Psychosomatic Medicine and General Practice (E-Journal)
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Порівняльна клініко-феноменологічна характеристика тривожно-депресивних розладів невротичного та органічного ґенезу з порушеннями сну.
Get PDFAbstract. Many studies have established a bidirectional relationship between dyssomnia and psychiatric disorders, which confirms the high comorbidity between sleep disorders and anxiety-depressive spectrum disorders. It should be noted that insomnia can be an independent risk factor for anxiety-depressive conditions. Organic pathology of the central nervous system complicates and changes the course and prognosis of mental disorders that have developed against its background. The purpose of this study is to study the clinical and psychopathological features of the leading syndromes in patients with anxiety-depressive disorders of various genesis with sleep disorders.
To achieve the goal, 120 patients with anxiety-depressive disorders of various genesis were examined (60 patients with disorders of neurotic genesis and 60 patients with organic genesis). The study was conducted using the clinical-psychopathological method, which was supplemented with the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), the insomnia severity index Ch. Morin (ISI), integrative anxiety test (O.P. Bizyuk) (IAT), hospital anxiety and depression scale (HADS), asthenic state scale (ASS) and methods of descriptive and analytical statistics.
Results and discussion. When analyzing sleep disorders according to the insomnia severity index, significantly worse indicators of early morning awakening, sleep satisfaction, concern about poor sleep, and quality of life due to poor sleep were established in groups of patients with disorders of organic origin. Also, in these groups, the components of sleep duration, sleep disturbances, frequency of taking sleeping pills according to the Pittsburgh Sleep Quality Index were significantly worse.
The integrative anxiety test showed that patients had a statistically significantly higher level of situational anxiety compared to personal anxiety in all observation groups. As for the components of anxiety, for the situational one, it was achieved by an almost equal contribution of the main components (which were within the limits of a high level of expression), except for the component of social reactions of protection with statistically smaller values among all the examined (which corresponded to the average level).
In general, patients with anxiety-depressive disorders of organic genesis had significantly higher levels of asthenic and phobic components of situational anxiety and asthenic and phobic components of personal anxiety, which had a high level of expression, as well as the component of social reactions of protection of personal anxiety, which was within the medium level, in compared with groups of patients with disorders of neurotic origin, where the emotional discomfort component of situational anxiety was significantly higher.
Patients with disorders of organic genesis had significantly more pronounced asthenic symptoms according to the asthenic state scale.
According to the results of the conducted research, clinical and psychopathological features of the leading syndromes of anxiety-depressive disorders of neurotic and organic genesis were established, which helps to approach the treatment of these conditions in a more differentiated manner.Анотація. В багатьох дослідженнях був встановлений двосторонній взаємозв’язок між дисомнією та психічними розладами, що підтверджує високу коморбідність між порушеннями сну та розладами тривожно-депресивного спектру. Слід зазначити, що безсоння може бути самостійним фактором ризику виникнення тривожно-депресивних станів. Органічна патологія центральної нервової системи ускладнює, видозмінює перебіг і прогноз психічних розладів, що розвинулися на її фоні.
Метою даного дослідження є вивчення клініко-психопатологічних особливостей провідних синдромів у хворих з тривожно-депресивними розладами різного ґенезу з порушеннями сну.
Методи та матеріали. Для досягнення поставленої мети було досліджено 120 хворих з тривожно-депресивними розладами різного ґенезу (60 хворих із розладами невротичного ґенезу та 60 хворих – органічного ґенезу). Дослідження проводилось за допомогою клініко-психопатологічного методу, який був доповнений Пітсбурзьким індексом якості сну (PSQI), індексом тяжкості інсомнії Ch. Morin (ІТІ), інтегративним тестом тривожності (О.П. Бізюк) (ІТТ), госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS), шкали астенічного стану (ШАС) та методів описової і аналітичної статистики.
Результати та обговорення. При аналізі порушень сну за індексом тяжкості інсомнії були встановлені достовірно гірші показники раннього ранкового пробудження, задоволеності сном, стурбованості поганим сном, якості життя у зв’язку з поганим сном в групах пацієнтів з розладами органічного ґенезу. Також у цих групах були достовірно гіршими компоненти тривалості сну, порушень сну, частоти прийому снодійних ліків за Пітсбурзьким індексом якості сну.
Інтегративний тест тривожності показав, що хворі мали статистично значущо вищий рівень ситуативної тривоги порівняно з особистісною тривожністю у всіх групах спостереження. Щодо компонентів тривоги, то для ситуативної, вона досягалась практично рівним внеском основних компонентів (які знаходились в межах високого рівня вираженості), окрім компоненту соціальних реакцій захисту із статистично меншими значеннями серед усіх обстежених (який відповідав середньому рівню).
Загалом хворі з тривожно-депресивними розладами органічного ґенезу мали достовірно вищі рівні астенічного та фобічного компонентів ситуативної тривоги та астенічного і фобічного компонентів особистісної тривожності, що мали високий рівень вираженості, а також компоненту соціальних реакцій захисту особистісної тривожності, який був в межах середнього рівня, в порівнянні з групами хворих з розладами невротичного ґенезу, де достовірно вищим визначався компонент емоційного дискомфорту ситуативної тривоги.
У хворих з розладами органічного ґенезу була достовірно більш виражена астенічна симптоматика за шкалою астенічного стану.
За результатами проведеного дослідження були встановлені клініко-психопатологічні особливості провідних синдромів тривожно-депресивних розладів невротичного і органічного ґенезу, що допомогає більш диференційовано підходити до лікування цих станів
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
Get PDFRelevance. In the context of war, it is crucial to investigate psychological defense mechanisms and resilience, which enable adaptation to extreme conditions. Resilience is a key factor in preventing long-term negative mental health consequences, helping young people better cope with stressful situations and reducing the risk of developing psychopathology. Formulating effective methods of psychological support and intervention is an important aspect of psychosocial rehabilitation aimed at improving the quality of life for young people affected by military conflicts.
Objective. To analyze the effectiveness of psychological interventions in enhancing resilience as a protective factor against the impact of war on the mental health of young people in Ukraine.
Methods. The study design was a parallel randomized, non-blinded controlled trial with two groups. The study involved 50 participants aged 18 to 35 years with adaptation disorders caused by military events in Ukraine. All participants were informed about the purpose and conditions of the study, and their participation adhered to ethical and deontological norms. The study utilized validated psychodiagnostic methods to assess participants' mental health: the PHQ-9 scale to assess the level of depression, the GAD-7 scale to measure anxiety, and the CD-RISC-10 scale to assess resilience.
Results. The study results showed significant improvements in the mental health of participants in the intervention group after the intervention. The PHQ-9 and GAD-7 scales showed a significant reduction in depression and anxiety levels (p < 0.001). Resilience levels, measured by the CD-RISC-10 scale, reached a high level in 96% of participants (p < 0.001). Changes in the control group were minimal.
Conclusions. The results of this pilot study showed significant improvements in the mental health of the intervention group participants after 35 days of psychological intervention, particularly in reducing depression and anxiety levels, as well as increasing resilience (p < 0.001). These results underscore the effectiveness of psychological interventions and their potential for scaling up to a larger number of participants. It is important to expand the study to other categories of young people affected by the war to assess the long-term effectiveness of the interventions and to support the development of adaptive resources in crisis situations.
Актуальність. В умовах війни важливим стає дослідження механізмів психологічного захисту та стійкості (резилієнсу), які дозволяють адаптуватися до екстремальних умов. Резилієнс виступає ключовим фактором у запобіганні довгострокових негативних наслідків для психічного здоров’я, допомагаючи молоді краще справлятися зі стресовими ситуаціями та знижувати ризики розвитку психопатології.
Формування ефективних методів психологічної підтримки та втручання є важливим аспектом психосоціальної реабілітації, спрямованої на поліпшення якості життя молодих людей, які постраждали від військових конфліктів.
Мета. Проаналізувати ефективність психологічних інтервенцій для підвищення резилієнсу як захисного фактора впливу війни на психічне здоров’я молоді в Україні.
Методи. Дизайн дослідження являв собою паралельне рандомізоване несліпе контрольоване дослідження з двома групами. У дослідженні взяли участь 50 осіб віком від 18 до 35 років, які мають порушення адаптації, викликані військовими подіями в Україні. Всі учасники були проінформовані про мету та умови дослідження, і їхня участь відповідала етичним і деонтологічним нормам.
У дослідженні були використані валідизовані психодіагностичні методики для оцінки психічного стану учасників: шкала PHQ-9 для визначення рівня депресії, GAD-7 для вимірювання тривожності, CD-RISC-10 для оцінки рівня резилієнсу.
Результати. Результати дослідження показали значне покращення психічного стану учасників досліджуваної групи після втручання. За шкалами PHQ-9 і GAD-7 спостерігалося суттєве зниження рівня депресії та тривожності (p < 0.001). Рівень резилієнсу за шкалою CD-RISC-10 досяг високого рівня у 96% учасників (p < 0.001). У контрольній групі зміни були мінімальними.
Висновки. Результати пілотного дослідження показали суттєве покращення психічного стану учасників досліджуваної групи після 35 днів психологічного втручання, зокрема зниження рівня депресії та тривожності, а також підвищення резилієнсу (p < 0.001). Ці результати підкреслюють ефективність психологічної інтервенції та її потенціал для масштабування на більшу кількість учасників. Важливо розширити дослідження для інших категорій молоді, що переживають вплив війни, щоб оцінити довготривалу ефективність втручань та сприяти розвитку адаптаційних ресурсів у кризових ситуація
Підвищений рівень тривожності у дітей і підлітків свідків воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз
Get PDFThe aim of study. The study of the state of mind of Ukrainian children and adolescents for the period 2014-2024, since it is children who are still undergoing physiological development and, especially, the formation of the nervous system, who are the most vulnerable category of the population under the influence of stressors, especially in war conditions, and comparison of the results with data on mental changes in children from equal countries of the world where there were hostilities.
Methods. We analyzed the literature on the topic published over the past 5 years. To search for literature, we used such databases as PubMed, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus, and Web Of Science. The study was conducted at the National Children's Specialized Hospital “OHMATDYT” of the Ministry of Health of Ukraine in compliance with all ethical standards and requirements, as well as with the consent of parents or guardians to collect information. The study involved children who were exposed to psychotraumatic events during the Russian-Ukrainian military conflict from 2013 to 2022 after the full-scale invasion from 2022 to 2024. Average age of patients: 10.8 years old - children who witnessed the military conflict of 2014-2023 and 13.5 years old - children who witnessed or participated in the full-scale invasion of 2022-2024. 55.3% of them were girls and 44.7% of boys (2013-2014); 59.2% of girls and 40.7% of boys (2022-2024), respectively. The Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) and the Spielberger-Hanin Anxiety Rating Scale (STAI) were used for the main stage of the study.
The results. According to the results of the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) study, anxiety scores increased by 51.55% and depression scores by 33.83% between 2014 and 2024. As of today, the level of anxiety and depression meets the criteria for subclinical and clinical manifestations.
The results of the study for the period 2014-2024 using the Spielberger-Hanin Anxiety Rating Scale show an increase in situational anxiety by 26.7%, and personal anxiety, respectively, by 22.6%.
According to statistical data for the period 2023-2024, 18.5% of children have officially diagnosed and confirmed by a psychiatrist anxiety-phobic or anxiety-depressive disorder, and 7.5% had other mental disorders (schizoaffective disorders, psychopathy, bipolar personality disorder).
Thus, at least a quarter of children (18.5+7.5=26%) have significant mental disorders, most of which were detected in early puberty, without a burdensome family history.
Conclusions. Summarizing the findings of the study, we can state that the level of anxiety and depression in children due to the Russian-Ukrainian military conflict has increased significantly in 2014-2024. Also, during the period of the full-scale invasion, children's levels of situational (+26.7%) and personal (22.6%) anxiety increased significantly. That is, today, depression rates reach subclinical levels, and anxiety reaches clinical, diagnostic manifestations, which gives us reason to study the problem further in order to develop an adequate algorithm for providing medical, psychological and social rehabilitation assistance. Ключові слова. «підліткова тривожність», «дистрес», «підліткова депресія», «посттравматичний стресовий розлад», «цивільне населення», «підлітки».
Мета. Дослідження стану психіки українських дітей і підлітків за період 2014-2024 рр., оскільки саме діти, у яких ще продовжується фізіологічний розвиток і, особливо, формування нервової системи, є найбільш вразливою категорією населення в умовах впливу стресогенних чинників, особливо в умовах війни та порівняння отриманий результатів з даними про психічні зміни у дітей з рівних країн світу, де були воєнні дії.
Матеріали і методи. Нами було проаналізовано літературу по темі, опубліковану протягом останніх 5 років. Для пошуку літератури було використано такі бази даних, як PubMed, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus та Web Of Science. Дослідження проводилося на базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України з дотриманням усіх етичних норм та вимог, а також з отриманням згоди від батьків або опікунів на збір інформації. У дослідженні брали участь діти, які зазнали впливу психотравмуючих подій у період російсько-українського воєнного конфлікту з 2013 до 2022 року після повномасштабного вторгнення з 2022 до 2024 року. Середній вік пацієнтів: 10,8 років – діти, які були свідками воєнного конфлікту 2014-2023 р. та 13,5 р. – діти, які були свідками, або учасниками повномасштабного вторгнення за 2022-2024 рр. Серед них відповідно 55,3% дівчат та 44,7% хлопців (2013-2014рр.); 59,2% дівчат та 40,7% хлопців (2022-2024 рр.). Для дослідження на основному етапі використовувалися методики «Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS)» та методика «Шкала оцінки тривоги Спілбергера-Ханіна».
Результати. Відповідно до результатів дослідження за методикою «Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS)» показники тривоги за період з 2014 до 2024 року збільшились на 51,55%, а депресії ‒ на 33,83%. Станом на тепер рівень тривоги та депресії відповідає критеріям субклінічних та клінічних проявів.
Результати дослідження за період 2014-2024рр. за методикою «Шкала оцінки тривоги Спілбергера-Ханіна» показують збільшення ситуаційної тривоги на 26,7%, а особистісної, відповідно, на 22,6%.
Згідно статичних даних за період 2023-2024рр. 18,5% дітей мають офіційно встановлений та підтверджений лікарем-психіатром тривожно-фобічний або тривожно-депресивний розлад, а 7,5% мали інші психічні розлади (шизоафективні розлади, психопатія, біполярний розлад особистості).
Отже, щонайменше чверть дітей (18,5+7,5=26%) мають суттєві розлади психіки, більшість з них виявлено у ранній пубертатний період, без обтяжного сімейного анамнезу.
Висновки. У дослідженні дітей, які були свідками страти в Ірані у 2006 році, виявили принаймні один із симптомів ПТСР через 3 місяці після події. Всього було проведено анкетування 200 осіб. З них: 104 з 200 дітей (52%), які стали свідками страти. Із загальної кількості дітей у 24 (12%) дітей було діагностовано хронічний ПТСР за шкалами DSM-IV.
Найпоширенішим симптомом повторного переживання, від якого страждали 29% від загальної кількості дітей, були повторювані та нав'язливі тривожні спогади про подію, за якими слідували важкі фізичні реакції у 20% дітей. Загалом 14% дітей зазнали сильного психологічного дистресу при зіткненні з подіями, які символізували або нагадували аспект травматичної події, а 12% мали повторювані тривожні сновидіння про цю подію.
Найпоширенішим симптомом уникнення було зниження інтересу до значущих видів діяльності (16% усіх дітей), за яким слідувало відчуття відстороненості/відчуження від інших (12%). Найпоширенішими симптомами гіперзбудження були дратівливість або спалахи гніву (28%), перебільшена реакція страху (22%) та підвищена пильність (22%).
У загальнонаціональному перехресному дослідженні респондентів віком 16-18 років з Афганістану, Іраку та Сирії, які переселилися до Швеції в період з 2014-2018 (n = 5071), поширеність симптомів ПТСР за довірчим інтервалом склала 95%.
На період 2018 року близько 74,5% сирійських дітей мали щонайменше одну форму ПТСР (42,6% були ВПО та 39,6% перебували на межі бідності). Діти частіше мали потенційні проблеми з психічним здоров'ям (значно переважали симптоми ПТСР), а також труднощі соціалізації. В той час, як підлітки були залучені до незаконної праці, перебували на межі бідності, були схильні до агресивної поведінки та були позбавлені доступу до освіти.
Результати дослідження "Психічне здоров'я батьків та дітей в Україні", у якому взяло участь 2004 українських батьків, які надали дозвіл для участі своїх дітей. Дослідження проводилося у 2023 році. Опитувальник CATS є валідизований, був протестований за допомогою факторного аналізу. Поширеність ймовірного ПТСР у вибірці дошкільнят становила 15,4% (n = 77), а поширеність ймовірного ПТСР у вибірці дітей шкільного віку та підлітків - 14,4% (n = 217). З усіх дітей (n = 1238) - 13,8% (n = 171) відповідали критеріям ПТСР за DSM-5.
Узагальнюючи отримані дані дослідження, ми можемо стверджувати, що рівень тривоги та депресії у дітей через російсько-український воєнний конфлікт за період 2014-2024рр. помітно виріс. Також на період повномасштабного вторгнення у дітей помітно зросли рівні ситуативної (+26,7%) та особистісної (22,6%) тривоги. Тобто, на сьогоднішній день показники депресії сягають субклінічних рівнів, а тривоги – клінічних, діагностичних проявів, що дає нам підставу та передбачає подальше вивчення проблеми з метою розробки адекватного алгоритму надання медико-психологічної та соціально-реабілітаційної допомоги
Сучасні погляди на втрату та патологічне горювання
Get PDFObjective. Due to the war in Ukraine the problem of loss has become critical. Significant bereavement cause grief. At the core of grief is separation distress which is accompanied by loss-related experiences. They trigger a grieving process that helps adjust to bereavement and requires different strategies in different areas of life. If the burning is prolonged, it maladapts the person and pathological burning is formed.
Purpose. The purpose of the article is to conduct an analysis of the concept of "normal grief" and "pathological grief", a critical review of modern researches on this problem.
Methods. In order to achieve the purpose, a thorough qualitative and quantitative content analysis of scientific researches devoted to bereavement, normal and pathological grief was carried out. The article search was made using international databases such as PubMed, Google Scholar, Web of Science and CrossRef, for the period 1997-2024.
Conclusions. Considering the ongoing war in Ukraine, studies related to pathological grief are relevant. In the first place are diagnostic criteria and a clear distinction between normal and pathological reactions to bereavement, identification of risk factors, detection of subtle physiological and psychological mechanisms of prolongation of the grieving process.
Актуальність. З початком війні гостро стає проблема втрати. Важкі втрати викликають горе. В основі горя лежить дистрес розлуки, який супроводжується пов’язаними з втратою переживаннями. Вони запускають процес горювання, який допомагає пристосуватися до втрати та вимагає різних стратегій у різних сферах життя. Якщо горювання затягується та дезадаптує людину, то формується патологічне горювання.
Мета. Метою статті є проведення на сучасному етапі аналізу поняття «нормального горювання» та «патологічного горювання», критичний огляд сучасних досліджень даної проблеми.
Методи. Задля досягнення мети було проведено ретельний якісний та кількісний контент-аналіз наукової літератури, присвяченої втраті, процесам нормального та патологічного горювання. Пошук літератури здійснювався з використанням міжнародних баз даних, таких як PubMed, Google Scholar, Web of Science та CrossRef, за період 1997 – 2024 роки.
Висновки. Враховуючи війну, що триває зараз на території України, актуальними є дослідження, які стосуються патологічного горювання. На першому місці постають діагностика та чітке розмежування нормальної та патологічної реакції на втрату, визначення факторів ризику, виявлення тонких фізіологічних та психологічних механізмів хроніфікації процесу горювання
Емоційний стан дітей, які зазнали впливу воєнних факторів на окупованій території
Get PDFТези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи
Актуальні питання дослідження горювання після втрати близької людини
Get PDFAbstract. Wars and armed conflicts are usually accompanied by a large number of losses. Grief in most cases is an adaptive process, during which a person experiencing a loss adjusts to the realities of life, where the deceased is not present. However, sometimes pathological grief develops, which is reflected as a prolonged grief disorder in the new classifications - The Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (Text Revicion) - DSM-5-TR and the 11th International Classification of Diseases ICD-11.
Despite the definition of diagnostic criteria for pathological grief and their registration as diagnoses in the latest editions of diagnostic classifications, in studies related to the course of grief, many issues remain that require attention and study in order to ensure effective support for people experiencing loss in a context relevant to Ukraine. The descriptive part of the article, based on literary sources, identifies questions that may arise when studying the topic of grief, and provides an analysis of literary data on factors that may influence the grieving process.
The article also presents the results of a study aimed at increasing the effectiveness of assistance to people experiencing the loss of a loved one by identifying the relevance of the topic of loss of a loved one for the population of Ukraine during the war, identifying the readiness of people experiencing grief to seek help, and the need for information to raise awareness of the grieving process both for people experiencing loss and among those who want to support them.
Materials and methods: a quantitative online study was conducted involving 400 respondents aged 18 to 55.
Results and discussion. According to the survey results, the topic of loss was relevant for Ukrainians; most respondents noted the importance of understanding what happens to a person during the experience of loss, at the same time, seeking help through contacting mental health professionals is not common among people experiencing loss, even in the presence of pronounced manifestations of grief.
Conclusions. The relevance of studying the features of grief of Ukrainians experiencing the loss of a loved one during the ongoing war was revealed, as well as the relevance of developing an educational direction on the topic of experiencing loss with a focus on destigmatizing contacting mental health professionals and creating high-quality psychoeducational materials related to the issues of experiencing loss.Анотація. Війни та збройні конфлікти зазвичай супроводжуються великою кількістю втрат. Горювання у більшості випадків є адаптаційним процесом, у ході якого людина, яка переживає втрату, пристосовуються до реалій життя, де немає померлого чи загиблого. Проте інколи розвивається патологічне горювання, яке відображено як розлад тривалого горя (РТГ) у нових класифікаціям - Діагностичному та статистичному керівництві з психічних розладів (перегляд п’ятого видання) (DSM-5-TR) та Міжнародній класифікації хвороб 11го перегляду ICD-11.
Попри визначення критеріїв діагностики патологічного горювання та оформлення їх як діагнозів у останніх виданнях діагностичних класифікацій, у дослідженнях, пов’язаних із перебігом горювання, лишається багато питань, які потребують уваги та вивчення з метою забезпечення ефективного супроводу людей, які переживають втрату, у актуальному для України контексті.
У описовій частині статті, спираючиь на літературні джерела, визначені питання, які можуть поставати при дослідженні теми горювання, наведено аналіз літературних даних про фактори, які можуть впливати на процес горювання.
Також у статті наведено результати дослідження, метою якого було підвищення ефективності допомоги людям, які переживають втрату близької людини, шляхом виявлення актуальності теми втрати близької людини для населення України під час війни, виявлення готовності осіб, які переживають горе, до пошуку допомоги, потреби у інформації для підвищення обізнаності про процес горювання як для людей, які переживають втрату, так і серед тих, хто хоче їх підтриимати.
Матеріали і методи дослідження: проведене кількісне онлайн дослідження із залученням 400 респондентів віком від 18 до 55 років.
Результати та їх обговорення. Відповідно до результатів опитування, тема втрати виявилася актуальною для українців; більшість респонентів відзначили важливість розуміння того, що відбувається із людиною під час переживання втрати, водночас, пошук допомоги через звернення до фахівців з охорони психічного здоров’я не є поширеним серед людей, які переживають втрату навіть за наявності виражених проявів горя.
Висновки. Виявлено актуальність дослідження особливостей горювання українців, які переживають втрату близької людини під час триваючої війни, а також актуальність розвитоку просвітницького напряму у темі переживання втрати з фокусом на дестигматизацію звернення до фахівців з охорони психічного здоров’я та створення якісних психоосвітніх матералів, що стосуються питань переживання втрати
Клінічний випадок: ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні
Get PDFIntroduction. Professional burnout is a critical issue among healthcare workers [1], particularly in the context of the war in Ukraine. Chronic stress, excessive workload, and the emotional toll of working with wounded soldiers and civilians contribute to a high risk of burnout, which often manifests similarly to depression [2]. The ongoing war has placed significant psychological strain on healthcare professionals, severely impacting their mental health. Currently, as part of the Solomiya project, Charité – Universitätsmedizin Berlin and the National Medical University named after O.O. Bohomolets are conducting an online training program aimed at preventing burnout among Ukrainian medical workers. This training focuses on reducing stress and preventing depression. The patient sought therapeutic assistance following the completion of this training, which became a pivotal moment in their decision to pursue individual psychotherapy.
Objective. The purpose of this article is to demonstrate the effectiveness of short-term metacognitive therapy [3] in treating professional burnout and depressive disorders among healthcare workers. The clinical case presented in this article illustrates a doctor who experienced professional burnout amid the challenges of war, leading to a significant decline in quality of life. Materials and Methods. Patient S., a 40-year-old trauma surgeon, presented with symptoms of emotional burnout caused by the ongoing stress of working in wartime conditions. The patient reported feelings of exhaustion, loss of motivation, hopelessness, sleep disturbances, reduced productivity, and physical weakness. A course of metacognitive therapy was conducted, consisting of eight core and two booster sessions. Minimal pharmacotherapy was also employed, involving an anxiolytic as needed.
Results. The treatment demonstrated positive outcomes, including a reduction in depression levels and improved control over negative thoughts. The patient reported decreased emotional exhaustion, renewed interest in professional activities, and a reduction in the adverse effects of stress on daily life. These findings highlight the value of metacognitive therapy as an effective approach for treating professional burnout among healthcare workers under extreme stress and suggest its potential as an essential component of national protocols for burnout prevention, especially in wartime conditions.Вступ. Професійне вигорання є гострою проблемою серед медичних працівників [1], особливо в умовах війни в Україні. Хронічний стрес, надмірні навантаження та емоційний вплив роботи з пораненими військовими та цивільними призводять до високого ризику розвитку вигорання, яке часто проявляється подібно до депресії [2]. Військові дії стали серйозним випробуванням для медиків, що значно погіршило їхній психічний стан. Наразі на базі Charité – Universitätsmedizin Berlin та Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця в рамках проєкту Solomiya проводиться онлайн-тренінг із профілактики вигорання серед українських медиків, який спрямований на зниження рівня стресу та профілактику депресії. Пацієнт звернувся за терапевтичною допомогою після проходження цього тренінгу, що стало ключовим моментом у його рішенні звернутися до індівідуальної психотерапії.
Мета. Метою цієї статті є демонстрація ефективності короткочасної метакогнітивної терапії [3] у лікуванні професійного вигорання та депресивних розладів у медичних працівників. Клінічний випадок, представлений у цій статті, ілюструє лікаря, який зіткнувся з професійним вигоранням на фоні військових дій, що призвело до значного зниження якості життя.
Матеріали та методи. Пацієнт С., 40 років, лікар-травматолог, звернувся з симптомами емоційного вигорання, що виникло через постійний стрес, пов'язаний із роботою в умовах війни. Він зазначав відчуття виснаження, втрату мотивації, відчуття безнадійності та безвихідності, порушення сну, зниження працездатності та фізичну слабкість. Було проведено курс метакогнітивної терапії, який включав 8 основних і 2 бустерні сесії. Також використовувалася мінімальна фармакотерапія, що включала анксіолітик за потребою.
Результати. Лікування показало позитивну динаміку у вигляді зниження рівня депресії та відновлення контролю над негативними думками. Пацієнт відзначав зниження емоційного виснаження, відновлення інтересу до професійної діяльності та зменшення негативного впливу стресу на його життя. Все це підкреслює значення метакогнітивної терапії як ефективного підходу в лікуванні професійного вигорання серед медичних працівників в умовах екстремальних навантажень і може стати важливим компонентом національних протоколів для профілактики вигорання, особливо в умовах війни
Молодь і резилієнс: як виростити внутрішню міць в умовах сучасного світу
Get PDFThis text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online
Сімейні ролі та інтерперсональні компетентності осіб молодого віку жіночої статі з алкозалежних родин
Get PDFThe aim of this study is to examine the relationship between family roles and interpersonal competencies in women from alcoholic families. Additionally, the study aims to investigate potential differences in the intensity of family roles and levels of interpersonal competencies between young adult women from alcoholic families and women from non-alcoholic families. The research group consisted of 107 women aged 18 to 35, with 58 participants in the experimental group and 49 participants in the control group. The Family Roles Questionnaire (FRQ) was used to assess family roles, while the Interpersonal Competence Questionnaire (ICQ-R) was employed to measure interpersonal competencies. The findings indicate a significant relationship between family roles and interpersonal competencies in young adult women from alcoholic families. The study revealed that engaging in dysfunctional family roles is associated with lower levels of interpersonal competencies among women from these families. Furthermore, there are statistically significant differences between the experimental and control groups regarding these variables. Specifically, young adult women from alcoholic families exhibited higher levels of dysfunctional family roles and lower levels of interpersonal competencies compared to women from non-alcoholic families. The research presented in this article is of significant importance in a therapeutic context and can contribute to the development of effective therapeutic strategies for women from families affected by alcohol-related issues.Метою цього дослідження є вивчення взаємозв'язку між сімейними ролями та інтерперсональними компетентностями у осіб молодого віку жіночої статі з алкозалежних родин. Додатково, дослідження спрямоване на вивчення можливих відмінностей у семейних ролях та рівні інтерперсональних компетентностей між основною групою та контрольною. Основна група складалася з 107 жінок у віці від 18 до 35 років, з яких 58 учасниць були у основній групі, а 49 – у контрольній. Для оцінки сімейних ролей використовувався Кwestionariusz Ról Rodzinnych (KRR), а для вимірювання інтерперсональних компетентностей застосовувався Кwestionariusz Kompetencji Interpersonalnych (ICQ-R). Висновки дослідження свідчать про наявність взаємозв'язку між сімейними ролями та інтерперсональними компетентностями у осіб молодого віку жіночої статі з алкозалежних родин. Дослідження показали, що дисфункціональні сімейні ролі пов'язані з нижчим рівнем інтерперсональних компетентностей у жінок з таких родин. Крім того, існують статистично значущі відмінності між основною та контрольною групами щодо вимірюваних змінних. Зокрема, особи молодого віку жіночої статі з алкозалежних родин проявляли вищий рівень дисфункційних сімейних ролей та нижчий рівень інтерперсональних компетентностей порівняно з жінками з не алкогозалежних родин. Дослідження, представлене у цієї статті, має велике значення у терапевтичному контексті та може сприяти розвитку ефективних стратегій терапії для жінок з родин, які страждають від проблеми алкогольної залежності
Вплив групової терапії прийняття та відповідальності на якість сну та якість життя пацієнтів з тривожними розладами
Get PDFThis text is the abstract of the report to the III Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychiatry, Narcology, Clinical Psychology and General Medical Practice: Interdisciplinary Issues of the Present", March 22-23, 2024, Kyiv - online.Даний текст є тезами доповіді до ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності», 22 – 23 березня 2024 р., м. Київ – online