Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Азартні ігри в умовах COVID-19 в Україні: стрес, депресія та тривога
Get PDFThis study sought to explore the initial change in depression, anxiety, and stress in gamblers in Ukraine. Results indicate that depression, stress, and anxiety are increasing regardless of gambler status; however, the mere fact that increases are general, should not detract from the elevated levels of depression, stress, and anxiety experienced by those experiencing gambling harm.
This is a conference abstract from the III Scientific-practical conference "Psychosomatic medicine: science and practice". Це дослідження було спрямоване на вивчення початкових змін - депресії, занепокоєння і стресу у гравців в Україні. Результати показують, що депресія, стрес і тривога наростають незалежно від статусу гравця; проте той факт, що це збільшення має загальний характер, не повинен применшувати підвищеного рівня депресії, стресу і занепокоєння, яке відчувається тими, хто страждає від азартних ігор.
Даний текст є тезами Науково-практичної конференції «Психосоматична медицина: наука і практика».
Менеджмент когнітивних симптомів та реабілітаційна терапія (CogSMART) при черепно-мозковій травмі. Посібник для фахівців (україномовна версія). 3 частина: сесії 9-12
Get PDFCogSMART is a cognitive training program for people with traumatic brain injury (TBI). It aims to improve the skills of perspective memory, attention, executive functions (problem solving, planning, cognitive flexibility) in order to more successfully perform daily activities and achieve personal, work and study goals. CogSMART is based not on a large number of trainings and tasks, but on a compensatory cognitive training — improving cognitive skills by using certain adaptation strategies and removing obstacles. The use of CogSMART has already shown good results in the cognitive rehabilitation of people with traumatic brain injury in the United States.
The translation of the manual was performed by specialists of the Kyiv City Clinical Hospital for War Veterans with further scientific editing of the text by professors of the Department of Medical Psychology, Psychosomatic Medicine and Psychotherapy at Bogomolets National Medical University. With the permission of Dr. Elizabeth Twamley, the author of the original program, the Ukrainian version of the manual is published in the journal and is available for Ukrainian-speaking audience. The program contains 12 sessions.
Sessions 1-4 can be found in the first part of the translated manual via this link.
Sessions 5-8 can be found in the second part of the translated manual via this link.
This part of the Ukrainian version of the manual presents sessions 9-12 of the CogSMART program.
The 9th session is dedicated to learning and memory, is a logical continuation of the 8th session. Participants can learn about new memorization strategies and practice them during group tasks.
Session 10 is dedicated to problem solving and cognitive flexibility. Participants will be able to get acquainted with brainstorming strategies and a six-step method of solving problems. The 11th session is a logical continuation of the 10th session and is also dedicated to problem solving and cognitive flexibility. Participants will have the opportunity to learn verbal strategies, hypothesis testing and other skills that will be helpful during planning activities.
The 12th session is the final one, during which the results of the CogSMART sessions are summed up and further perspectives and ways of development are discussed.CogSMART є програмою когнітивного тренінгу для людей з черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Вона спрямована на покращення навичок перспективної пам’яті, уваги, виконавчих функцій (розв’язання проблем, планування, когнітивна гнучкість) задля більш успішного виконання повсякденної діяльності та досягнення цілей в особистій, робочій та навчальній сферах. В основі CogSMART лежить не велика кількість тренувань та завдань, а компенсаторний когнітивний тренінг — вдосконалення когнітивних навичок шляхом використання певних адаптаційних стратегій та усунення перешкод. Використання CogSMART вже продемонструвало гарні результати у когнітивній реабілітації осіб з черепно-мозковою травмою в США.
Переклад посібника виконали фахівці Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни з подальшим науковим редагуванням тексту професорами кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. З дозволу доктора Елізабет Твамлі, автора оригінальної програми, україномовна версія посібника розміщена в журналі та доступна для ознайомлення україномовній аудиторії. Програма містить 12 сесій.
Із сесіями 1 – 4 можна ознайомитись у першій частині перекладеного посібника за посиланням .
Із сесіями 5-8 можна ознайомитись у другій частині перекладеного посібника за посиланням.
У цій частині української версії посібника представлені сесії 9 - 12 програми CogSMART.
9 сесія присвячена навчанню та пам’яті, є логічним продовженням 8 сесії. Учасники можуть бути ознайомлені з новими стратегіями запам’ятовування та потренувати їх під час групових завдань.
10 сесія присвячена вирішенню проблем та когнітивній гнучкості. Учасники зможуть ознайомитись зі стратегіями мозкового штурму та шестикроковим методом вирішення завдань.
11 сесія є логічним продовженням 10 сесії і також присвячена вирішенню проблем та когнітивній гнучкості. Учасники мають можливість ознайомитись із стратегіями вербалізації, тестуванням гіпотез та іншими навичками, які допомагатимуть у плануванні.
12 сесія є заключною, під час неї підбиваються підсумки роботи в рамках сесій CogSMART та обговорюються подальші перспективи та шляхи розвитку.
Цей матеріал може бути корисним лікарям-психологам, ерготерапевтам, психотерапевтам та спеціалістам суміжних спеціальностей, які працюють з людьми з ЧМТ і проводять когнітивну реабілітацію чи когнітивний тренінг
Когнітивно-поведінкова терапія як важлива складова комплексного лікування порушень сну при соматоформних розладах
Get PDFThis text is the thesis of the III scientific-practical conference with international participation "Psychosomatic medicine: science and practice". The following is devoted to the analysis of the effectiveness of cognitive-behavioral therapy in the complex treatment of sleep disorders in somatoform disorders.
Даний текст є тезами IIІ науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено аналізу ефективності застосування когнітивно-поведінкової терапії у комплексному лікуванні порушень сну при соматоформних розладах
Дорогоцінний камінь психоаналізу: Значення тлумачення сновидінь в аналітичному процесі
Get PDFBackground. Dreams are able to reflect the patients' experience as well as testify one or another stage of mental illness. However, in the scientific world, not enough attention is given to the analysis of dreams. The purpose of this study is to review the scientific literature regarding the features, functions, symbolic content and representations of dreams.
Design: systematic review.
Subject of study. The review of scientific publications was conducted on neurophysiology of dreams, basic concepts of analysis, meaning, functions of dreams and psychoanalytic interpretation techniques.
Results. At present, it is believed that dreams have protective and adaptive functions and contribute to the formation of long-term memory and information processing of emotionally charged experiences; At the same time, dreams are the result of the creative process. On the one hand, dreaming satisfies the need of the Ego in a dream because it protects the state of sleep due to the fact that the real response of excitation of motility is replaced by hallucinatory excitation, which does not require awakening. On the other hand, dreaming allows repressed desires, albeit in a distorted form to fulfil and thus reduce the mental stress associated with sexual or aggressive impulses. Thus the dream is designed to reconcile two opposing forces - the desire to sleep and the desire to act in accordance with the excitement emanating from the mental or somatic sphere. The emotional daytime experience takes precedence over other less emotional experiences, during inclusion in dreams because emotions provide an automatic and unconscious way of determining which experiences to include in a dream for memorization. Dreams can be a representation of the real and the repressed desires, but the emotional component of sleep is important as it may indicate the presence of traumatic experiences. The hidden meaning of dreams becomes clear to the participants' analytical process through the use of the method of free associations, as well as through emphasis on the manifesto of dreams. Unconscious communication between the patient and the analyst is well reflected in the meaning of sleep.
Conclusions. Analysis of the content of dreams can provide important information about the mental state of the individual and contribute to a better understanding of the patient and analytical processes. Working with dreams is an important part of the analytical process, a symbolic reflection of the inner world of the patient, the analyst, the unconscious third and the processes that occur in therapy. Dreams represent hidden desires and emotional and/or traumatic experiences of a particular patient.Актуальність. Сновидіння здатні відображати переживання пацієнтів, свідчити про ті чи інші етапи психічного захворювання. Однак, в науковому світі недостатньо уваги приділяється аналізу сновидінь. Метою дослідження було огляд наукової літератури стосовно функції і символічного змісту сновидінь, їх особливостей та репрезентації.
Дизайн. Систематичний огляд.
Предмет дослідження. Було проведено огляд наукових публікацій стосовно нейрофізіології сновидінь, основних концепцій аналізу, значення, функцій сновидінь та психоаналітичних технік тлумачення.
Результати. На даний час вважається, що сновидіння виконують захисну та адаптивну функції, сприяють формуванню довгострокової пам’яті та опрацюванню інформації та емоційно заряджених переживань і разом з тим, сновидіння є результатом творчого процесу. З одного боку, сновидіння задовольняє потребу Его уві сні, оскільки охороняє стан сну завдяки заміні моторного збудження галюцинаторним, яке не вимагає пробудження. З іншого боку, сновидіння дозволяє витісненим бажанням, нехай і в спотвореній формі, виповнитися і тим самим знизити психічну напругу, пов’язану з сексуальними або агресивними імпульсами. Таким чином, сновидіння покликане примирити дві протилежні сили - бажання спати і бажання діяти відповідно до збудження, що виходить від психічної або соматичної сфери. Емоційний денний досвід має перевагу перед іншими менш емоційними переживаннями, під час включення у сновидіння тому, що емоції забезпечують автоматичний і несвідомий спосіб визначення, які переживання потрібно включити в сон для запам’ятовування. Сновидіння можуть бути репрезентацією реальних та витіснених бажань, проте важливе значення має емоційна складова сну, яка може свідчити про травматичність переживання. Прихований зміст сновидінь стає зрозумілим учасникам аналітичного процесу завдяки використанню метода вільних асоціацій, а також завдяки акценту на маніфест сновидінь. Несвідоме спілкування між пацієнтом і аналітиком також відображається в змісті сну.
Висновки. Аналіз змісту сновидінь може надати важливу інформацію стосовно психічного стану особистості та сприяти кращому розумінню пацієнта та аналітичного процесу. Робота зі сновидіннями є важливою частиною аналітичного процесу, символічним відображенням внутрішнього світу пацієнта, аналітика, несвідомого третього та процесів, які відбуваються в терапії. Сновидіння репрезентують приховані бажання, травматичний досвід пацієнта та емоційні переживання
Вплив транскраніальної магнітної стимуляції на концентрацію BDNF, кортизолу, тиреотропного гормону та тироксину в сироватці крові хворих на розсіяний склероз
No full textDesign, contingent, and research methods. The study was conducted based on the Department of Autoimmune and Degenerative Diseases of the Nervous System, the Center for Multiple Sclerosis of the Institute of Neurology, Psychiatry, and Addiction of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. The results were obtained by examining 110 patients with multiple sclerosis (73 women and 37 men). The diagnosis was made according to the criteria of McDonald et al., 2017. All patients were divided into an intervention group who received a course of pTMS and a comparison group without the use of non-invasive neuromodulation. For noninvasive neuromodulation in the process of treatment and rehabilitation, rTMS was used. The course of treatment was performed on a MagVenture, MagPro X100, and an 8-shaped inductor (coil). Serum levels of cortisol, thyroid-stimulating hormone (TSH), total thyroxine (T4), and BDNF were determined.
Results. The use of TMS did not significantly affect the serum cortisol content of patients with progressive types of MS but had a positive effect on GGAS in patients with remitting type. TMS increased the concentration of neurotrophin BDNF in the group of patients with RT MS, and less pronounced, but also significantly - in the group of VPT. TMS led to an increase in TSH levels in the group of patients with RT MS but did not affect the concentration of total thyroxine in the serum. The most sensitive to the effects of TMS is the remitting type of disease.
Conclusion. Neurotrophins and hormones play an important role in the processes of remyelination and neuroplasticity. The use of selected parameters of rTMS has a positive effect on the hypothalamic-pituitary system of regulation of glucocorticoid and thyroid hormones, as well as on neurotrophic processes in the CNS in the development of multiple sclerosis. TMS opens new prospects for non-invasive neuromodulation in patients with MS.Дизайн, контингент та методи дослідження. Дослідження було проведено на базі відділу аутоімунних та дегенеративних захворювань нервової системи, центр розсіяного склерозу ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМНУ». Результати були отримані при обстеженні 110 хворих на розсіяний склероз (73 жінок та 37 чоловіків). Діагноз був встановлений за критеріями McDonald et al.,2017. Всі пацієнти були розподілені на групу втручання, яким було застосовано курс рТМС і групу порівняння без застосування неінвазивної нейромодуляції. З метою неінвазивної нейромодуляції в процесі лікування та реабілітації була застосована рТМС. Курс лікування проводився на апараті MagVenture, MagPro X100 та 8-подібного індуктора (койла). В сироватці крові визначали концентрацію кортизолу, тиреотропного гормону (ТТГ), загального тироксину (Т4) та BDNF.
Результати . Застосування ТМС не впливало значною мірою на показник вмісту кортизолу в сироватці крові хворих з прогресуючими типами РС, але мало позитивний вплив на ГГАС у хворих з ремітуючим типом . ТМС підвищувала концентрацію нейротрофіну BDNF в групі хворих з РТ РС, та менш виражено, але також достовірно – в групі ВПТ. ТМС призводило до підвищення рівня ТТГ в групі хворих з РТ РС, але не впливало на концентрацію загального тироксину в сироватці крові. Найбільш чутливим до впливів ТМС є ремітуючий тип захворювання.
Висновок. Нейротрофіни і гормони відіграють велику роль в процесах ремієлінізації та нейропластичності. Застосування обраних параметрів рТМС чинить позитивний вплив на гіпоталамо-гіпофізарні системи регуляції функцій глюкокортикоїдних та тиреоїдних гормонів, а також на нейротрофічні процеси в ЦНС в умовах розвитку розсіяного склерозу. ТМС відкриває нові перспективи неінвазивної нейромодуляції у хворих на РС
Особливості психоемоційного стану вагітних з антенатальною загибеллю плода в анамнезі
No full textIn modern obstetrics, considerable attention is paid to the problem of perinatal losses, both in psychological and medical circles. Despite the progressive development of perinatal psychology, the availability of psychologists in the staff of the maternity hospital, the issue of care for women with antenatal fetal death (AED) need further interdisciplinary development. According to state statistics, the main share in the structure of perinatal mortality is antenatal fetal death - 78%, which has a negative impact on both women and medical staff. At the same time, physicians have general feelings that can negatively affect their psychological state. The so-called emotional burnout syndrome appears.
Peculiarities of a woman's psychological state during pregnancy, the dynamics of its changes are prognostic to identify the type of mother-child relationship after childbirth, so even during pregnancy we can confidently conclude that it is possible to provide adequate education for future generations.
Loss of pregnancy is accompanied by a sharp change in the psyche of women, which is manifested by depression, emotional stress, fear of subsequent attempts to have a child. It is also exacerbated by the fact that abortion is accompanied by pain, bleeding or hemorrhage, surgery, and sometimes extended surgery. The combination of stress with burdened sociocultural and psychological factors as a result forms a complex picture of traumatic experience, the so-called "interacting trauma" according to Emerson.
The incidence of depression during pregnancy in the world ranges from 15% to 65%. According to the world literature, the reasons for the high prevalence of depression are insufficient social and partner support during pregnancy, difficult living conditions, personal hidden fears and mental disorders. Given that pregnancy itself is a psychological burden on a woman's nervous system, and pregnant women with a history of RAM have "interacting trauma", the issue of psychological support of pregnant women is highly relevant.В сучасному акушерстві значну увагу приділяють проблемі перинатальних втрат, як в психологічному, так і в медичному колі спілкування. Попри прогресивний розвиток перинатальної психології, наявність лікарів-психологів у штаті пологового будинку, питання надання допомоги жінкам з антенатальною загибеллю плода (АЗП) потребують подальшої міждисциплінарної розробки. За даними державної статистики в структурі перинатальної смертності основну частку складає антенатальна загибель плода – 78%, що має негативний наслідок як для жінки, так і для медичного персоналу. При цьому в медиків виникають і загальні переживання, що можуть негативно відбиватися на їхньому психологічному стані. З’являється так званий синдром емоційного вигорання.
Особливості психологічного стану жінки під час вагітності, динаміка його змін є прогностичними для виявлення типу відношення матері до дитини після пологів, у зв’язку з чим ще під час вагітності можна впевнено зробити висновок про можливість забезпечити адекватне виховання майбутнього покоління.
Втрата вагітності супроводжується різкою зміною психіки жінки, що проявляється виникненням депресій, емоційним стресом, страхом перед наступними спробами народити дитину. Також посилює ситуацію те, що переривання вагітності супроводжується болем, кров’янистими виділеннями або кровотечою, хірургічними маніпуляціями, а інколи й розширеним оперативним втручанням. Поєднання стресу з обтяженими соціокультурними та психологічними факторами в результаті утворює складну картину травмуючого досвіду, так звана «взаємодіюча травматизація» за Емерсоном».
Частота виникнення депресивних станів під час вагітності у світі коливається в межах 15% - 65%. За даними світової літератури причинами значної поширеності депресивних станів є недостатня соціальна та партнерська підтримка під час вагітності, складні побутові умови життя, особисті приховані страхи та психічні розлади. Враховуючи, що вагітність сама по собі є психологічним навантаженням для нервової системи жінки, а вагітні з АЗП в анамнезі мають «взаємодіючу травматизацію», питання психологічного супроводу вагітних має високу актуальність
Особливості організації медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці на різних етапах лікування
Get PDFThis text is the thesis of the III scientific-practical conference with international participation"Psychosomatic medicine: science and practice". The following is devoted to the features of the organization of medical psychological care in oncological practice at different stages of treatment.Даний текст є тезами IIІ науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено особливостям організації медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці на різних етапах лікування
Життєстійкість та рівень якості життя пацієнтів з НАЖХП: пілотне дослідження
No full textBackground. The prevalence of NAFLD in the general population is approximately 20-30% in Western countries and 5-18% in Asia. NAFLD consists of a range of liver diseases, ranging from simple deposition of fat in the liver (steatosis; called nonalcoholic fatty liver or NAFLD) to steatosis with associated hepatocyte lesions (NASH). Importantly, NASH, in turn, can lead to fibrosis, cirrhosis, and, in some cases, hepatocellular carcinoma (HCC).
The aim of the study. The purpose of the study: to increase the effectiveness of treatment of patients with non-alcoholic fatty liver disease by optimizing lifestyle with psycho-corrective effects.
Research methods. The study is conducted based on the gastroenterology department of the Center for Innovative Medical Technologies of the National Academy of Sciences of Ukraine. As of September 2021, a total of 23 patients with the non-alcoholic fatty liver disease aged 37 to 58 years (mean age 46.5 years) were examined, including 11 men (47.8%) and 12 women (52.2%). The initial survey and testing of patients are carried out on days 1-3 of admission to the hospital. The following methods were used in the study: "10 words" by AR Luria, Schulte tables, SRRS (Holmes and Ray scale), S. Muddy's vitality questionnaire, modified by D.A. Leontieva, SF-36 (Medical Outcomes Study Short Form).Results. In all interviewed patients, the level of cognitive functioning was at a satisfactory level. The level of both the actual viability and its subscale in most respondents was within the average. All respondents, without exception, had a moderate risk of developing the disease due to life events, which is of some concern. However, further research is likely to provide more information and an opportunity to confirm or refute the hypothesis formed at this stage of the study. According to the results of the assessment of the quality of life of patients, slightly less than half of the respondents (47.8%) have a reduced level of quality of life.
Conclusions. The results presented in the article are another confirmation of the relevance and necessity of research aimed at identifying influencing factors and means to improve quality of life and the formation of a healthy internal picture of the disease of patients with non-alcoholic fatty liver disease.Актуальність. Поширеність НАЖХП серед загальної популяції становить приблизно 20-30% у західних країнах та 5-18% в Азії. НАЖХП складається зі спектру захворювань печінки, починаючи від простого відкладення жиру в печінці (стеатоз; називається неалкогольною жировою печінкою або НАЖП) до стеатозу з асоційованим ураженням гепатоцитів (НАСГ). Важливо, що НАСГ, у свою чергу, може призвести до фіброзу, цирозу та, в деяких випадках, до гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК).
Мета дослідження. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки, шляхом оптимізації способу життя за допомогою психокоректуючих впливів.
Методи дослідження. Дослідження проводиться на базі гастроентологічного відділеня Центру інноваційних медичних технологій Національної академії наук України. Станом на вересень 2021 року усього обстежено 23 пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки у віці від 37 до 58 років (середній вік 46,5 років), в тому числі 11 чоловіків (47,8%) та 12 жінка (52,2%). Первинне опитування та тестування пацієнтів проводиться на 1-3 день поступлення до стаціонару. В дослідженні застосовувались наступні методики: «10 слів» А. Р. Лурія, таблиці Шульте, SRRS (шкала Голмса та Рея), опитувальник життєстійкості С. Мадді, в модифікації Д.А. Леонтьєва, SF‐36 (Medical Outcomes Study Short Form).
Результати. У всіх опитаних пацієнтів рівень когнітивного функціонування був на задовільному рівні. Рівень як власне життєстійкості, так і її субшкал у більшості опитуваних знаходився у межах середніх. Всі респонденти без виключення мали помірний ризик розвитку захворювання у зв’язку з подіями життя, що в певній мірі викликає занепокоєння. Втім, подальші дослідження скоріш за все зможуть дати більше інформації, та можливість підтвердити чи спростувати гіпотезу, що сформувалась на даному етапі дослідження. За результатами оцінки якості життя пацієнтів, трохи менше половини опитаних (47,8%) мають знижений рівень якості життя.
Висновки. Результати наведені у статті є черговим підтвердженням актуальності та необхідності проведення досліджень направлених на визначення факторів, що впливають, та засобів для покращення якості життя, та формування здорової внутрішньої картини хвороби пацієнтів, що страждають на неалкогольну жирову хворобу печінки
Проблема когнітивних порушень в контексті депресивної симптоматики у хворих на посттравматичний стресовий розлад
Get PDFThis text is the conference abstract to the materials of the poster report to the IV scientific-practical conference with international participation "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to cognitive disorders problem of in the context of depressive symptoms in patients with Post-traumatic stress disorder.Даний текст є тезами ІV науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено проблемам когнітивних порушень в контексті депресивної симптоматики у хворих на посттравматичний стресовий розлад
Оцінки рівня дистресу, депресії, тривоги та соматизації у ветеранів з ПТСР та легкою черепно-мозковою травмою після 8-тижневого комплексного втручання
No full textBackground. Understanding the complex relationships between combat injuries, physical health, and mental health symptoms is critical to meeting the healthcare needs of veterans. The relationship between head injuries, posttraumatic stress disorder (PTSD), and depression among combat-injured service members is unique to modern conflicts but understudied. Research suggests a relationship between PTSD and somatic complaints in veterans, suggesting that PTSD influences somatic complaints through underlying symptoms of depression and anxiety sensitivity.
Aims. To investigate the dynamics of distress, depression, anxiety, and somatization in veterans with PTSD and mTBI after an 8-week comprehensive intervention (combining a psychotherapy program with transcranial direct current electrical stimulation (tDCS)).
Methods. The data of the initial and repeated examination of 329 veterans from three clinical groups were analyzed: individuals with PTSD (n=109), with mild TBI (n = 112), and with PTSD+TBI comorbid condition (n=108). All patients received standard therapy as well as psychotherapeutic intervention and transcranial direct current electrical stimulation (tDCS). The Four-Dimensional Symptom Questionnaire (4DSQ) was used to assess distress, depression, anxiety, and somatization. The rank correlation between the primary and repeated examination data for each clinical group was also determined.
Results. Patients suffering from PTSD or PTSD with mTBI had significantly more symptoms of depression, anxiety, and somatization than patients with mTBI without PTSD. After the therapy, patients from the PTSD and PTSD+mTBI groups experienced a subjective increase in the feeling of distress, which was associated with a reduction of mainly depressive and somatoform symptoms in the respondents of the PTSD+mTBI group, and in patients with PTSD with a decrease of mainly depressive and anxiety symptoms. In contrast, in the patients with TBI, there was no increase in the subjective feeling of distress, and the improvement of the mental state was accompanied by a decrease in the entire investigated spectrum of symptoms - depressive, somatoform, and anxiety. In patients with TBI, a higher level of distress at the primary examination led to a lower level of depression and distress at the repeated examination, and a high somatization score was correlated with its significant reduction under the influence of therapy. In the patients of the PTSD+mTBI group, a high index of somatization at the primary examination was correlated with a subjective increase in distress, but a decrease in somatization itself at the end of therapy.
Conclusions. The presence and level of expressiveness of symptoms of distress, depression, anxiety, and somatization in persons with PTSD, TBI, and a combination of these painful conditions are closely related to the effectiveness of the complex intervention, which provides the possibility of differentiated targeted therapy of individual clinical groups of patients.Актуальність. Розуміння складних взаємозв’язків між бойовими пораненнями, фізичним здоров’ям і симптомами психічного здоров’я має вирішальне значення для задоволення потреб охорони здоров’я ветеранів. Взаємозв’язок між травмами голови, посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) і депресією серед військовослужбовців, які отримали поранення в бойових діях, є унікальним для сучасних конфліктів, але недостатньо вивченим. Дослідження свідчать про взаємозв’язок між ПТСР і соматичними скаргами ветеранів, припускаючи, що ПТСР впливає на соматичні скарги через основні симптоми депресії та чутливості до тривоги.
Мета. Дослідити динаміку дистресу, депресії, тривоги та соматизації у ветеранів з ПТСР та легкою черепно-мозковою травмою після 8-тижневого комплексного втручання (поєднання психотерапевтичної програми з транскраніальною електричною стимуляцією постійним струмом (tDCS) у пацієнтів з ПТСР та лЧМТ.
Методи. Було проаналізовано дані первинного та повторного обстеження 329 ветеранів з трьох клінічних груп: особи з ПТСР (n=109), з легкою ЧМТ (n =112) та з коморбідним станом ПТСР+ЧМТ (n=108). Всі пацієнти отримували стандартну терапію а також психотерапевтичне втручання та транскраніальну електричну стимуляцію постійним струмом (tDCS). Для оцінки дистресу, депресії, тривоги та соматизації був використаний Чотиривимірний опитувальник симптомів (The Four-Dimensional Symptom Questionnaire— 4DSQ), що має чотири відповідні шкали: DIS – дистрес; DEP – депресія; ANX – тривога; SOM – соматизація [18]. Також була визначена рангова кореляція між даними первинного та повторного обстеження по кожній клінічній групі.
Результати. Пацієнти, які страждали на ПТСР або на ПТСР в поєднанні з лЧМТ мали значно більш виражені симптоми депресії, тривоги та соматизації, ніж пацієнти з лЧМТ без ПТСР. Після проведеної терапії у пацієнтів з груп ПТСР та КПТСР відбулося суб’єктивне збільшення відчуття дистресу, яке сполучалося у респондентів групи КЧСМ з редукцією переважно депресивної та соматоформної симптоматики, а у пацієнтів з ПТСР – з редукцією переважно депресивної та тривожної симптоматики, тоді як у пацієнтів з ЧМТ зростання суб’єктивного відчуття дистресу не відбулося а покращення психічного стану супроводжувалося зменшенням усього досліджуваного спектру симптоматики – депресивної, соматоформної та тривожної. У пацієнтів з ЧМТ більший рівень дистресу при першому обстеженні обумовлював менший рівень депресії та дистресу при повторному обстеженні, а високий показник соматизації корелював з його значним зниженням під впливом терапії. У пацієнтів групи КЧСМ високий показник соматизації при першому обстеженні корелював з суб’єктивним підвищенням дистресу, але зниженням самої соматизації наприкінці терапії.
Висновки. Наявність та рівень виразності симптомів дистресу, депресії, тривоги та соматизації у осіб з ПТСР, ЧМТ та сполученням цих хворобливих станів тісно пов’язано з ефективністю комплексного втручання, що надає можливість диференційованої таргетної терапії окремих клінічних груп пацієнтів