Law and Safety (E-Journal - Kharkiv National University of Internal Affairs) / Право і безпека (Харківський національний університет внутрішніх справ)
Not a member yet
673 research outputs found
Sort by
Кримінологічний аналіз стану кримінального радикалізму серед засуджених в установах виконання покарань
The article is devoted to the study of the criminal radicalism state among prisoners in penal institutions. The purpose of the article is to formulate a theoretical model of the criminal radicalism state among prisoners in penal institutions.
It has been found that criminal radicalism is a manifestation of radical, violent influence on the components of the punishment environment, prohibited by the law on criminal liability, with the aim of fundamentally changing them. Criminal radicalism among convicts is represented by a block structure, which provides for unequal criminal law content and limits of relevant antisocial practices. Endogenous and exogenous criminal radicalism in penal institutions has been identified and characterized. The annual level of endogenous criminal radicalism among convicts in penal institutions is 32 crimes, 87.5 % of which are criminal offenses provided for in Art. 255-1 of the Criminal Code of Ukraine, 9.4 % are intentional murders, 3.1 % are intentional grievous bodily harm. In the structure of general crime among prisoners (annual averaged indicator), the share of endogenous criminal radicalism is about 6 %.
In 2021, the level of exogenous criminal radicalism amounted to 143 criminal offenses, which is 27.7 % of the total crime in penitentiary institutions. The average annual value of the relevant indicators in 2016–2021 was 134 criminal offenses, and the average share in the structure of crime in penal institutions was 29.5 %. The aggregate indicators of exogenous and endogenous criminal radicalism, i.e. criminal radicalism among prisoners in general, show the following picture: the average annual level is 142 criminal offenses, the share in the structure of crime among prisoners is 29 %, but without taking into account the latency factor. Taking into account the latent part of crime in penitentiary institutions, especially drug-related crimes, violent sex crimes, criminal offenses against health and property, the real share of criminal radicalism among prisoners is about 10 %. There is a tendency for positive growth.Статья посвящена исследованию состояния криминального радикализма среди осужденных в учреждениях исполнения наказаний. Установлено, что криминальный радикализм – это запрещенные законом об уголовной ответственности проявления радикального, насильственного влияния на составляющие среды отбывания наказаний с целью их коренного изменения. Криминальный радикализм среди осужденных представлен блоковой структурой, предусматривающей неодинаковое уголовно-правовое содержание и границы соответствующих асоциальных практик. Выделены и охарактеризованы эндогенный и экзогенный криминальный радикализм в учреждениях исполнения наказаний. Совокупные усредненные ежегодные показатели экзогенного и эндогенного криминального радикализма фиксируются на уровне 142 уголовных правонарушения, доля в структуре преступности среди заключенных – 10 %, налицо тенденция к положительному приросту.Статтю присвячено дослідженню стану кримінального радикалізму серед засуджених в установах виконання покарань. З’ясовано, що кримінальний радикалізм – це заборонені законом про кримінальну відповідальність прояви радикального, насильницького впливу на складові середовища відбування покарань із метою їх докорінної зміни. Кримінальний радикалізм серед засуджених представлений блочною структурою, яка передбачає неоднаковий кримінально-правовий зміст і межі відповідних асоціальних практик. Виділено й охарактеризовано ендогенний та екзогенний кримінальний радикалізм в установах виконання покарань. Сукупні усереднені щорічні показники екзогенного та ендогенного кримінального радикалізму фіксуються на рівні 142 кримінальних правопорушення, частка у структурі злочинності серед ув’язнених – 10 %, наявна тенденція до позитивного приросту
Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень, пов’язаних із війною, що документуються на деокупованих територіях України
The article is devoted to the characteristics of the main qualification problems of criminal offenses related to the war in the context of the de-occupation movement. Based on the analysis and synthesis of the experience of investigators from the National Police, the Security Service of Ukraine, as well as prosecutors on the de-occupied territories of Ukraine, four basic problematic subject areas with the corresponding typical situations of the law on criminal liability application have been identified: criminal legal qualification of artillery shelling, mining, causing death to a person, and other actions of physically detained representatives of the aggressor state. For each zone and situation, the main approaches to the qualification of documented criminal offenses and other events used in law enforcement practice have been identified. A critical analysis of these approaches has been carried out, shortcomings are identified, and ways to eliminate them are proposed.Статья посвящена характеристике основных проблем квалификации уголовных правонарушений, связанных с войной, в контексте движения деоккупации. На основании анализа и обобщения опыта работы следователей Национальной полиции, Службы безопасности Украины, а также прокуроров на деоккупированных территориях Украины выделены четыре базовые проблемные предметные зоны с соответствующими типовыми ситуациями применения закона об уголовной ответственности: уголовно-правовая квалификация артиллерийских обстрелов, минирования, причинения смерти людям, других деяний физически задержанных представителей государства-агрессора. По каждой зоне и ситуации определены основные подходы к квалификации документируемых уголовных правонарушений и других событий, применяемых в правоохранительной практике. Осуществлен критический анализ этих подходов, выявлены недостатки, предложены пути их устранения.Статтю присвячено характеристиці основних проблем кваліфікації кримінальних правопорушень, пов’язаних із війною, в контексті руху деокупації – процесу відновлення юрисдикції України на територіях, які були тимчасово окуповані російською федерацією. Метою статті є виявлення, опис основних теоретико-прикладних проблем кваліфікації кримінальних правопорушень, пов’язаних із війною, на деокупованих територіях, формування пропозицій щодо їх вирішення, забезпечення єдності в застосуванні права.
Емпіричну базу дослідження склали матеріали 250 судових вироків за статтями 111, 111-1, 111-2, 114-2, 436-2, 438 КК України, результати експертних оцінок 115 працівників органів досудового слідства Національної поліції, 40 працівників прокуратури, 10 керівників та заступників керівників слідчих відділів Служби безпеки України.
Виділено, надано опис і пояснення чотирьом базовим проблемним предметним зонам із відповідними типовими ситуаціями застосування закону про кримінальну відповідальність: кримінально-правова кваліфікація артилерійських обстрілів, мінування, заподіяння смерті людині, інших діянь фізично затриманих представників держави-агресора. Для кожної зони та ситуації визначено основні підходи до кваліфікації документованих кримінальних правопорушень та інших подій, які застосовуються у правоохоронній практиці. Здійснено їх критичний аналіз, виявлено недоліки, запропоновано шляхи їх усунення. Здійснено розмежування ситуацій артилерійських обстрілів військових та цивільних об’єктів і з’ясовано їх вплив на кримінально-правову кваліфікацію. Наголошено на необхідності розгортання активної практики кваліфікації та документування фактів ведення агресивної війни за ч. 2 ст. 437 КК України.
Доведено можливість (з юридичної точки зору) вчинення терористичних актів і диверсій протягом та як елементів ведення агресивної війни. Ключовий критерій розмежування цих злочинів – суб’єктивна сторона їх юридичного складу. Практики терору і терористичних атак можуть бути використані та використовуються країною-агресором у загальному контексті агресивної війни проти України. Обґрунтовано хибність підходу до кваліфікації участі у воєнізованих, збройних формуваннях так званих ДНР, ЛНР за статтями 258-3 та/або 260 КК України. Наведено думку про те, що вступ на службу до воєнізованих, збройних підрозділів указаних утворень слід кваліфікувати як державну зраду або колабораційну діяльність за наявності підстав. У випадку примусової мобілізації країною-агресором чи її окупаційною адміністрацією мобілізований таким чином громадянин України має визнаватися жертвою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, та не підлягати утримуванню як військовополонений.  
Роль і місце Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в системі правосуддя України
It has been established that during the judicial reform in the justice system of Ukraine, bodies of judicial governance were formed – the High Council of Justice and the High Qualification Commission of Judges of Ukraine. These bodies were designed to ensure: organizational conditions for the selection, qualification assessment, career, disciplinary responsibility of judges and their dismissal from office; transparency of court activities; administration of fair and impartial justice; compliance of judges with professional ethics and integrity. It has been proven that the problems of the formation of these bodies and the impossibility of their exercising their powers are an obstacle to solving the issues of the selection of judges, the formation of an independent and professional judicial corps.
A comparative analysis of the powers of the High Qualification Commission of Judges of Ukraine and the High Council of Justice as bodies of judicial governance has been carried out, and the prospects for their further functioning for the urgent solution of personnel problems in the sphere of justice have been determined. A number of scientific and practical proposals for amending the current legislation in the context of determining the legal status of the High Qualification Commission of Judges of Ukraine and eliminating the duplication of powers of these bodies related to the selection of judges have been analyzed. The main provisions of the Strategy for the Development of the Justice System and Constitutional Judiciary for 2021–2023 and other legislation on the outlined issues have been characterized.
The need to further ensure the institutional independence and transparency of the High Qualification Commission of Judges of Ukraine has been emphasized. The inexpediency of its subordination to the High Council of Justice as a body to ensure the organization of the formation of an honest and highly professional corps of judges has been substantiated. The conclusion has been made about the importance of the existence of the High Qualification Commission of Judges of Ukraine as an independent, autonomous and constitutional body of judicial governance.Рассмотрены проблемы правового статуса Высшей квалификационной комиссии судей Украины, её место и роль в системе правосудия Украины. Доказано, что проблема формирования этого органа и невозможность реализации им своих полномочий является препятствием для решения вопросов отбора судей, формирования независимого и профессионального судейского корпуса. Осуществлён сравнительный анализ полномочий Высшей квалификационной комиссии судей Украины и Высшего совета правосудия как органов судейского управления, перспектив их дальнейшего функционирования для решения кадровых проблем в сфере правосудия. Сформулированы авторские предложения по улучшению законодательства, регулирующего правовой статус Высшей квалификационной комиссии судей Украины, и устранению дублирования полномочий органов, связанных с отбором судей.Розглянуто проблеми правового статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, її місце та роль у системі правосуддя України. Доведено, що проблеми формування цього органу та неможливість реалізації ним своїх повноважень є перепоною для вирішення питань відбору суддів, формування незалежного і професійного суддівського корпусу. Здійснено порівняльний аналіз повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя як органів суддівського врядування, перспектив їх подальшого функціонування для нагального вирішення кадрових проблем у сфері правосуддя. Сформульовано авторські пропозиції щодо покращення законодавства, що регулює правовий статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та усунення дублювання повноважень органів, пов’язаних із добором суддів
Поняття і значення реєстраційних та дозвільно-ліцензійних процедур у діяльності Національної поліції
The absence of sufficient theoretical developments regarding the essence and content of registration, permit and license procedures provided by the National Police of Ukraine is emphasized. In this regard, the following research tasks were formulated: 1) to establish the specificity of the legal nature of registration and permit-licensing procedures as a public service activity of police bodies; 2) determine the content of the categories “services” and “administrative services”, as well as outline their characteristic features. The implementation of the outlined tasks is aimed at achieving the goal, which consists in forming the author’s definition of the concept of “registration and permit-licensing procedures in the activities of the National Police” and clarifying their significance for ensuring the functioning of the permit system.
Attention is focused on the presence of a set of common features of registration and permit-licensing procedures in the activities of the National Police, in particular: this is a sequence of actions regulated by current national legislation; they are carried out by a specific entity, a law enforcement agency - the National Police of Ukraine; in their essence they are a public service activity; the result of such procedures involves mandatory documentation – obtaining a document (permit or license) and/or making changes to registration documents or information databases; they mainly take place in the field of the permit system; they are implemented within the framework of the provision of paid services by police bodies; the initiators of these procedures are individuals and legal entities; they are carried out in relation to individual objects of the permit system and pyrotechnic devices, the manufacture of special devices loaded with tear and irritant substances, individual protection, active defense, the provision of services for the protection of property and citizens, as well as certain types of activities (transportation of oversized, heavy cargo, activities related to the provision of services by shooting ranges, etc.).
The author’s definition of the concept of “registration and permit-licensing procedures in the activities of the National Police” has been proposed – these are successive legalized actions of a service nature, which are carried out by police bodies in the process of providing police services, upon completion of which an individual or legal entity receives a document (permit or license), which allows you to carry out various operations with objects of the permit system, items of individual protection and active defense, or provide specific services, in particular, guarding, maintenance of shooting ranges, transportation of oversized cargo.Исследована сущность регистрационных и разрешительно-лицензионных процедур в деятельности Национальной полиции исходя из специфики публично-сервисной деятельности последней и особенностей предоставления полицейских услуг. В результате выделен ряд общих признаков регистрационных и разрешительно-лицензионных процедур, а также предложена дефиниция понятия «регистрационные и разрешительно-лицензионные процедуры в деятельности Национальной полиции» – это последовательные легализованные действия сервисного характера, которые осуществляются органами полиции в процессе предоставления ими полицейских услуг, по завершению которых физическое или юридическое лицо получает документ (разрешение или лицензию), позволяющий проводить различные операции с объектами разрешительной системы, предметами индивидуальной защиты и активной обороны или предоставлять специфические услуги, в частности по охране, обслуживанию стрельбищ, перевозке сверхгабаритных грузов.Досліджено сутність реєстраційних і дозвільно-ліцензійних процедур у діяльності Національної поліції, виходячи зі специфіки публічно-сервісної діяльності останньої та особливостей надання поліцейських послуг. У результаті виокремлено низку спільних ознак реєстраційних та дозвільно-ліцензійних процедур, а також запропоновано дефініцію «реєстраційні та дозвільно-ліцензійні процедури в діяльності Національної поліції» − послідовні легалізовані дії сервісного характеру, які здійснюються органами поліції в процесі надання ними поліцейських послуг, по завершенню яких фізична або юридична особа отримує документ (дозвіл або ліцензію), що дозволяє проводити різноманітні операції з об’єктами дозвільної системи, предметами індивідуального захисту й активної оборони або ж надавати специфічні послуги, зокрема з охорони, обслуговування стрільбищ, перевезення надгабаритних вантажів
Корупційні зловживання щодо гуманітарної та безоплатної допомоги в умовах збройних конфліктів: порівняльно-правове дослідження
The article is devoted to the analysis of an extremely important topic under martial law, which is the characteristics of certain corrupt practices in relation to free and humanitarian aid in foreign countries and Ukraine, with the aim of finding optimal ways to combat corruption in the sphere of rational and effective use of free and humanitarian aid during armed conflicts.
It has been noted that with the beginning of the first states existence, the initial forms of corruption abuse by officials, priests and other persons endowed with power also appeared. The first attempts to combat corruption date back to the times of Babylon and Ancient Egypt. However, corruption is a very specific phenomenon that skillfully adapts to any life circumstances, changes in political regimes, forms of government, etc.
A complex of scientific research methods has been used, namely: comparative and legal, systemic and structural, logical, analysis and synthesis, generalization and prognostic. It has been substantiated that combating corruption in relation to humanitarian aid is an extremely important task in the context of military operations, since corruption: 1) limits the amount of aid that reaches people in need; 2) is one of the main factors preventing better and more direct funding of humanitarian organizations; 3) undermines support for aid in donor countries and negatively affects the international image of the state.
Based on the analysis of the foreign states that are in armed conflicts and international donor organizations experience, it has been proposed to implement separate practical anti-corruption measures to ensure the leveling of corruption risks regarding the rational use of humanitarian and charitable assistance.Статья сосредоточена на характеристике отдельных коррупционных злоупотреблений относительно безвозмездной и гуманитарной помощи в зарубежных государствах и Украине. Это важно для поиска оптимальных путей противодействия коррупции в сфере рационального и эффективного использования безвозмездной и гуманитарной помощи во время вооруженных конфликтов. Использован комплекс научных методов исследования, а именно: сравнительно-правовой, системно-структурный, логический, анализа и синтеза, обобщения и прогностический. Предложено разработать и внедрить меры по нивелированию коррупционных рисков по оптимальному и рациональному распределению гуманитарной и благотворительной помощи в Украине. Это предложено воплотить на основе антикоррупционного опыта международных организаций – доноров и отдельных зарубежных государств, охваченных вооруженным конфликтом.Статтю зосереджено на характеристиці окремих корупційних зловживань щодо безоплатної та гуманітарної допомоги в зарубіжних державах та Україні. Це важливо для пошуку оптимальних шляхів протидії корупції у сфері використання безоплатної та гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів. Використано комплекс наукових методів дослідження, а саме: порівняльно-правовий, системно-структурний, логічний, аналізу та синтезу, узагальнення і прогностичний. Запропоновано розробити й упровадити заходи щодо нівелювання корупційних ризиків з оптимального та раціонального розподілу гуманітарної та благодійної допомоги в Україні. Це пропаговано втілити на основі антикорупційного досвіду міжнародних організацій-донорів та окремих зарубіжних держав, охоплених збройним конфліктом
Дослідження тактики дій і заходів особистої безпеки поліції діалогу під час охорони публічного порядку на масових заходах
Further reform of law enforcement activities in Ukraine is, of course, absolutely necessary and requires constant attention from the leadership of the Ministry of Internal Affairs, the National Police and the services and units involved in this activity. The scientific approach and the definition of new directions and technologies are impossible without the use of research studies of the scientific and pedagogical staff of higher education institutions with specific learning conditions. The article analyzes the work of the dialogue police, identifies directions for improving their activities in terms of serving at mass events. Dialogue police is one of the main innovations in the proposed system of public order protection, which is implemented in the law enforcement activities of Ukraine as a “Scandinavian model”.
The main tactical tasks of the dialogue police have been formulated, which include communication tactics and tactical skills. Based on the expert survey of police officers from different units, a list of problematic issues has been identified and directions for further research have been formulated. The factors that affect the effectiveness of the dialogue police during the service have been considered and analyzed, which made it possible to adjust the tactics of actions and personal security measures of the personnel. The tactics and personal security measures of the dialogue police are based on the basic principles of the Scandinavian model, the capabilities of the National Police, the theory of the crowd, the features of mass events, the differentiation of dangers and the “tree of events”.
The actions and location of the dialogue police personnel have been proposed depending on the color of the “barometer of the situation” (green, yellow, red), the location in relation to other units of the National Police has been established. The conclusions and recommendations have been given, on the basis of which it is possible to reduce the level of injuries among the personnel of the dialogue police during the service at mass events and to increase their effectiveness; they can be used during the preparation of police officers for service and targeted instruction.Дальнейшее реформирование правоохранительной деятельности в Украине, безусловно, крайне необходимо и требует постоянного внимания со стороны руководства МВД, Национальной полиции, служб и подразделений, принимающих в этой сфере участие. Научный подход и определение новых направлений и технологий невозможны без использования научных исследований научно-педагогического состава высших учебных заведений со специфическими условиями обучения. В исследовании проанализирована работа полиции диалога, установлены направления усовершенствования ее деятельности при несении службы на массовых мероприятиях. На основе опроса сотрудников полиции разных подразделений определен перечень проблемных вопросов и сформированы направления дальнейших исследований. Рассмотрены и проанализированы факторы, влияющие на эффективность деятельности полиции диалога во время несения службы, на основе чего скорректированы тактика действий и меры личной безопасности личного состава полиции диалога.Подальше реформування правоохоронної діяльності в Україні, безумовно, є вкрай необхідним і потребує постійної уваги з боку керівництва МВС, Національної поліції та служб і підрозділів, які беруть у цій сфері участь. Науковий підхід і визначення нових напрямів і технологій не можливий без використання наукових досліджень науково-педагогічного складу закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. У досліджені проаналізовано роботу поліції діалогу, визначено напрями вдосконалення їх діяльності під час несення служби на масових заходах. На основі опитування працівників поліції різних підрозділів встановлено перелік проблемних питань і сформульовано напрями подальших досліджень. Розглянуто і проаналізовано фактори, які впливають на ефективність діяльності поліції діалогу під час несення служби, на основі чого скореговано тактику дій та заходи особистої безпеки особового складу поліції діалогу
Аморальний проступок, не сумісний з продовженням роботи, як підстава розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
The Constitution of Ukraine enshrines and guarantees the right to work as an opportunity to earn a living by work that a person freely chooses or agrees to. One of the guarantees of the inviolability of the right to work is the impossibility of unreasonable and arbitrary termination of the employment contract on the initiative of the owner or authorized body. Such a guarantee follows from the provisions of Art. 40 of the Labor Code of Ukraine, which outlines an exhaustive list of grounds for termination of the employment contract with the employee. Guaranteeing the right to work for certain categories of workers is no exception. Such a guarantee is expressed in the provisions of Art. 41 of the Labor Code of Ukraine, which provides an exhaustive list of additional grounds for termination of the employment contract at the initiative of the owner or authorized body with a certain category of employees under certain conditions. A separate category of employees, whose employment contract may under certain conditions be terminated at the initiative of the owner or authorized body, include employees who perform an educational function. In particular, paragraph 3 of Part 1 of Art. 41 of the Labor Code of Ukraine provides such an additional ground for termination of the employment contract, as the commission of an employee who performs educational functions, an immoral misdemeanor, incompatible with the continuation of this work. However, the legislator, enshrining this additional basis for equalization of the employment contract, does not specify the legal content of immoral misconduct, incompatible with the continuation of work, which creates difficulties in its substantive understanding and therefore significantly weakens the protection of labor rights of workers. Based on a comprehensive analysis of domestic legislation and a wide range of theoretical and legal approaches to understanding immoral misconduct, incompatible with the continuation of work, it is clarified the legal content of the concept and formulated its definition. Emphasis is placed on the inexpediency of outlining at the legislative level an exhaustive list of acts that should be regarded as immoral, given their evaluative nature. Particular attention was paid to the provisions of the draft Labor Code of Ukraine and a comparative analysis of the normative content of paragraph 5 of Part 2 of Art. 92 of the draft LC of Ukraine under paragraph 3 of Part 1 of Art. 41 of the Labor Code of Ukraine. The peculiarities of the legal regulation of the termination of the employment contract under paragraph 3 of Part 1 of 41 Article of the Labor Code of Ukraine are highlighted and generalized, which are as follows: a) immoral misconduct is an evaluative concept that is not specified at the legislative level, and therefore, the establishment of its existence is carried out in each case, taking into account all the circumstances of the case; b) dismissal for committing an immoral misdemeanor is possible if such misdemeanor is incompatible with the continuation of work; c) the subject of dismissal may be an employee who performs the labor function of education; d) termination of the employment contract on the specified grounds is not a measure of disciplinary action and can be carried out only if there are specific facts that confirm the immoral behavior of the employee.На основе комплексного анализа отечественных законодательных положений и широкого круга теоретико-правовых подходов к пониманию аморального проступка, не совместимого с продолжением работы, установлено правовое содержание изучаемого понятия и сформулировано его определение. Освещены и обобщены особенности правового регулирования расторжения трудового договора по п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗоТ Украины. Отмечена важная роль суда при решении вопроса о правомерности расторжения трудового договора на указанном основании. Данное научное исследование будет способствовать формированию всестороннего и комплексного научного подхода к пониманию правовой сущности безнравственного проступка как основания расторжения трудового договора по инициативе собственника или уполномоченного им органа в свете современных условий реформирования национального трудового законодательства.На підставі комплексного аналізу вітчизняних законодавчих положень та широкого кола теоретико-правових підходів до розуміння аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи, з’ясовано правовий зміст досліджуваного поняття та сформульовано його визначення. Висвітлено та узагальнено особливості правового регулювання розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Наголошено на важливій ролі суду під час вирішення питання про правомірність розірвання трудового договору на вказаній підставі. Це наукове дослідження сприятиме формуванню всебічного та комплексного наукового підходу до розуміння правової сутності аморального проступку як підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в світлі сучасних умов реформування національного трудового законодавства
Вплив підготовки та підвищення кваліфікації працівників поліції на їх конкурентоспроможність
Based on the analysis of scientists’ scientific views, the meaning of the concept of “qualification” has been revealed. It has been found that the qualification is a complex characteristic of the employee, which includes the presence of the appropriate level of education, as well as professional skills, abilities, skills, experience in performing certain processes and actions, which together characterize them as an experienced subject of a certain type of work. In fact, qualifications are a factor that determines whether a person can perform a job, such as serving in the police.
Emphasis is placed on the fact that the initial professional training provides an initial level of qualification, which allows to work quite efficiently and comfortably in the bodies and units of the National Police of Ukraine, but the personnel prospects of such employees are truncated.
An analysis of the current legislation, which determines the legal basis for training and retraining of employees of the National Police of Ukraine has been carried out. The peculiarities of training and advanced training of police officers at higher education institution have been revealed.
It has been established that the training of a police officer is an additional element of his/her professional training, which takes place in parallel with his/her main service activity and is aimed at its improvement. As part of in-service training, skills and abilities are developed, as well as the knowledge of a police officer is supplemented in order to ensure that he/she performs his/her duties even more efficiently and effectively. In addition, professional development affects the career of a police officer, as the results of such training are properly designed and recorded in the personal file. It has been stated that the qualification of the employee is inextricably linked with the process of their professional training, acquisition of new skills, abilities, as well as the acquisition of special knowledge. The study of the legal framework has showed that the wider the level of education a police officer has, the higher his/her value to the bodies and units of the National Police of Ukraine. Taken together, these factors allow them to compete with other police officers in terms of professional prospects and opportunities to hold senior positions.Опираясь на анализ научных взглядов ученых, раскрыто сущностное содержание понятия «квалификация». Выяснено, что квалификация – это комплексная характеристика работника, которая включает в себя наличие у него соответствующего уровня образования, а также профессиональных навыков, умений, мастерства, опыта выполнения каких-либо процессов и действий, которые в совокупности характеризуют его как опытного субъекта реализации определенного вида трудовой деятельности Фактически квалификация является фактором, который определяет, может ли лицо выполнять труд, например проходить службу в полиции. Осуществлен анализ норм действующего законодательства, определяющего правовые основы подготовки и повышения квалификации работников Национальной полиции Украины. Раскрыты особенности подготовки и повышения квалификации полицейских в соответствующих ЗВО. Аргументировано, что прошедший соответствующую подготовку полицейский имеет большую морально-психологическую, физическую и теоретико-практическую готовность к прохождению службы в полиции, а также дальнейшему карьерному росту.Спираючись на аналіз наукових поглядів учених, розкрито сутнісний зміст поняття «кваліфікація». З’ясовано, що кваліфікація – це комплексна характеристика працівника, яка включає в себе наявність у нього відповідного рівня освіти, а також професійних навичок, умінь, майстерності, досвіду виконання певних процесів і дій, що в сукупності характеризують його як досвідченого суб’єкта реалізації певного виду трудової діяльності. Наголошено, що фактично кваліфікація є фактором, який визначає, чи може особа виконувати роботу, наприклад проходити службу в поліції. Здійснено аналіз норм чинного законодавства, яке закріплює правові засади підготовки та підвищення кваліфікації працівників Національної поліції України. Розкрито особливості підготовки та підвищення кваліфікації поліцейських у відповідних закладах вищої освіти. Аргументовано, що поліцейський, який пройшов відповідну підготовку, має більшу морально-психологічну, фізичну і теоретико-практичну готовність до проходження служби в поліції, а також подальшого кар’єрного зростання
Щодо подальших перспектив інновації законодавчої основи нормотворчості
In Ukraine, the idea of systematization and unification of regulations, due to which positive law arises and is formed, has been discussed and defended for a long time. At the same time, to date, attempts in Ukraine to pass a law on rule-making have not been finalized. With the introduction of the draft Law on Legislative Activity in the Verkhovna Rada of Ukraine and subsequent voting on it by parliamentarians in the first reading, the issue of further prospects for innovation of the legislative basis of rule-making was raised again.An analysis of the constitutional provisions on rule-making in Ukraine has been presented. The European experience of constitutionalization of rule-making has been analyzed and the need to list the list of sources of law in the basic legal act of the state and to define the basic provisions on rule-making has been emphasized. It has been emphasized that the European experience of constitutionalization of rule-making / law-making indicates that the constitution as the basic law should answer the question of whether the state should have a law on normative acts and rule-making or need a broader approach reflected in law-making.In Ukraine, the fundamental position of legal science needs to be constitutionalized, that by-laws cannot contain primary norms of law, especially since the European experience indicates the need for such a step. By-laws must be adopted on the basis of and in compliance with the provisions of the law. Attention is drawn to the fact that the basic concepts and constructions of the draft Law of Ukraine “On Law-making”, such as law-making and principles of law-making, need significant refinement, as they are based on controversial conceptual approaches.Проанализированы конституционные положения о нормотворчестве в Украине, изучен европейский опыт конституционализации нормотворчества. Обращено внимание на необходимость указания в основоположном правовом акте государства перечня источников права и формулирования базовых основ нормотворчества. Отдельно подчеркнуто, что на конституционном уровне требует закрепления положение фундаментальной юридической науки о том, что подзаконные нормативно-правовые акты не могут содержать первичных норм права. Последние принимаются исключительно на основе и во исполнение законов.Исследуются базовые понятия и конструкции проекта Закона Украины «О правотворческой деятельности», такие как «правотворческая деятельность» и «принципы правотворчества», указано, что они требуют существенной доработки, поскольку базируются на спорных концептуальных подходах.Проаналізовано конституційні положення про нормотворчість в Україні, вивчено європейський досвід конституціоналізації нормотворення. Звернено увагу на необхідність закріплення в основоположному правовому акті держави переліку джерел права та формулювання базових засад нормотворення. Окремо наголошено, що на конституційному рівні вимагає закріплення становище фундаментальної юридичної науки в тому, що підзаконні нормативно-правові акти неспроможні містити первинних норм права. Останні ухвалюються виключно на основі та на виконання законів.Досліджено базові поняття та конструкції проєкту Закону України «Про правотворчу діяльність», такі як «правотворча діяльність» і «принципи правотворчості». Вказано, що вони вимагають суттєвого доопрацювання, оскільки базуються на спірних концептуальних підходах
Стан наукового дослідження проблем розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством
An attempt was made to trace the change in approaches to the understanding of the concepts of “domestic violence” and “offenses related to domestic violence” and, based on the meaningful correlation of these categories, to reveal the trends in the development of scientific opinion on countering these offenses, primarily of a criminal law nature. Emphasis is placed on highlighting the achievements of Ukrainian scientists in works devoted to the problems of pre-trial investigation of criminal offenses related to domestic violence. Based on the results of the analysis, the author\u27s periodization of the development of scientific thought in the specified field has been proposed.
As a result of the conducted research, some regularities of the development of the criminal procedural opinion based on the research of the problems of pre-trial investigation of criminal offenses related to domestic violence have been outlined. The first conclusion indicates the gradual development of such studies, which is connected with the change of the material and legal basis, that is, the criminal legislation, which at different times provided a different qualifying model of criminal offenses related to domestic violence. Thus, at the first stage (until 2017), domestic scientists mostly directed their attention to the study of criminal law and criminological problems of combating criminal offenses included in the concept of “crimes related to domestic violence”. There are only separate works of a criminal procedural or forensic nature, aimed at solving the problems of investigating a set of types of criminal offenses included in the concept of “crimes related to domestic violence”.
The next stage (since 2017) is related to the criminalization of domestic violence (Article 126-1 “Domestic Violence” was added to the Special Part of the Criminal Code of Ukraine). It is natural that the specified event aroused interest among scientists and, in particular, shifted the emphasis of scientific research to the problems of investigating domestic violence within the scope of one crime.
Currently, the beginning of the transition to the third stage of the development of scientific research on the problems of investigating criminal offenses related to domestic violence is observed. The latter is characterized by a shift in the emphasis of scientists to researching the problems of investigating other types of criminal offenses related to domestic violence, other than those provided for in Art. 126-1 “Domestic violence” of the Criminal Code of Ukraine, for example, a study of the problems of investigating murders committed with the use of domestic violence.Освещены исторические и современные тенденции развития научной мысли в сфере борьбы с домашним насилием. Прослежено изменение подходов к пониманию понятий «домашнее насилие» и «правонарушения, связанные с домашним насилием». На основании содержательного соотношения этих категорий раскрыто тенденции развития научной мысли относительно противодействия этим правонарушениям, прежде всего уголовно-правового характера. Акцент сделан на освещении достижений украинских ученых в работах, посвященных проблемам досудебного расследования уголовных правонарушений, связанных с домашним насилием, и по результатам анализа которых предложена авторская периодизация развития научной мысли в этой сфере.Висвітлено історичні та сучасні тенденції розвитку наукової думки щодо протидії домашньому насильству. Досліджено зміну підходів до розуміння понять «домашнє насильство» та «правопорушення, пов’язані з домашнім насильством». На підставі змістовного співвідношення вказаних категорій з’ясовано тенденції розвитку наукової думки щодо протидії цим правопорушенням, передусім кримінально-правового характеру. Акцент зроблено на висвітленні досягнень українських науковців, зокрема тих наукових праць, що присвячені проблемам досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, за результатами аналізу яких запропоновано авторську періодизацію розвитку наукової думки за темою дослідження