Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Лікування ПТСР та розладів адаптації у учасників та ветеранів бойових дій за допомогою терапії прийняття та відповідальності (ACT): Тези до майбутьного дослiдження
Get PDFUkraine faced numerous challenges accompanied by an increased level of psychotraumatic events in society. Historical events, including war, the annexation of Crimea, and other socio-political transformations, have contributed to an increase in the number of individuals who may exhibit symptoms of post-traumatic stress disorder (PTSD) and adjustment disorders. The growing need for qualified psychotherapy services and PTSD treatment programs in the country is urgent. However, the existing services are not yet sufficiently developed to satisfy this need at an adequate level. Increasing awareness and education in mental health issues in society actualizes the need for further scientific research and development of effective and economically justified methods of treatment. ACT (Acceptance and Commitment Therapy) is a progressive approach that helps people with PTSD change their attitudes about their memories and feelings through acceptance rather than avoidance.
This method is actively studied and used in countries with developed medical science, for example, in the USA, Canada and Great Britain. In the context of Ukraine, where the topic may be less researched, the need to develop an adapted ACT model, conduct clinical trials, educate professionals, and develop supportive resources for patients and their families is urgent. Such measures will contribute to more effective treatment of PTSD and adjustment disorders in Ukrainian society.Сучасна Україна зіткнулася з численними викликами, що супроводжуються підвищеним рівнем психотравмуючих подій у суспільстві. Історичні події, включаючи війну, анексію Криму та інші суспільно-політичні трансформації, сприяли зростанню числа осіб, які можуть виявити симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та розладів адаптації. Зростаюча потреба у кваліфікованих психотерапевтичних послугах та програмах лікування ПТСР у країні є нагальною. Проте існуючі сервіси ще не достатньо розвинуті для задоволення цієї потреби на належному рівні. Збільшення усвідомленості та освіченості у питаннях психічного здоров'я у суспільстві актуалізує потребу у подальших наукових дослідженнях та розробці ефективних, та економічно обґрунтованих методів лікування. Методика ACT (терапія прийняття та зобов'язання) відзначається як прогресивний підхід, що допомагає людям з ПТСР змінити ставлення до своїх спогадів і відчуттів через прийняття, а не уникнення.
Цей метод активно вивчається та застосовується в країнах з розвинутою медичною наукою, наприклад, у США, Канаді та Великій Британії. У контексті України, де тема може бути менш дослідженою, актуалізується необхідність розвитку адаптованої моделі ACT, проведення клінічних випробувань, освіти фахівців та розробки підтримуючих ресурсів для пацієнтів та їх родин. Такі заходи сприятимуть ефективнішому лікуванню ПТСР та розладів адаптації в українському суспільстві
Психологічна підтримка осіб схильних до соціального тривожного розладу у періоди надзвичайних ситуацій: пілотне дослідження у період пандемії COVID-19
Get PDFBackground: Social restrictions during the COVID-19 pandemic, such as being forced to stay at home, observing social distancing in public places, or having to switch to remote work (study), increased difficulties with social interaction. Although quarantine measures mitigated the "harmful impact of the pandemic" through psychological distancing from the typical stressors of social interaction, for individuals prone to social anxiety disorder, they contributed to the consolidation of avoidance strategies, prevented the disconfirmation of dysfunctional beliefs and unproductive expectations. Psychosocial support programs focused on affordable and flexible interventions will help improve resourcefulness, prevent excessive distress in difficult life circumstances, and relapse of comorbid mental health disorders.
The aim: To study changes in symptoms and levels of psychosocial dysfunction in individuals with social anxiety disorder as a result of completing an online psychological support program based on low-intensity CBT.
Materials and methods: One hundred thirteen individuals with a social anxiety disorder and/or complaints that meet the diagnostic criteria for this disorder according to DSM-5 were enrolled in an online low-intensity intervention program based on the cognitive-behavioral model during the COVID-19 pandemic. In 6 months after completing the program, 84 people underwent a mental state assessment using the SCL-90-R scale. Also, assessed was the influence of experiential (emotional) avoidance on the severity of symptoms and their reduction.
Results. According to the results of the pilot study, it was found that the proposed program of psychosocial support for people suffering from social anxiety disorder contributed to the reduction of psychosocial distress and the severity of mental symptoms in the six months after its completion. Low-intensity techniques based on CBT, offered in an online format, have demonstrated effectiveness and sustainability of effects with regular practice in everyday life. Since the program is focused on reducing avoidance strategies as a pathogenetic mechanism, these changes can be considered preventive factors.
Conclusions: The presented results are preliminary and limited by several factors: in particular, adaptation to martial law conditions. Considering the positive feedback from participants, the flexibility of the proposed program, and the prognostically positive results reflected in the moderate experimental effect of exposure on comorbid symptoms and the level of severity of distress, we see the perspective of further research and the implementation of the program for practical use.Актуальність. Соціальні обмеження у періоді пандемії COVID-19, такі як вимушеність перебування вдома, дотримання соціального дистанціювання в громадських місцях чи необхідність перейти на дистанційну роботу (навчання), очікувано підсилювали труднощі із соціальною взаємодією. Не зважаючи, що карантинні заходи пом’якшували «згубний вплив пандемії» через психологічне дистанціювання від типових стресорів соціальної взаємодії, для осіб з схильних до соціального тривожного розладу, вони сприяли закріпленню уникаючих стратегій, запобігали спростуванню дисфункційних переконань та непродуктивних очікувань. Програми психосоціальної підтримки орієнтовані на доступні та гнучкі інтервенції сприятимуть покращенню ресурсності, запобіганню надмірного дистресу в складних життєвих обставинах та рецидиву коморбідних порушень психічного здоров’я.
Мета. Дослідити зміни симптомів та рівня психосоціального дисфункціонування осіб з соціальним тривожним розладом в результаті проходження онлайн програми психологічної підтримки базованої на КПТ низької інтенсивності.
Матеріали та методи. 113 осіб з діагнозом соціальний тривожний розлад в анамнезі та/або скаргами, які відповідають діагностичним критеріям даного розладу відповідно до DSM-5, прийняли учать у проходженні онлайн програми інтервенцій низької інтенсивної на основі когнітивно-поведінкової моделі у період пандемії COVID-19. 84 особи після завершення програми пройшли оцінювання психічного стану за шкалою SCL-90-R у 6-ти місячний період. У межах скринінгу психічного стану також проводилась оцінка впливу експірієнтального (емоційного) уникнення на виразність симптомів та їх редукцію під впливом програми..
Результати. За результатами пілотного дослідження встановлено, що пропонована програма психосоціальної підтримки осіб, які страждають від соціального тривожного розладу сприяла зменшенню психосоціального дистресу та тяжкості психічних симптомів у 6-ти місячному періоду після її завершення. Техніки низької інтенсивності на основі КПТ, запропоновані в онлайн форматі, продемонстрували ефективність та стійкість впливу при регулярній практиці в повсякденному житті, а оскільки програма орієнтована на зменшення стратегій уникнення як патогенетичного механізму, то зазначені зміни можна розглядати як превентивні фактори.
Висновки: Представлені результати є попередні й обмежені низкою факторів (зокрема, адаптацією до умов воєнного стану), однак врахувавши позитивні відгуки від учасників, гнучкість пропонованої програми та прогностично позитивні результати, що відображено в помірному експериментальному ефекті впливу на коморбідні симптоми та рівень вираженості дистресу, ми вбачаємо перспективу подальших досліджень та імплементацію програми до практичного застосування
Medical and psychological components of the post-covid syndrome in patients with acute cerebrovascular diseases
Get PDFAbstract
Background
Today, in clinical practice, the issue of providing psychological assistance to patients who have suffered acute cerebrovascular diseases and suffer from post-convulsive syndrome remains open. The practical problems of the medical and psychological service in neurology are the lack of a strategy of medical and psychological care, standards, protocols, targeted training of mental health specialists and medical workers in the field of medical psychology, coordination of psychological and medical services, practical measures aimed at increasing accessibility and bringing psychological care closer to patients.Methods To achieve the set goal and tasks, a number of medical and psychological methods were used to study cognitive functions, the psycho-emotional sphere, the level of daily activity, the degree of fatigue and the assessment of the quality of life.
The results
The study revealed moderate cognitive impairment in patients with post-covid symptoms, increased levels of anxiety and depression, increased levels of asthenia, increased levels of fatigue, and decreased levels of quality of life. At this stage of the study, the development of dementia processes in patients with post-covid symptoms was not detected.
Conclusions
In patients with post-covid symptoms, there is a moderate decrease in cognitive functions. An increased level of fatigue, asthenia, anxiety and depression are expressed. At this stage of the study, no dementia processes, as well as motor disability, were detected. Due to the occurrence of a number of negative symptoms, a significant decrease in the quality of life is observed.
Анотація
Актуальність
На сьогодні у клінічній практиці питання надання психологічної допомоги пацієнтам які перенесли гострі цереброваскулярні захворювання та страждають від постковідного синдрому залишається відкритим. Практичними проблемами медико-психологічної служби в неврології є відсутність стратегії медико-психологічної допомоги, стандартів, протоколів, цілеспрямованої підготовки спеціалістів з психічного здоров’я та медичних працівників у сфері медичної психології, координації психологічної та медичної служби, практичних заходів, спрямованих на збільшення доступності та наближення психологічної допомоги до пацієнтів.
Методи
Для досягнення поставленої мети та завдань було використано ряд медико-психологічних методик для дослідження когнітивних функцій, психоемоційної сфери, рівня повсякденної активності, ступені втоми та оцінки якості життя.
Результати
Завдяки проведеному дослідженню було виявлено помірне порушення когнітивних функцій у пацієнтів з симптомами постковіду, підвищенний рівень тривоги та депресії, підвищений рівень астенії, збільшений рівень втомлюваності та знижений рівень якості життя. На даному етапі дослідження, розвиток дементивних процесів у пацієнтів з симптомами постковіду не виявлено.
Висновки
У пацієнтів, в яких було виявлено симптоми постковіду виникає помірне зниження когнітивних функцій. Виражені підвищений рівень втомлюваності, астенії тривоги та депресії. На даному етапі дослідження дементивних процесів, а також рухової інвалідизації не виявлено. Через виникнення ряду негативної симптоматики спостерігається значне зниження якості життя
Психологічні особливості поведінки та якість життя правогемісферних постінсультних пацієнтів
Get PDFThese graphic materials are a poster presentation for the III Congress with international participation "Psychosomatic Medicine: science and practice". Which took place on April 21-23, 2023 in Kyiv on the Mediamed portal.Дані графічні матеріали є стендовою доповіддю до "Психосоматична медицина: наука та практика". Яка відбувалася 21-23 квітня 2023 року місті Київ на порталі Mediamed
Психічне здоровʼя студентів-медиків під час пандемії COVID-19:літературний огляд.
Get PDFIntroduction
Viral diseases have been a severe problem at the global level, gaining more or less publicity from time to time. At the end of 2019, the world witnessed alarming news about the spread of the coronavirus disease (COVID-19) across the globe. The speed of spread and severity of complications from COVID-19 have made it a global threat. Researchers indicate that the COVID-19 pandemic may cause mental trauma globally [1].
That is why the mental health of doctors and medical students is becoming increasingly important. At the same time, it becomes clear that this area needs further research and interventions[2]. In 1948, WHO defined health as complete physical, mental, and social well-being. And if, for physical well-being, society can get help by turning to somatic profile doctors, then seeking help, in case of mental illness, is still considered a stigma in society. Mental illness is highly stigmatized, and it is becoming increasingly clear that this stigma is widespread within the general population and among medical professionals and students [3,4].Previous literature dating back to 2019 suggests that the process and conditions of medical university education represent a set of stressors that may contribute to the development of mental illness[5,6,7]. Despite the increased interest of the scientific community in this topic, unified protocols of prevention and care to overcome these problems still need to be developed. With the beginning of the pandemic, the question of the mental health of medical students arose repeatedly and urgently. Thus, further research on the mental health of medical students and the systematization of knowledge gained before and during the pandemic is needed. This review article aims to systematize information on the mental health of medical students to outline the next steps in solving this issue. We have analyzed the literature on the topic published during the last five years. For a literature search, such databases as PubMed, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus, and Web of Science were used.The number of publications on students' mental health increased, and with the beginning of the pandemic, it peaked (Fig. 1), indicating the extreme relevance of this topic.Актуальність
Вірусні захворювання були серйозною проблемою світового рівня, що час від часу набуває більшого чи меншого розголосу. У кінці 2019 року світ став свідком тривожних новин щодо поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) по цілому світу. Швидкість поширення та тяжкість ускладнень від COVID-19 зробили його загрозою світового рівня. Дослідники вказують на те, що пандемія COVID-19 може завдати ментальної травми у глобальному масштабі[1].
Саме тому психічне здоров’я лікарів та студентів-медиків набуває все більшої актуальності. Одночасно з цим стає зрозуміло, що ця сфера потребує подальших досліджень та втручань[2]. У 1948 ВООЗ було визначено, що здоров’я – це стан повного фізичного психічного та соціального благополуччя. І якщо, для фізичного благополуччя, соціум може отримати допомогу у зверненні до лікарів соматичного профілю, то звернення за допомогою, у випадку психічного захворювання, все ще вважається стигмою у суспільстві. Психічні захворювання сильно стигматизовані, і стає все більш зрозуміло, що ця стигма поширена не тільки в межах загальної популяції, але й серед медичних працівників та студентів медичних закладів [3,4].
Попередня література, що була ще до 2019 року, припускає, що процес та умови навчання у медичному університеті представляють собою сукупність стресових факторів, які можуть сприяти виникненню психічних захворювань[5,6,7]. Незважаючи на підвищений інтерес наукової спільноти до цієї теми, все ще не було розроблено уніфікованих протоколів профілактики та/чи допомоги для подолання цих проблем. З початком пандемії питання про психічне здоров’я студентів медиків постало повторно та терміново. Таким чином, необхідні подальші дослідження психічного здоров’я студентів-медиків та систематизація знань, що були отримані до пандемії та під час неї.
Метою даної оглядової статті є систематизація інформації по психічному здоров’ю студентів-медиків для окреслення наступних кроків у вирішенні даного питання. Нами було проаналізовано літературу по темі, опубліковану протягом останніх 5 років. Для пошуку літератури було використано такі бази даних як PubMed, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus та Web of Science. Кількість публікацій з психічного здоров’я студентів збільшувалась, а з початком пандемії досягла свого піку(Рис. 1), що свідчить про надзвичайну актуальність даної теми.
Непсихотичні психічні розлади у пацієнтів з хронічними соматичними неінфекційними захворюваннями в умовах перманентного стресу: роль метаболічної терапії
Get PDFAbstract. The article discusses the current issues of comorbidity between mental disorders and chronic non-infectious somatic diseases, highlighting the importance of a multidisciplinary patient-centered approach in the treatment of these conditions. Additionally, in light of the negative impact of the Russian military aggression on the mental health of Ukrainians, this paper presents the positive experience of using the dietary supplement Cognitium® in a regimen of 1 ampule twice a day as an additional therapy for non-psychotic mental disorders in adult patients with chronic somatic diseases under conditions of chronic stress. The positive impact of Cognitium® was noted in the reduction of affective, cognitive and somatoform symptoms, specifically: decreasing in the level of anxiety and depression, mood stabilization, improvement of concentration and memorization of new information, increasing energy levels, restoration of sleep and appetite.Анотація. У статті висвітлено актуальні питання коморбідності психічних розладів з хронічними соматичними інфекціями неймовірними захворюваннями, а також підкреслюється важливість мультидисциплінарного пацієнт-центрованого підходу у лікуванні цих захворювань. Крім того, враховуючи негативний вплив російської військової агресії на психічне здоров’я українців, у цій роботі представлений позитивний досвід застосування дієтичної добавки Когнітіум® у режимі прийому по 1 ампулі двічі на добу в якості додаткової терапії непсихотичних психічних розладів у дорослих. з хронічними соматичними захворюваннями в умовах перманентного стресу. Було проведено постмаркетингове порівняльне дослідження, в якому взяли участь 60 місць психоневрологічного відділення Київської клінічної лікарні №1 на залізничному транспорті. Було відмічено позитивний вплив дієтичної добавки Когнітіум® на зниження афективних, когнітивних та соматоформних проявів, а саме: зниження симптомів тривоги та депресії, стабілізація фону настрою, підвищення концентрації уваги, процесів засвоєння та запам'ятовування нової інформації, підвищення енергійності з підвищенням рівня активності, відновлення сну та апетиту
Тривога та порушення сну: можливості комбінованої фітотерапії
Get PDFAccording to the WHO, the number of people suffering from anxiety disorders, sleep disorders, and depression is increasing every year, especially in low-income countries, where life expectancy is increasing dramatically, and with it the incidence of mental disorders [1, 2]. Anxiety disorders are the most common group of mental illnesses together with sleep disorders and astheno-neurotic syndrome [3]. Anxiety accompanies the course of many mental and somatic diseases [4]. It usually appears early in life, causes cumulative damage, and can contribute to depression, substance abuse, and other adverse outcomes [5].Sleep disturbances and anxiety are frequent competing or synergistic symptoms. The onset and development of these conditions are often interrelated.In addition, these conditions often correlate with the appearance and course of other disorders - such as depression, dementia, and obsessive-compulsive disorder. Long-term, uncorrected disturbances of circadian rhythms lead to clinically significant distress and cause mental, physical, social, professional, educational, or other functional impairments [6].За даними ВООЗ число людей, які страждають на тривожні розлади, розлади сну та депресію з кожним роком збільшується, особливо у країнах із низьким прибутком, в яких різко росте очікувана тривалість життя, а з нею і частота виникнення психічних розладів [1, 2]. Тривожні розлади є найпоширенішою групою психічних захворювань разом з порушеннями сну та астено-невротичним синдромом [3]. Тривога супроводжує перебіг багатьох психічних і соматичних захворювань [4]. Зазвичай вона з’являється на ранніх етапах життя, спричиняє кумулятивні пошкодження та може сприяти розвитку депресії, зловживанню психоактивними речовинами та іншим несприятливим наслідкам [5].Розлади сну та тривожність є частими конкуруючими або синергічними симптомами. Початок та розвиток цих станів часто пов'язаними між собою. Окрім того, перебіг даних станів часто корелює з появою та перебігом інших розладів - таких як депресія, деменція, обсесивно-компульсивний розлад. Довготривалі некориговані порушення циркадних ритмів призводять до клінічно значущого дистресу та викликають психічні, фізичні, соціальні, професійні, освітні чи інші функціональні порушення [6]
Соматизована депресія: медико-психологічний супровід
Get PDFVarious disorders of the affective sphere of the psyche are one of the most frequently diagnosed forms of mental pathology.As medical practice shows, hidden depression occupies a significant share among somatized mental disorders.Despite the large number and volume of research, the problem of somatized depression is one of the most difficult in modern psychiatry and medical psychology.Often, primary care physicians do not detect mental disorders in their patients. According to research results, doctors "miss" patients' mental health problems 20-80% of the time.Most patients do not attach due importance to the symptoms they have, devalue them, do not realize the need for proper specialized diagnosis, or engage in self-medication. This is what precedes serious consequences, such as difficulty in diagnosis, differential diagnosis, and the appointment of inappropriate treatment in the form of symptomatic therapy instead of pathogenetic therapy.Currently, depressive disorders are diagnosed in people of working and creative age (20-40 years old), which strengthens the socio-economic significance of the problem of depression detection.The problem of somatized depression is that patients do not complain about any symptoms of depression, but also somatic complaints, which can be manifested, for example, by chronic pain in various organs and systems, disorders of the gastrointestinal tract and cardiovascular system, or sleep disturbance, remain despite the presence of drug treatment in the form of analgesics, barbiturates, cardiac glycosides, etc.The purpose of the work: to investigate the features and essence of masked depression, its influence on the development of somatic symptoms, exhaustion depression, its prevention, and methods of combating it.Research methods: clinical material for the study was 35 respondents aged 18 to 50 years. In addition to the socio-demographic study, the following were used: the Beck Depression Scale, which makes it possible to determine the presence of depression in a person and the degree of its severity, and the Hamilton Anxiety Rating Scale (HARS).Examination results. During the work, according to the results of the survey, it was established that 16 people have no depressive symptoms, 10 people have a mild degree of depression (sub-depression), which corresponds to 10-15 points, 3 people have a moderate level of depression, which is expressed in 16-19 points, 6 interviewees have depression of moderate severity (pronounced depression corresponding to 20-29 points) and no persons with a severe level of depression were found.Різноманітні порушення афективної сфери психіки є однією з найчастіше діагностованих форм психічної патології.Як показує медична практика, прихована депресія займає значну частку серед соматизованих психічних розладів.Незважаючи на велику кількість та обсяг проведених досліджень, проблема соматизованих депресій є однією з найскладніших у сучасній психіатрії та медичній психології.Часто лікарі первинної медичної допомоги не виявляють психічні розлади у своїх пацієнтів. Згідно з результатами досліджень, лікарі «пропускають» проблеми психічного здоров’я пацієнтів у 20–80% випадків.Більшість пацієнтів не надають належного значення симптомам, які в них присутні, знецінюють їх, не усвідомлюють необхідність правильної спеціалізованої діагностики або ж займаються самолікуванням. Саме це і передує серйозним наслідкам, таким як: утруднення діагностики, диференційної діагностики та призначення неналежного лікування у вигляді симптоматичної терапії, замість патогенетичної.Наразі депресивні розлади діагностують у людей працездатного та творчого віку (20-40 років), що підсилює соціально-економічне значення проблеми виявлення депресій.Проблема соматизованої депресії полягає в тому, що хворі не висловлюють скарг на будь-які симптоми депресії, але і соматичні скарги, які можуть проявлятись, наприклад, хронічними болями різних органів та систем, порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, чи порушенням сну, залишаються, незважаючи на наявність медикаментозного лікування у вигляді анальгетиків, барбітуратів, серцевих глікозидів, тощо.Мета роботи: дослідити особливості та сутність маскованої депресії, її вплив на розвиток соматичної симптоматики, депресії виснаження, її запобігання та методи боротьби.Методи дослідження: клінічним матеріалом для дослідження стали 35 респондентів віком від 18 до 50 років. Окрім соціально-демографічного дослідження були використані: Шкала депресії Бека, яка дає можливість визначити наявність депресії у людини та ступінь її вираженості та Шкала депресії Гамільтона (Тhe Hamilton Anxiety Rating Scale, HARS).Результати обстеження. У ході роботи, за результатами опитування було встановлено, що у 16 осіб відсутні депресивні симптоми, 10 осіб мають легкий ступінь депресії (субдепресія), яка відповідає 10-15 балам, у 3 людей визначається помірний рівень депресії, що виражається в 16-19 балах, 6 опитуваних мають депресію середньої тяжкості (виражена депресія, яка відповідає 20-29 балам) та осіб з тяжким рівнем депресії виявлено не було
Стратегії стресоподолання у студентів-медиків в умовах війни
Get PDFThis text is the thesis of the conference "Psychosomatic Medicine: science and practice". Which took place on April 21-23, 2023 in the city of Kyiv on the Mediamed portal.
The following is devoted to stress coping strategies of medical students in wartime conditions.Даний текст є тезами конференції "Психосоматична медицина: наука та практика". Яка відбувалася 21-23 квітня 2023 року місті Київ на порталі Mediamed.
Описане нижче присвячене стратегіям стресоподолання у студентів-медиків в умовах війни