Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Превенції суїцидів в арміях світу (огляд факторів суїцидальності)
Get PDFThis is a conference abstract from the ІV Scientific and Practical Conference "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to the suicide prevention in the world's armies.
The suicidal behavior of military personnel is a complex process, for which it is necessary to consider the personality of a serviceman from different angles (anamnesis of the family and the serviceman himself, personality traits revealed during psychological study, observation of the behavior of a serviceman during military service) and take into account all possible risk factors for the development of suicidal behavior, there is a possibility of preventing suicide. Даний текст є тезами ІV науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено превенції суїцидів в арміях світу.
Cуїцидальна поведінка військовослужбовців - це складний процес, для чого необхідно розглядати особистість військовослужбовця з різних сторін (анамнез сім'ї та самого військовослужбовця, особливості особистості, які виявляються при психологічному вивченні, спостереження за поведінкою військовослужбовця в період військової служби) і врахувати всілякі чинники ризику розвитку суїцидальної поведінки, що імовірно зможе запобігти суїциду
Шкільна тривога дітей з важкою бронхіальною астмою
No full textThis text is the thesis of a distance report to the III scientific-practical conference with international participation "Psychosomatic medicine: science and practice". The following is dedicated to school anxiety of children with severe bronchial asthma.Даний текст є тезою дистанцыйної доповіді до ІІІ науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено шкільній тривозі дітей з важкою бронхіальною астмою
Аналіз зв’язку між ступенем фіброзу печінки та вираженістю депресивних симптомів у пацієнтів з НАЖХП
No full textThis is a conference abstract from the III Scientific and Practical Conference "Psychosomatic medicine: science and practice". It is dedicated to the analysis of the correlation between the degree of liver tissue damage and the severity of depressive symptoms in patients with nonalcoholic fatty liver disease.Даний текст є тезами IIІ науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено аналізу зв’язку між ступенем враження печінкової тканини та рівне вираженості депресивної симптоматики серед пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки
Мислити і діяти як лікар - без рур і бубнів - під час війни і COVID-19
No full textThe world has changed, Ukraine has changed, we have changed, but the world, Ukraine, and we have not become worse. And return to the old, thank God, will not be! A new life and a new order begins in all its fullness and truth.
The need for the article is due to the fact that during the war and COVID-19 training and education of young doctors became extremely important. When life and death go hand in hand, when not only theory but also practice becomes more important, when decisions must be made quickly, when there is no oxygen for the patient and no blood for the wounded soldier, all this causes intense thinking in every critical situation. How to find a way out? Do doctors know how to do it? Do they see the same black gorilla? And did she see them, or maybe they even met by sight?
The theoretical basis of our study is the achievements of scientists in the field of existential and humanistic psychology at the European and world levels. We have a practical base everywhere: a ward in a hospital, a dugout at the front, and people with their pains and problems everywhere. And the doctor, in addition to knowledge, must still make timely decisions - the only right one, and first save, and only then treat. The experience of doctors and employees, students, patients, statesmen was used in writing the article. The main works on the psychology of thinking, existential psychotherapy, paradoxes and passions in psychotherapy belong to J.-P. Sartre, W. Frankl, E. Dorzen, R. Leing, G.W. Chujko, О.С. Chabanu, O.O. Haustova and others. Presentation of scientific novelty, theoretical and practical significance of the researched problems in training of future doctors, treatment of patients and their rehabilitation during the COVID-19 pandemic and in the post-coding period and rehabilitation of soldiers with post-frontal syndrome was the purpose of the study.Світ змінився, змінилася Україна, змінилися і ми, але світ, Україна, і ми не стали гіршими. І повернення до старого, слава Богу, вже не буде! Починається нове життя і новий порядок у всій його повноті і правді.
Необхідність статті викликана тим, що під час війни і COVID-19 підготовка й навчання молодих лікарів набуває екстремально великого значення. Коли поруч ідуть життя і смерть, коли більшої важливості набуває не тільки теорія, а саме практика, коли треба швидко приймати рішення, коли немає кисню для пацієнта і крові для пораненого бійця – усе це викликає напружене мислення в кожній критичній ситуації. Як знайти вихід? Чи вміють медики це робити? Чи бачать вони ту саму чорну.
Актуальність проблеми мислення – мислити як лікар очима політика, пацієнта, студента-медика під час навчання та медичної практики – не викликає сумнівів. Особливо, коли нам в голову врізався COVID-19, а тепер SARS – CoV-2 і ще один «подвійний мутант», і щоб перемогти в цьому, потрібні нові радикальні підходи в процесі навчання, про які ми раніше не здогадувалися. В останні роки психологія, психіатрія та екзистенційна психотерапія все більше захоплюють медицину. Особливе місце займає пацієнт, який звернувся до лікарів зі своєю проблемою, який звернувся за допомогою з надією на одужання. Але наскільки ми озброєні знаннями і постійно зростаючою практикою, щоб сміливо йти назустріч і допомагати пацієнту? горилу? І чи побачила вона їх, чи, може, вони навіть зустрілися поглядами?
Теоретичною базою нашого дослідження є досягнення науковців у галузі екзистенційної та гуманістичної психології європейського і світового рівнів. Практична база у нас всюди: це і палата в лікарні, і бліндаж на фронті, і скрізь люди зі своїм болем та проблемами. І лікарю, крім знань, треба ще вчасно приймати рішення – єдино правильне, і спочатку рятувати, а вже потім лікувати. При написанні статті використаний досвід лікарів і службовців, студентів, пацієнтів, державних діячів.
Метою дослідження була презентація наукової новизни, теоретичної та практичної значущості досліджуваних проблем підготовки майбутніх лікарів, лікування пацієнтів та їх реабілітації під час пандемії COVID-19 та в посткодовий період та реабілітації воїнів із постфронтальним синдромом
Гештальт-підхід до вирішення психосоматичних проблем
Get PDFIntroduction. Creation and introduction of effective psychotherapeutic means in work with psychosomatic symptoms is relevant.
The aim of the study. The aim of the study: to determine the features of the Gestalt approach to solving psychosomatic problems.
Research methods. Research methods: analysis of theoretical and applied aspects of the use of Gestalt techniques during practical classes with students of V.I. Vernadsky Taurida National University on the basis of surveys, questionnaires.
Results and discussion. In the traditions of the Gestalt approach, a psychosomatic symptom and features of its detection are defined. A system of «design» and «dialogue» techniques has been developed in accordance with the basic Gestalt-therapeutic procedures for symptom detection, awareness of its role in life, analysis and psychological support in solving psychosomatic problems.
Conclusions. The role of Gestalt techniques in dealing with psychosomatic symptoms and disorders, which will improve and enhance health, has been substantiated.Актуальність. Актуальність обумовлена потребою у впровадженні ефективних психотерапевтичних засобів у роботі з психосоматичними симптомами.
Мета. Мета полягає у визначенні особливостей застосування гештальт-підходу до вирішення психосоматичних проблем.
Методи дослідження. Методи дослідження: аналіз теоретичних і прикладних аспектів застосування гештальт-технік під час практичних занять зі студентами Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського на основі опитування, анкетування.
Результати та їх обговорення. У традиціях гештальт-підходу визначено психосоматичний симптом, особливості його виявлення. Розроблено систему «проектних» і «діалогових» технік відповідно до основних гештальт-терапевтичних процедур для виявлення симптому, усвідомлення його ролі в житті, аналізу та психологічного супроводу у вирішенні психосоматичних проблем.
Висновки. Обгрунтовано роль застосування гештальт-технік у роботі з психосоматичними симптомами і розладами, що сприятиме поліпшенню і посиленню здоров’я
Алекситимія та лудоманія: посередницька роль стресу
Get PDFBackground. Gambling encourages people to want more money than they did at the beginning of the game. The growing availability and variety of games has made gambling a critical issue. Statistics show that out of 48.5 million Ukrainians, more than four million are players.Objective. The purpose of this study was to determine the extent to which levels of alexithymia and stress may predict pathological gambling. The study also examines the role of stress mediators in the relationship between alexithymia and addiction.Methods. The group of 123 male patients aged 18 to 64 years with a mean of 33 (SD = 11.5) participated in the study. Participants were selected from various rehabilitation centers in Kyiv. The study was conducted only with volunteers over 18 years of age who declared gambling and signed an informed consent.Measuring instruments:1) Form of demographic information2) South Oaks Gambling Screen (SOGS)3) Toronto Alexithymic Scale (TAS-20)4) Psychological stress measure (PSM-25)5) Lemyr-Tessier-Fillion PSM-25 scaleData were collected from individuals through online surveys as well as in person. Data were analyzed using the t-test to determine the significance of differences between groups. However, no significant difference was found. Before the participants completed the survey, it was ensured that they all signed the consent form. The data was cleaned after all the data had been entered into the computer. A total of six participants who either did not answer more than half of the questions or had deviations (-3.29> z <3.29) were excluded from the study.
Results. Regression analysis showed that the amount of money betting on gambling, the total score of TAS-20 and PSM-25 significantly predicted pathological gambling. In addition, stress has a partial mediating role in the relationship between alexithymia and addiction.Conclusion. It is claimed that people with a high level of alexithymia become prone to gambling addiction due to stress. In addition to alexithymia, stress also plays an important role in the formation of addiction. In this context, this study contributes to the relevant literature by combining alexithymia, stress, and pathological gambling in conjunction with each other.Актуальність. Азартні ігри спонукають людей хотіти отримати більше грошей, ніж вонимали на початку гри. Зростання доступності та різноманітності ігор призвело до того, що азартні ігри стали критичною проблемою. Статистика показує, що із 48,5 млн. українців більше чотирьох мільйонів – гравці. Мета. Мета цього дослідження – визначити, якою мірою рівень алекситимії та стрес можуть передбачити патологічну азартну гру. Дослідження також досліджує роль посередника стресу у взаємозв’язку між алекситимією та лудоманією.Методи. Вибірка складалася з 123 пацієнтів чоловічої статі у віці від 18 до 64 років із середнім показником 33 (SD = 11,5). Учасники були відібрані з різних реабілітаційних центрів Києва. Дослідження проводилося лише з добровольцями, яким виповнилося 18 років, які заявляли про азартні ігри та підписали інформовану згоду.Вимірювальні інструменти1) Форма демографічної інформації2) South Oaks Gambling Screen (SOGS) 3) Торонтська алекситимічна шкала (TAS-20)4) Psychological stress measure (PSM-25)5) Шкала PSM-25 Лемура-Тесьє-Філліона (Lemyr-Tessier-Fillion) Дані були зібрані від окремих осіб за допомогою інтернет-опитування, а також особисто. Дані аналізували за допомогою t-критерію, щоб визначити достовірність відмінностей між групами. Однак істотної різниці виявлено не було. Перш ніж учасники заповнили опитування, було впевнено, що всі вони підписали форму згоди. Очищення даних проводилося після того, як всі дані були введені в комп’ютер. Всього шість учасників, які або не відповіли більше ніж на половину питань, або були відхиленнями (-3,29 > z <3,29), були виключені з дослідження.Результати. Регресійний аналіз показав, що сума грошей, поставлених на азартні ігри, загальний бал TAS-20 та PSM-25 значною мірою спрогнозували патологічну азартну гру. Крім того, стрес має часткову роль посередника у відносинах між алекситимією та лудоманією.Висновок. Стверджується, що люди з високим рівнем алекситимії стають схильними до поведінки звикання до азартних ігор через стрес. Додатково до алекситимії, стрес також відіграє важливу роль у формуванні лудоманії. У цьому контексті це дослідження робить внесок у відповідну літературу, об’єднуючи алекситимію, стрес та патологічні азартні ігри у взаємозв’язку один з одним
Роль когнітивно-поведінкової психотерапії в лікуванні Біполярного Розладу
No full textBackground. Bipolar disorder (BD) is a chronic, recurrent condition that causes impaired quality of life and disability. This disorder is not only difficult for diagnosis, but also for maintenance and treatment. Apparently the most compliant patients get tired of constant medication. Therefore, it is important to understand how CBT can help patients overcome the shortcomings of pharmacotherapy and better control the various phases of the disease in both acute phase and remission.
Results. There are enough techniques in the CBT to monitor symptoms in different phases of BD.
Materials. Review of literature on the topic.
Conclusions. CBT plays an important role in the maintenance and treatment of bipolar disorder. Living with BD is like running a "marathon" that will never end. If you look at the CBT / psychotherapist and their role in the life of a patient with BD - this is like "relationship" between coach and athlete.
It is important to run this "marathon" and try not to go out of the race. This can be done only if you run consciously, calculating your strength, at the right pace to know how to breathe properly, how to find helpful thoughts so as not to fall or overestimate yourself and not make mistakes, how to change running technique, how to keep focus despite fatigue and exhaustion, how to achieve goals.
CBT is a "Coach" who teaches how to run properly, technically, how fast, when to take a "break", when to accelerate, when to slow down during a "marathon". In addition, the coach supports, accepts, envy when the athlete is angry or crying from fatigue, wants to give up, but the marathon does not stop. The coach finds the right words, in a good Socratic way, to encourage the athlete not to stop running. And a life-long "marathon" can only be run by a well-trained athlete!
Актуальність. Біполярний розлад - це хронічний, рецидивуючий стан, який викликає порушення якості життя та інвалідизацію, оскільки може призвести до когнітивних, функціональних порушень та збільшити смертність, особливо від суїциду. Даний розлад є не простим не тільки для діагностики, але і для супроводу та лікування. Навидь найкомплаєнтніші пацієнти втомлюються від постійного прийому ліків. Тому важливо зрозуміти, як КПТ може допомогти пацієнтам перекрити недоліки фармакотерапії та краще контролювати різні фази захворювання як в гострих станах, так і в станах ремісії.
Матеріали. Огляд літератури за темою.
Результати. В арсеналі КПТ є достатня кількість технік для моніторингу симптомів в різних фазах захворювання.
Висновки. КПТ займає важливу роль в супроводі та лікуванні БР. Жити з БР це як бігти «марафон», який ніколи не закінчиться. Якщо дивитись на КПТ/ психотерапевта та їх роль в житті пацієнта з БР - це «відносини» тренера і спортсмена.
Важливо бігти цей «марафон» і намагатись не сходити з дистанції. Це можна зробити лише, якщо бігти усвідомлено, розраховуючи свої сили, в правильному темпі знати як правильно дихати, як знаходити допоміжні думки, щоб не впасти або не переоцінити себе і не наробити помилок, як змінювати техніку бігу, як тримати фокус уваги попри втому та виснаження, як досягати цілей.
КПТ це «Тренер», який вчить як правильно, технічно бігти, як швидко, коли зробити «передишку», коли прискоритись, коли сповільнитись під час «марафону». Крім того, тренер підтримує, приймає, навидь коли спортсмен гнівається або плаче від втоми, хоче все кинути, а марафон не закінчується. Тренер знаходить правильні слова, в добрий Сократівський спосіб, щоб спонукати спортсмена не припиняти бігти. А «марафон» довжиною в життя, може бігти лише добре підготовлений спортсмен
Проактивний психосоматичний підхід до терапії постковідної депресії
Get PDFBackground. Recently a proactive model of psychosomatic medicine has been widely implemented in the world, namely a new way of providing psychiatric services in general medical departments, based on the principles of initiative, focus, intensity, and integration with general care. Postcovid depression is a major challenge for the mental health system, so the introduction of such a proactive model to provide specialized care to patients with depressive disorders within the ward of multidisciplinary hospitals is promising. During the COVID-19 pandemic, the proportion of depressed patients in somatic hospitals tripled compared to the previous period. Early diagnosis and treatment of postcovid mental disorders, including depression, already in inpatient COVID-19 therapy period should increase the effectiveness of therapy and improve the quality of life of patients. Research is needed to study how the proactive psychosomatic medicine model implementation can reduce the negative burden of postcovid mental problems, including depressive disorders.
Objective. The study was to evaluate the effectiveness of proactive psychosomatic intervention in the form of 8-week escitalopram monotherapy in patients with postcovid depression.
Materials and methods. The proactive psychosomatic intervention consisted of early diagnosis and subsequent treatment (first inpatient, then outpatient) of depressive disorders in 44 patients with COVID-19. After obtaining informed consent, the Hospital Anxiety and Depression Scale (Depression Subscale, HADS-D≥11) was used to screen for depression. The Hamilton Depression Scale (HAM-D), the Somatic Symptom Scale (SSS-8), and Chaban's Quality of Life Scale (CQLS) were used to assess symptoms and dynamics. The pharmacological intervention consisted of escitalopram (Medoprami, Medochemi Ltd) 10 mg per day for mild to moderate depression, and 20 mg per day with severe depression.
Results. According to the proactive model of counseling-liaison psychiatry, patients who were hospitalized with COVID-19were screened for signs of active mental health problems, namely depression. 65.7% of them had clinically significant depression (≥11 on Depression Subscale of Hospital Anxiety and Depression Scale) and they were to be treated with pharmacotherapy.Significant reductions in mental and somatic symptoms of depression and improved quality of life were observed in patients with postcovid depression after an 8-week course of escitalopram therapy. At the beginning of the study, 12 (28.58%) people had a mild degree of depression, 15 (35.71%) - moderate, and 15 (35.71%) - severe. At the end of the 8th week of taking the drug, 24 (57.14%) people had no signs of depression on the HAM-D scale, 18 people had subclinical depressive features. There were improvements in quality of life and the reduction of somatic symptoms. Changes in the mean scores were: on HADS scale = -7.90, on HAM-D scale = -14.21, on SSS-8 scale = -2.38, on CQLS scale = + 11.31 points.
Conclusions. Proactive psychosomatic medicine model implementation in the multidisciplinary hospital for patients with depressive disorders was timely and appropriate because it provided early screening for depression and early escitalopram treatment for postcovid depression. Escitalopram (Medopram, Medochemi Ltd) may be a promising drug for the psychopharmacotherapy of depressive symptoms in patients with COVID-19. Further study of its effectiveness in the treatment of postcovid depression is needed.Актуальність. Останніми роками в світі широко впроваджується проактивна модель психосоматичної медицини, а саме новий спосіб надання психіатричних послуг у загальномедичних відділеннях, заснований на принципах ініціативності, цілеспрямованості, інтенсивності та інтегрованості з загальномедичною допомогою. Постковідні депресивні прояви є серйозним викликом для системи охорони психічного здоров’я, тому перспективним є впровадження такої моделі для надання спеціалізованої допомоги пацієнтам з депресивними розладами в межах ковідних відділень багатопрофільних лікарень. Під час пандемії COVID-19 питома вага депресивних проявів у пацієнтів соматичних стаціонарів збільшилася втричі порівняно з доковідним періодом. Рання діагностика та терапія постковідних психічних розладів, зокрема депресії, ще на стаціонарному етапі терапії COVID-19 має збільшити ефективність терапії та покращити якість життя пацієнтів. Необхідні дослідження того, як вправадження проактивної моделї психосоматичної медицини може зменшити негативний тягар у вигляді постковідних психічних проблем, зокрема депресивних розладів.
Мета. Метою дослідження була оцінка ефективності проактивного психосоматичного втручання у вигляді 8-тижневої монотерапії есциталопрамом пацієнтів з постковідною депресією Матеріали і методи. Проактивне психосоматичне втручання полягало в ранній діагностиці та подальший терапії (спочатку стаціонарно, потім амбулаторно) депресивних розладів у пацієнтів, що страждали на COVID-19. Після отримання інформованої згоди для скринінгу депресії була використана Госпітальна шкала тривоги та депресії (субшкала депресії, HADS-D≥11). Для оцінки симптомів та динаміки стану були використані шкала депресії Гамільтона (HAM-D), Шкала соматичних симптомів (SSS-8), Шкала якості життя Чабана О.С. (CQLS). Фармакологічне втручання полягало в прийомі есциталопраму (Медопрам, Medochemi Ltd) 5 мг на день протягом першого тижня та 10 мг на день протягом 2-8 тижнів при початковому рівні депресії від легкого до середнього, та 10 мг есциталопраму на день протягом першого тижня та 20 мг на день протягом 2-8 тижнів при тяжкому початковому рівні депресії.
Результати. Відповідно до проактивної моделі консультаційно-зв’язкової психіатрії, пацієнти, що були госпіталізовані в стаціонар з діагнозом коронавірусної хвороби, пройшли скринінг на наявність ознак активних проблем із психічним здоров’ям, а саме депресивних проявів. У 65,7% з них була клінічно значуща депресія (≥11 за субшкалою депресії Госпітальної шкали тривоги та депресії), що підлягала фармакотерапії.У пацієнтів з постковідною депресією після 8-тижневого курсу терапії есциталопрамом спостерігалося значуще зменшення психічних та соматичних симптомів депресії та покращення якості життя. На момент включення у дослідження 12 (28,58%) осіб мали легкий ступінь прояву депресії, 15 (35,71%) – середній, та 15 (35,71%) – тяжкий. Наприкінці 8 тижня прийому препарату у 24 (57,14%) осіб були відсутні ознаки депресії за шкалою HAM-D, у 18 осіб залишалися субклінічні прояви депресії. Відзначалися покращення і в якості життя та в редукції вираженості соматичних симптомів. Зміни в середніх балах склали: за шкалою HADS =-7.90, за шкалою HAM-D =-14.21, за шкалою SSS-8 =-2.38, за шкалою CQLS =+11.31 балів.
Висновки. Впровадження проактивної моделі консультативно-зв’язкової психіатрії в межах ковідного відділення багатопрофільної лікарні для пацієнтів з депресивними розладами було своєчасним та доцільним, тому що забезпечило ранній скринінг депресії та ранній початок прийому есциталопраму при появі депресивних симптомів внаслідок COVID-19. Есциталопрам (Медопрам, Medochemi Ltd) може бути перспективним препаратом для психофармакотерапії депресивних симптомів у пацієнтів, що перенесли COVID-19. Необхідне подальше вивчення його ефективності у терапії постковідної депресії
Особливості психічного здоров```'я громадян України в умовах епідемічної небезпеки та реформування системи охорони здоров`я на сучасному етапі
Get PDFRelevance. The global pandemic caused by the prevalence of COVID-19 (SARS-Cov-2) has become a trigger for the formation of a wide range of problems in the medical, socio-psychological, and rehabilitation spheres. The frequency of neurological or psychiatric diagnosis in patients after SARS-Cov-2, in the next 6 months, was 33.62%; the frequency of first diagnosis is 25.79%, and the mental health disorders themselves are diverse and affect almost all aspects of mental functioning, significantly worsening the quality of life. In addition, the extreme burden of the healthcare system in Ukraine in the context of a prolonged socio-economic and political crisis requires immediate реформування reform. Therefore, it is important to study the peculiarities of mental health of Ukrainian citizens in the context of epidemic danger and reform of the healthcare system at the present stage.
Goal. To study the peculiarities of mental health of Ukrainian citizens in the paradigm of reforming the healthcare system in conditions of epidemic danger at the present stage.
Materials and methods. Subject to informed consent in compliance with the principles of Bioethics and deontology, for the period from March to September 2021, 80 people aged 20 to 80 years were examined, who suffered covid-19 in 2020-2021 in mild (Group 1) and moderate severity – Group 2 (lung damage from 25 to 60%) and did not previously have a psychiatric diagnosis.
The clinical and psychopathological method and screening diagnostics were implemented in the form of a semi-structured psychopathological interview, the main purpose of which was a comprehensive assessment of the patient's mental status. The psychodiagnostic method was used using the hospital scale of anxiety and depression HADS; the quality of life questionnaire SF-36; Being Activity Mood (BAM); The scale of C. D. Spielberger – Yu.L. Khanin.
Results. The most common mental and behavioral disorders (MBD) using the HADS method are analyzed. The results showed that clinically expressed anxiety occurred in 33.7% of respondents (groups 1 and 2), and its subclinical variant – in 6.3%. The dominant plot of anxiety was phobic thoughts, fears of severe or fatal consequences of a viral disease in yourself or your loved ones. Clinically expressed depression was observed in 29.7%, and subclinically – in 68%. Assessment of the quality of life according to the SF-36 questionnaire revealed clinical indicators of the average score on the "vital activity" scale – 32.0 and 43.0 in groups 1-2, respectively. According to the BAM methodology, the self-assessment of the individual indicated a low assessment of all indicators in both groups. 75% of patients on the C. D. Spielberger–Yu.L. Khanin scale had high levels of situational and personal anxiety, and 25% had moderate levels. The level of situational anxiety was 56.70±0.48, and personal anxiety – 43.86±0.34 points.
The Law of Ukraine "On rehabilitation in the field of healthcare " and the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Issues of Organization of rehabilitation in the field of healthcare" are legislative and executive innovations of the present, which differ: pronounced" patient-centricity"; stages; multi-level; multicomponent influences; a significant range of rehabilitation coverage; interdisciplinarity; consistency; organizational and informational integrity; management efficiency; modernity, innovation. That is, the implementation of this law, if the necessary funding is available, will provide rehabilitation assistance to the population of Ukraine, including in conditions of epidemic danger, at the proper level.
Conclusions. Thus, according to our study, as a result of the covid-19 viral disease, there was an increase in the number of patients with MBD: adaptive, anxiety-phobic and depressive. Organizational and methodological aspects of comprehensive medical and psychological care for patients with MBD in the framework of the development of the corresponding algorithm included: unity of measures, manageability of impacts; integrality; holistic approach; continuity, etc. However, an algorithm should be developed and brought into line with the presented innovations of healthcare reform in Ukraine for the terminology and formation of rational, effective directed routing of patients with anxiety-phobic disorders in conditions of epidemic danger in order to improve and increase the level of medical and psychological care and improve their quality of life.
Keywords: COVID-19 (SARS-Cov-2) pandemic, mental disorders, behavioral disorders, health system reform.Актуальність. Світова пандемія, спровокована розповсюдженістю COVID-19 (SARS-Cov-2) стала тригером формування широкого кола проблем в медичній, соціально-психологічній, реабілітаційній сферах. Частота неврологічного або психіатричного діагнозу у пацієнтів після перенесеної SARS-Cov-2 в наступні 6 місяців склала 33,62%; частота постановки діагнозу вперше – 25,79%, а самі порушення психічного здоров’я різноманітні і торкаються практично всіх сторін психічного функціонування, значно погіршуючи якість життя. Крім того, надзвичайне навантаження системи охорони здоров’я в Україні в умовах тривалої соціально-економічної, політичної кризи вимагає негайного ії реформування. Тому, важливим є вивчення особливостей психічного здоров’я громадян України в умовах епідемічної небезпеки та здійснення реформ в системі охорони здоров’я на сучасному етапі.
Мета. Дослідити особливості психічного здоров’я громадян України в парадигмі реформування системи охорони здоров’я в умовах епідемічної небезпеки на сучасному етапі.
Матеріали і методи. За умови інформованої згоди із дотриманням принципів біоетики та деонтології за період з березня по вересень 2021 року обстежено 80 осіб віком від 20 до 80 років, які перенесли у 2020-2021 рр. COVID-19 у легкому (1 група) і середньому ступені тяжкості – 2 група (ураження легенів від 25 до 60%) та не мали раніше психіатричного діагнозу.
Клініко-психопатологічний метод та скринінгова діагностика реалізувались у вигляді напівструктурованого психопатологічного інтерв’ю, основною метою якого була комплексна оцінка психічного статусу пацієнта. Психодіагностичний метод був задіяний із використанням госпітальної шкали тривоги і депресії HADS; опитувальника якості життя SF-36; САН; шкали Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна.
Результати. Проаналізовано найбільш поширені психічні та поведінкові порушення і розлади (ПППіР) за методикою HADS. Результати показали, що клінічно виражена тривога мала місце у 33,7% респондентів (групи 1 і 2), а її субклінічний варіант – у 6,3%. Домінуючою фабулою тривоги були фобічні думки, побоювання важких або фатальних наслідків вірусної хвороби у себе або близьких. Клінічно виражена депресія спостерігалась у 29,7%, а субклінічно – у 68%. Оцінка якості життя за опитувальником SF-36 виявила клінічні показники середнього балу за шкалою «життєва активність» – 32,0 та 43,0 в 1–2 групі відповідно. За даними методики САН самооцінка особистості свідчила про низку оцінку всіх показників в обох групах. У 75% пацієнтів за шкалою Ч.Д. Спілбергера–Ю.Л. Ханіна відмічалися високі показники рівня ситуативної та особистісної тривожності, а у 25% – помірні. Рівень ситуативної тривожності дорівнював 56,70±0,48, а особистісної – 43,86±0,34 бали.
Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та Постанова Кабінету міністрів України «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я» є законодавчими та виконавчими нововведеннями сьогодення, які відрізняються: вираженою «пацієнт-центрованістю»; етапністю; багаторівневістю; полікомпонентністю впливів; значним спектром реабілітаційного охоплення; мультидисциплінарністью; послідовністю; організаційною та інформаційною цілісністю; ефективністю менеджменту; сучасністю, інноваційністю. Тобто, впровадження зазначеного Закону за наявності необхідного фінансування дозволить забезпечити реабілітаційну допомогу населенню України, в тому числі, в умовах епідемічної небезпеки, на належному рівні.
Висновки. Таким чином, за даними нашого дослідження в результаті перенесеної вірусної хвороби COVID-19 мало місце збільшення кількості хворих із адаптаційними, тривожно-фобічними та депресивними ПППіР. Організаційно-методичні аспекти комплексної медико-психологічної допомоги хворим з ПППіР в рамках розробки відповідного алгоритму включали: єдність заходів, керованість впливів; інтегральність; цілісний підхід; наступність тощо. Але, має бути розроблений та приведений у відповідність термінології й представленим нововведенням реформування охорони здоров’я України алгоритм для формування раціональної, ефективної скерованої маршрутизації пацієнтів з тривожно-фобічними розладами в умовах епідемічної небезпеки з метою удосконалення й підвищення рівня надання медико-психологічної допомоги та покращення якості їх життя.
Ключові слова: пандемія COVID-19 (SARS-Cov-2), психічні порушення і розлади, поведінкові порушення і розлади, реформування системи охорони здоров’я