно підвищений, при чому у тих, хто вживав канабіс епізодично, рівень цього нейротрансміттеру був значно більшим, ніж у тих, хто вживав канабіс систематично чи не вживав його взагалі. На теперішній час можна говорити про три наукові моделі можливої асоціації шифренії та вживання канабісу: «гіпотезу самолікування», «причинно-наслідкову модель» та «гіпотезу спільного фактору». «Гіпотеза спільного фактору» уявляється найбільш логічною, бо, дійсно, підвищений ризик виникнення залежності від канабісу та підвищений ризик розвитку шизофренії та інших психотичних розладів шизофренічного спектру може бути пов’язаний з деяким спільним фактором, в якості якого можуть виступати якісь генетичний чи соціальні фактори, а в групі людей, які знаходяться під впливом цього фактору, схильність до психотичних розладів та вживання канабісу можуть надавати синергійний вплив на виникнення клінічно обкресленої шизофренії. Міжнародні клінічні рекомендації рекомендують виконати кілька практичних кроків для моніторингу пацієнтів у продромі психозу. Але є обережність щодо застосування антипсихотичних засобів, якщо пацієнт не відповідає діагностичним критеріям психотичного розладу. Доцільно лікувати продром психозу комбінацією антипсихотиків та / або антидепресантів, психотерапією пацієнтів та членів їх сімей, а також омега-3 жирними кислотами.
Висновки. Продромальна фаза шизофренії є найбільш оптимальною мішенню для первинного медичного втручання, проте її діагностика та терапія потребують подальших наукових досліджень та підтвердження в актуальній клінічній практиці. Крім того, залишається невирішеними ціла низка юридичних питань, бо надання спеціалізованої медичної допомоги особам, яким не встановлено будь-якого діагнозу психічного розладу, на теперішній час знаходиться у певному правовому вакуумі
Burn out: українські реалії (на прикладах деяких лікарських професій)
No full textBackground: The spread of burnout syndrome contributes to our era - the time of achievement, consumption, new materialism, entertainment and enjoyment of life. This is the time when we exploit ourselves and allow ourselves to exploit. But you need to keep in mind that emotional burnout occurs in those professions where there is not only a heavy load but also a constantly acting chronic stress. This article discusses the “Burn out” problem in the context of the medical profession in Ukraine.
Results: After a survey among doctors, we saw some features of “Burn out” in different regions of Ukraine and their phenomenological content. There was a survey among different medical specializations, which allowed us to see the difference between the emotional burnout of endocrinologists, cardiologists, oncologists, and gynecologists.
Methods: “Questionnaire for the identification of burnout syndrome” O. Chaban
Conclusion: emotional burnout is a process in which the doctor himself actively participates and, if the signs of “Burn out” are detected at the beginning of the process, he has the opportunity to make changes in his life. Comparing the facts of the study, one can imagine the Ukrainian doctor as a certain robot who voluntarily sacrifices himself, but receives almost nothing for this. The sacrificial position of a Ukrainian doctor is probably due to living in certain personal and social myths.Актуальність: Поширенню синдрому вигорання сприяє наша епоха - час досягнень, споживання, нового матеріалізму, розваг і отримання задоволення від життя. Це час, коли ми експлуатуємо самі і дозволяємо себе експлуатувати. Але потрібно мати на увазі, що емоційне вигорання виникає у тих професіях, де є не тільки велике навантаження, але й постійно діючий хронічний стрес. В даній статі розглядається проблема «Burn out» в контексті лікарської професії в Україні.
Результати: Після проведення опитування серед лікарів, ми побачили деякі особливості «Burn out» по різних регіонах України та їх феноменологічний зміст. Було опитуваннясеред різних лікарських спеціалізацій, яке дало нам змогу побачити різницю між емоційним вигоранням ендокринологів, кардіологів, онкологів та гінекологів.
Методи: «Питальник на виявлення синдрому емоційного вигорання» Чабан О.С.
Висновок: емоційне вигорання – це процес, у якому лікар сам бере активну участь і в разі виявлення ознак «Burn out» на початку процесу у нього з’являється можливість внести зміни у своє життя. Співставляючи факти дослідження, можна уявити українського лікаря певним роботом, який добровільно приносить себе у жертву, але за це не отримує майже нічого. Жертвенна позиція українського лікаря можливо пояснюється проживанням в певних власних та соціальних міфах
Дослідження рівня ангедонії у мешканців міста київа та київської області, що знаходились на карантині в звязку з covid-19
No full textBackground: Coronavirus has rapidly spread worldwide for several months. Ukraine, like many other countries, was affected by a pandemic. As in most countries of the world, due to the rapid spread of coronavirus infection, Ukraine has established a quarantine at the state level, which restricts the movement of citizens and appeal for staying at home.
COVID-19 has affected many aspects of life in the country. The unpreparedness of Ukrainian medicine, people's fatigue from everyday problems and other aspects - all these factors are also affected the mental health of the Ukrainians during a pandemic. We tried to find out how being quarantined through COVID-19 affected the emotional and hedonic background of Ukrainians living in the capital of Ukraine, the city of Kyiv and adjacent Kyiv region.
Materials and methods: The study was conducted during 62 days of officially announced quarantine due to COVID-19: from March 12 to May 11, 2020 inclusive. The study voluntarily involved 68 residents of Kyiv and Kyiv region who did not have mental disorders at the time of the interview. We used the Anhedonia Scale (Snight-Hamilton Pleasure Scale, SHPS) and the scale for assessing psychological health and quality of life (General Well-Being scale, GWBS). Interviews with respondents during quarantine were conducted using modern telecommunications technologies (e.g, Skype, Zoom, contacts via social networks, etc.). But there were also regular interviews with answerers if they needed psychological help.
Results and conclusions: The study revealed the presence of anhedonia in one third of respondents, which turned out to be about 10 percent more than among respondents without distress. It was found that anhedonia was observed more often in women than in men. These data are different from those obtained in the survey in a normal situation. The anhedonia of social contacts and interactions was most noticeable. The survey also noted expressed anxiety, tension, and fear for the own health of respondents, their loved ones, and relatives as well.Актуальність: Коронавірусна хвороба швидко поширилась у всьому світі протягом декількох місяців. Україна, як і багато інших країн, зазнала пандемії. Як і в більшості країн світу, у зв'язку з швидким поширенням коронавірусної інфекції, в країні на державному рівні було встановлено карантин, який обмежував пересування громадян та закликав залишатися вдома.
COVID-19 торкнувся багатьох сторін життя країни. Неготовність української медицини, втома людей від повсякденних проблем та інші аспекти - всі ці фактори також впливали на психічне здоров'я мешканців країни в умовах пандемії. Ми намагалися з’ясувати, як знаходження на карантині через COVID-19 вплинуло на емоційний та гедонічний рівень українців, які проживають у столиці України, місті Києві та сусідній з ним Київській області.
Матерiал та методи: Дослідження проводилося протягом 62 днів офіційно оголошеного карантину в зв'язку з COVID-19: з 12 березня по 11 травня 2020 року включно. В дослідженні добровільно прийняло участь 68 мешканців міста Києва та Київської області, що не мали психічних розладів на момент інтерв’ю. Ми використовували шкалу ангедонії (Шкала задоволення Снайта-Гамільтона, SHPS), та шкалу для оцінки психологічного здоров’я та якості життя (Загальна шкала добробуту, GWBS). Інтерв'ю з респондентами підчас карантину проводилось із застосуванням сучасних телекомунікаційних технологій (наприклад, Skype, Zoom, контакти через соціальні мережі тощо). Але були й звичайні інтерв’ю з учаниками, якщо їм була потрібна психологічна допомога.
Результати та висновки: Дослідження виявило наявність ангедонії у однієї третини опитаних, що, як зясувалось, приблизно на 10% більше, ніж серед респондентів без дистресу. Виявили, що у жінок ангедонія спостерігалась частіше, ніж у чоловіків. Ці данні відмінні від тих, що були отримані при опитуванні у звичайній ситуації. Ангедонія соціальних контактів та взаємодій була найбільш помітною. Опитування також зазначило виражену тривогу, напругу та страх за власне здоров'я респондентів, їхніх близьких людей та родичів
Маленький принц – самогубство серед підлітків
No full textSuicide and suicidal ideation among adolescents and young adults are some of the most burdensome experiences for families, relatives, and therapists. In the phase of life, which should be characterized by awakening, cheerfulness and vitality, a group of adolescents appears, burdened with serious suicidal thoughts.
This paper will investigate this phenomenon from a clinical point of view, and also show that there are important links between developmental objectives, critical aspects of adolescence and suicidality. A psychodynamic approach is usually used in research on this phenomenon, although there are also several cognitive-behavioral approaches to the phenomenon of suicidality in adolescents.Суїцидальність та самогубство серед підлітків та молодих людей є одними з найбільш обтяжливих переживань, з якими можуть стикнутися сім'ї, родичі, а також терапевти. У життєвій фазі, яка повинна характеризуватися пробудженням, життєрадісністю та життєвою силою, з’являється група підлітків, обтяжена серйозними суїцидальними думками.
У даній роботі це явище буде досліджено з клінічного погляду, а також показано, що існують важливі зв’язки між завданнями розвитку, критичними аспектами підліткового віку та суїцидальністю. Зазвичай у дослідженнях цього явища застосовують психодинамічний підхід, хоча існує також декілька когнітивно-поведінкових підходів до феномена суїцидальності у підлітків
Менеджмент когнітивних симптомів та реабілітаційна терапія (CogSMART) при черепно-мозковій травмі. Посібник для фахівців (україномовна версія). 1 частина: сесії 1-4
No full textCogSMART is a cognitive training program for people with traumatic brain injury (TBI). It aims to improve the skills of perspective memory, attention, executive functions (problem solving, planning, cognitive flexibility) in order to more successfully perform daily activities and achieve personal, work and study goals. CogSMART is based not on a large number of trainings and tasks, but on a compensatory cognitive training — improving cognitive skills by using certain adaptation strategies and removing obstacles. The use of CogSMART has already shown good results in the cognitive rehabilitation of people with traumatic brain injury in the United States.
The translation of the manual was performed by specialists of the Kyiv City Clinical Hospital for War Veterans with further scientific editing of the text by professors of the Department of Medical Psychology, Psychosomatic Medicine and Psychotherapy at Bogomolets National Medical University. With the permission of Elizabeth Twamley, the author of the original program, the Ukrainian version of the manual is published in the journal and is available for Ukrainian-speaking audience. The program contains 12 sessions.
This part of the Ukrainian version of the manual presents the first 4 sessions of CogSMART.
Session 1 is introductory: participants learn about the structure of the program and its basic rules, talking about their traumatic brain injury experience and receive psychoeducation on the frequency, causes, mechanisms and symptoms of trauma, also get acquainted with the principles of cognitive training.
Session 2 focuses on the skills of managing symptoms such as fatigue and sleep problems. Also it has psychoeducational components and relaxation strategies training.
Session 3 covers issues such as headache, depression, anxiety, and post-traumatic stress disorder. In addition, the relaxation strategies training continues.
Session 4 focuses on the problems of perspective memory. Participants who have problems with the ability to remember what needs to be done in the future will be able to learn how to solve them.
This material can be useful for clinical psychologists, occupational therapists, psychotherapists and specialists in related fields who help people with traumatic brain injury.CogSMART є програмою когнітивного тренінгу для людей з черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Вона спрямована на покращення навичок перспективної пам’яті, уваги, виконавчих функцій (розв’язання проблем, планування, когнітивна гнучкість) задля більш успішного виконання повсякденної діяльності та досягнення цілей в особистій, робочій та навчальній сферах. В основі CogSMART лежить не велика кількість тренувань та завдань, а компенсаторний когнітивний тренінг — вдосконалення когнітивних навичок шляхом використання певних адаптаційних стратегій та усунення перешкод. Використання CogSMART вже продемонструвало гарні результати у когнітивній реабілітації осіб з черепно-мозковою травмою в США.
Переклад посібника виконали фахівці Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни з подальшим науковим редагуванням тексту професорами кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. З дозволу Елізабет Твамлі, автора оригінальної програми, україномовна версія посібника розміщена в журналі та доступна для ознайомлення україномовній аудиторії. Програма містить 12 сесій.
У цій частині української версії посібника представлені перші 4 сесії програми CogSMART.
1 сесія є ознайомчою: учасники дізнаються про структуру програми та її основні правила, діляться досвідом життя після черепно-мозкової травми та отримують психоедукацію щодо частоти, причин, механізмів та симптомів ЧМТ, знайомляться з принципами когнітивного тренінгу.
2 сесія присвячена навичкам менеджменту таких симптомів, як-от швидка втомлюваність, проблеми зі сном. Містить психоедукаційні компоненти та навчання стратегіям релаксації.
У 3 сесії висвітлюються такі проблеми, як-от головний біль, депресія, тривожність, посттравматичний стресовий розлад. Окрім того, продовжується навчання стратегіям релаксації.
4 сесія присвячена проблемам перспективної пам’яті. Учасники, які мають проблеми зі здатністю запам’ятовувати те, що потрібно виконати в майбутньому, зможуть ознайомитися зі способами їх вирішення.
Цей матеріал може бути корисним лікарям-психологам, ерготерапевтам, психотерапевтам та спеціалістам суміжних спеціальностей, які працюють з людьми з ЧМТ
Характерні риси психічних порушень у потерпілих від насильницьких дій
Get PDFObjective. Victims of violent crimes, regardless of the way the crime affects the victim - psychological, financial, physical, and spiritual - can have significant psychosomatic health problems for a long time. The dangers of violence, including torture and other ill-treatment, were highlighted in the Istanbul Protocol, which is an international guide to the effective investigation and documentation of torture and other cruel, inhuman, or degrading treatment or punishment.
Methods and materials. A pilot study was conducted to verify the mental disorders of 22 victims of violent crimes according to forensic psychiatric examinations. Verification of mental disorders was carried out in accordance with the provisions of the Istanbul Protocol and the criteria of the International Classification of Diseases (ICD-10).
Results. All subjects reported traumatic events that met the stress criterion (A) for PTSD. 63.6% of the victims were prisoners in the temporarily occupied territories of Donbas, where they were subjected to torture and other inhuman treatment; 18.1% were victims of police violence; 18.1% were victims of sexual violence. According to the PTSD criteria, 100% of the subjects showed manifestations of the intrusion cluster, 54.5% - manifestations of the numbing cluster, and 31.8% - manifestations of the hyperexcitation cluster. 31.8% of victims were diagnosed with PTSD.
More than 1/3 of the subjects showed signs of depression, but only 9.1% met the criteria for moderate depressive disorder. Anxiety was a pervasive symptom present at the same time as other disorders in 95.5% of cases. Symptoms of somatization (15 people; 68.1%) were mainly chronic pain of various localizations. Alcohol consumption at the level of domestic drunkenness was 40.9%, occasional cannabis use - 27.2%. Mental disorders due to violence can remain at the level of fragmentary or subclinical manifestations of mental disorders, not reaching the nosological level and reduce over time, as well as be the initial or residual phase of a certain mental disorder.
Conclusions. Early diagnosis of mental disorders in victims of violent crimes will allow the timely application of medical and psychosocial measures, which will accelerate the rehabilitation of victims and reduce mental illnessАктуальність. Жертви насильницьких злочинів, незалежно від способу впливу злочину на потерпілу особу – психологічного, фінансового, фізичного та духовного, - можуть довгий час мати значні порушення психосоматичного здоров’я. На небезпеці насильницьких дій, в тому числі як катувань та інших способів неналежного та жорстокого поводження, для психічного здоров’я особи було наголошено у Стамбульському протоколі, що є міжнародним посібником з питань ефективного розслідування і документування фактів катувань та іншого жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання.
Методи та матеріали. Було проведено пілотне дослідження верифікації психічних порушень 22 постраждалих від насильницьких злочинів осіб за даними судово-психіатричних експертиз. Верифікація психічних порушень проводилась відповідно до положень Стамбульського протоколу та критеріїв Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10).
Результати. Всі обстежені особи, повідомили про травматичні події, які відповідали критерію стресового стану (A-критерій) для ПТСР. 63,6% потерпілих були полоненими на тимчасово окупованих територіях Донбасу, де піддавалися катуванням та іншому нелюдському поводженню; 18,1% були постраждалими від насильницьких дій поліції; 18,1% були жертвами сексуального насильства. Відповідно до критеріїв ПТСР у100% обстежених відмічались прояви кластеру вторгнення, у 54,5% - прояви кластеру намбінгу та у 31,8% - прояви кластеру гіперзбудження. 31,8% постраждалих отримали діагноз ПТСР.
У понад 1/3 обстежених осіб були присутні ознаки депресії, але тільки 9,1% відповідали критеріям депресивного розладу середнього ступеню тяжкості. Тривога була наскрізним симптомом, присутнім одночасно з іншими порушеннями у 95,5% випадків. Симптоми соматизації (15 осіб; 68,1%) були представлені переважно хронічним болем різної локалізації. Вживання алкоголю на рівні побутового пияцтва було у 40,9%, епізодичне вживання канабісу – у 27,2%. Психічні порушення внаслідок насильницьких дій можуть як лишатися на рівні фрагменарних або субклінічних проявів психічних розладів, не сягаючи нозологічного рівня та редудуватися з часом, так бути ініціальною чи резидуальною фазою перебігу певного розладу психіки та поведінки
Висновки. Рання діагностика психічних порушень у жертв насильницьких злочинів дозволить вчасно застосовувати медико-психосоціальні заходи, що сприятиме прискоренню реабілітації постраждалих осіб та зниженню психічної захворюваност
Клінічний випадок ведення депресивного розладу у пацієнтки з системним червоним вовчаком (счв)
No full textThis case report describes authors own experience of clinical mamgmemt of the patient with depressive disorder and systemic lupus erytematosus (SLE).У матеріалах опису клінічного випадку описаний власний досвід ведення пацієнтки з депресивним розладом на фоні системного червоного вовчака (СЧВ).