Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Порушення соціального функціонування у хворих з депресиівними розладами в умовах стресу війни
Get PDFThe psychotraumatic factors that occurred during the war of 2022-2023 significantly affect the exacerbation / onset and manifestations of depressive syndrome (DS) in schizophrenia spectrum disorders (SSD) and neurotic depressive disorders (NDD), as well as worsen the level of social functioning (SF) of patients.
Objective. To study the SF impairment in patients with DS in patients with SSD and NDD, and the relationship between the stress factors and the exacerbation of psychopathological symptoms and their severity in these patients.
Methods and materials. There was conducted psychopathological examination of 92 patients with SSD (schizophrenia, Sch and schizoaffective disorder, SchAD) and neurotic DR (recurrent depression, RD and depressive reaction as adjustment disorders, AD) who experienced severe stress during the war.
Results. In the research the largest number of patients were women (60.9% of cases). Among patients aged 18 - 25 years, majority of cases was the patients with AD (46.2%), in the group of 26 - 35 years - with SSD (50,0% with Sch and with SchAD). The vast majority of RD cases were presented among patients aged 36-50 years. Depressive syndrome significantly prevailed in patients with RD, and depressive-phobic syndrome in patients with AD. Whereas, depressive-delusional syndrome was most often diagnosed in patients with SSD.
Among all examined patient’s reactive exacerbation of the main disease (in case of SSD and RD), as well as the development of RA occurred as a result of a significant impact of stress factors of different content, but related to the war in all cases.The most frequent of these were the feeling of "war fatigue", uncertainty and/or hopelessness about the future (in general 82% of patients with RD and RA); difficulties during evacuation, caused a strong increase in family conflicts, especially in patients with SSD (57.9% of cases in general) and RA; significant reduction of money for life.
The impairment of SF in patients with various mental disorders and DS as a result of war-related stressors was mainly manifested in significant difficulty in daily professional and household duties (91.3% of all patients); the feeling of social support lacks and loneliness; frequent and/or prolonged interpersonal conflicts; as well as a strong financial problem.
Other psychopathological features associated with DS that develop under the war stress influence and worsened the level of patients' SF were sleep disturbances (97.8% of cases) with a significant direct correlation with a significant difficulty in daily activities; self-disbelief and hopelessness, as well as the emergence or strong increasing of suicidal thoughts were noted by more than 80% of the examined patients (36.0% of patients with NDDs had suicide attempts or self-injurirs - most often in AD); constant fatigue (80.0% of patients with NDDs).
Conclusion. Understanding the impact of war-related stressors on the manifestations of DS, and the features and level of SF impairment need the use of treatment and rehabilitation complex for patients with DS (with SSD and NDD) who have experienced a severe psychotraumatic situation. It will allow timely and effective treatment of reactive states (relapses of psychotic episodes), take to account into the severity and characteristics of DS, and the content and severity of stressful effects in order to achieve remission, restore social adaptation of patients, and reduce the risk of self-destructive or aggressive behavior of them.Актуальність. Психотравмуючі фактори, котрі мають місце під час війни 2022-2023 рр., значно впливають на загострення / виникнення і прояви депресивного симптомокомплексу (ДС) при розладах спектру шизофренії (РСШ) та невротичних депресивних розладах (ДР), а також погіршують рівень соціального функціонування (СФ) хворих.
Мета. Вивчити характер порушень соціального функціонування СФ у хворих з ДС при РСШ та невротичних ДР, враховуючи взаємозв'язок впливу стресових факторів із динамікою загострення психопатологічної симптоматики та її вираженості у цих пацієнтів.
Методи та матеріали. Було проведено психопатологічне обстеження 92 пацієнтів з РСШ (з шизофренію, Шф та шизоафективним розладом, ШаР) та невротичними ДР (з рекурентної депресії, РД та депресивною реакцію при розладах адаптації, РА), котрі зазнали важкого стресового впливу підчас війни.
Результати. В ході обстеження найбільшу кількість склали жінки (60,9% випадків). Серед пацієнтів віком 18 – 25 років найбільша кількість хворих була з РА (46,2%), в групі 26 - 35 років - з РСШ (по 50,0% з Шф, та з ШаР). Переважна більшість випадків РД була представлена серед пацієнтів у віці 36 - 50 років. У хворих з РД достовірно переважав депресивний синдром, а у пацієнтів з РА - депресивно-фобічний синдром. Тоді як у хворих на РСШ найчастіше діагностувалася депресивно-маячна симптоматика. Реактивне загострення основного захворювання (при РСШ та РД), а також розвиток РА серед всіх обстежених хворих відбувася внаслідок впливу стрес-факторів, різних за змістом, але пов’язаних з війною. Найчастішим з них були відчуття «втоми від війни», невизначеності та/або безнадійності щодо майбутнього (сукупно 82 % хворих з РД та РА); труднощі під час вимушеною евакуації, котрі викликали різке зростання конфліктів в родині, особливо у хворих з РСШ (57,9% випадків в цілому) та РА; значне зниження матеріального забезпеченняПорушення СФ у пацієнтів з ДС при різних видах психічних розладів наслідок стресу війни в основному проявлялося у значному утрудненні виконання повсякденних професійних та побутових обов’язків (91,3% випадків зі всіх пацієнтів); у відчутті відсутності соціальної підтримки та одинокості, частими та/або тривалими міжособистісні конфлікти з найближчим оточенням, а також з різким погіршенням матеріального становища.Іншими психопатологічними чинниками щодо ДС, котрі виникали під впливом стресу війни погіршувало рівень СФ пацієнтів, були порушення сну (97,8% випадків) з достовірною прямою кореляцією із значним утрудненням виконання повсякденних обов’язків; прояви зневіри в себе і безнадійності, а також поява чи значне посилення суїцидальних думок відмічали понад 80% обстежених пацієнтів (у 36,0% пацієнтів з невротичними ДР були зафіксовані спроби самогубства та несуїцидальніих самоушкодження – найчастіше при РА; відчуття постійної втоми (80,0% хворих з невротичними ДР).
Висновок: Розуміння впливу стрес-факторів, пов’язаних з війною на прояви ДС та характер і рівень порушень СФ потребує застосування комплексу лікувально-реабілітаційних заходів для хворих з ДС, котрі перенесли важку психотравмуючу ситуацію, який дозволить своєчасне та ефективне лікувати реактивні стани (рецидиви психотичного епізоду) з урахуванням вираженості та особливостей ДС, змісту та важкості стресорного впливу на стан пацієнтів задля виходу у стан ремісії, відновленню соціальної адаптації пацієнтів, зменшення ризику розвитку саморуйнівної чи агресивної поведінки
Колективна травма населення України: реалії, перспективи та можливість дослідження трансгенераційного аспекту
Get PDFIntroduction. Ukraine is experiencing a great upheaval - a large-scale war. This distressing situation affects the entire population of the country, therefore, beyond any doubt, the term "collective traumatization" can be used for today's situation in Ukraine. Modern research and study of the impact of collective trauma in Ukraine refers to the analysis of its negative consequences on various spheres of life, including the sphere of mental health: identification of the level of anxiety, psychological consequences, symptoms of posttraumatic stress disorders. Although, the study of the impact of a powerful collective trauma on future generations Ukrainians needs timely planning and preparation.
The aim of study: to conduct a theoretical analysis of approaches to the study of the concept of "collective trauma", to study the concept of memory in the understanding of collective trauma, to analyze the peredictors and preventors of transgenerational transmission of collective trauma, to consider the epigenetic mechanisms of collective trauma, to investigate the research psychometric tools on the transmission of transgenerational trauma between generations, to investigate the specifics of the collective trauma of the population of Ukraine.
Method. A literature search was conducted in the scientific databases of Web of Science, Scopus, Pub Med, Google Scholar using the keywords "collective trauma", "traumatic memory", "transgenerational trauma", "cultural trauma", "multigenerational legacies of trauma" in the period from 2002 to 2023. 17,720 sources were identified. Inclusion criteria were: (a) controlled randomized research (b) on preventors and predictors of transmission of collective trauma (c) to subsequent generations.
The results. 46 international publications were included in the literature review, and predictors and preventers of the transmission of trauma through generations were analyzed from the standpoint of attachment theory, family systems, and epigenetics. Most authors note the presence of a link between the parents' trauma and the mental health of the offspring, the greater intensity of the reparative adaptive styles the greater is the risk of developing affective or anxiety disorders in the offspring. The studies of epigenetic mechanisms of the transgenerational impact of trauma have shown the presence of changes in the methylation of the FKMB-5 gene in Holocaust survivors and their descendants. The collective trauma experienced by the people of Ukraine at the times of war has its own specificity, which distinguishes it from other collective traumas, including those experienced directly by the Ukrainian people in the past (the Holodomor, the Second World War, the Holocaust, the disaster at the Chernobyl Nuclear Power Plant). In order to further conduct research and study the transmission of war trauma in Ukraine through subsequent generations and to identify possible factors of resistance, the "Danieli Inventory of Multigenerational legacies of trauma" was adapted for the Ukrainian context of war (Appendix 1).
Conclusions. Research on a topic of multigenerational legacies of collective trauma is a debatable issue. Research on factors of transgenetic changes in large groups in Ukraine is needed. Research on the next generations should include (a) large-scale genetic studies, (b) analysis on plevalence and distribution of mental health disorders in children of war veterans and the survivors of collective trauma, (c) changes in social behavior of the new generations. Вступ. Україна переживає велике потрясіння під назвою широкомасштабна війна. Ця дистресова ситуація впливає на все населення країни, тому поза всяким сумнівом до сьогоднішньої ситуації в Україні можна вживати термін «колективна травматизація». Сучасні дослідження та вивчення впливу колективної травми в Україні відносяться до аналізу її негативних наслідків на різні сфери життя, в тому числі і сферу психічного здоров’я: визначення рівня тривоги, психологічних наслідків, ознак постстресових розладів, проте дослідження впливу потужної колективної травми на наступні покоління українців потребує вчасного планування та підготовки.
Мета: здійснити теоретичний аналіз підходів до дослідження поняття «колективна травма», вивчити концепції пам’яті в розумінні колективної травми, проаналізувати предиктори та превентори трансгенераційної передачі колективної травми, розглянути епігенетичні механізми колективної травми, дослідити та адаптувати інструментарій дослідження передачі трансгенераційної травми між поколіннями, дослідити специфіку колективної травми населення України.
Метод. Був проведений пошук літератури у наукометричних базах пошуку Web of Science, Scopus, Pub Med, Google Scholar за ключовими словами «колективна травна», «травматична пам’ять», «collective trauma», «transgenerational trauma», «cultural trauma», «multigenerational legacies of trauma». В період з 2002 по 2023 рік. Було виявлено 17720 джерел, до огляду літератури були включені публікації, що містили інформацію про (а) контрольовані дослідження (б) превенторів та предикторів передачі колективної травми (в) наступним поколінням.
Результати. В огляд літератури було включено 46 міжнародних публікацій, були проаналізовані предиктори та превентори передачі травми крізь покоління з позиції теорії прив’язаності, сімейних систем та епігенетики. Більшість авторів відмічають наявність зв’язку між травмою батьків та психічним здоров’ям нащадків, більша інтенсивність репаративних адаптаційних впливів батьків підвищує ризик розвитку афективних або тривожних розладів в нащадків. Доказовим стало вивчення епігенетичних механізмів трансгенераційного впливу травми, дослідженнями показали наявність змін метилування гену FKMB-5 у виживших Голокосту та їх нащадків. Колективна травма, яку переживає в цей час народ України, має свою специфіку, що відрізняє її від інших колективних травм, в тому числі і пережитих безпосередньо українським народом раніше (наприклад: Голодомор, Друга світова війна, Голокост, катастрофа на Чорнобильській Атомній Станції).З метою подальшого проведення дослідження та вивчення передачі травми війни в Україні крізь наступні покоління та виявлення можливих факторів стійкості була адаптована «Анкета Я. Данієлі: Передача травматичного досвіду крізь покоління» (Додаток 1).
Висновки. Колективна травма, а зокрема, її трансгенераційна передача, є дискусійним та актуальним питанням у сучасному світі. В Україні потребують подальшого дослідження фактори трансгенетичних змін великих груп людей. Дослідження в наступних поколіннях повинні включати (а) широкомасштабні генетичні дослідження, (б) аналіз захворюваності дітей ветеранів війни та населення, яке пережило колективні травми, (в) особливості соціальної поведінки нового покоління.  
Стресові реакції у хворих з розладами спектру шизофренії та комплексний підхід в їх лікуванні
Get PDFThe psychotraumatic factors that occurred during the war of 2022-2023 significantly affect on the onset and dynamics of schizophrenia spectrum disorders (SSD).
Objective. To study the relationship between the influence of stress factors in patients with SSD with the dynamics of exacerbation of psychopathological symptoms and to create complex of treatment and rehabilitation (CTR) for these patients.
Methods and materials. There was psychopathological examination of 68 patients with different types of SSD who experienced severe stress during the war and assessed the clinical features of theire psychotic state, and the content of stress factors.
Results. In the research the largest number were patients with schizophrenia (Sch, 42.6% of cases), most often with paranoid form with progressive paroxysmal course, as well as patients with acute and transient psychotic disorders (APD), schizoaffective disorder (SchAD) and schizotypal disorder (StD).
There were diagnosed affective and delusional symptoms (54.4% of cases) most often as the leading psychopathological reaction to the psychotraumatic stress effects in patients with SSD. Only patients with Sch had the highest incidence of hallucinatory-paranoid syndrome (71.4% of cases).
The onset or relapse of a psychotic episode among patients with SSD developed as a result of a significant impact of stress factors with different content, but related to the war in all cases. The most frequent of these were difficulties during evacuation, which caused increasing in family conflicts, especially in patients with Sch and StD. It was found the stressful media impact caused an exacerbation of psychotic symptoms in one third of patients with Sch and StD. There was essential psychotraumatic impact to patients with SSD as of the repeated bombing; the death of relatives; fears experienced during the occupation; inability to continue treatment; and psychotraumatic circumstances associated with the loss of work or no money to live.
The CTR for patients with SSD who have been significantly affected by stress based on the analysis of the relationship between nosology, clinical symptoms and stress factors. The aim of the CTR is effective treatment of a psychotic episode or reactive psychotic state, should be steady and consist of the following stages: diagnostic; emergency, outpatient and/or inpatient care; psycho-rehabilitation, as well as support and psychoprophylaxis. Its structure should combine the use of psychopharmacotherapy with psychotherapy (psychocorrection) and psychoeducation, followed support of the patient at the stage of remission.
Актуальність. Психотравмуючі фактори, котрі мають місце під час війни 2022-2023 рр., значно впливають на виникнення та динаміку розладів спектра шизофренії (РСШ).
Мета. Вивчити взаємозв'язок впливу стресових факторів у хворих з різними видами РСШ із динамікою загострення психопатологічної симптоматики та її вираженості та розробити комплекс лікувально-реабілітаційних заходів (КЛРЗ) для цих хворих.
Методи та матеріали. Було проведено психопатологічне обстеження 68 пацієнтів зрізними видами РСШ котрі зазнали важкого стресового впливу підчас війни з оцінкою клінічних особливостей психотичного стану хворих, змісту стрес-факторів, що впливали на пацієнтів.
Результати. В ході обстеження найбільшу кількість склали пацієнти з шизофренією (Шф, 42,6% випадків), найчастіше з параноїдною формою та приступообразно-прогредієнтним перебігом, а також хворі на різні варіанти гострого психотичного розладу (ГПР), шизоафективний розлад (ШаР) та шизотиповий розлад (ШтР). У хворих найчастіше діагностувалася афективно-маячна симптоматика (54,4% випадків серед всіх обстежених), яка є провідною психопатологічною відповіддю на психотравмуючий вплив стресових обставин у хворих на РСШ. Тільки у хворих на Шф у більш за все спостерігався галюцинаторно-параноїдний синдром (71,4% випадків). Виникнення чи рецидивування психотичного епізоду серед хворих з РСШ розвивалося внаслідок істотного впливу стрес-факторів, різних за змістом, але пов’язаних з війною. Найчастішим з них були труднощі під час вимушеною евакуації, котрі викликали різке зростання конфліктів в родині, особливо у хворих на Шф та ШтР. Було з’ясовано, що стресовий вплив медіа-інформації спричинив загострення психотичної симптоматики у третини хворих на Шф та ШаР. Значущість для пацієнтів з РСШ мав психотравмуючий вплив пережитого неодноразового бомбардування пацієнтів; загибелі близької людини; страхів, пережитих під час окупації; неможливості продовжити прийом препаратів; а також психотравмуючих обставин, пов’язаних із втратою роботи з відсутністю грошей для життя. Основою для розробки комплексу КЛРЗ для хворих РСШ, котрі зазнали значного впливу стрес-факторів став аналіз взаємозв’язку окремих нозологій, провідної клінічної симптоматики та стрес-факторів. КЛРЗ має за мету своєчасне, комплексне та ефективне лікування психотичного епізоду чи реактивного психотичного стану, повинен бути послідовним та має складатися з етапів: діагностичного; надання невідкладної, амбулаторної та/або стаціонарної допомоги; проведення психо-реабілітаційних заходів, а також супроводу та психопрофілактики. За своєю структурою має поєднувати застосування психофармакотерапії з проведенням психотерапевтичних чи психокорекційних і психоосвітних заходів з подальшим супроводом хворого на етапі встановлення ремісії.
Висновки: Розуміння впливу стрес-факторів, пов’язаних з війною на прояви клінічної симптоматики та динаміку перебігу окремих РСШ дозволить за допомогою КЛРЗ своєчасне та ефективне лікувати повторні психотичні епізоди чи первинні реактивні психотичні стани у хворих на РСШ, запобігаючи подальшому важкому перебігу таких розладів та відновленню соціальної адаптації пацієнті
Перспективи застосування арт-терапії як засобу протидії при посттравматичному стресовому розладі
Get PDFThere is an increasing recognition in the social space of the need to safeguard mental health and pay attention to one's emotional well-being. Concepts like emotional intelligence are no longer the exclusive domain of psychology professionals, as students and even schoolchildren today familiarize themselves with these ideas. Medical practitioners, both in therapeutic and surgical fields, are also focusing on emotional disturbances resulting from acute systemic or chronic illnesses. Examples of such pathologies include post-traumatic stress disorder following massive military trauma or emotional lability induced by hyperthyroidism. Furthermore, even elderly individuals are rediscovering creative activities that once brought them pleasure. All these are examples of how to care for one's mental health.
Although the pathogenetic processes triggering changes in mental activity are diverse, understanding the primary cause-and-effect relationship and the reciprocal influence of the cerebral cortex on stabilizing one's state are undeniable.
Hence, research into methods of influencing the cerebral cortex and discovering techniques capable of stabilizing psycho-emotional lability is vital and relevant.Усе частіше в соціальному просторі висловлюється необхідність оберігати ментальне здоров’я і звертати увагу на власний емоційний стан. Не лише співробітники сфери психології, а й студенти та школярі нині ознайомлюються із поняттями емоційного інтелекту, а лікарі терапевтичного та хірургічного профілю звертають увагу на емоційні порушення викликані гострим системним чи хронічним захворюванням. Зразками таких патологій може стати період посттравматичної хвороби після масивної військової травми чи емоційна лабільність, спричинена тиреотоксикозом. Більше того, навіть особи похилого віку відновлюють творчі заняття, які колись приносили їм задоволення, і все це є прикладами того, як дбати про ментальне здоров’я. І хоча патогенетичні процеси, що викликають зміни психічної активності різні, проте розуміння первинного причинно-наслідкового зв’язку і зворотного впливу кори головного мозку на стабілізацію стану – є беззаперечними.
Саме тому, дослідження способів впливу на кору головного мозку і виявлення методик, здатних стабілізувати психо-емоційну лабільність, є важливими і актуальними.
 
Депресивні розлади у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в стадії загострення та ремісії
Get PDFAbstract of the report "DEPRESSIVE DISORDERS IN PATIENTS WITH DUODENAL ULCER IN THE ACUTE AND REMISSION STAGES"Тези доповіді "ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ У ПАЦІЄНТІВ З ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В СТАДІЇ ЗАГОСТРЕННЯ ТА РЕМІСІЇ
Важливі навички в період стресу. досвід проведення навчання груповому курсу управління стресом для дорослих самодопомога+ (self-help+)
No full textRelevance. The full-scale war on the territory of Ukraine resulted in severe and long-lasting distress among its population. The distress caused by the hostilities may cause a psychological trauma among Ukrainians. [1]
According to experts of the World Health Organization, one of the consequences of the military actions taking place in Ukraine is the emergence of mental health problems. [2]
This may affect a quarter of the country's population, namely, according to Yarno Gabiht, a representative of the above mentioned organization, the number will approach 10 million. Moreover, mental disorders can be displayed in different ways: starting from manifestations of anxiety and ending with more severe conditions. [2]
Talking about "more severe conditions", the concept of post-traumatic stress disorder is meant. The above-mentioned representative of the WHO also pointed to the fact that the number of those applying for the help concerning the described problem after the end of the 10-month period from the beginning of the invasion of Russian troops has increased. [2]
WHO experts have developed a number of short-term scalable psychological interventions, one of which is a group stress management course for adults, Self-Help Plus (SH+). SH+ consists of pre-recorded audios and an illustrated “Essential Stress Skills” manual that could be used by participants for individual skill development. [3; 4]
This group stress management course for adults offers a range of psychological exercises aimed at mastering stress management skills. The exercises, presented in the form of illustrations and short comments, show equal effectiveness both in conditions of active hostilities and in peaceful communities, among persons who have been diagnosed with or not diagnosed with a mental disorder. Working according to the instructions of the manual, the facilitator (assistant) together with the co-facilitator teach stress management skills to people who have been affected by adverse circumstances. [3; 4]
It should be noted that Self-Help Plus is not psychotherapy or psychological counseling, or a substitute for more specialized services. This guideline is evidence-based, requires fewer resources to implement, is short-term and reduces time to provide help, and provides skills that can be useful when access to psychosocial service providers is absent or limited, and those are the essential advantages of this course. Also, one of the key tasks of short-term interventions is the redistribution of the burden between informal organizations, medical workers and experts in the field of mental health. [5]
The goal of the work was to help people learn how to cope with stress in adverse life circumstances.
Methods. 20 people agreed to participate in the Self-Help Plus course: 16 women and 4 men, aged 24-67. For the experimental study, the questionnaire "Coping strategies of R. Lazarus", the reactive and personal anxiety scale of C. D. Spielberger - Y. L. Khanin (STAI), the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) and the method of mathematical processing of the criterion by T.Student were used for the experimental study.
The results. With the help of R. Lazarus's "Coping strategies" questionnaire, it was found that a significant part of the participants, which is 60%-80%, shows maladaptive behavior, which is expressed through coping strategies: confrontation, distancing and escape. According to the results of the Ch.D. Spielberger-Y.L. Khanin scale of reactive and personal anxiety (STAI), the level of reactive anxiety decreased in the studied group. A repeat survey on the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) showed signs of reduction in mood disorder to moderate/mild state or no disorder at all. In the course of the study, it was found out that most participants of the Self-Help Plus (SH+) course developed stress management skills. According to the Student's formula, the Student's t-criterion of 2.09 was obtained, which makes the probability of an error-free forecast about 95%.Актуальність. Розгортанням повномасштабної війни на території України викликало потужний та тривалий дистрес у населення. Дистрес, зумовлений бойовими діями, може стати причиною психологічної травми в українців. [1]
На думку фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я одним з наслідків воєнних дій, що мають місце в Україні, є виникнення проблем з психічним здоров’ям. [2]
Це може торкнутися чверті населення країни, а саме за висловом представника цієї організації Ярно Габіхт, цифра наближатиметься до 10 мільйонів. Причому розлади в психіці можуть проявлятися по-різному: починаючи з проявів тривоги і закінчуючи більш важкими станами. [2]
Говорячи про «більш важкі стани», мають на увазі поняття посттравматичного стресового розладу. Також вищезгаданий представник ВООЗ вказав на констатацію збільшення числа тих, хто звертається з приводу описаної проблеми по закінченню 10-місячного терміну з моменту початку вторгнення російських військ. [2]
Експертами ВООЗ було розроблено ряд короткотривалих масштабованих психологічних інтервенцій, одним з яких є груповий курс управління стресом для дорослих, Self-Help Plus (SH+). SH+ складається із заздалегідь записаних аудіозаписів та ілюстрованого керівництва «Важливі навички в період стресу» (ВнВпС), яке учасники можуть використовувати для індивідуального опрацювання навичок. [3;4]
Даний груповий курс управління стресом для дорослих пропонує ряд психологічних вправ, метою яких є опанування навичок подолання стресу. Вправи, що запропоновані у вигляді ілюстрацій та коротких коментарів, виявляють результативність однаково ефективно як в умовах активних бойових дій, так і в мирних громадах, у осіб, у яких діагностовано або не діагностовано психічний розлад. Працюючи за вказівками посібника фасилітатор (помічник) разом з ко-фасилітатором навчають навичкам управління стресом людей, які зазнали впливу несприятливих обставин. [3;4]
Варто зазначити, Self-Help Plus не є психотерапією або психологічним консультуванням, або заміною більш спеціалізованих послуг. Його переваги в тому, що дане керівництво має доказову базу, потребує менше ресурсів для впровадження, короткотривале та скорочує час на надання допомоги, надає навички, які можуть бути корисними, коли доступ до надавачів психосоціальних послуг відсутній або обмежений. Також однією з ключових задач короткотривалих інтервенцій є перерозподіл навантаження між неформальними організаціями, медичними працівниками та фахівцями сфери психічного здоров’я. [5]
Метою роботи було допомогти людям навчитися справлятися зі стресом у несприятливих життєвих обставинах.
Методи. На участь у курсі Self-Help Plus дало згоду 20 осіб: 16 жінок та 4 чоловіків, віком 24 – 67 років. Для експериментального дослідження були використані опитувальник «Копінг-стратегій Р. Лазаруса», шкала реактивної та особистісної тривоги Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна (STAI), Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS) та метод математичної обробки критерій Т-Стьюдента.
Результати та обговорення. За допомогою опитувальника «Копінг-стратегій» Р. Лазаруса було виявлено, що значна частина учасників, яка складає 60%-80%, проявляє дезадаптивну поведінку, що виражається через копінг-стратегії: конфронтація, дистанціювання та втеча. Згідно результатам шкали реактивної та особистісної тривоги Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна (STAI) у досліджуваної групи знизився рівень реактивної тривоги. Повторне опитування за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS) показало ознаки зниження розладу настрою до помірного/легкого ступеню або їх зникнення. У ході дослідження з’ясувалося, що більшість учасників курсу Self-Help Plus (SH+) сформували навички управління стресом. За формулою Стьюдента отримали t-критерій Стьюдента 2,09, який становить ймовірність безпомилкового прогнозу близько 95%.
Вплив тривоги і депресії на психічний стан здобувачів медичної освіти під час воєнного стану
Get PDFActuality. Long-term exposure to stressors associated with martial law hurts the mental state of the country's population. One of the risk groups is education seekers, for whom it is possible to sum up the stressful impact of education and other zonal factors. Earlier, in the example of countries in Africa, the Middle East and Kosovo, it was proven that the symptoms of anxiety and depressive disorders increased during military conflicts, particularly among medical students.
The work aimed to study the symptoms of anxiety and depression in students of higher medical education at the Dnipro State Medical University and to determine their impact on the mental component of quality of life.
Materials and methods: a four-fold one-moment cross-sectional survey questionnaire was conducted on the Google Forms platform. We interviewed 193 medical students of the Dnipro State Medical University. Data were collected after one, three, ten months and one year from the beginning of martial law. The level of anxiety was assessed using the generalized anxiety disorder scale (GAD-7), depression was assessed using the Patient Health Questionnaire (PHQ-9), and the mental component of quality of life was assessed using a self-administered questionnaire based on the VAS.
Results. The median level of anxiety symptoms according to GAD-7 at the first stage of the study was 8 [5; 14] points with further reduction in the fourth stage to 5.5 [3.5; 7.5] points. The median level of depressive symptoms determined by PHQ-9 varies from 11 [6; 14] points after 1 month to 7.5 [4; 10] points 1 year after the start of martial law. Subjective assessment of working capacity in the subjects was 4 [3; 7] points for VAS with dynamics from 6 [4; 8] after 1 month of martial law, to 4.5 [4; 6] points after 1 year. According to the results of the correlation analysis, a relationship between indicators of anxiety, depression and the mental component of the quality of life was revealed. The correlation between anxiety and depression persisted as the duration of martial law increased, as did the relationship between anxiety and the mental component of quality of life at 1, 3, and 10 months of martial law. But after 12 months of martial law, anxiety ceases to affect the quality of life of the surveyed education seekers.
Conclusions. Univariate and multiple logistic analyses were used to explore the psychometric characteristics that correlated with achieving a sufficient level of the mental component of quality of life. The combination of GAD-7 ≥ 10 and PHQ-9 ≥ 10 had the best predictive ability among the constructed models, for which the AUC was 0.777 (95% CI 0.711 – 0.834). By incorporating the ability to work into the model, we enhance its predictive power, resulting in an AUC of 0.844 (95% CI 0.785 – 0.892), which signifies its exceptional predictive capabilities. Thus, the presence of anxiety for GAD-7 more than 10 points increases the chances of not achieving quality of life by 2.885 (95% CI 1.167 – 7.133) times, the presence of depression for PHQ-9 more than 10 points – by 2.689 (95% CI 1.182 – 6.117) times, and subjectively reduced ability to work – 1.434 (95% CI 1.193 – 1.725) times.Актуальність. Тривалий вплив стресових факторів, пов’язаних з воєнним станом чинить негативний вплив на психічний стан населення країни. Однією з груп ризику є здобувачі освіти, для яких можлива сумація стресового впливу навчання та інших стрефових факторів. Раніше, на прикладі країн Африки, Близького Сходу та Косово було доведено збільшення симптомів тривожних та депресивних розладів під час воєнних конфліктів, зокрема у студентів-медиків.
Метою роботи було дослідження симптомів тривоги та депресії у здобувачів вищої медичної освіти в Дніпровському державному медичному університеті та визначення їх впливу на психічний компонент якості життя.
Матеріали та методи: було проведено чотирикратне одномоментне поперечне дослідження-анкетування на платформі Google Forms. Було опитано 193 студенти-медики Дніпровського державного медичного університету. Дані збирали з через один, три, десять місяців та один рік від початку воєнного стану. Рівень тривоги оцінювали за допомогою шкали генералізованого тривожного розладу (GAD-7), депресію оцінювали використовуючи опитувальник здоров’я пацієнта (PHQ-9), психічний компонент якості життя оцінювали за допомогою власної анкети, побудованій на ВАШ.
Результати. Медіанний рівень симптомів тривоги за GAD-7 на першому етапі дослідження склав 8 [5; 14] балів з подальших зниженням до четверного етапу до 5,5 [3,5; 7,5] балів. Медіанний рівень депресивних симптомів, визначений за допомогою PHQ-9 змінюється від 11 [6; 14] балів через 1 місяць до 7,5 [4; 10] балів через 1 рік після початку воєнного стану. Суб’єктивна оцінка працездатності у досліджуваних склала 4 [3; 7] балів за ВАШ з динамікою від 6 [4; 8] через 1 місяць воєнного стану, до 4,5 [4; 6] балів через 1 рік. За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між показниками тривоги, депресії та психічного компоненту якості життя. Кореляційний зв’язок між тривогою та депресією зберігається зі збільшенням тривалості воєнного стану, так само як і зв’язок між тривогою та психічним компонентом якості життя через 1, 3 та 10 місяців воєнного стану. Але через 12 місяців воєнного стану тривога перестає впливати на якість життя опитаних здобувачів освіти.
Висновки. Психометричні характеристики, які показали зв’язок між собою у досліджуваних, які досягли і не досягли достатнього рівня психічного компоненту якості життя були включені в уніваріантний, а в подальшому і в множинний логістичний аналіз. Найкращою прогностичною здатністю серед побудованих моделей мала поєднання GAD-7 ≥ 10 та PHQ-9 ≥ 10, для якої AUC становила 0,777 (95% ДІ 0,711 – 0,834). Додаючи в модель здатність працювати ми отримуємо покращення прогностичної здатності AUC =0,844 (95% ДІ 0,785 – 0,892), що свідчить про її дуже добру прогностичну здатність. Таким чином наявність тривоги за GAD-7 більше 10 балів збільшує в 2,885 (95% ДІ 1,167 – 7,133) рази шанси недосягнення якості життя, наявність депресії за PHQ-9 більше 10 білів – в 2,689 (95% ДІ 1,182 – 6,117) рази, а суб’єктивно знижена здатність працювати – в 1,434 (95% ДІ 1,193 – 1,725) рази
Психофізіологічні моделі психосоматичних розладів та комплексний спосіб їх корекції за методом самотрансцендентної психосоматичної терапії
Get PDFThis text is the abstract of the poster presentation for the conference "Psychosomatic Medicine: SCIENCE AND PRACTICE"Даний текст є тезами стендової доповіді до конференції «ПСИХОСОМАТИЧНА МЕДИЦИНА: НАУКА ТА ПРАКТИКА
Особливості когнітивного функціонування та функціональної неспроможності у пацієнтів з травматичною енцефалопатією
Get PDFAbstracts of the report "Peculiarities of cognitive functioning and functional disability in patients with traumatic encephalopathy"Тези доповіді "Особливості когнітивного функціонування та функціональної неспроможності у пацієнтів з травматичною енцефалопатією
Катарсис як умова формування резилієнтності молоді під час війни
Get PDFThis manuscript is the abstract of the VI Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychosomatic Medicine: Science and Practice", held on November 2-3, 2023 in Kyiv on the Mediamed platform.Даний рукопис є тезами VI Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Психосоматична медицина: наука і практика", що проходила 2-3 листопада, 2023 року в м. Київ на платформі Mediamed