Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Базові навички психосоціальної підтримки
Get PDFThis text is the theses for the qualifying graduation thesis on the topic "Basic skills of psychosocial support". The following is devoted to the effectiveness of teaching basic psychosocial skills in humans.Даний текст є тезами до кваліфікаційної випускної роботи за темою “ Базові навички психосоціальної підтримки”. Описане нижче присвячено ефективності навчання базовим психосоціальним навичкам у людей
Війна в Україні: Психіатрія з передової
No full textThis text contains information about new data from the National Military Medical Clinical Center "Main Military Clinical Hospital"Даний текст містить інформацію про нові дані з Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» 
Психічне здоров’я студентів медиків в умовах пандемії COVID-19
Get PDFIntroduction. The article focuses on the importance of studying the mental health of medical students. It specifically compares the mental well-being of domestic and foreign students, highlighting cultural and educational differences that impact their mental health. Given the COVID-19 pandemic, stress and anxiety levels among students, especially in the medical field, have increased, making this study highly relevant. The article proposes the development of a psychocorrection program to maintain and improve mental health using proven approaches and techniques adapted to medical education and student life. This program can be easily integrated into the educational process to effectively reduce psychological stress, prevent serious mental disorders and improve the mental health of students.
Materials and methods. 185 higher education students were surveyed, including: 94 domestic students (main group) and 91 foreign students (comparison group). Both groups were from the Bogomolets National Medical University. The following methods were used in the study: ADNM-20, HADS, CSE, FPI, NSI, SF-36, CD-RISC, DERS. The following methods of statistical data processing were used in your work: descriptive statistics to summarize demographic and other basic characteristics of the groups, such as mean values (μ ± SD), percentages, and number of participants in each group. t-test for independent samples to compare the mean values between two groups of students (domestic and foreign) on different psychological scales. The Mann-Whitney U-test was also used to test for statistical differences between two independent groups when the data distribution did not follow a normal pattern. Pearson's correlation coefficient to analyze the relationships between different psychological and demographic variables in domestic and international students. Effect size analysis to assess the practical significance of the identified statistical differences between the groups. We have additionally performed a regression analysis.Results. Findings from recent research have shown that international students experience notably higher levels of stress, anxiety, and adaptation difficulties in comparison to their domestic counterparts. It is widely believed that these challenges are due, in large part, to the additional pressure of cultural adaptation and language barriers. To tackle this issue, a psychocorrection program has been proposed, with a specific focus on medical students. The program aims to use cognitive-behavioural interventions to enhance resilience and emotional regulation, with the ultimate goal of mitigating psychological distress and improving overall mental well-being.Актуальність
Актуальність даної статті полягає в наростаючій потребі дослідження психічного здоров'я студентів медичних вищих навчальних закладів. Особлива увага присвячується порівняльному аналізу стану психічного здоров'я серед студентів іноземних та вітчизняних, що висвітлює культурні та освітні відмінності у впливах на психічне благополуччя. Пандемія COVID-19 вплинула на рівень стресу та тривожності серед студентів, особливо в медичній сфері[1], що робить це дослідження надзвичайно актуальним. На основі даних аналізу стаття також пропонує розроблення програми психокорекції. Ця програма спрямована на підтримку та покращення психічного здоров'я, використовуючи перевірені підходи та техніки, адаптовані до особливостей медичної освіти та специфіки студентського життя. Програма може бути легко інтегрована у навчальний процес, що дозволить ефективно впливати на покращення психічного здоров'я студентів, зменшуючи рівень психологічного напруження та попереджаючи розвиток більш серйозних психічних розладів[2].
Матеріали і методи
Було обстежено 185 здобувачів вищої освіти, з них: 94 вітчизняних студента (основна група) та 91іноземних студентів (група порівняння). Обидві групи були з НМУ ім. О. О. Богомольця. В дослідженні застосовувались такі методики: ADNM-20, HADS, CSE, FPI, NSI, SF-36, CD-RISC, DERS. У вашій роботі були використані наступні методи статистичної обробки даних: описова статистика для зведення демографічних та інших базових характеристик груп, таких як середні значення (μ ± SD), відсотки та кількість учасників у кожній групі. t-тест для незалежних вибірок для порівняння середніх значень між двома групами студентів (вітчизняні та іноземні) по різним психологічним шкалам. U-критерій Манна-Уітні також використовувався для перевірки статистичних відмінностей між двома незалежними групами, коли розподіл даних не відповідав нормальному. Коефіцієнт кореляції Пірсона для аналізу зв'язків між різними психологічними та демографічними змінними у вітчизняних та іноземних студентів. Аналіз розміру ефекту для оцінки практичної значущості виявлених статистичних різниць між групами рівень статистичної значущості був встановлений на рівні p<0.005. Також був проведений регресійний аналіз.
Обговорення
Дослідження виявило значні відмінності в результатах психічного здоров'я між вітчизняними та іноземними студентами-медиками. Іноземні студенти повідомили про вищий рівень тривожності та стресу, що можна пояснити подвійним тиском суворого академічного середовища та додатковою проблемою адаптації до нового культурного середовища. Це узгоджується з існуючою літературою, яка підкреслює вразливість іноземних студентів через ізоляцію та культурний шок, що може посилити стрес і вплинути на академічну успішність. Пандемія COVID-19 унікальним чином посилила стрес для студентів-медиків, які стикаються не лише з прямими наслідками пандемії, але й з підвищеними вимогами до медичної підготовки під час таких криз. Пандемія, ймовірно, посилила почуття невизначеності та безпорадності, що призвело до підвищення рівня стресу та тривожності. Отримані дані свідчать про те, що роль пандемії як каталізатора проблем психічного здоров'я не можна недооцінювати, особливо в таких складних освітніх умовах, як медичні школи. Запропонована психокорекційна програма, розроблена з метою інтеграції когнітивно-поведінкових технік і тренінгів з розвитку життєстійкості, видається перспективним підходом для підтримки студентів-медиків. Застосування трансдіагностичного підходу КПТ може бути особливо корисним для одночасного вирішення низки емоційних і психологічних проблем, забезпечуючи універсальний інструмент в арсеналі психічного здоров'я студентів. Хоча дослідження надає глибокі дані, слід визнати певні обмеження. Розмір вибірки, хоча й достатній, обмежує можливість узагальнення результатів дослідження на всі медичні школи світу. Крім того, інструменти для збору даних, що передбачають самозвітування, можуть вносити упередженість, оскільки студенти можуть занижувати або завищувати оцінку свого психічного здоров'я. У майбутніх дослідженнях слід розглянути можливість проведення лонгітюдних досліджень для відстеження прогресування стану психічного здоров'я з плином часу та на різних етапах медичної навчальної програми. Вивчення довгострокової ефективності психокорекційної програми також може дати уявлення про стійкість її переваг. Крім того, розширення досліджень за рахунок включення ширшого розмаїття культурних контекстів і освітніх систем може допомогти точніше адаптувати втручання до різноманітних потреб студентів.
Висновки
Загалом, дослідження підкреслює гостру потребу в цілеспрямованих заходах з охорони психічного здоров'я в медичній освіті, особливо у світлі безпрецедентних глобальних викликів, таких як пандемія COVID-19. Впровадження комплексних систем підтримки та програм, подібних до запропонованої, може відіграти вирішальну роль у підвищенні життєстійкості та благополуччя майбутніх медичних працівників
Дослідження психічних феноменів в структурі хронічного болю: депресія, тривога, катастрофізація. Огляд літератури.
Get PDFIntroduction. Chronic pain is associated with a plethora of negative personal and social consequences, including impaired functioning, disability, increased suicidality, and mortality. Modern medicine views pain as a complex phenomenon, and the prevailing biopsychosocial model of disease development allows us to take a broader look at the issue of pain, and thoroughly evaluate all components of the pathological process, thus subsequently reducing the impacts of negative biological, psychological, and social factors. An increasing body of research indicates the growing role of psychological factors such as depression, anxiety, and catastrophizing in influencing the perception, course of pain disorder, as well as the quality of life of patients with chronic pain. However, unfortunately, the significance of psychological factors remains incompletely recognized by patients, and sometimes even by healthcare providers.
Objective. The aim of the study was to explore the role of catastrophizing and negative emotions in the structure of chronic pain and, based on the analysis of scientific sources, to select diagnostic methodologies for appropriate screening of these psychological phenomena.
Materials. Literature review on the topic.
Results. As a result of the analysis of scientific sources, the following methodologies were chosen for studying psychological phenomena in chronic pain. The Pain Catastrophizing Scale (PCS) was selected for studying catastrophic thoughts in patients with chronic pain. The Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) was chosen for screening depression and anxiety.
Conclusions. Depression, anxiety, and catastrophizing are potential indicators of an unfavorable prognosis for individuals coping with chronic pain. The combination of these factors may hinder progress in combating inflammatory processes, prolong postoperative rehabilitation periods, worsen overall functioning, and lead to disability. Further exploration of negative impact factors such as depression, anxiety, and catastrophizing promises to reveal new mechanisms for providing personalized pain relief to individuals suffering from chronic pain.Вступ. Хронічний біль асоціюється з цілою низкою негативних особистісних та соціальних наслідків, таких як порушення функціонування, інвалідизація, підвищена суіцидальність та смертність. Сучасна медицина розглядає біль як складне явище, а домінуюча на зараз біопсихосоціальна модель розвитку захворювань дозволяє нам ширше дивитись на проблему болю, та детально оцінювати всі складові патологічного процесу, та відповідно в подальшому зменшувати впливи негативних біологічних, психологічних та соціальних факторів. Все більше досліджень свідчать про зростаючу роль психологічних факторів, таких як депресія, тривога та катастрофізація, які впливають на відчуття, сприйняття, перебіг больового розладу, а також на якість життя пацієнтів з хронічним болем. Але, нажаль, значення психологічних факторів залишається не до кінця усвідомленою пацієнтами, а іноді і лікарями.
Мета дослідження. Метою дослідження було вивчення ролі катастрофізації та негативних емоцій в структурі хронічного болю, а також на основі аналізу наукових джерел, підібрати діагностичні методики для відповідного скринінгу даних психічних феноменів.
Матеріали. Огляд літератури за темо.
Результати. В результаті аналізу наукових джерел нами були обрані наступні методики для дослідження психічних феноменів при хронічному болі. Для дослідження катастрофічних думок в пацієнтів з хронічним болем була обрана шкала катастрофізації болю Pain Catastrophizing Scale (PCS). Для скринінгу депресії та тривоги обрана госпітальна шкала депресії та тривоги Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS).
Висновки. Депресія, тривога та катастрофізація є потенційними індикаторами несприятливого прогнозу для людей, які борються з хронічним болем. Поєднання цих факторів може перешкоджати прогресу в боротьбі із запальними процесами, подовжувати періоди післяопераційної реабілітації, погіршувати загальну життєдіяльність і спричиняти інвалідизацію. Глибше вивчення факторів негативного впливу, таких як депресія, тривога та катастрофізація, обіцяє виявити нові механізми надання персоналізованого полегшення болю людям, які страждають від хронічного болю
Зв'язок поліморфізму Т102C (rs6313) гену рецептору серотоніну HTR2A з розвитком депресивних розладів у дітей з соматоформною вегетативною дисфункцією дихальної системи
Get PDFThis text is the thesis of the VI scientific and practical conference with international participation "PSYCHOSOMATIC MEDICINE: SCIENCE AND PRACTICE", which will be held on November 2-3, 2023 in the format of online broadcasting.
The following is devoted to the study of the relationship between the T102C (rs6313) serotonin receptor gene HTR2A polymorphism and the risk of developing somatoform vegetative dysfunctions of the respiratory system.Цей текст є тезами VI науково-практичної конференції з міжнародною участю «ПСИХОСОМАТИЧНА МЕДИЦИНА: НАУКА ТА ПРАКТИКА», що відбудеться 02-03 листопада 2023 року в форматі on-line трансляції.
Описане нижче присвячене вивченню зв'язоку поліморфізму Т102C (rs6313) гена рецептора серотоніну HTR2A з ризиком розвитку соматоформних вегетативних дисфункцій дихальної системи.
 
Порушення сну внаслідок дистресу війни
Get PDFTopicality. With the start of the full-scale invasion of russia in Ukraine, sleeping disorders are becoming more and more widespread among the civil population – frequent air alarms at night, shelling of the civil areas, everyday loud sounds that are now perceived in a different way - these all cause sleeping disorders.
Studies of the US researchers [1] prove that sleeping disorders, such as insomnia, short-term sleep, and nightmares in particular, are common at the time of military actions. This has an impact on people’s health and well-being by reducing muscular strength and impairing the nervous and cardiovascular systems. For many people involved in armed conflicts (servicemen, civilians living within the area of active combat actions, people under constant threat of air attacks, etc.) sleeping disorders last for many more years after and can have a considerable impact on their ability to reintegrate in society and have a normal life after war.
As of today, there is little research in Ukraine which would describe sleeping disorders and sleep quality deterioration in the civilian population in wartime, features of sleep in wartime, and their correlation with psychopathological phenomena, such as anxiety and depression. Also, there is insufficient research of projected functional changes in the population emerging as a result of sleep-wake cycle disorders. All these define the topicality of this research.
Aim of the research. The research aims to explore sleep quality deterioration in the civilian population living in Ukraine in wartime and identify correlation between sleep quality deterioration and symptoms of anxiety and depression.
Methodology of the research. The clinical objects of the research are 103 respondents. In addition to the social demography method of study, the research made use of the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Quality of Life Scale (© by O. Chaban), as well as the methods of statistical data processing using the CORREL function in Excel tables.
Results. In the course of the research it has been discovered that ⅔ of the respondents living in Ukraine in wartime show sleeping disorders of different severity. Positive direct medium-degree correlation has been established between sleep quality deterioration and elevated anxiety levels. The given research contains optimized recommendations for medical and psychological consultations aimed at improving sleep quality at the time of crisis and dealing with negative consequences of sleeping disorders.Актуальність. З початком повномаштабного вторгнення розлади сну у цивільного населення набирають все більше обертів – регулярні нічні повітряні тривоги, обстріли мирного населення, буденні гучні звуки, які сприймаються по-інакшому - призводять до порушень сну.
Дослідження науковців із США [1] свідчать, що проблеми зі сном, зокрема безсоння, нетривалий сон і нічні кошмари, поширені під час бойових дій. Це впливає на самопочуття та фізичне здоров’я людини знижуючи силу м’язів, погіршуючи роботу нервової та серцево-судинної системи. Для багатьох учасників збройних конфліктів (військовослужбовців, цивільного населення, що проживало на території активних бойових дій, населення, яке постійно перебувало під загрозою повітряних атак і тд.) проблеми зі сном зберігаються роками і можуть мати істотний вплив на їхню здатність успішно реінтегруватися та відновлювати життя після війни.
На разі, в Україні бракує досліджень, які б описували порушення та зміну якості сну під час війни у цивільного населення, особливості сну під час війни та кореляційний зв’язок із психопатологічними феноменами, такими якк тривога та депресія, а також у не достатньому обсязі досліджені прогнозовоні зміни функціонування, що виникнуть у населення внаслідок порушень циклу сну, що і визначило актуальність дослідження.
Мета роботи. Дослідити порушення якості сну у цивільного населення, яке проживає в Україні під час війни, та виявити зв’язок між порушенням якості сну і симптомами тривоги та депресії.
Методи дослідження. Клінічним матеріалом дослідження стали 103 респонденти. Окрім соціально-демографічного дослідження були використані: Пітсбурзький індекс якості сну (PSQI); госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS); шкала оцінки якості життя (© Чабан О.С.), а також методи статистичної обробки даних - КОРРЕЛ у таблицях exel.
Результати. У ході роботи встановлено, що у 2/3 всіх опитаних респондентів, які проживають на території України під час війни, виявлені порушення сну різної інтенсивності. Визначена позитивна пряма кореляція середньої сили між порушенням якості сну та підвищеним рівнем тривоги. У роботі оптимізовано рекомендації у межах медико-психологічного консультування для покращення якості сну у кризових ситуаціях і можливості подолання негативних наслідків порушення сну
Первинний хронічний біль як соматизація дистресу
Get PDFRelevance. The direct functional significance of pain is to signal the action of a stimulus, damage to the integrity of the organism or its individual structures. A number of scientists have approached the study of pain as a physiological defense mechanism, during which we understand the principles of its emergence, course, localization, and ways to overcome pain sensations through pharmacological, physical, and instrumental methods.
However, the problem of pain arises when the physiological substrate is absent or does not correspond to the strength or duration of the manifestation. This is where we can talk about pain of a psychogenic nature, which despite a number of studies that are currently underway, still remains difficult to treat.
Objective. To improve the effectiveness of medical-psychological assistance by studying the nature and patterns of pain syndrome in patients with primary chronic pain with subsequent psycho-correction and the use of psychotherapeutic interventions.
Methods. The study design was a monocentric randomized controlled trial with parallel groups. The study involved 14 individuals with primary chronic pain syndrome, which corresponded to ethical and deontological norms according to the principles set out in the Helsinki Declaration. The tools used in the study included the SPAASMS subjective pain assessment scale, the somatic symptoms questionnaire (SSS-8), the Bass-Darky aggressiveness and hostility level questionnaire (BDHI), as well as the Chaban O.S. quality of life assessment scale (CQLS).
Results. At the completion of the study, a statistically significant difference was observed for all clinical parameters between the experimental and control groups. Comparison of the values of the scale in the experimental group on days 1 and 42 demonstrated statistically significant changes in all four indicators. However, this study reveals a limited sample, which in turn allows for expanding the sample size and investigating the phenomenon of applied interventions in future pilot studies, as the primary results provide a qualitative and positive trend in reducing the effects and impact of primary chronic pain, as well as improving the quality of life indicator.
Conclusions. The results of this study confirm the effectiveness of psychological interventions, as well as psychological interventions for reducing the subjective sensation of pain syndrome, symptoms of somatization, aggressive and hostile reactions, and improving the quality of life in individuals suffering from primary chronic pain.Актуальність. Пряме функціональне значення болю – сигналізація про дію подразника, ушкодження цілісності організму, чи окремих його структур. До питання вивчення болю, як фізіологічного захисного механізму підійшла низка вчених, в ході досліджень яких ми розуміємо принципи виникнення, перебігу, локалізації та шляхи подолання больових відчуттів за допомогою фармакологічних, фізичних та інструментальних методів.
Однак, проблематика болю починається тоді, коли фізіологічний субстрат відсутній, або ж не відповідає силі чи тривалості прояву. Саме тут ми можемо говорити про біль психогенного характеру, що попри низку досліджень, які відбуваються на теперішній час досі важко піддається лікуванню.
Мета. Підвищити ефективність медико-психологічної допомоги, на основі вивчення характеру і закономірностей больового синдрому у пацієнтів з первинним хронічним болем з подальшою психокорекцією та використанням психотерапевтичних інтервенцій.
Методи. Дизайн дослідження являв собою моноцентричне рандомізоване контрольоване дослідження з паралельними групами. У дослідженні прийняли участь 14 особи з первинним хронічним больовим синдромом, що відповідало етичним і деонтологічним нормам відповідно до принципів, викладених у Гельсінській декларації. Інструментарій, котрий був використаний у дослідженні включає у себе: шкала суб’єктивної оцінки болю SPAASMS, опитувальник соматичних симптомів (SSS-8), опитувальник рівня агресивності та ворожості Басса-Дарки (BDHI), а також шкалу оцінки рівня якості життя Чабана О.С. (CQLS).
Результати. По завершенню проведення дослідження спостерігається статистично значуща різниця за усіма клінічними параметрами між досліджуваною та контрольною групами. Порівняння значень шкали досліджуваної групи на 1 та 42 день продемонструвало статистично значущі зміни всіх чотирьох показників. Однак, дане дослідження виявляє обмежену вибірку, що в свою чергу при пілотному дослідженні дозволяє в подальшому розширити кількість вибірки та дослідити явище застосованих інтервенцій, оскільки первинні результати надають якісну та позитивну тенденцію у зменшенні дії та впливу первинного хронічного болю, а також підвищенню показника якості життя.
Висновки. Результати даного дослідження підтверджують ефективність методів психологічного втручання, а також психологічних інтервенцій для зменшення суб’єктивного відчуття больового синдрому, симптомів соматизації, агресивних та ворожих реакцій, а також підвищення якості життя у осіб, що страждають первинним хронічним болем
Цифрові психологічні інструменти в складних надзвичайних ситуаціях. Реалізація концепції в Україні
No full textThis text contains information about these digital psychological tools in complex emergency situations.Даний текст містить інформацію про дані цифрові психологічні інструменти в складних надзвичайних ситуаціях
Порушення сну та якість життя здобувачів медичної освіти під час воєнного стану
Get PDFActuality. Military conflicts in general have a negative impact on the mental health of the population. It has been established that approximately every fifth person in post-conflict situations suffers from severe mental disorders. Anxiety and depression have the greatest impact on the psyche of the population, which has been determined since the first days of the war. Long-term persistence of anxiety and depression can lead to the appearance of other mental disorders, which, due to psychosomatic relationships, will cause sleep disturbances and the decreasing mental health component of quality of life. It was previously established that 17.1% of internally displaced persons had severe sleep disorders (10.6% severe and 6.5% very severe), and among Ukrainian refugees, 15.2% had pronounced sleep disorders (10.8% severe and 4.4% very severe). A similar situation was observed among combatants.
The purpose of the work was to study the characteristics of sleep disorders during the war in Ukraine in students of higher medical education, as well as their impact on the mental health component of quality of life.
Materials and methods: a four-fold one-moment cross-sectional epidemiological study using an online questionnaire on the Google Forms platform, which was shared through the educational portals of the Dnipro State Medical University. One hundred ninety-three medical students took part in the study. Data were collected 1, 3, 10 and 12 months after the start of martial law. Respondents had a median age of 20 (20;21) years, and almost three-quarters (74.6%) were women. Among those interviewed, 63.2% (61.8% of women and 67.3% of men) were not directly in the combat zone.
Results. Disturbances in the feeling of rest after sleep, disturbances in falling asleep, and disturbances in the depth of sleep were detected. The expression of these violations was comparable after 1 month and after 1 year, and more pronounced in comparison with the period of 3 or 10 months. The mental health component of the quality of life was most decreased in the first month of the war with a gradual tendency towards a normal distribution of the indicator after a year due to the increase of persons who did not notice it or the violations were extremely insignificant. In the multiple logistic regression model, it was determined that when sleep depth violations are combined with being in dangerous conditions, their impact on the mental component of the quality of mental life is estimated by the following odds ratios: for sleep depth 4.09 (95% CI 1.82 – 9.17), for being in danger – 1.99 (95% CI 1.15 – 3.55). The AUC of the model was 0.66 (95% CI 0.59 – 0.73), which indicates its average predictive ability.
Conclusions: It should be noted that the findings presented herein are preliminary and subject to limitations when applied to the general population. Our research indicates that students in higher medical education experienced notable sleep disturbances and mental health challenges both one month and one year following the onset of conflict in Ukraine. Our analysis identified disruptions in sleep patterns and exposure to hazardous conditions as the most significant risk factors for poor mental health outcomes.Актуальність. Військові конфлікти в цілому негативно впливають на психічне здоров’я населення. Встановлено, що приблизно кожна п'ята людина в постконфліктних ситуаціях страждає на виражені психічні розлади. Найбільший вплив на психіку населення мають тривога та депресія, які визначаються з перших днів війни. Тривале збереження тривоги та депресії може призвести до виникнення інших психічних розладів, які через психосоматичні взаємозв’язки призводитимуть до порушень сну та психічного компоненту якості життя. Раніше було встановлено, що 17,1 % внутрішньо переміщених осіб мали важкі порушення сну (10,6 % важкі та 6,5 % – дуже важкі), а серед українських біженців 15,2% мали виражені порушення сну (10,8% важкі і 4,4% дуже важких). Подібна ситуація спостерігалася і у комбатантів.
Метою роботи було вивчення характеристик порушень сну під час війни в Україні у здобувачів вищої медичної освіти, а також їх вплив на психічний компонент якості життя.
Матеріали та методи. : чотирикратне одномоментне поперечне епідеміологічне дослідження з використанням онлайн-анкети на платформі Google Forms, яку поширювали через освітні портали Дніпровського державного медичного університету. У дослідженні прийняли участь 193 здобувача вищої медичної освіти. Дані збирали з через 1, 3, 10 та 12 місяців після початку воєнного стану. Респонденти мали медіанний вік 20 (20;21) років, причому майже три чверті (74,6%) були жінки. Серед опитаних 63,2% (61,8 % жінок та 67,3% чоловіків) не перебували безпосередньо у зоні бойових дій.
Результати. Були виявлені порушення почуття відпочинку після сну, порушення засинання та порушення глибини сну. Вираженість цих порушень була співставною через 1 місяць та через 1 рік, причому більш вираженою у порівнянні з періодом 3 або 10 місяців. Психічного компоненту якості життя найбільше порушувався в перший місяць війни з поступовою тенденцією до нормального розподілу показника через рік за рахунок зростання осіб, які його не відмічали або порушення були вкрай незначні. В множинній логістичній регресійній моделі визначено ,що при поєднанні порушень глибини сну та перебування в небезпечних умовах їх вплив на психічний компонент якості психічного життя оцінюється наступними відношеннями шансів: для глибина сну 4,09 (95% ДІ 1,82 – 9,17), для перебування в небезпеці – 1,99 (95 % ДІ 1,15 – 3,55). AUC моделі склав 0,66 (95% ДІ 0,59 – 0,73), що свідчить про її середню прогностичну здатність.
Висновки. Представлені результати є попередніми та мають певні обмеження в екстраполяції їх на загальну популяцію. Встановлено, що виражені порушення характеристик сну та психічного компоненту якості життя у здобувачів вищої медичної освіти частіше виявлялися в через один місяць та через рік від початку війни в Україні. Найбільш вираженими факторами ризику низької якості психічного компоненту якості життя є порушення глибини сну разом з перебуванням в небезпечних умовах
Відчуття тривоги як фактор ризику ендотеліальної дисфункції у жінок молодого віку у період Російсько-Української війни
Get PDFThis text is the abstract of the VI Scientific and practical conference with international participation "Psychosomatic Medicine: science and practice" which took place on November 2-3, 2023 in Kyiv on the Mediamed portal.Даний рукопис є тезами VI Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Психосоматична медицина: наука і практика", що проходила 2-3 листопада, 2023 року в м. Київ на платформі Mediamed